хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Заметки с меткой «мати»

Це треба знати...

Світлина від Эзотерика Психология.

Мать, которая находится в постоянном страхе за ребенка, посылает ему огромный заряд разрушительной энергии, в отличие от той, которая думает о нем с любовью и тем самым посылает огромный заряд счастья, поддержки и защиты.

~Рами Блект

День народження української нації

Вважаю, що рабське існування української нації протягом століть породило почуття меншовартості. Звідси, за звичкою, і не без допомоги сусідів запобігання перед усім іноземним. В очах більшості українців, на жаль, інтернаціональне, міжнародне часто має перевагу над власним. Особливо велику шкоду українській нації, її економіці, іміджу і самому існуванню завдає то, що еліта політична, владна, української нації надає перевагу не стану власної нації, не власним законам, а законам міжнародним. Працює інстинкт стада! На їх думку у більшого стада більше правди. І саме в цьому найбільша біда всіх українців.

Третє тисячоліття надворі!

Історія показала, що змін в існуванні людства істотних не відбулося. Як тисячі років назад племена полювали на інши племена, так і сьогодні одні нації полюють за іншими.

Нагадую, що коли земля ще була тепленька, коли лише на карті світу почала проявлятися незалежна українська держава, держава, про яку мільярди людей в Світі і сьогодні не знають, бо зайняті власними справами, сталися цікаві події. Існували тоді мирно, поряд:

  • РФ — держава-рабовласниця;

  • І держава-рабиня, Україна,що почала відокремлюватися.

    Ми, як громадяни, одної з цих двох, ніби “дружніх” держав, разом святкували 200-ту річницю великого темношкірого поета. Він мав необачність народитися 26 травня 1799 року. Відповідно, за рабською звичкою і Україна готувалася святкувати річницю народження поета сусідньої держави і щодня, протягом може й півроку новини на радіо починалися зі слів, що до святкування 200-ї річниці великого російського поета, Олександра Сергійовича Пушкіна залишилося стільки-то днів, скажімо — 99. Слідуючий день, новини починалися зі слів, що до тої великої для сусідньої держави дати залишилося 98 днів і так з дня на день. Це шаркання, запобігання перед сусідньою державою можуть згадати старожили з України. Цікаво, що за власного народного поета не меншої ваги і теж на честь 200-ї річниці нічого подібного й не планувалося. Це дії держави-рабині!

Що ж “на відплату”, в аналогічній ситуації робила держава-рабовласниця?

Вона почала готуватися за роки до того, але зовсім по-іншому. За 30 — 20 днів до святкування 200-ї річниці народження великого українського поета, маляра і вчителя, академіка Тараса Шевченка, РФ задіяла міжнародні організації на які мала вплив, і всіх політичних підніжок, агентів власних. Так з 8 по 18 лютого 2014-го року міжнародним Київським інститутом соціології, було, по тихому, проведено соцопитування в Кримській автономній республіці, але вони засвідчили, що біля 41 відсотка жителів Криму бажають входження автономії до складу Росії[8]. Тобто, по доброму, подарувати собі Крим не вийшло і РФ готується розмалювати бронетехніку написами “На Київ!!!”, а тим часом посилає спецпідрозділи власних збройних сил без знаків для ідентифікації, так званих, “зелених чоловічків” до Криму.

Так, при Президентові Януковичові, 20 лютого, за 19 днів до 200-ї річниці Тараса Шевченка почалася спецоперація по загарбанню Криму. Криваві події в Києві мали відволікти увагу суспільства, від Криму, що вдалося в повному обсязі. За 9 днів до дні народження українського поета, “зелені чоловічки” у незрозумілій формі, одні, інші, одягнені у форму українського беркуту, блокували військові українські частини. За два дня до річниці вже і Перший кримськотатарський телеканал АТR було відключено.


Я не проти жіночого свята.

Але про жіночі свята, хай вирішують жінки. Я проти переваги міжнародного над рідним. Тому пропоную встановити за державне свято — день народження Тараса Шевченка., як день народження української нації, але святкувати його, як день матері України. День матери Тараса Шевченка, бо мати славна дітиною!

Вшановувати всіх дівчаток, жінок, як шанував жінок Великий Кобзар! І згадувати не лише Катерину Якимівну Бойко, матір Тарасову, але і всіх матерів великої української нації! Ми є! Ми різні, але маємо стати багатою і заможньо та вільною нацією. Все має початися з дружби, братерства між собою!

Кожен з українців хоч краєм ока заглядав у Кобзар. Раджу знайти хвилинку і ознайомитися з Шевченковим “Южнорусським Букварем”. Його сьогодні легко знайти в інтернеті. Хто вдома інтернету не має, може ознайомитися з цим твором в читальних залах бібліотек України. Загалом, це безкоштовно, сиди, читай, хоч годину. Треба лише взяти з собою паспорт.

Читайте Тарасів Буквар!!!

ЯК ТИ МІГ....

Надія Миколаївна Муковська – талановита поетеса – аматор із  села  Різдвянка Запорізької області.

Перебуваючи у родичів,які живуть в селі сусіднього району, побачила в місцевій газеті цей вірш.

 ЯК ТИ МІГ…

 Як ти міг, підступний старший брате,

Устромити в спину гострий ніж?

Хочеш Україну розтоптати

І пустить по світу босоніж ?

 

Хочеш, щоб палали наші хати,

І війна тривала без кінця,

Щоб твої безжалісні гармати

Розривали душу і серця?

 

Що ж ти робиш, брате – супостате?

Все заради грошей, не ідей!

Твій зарозумілий Путін – тато

Дозволяє нищити людей.

 

Схаменись, підступний старший брате,

Розум свій затьмарений ввімкни.

О, Пречиста  Діво, Божа Мати,

Зупини безумство, зупини!

 

« Наше життя», 4 грудня 2014 рок

У к р а ї н і

Посади деревце,
Вирости дитину...
Пригорни до серця
Матір - Україну.
Пригорни до серця 
ЇЇ луки й ріки...
Щиру і безсмертну
Землю яснолику.
       .........
Ранами покриту, 
Слізоньками вмиту...
Та святу й прекрасну
Юну Діву світу!

      О.Райдуга

!

Ой у лузі та ще й при березі - Капела бандуристів СВПШКМ

Ой у лузі та ще й при березі
Червона калина.
Породила молода дівчина
Хорошого сина.

Вона ж його ой та й породила
В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі.

Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі,
Тільки дала тому козакові
Личко й чорні брови.

Було б тобі, моя рідна мати,
Цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя й долю дати!

*     *     *

Розвивайся, ти, зелений дубе,
Завтра мороз буде,
Собирайся, молодий козаче,
Завтра похід буде!

Я й морозу ой та й не боюся –
Завтра розів’юся.
Я й походу ой та й не боюся,
Зараз ізберуся!

Ой розвився в полі при дорозі
Та й дуб зелененький.
Ой од’їхав гей та й з України
Козак молоденький.

*     *     *

Ой ви галки, галки чорнокрилі,
Підніміться вгору!
Ой ви хлопці, славні запорожці,
Верніться додому!

Ой раді б ми та вгору піднятись –
Туман налягає.
Ой раді б ми додому вертатись -
Гетьман не пускає.

Не так гетьман,
Ой та не так гетьман,
Як гетьманська мати:
Хоче нами, нами, козаками,
Турка звоювати.

Вона ж нами, нами, козаками,
Турка не звоює,
Тільки нашим, нашим білим тілом
Дунай загардує!

Ой вже галки, галки сизокрилі
Усе поле вкрили,
Ой вже хлопці, славні запорожці
Жалю наробили!

Дякую сайту http://homin.etnoua.info/ за знайдений там найбільш повний текст


Слухати

До свята Миколая . Для великих малих. Історія-притча 2.

Колись наша мати розказувала нам казки.
Тепер ми здатні самі створювати історії.

На свято Миколая наш син попросив розповісти казку. Казку я йому розповіла і тут же вигадала повчальну історію.

Ялинка до свята.

Одна жінка мала сина.
Хлопець став вже дорослим і запитав у матері:
- А що то добре, а що погане, мамо? І на кого я маю більше покладатися у виборі: на серце чи на розум?

Жінка не знала, що відповісти.Вона знала, що хлопець має добре серце і розум. Вона сама жила по правді і воліла передати те синові, але, як добра мати, вона була упередженою.


Одже коли, хлопчина запитав її про те, як відрізнити добрі і погані речі у житті, вона порадила йому піти і щось зробити, а потім поспитатися в кількох людей - на добро він те зробив, чи на біду. А потім подякувати тим людям за пораду

Наближалися зимові свята і хлопець вирішив піти до лісу і зрубати ялинку.
Як він звалив дерево, то з лісу до нього вийшов лісник і сказав:
- Знаю, що ти добрий хлопчина. Але те, що ти зробив - біда. Ялина ця ще мала, але не в тім річ. Якби вона тут виросла, то  вона б стримувала ерозію грунту.  Але заради свята і через те, що ти понесешь її додому, а не на базар, - я не накладатиму великий штраф. За півроку привезуть нові саджанці і ти приходь до мене, я навчу тебе порядкувати ліс і землю. То буде добрий урок!

Хлопець засмутився через свій вчинок, але потім з радістю погодився і подякував лісникові.

Наступним, кого він стрів був здоровань сусід.
- Агов, хлопче! Добре вчинив!
Тай ялинка нічогенька!
Продай-но! Добре заплачу!!

Хлопчина подумав і відмовився.
Сусід не вгамовувався
- Йолоп, за таку ціну можна купити вам смачненького до святкового столу.

Сусіда був злий, але коли почув подяку - знітився.

Мати вже сиділа біля вікна і виглядала сина.
 Коли хлопець зиркну у віконниці поруч... і побачив радісні дидячі і здивовані старечі очі.
Стара сусідка з маленькою онукою не мала нагоди придбати ялинку до свята...
І, хоч мати чекала на нього, він повернув у інші двері.

Коли хлопчина згодом повернувся додому з гілкою у руці, серце його було спокійним, а в очі світилися впевненістю.
- Я зрозумів, мамо, як я маю чинити!  ...аби розрізнити де добре, а де погане... і, мені здається, я навчився відчувати, коли серце має бути мудрішим за розум...

Мати обійняла і поцілувала його.


Диво сталось

Подих… Шепіт…Вечоріє… Зірка перша сповістила –

Диво сталось! Народила

Сина Божого Марія –

Світло світові й надію!...

Свято! Сяєво!..                                        Зоріє!..

05-06.01.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299682

Берегиня роду













Зовсім не хотілось про сумне..., але пісня така зворушлива,що не могла залишити її без уваги heart
Пісні  Ірини Лончини знайдете  ТУТ
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая