хочу сюда!
 

Ксения

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-65 лет

Заметки с меткой «мати»

Галасуємо за правду

Галасуємо за правду


Чому на всіх виборах треба голосувати за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”

Чому на минулих виборах українці Світу не голосували за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”?

Тому, що, кажучи по правді, українці — мужня, смілива і лінива нація, що дуже любить казки на відміну від одного з лідерів цієї політичної сили.

Здається, 1994 року я їхав потягом зі Львова на Запоріжжя. Що татові міг привезти звичайний студент? Вирішив пригостити татка самим крутим на той час львівським пивом і купив його пляшок 6. І так мені раптом пива випити закортіло, що Світ став немилим. Тим більше, що в купе зі мною були не жінки, а три ляхи, такого, як і я віку, що невпинно теревенили між собою. Клята українська доброта без меж замішана на інтернаціоналізмі підбитому цитатами зі збірника творів Леніна, ще не видихалися з мене, бо лишень здав іспити з “Наукового комунізму”. Картина маслом — пити хочу, але сам не можу!!!

Про себе, перепросивши татка, що ризикував залишитися без пива, я відкриваю дипломата і ставлю на стіл чотири пляшки. Звертаюся до ляхів на “общєпонятном”, бо на іншому я не розмовляв: “Знакомтесь! Самоє лучшеє львовскоє піво “Золотий колос”. Угощайтесь!” На моє щире здивування, від моїх “культурних слів”, ляхи підскочили, неначе їх шандарахнуло 220 вольт змінної напруги. У старшого з них, аж піна з рота полетіла: “Да развє Ето піво?! Вот у нас у Польщі піво, так то піво!!!”


Мій інтернаціоналізм, якось зніяковіло, обійняв доброту за талію і хутенько зник. Я знизав плечима, нехотя, прибрав три пляшки зі столика до дипломату: “Да пожалуйста, пєйтє свойо!” Більше мені випити ту пляшку поляки не заважали. Я їм щиро вдячний! Вони мене навчили, що національною ідеєю є любити своє, хай би яке воно не було. Як що робиш, то зважай! Те “що” є українським продуктом і тому має бути найкращим!!!

Це не раз демонстрували свободівці наполягаючи на українській мові на засіданнях ВРУ і українських сорочках, хоча би по святах. Чому свободівці акцентують на необхідності заборонити окупантам вести бізнес в Україні? Тому, що це є злочином! Ведучі бізнес в Україні, прихильники окупантів і громадяни держави, що окупувала частину території України не просто завдають іміджевих втрат українській державі на міжнародній арені, в час, коли америки і європи накладають на нашого ворога санкції, а ми толеруємо того ж таки ворога, друзі якого знищують наших людей! Вороги створюють ворожий контент на нашій Землі у наших, проданих ним засобах інформації, підважують основи держави у банківській сфері, роблять неякісні товари з українським штрихкодом.

Це знищує довіру до якости товару нашого виробника як в середині країни, так і далеко за її межами.

Володимир Петрович Герасимчук

Чому Олег Тягнибок з перших днів свого депутатства, можливо й до нього, став притчею во язицях зі своїми наполяганнями на проведення копнякової терапії. Без неї Україна нікуди не піде, хіба взад. От лише не втямлю, нашо він її назвав чужим, беззубим, словом “люстрація”? Комуністам та іншиму зброду світу окупантів і колаборантів, що скромно ховаються від очей українського народу на керівних посадах, за вивісками професіоналів та “хазяйствєнікав” потрібні не люстри, а свіжий копняк. Вже тридцятий рік ці клоуни псують імідж української продукції, паскудили бренд української якості, знищували українські заводи і фабрики, українську армію!

Настольною книжкою кожного українця має стати “Енеїда” Івана Котляревського, як один із збірників української національної кухні і найкращим переспівом “Енеїди” Віргілія. Свободівці, українські націоналісти, українці, громадяни України мають шанс на загальнонаціональне об’єднання в яке свято вірив наш творець і Тарас Григорович Шевченко створюючи головну книжку свого життя “Руський буквар”. Наши “політики” сходять на лайно борсаючись в ньому за булаву. А мають вилазити зі шкури і усім перти в одному єдино правильному напрямку, в напрямку на українську національну ідею. Чому? Бо лише вона є українським єдиним і неповторним шляхом в МАЙбутнє. Усі інші шляхи є або свідома облуда, або фрагмент шляху вирваний із загального концепту.


Леонід Опанасович Герасимюк

Українці — найбагатша нація у Світі на правду! І стократно був, є і буде ПРАВИЙ наш Кобзар: “В КОЖНОГО СВОЯ ПРАВДА”. Антиподом правди є не брехня, бо ми не кацапики. В нас, українців, правда бореться з кривдою. Кожен з нас ту саму подію бачить по своєму і розповідає по своєму і ради тому катма.

У цьому Світі ніхто, ні Бог, ні Герой, ні Земля не можуть бути важливішим для українців, для громадян України, як турбота про здоров’я, щасливе дитинство, якісне навчання і майбутнє доросле життя наших дітей, ДІТЕЙ УКРАЇНИ. Лише це може стати цементом, а в купі з правдою і потужним фундаментом гідної майбутнього держави України. Держави про яку мріяли герої УПА і Української самооборони Леонід Опанасович Герасимюк і Володимир Петрович Герасимчук і мільйони їхніх побратимів. Лише таке об’єднання всіх прогресивних сил України має сенс і лише така Україна має право йти в майбутнє достойне попередників.

Першими цеглинками у побудові щасливого і корисного життя дітей є українська мелодія, українська пісня, українська мова, українська національна їжа, український одяг, український танок і в подальшому все над’якісне українське, включаючи навчання, ЗМІ, телебачення, фільми, товари, техніка, власний Світ у Вебі і житті. Чому діти мають співати українських пісень? Аби їхні діти були здорові, талановиті і жили довго і щасливо!


Світ, голос, пісня, музика, танці, то все — електромагнитні коливання! Кожен клаптик Землі має власну природу електромагнітних коливань. Десятки чи сотні тисяч років ці коливання і голос народу, що завжди жив на цій богом данній землі створили узгоджену чарівну мову. Є сотні прикладів, коли українська пісня, українська мелодія, українське слово лікувало українців. Головне - українська пісня має нести українську мелодію і корисний зміст. Перевірити то, простіше не буває. Поставте собі на день 3-4 українські пісні і слухайте їх певний вільний час, щось роблячи. Коли Вас якась з них бісить, це і є вірною ознакою Вам не потрібної пісні. В ідеалі, українських пісень мають навчитися співати майбутні українські мами, аби їхні дітки були талановиті, здорові і вловили мелодію мови до свого народження. Тоді життя дитинки стане насолодою, їй легше вивчити слова, освоювати мову, бо мелодію мови вона вже засвоїла.

Трисуття

Українські кухарі мають створити якісні книжки українських національних страв для дітей. Тобто, страв перевірених тисячолітнім досвідом їх вживання. Українські школи і садочки всі мають запровадити у своїх столових виключно українські страви, щоби здоров’я наших дітей, хоча би в школі, чи в садочку не знищувалося ворогами України.

Українські викладачи мають 33 рази прочитати останню книжку Тараса Шевченка “Буквар” і лише по тому допускатися до навчання дітей. Змісту там немає, але користь буде, то 100%, бо Тарас — фантастична особистість :)


Це треба знати...

Світлина від Эзотерика Психология.

Мать, которая находится в постоянном страхе за ребенка, посылает ему огромный заряд разрушительной энергии, в отличие от той, которая думает о нем с любовью и тем самым посылает огромный заряд счастья, поддержки и защиты.

~Рами Блект

День народження української нації

Вважаю, що рабське існування української нації протягом століть породило почуття меншовартості. Звідси, за звичкою, і не без допомоги сусідів запобігання перед усім іноземним. В очах більшості українців, на жаль, інтернаціональне, міжнародне часто має перевагу над власним. Особливо велику шкоду українській нації, її економіці, іміджу і самому існуванню завдає то, що еліта політична, владна, української нації надає перевагу не стану власної нації, не власним законам, а законам міжнародним. Працює інстинкт стада! На їх думку у більшого стада більше правди. І саме в цьому найбільша біда всіх українців.

Третє тисячоліття надворі!

Історія показала, що змін в існуванні людства істотних не відбулося. Як тисячі років назад племена полювали на інши племена, так і сьогодні одні нації полюють за іншими.

Нагадую, що коли земля ще була тепленька, коли лише на карті світу почала проявлятися незалежна українська держава, держава, про яку мільярди людей в Світі і сьогодні не знають, бо зайняті власними справами, сталися цікаві події. Існували тоді мирно, поряд:

  • РФ — держава-рабовласниця;

  • І держава-рабиня, Україна,що почала відокремлюватися.

    Ми, як громадяни, одної з цих двох, ніби “дружніх” держав, разом святкували 200-ту річницю великого темношкірого поета. Він мав необачність народитися 26 травня 1799 року. Відповідно, за рабською звичкою і Україна готувалася святкувати річницю народження поета сусідньої держави і щодня, протягом може й півроку новини на радіо починалися зі слів, що до святкування 200-ї річниці великого російського поета, Олександра Сергійовича Пушкіна залишилося стільки-то днів, скажімо — 99. Слідуючий день, новини починалися зі слів, що до тої великої для сусідньої держави дати залишилося 98 днів і так з дня на день. Це шаркання, запобігання перед сусідньою державою можуть згадати старожили з України. Цікаво, що за власного народного поета не меншої ваги і теж на честь 200-ї річниці нічого подібного й не планувалося. Це дії держави-рабині!

Що ж “на відплату”, в аналогічній ситуації робила держава-рабовласниця?

Вона почала готуватися за роки до того, але зовсім по-іншому. За 30 — 20 днів до святкування 200-ї річниці народження великого українського поета, маляра і вчителя, академіка Тараса Шевченка, РФ задіяла міжнародні організації на які мала вплив, і всіх політичних підніжок, агентів власних. Так з 8 по 18 лютого 2014-го року міжнародним Київським інститутом соціології, було, по тихому, проведено соцопитування в Кримській автономній республіці, але вони засвідчили, що біля 41 відсотка жителів Криму бажають входження автономії до складу Росії[8]. Тобто, по доброму, подарувати собі Крим не вийшло і РФ готується розмалювати бронетехніку написами “На Київ!!!”, а тим часом посилає спецпідрозділи власних збройних сил без знаків для ідентифікації, так званих, “зелених чоловічків” до Криму.

Так, при Президентові Януковичові, 20 лютого, за 19 днів до 200-ї річниці Тараса Шевченка почалася спецоперація по загарбанню Криму. Криваві події в Києві мали відволікти увагу суспільства, від Криму, що вдалося в повному обсязі. За 9 днів до дні народження українського поета, “зелені чоловічки” у незрозумілій формі, одні, інші, одягнені у форму українського беркуту, блокували військові українські частини. За два дня до річниці вже і Перший кримськотатарський телеканал АТR було відключено.


Я не проти жіночого свята.

Але про жіночі свята, хай вирішують жінки. Я проти переваги міжнародного над рідним. Тому пропоную встановити за державне свято — день народження Тараса Шевченка., як день народження української нації, але святкувати його, як день матері України. День матери Тараса Шевченка, бо мати славна дітиною!

Вшановувати всіх дівчаток, жінок, як шанував жінок Великий Кобзар! І згадувати не лише Катерину Якимівну Бойко, матір Тарасову, але і всіх матерів великої української нації! Ми є! Ми різні, але маємо стати багатою і заможньо та вільною нацією. Все має початися з дружби, братерства між собою!

Кожен з українців хоч краєм ока заглядав у Кобзар. Раджу знайти хвилинку і ознайомитися з Шевченковим “Южнорусським Букварем”. Його сьогодні легко знайти в інтернеті. Хто вдома інтернету не має, може ознайомитися з цим твором в читальних залах бібліотек України. Загалом, це безкоштовно, сиди, читай, хоч годину. Треба лише взяти з собою паспорт.

Читайте Тарасів Буквар!!!

ЯК ТИ МІГ....

Надія Миколаївна Муковська – талановита поетеса – аматор із  села  Різдвянка Запорізької області.

Перебуваючи у родичів,які живуть в селі сусіднього району, побачила в місцевій газеті цей вірш.

 ЯК ТИ МІГ…

 Як ти міг, підступний старший брате,

Устромити в спину гострий ніж?

Хочеш Україну розтоптати

І пустить по світу босоніж ?

 

Хочеш, щоб палали наші хати,

І війна тривала без кінця,

Щоб твої безжалісні гармати

Розривали душу і серця?

 

Що ж ти робиш, брате – супостате?

Все заради грошей, не ідей!

Твій зарозумілий Путін – тато

Дозволяє нищити людей.

 

Схаменись, підступний старший брате,

Розум свій затьмарений ввімкни.

О, Пречиста  Діво, Божа Мати,

Зупини безумство, зупини!

 

« Наше життя», 4 грудня 2014 рок

У к р а ї н і

Посади деревце,
Вирости дитину...
Пригорни до серця
Матір - Україну.
Пригорни до серця 
ЇЇ луки й ріки...
Щиру і безсмертну
Землю яснолику.
       .........
Ранами покриту, 
Слізоньками вмиту...
Та святу й прекрасну
Юну Діву світу!

      О.Райдуга

!

Ой у лузі та ще й при березі - Капела бандуристів СВПШКМ

Ой у лузі та ще й при березі
Червона калина.
Породила молода дівчина
Хорошого сина.

Вона ж його ой та й породила
В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі.

Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі,
Тільки дала тому козакові
Личко й чорні брови.

Було б тобі, моя рідна мати,
Цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя й долю дати!

*     *     *

Розвивайся, ти, зелений дубе,
Завтра мороз буде,
Собирайся, молодий козаче,
Завтра похід буде!

Я й морозу ой та й не боюся –
Завтра розів’юся.
Я й походу ой та й не боюся,
Зараз ізберуся!

Ой розвився в полі при дорозі
Та й дуб зелененький.
Ой од’їхав гей та й з України
Козак молоденький.

*     *     *

Ой ви галки, галки чорнокрилі,
Підніміться вгору!
Ой ви хлопці, славні запорожці,
Верніться додому!

Ой раді б ми та вгору піднятись –
Туман налягає.
Ой раді б ми додому вертатись -
Гетьман не пускає.

Не так гетьман,
Ой та не так гетьман,
Як гетьманська мати:
Хоче нами, нами, козаками,
Турка звоювати.

Вона ж нами, нами, козаками,
Турка не звоює,
Тільки нашим, нашим білим тілом
Дунай загардує!

Ой вже галки, галки сизокрилі
Усе поле вкрили,
Ой вже хлопці, славні запорожці
Жалю наробили!

Дякую сайту http://homin.etnoua.info/ за знайдений там найбільш повний текст


Слухати

До свята Миколая . Для великих малих. Історія-притча 2.

Колись наша мати розказувала нам казки.
Тепер ми здатні самі створювати історії.

На свято Миколая наш син попросив розповісти казку. Казку я йому розповіла і тут же вигадала повчальну історію.

Ялинка до свята.

Одна жінка мала сина.
Хлопець став вже дорослим і запитав у матері:
- А що то добре, а що погане, мамо? І на кого я маю більше покладатися у виборі: на серце чи на розум?

Жінка не знала, що відповісти.Вона знала, що хлопець має добре серце і розум. Вона сама жила по правді і воліла передати те синові, але, як добра мати, вона була упередженою.


Одже коли, хлопчина запитав її про те, як відрізнити добрі і погані речі у житті, вона порадила йому піти і щось зробити, а потім поспитатися в кількох людей - на добро він те зробив, чи на біду. А потім подякувати тим людям за пораду

Наближалися зимові свята і хлопець вирішив піти до лісу і зрубати ялинку.
Як він звалив дерево, то з лісу до нього вийшов лісник і сказав:
- Знаю, що ти добрий хлопчина. Але те, що ти зробив - біда. Ялина ця ще мала, але не в тім річ. Якби вона тут виросла, то  вона б стримувала ерозію грунту.  Але заради свята і через те, що ти понесешь її додому, а не на базар, - я не накладатиму великий штраф. За півроку привезуть нові саджанці і ти приходь до мене, я навчу тебе порядкувати ліс і землю. То буде добрий урок!

Хлопець засмутився через свій вчинок, але потім з радістю погодився і подякував лісникові.

Наступним, кого він стрів був здоровань сусід.
- Агов, хлопче! Добре вчинив!
Тай ялинка нічогенька!
Продай-но! Добре заплачу!!

Хлопчина подумав і відмовився.
Сусід не вгамовувався
- Йолоп, за таку ціну можна купити вам смачненького до святкового столу.

Сусіда був злий, але коли почув подяку - знітився.

Мати вже сиділа біля вікна і виглядала сина.
 Коли хлопець зиркну у віконниці поруч... і побачив радісні дидячі і здивовані старечі очі.
Стара сусідка з маленькою онукою не мала нагоди придбати ялинку до свята...
І, хоч мати чекала на нього, він повернув у інші двері.

Коли хлопчина згодом повернувся додому з гілкою у руці, серце його було спокійним, а в очі світилися впевненістю.
- Я зрозумів, мамо, як я маю чинити!  ...аби розрізнити де добре, а де погане... і, мені здається, я навчився відчувати, коли серце має бути мудрішим за розум...

Мати обійняла і поцілувала його.


Диво сталось

Подих… Шепіт…Вечоріє… Зірка перша сповістила –

Диво сталось! Народила

Сина Божого Марія –

Світло світові й надію!...

Свято! Сяєво!..                                        Зоріє!..

05-06.01.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299682
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая