Національна ідея - любов, чесна праця ,справедливість заможність, дозволить об*єднати переважну більшість народу України до боротьби за краще майбутнє, до боротьби за квітучу Україну.

Але щоб цього досягти потрібно, виконувати конкретні програми.

В блозі мы вже розлянули напрямки програм по втіленню в країні принципів любові, чесної праці, справедливості.  Сьогодні пропоную розглянути напрямки програм по втіленню принципа- ЗАМОЖНІСТЬ

Заможність кожної родини і країни в цілому, дуже пов'язані між собою. Але деякі діячи на перше місце ставлять заможність себе, своєї родини і їх зовсім не турбує заможність іньших громадян і держави. Навпаки, вони створюють собі заможність за рахунок іньших і цим ще хизуються Я це визначаю як паразитарне мислення, а ще така позиція не долекоглядна, тому що зубожилий покупец не може дати той прибуток підприємцю який дає заможний, а ще зобожилий народ буде завжди готовий до бунту і помсти за не справедливість

Які ж програми необхідно втілювати щоб докорінно змінити ситуацію в Україні, яка по рівню оплати праці скотилась на останне місце в Європі.

Перший напрямок для підняття заможності — освітницькі програми на телебаченні , радіо та в інтернеті по зростнню заможності громадян на прикладі інших країн світу. Це і досвід Фінляндії, Чехії, Данії, Швеції Гонконга, ОАЄ Катара. Навчання бізнесменів та підприємців успішному веденню соціально відповідального бізнесу, навчання управлінців держави регулюванню в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки.

Другий напрямок пітримання заможності-- збільшення долі заробітної плати в собівартості продукції до 15-20% як це установлено в Європі. Введення матеріальної підтримки громадян через іпотечне кредитування на житло в 2% і кредитування бізнесу на рівні 7% Особливо ефективним стане також “Молодіжний національний фонд.” Його потрібно створювати на зразок арабських країн, за рахунок відрахувань від використання публічної власності- видобутої нафти, газу, інших природних копалин, а також від аренди землі. На кожного юного громадянина України необхідно відкрити рахунок і щорічно за показниками року поповнювати його. А потім, при досягненні 18 років, віддати накопичені кошти юнакові на навчання, житло. підприємницьке обладнання. Все це дозволить успішно закріплюватися молоді на ринку праці і створювати нові робочі місця саме в Україні

Третій найважливіший напрямок- позбавиться від олігархів, шляхом введення жорсткого контролю за конкуренцією в економіці. Запровадити механізми розподілу компаній власників, якщо на ринку їх доля перебільшує 25%. Звести до мінімуму участь бізнесу в політиці, шляхом чіткого виконання Конституції  .Політик, чиновник не може бути підприємцем тому за таке порушення він на 25 років позбавляється права працювати на державній службі.

Всі ці напрямки, а також дієва боротьба з корупцією особливо на верху владної піраміди, дозволять підняти заможність громадян і держави в цілому. Дещо в цьому плані вже робиться, але нинішня влада ці кроки більш імитує на догоду МВФ, чим дійсно працює в такому напрямку.

Тому ще раз наголошую що всі принципи наційної ідеї -- любов, чесна праця, справедливість, заможність, і напрямки її втілення, можливо здійснити,якщо значна більшість громадян її усвідомлять, почнуть відповідно жити і міняти діючу владну верхівку.

Як це робити- велика інша тема, про яку дуже багато матеріалів в інтернеті. Ми же проголошуємо моральну наційну ідею що приведе до розквіту України!

Чесна праця всіх в країні

Дасть додробут Україні !

Як вже висловлювався , розбудовча ідея української нації — любов. чесна праця, справедливість, заможність.

Про принципи- любов , чесна праця, мова вже йшла. Як показало опитування, більшість читачів з цим погодились.

Зараз поговоримо про третій принцип наційної ідеї- справедливість.

