хочу сюда!
 

Nataliya

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 40-45 лет

Заметки с меткой «ато»

Добровольцы уходят в закат

Как же быстро все меняется у нас, в Украине. Еще вчера, казалось, что добровольческие отряды были героями и опорой военной мощи страны, а сегодня они прозябают где-то на задворках. Более того, сегодня их обвиняют во многих преступлениях, которые происходят в Украине.

Объяснить происходящее может предположение о том, что олигархи выжали все возможное из добровольческих батальонов и больше не видят перспектив в их существовании. Отсюда и откровенные наезды на бойцов в зоне АТО с участием президента. Отсюда и страшилки, распространяемые различными СМИ об угрозе для общества из-за якобы невменяемости ветеранов антитеррористической операции. Да, что уже там говорить, многие из последних громких преступлений напрямую связываются с людьми, которые добровольно воевали за сохранение целостности Украины. Теперь они все чаще изгои, а не герои. И, кажется, теперь их преподносят, как главную угрозу для жителей страны. Не только власти этой страны, но и Запад. Как же всё так произошло? Давайте разбираться.

 

[ Читать дальше ]

Що заважає дружбі між Україною та ЄС?

Останнім часом в мережі все частіше почали з'являтися історій від українців, в яких наші співвітчизники діляться своїм досвідом поїздок до європейських країн. Багато хто з них відправившись у відпустку чи у відрядження до Європі , зіткнулися із дискримінацією та негативним ставленням з боку європейського населення, причому як пересічних громадян, так і посадових осіб. В більшості випадків приводом для цькування було стереотипне сприйняття українців, як нелегалів-гастарбайтерів, та необґрунтовані звинувачення в нацизмі, який європейці очевидно плутають із націоналізмом. Хвиля скарг буквально захлеснула український сегмент інтернету. Українці, які пережили подібний експірієнс, перебувають у повному шоці і в своїх постах часто пишуть про розчарування в Європі і так званих європейських цінностях.

Наприклад, автор однієї з історій розказує про те, як її разом із чоловіком-ветераном АТО та його фронтовими друзями буквально викинули з ресторану в Німеччині . Причиною стало те, що компанія українців вирішила відсвяткувати за келихом німецького пива День сержанта Збройних Сил України і під час застілля заспівала кілька фронтових пісень. Адміністрація закладу розгледіла в цьому націоналістичний підтекст та поспішила позбутися від "незручних" гостей. Дійшло навіть до відвертих образ на адресу українців із боку персоналу ресторану:

"Чоловік із друзями, звичайно, почали вимагати від нього пояснень, і менеджер сказав, що ми нібито "викрикували націоналістичні гасла" (це він, напевно, про "Слава Україні!") і що це ображає гостей закладу, а потім ще огризнувся, що мовляв вони в Німеччині взагалі не шанують "нацистське сміття""

Ще один постраждалий розказує про те, як просте відрядження до Чехії обернулося для нього справжнім пеклом. Відразу після прибуття вибраний готель відмовив йому у кімнаті: як тільки стало відомо, що новий постоялець - українець, усі кімнати раптом виявилися зайнятими.

"Прибув на місце, мила дівчина на ресепшн попросила мій паспорт, я віддав...Ви б тільки бачили її обличчя у той момент. "Ви з України?", - спитала вона мене з явним невдоволенням і навіть зневагою. "Як бачите", - відповів я. Далі був ну просто цирк: вона почала цікавитися, з якою метою я приїхав до Чехії, чи надовго, чи є в мене дозвіл на роботу в їхній Країні тощо. А потім просто відрапортувала, що кімнат в готелі, на жаль, більше немає"

Однак на цьому історія лихих пригод українця в Чехії не закінчилася. Пізніше йому так само відмовили й в оренді автомобілю, потім протягом всього відрядження через український паспорт до нього проявляли підвищену зацікавленість поліція та співробітники аеропорту. А, мабуть, найбільш кричущий випадок дискримінації стався, коли наш герой потрапив до чеської лікарні з апендицитом:

"Зробив УЗД, черговий лікар визначив, що це апендицит та вирішив різати. Спочатку мене хотіли покласти у платне спеціалізоване відділення (страхування ж є), але поки оформляли документи, звичайно, побачили мій український паспорт та різко передумали. Мене відправили у відділення, де проходять практику студенти медичних факультетів місцевих ЗВО. Сказати, що я був шокований - значить, нічого не сказати. Але сил і часу обурюватися вже не було, тому мене залишалося тільки молитися, щоб ці практиканти мені нічого зайвого не відрізали. Здається, мені пощастило, і нічого крім мішечку апендициту я не позбувся. Правда, виписали мене буквально через пару годин, як тільки я отямився, заявили що "нелегалам тут не місце". Та ще й за виклик празької швидкої допомоги з мене здерли 4000 крон"

