хочу сюда!
 

Ксения

37 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 38-45 лет

Заметки с меткой «політ»

Вечірній політ

04.06.2018   21-09 Летіла ввечері примхлива хмаринка.......          Фото автора

Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю...


Я б Землю покинув, і в небо злітав !
                              Михайло Петренко

Політ


....неймовірно казково, дух захоплює podmig  ...прошу розслабитись і полетіли   dance
Прошу летіти до кінцевої зупинки і не закривати очі,чим далі - тим цікавіше  podmig dance

Політ в 9 вікон

                                                                  

Після легкої грози захід сонця був дивовижний: велика рожева тарілка м'яко опускалась до обрію. Сонце, здавалось, розливало разом з ніжним світлом тишу, яка залишала шум вулиць на другому плані, накривала собою. Такий спокій...

   Вулицею повільно йшли двоє закоханих, тримаючись за руки. Обоє молоді й красиві. 

Дівчина тримала в  руці червону повітряну кульку на довгій стрічці. Хлопець проводив її додому після посиденьок в місцевому кафе. Такі гарні разом - здавалось, що їм більше нічого не треба, тільки б триматись за руки. Вони йшли, тихо розмовляюши, сміючись, притягуючи замиловані погляди прохожих.

   Дійшовши до дверей одного з під'їздів найбільшого в районі будинку, дівчина випустила кульку з рук. Вона пильно стежила за її плавним повільним польотом.

-- Ходімо на дах. - лагідно мовила, погладжуючи груди хлопця. - Захід сонця сьогодні має бути гарним.  ...Побудь зі мною ще...

  Хлопець погодився, не вагаючись. Вони піднялися на дах, звідки відкривався фантастичний краєвид. Молоді люди сиділи на долівці, обійнявшись. Так добре було просто мовчати...

   Дівчина подивилась своїми небесно-синіми очима, повними любові й щирості, на друга, який втупившись в далечінь, думав про щось своє:

-- Я так тебе люблю... Ти й уявити не можеш... Якби ти мене покинув, я б напевно померла від горя..

-- І я тебе люблю, мала... Ти не помреш. Бо життя нема... Є тільки обман, який називають життям. А смерть - це не смерть, а перехід в світ блаженства і спокою. Ти шукаєш сенс життя? А сенсу нема - ми просто виконуємо якийсь план Творця, справжнього змісту людина набуває тільки після того, як покидає цей світ. Не розумію, нафіга я тобі це кажу... Нащо тебе напрягати? Ти просто не бачила того світу, тобі не зрозуміти. - дівчина була трохи спантеличена, вона не роуміла про що мова, але й далі слухала. - Та в мене є ключик від дверей в той світ. Я завжди можу туди прийти знову з певністю, що повернуся. Там неймовірно добре...

   Хлопець дістав з кишені маленьку коробочку, витягнув звідти маленький клаптик паперу, поставив на язик. Дівчина дивилась насторожено, не розуміючи, що відбувається.

-- Спробуй, мала! Ти ж мені віриш? Тобі буде добре - побачиш. Я тобі не можу бажати чогось злого. Не бійся.

  Видно було, що дівчина вагається, але все таки бере клаптик паперу, схожий на поштову марку.

   Головний біль, напівпритомність. Вони повільно потопали в блаженстві...

-- Мала, подивися, як красиво вмирає сонце... - хлопець бачив, як сонце розливається хвилями, б'є об будинок, гудки кораблів, причал, чайки, люди, ноги пекли від гарячого піску...

   Дівчина в той час вклалася на колінах друга - їй було важко сидіти. Було страшно і водночас байдуже. Серце несомовито стукало в грудях, світ наливався яскравими барвами, спалахував, наче фейєрверки, боліли очі... Раптом вона підвелася і почала захоплено розглядати руки, витягнувши їх перед собою. Вони світились м'яким персиково-золотистим сяйвом, возтікались, капали на долівку даху, сяючі потьоки зтікалися до сонця.

-- Воно кличе... - вона не мружачись дивилась на рожеве сонце, яке з байдужістю полишало день. - Ходімо! Давай! Потім буде пізно! - несамовито шарпала за руку ослаблого друга. - Там відповідь на всі мої питання. На мої, на твої, на всі.

   Руки дівчини, які ще щойно світились, стали крилами. Вона неслася вглиб коридору, вкінці якого сонце тремтіло, наче желе. Хлопець плентався за нею, міцно тримаючись за руку дівчини - йому здавалось, що його ноги грузнуть в піску, пісок затягував його в себе. Йому було дуже страшно, на відміну від дівчини, яка зараз переживала неймовірну ейфорію.

   Молоді люди, наче голуби, випурхнули з даху. Він у свій фантастичний світ, вона - в свій. Вона йшла за відповіддю на непоставлені питання, він рятувався від стихії...

Політ довжиною в дев'ять вікон... Кінець... Назавжди молоді... Назавжди закохані... Назавжди разом... Їй - 16, йому - 19.

Янголята, наші діти

 

            Присвята нашим діточкам

Заклик до свідомості та мудрості дорослих

Небожителі чудові,

Ніжні вісники любові

Променяться щирим світлом,

Миротворці – наші діти.

 

Дав їм Бог могутні крила,

Нездоланні волю й силу

Йти на Землю з Небосвіту –

Щоб ЛЮБОВ на ній розквітла.

 

Нам на щастя, просто в руки

Сходять з Неба, терплять муки –

Світлоносці не в пошані,

Не на часі – злет високий;

 

Крила меншають, всихають…

Янголята підростають -

Рік за роком, крок за кроком.

Вже і дні життя останні…

 

Повертатися до Бога

Час. Остання путь-дорога…

 

За плечима крила сильні;

Вгору злет – додому!!! – вільний…

 

07.12.2010

 

Stepans’ka Marina (SMG)

Learning To Fly - Pink Floyd

Learning To Fly
         Наука літати

Автори пісні:    Гілмор, Мур, Езрін, Керін
Вокал:    Девід Гілмор

Into the distance, a ribbon of black
          Той чорний слід... Перекреслив блакить,
Stretched to the point of no turning back
          за небокраєм пункт кінцевий в нього за мить...
A flight of fancy on a windswept field
          Уява стелить злітну смугу під шасі,
Standing alone my senses reeled
          та поза нею розум втратив вже надії всі...
A fatal attraction holding me fast
          Смертне тяжіння... Вниз стрімко жене...
How can I escape this irresistible grasp?
          Чи не відпустить нездоланна влада ця мене?
Can't keep my eyes from the circling sky
          Не бачу ніц у вирі неба й Землі,
Tongue-tied and twisted, just an earth-bound misfit, I
          без слів, без тями, я нещасний бранець... Її.
Ice is forming on the tips of my wings
          Лід підступає... Від пальців до пліч.
Unheeded warnings, I thought I thought of everything
          Давно забув, а тут згадав про кожну-кожну річ.
No navigator to find my way home
          Зв'язок ще діє... Та назад не приведе...
Unladed, empty and turned to stone
          хоч і пустий, літак, мов камінь, впаде
A soul in tension that's learning to fly
          Останнє діло дух мій рветься зробить -
Condition grounded but determined to try
          літать навчитися і тіло підхопить.
Can't keep my eyes from the circling skies
          Рябить в очах від того танцю стихій,
Tongue-tied and twisted, just an earth-bound misfit, I
          німий і схибнутий невдаха... О, Земле, я - Твій...
Friction lock — set
     Замок - зафіксовано!
 
Mixtures — rich
     Пальна суміш - збагачена!

Propellers — fully forward

     Пропеллери - повний хід!
Flaps — set — 10 degrees
     Кут закрилків - встановлено - 10 градусів!
Engine gauges and suction — check

     Датчики двигуна і системи живлення - перевірено!

Mixture set to maximum percent — recheck
     Збагачення суміші максимальне - перевірено!
Flight instruments
     Навігаційні прилади,

Altimeters — check both
     висотоміри - і те, і те перевірено![unintelligible] — on
     [?] - увімкнено!
Navigation lights — on
     навігаційні вогні - увімкнено!
Strobes — on

     Стробоскопи - увімкнено!
to tower: Confirm [unintelligible] ready for departure
     До центру управління: Підтвердіть готовність до виліту!
tower: Hello again, this is now 129.4

     ЦУ: Як чуєте, зараз 129.4

to tower: 129.4. It's to go.
     До ЦУ: 129.4. До виконання!
tower: You may commence your takeoff, winds over 10 knots.
     ЦУ: Можете починати виліт, вітер - більше 10 миль за годину.
to tower: 3-8-Echo
     До ЦУ: 3-8-відгук.
Easy on the brakes. Take it easy. Its gonna roll this time.
     Плавніше тисніть на гальма! Не налягайте! 
Це може вас закрутити зараз.

Just hand the power gradually, and it...

     Додавайте "газу" потроху, і ще...
Above the planet on a wing and a prayer
        Молитви й крила... Ще триває мій літ...    
My grubby halo, a vapor trail in the empty air
        вогняний німб пише в повітрі димний слід
Across the clouds I see my shadow fly
        В розриві хмар махнула тінь крильми
Out of the corner of my watering eye
        і зникла геть з очей, залитих слізьми.
A dream unthreatened by the morning light
        Схід зайнявся, та мій сон не спинив,
Could blow this soul right through the roof of the night
        і дух цей вщент склепіння ночі розбив...
There's no sensation to compare with this
        Це відчування... На що схоже воно?
Suspended animation, a state of bliss
        Обіцяне блаженство... завмерле кіно...
 
Can't keep my mind from the circling skies
        Нестримно дух вже в танці з небом кружля,
Tongue-tied and twisted just an earth-bound misfit, I
        а плоть, безформну та німу - своє вернула... Земля.

Перекладено 12-22. 04. 2010 р.

Слухати пісню

"Коли..."

Погляд сумний віддзеркалює небо,
Певно там її зараз думки,
Вона від птахів,як завжди окремо,
Як до планети найближчі зірки.
Відсутність крил її не турбує,
Достатньо вірити у політ,
Сила тяжіння тоді не спрацює,
Відпускаючи в інший світ.
Та вона ще й досі вагається,
Залишитися там чи ні?
І з веснянками усміхається,
Відриваючись від землі!