хочу сюда!
 

Юлия

32 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 32-40 лет

Заметки с меткой «пісня»

Остання мить може принести весну.

Святослав Вакарчук:

--- Я не дуже часто розказую про те, як писав свої пісні ... Але "Мить"- особлива пісня... Її історія важить для мене не менше, ніж сама пісня... А може й більше...
Лютий 2015 року... Новини зі Сходу надходять зі страшними цифрами поранених та загиблих. А за кожною цифрою - чиєсь життя, чиясь доля! Важко уявити, що відчуває людина на війні...про що думає важкопоранений, коли розуміє, що це, можливо, останні хвилини його життя. Я не міг заспокоїтись поки не написав пісню... Написав дуже емоційно за декілька хвилин. Взяв гітару і разом з мелодією почали з’являтися слова, а за 15 хвилин вона вже була готова, майже готова. За винятком маленької, але важливої "миті", яка не відпускала мене. За винятком останнього рядка пісні. Я відчував, що висловив не все...  Наприкінці травня я був в госпіталі. Перед однією палатою лікар мене попередив, що хлопець, якого зараз побачу, поранений на війні, дивом вижив в надлюдських умовах. Осколком йому відірвало руку... І з цим дуже важким пораненням він провів 4 (!) доби на морозі. Один. Бо інші загинули чи замерзли. Потім лікарям довелося ампутувати йому ще й обидві відмороженні стопи … але він Вижив!      Я хвилювався перед знайомством та лише до тієї миті, поки не зайшов до нього і побачив перед собою впевнену, усміхнену людину, яка заряджала мене своїм оптимізмом, планами на майбутнє і якоюсь неймовірною енергетикою. В його душі була весна! Він ділився нею з усім світом!
Того ж вечора я знову повернувся до пісні та дописав в ній останній рядок, якого мені не вистачало весь цей час. Не можна втрачати надію. Не можна здаватися до останньої миті. Можливо саме вона, остання мить, принесе весну, яка стане початком нового життя. Весну, якою ти захочеш поділитися з усім світом.


Така романтика: українські пісні про любов до 14 лютого

Святкувати 14 лютого як День всіх закоханих вже стало традицією серед української молоді. Слухайте в цей прекрасний день пісні про любов від українських музикантів.

Українська мова - одна із наймелодійніших мов світу

Як відомо, спостерігаються певні відмінності у сприйнятті різних мов передусім їхніми носіями. Так, давні греки підкреслювали гармонійність своєї мови на противагу невпорядкованій, начебто подібній до беззмістовного белькотання мові “варварів”. Давні слов’яни підкреслювали зрозумілість своєї мови (виводячи назву слов’яни від слово) на противагу незрозумілим мовам сусідів – начебто “німих”, німців. А баски, абхази, ірландці, тобто носії давніх середземноморських культурних традицій, звертають увагу передусім на складність своєї мови на противагу іншим. Носії української мови підкреслюють передусім її милозвучність. “Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер…”, – пише дослідник Тоцька Н.І. Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер, хоч найменше можуть про це судити самі носії української мови, оскільки для них мова знаряддя щоденного спілкування, а не об’єкт для спостереження. Але про красу й приємність звучання української мови є більш ніж достатньо усних і писемних свідчень, у тому числі загальновідомих, і звичайних іномовців, і видатних діячів, і фахівців, а з їхніх слів – і українців. Наведемо тут тільки декілька. Ще в середині минулого століття видатний російський мовознавець-славіст І.І.Срезневський звернув увагу на високу музикальність української мови. Він писав: “Сила людей переконана, що ця мова є одна з найбагатших мов слов’янських, що вона навряд чи уважить богемській щодо рясноти слів та виразів, польській щодо барвистості, сербській щодо приємності, що це мова, яка навіть і у вигляді необробленому може стати нарівні з мовами обробленими гнучкістю і багатством синтаксичним, мова поетична, музикальна, мальовнича”. Подібно оцінив українську мову за її звучанням тогочасний поет і перекладач українських пісень німецькою мовою В.Боденштедт, який довго жив у Росії і багато подорожував по Україні. “Українська мова наймелодійніша й найголосніша поміж усіма слов’янськими мовами, з великими музикальними можливостями”. Спеціальну працю присвятив дослідженню одного аспекту милозвучності української мови – урівноваженню вокалізму з консонантизмом – поет В.Самійленко. У ній він писав: “Відомо було досі, що вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одне з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами. Цю думку дуже легко пояснити фактами фонетики…”[1]. Перелік захоплених відгуків про красу української мови взагалі, і передусім її звукової вишуканості, звучності, музикальної граціозності, можна продовжити. Але нагадаємо ще тільки один факт. На конкурсі краси мов у 1934 р. у Парижі українська мова зайняла третє місце після французької і перської. Більшого поширення набула думка, що наша мова за милозвучністю йде після італійської.

Читати більше про мелодійність української мови:  

Наш девіз - Повстанська пісня

Виконує: Софія Федина 

Наш девіз. 

Ні сліз, ні ридань, ні прокльонів,
Ні кволості дряхлих старців.
А нових сотень батальйонів,
Твердих і незламних борців.

Приспів:
Єдиним могутнім девізом,
З’єднаєм кордони Збручів.
Держава – це кров і залізо.
Свобода – це вістря мечів.

Від Дону, Кубані й Кавказу
До Тиси і Пруту-ріки
Слухняні одному наказу
Залізні повстанські полки.

Приспів

В неволі Дніпро і Карпати –
Гартуйте серця насталіть.
Іде Україна могутня
Для волі майбутніх століть.

Приспів


Через роки через літа

Слова і музика : Микола Янченко Знову в твої очі дивлюсь Безмежної любові нап'юсь Ми з тобою два береги Нас розлучили холод і сніги. Приспів: Через роки, через літа Згубилась наша стежка у жита, Що я не той і ти вже не та Через роки, через літа. Скажи мені кохана скажи, Хто нам біду наворожив. Чому верба над ставом сумна Дві долі в нас любов одна. Приспів: Через роки, через літа Нам нагадала осінь золота Що я не той і ти вже не та Через роки, через літа.


Співун чи співак?

Слова мої)))музика Ольги Ліщук...співаємо дуетом "Удвох"...
https://youtu.be/HfK5B_fDZFo

Композитор Жорж Бізе.Georges Bizet.

 Своє недовге життя французький композитор Ж. Бізе присвятив музичному театру. Вершина його творчості - «Кармен» - до цих пір залишається однією з найулюбленіших опер для багатьох і багатьох людей.

 Жорж Бізе (Жорж Бізе, 1838-1875) - французький композитор. У 1857 закінчив Паризьку консерваторію, де займався у Л. Ф. Мармонтеля (фортепіано), Ф. Бенуа (орган), П. Циммермана і Ш. Гуно (контрапункт і фуга), Ф. Галеві (композиція).

 Отримав Римську премію, в 1858-60 жив в Італії. Блискучий піаніст, Бізе відмовився від концертної діяльності, повністю присвятивши себе композиторській творчості.

 Уже перший великий твір Бізе - симфонія C-dur мажор (1855, опублікована в 1935) свідчить про самобутнє дарування композитора. У ній виявилися характерні для його стилю відточеність форми, чіткість викладу.

 60-і рр. для Бізе - час творчого становлення: були створені ліричні опери «Шукачі перлів» (1863 р) і «Пертська красуня» (за романом В. Скотта, 1866 р).

  У 70-і рр. - Період творчої зрілості Бізе - створені опера «Джамиле» (за поемою «Намуна» А. Мюссе, 1871), музика до драми А. Доде «Арлезіанка» (1872 г.). Оволодівши рітмоінтонаціоннимі особливостями народних наспівів, майже не вдаючись до цитат, Бізе вірогідно відтворив у цих творах характер східної і провансальської музики. Ці партитури відрізняють майстерне володіння виражальними засобами оркестру.

  Великою популярністю користуються 2 оркестрові сюїти з музики до «Арлезіанка» (1-я складена автором, виконання 1872, 2-я - композитор Е. Гіро, 1885 виконання). Опера «Кармен» (за новелою П. Меріме, 1875) - одна з вершин французького оперного реалізму. Її герої - прості люди з сильними і суперечливими характерами. В опері втілені іспанський національний музичний колорит, багатошаровість і багатоликість народних сцен, напружений хід драматичних подій.

  На прем'єрі в театрі «Опера комік» (1875 р) «Кармен» була різко негативно зустрінута буржуазною публікою. Успіх опері принесла постановка в тому ж році у Відні в редакції Гіро (розмовні діалоги замінені речитативами, в 4-й акт включені балетні сцени на музику з «Пертської красуні» і «Арлезіанка»). «Кармен» стала однією з найпопулярніших опер у світі. П. І. Чайковський писав в 1880 р, що «це в повному розумінні слова шедевр».

Серенада Сміта з опери "ПЕРТСЬКА КРАСУНЯ"

https://www.youtube.com/watch?v=so-dLusSp6w



Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
19
предыдущая
следующая