Виявилося, що навіть ти, хто має іноземне громадянство та вже давно переїхав в Європу на ПМП, теж не застраховані від дискримінації. Ось так, наприклад, інший потерпілий в своїй історії пише про те, як він піддався справжньому цькуванню через те, що був затятим прихильником та учасником Революції Гідності та не приховував свого патріотизму та любові до України :

"Найбільшим ж розчаруванням у Ганновері цієї миті став досвід спілкування з колегами з м'ясокомбінату, куди я влаштувався. Кпини, різні знущання, зокрема з боку керівництва. Кульмінацією став словесний конфлікт, який переріс у бійку. В розмові я побіжно згадав пару історій з Майдану та пояснив деякі тонкощі волонтерської діяльності, а на мене з кулаками кинувся колега із звинуваченнями у нацизмі. Я потрапив в лікарню з переломами носу та орбітальної кістки. При цьому мене визнали провокатором та змусили звільнитися"

Кожний з цих розказів - це історія сум'яття, образи та приниження, але, що найголовніше, всі вони просякнуті щирим нерозумінням постраждалих українців: за що? Чому населення країн, з якими Україна підтримує міцні дипломатичні стосунки, союзу, частиною якого всі ми мріємо стати, ставляться до нас із такою зневагою та ворожістю? Відповідь багато в чому полягає у волелюбному дусі українського народу та революційному шлясі становлення сучасної української державності. Національна самосвідомість сьогоднішніх українців формувалася в абсолютно особливих і притому достатньо важких умовах соціальної та політичної смути. Наш народ здійснив свого роду "стрибок віри", пожертвувавши горезвісною стабільністю та поставивши на кін усе в надії на краще майбутнє. Українці, яких десятиріччями пригнічувала агресивна російська культурна політика, з боєм повернули собі свою етнічну самобутність та національну гордість. І, безумовно, така активність та рішучість лякає європейські країни, які перебувають у безтурботній млості та вже давно відмовилися від понять "нація" та "національна держава".

Як правильно відзначила автор першого поста, жителі Європи "відмахуються від тих, кому обіцяли захист и допомогу, та таврують "нацистами" людей, які проливали кров за свободу та майбутнє своїх дітей, бо це не вписується в їх ситий та благонадійний спосіб життя". І насправді, Європа вже забула, що значить битися за свою свободу, що таке війна. Нове європейське покоління взагалі ніколи в цьому житті не нюхало пороху. Образ революціонера для них - це символ не свободи, а загрози. Опір - виклик суспільному спокою. Європейці, які звикли до гарного безтурботного життя, бояться за свій комфорт, свої розміряні мирні будні. Сучасні європейці лякаються потрясінь та міцно тримаються за нав'язані владою стереотипи, бо щиро вірять у те, що якщо вони відмежаться від тих, хто, на їхню думку, несе в собі прагнення до змін, зможуть захистити свій затишний рафінований маленький світ.

Звичайно, все це зовсім не значить, що діалог між українською та європейською культурами не є можливим та що євроінтеграція не має сенсу. Однак подібні історії ясно дають нам зрозуміти, що на шляху до "європейської мрії" українцям доведеться зіткнутися із набагато більшими складнощами, ніж здавалося спочатку.

Абсурд или реальная действительность

Одного не могу понять, зачем мне статус участника боевых действий, если я не могу воспользоваться льготами участника боевых действий? Неоднократно писал рапорт, чтобы с меня сняли статус участника боевых действий, так как уже тогда предвидел, что не смогу воспользоваться льготами, которые положены участникам боевых действий. Все делают вид, что помогают, а на самом деле просто спускают всё на тормозах, одним словом просто наживаются на тех льготах, которые положены участникам боевых действий, хамски и нагло. Начиная с медицины и оканчивая выдачей земельных участков и квартир, которые положено выдавать участникам боевых действий. Единственные услуги, которыми еще пока можно воспользоваться, это бесплатный проезд в городском транспорте и то не везде и не во всякое время суток, и еще пока, что можно проехать в междугороднем транспорте и на поездах воспользоваться этими услугами и то как поговаривают, что и их скоро отменят.  При этом на вас натравят кучу мошенников, которых крышуют некоторые государственные особы и правоохранительные органы, а только начнешь возмущаться на тебя организуют нападение и при этом правоохранительные органы будут типа просить, чтобы ты написал, что претензий не имеешь. Одним словом как в сказке, чем дальше тем страшнее.
В принципе нам к этому не привыкать, как говорится пока мы были нужны нам готовы были помогать, а потом просто послали на все четыре стороны и сказали не чихать....
Неприятно смотреть на это хамство и обваровывание. Одним словом просто на нас наживаются, а это еще больше не приятно. Честно сказать мне не нужны их дотации и их льготы, просто чисто из принципа, они их дали и они же хамски их лишают, какого черта и за чем?
Я уже не говорю о том, как нас простых переселенцев просто на просто нагло хамски отмели и какие дома нам переселенцам выделили, дай Бог, чтобы в таких дома и такие дотации получило все наше правительство и их дети!!!

Корабли в "угробленном состоянии"


Три украинских корабля, которые в прошлом году Россия задержала в Керченскем проливе, вернулись на базу военно-морских сил в Николаевской области.

Корабли осмотрел президент Украины Владимир Зеленский. Ранее командующий ВМС Украины Игорь Воронченко заявил, что бронекатера вернулись в "угробленном состоянии" , а буксир — со "снятыми плафонами, розетками и унитазами".

Президент отметил: "Не хватает части оборудования. Я проверил состояние кораблей. Мы начнем расследование. Получим больше информации и попросим российскую сторону вернуть все недостающие компоненты".

В Центре общественных связей ФСБ России утверждают. что корабли были переданы Украине в нормальном состоянии и с исправной сантехникой, а представители Украины при приемке бронекатеров и буксиров подписали соответствующие документы.

http://ru.euronews.com/2019/11/21/ukraine-ships-dispute

Призыв к правосудию


Вечером 23 октября в Нидерландах состоялся показ документального фильма «Призыв к правосудию», посвященного расследованию гибели малазийского «Боинга» над Донбассом. На фоне развернувшейся после этой трагедии информационной войны презентация очередной версии произошедшего может показаться ни чем не примечательным событием, если бы не два обстоятельства: фильм представляет российскую точку зрения, и его просмотр состоялся в Гааге – в городе, где, по заверениям некоторых, давно уже должны были «засудить» Россию за «сбитие Боинга».
Невероятно? Безусловно, если следовать логике и доводам пропагандистской компании, которая все эти годы денно и нощно лилась на украинскую аудиторию из каждого утюга. Вспомните, как нас клятвенно заверяли, что «дело раскрыто» едва ли не на следующий день после трагедии. Вспомните, как нам с самым серьезным видом показывали картинки из соцсетей и мутные фотографии с хитроумными стрелочками, нарисованными от руки? Как горячо доказывали, что отсутствие спутниковых снимков лучше, чем их наличие? Как, хихикая, отказывались слушать даже самого производителя ракеты, которой был уничтожен самолет? А как радовались похищению «ключевого свидетеля» Виктора Цемаха из «логова врага»? И чем все это закончилось?
Страна-владелец погибшего авиалайнера, Малайзия, почему-то не верит всем этим «железобетонным» доводам. Авторы интернет-разоблачений почему-то притихли. «Ключевой свидетель» почему-то едва ли не сразу отпущен на свободу. А голландцы, которые давно уже должны были засудить Россию, чья вина «не вызывает никаких сомнений», в собственной стране с интересом будут просматривать ее «пропагандистский» фильм о том, что произошло с «Боингом».
Означает ли это, что коварный Кремль скупил всю Голландию и заставил ее покорно смириться с убийством своих граждан? Несомненно, если вы – жертва ура-патриотического агитпропа. Если же вы имеете критическое мышление, то, должно быть, сами давно поняли, что показ российского фильма в Гааге означает одно: фиаско длящейся с 2014 года масштабной пропагандистской кампании, цель которой – навсегда скрыть правду о произошедшем в небе Донбасса…



Боевики чеченской банды «Дикого» угрожают прийти в Киев.

В руки волонтёров попало видео, которое доказывает участие в боевых действиях и оккупации незаконными вооруженными формированиями Чечни, которые подконтрольны России, территории Украины в 2014 году.
В видео-ролик попали боевики банды чеченского предводителя «Дикого», которые ведут войну против Вооруженных сил Украины на стороне террористов «ЛДНР». В кадрах ролика находятся 14 вооруженных мужчин в военной форме без отличительных знаков, один из которых держит флаг Чеченской Республики. В ходе обращения «Дикий» даёт понять, что его банда уже находится на временно оккупированной части территории Украины.
Командир чеченских террористов обращается к украинцам:
-    Мы в Чечне всё это прошли.. Так что ждите нас. Когда закончится перемирие – мы с такой радостью придём к вам. Мы сюда пришли и до вас дойдём. Мы пешком пройдёмся маршем по вашему Киеву и посмотрим чё у вас там. Так что ждите нас. По любому придём.


