Є у мене мрія: збудувати в українському селі три мікрорайони зі школами, дитячими садочками, лікарнею. Щоб там обов'язково були "Сільпо", "Нова пошта", бібліотека, спортивний центр та IT-центр.
І запросити людей, зокрема, програмістів, жити в село.
Сьогодні спало на думку, що цю мрію я не розповідала вголос. Тож, вирішила виправитись.
Поміркувала, що створення робочих місць та реалізація проєкту "з нуля" потребуватиме значних інвестицій.
Тож, якщо у вас є зайвих кілька мільйонів доларів і Ви не знаєте, у який проєкт їх вкласти - ось Вам ідея для роздумів.

Речі, які можуть стати гарним подарунком Вашим близьким. 

Галасуємо за правду

Чому на всіх виборах треба голосувати за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”

Чому на минулих виборах українці Світу не голосували за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”?

Тому, що, кажучи по правді, українці — мужня, смілива і лінива нація, що дуже любить казки на відміну від одного з лідерів цієї політичної сили.

Здається, 1994 року я їхав потягом зі Львова на Запоріжжя. Що татові міг привезти звичайний студент? Вирішив пригостити татка самим крутим на той час львівським пивом і купив його пляшок 6. І так мені раптом пива випити закортіло, що Світ став немилим. Тим більше, що в купе зі мною були не жінки, а три ляхи, такого, як і я віку, що невпинно теревенили між собою. Клята українська доброта без меж замішана на інтернаціоналізмі підбитому цитатами зі збірника творів Леніна, ще не видихалися з мене, бо лишень здав іспити з “Наукового комунізму”. Картина маслом — пити хочу, але сам не можу!!!

Про себе, перепросивши татка, що ризикував залишитися без пива, я відкриваю дипломата і ставлю на стіл чотири пляшки. Звертаюся до ляхів на “общєпонятном”, бо на іншому я не розмовляв: “Знакомтесь! Самоє лучшеє львовскоє піво “Золотий колос”. Угощайтесь!” На моє щире здивування, від моїх “культурних слів”, ляхи підскочили, неначе їх шандарахнуло 220 вольт змінної напруги. У старшого з них, аж піна з рота полетіла: “Да развє Ето піво?! Вот у нас у Польщі піво, так то піво!!!”

Мій інтернаціоналізм, якось зніяковіло, обійняв доброту за талію і хутенько зник. Я знизав плечима, нехотя, прибрав три пляшки зі столика до дипломату: “Да пожалуйста, пєйтє свойо!” Більше мені випити ту пляшку поляки не заважали. Я їм щиро вдячний! Вони мене навчили, що національною ідеєю є любити своє, хай би яке воно не було. Як що робиш, то зважай! Те “що” є українським продуктом і тому має бути найкращим!!!

Це не раз демонстрували свободівці наполягаючи на українській мові на засіданнях ВРУ і українських сорочках, хоча би по святах. Чому свободівці акцентують на необхідності заборонити окупантам вести бізнес в Україні? Тому, що це є злочином! Ведучі бізнес в Україні, прихильники окупантів і громадяни держави, що окупувала частину території України не просто завдають іміджевих втрат українській державі на міжнародній арені, в час, коли америки і європи накладають на нашого ворога санкції, а ми толеруємо того ж таки ворога, друзі якого знищують наших людей! Вороги створюють ворожий контент на нашій Землі у наших, проданих ним засобах інформації, підважують основи держави у банківській сфері, роблять неякісні товари з українським штрихкодом.

Це знищує довіру до якости товару нашого виробника як в середині країни, так і далеко за її межами.

Володимир Петрович Герасимчук

Чому Олег Тягнибок з перших днів свого депутатства, можливо й до нього, став притчею во язицях зі своїми наполяганнями на проведення копнякової терапії. Без неї Україна нікуди не піде, хіба взад. От лише не втямлю, нашо він її назвав чужим, беззубим, словом “люстрація”? Комуністам та іншиму зброду світу окупантів і колаборантів, що скромно ховаються від очей українського народу на керівних посадах, за вивісками професіоналів та “хазяйствєнікав” потрібні не люстри, а свіжий копняк. Вже тридцятий рік ці клоуни псують імідж української продукції, паскудили бренд української якості, знищували українські заводи і фабрики, українську армію!

Настольною книжкою кожного українця має стати “Енеїда” Івана Котляревського, як один із збірників української національної кухні і найкращим переспівом “Енеїди” Віргілія. Свободівці, українські націоналісти, українці, громадяни України мають шанс на загальнонаціональне об’єднання в яке свято вірив наш творець і Тарас Григорович Шевченко створюючи головну книжку свого життя “Руський буквар”. Наши “політики” сходять на лайно борсаючись в ньому за булаву. А мають вилазити зі шкури і усім перти в одному єдино правильному напрямку, в напрямку на українську національну ідею. Чому? Бо лише вона є українським єдиним і неповторним шляхом в МАЙбутнє. Усі інші шляхи є або свідома облуда, або фрагмент шляху вирваний із загального концепту.

Леонід Опанасович Герасимюк

Українці — найбагатша нація у Світі на правду! І стократно був, є і буде ПРАВИЙ наш Кобзар: “В КОЖНОГО СВОЯ ПРАВДА”. Антиподом правди є не брехня, бо ми не кацапики. В нас, українців, правда бореться з кривдою. Кожен з нас ту саму подію бачить по своєму і розповідає по своєму і ради тому катма.

У цьому Світі ніхто, ні Бог, ні Герой, ні Земля не можуть бути важливішим для українців, для громадян України, як турбота про здоров’я, щасливе дитинство, якісне навчання і майбутнє доросле життя наших дітей, ДІТЕЙ УКРАЇНИ. Лише це може стати цементом, а в купі з правдою і потужним фундаментом гідної майбутнього держави України. Держави про яку мріяли герої УПА і Української самооборони Леонід Опанасович Герасимюк і Володимир Петрович Герасимчук і мільйони їхніх побратимів. Лише таке об’єднання всіх прогресивних сил України має сенс і лише така Україна має право йти в майбутнє достойне попередників.

Першими цеглинками у побудові щасливого і корисного життя дітей є українська мелодія, українська пісня, українська мова, українська національна їжа, український одяг, український танок і в подальшому все над’якісне українське, включаючи навчання, ЗМІ, телебачення, фільми, товари, техніка, власний Світ у Вебі і житті. Чому діти мають співати українських пісень? Аби їхні діти були здорові, талановиті і жили довго і щасливо!

Світ, голос, пісня, музика, танці, то все — електромагнитні коливання! Кожен клаптик Землі має власну природу електромагнітних коливань. Десятки чи сотні тисяч років ці коливання і голос народу, що завжди жив на цій богом данній землі створили узгоджену чарівну мову. Є сотні прикладів, коли українська пісня, українська мелодія, українське слово лікувало українців. Головне - українська пісня має нести українську мелодію і корисний зміст. Перевірити то, простіше не буває. Поставте собі на день 3-4 українські пісні і слухайте їх певний вільний час, щось роблячи. Коли Вас якась з них бісить, це і є вірною ознакою Вам не потрібної пісні. В ідеалі, українських пісень мають навчитися співати майбутні українські мами, аби їхні дітки були талановиті, здорові і вловили мелодію мови до свого народження. Тоді життя дитинки стане насолодою, їй легше вивчити слова, освоювати мову, бо мелодію мови вона вже засвоїла.

Трисуття

Українські кухарі мають створити якісні книжки українських національних страв для дітей. Тобто, страв перевірених тисячолітнім досвідом їх вживання. Українські школи і садочки всі мають запровадити у своїх столових виключно українські страви, щоби здоров’я наших дітей, хоча би в школі, чи в садочку не знищувалося ворогами України.

Українські викладачи мають 33 рази прочитати останню книжку Тараса Шевченка “Буквар” і лише по тому допускатися до навчання дітей. Змісту там немає, але користь буде, то 100%, бо Тарас — фантастична особистість :)

«Уже не в первый раз гложет мысль. А нельзя нам двух президентов выбрать?

Одного оставить Порошенко, что бы на международной арене имидж Украины отстаивал, а другого, что бы в стране порядок навел?

Ибо достало смотреть на разных президентов в одном лице »

Ой вэй от Юрий Яворский

Тяжко розібратися українцям в сучасному океані інформації. Тим, хто зрозумів, що майбутнє не за тими, хто вважає головним скарбом України золото, а за тими, хто вважає головним скарбом України націю допоможе розібратися в націоналізмах стаття Юрія Ботнара " p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

"Український соціальний націоналізм та олігархічний псевдонаціоналізм"

http://svoboda.org.ua/news/articles/00111604/

 
p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

Славної памяти друг Берест Володимир Герасимчук 1921 рн., с. Побужани Буського району Львівщини

1. Слабка віра в ідею
Якщо вас мучать сумніви з приводу вашого «грандіозного» починання, не беріться за цю справу. Без непохитної віри,  впевненості в успіх, не варто затівати новий бізнес. Коли творець коливається, що вже тоді говорити про інших людей: партнерів, підлеглих, клієнтів або інвесторів? Такий стартап нежиттєздатний і приречений на смерть ще на етапі . Пройти весь шлях, від зародження бізнес-ідеї до стадії її реалізації, вдається одиницям - тим, хто, незважаючи на всі складності і численні перешкоди, зберігає безмежну відданість,  пристрасть і непорушну прихильність до свого проекту.

2. Море по коліно
Цілком віддаватися новій справі - це прекрасно, але всьому є розумні межі. Можна бути зухвалим мрійником, але при цьому потрібно залишатися реалістом. Часто-густо можна зустріти фанатичних стартаперів, які настільки захоплені своїм продуктом або послугою, що відмовляються помічати очевидні речі. Трапляється так, що ринок не готовий прийняти їх товар, або на момент втілення задумки в життя клієнти мають абсолютно інші потреби. Проте творці стартапів настільки сліпо захоплені своїм новим творінням, що категорично відмовляються миритися з реальністю. Вони не бажають змінювати, адаптувати свій продукт до нових умов, що склалися і «прогинатися» під ринок.

3. Одиночна прихильність
Персоніфікована прихильність бізнесу рано чи пізно може зіграти не на руку його творцеві. Якщо люди в організації з прохолодою відносяться до того, чим вони займаються, то в кінцевому підсумку така компанія приречена. Чому? В першу чергу засновник не вічний. Ніхто не знає, що з нами станеться завтра, через місяць або через рік. Якщо раптом трапиться так, що керівник захворіє або, не дай бог, помре, то тягнути непідйомну ношу буде нікому.
Зрештою час йде, люди змінюються, дорослішають, потім старіють. Запаси оптимізму, ентузіазму та фізичні сили засновника не вічні. Тому дуже важливо, щоб з самого початку заснування бізнесу прихильність до справи була розділена між усіма членами команди.

4. Головна мотивація - прибуток
Ті, хто починає новий бізнес зі словами «він принесе мені багато грошей», можуть не розраховувати на успіх. Прибуток з першого дня роботи компанії - це небачений виняток, ілюзія, якою тішать себе недалекі підприємці. Перш ніж бізнес почне приносити якісь гроші, може пройти рік, а то і пара-трійка років. За цей час в нього потрібно вкласти багато сил і енергії. А звідки її взяти, якщо головна мотивація - це прибуток? Ось так і вмирають більшість стартапів, ледь побачивши світло. Їх засновникам не вистачає енергії продовжувати розпочату справу, адже ніщо не підживлює їх мотивацію.
Доктор Адізес на цей рахунок приводить відмінну аналогію: «Коли дитина перебуває в колисці, хіба батьки доглядають за нею тільки в розрахунку на те, що коли-не будь він стане лікарем або адвокатом і забезпечить їм безбідну старість? Напевно це не так ». Компанія, орієнтована на задоволення потреб клієнта - ось якою має бути головна мета будь-якого стартапера.

5. Неправильне фокусування
Багато починаючих підприємців, яких в результаті посягає невдача, роблять одну і ту ж типову помилку - вони роблять неправильний наголос. Вони фокусуються не так на питанні «чому» потрібно випускати той чи інший продукт або послугу, а на самому продукті. А раптом продукт виявиться незатребуваним? Саме з цієї причини, головним питанням має бути питання «чому», потім «хто» (команда професіоналів), «що» (продукт, його позиціонування на ринку, ключові характеристики, переваги перед конкурентами), і нарешті - «як» і « коли ».

6. Акцент на вдосконалення продукту, а не на збут
У людей, які засновують свою справу, як правило, домінує Е-функція. Креативність і творча енергія «Підприємця» б'є через край. Він готовий безперервно генерувати ідеї, покращувати свій продукт і з кожним днем винаходити все нові і нові стратегії його розвитку. Але на етапі дитинства така поведінка породжує патологічні проблеми. Замість того, щоб швидкими темпами нарощувати збут, компанія товчеться на одному місці. Безперечно, покращувати якість продукції необхідно, але на початкових етапах розвитку набагато важливіше робити акцент на продажу. В іншому випадку дефіциту грошових коштів не уникнути, і організація стане банкрутом.

7. Нереалістичний бізнес-план
Необдуманий бізнес-план, зліплений «побистрячку» - одна з основних причин провальних стартапів. Завищені очікування творців молодого бізнесу, непередбачені витрати, гостра нестача грошових вливань - все це призводить до неплатоспроможності компанії, і «лавочку» доводиться передчасно згорнути.

8. Відсутність належного фінансового контролю
Слабке місце будь-якого стартапу - дефіцит грошових коштів. Безграмотна кредитна політика призводить до того, що приплив грошових коштів зменшується, і компанія втрачає мобільність. Тому вкрай важливим на початкових етапах росту організації здійснювати безперервний контроль за фінансовими потоками компанії, а також ключовими фінансовими показниками ефективності бізнесу. У той же час не варто випускати з виду своєчасне погашення дебіторської заборгованості і стежити за обігом матеріальних запасів, оскільки саме вони є найменш ліквідними з усіх оборотних активів підприємства.

9. Зниження ціни
Прагнучи збільшити виручку, молоді керівники часто істотно знижують ціну на товари. При цьому вони не враховують, що отримана виручка може не покривати змінних витрат на виробництво продукції: на сировину, оплату праці співробітників, електроенергію і т.д. В результаті компанія починає працювати собі в збиток.

10. Венчурні інвестиції
Компанії-немовлята вимагають безперервного фінансування, і це природно. Але будьте обережні, не варто забувати про у правила в світі бізнесу, де гроші відіграють чільну роль: хто платить, той і музику замовляє. Підписуючи договір з інвестором, підприємець погоджується на те, що інтереси «багатого дядька» відтепер будуть понад його власних.

зростила людина ідею,
любила ідею людина -
та чхати хотіла ідея,
ідея любила маси
глобально, всеядно, міцно.
- навіщо мені людина?! -
і з"їла людину ідея,
бо маси вона любила.
бо маси були голодні,
в лахмітті, брудні та босі.
та попри все амбітні:
крейдою скрізь на стінах,
на всіх плакатах писали,
стверджували про те, що...
що саме вони створили,
зростили красуню ідею.
любили ідею маси!
та чхати хотіла ідея -
ідея любила касти
глобально, всеядно, міцно.
- нащо мені ті маси? -
і з"їла маси ідея,
бо касти вона любила.
бо касти були ситі,
огрядні, чисті і взуті.
та попри все зрадливі,
каверзні, хитрі, трусливі
та ще й до усього амбітні!
писали в книжках, у брошурах,
в журналах, в газетах... - усюди! -
що саме вони створили,
зростили касти ідею.
любили ідею касти!
та чхати хотіла ідея -
ідея хотіла власті
і полюбила гроші
глобально, всеядно, міцно.
- нащо мені ті касти!? -
і з"їла касти ідея.
бо гроші вона любила,
які захищали власті...
...хто кого захищає?..
навіть ідеї неясно.
загаялась трохи ідея -
кого з них любити треба
глобально, всеядно, міцно?..
- а це що тут за напасті?.. -
ковтнули ідею власті
і сплюнули нею огидно.
впала ідея на касти,
які заховались у маси,
а маси розсипались в люди.
і ходить ідея по людям,
шукає собі пояснень -
хто вона, звідки і нащо
її породила людина,
упевнила, що найкраща
і що вона є єдина?
...ходить ідея між люди,
але її не знаходять.
бо звісно усім про те, що
зростила людина ідею -
любила ідею людина.
та чхати хотіла ідея -
ідея любила маси...

7381АК