Ця споконвічна проблема у нас сильно загострилась з початком в країні ринкової економіки. Спритні ділки використовуючі владу, захопили народне майно, землю, різноманітні ресурси і використовують прибутки від них за кордоном та на своє парозитарне життя, а значна кількість народу продовжує зубожіти. Ця несправедливість продовжується у державних судах, де багатіїї ,використовуючі корупцію. звільняються від покарання за порушення законів. а бідні громадяни отримують покарання швидко і несправедливо. Стало вже нормою порушення справедливості в оплаті праці- одні отримують тільки щоб не голодати, а іньші- мільони щоб витрачати за кордоном та жити з великою розкішю . Хіба справедлива оплата рядового чиновника- 5т.грн, а зарплата посадовця в 300т.грн або топ менеджера в1 млн. грн

Тому СПРАВЕДЛИВІСТЬ стає негайною потребою суспільства і відображається в наційній ідеї української нації.

Без справедливості в оплаті праці, в виконанні законів, в притягненні до відповідальності в судах за порушення законів, країну буде лихоманити і завжди буде підгрунтя до протестів та революцій.

Четвертий тезис- заможність . А заможність це є споконвічна мета більшості українців. Щоб було де гарно жити, ситно поїсти , що вдягти , де навчати дітей , якісно лікуватися і і цікаво відпочивати Це може забезпечити лише заможність родини і всієї країни . Усі хочуть мати достойне життя. Шлях до заможності , ще раз підкреслюю, лежить через чесну працю кожного в суспільстві і через любов до бога, до людини, до своєї Батьківщини.та підтримання справедливості в суспільстві. Поки що в нас існує великий перекос в заможності, зараз же 5% живуть супер богато, 15%- заможньо,  а остальні 80% зубожіютьі

Любов до своїх співвітчизників не може дозволяти такої не справедливості, коли пенсія одного робітника, який працював більш тридцяти років, є 1700 грн, а у іншого, котрий працював стільки ж, перевищує 15 000 грн. Любов і совісність не дозволяють таке спів відношення. Тому пропаганда любові до людини, до своєї родини, до Батьківщини, буде стимулювати соціально справедливий розвиток.. Вона буде спонукати зробити краще для свого ближнього і дальнього. Тому, якби більшість керувалась такими почуттями і напрямками, ми вже б застосували досвід арабських країн, де з кожної тони видобутої з надр нафти робляться відрахування на банківські рахунки кожної дитини Арабських Еміратів. Катару. Чому цей досвід не запозичити Україні? Чому не нараховувати кожній український дитині кошти з видобутої в Україні нафти, газу і арендної плати за землю. Це б дало великий поштовх любові і поваги до своєї Батьківщини і до тих державних діячів які б це запровадили. Це не відбудиться поки при владі будуть олігархи, які є руйнівниками конкуренції і справедливості. Вони привласнили публічну власність а потім її розпродають. Тому цю власність необхідно повернути народу і якщо народ вирішує, що якесь підприємство йому не потрібно. то кошти від його продажу повинні піти в народний інвестеційний фонд і нікуди більше крім як на створення нового сучасного підприємства. Так можливо швидко створювати нові робочі місця, підіймати економіку держави і заможність кожного громадянина.

Тому пропогуємо націдею — любов. чесна праця, справедливість, заможність.

Саме вона дозволить нам об'єднатися і будувати сильну і квітучу Україну.

Національна ідея, кожної держави-це суспільна думка про те як, швидко всій нації прокласти шлях до постійного і тривалого розквіту.

Націдея в кожній державі своя. На приклад в США це -свобода людини, в России-Велика Россия,в Германії- порядок и соціальный захист громадян. В Японії мінімалізм та якість, в Фінляндії — порядність та екологічність.   Іх народи переконані що саме ці принципи дозволять ім будувати заможне та справедливе життя. Тому в Україні теж потрібна коротка формула нац идеи. На мою думку це-ЛЮБОВ, ЧЕСНА ПРАЦЯ,СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ДОБРОБУТ

Національна ідея української спільноти формувалась в 19 столітті , коли Україна була під владою російського царя , тому в гімні України на слова П .Чубинського є заклик відродити славу, волю України, битися за її свободу і своє панування , пом’ятати козацький рід.

Україні пощастило стати самостійною і незалежною державою в зв’язку з економічними і суспільними обставинами які склалися в дев*яностих роках в СРСР. Ця свобода дісталася Україні безболісно і без жертв. Бюрократія радянської України зрозуміла, що в той час їй вигідніше бути незалежною і вона , скориставшись ситуацією, провела референдум і отримала мандат народу на незалежність України.

А от що робити далі, яку національну ідею виконувати, виникло багато думок і запитань.  

Національна еліта на той час була ще слабка і роз'єднана , комуністична ,радянська бюрократія була ще сильною і від влади вона не збиралась відмовлятися, а народ жив своїм буденним життям. Тому визначення національної ідеї в той час і зараз стало дуже актуальним . Нема НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ- нема бачення шляху, як нація повинна рухатись до свого постійного розквіту. Саме тому за роки незалежності ми просунулись не вперед до розквіту,  а навпаки до зубожіння, безладу та боєвих дій на Донбасі.

Як же, по новому , по-сучасному, з формулювати ідею розквіту української нації

На перше місце, на моє переконання, слід поставити- любов.

.Вона поєднує перш за все любов до своєї Батьківщини , до рідного краю, своєї родини , усіх людей .Якщо людина любить- вона ніколи не з ганьбить свою родину, свою Батьківщину .Вона завжди буде дбати про чистоту і охайність , оселі, села ,міста, вона буде прикрашати і піклуватися про гарні умови і настрій своєї родини,людей що її оточують, саме любов буде спонукати до єднання та захисту від загарбників.

Другий принцип для української наційної ідеї—чесна праця .

Обов’язково чесна. Чому так?Тому що нечесна праця робітника призводить до виробництва неякісної продукції та послуг (приклади- розбиті дороги,підробні лікі, ковбаса з соей , сметана з крейдою, поломані вагони, комбайни, авто та інше) Нечесність управлінців призводить до збитковості підприємств і в цілому держави. Нечесність банкірів - до втрати заощаджень. і припинення кредитування бізнесу. Нечесність можновладців і судів- до втрати справедливості,стабільності і захищеності кожного в нашій державі і в підсумку швидке вимирання населення.То б то- не чесна праця не вигідна всьому суспільству . А працювати український народ може і вміє.

На біду, в Україні нечесність і шахрайство стало майже обов’язковим і це сталося через те , що у більшості національної еліти ідея дуже проста –більше прихопити, привласнити, надійно сховати і вчасно втекти за кордон, де вести з родиною комфортне життя. Тому я наполягаю- тільки заохочення і пропаганда чесної праці може вивести Україну з кризи. Будь-якої кризи .

Про ще два принципи націдеї- справедливість , заможність є сенс поговорити пізніше тому що вони важливі та об'ємні.

Націдея -ЛЮБОВ,ЧЕСНА ПРАЦЯ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ,ЗАМОЖНІСТЬ- дозволять Україні вийти з кризи і швидко рухатись до мети- квітучої України.

Сьогодні розберемось як краще втілювати в життя принцип нац ідеї- СПРАВЕДЛИВІСТЬ.

Ця споконвічна проблема, у нас сильно загострилась з початком в країні ринкової економіки. Спритні ділки використовуючі владу, захопили народне майно, землю, різноманітні ресурси і використовують прибутки від них за кордоном та на своє парозитарне життя, а значна кількість народу продовжує зубожіти. Ця несправедливість продовжується у державних судах, де багатіїї ,використовуючі корупцію. звільняються від покарання за порушення законів. а бідні громадяни отримують покарання швидко і несправедливо.

Стало вже нормою порушення справедливості в оплаті праці- одні отримують тільки щоб не голодати, а іньші- мільони щоб витрачати за кордоном та жити з великою розкішю . Хіба справедлива оплата рядового чиновника- 5т.грн, а зарплата посадовця в 300т.грн або топ менеджера 1 млн. грн

Тому СПРАВЕДЛИВІСТЬ стає негайною потребою суспільства і відображається в  ідеї української нації.

Без справедливості в оплати праці, в виконанні законів, в притягненні до відповідальності в судах за порушення законів, країну буде лихоманити і завжди буде підгрунтя до протестів та революцій.

Щоб швидче встановити справедливість в країні потрібно привести до влади діячів які розуміють важливість,і обов'язковість цього принципу та зможуть втілити його в життя.

Перш за все потрібно забезпечити кожному громадянину конституційне право на публічну власність, щоб він мав і отримував свою долю від її вкористання. Приймав рішення, через референдуми, в тому числі електронні, про її продаж, тільки так буде забезпечен справедливий розподіл прибутків від експлуатації родовищ, землі, водних ресурсів, радіочастот.  Щорічне отримання дивідентів від національної власності, буде стимулювати розвиток активності. та зацікавленості в раціональному використанні народної власності. Для цього потрібно створити загальнонаціональний фонд та його підрозділ для молоді. Приклади такі вже є в іньших країнах, треба тільке якісно іх застосувати в Україні.

Другим напрямком створення справедливості потрібно законодачо затвердити співвідношення в оплаті праці між мінімальною та максимальною як 1 до 8. Як це діє в Нідерландах Данії. Беларусії. Подібне співвідношення. 1до 4 необхыдно встановити і для пенсій.

І третій напрямок- це забезпечення справедливості в правоохоронній системі, а особливо в судах. Зараз же ми маємо безліч прикладів протилежного, тому потрібно змінювати судову гілку влади на користь громадянам а не на користь високопосадовцям і шахраям. Потрібно щоб закони мали чітко визначене покарання, а досудове розслідування було спрямовано на не відворотність покарання, незалежно від особистості злочинця. Тільки так можливо подалати вал злочинності заполонивший країну. Всю цю відповідальну і дуже важливу роботу повинен проводити президент,парламент та міністерство справедливості ( юстиції).

Єлектронне декларування доходів, запроваджене в країні, певний крок в цьому напрямку якщо незаконно отримані доходи своєчасно арештовуються та конфісковуються. На жаль цього не відбувається, що поплюжить всю цю систему а головне підриває поняття покарання та справедливості.

Тому ще раз наголошую що всі ці програми по ствердженню справедливості можливо виконати тільки коли народ надасть владні повноваження новим чеснім та порядним лідерам. Щоб це відбулось швидче, поширюємо наційну ідею-любов, чесна праця, справедливість, заможність.

 Національна ідея - любов, чесна праця ,справедливість заможність, дозволить об*єднати переважну більшість еліти і народу України до боротьби за краще майбутнє, до боротьби за квітучу Україну.

Але щоб цього досягти потрібно, як писали деякі мої читачі, виконувати конкретні програми.

Програм потрібно чимало з різними деталями тому пропоную розібратися з їх основними напрямками

Сьогодні пропоную висвітити напрямок -любов до України

Щоб виникла любов до Батьківщини потрібно пестуати це почуття з дитинства. І в нас це дійство відбувається. Сім'ї, дитсадочки, школи, вже з малечу прививають дітям любов до народної мудрості, мови, мистецтва та культури предків, краси вишиванок, та рідної природи. Гарно що в нас стали проводити свята в традиційному стилі і все це дуже добре але мабуть поки замало тому що в житті ми дуже часто зустрічаємось з хамством, шахрайством, насильством, розбійними нападами та терористами. Все це наслідки того що ціх людей не до любили , не до виховали, не до вчили. Тому зараз потрібно ліквідовувати ці прогалини за допомогою науково розроблених програм.

Перш за все потрібно створити умови для вихователів, вчителів, викладачів і мова йде не тільке про оплату їх праці а і про наповнення матеріалами та засобами навчання- учбовими фільмами, плакатами, посібниками творами мистецтва, які викликають почуття любові, солідарності, співчуття і задоволенні що ми є громадянами нашої країни. Все це потрібно щоб підтримували ЗМІ, котрі зараз діють навпаки, тому що в погоні за сенсаціями та політичними замовленнями, викладають занадто однобоко багато жахів в ефір, при цьому не даючи відповіді на питання чому це сталося, таким чином формують негативне уявлення, невпевненість, злобливість в суспільстві і як наслідок ще більше зростає агресія і розвиток міграції з країни. Однозначно, що свобода ЗМІ повинна діяти в певних рамках а не на шкоду українському народу. Які це рамки свободи- повинно визначиться суспільство, інтелігенція і законодавці.

Другим важливим напрямком розвитку любові до батьківщини потрібно визначити дію реклами. Це повинно знайти відображення в соціальній рекламі, туристичній. музикальній і навіть технічній. Вироби які виробляються в України повинні мати українську назву як це були Таврія, Лан, Дніпро Мрія та інші. Назви магазинів українською або таким же шрифтом ще іньшою мовою, щоб і дітям і дорослим було зрозуміло яка це країна. Велике значення для розвитку почуттів любові може зробити музика Щодня повинна звучати по радіо і телебаченню хоча б одна пісня з золотого фонду України. На це повинні також бути направлені всеукраїнські фестивалі на зразок “Червоної рути” та фестивалі гумору ті сатири

Тільки так ми зможемо розвивати та поширювати любов серед різних верств населення.

Ще одним важливим, але досі не за діяним є напрям матеріальної підтримки громадян — Молодіжний фонд. Його потрібно створювати на зразок арабських країн, за рахунок відрахувань от використання публічної власності- видобутої нафти, газу, інших природних копалин, а також від аренди землі. На кожного юного громадянина України необхідно відкрити рахунок і щорічно за показниками року поповнювати його. А потім, при досягненні 18 років, віддати накопичені кошти юнакові на навчання, житло. підприємницке обладнання. Таким чином кожна молода людина і її батьки будуть зацікавлена в українському громадянстві. а любов до Батьківщини і бажання її захищати буде становитися ще більш кріпкою. Вся ця діяльність повинна широко вісвітлюватись в ЗМІ.

Ось такі , на моє переконання, основні напрямки програм по поширенню любові до країни. Але вони не вичерпні Кожен з нас може їх доповнювати пограмами і в історії , і в архитектурі і в літературі, і в малярстві, і в кіно і фото, і в народних промислах, і спорті і особливо в створенні екологічного комфортного середовища. Будемо любити і розвивати Україну тоді нам вистачить сил подолати всі теперішні негоразди і кризи.

А для цього поширюємо націдею- любов, чесна праця, справедливість, заможність .

Олексій Сокирко  

Середній клас європейських країн обрав для себе не класову, а національну ідентичність і став опорою для розвитку держави. Будівничі незалежної України традиційно нехтували ним

Матеріал друкованого видання № 20 (185) від 19 травня «Український тиждень»

Вектор суспільного та економічного розвитку європейських суспільств ось уже понад два століття визначається ступенем успішності його серцевини – середнього класу. Він став не лише промотором технологічних та економічних зрушень, що поставили європейську цивілізацію в центр всесвіту, а й будівничим сучасних національних держав. Нині майбутнє середнього класу в Україні викликає серйозне занепокоєння, як і доля її суверенітету та національної ідентичності.

«Свобода і власність!»

Сучасний тип національної самоідентифікації європейських народів, поява на політичній карті низки нових національних держав – усі ці явища родом із ХІХ століття. Тріумфальна хода національних відроджень колись бездержавних та упосліджених «маленьких» народів за своїми масштабами й значенням анітрохи не поступалася соціальним і економічним трансформаціям модерного світу: соціальним, промисловим і технологічним революціям.

Речником більшості змін виступала нова буржуазія, яка стрімко розросталася кількісно і якісно.

Необхідність соціальних та економічних змін у розумінні провідників національного відродження Угорщини тісно пов’язувалася з проблемами становища мадярів. Ідеолог угорського руху Іштван Сечені (1791–1860) у 1830–1833 роках опублікував три політичні памфлети, адресовані угорському дворянству, котре вважало себе оберігачем старожитніх мадярських цінностей і прав, у яких обстоював переваги вільного ринку як знаряддя відродження нації. Він пропонував зробити землю і працю ринковими товарами, пожвавити кредитування, зовнішньоторговельні відносини, паралельно покращуючи освіту та міжстанові стосунки. 

Сечені та його однодумці заходилися довкола конкретних ініціатив, від фінансування товариств із підтримки угорської мови та літератури до розвитку пароплавства, створення першого комерційного банку й національного клубу. Найамбітнішим і водночас найзнаковішим проектом Сечені стало будівництво мосту між старою столицею Будою, осідком мадярських королів, та новочасним районом Пештом, населеним підприємцями й комерсантами, що сполучив їх у цілісний організм – Будапешт. Він став наочним поєднанням національних цінностей і традицій із тріумфом середнього класу, який відтепер перетворювався на їхнього речника.

Ініціативи Сечені покликали до життя радикальнішу генерацію політиків, які вимагали парламентарних свобод і національної автономії, спираючись, утім, на гасла своїх попередників «Свобода і власність!». Очільник радикалів, молодий юрист і письменник Лайош Кошут (1802–1894) під час революційної «весни народів» 1848 року став прем’єр-міністром і правителем-президентом Угорщини. Дедалі більшу вагу національної буржуазії, котра активно переймалася захистом свого економічного становища, використала угорська інтелігенція для оборони національних прав мадярів. Успіхи аграрного капіталізму та індустріалізації спільно з агресивною культурною політикою інтелігенції сприяли досить швидкій мадяризації економічно сильних німців та євреїв. Якщо за часів Сечені Будапешт був переважно німецькомовним, то на початку ХХ століття до 90% його населення вже розмовляло мадярською. У період післяреволюційної реакції угорці вперто бойкотували вибори до загальноавстрійського парламенту, домігшись зрештою 1867 року федеративного статусу в межах Австрійської імперії.

Чеський рецепт

Особливості національного відродження чехів, позбавлених Габсбурґами власної державності ще в XVII столітті, багато в чому визначали успіхи промислової революції. У добу романтизму питання національної самоідентифікації хвилювали хіба що вузьке коло професури та інтелігенції, які займалися історичними та фольклористичними студіями, написанням підручників. Промисловий переворот, що вивів Чехію на перші позиції в Австрійській імперії, сприяв збільшенню соціальної мобільності, розвитку транспортної мережі та поширенню освіти. Тоді як велика буржуазія мала переважно німецьке походження, дрібні та середні підприємці були чехами, інтенсивно зрощувалися з молодою інтелігенцією. За відсутності власного представництва в органах влади чехи зосередили зусилля довкола освіти та економіки, попервах зберігаючи лояльність до Відня.

Збільшення економічної потуги, що протегувала національному рухові, відбувалося в сільському господарстві та харчовій промисловості, передусім цукроварінні. 1865 року було засновано перший чеський кредитний банк, а вже з початком наступного століття тамтешні комерційні фінустанови відігравали провідну роль у процесах індустріалізації регіону та підтримці національних партій. Розвиток міст і зростання промислового потенціалу тягли за собою і трансформацію національного складу: співвідношення міського населення з постійним приєднанням до лав пролетаріату вчорашніх селян і чехізацією євреїв поступово змінювалося на користь чехів.

Польсько-українські манівці

«Побуржуазнення» і національне відродження більшості поляків та українців, котрі проживали в кардинально відмінній за політичним та соціально-економічним характером Російській імперії, відбувалися за іншим сценарієм.

Польський варіант був дещо сприятливішим та оптимістичнішим. Друга половина XIX століття минула для поляків під знаком інтенсивних економічних змін: будівництва залізниць, розвитку текстильної, харчової, вугільної промисловості. Підприємець став вірним союзником політичної еміграції та лідерів національного руху. Після поразки чергової революції 1863-го національна буржуазія спрямувала свою енергію на соціальну та економічну активність, сформувавши програму «органічної праці». Її метою були індустріалізація, освіта та підвищення добробуту нації. Буржуазний життєвий уклад з опертям на власні економічну самостійність та цінності активно пропагувався в періодиці та красному письменстві. Яскравим представником цієї ідеології в літературі став всесвітньо відомий Болеслав Прус (1847–1912), який вивів у образі головного героя «Ляльки» Станіслава Вокульського типаж національно свідомого буржуа.

Український контекст був менш втішним. Курс на русифікацію міст, регулювання торгівлі та виробництва співвідносно із соціальним статусом підприємців, який сповідував російський уряд у першій половині ХІХ століття, практично не залишав шансів для зростання власне українського бізнесу. Найбільше можливостей із фінансового та юридичного погляду для розвитку виробництва мало дворянство, яке дуже швидко русифікувалося. У соціальному плані буржуазія в Росії до реформ 1860-х років не становила окремої соціальної групи. Фіскальна та адміністративна політика імперії взагалі дбала про те, щоб мінімізувати можливості для розвитку середнього класу, що цілком узгоджувалося з антиліберальними настроями її еліт.

Феномен українського підприємництва заявив про себе досить пізно: у період промислової революції, але не в дрібному та середньому бізнесі, а у великому. Цукрові магнати з українськими прізвищами на кшталт Харитоненків, Симиренків або Терещенків не завжди мали власне українську ідентичність, цілком комфортно почуваючись у «русском міре». Виняток становив хіба що філантроп та українофіл Василь Симиренко (1835–1915), який фінансував українські видання, наукові проекти й навіть політичну еміграцію. Та більшість українських корифеїв національного відродження сахалися українських «чумазих», вбачаючи майбутнє нації в селянстві. Загравання із селянщиною та замилування селом підклали міну сповільненої дії і під сам національний рух. Замість того щоб спрямовувати потік селян-переселенців до міста й працювати над підвищенням його культурного рівня, залучаючи на бік української справи, громадівці й народники опосередковано сприяли зросійщенню міста...

Короткозорість борців за національне визволення, котрі не розуміли стратегічної важливості прищеплення своїх ідей середньому класу, стала однією з причин їхньої поразки. Адже середній клас є природним союзником національного розвитку. Марксисти цілком справедливо схрестили націоналізм із епітетом «буржуазний». Справді, дедалі міцніший середній клас обрав для себе дороговказом не вузькосоціальну ідентичність, а саме національну, поширюючи її вплив на решту суспільства.

---

влада, ідеологія, націоналізм, реформи

Галасуємо за правду

Чому на всіх виборах треба голосувати за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”

Чому на минулих виборах українці Світу не голосували за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”?

Тому, що, кажучи по правді, українці — мужня, смілива і лінива нація, що дуже любить казки на відміну від одного з лідерів цієї політичної сили.

Здається, 1994 року я їхав потягом зі Львова на Запоріжжя. Що татові міг привезти звичайний студент? Вирішив пригостити татка самим крутим на той час львівським пивом і купив його пляшок 6. І так мені раптом пива випити закортіло, що Світ став немилим. Тим більше, що в купе зі мною були не жінки, а три ляхи, такого, як і я віку, що невпинно теревенили між собою. Клята українська доброта без меж замішана на інтернаціоналізмі підбитому цитатами зі збірника творів Леніна, ще не видихалися з мене, бо лишень здав іспити з “Наукового комунізму”. Картина маслом — пити хочу, але сам не можу!!!

Про себе, перепросивши татка, що ризикував залишитися без пива, я відкриваю дипломата і ставлю на стіл чотири пляшки. Звертаюся до ляхів на “общєпонятном”, бо на іншому я не розмовляв: “Знакомтесь! Самоє лучшеє львовскоє піво “Золотий колос”. Угощайтесь!” На моє щире здивування, від моїх “культурних слів”, ляхи підскочили, неначе їх шандарахнуло 220 вольт змінної напруги. У старшого з них, аж піна з рота полетіла: “Да развє Ето піво?! Вот у нас у Польщі піво, так то піво!!!”

Мій інтернаціоналізм, якось зніяковіло, обійняв доброту за талію і хутенько зник. Я знизав плечима, нехотя, прибрав три пляшки зі столика до дипломату: “Да пожалуйста, пєйтє свойо!” Більше мені випити ту пляшку поляки не заважали. Я їм щиро вдячний! Вони мене навчили, що національною ідеєю є любити своє, хай би яке воно не було. Як що робиш, то зважай! Те “що” є українським продуктом і тому має бути найкращим!!!

Це не раз демонстрували свободівці наполягаючи на українській мові на засіданнях ВРУ і українських сорочках, хоча би по святах. Чому свободівці акцентують на необхідності заборонити окупантам вести бізнес в Україні? Тому, що це є злочином! Ведучі бізнес в Україні, прихильники окупантів і громадяни держави, що окупувала частину території України не просто завдають іміджевих втрат українській державі на міжнародній арені, в час, коли америки і європи накладають на нашого ворога санкції, а ми толеруємо того ж таки ворога, друзі якого знищують наших людей! Вороги створюють ворожий контент на нашій Землі у наших, проданих ним засобах інформації, підважують основи держави у банківській сфері, роблять неякісні товари з українським штрихкодом.

Це знищує довіру до якости товару нашого виробника як в середині країни, так і далеко за її межами.

Володимир Петрович Герасимчук

Чому Олег Тягнибок з перших днів свого депутатства, можливо й до нього, став притчею во язицях зі своїми наполяганнями на проведення копнякової терапії. Без неї Україна нікуди не піде, хіба взад. От лише не втямлю, нашо він її назвав чужим, беззубим, словом “люстрація”? Комуністам та іншиму зброду світу окупантів і колаборантів, що скромно ховаються від очей українського народу на керівних посадах, за вивісками професіоналів та “хазяйствєнікав” потрібні не люстри, а свіжий копняк. Вже тридцятий рік ці клоуни псують імідж української продукції, паскудили бренд української якості, знищували українські заводи і фабрики, українську армію!

Настольною книжкою кожного українця має стати “Енеїда” Івана Котляревського, як один із збірників української національної кухні і найкращим переспівом “Енеїди” Віргілія. Свободівці, українські націоналісти, українці, громадяни України мають шанс на загальнонаціональне об’єднання в яке свято вірив наш творець і Тарас Григорович Шевченко створюючи головну книжку свого життя “Руський буквар”. Наши “політики” сходять на лайно борсаючись в ньому за булаву. А мають вилазити зі шкури і усім перти в одному єдино правильному напрямку, в напрямку на українську національну ідею. Чому? Бо лише вона є українським єдиним і неповторним шляхом в МАЙбутнє. Усі інші шляхи є або свідома облуда, або фрагмент шляху вирваний із загального концепту.

Леонід Опанасович Герасимюк

Українці — найбагатша нація у Світі на правду! І стократно був, є і буде ПРАВИЙ наш Кобзар: “В КОЖНОГО СВОЯ ПРАВДА”. Антиподом правди є не брехня, бо ми не кацапики. В нас, українців, правда бореться з кривдою. Кожен з нас ту саму подію бачить по своєму і розповідає по своєму і ради тому катма.

У цьому Світі ніхто, ні Бог, ні Герой, ні Земля не можуть бути важливішим для українців, для громадян України, як турбота про здоров’я, щасливе дитинство, якісне навчання і майбутнє доросле життя наших дітей, ДІТЕЙ УКРАЇНИ. Лише це може стати цементом, а в купі з правдою і потужним фундаментом гідної майбутнього держави України. Держави про яку мріяли герої УПА і Української самооборони Леонід Опанасович Герасимюк і Володимир Петрович Герасимчук і мільйони їхніх побратимів. Лише таке об’єднання всіх прогресивних сил України має сенс і лише така Україна має право йти в майбутнє достойне попередників.

Першими цеглинками у побудові щасливого і корисного життя дітей є українська мелодія, українська пісня, українська мова, українська національна їжа, український одяг, український танок і в подальшому все над’якісне українське, включаючи навчання, ЗМІ, телебачення, фільми, товари, техніка, власний Світ у Вебі і житті. Чому діти мають співати українських пісень? Аби їхні діти були здорові, талановиті і жили довго і щасливо!

Світ, голос, пісня, музика, танці, то все — електромагнитні коливання! Кожен клаптик Землі має власну природу електромагнітних коливань. Десятки чи сотні тисяч років ці коливання і голос народу, що завжди жив на цій богом данній землі створили узгоджену чарівну мову. Є сотні прикладів, коли українська пісня, українська мелодія, українське слово лікувало українців. Головне - українська пісня має нести українську мелодію і корисний зміст. Перевірити то, простіше не буває. Поставте собі на день 3-4 українські пісні і слухайте їх певний вільний час, щось роблячи. Коли Вас якась з них бісить, це і є вірною ознакою Вам не потрібної пісні. В ідеалі, українських пісень мають навчитися співати майбутні українські мами, аби їхні дітки були талановиті, здорові і вловили мелодію мови до свого народження. Тоді життя дитинки стане насолодою, їй легше вивчити слова, освоювати мову, бо мелодію мови вона вже засвоїла.

Трисуття

Українські кухарі мають створити якісні книжки українських національних страв для дітей. Тобто, страв перевірених тисячолітнім досвідом їх вживання. Українські школи і садочки всі мають запровадити у своїх столових виключно українські страви, щоби здоров’я наших дітей, хоча би в школі, чи в садочку не знищувалося ворогами України.

Українські викладачи мають 33 рази прочитати останню книжку Тараса Шевченка “Буквар” і лише по тому допускатися до навчання дітей. Змісту там немає, але користь буде, то 100%, бо Тарас — фантастична особистість :)