Полонені російські десантники: “Мы пушечное мясо в Украине”.

До рук волонтерів порапило відео , яке доводить участь у бойових діях та окупацію збройними силами РФ території України у 2014 році.
 
У відео потрапило опитування російського військовослужбовця, який разом з іншими учасниками війскового формування РФ після бойових дій під смт. Зеркальне Амвросієвського району Донецької області 25 серпня 2014 року були оточені спільною оперативною групою Збройних сил України та Служби безпеки України.
Росіянин у відео перебуваює у військовій формі та надає докази належності до збройних сил РФ, а також запевнює, що прямування на територію України приховувалося керівництвом їхнього підрозділу.
Оператор зйомки, український військовий, запитує у російського загарбника:
- Представтесь пожалуйста.
На що опитуваний відповів:
- Я гражданин Российской Федерации Мильчаков Иван Васильевич родился 27 июня 1995 года. Служу в г. Кострома, Российской Федерации, в\ч 71211, 331-ый парашютно-десантный полк 98-ой дивизии, звание – гвардии ефрейтор.
-    Вы знали что вы находитесь незаконно на территории Украины?
- Догадывался, но понял когда уже нас начали бомбить.
- А как попали на территорию Украины?
- Цель?
- Ничего не гворили. Просто сказали что совершаем марш 70 км, выход на 3 дня.
Після цього Мільчаков І.В. показав жетон військовослужбовця РФ (серії СУ та № 108012)
Потім російський віськовослужбовець додав, що за три дні до маршу дізнався, що у Ростові-на-Дону плануються батальйонно-тактичні навчання, а після того як заїхали на територію України – почався мінометний обстріл:
-    Мы даже не знали зачем мы едем. Мы ехали, заблудились, нас обстреляли с миномётов, а потом со стороны России по нам ещё «Град» лупанул.
-    Свои же?
-    Да.
Росіянин засудив дії політичного керівництва та збройних сил РФ, та звернувся до співвітчизників щоб ті не велися на інформаційну пропаганду по телебаченню і ЗМІ, а батькам побажав не допускати своїх дітей до участі у військових формуваннях на території РФ, бо їх використовують в «сліпу»:
-    Россияне всем нам пудрят мозги. На самом деле тут всё по-другому, не так как говорят по телевизору. Мы простые пацаны – как пушечное мясо едем сюда не зная зачем и почему?
 
Вказане відео є доказом окупації частини Донецької області, суверенної території України російськими загарбниками.

Полонені російські військовослужбовці під Іловайськом у серпні

До рук волонтерів потрапило відео, яке доводить участь у бойових діях та окупацію збройними силами РФ території України у 2014 році.
У відео потрапило опитування російських військовослужбовців, які після бойових дій під Іловайськом 29 серпня 2014 року були оточені військовими Збройних сил України.
Росіяни у відео перебувають у військовій формі з відрізаними шевронами на виконання інструкцій керівництва ЗС РФ, але українські воїни у ході опитування почули від них правду.
Оператор зйомки, український військовий, запитує у російських загарбників:
-    Какую страну представляешь?
-    Россию.
-    А где твой шеврон что ты из России? Или может ты бандит?
-    Они были.. (промовив росіянин).
Потім інший український військовослужбовець голосно попросив представитися російських полонених.
На що опитувані по черзі відповіли: «Баданин Иван Александрович, 1988 г.р., Калуга, в/ч 54096, 6 ОТБр, Чернов Евгений Юрьевич, 1995 г.р., Калуга, в/ч 54096, 6 ОТБр, Терских Никита Геннадиевич, 1993 г.р., Красноярськ, в/ч 73612, 31-а ДШБр Сидорян Евгений Ашотович, 1994 г.р. Вологда, в/ч 73612, 31-а ДШБр». 
Український військовослужбовець після опитування звернувся до батьків затриманих російських загарбників та інших громадян РФ:
-    Смотрите ваши дети здесь. Они живы, они здоровы. Поймите нас, нам не нужна лишняя кровь, но вы там в России постарайтесь чтобы другие такие дети не приехали на эту землю.
Вказане відео є доказом окупації частини Донецької області, суверенної території України російськими загарбниками у 2014 році.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
114
предыдущая
следующая