хочу сюда!
 

Карина

37 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 37-55 лет

Заметки с меткой «олігархи»

ЗЕголовок так і не придумав...

Цікаво спостерігати, скільки ресурсів і уваги приділяється найрейтинговішому "кандидату" на президентську "булаву" з боку екзальтованих сектантів. Аж нарешті неймовірними розумовими зусиллями дійшли, що Зеленський-таки нуль і нижче. Але мочилово цього політичного "ЗЕро" чомусь відновилося з подвійною силою. Може, в цьому і бачить Зеленський роль своєї "виборчої кампанії": бути люстерком, в якому відбивається абсурдна сутність системи, випестуваної Петром Олексійовичем? Тоді тут і знаходиться пояснення фірмовим фейлам-ляпам-факапам цього... актора легкого жанру і відсутність серйозної дискусії...

Нижче копіпастом пропонується дуже промовистий витяг і теж про ЗЕ. Про те, як його місце бачиться олігархами у своїй системі координат.

Ще радикальніше проти чинного гаранта налаштований несподіваний "троїстий союз" Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна та… Ігоря Коломойського. Того самого Коломойського, який у 2014 році одразу після Революції Гідності розгорнув цілу інформаційну війну проти Льовочкіна.

Ігор Валерійович святкував свій 56-й день народження в Ізраїлі. Привітати колегу по олігархічному цеху прилетів і Льовочкін.

Як розповідають джерела УП в оточенні Коломойського, це був не просто візит ввічливості. Льовочкін прилітав промацати ґрунт і з'ясувати, який вплив насправді має Ігор Валерійович на лідера президентської гонки Володимира Зеленського та чи можна якось "взяти участь" у цьому проекті.

Деталі розмови двох олігархів невідомі, але по часу вона майже збіглась із тим, як у медіа Льовочкіна почали з'являтися позитивні згадки про Зеленського.

"Якщо чесно, то у Льовочкіна склалося враження, що Коломойський більше зрадів би, якби виграла Тимошенко. Це зрозумілий для всіх варіант. А що буде робити Зеленський, ніхто зараз не знає. Може, і він сам не знає",стисло переказують підсумки ізраїльського візиту співрозмовники УП в оточенні Льовочкіна.

Єдиний пункт, на якому Льовочкін, Фірташ і Коломойський точно сходяться – Порошенку не можна дати перемогти вдруге.


Ну, як? Адже олігархам можна ставити у вину що завгодно, але не дурість, недалекість чи наївність...

Чи не той випадок, коли "Не знає" звучить ніби як синонім до "Не цікаво"?

Цікава податкова математика!

Мінімальна зарплата в Україні 4173 грн, це цифра яку подобається озвучувати чиновникам, адже 4 тисячі з телеекрану  і 3 тисячі як кажуть «на руки» це досить велика різниця. Це майже теж саме що з 1 грудня 2018 року усі чиновники України, з усіх каналів телебачення і радіо, з гордістю розповідали що всім пенсіонерам на 62 гривні підвищили пенсію, що в реальності обернулося підвищенням в 2 – 10 грн.

Отже трішки математики: маючи мінімальну заробітну плату українець отримує 3359,26 гривень.

Щоб отримати ці 3359,26 гривень заробітної плати, підприємство разом з працівником повинні сплатити державі податки: ЕСВ 918,06 грн, Військовий збір 62,60 грн, ПДФО 751,14 грн. Загалом  1731,8 грн, що складає 51,55% від отриманих 3359,26.

Тобто кожен Працюючий Українець сплачує  державі  51,55% від призначеної йому заробітної плати. Ці 51,55% податків закладені у кожній одиниці виробленого товару або послуги.

Хліб в магазині коштує в середньому 12 гривень, віднімемо з цих 12 грн 51,55% = 12-6.19 = 5,8 грн.

Але ж з кожної одиниці товарів та послуг підприємство ще має сплатити 20% ПДВ.

20% від 12 грн = 2.4 грн. Віднімемо цю суму від раніше розрахованої вартості хліба після сплати всіх податків на зарплату 5.8грн мінус 2,4 грн (ПДВ) = 3,4 грн.

Тобто при самому грубому підрахунку, ми маємо при вартості хліба 12 гривень, тільки 3,4 гривні це сама вартість хлібу, а 8,6 гривень або 71,67% це сплачується  державі у вигляді податків.

Така картина виходить з любим товаром і послугою в Україні, це саме за ці гроші чиновники всіх мастей і всіх рівнів купують собі «хатинки», квартири та розкішні авто, саме за гроші простих українців вони відпочивають на самих дорогих курортах та відправляють своїх дітей вчитися і жити подалі від пограбованих обдурених українців!

Перед президентськими виборами СБУ починає цькувати патріотів


До виборів президента залишилося зовсім небагато часу і всі політичні сили так чи інакше почали готуватися до чергової дільби нашої країни. Зараз реальною загрозою для олігархічної прокремлівської системи, яка вкоренилася в країні, є тільки патріотичні сили, які готові боротися за Україну та українців проти олігархів та кремлівської агентури. Жорстокі вбивства активістів та громадських діячів, судове свавілля та залякування - це ще далеко не всі методи, які використовує злочинна влада проти справжніх українців. Тепер до знищення нації підключилися ті, хто за службовим обов'язком повинні її захищати. Бандформування "СБУ" готується перейти на посилений режим несення служби та придушувати будь-яке інакомислення чи волевиявлення громадян. Приводом, з якого здійснюватимуть антиукраїнські діяння, стане охорона системи магістральних газопроводів від "диверсантів" з числа українських патріотів. Про все це в своєму Телеграм-каналі розповів співробітник СБУ, який періодично зливає подробиці внутрішньої кухні спецслужб.

"Основные силы будут сосредоточены на польском направлении. Причиной стала оперативная информация о вероятной подготовке диверсий со стороны радикальных организаций, предположительно С14. Сейчас эти сведения дополнительно проверяются на предмет вброса, однако меры предосторожности уже приняты. Само усиление будет проводиться в негласной форме, поскольку существует подозрение о том, что вероятным мотивом диверсий может быть конфликтная ситуация с Польшей на национальной и идеологической почве". - Пише автор поста і підкреслює, що в СБУ готуються здійснювати також і інформаційний вплив на українців. Очевидно, що подібні вкидання потрібні лише для того, щоб всіляко дискредитувати здорові патріотичні сили та ускладнити їхнє існування в період, коли Порошенко і Ко знову ділитимуть владу на наступні чотири роки.

Більш того, посилений режим дозволить оперативно реагувати на будь-які акції громадської непокори, які почастішали в країні у зв'язку з геноцидом українців з боку олігархічних кланів, які контролюють матеріальні ресурси країн і мають монополію на насильство, яку вони використовують для просування власних інтересів та знищення незгодних.

Що стосується можливості "диверсій" на магістральних газопроводах, то тут можна з упевненістю сказати - подібне вигідно виключно владі, яка своїми неграмотними діями вже спровокувала в країни гуманітарну катастрофу напередодні холодів. Тепер у будь-яких перебоях в газопостачанні та транзиті ресурсів у сусідні країни можна буде звинуватити українських патріотів, які вже п'ятий рік віддають своє життя за незалежність, цілісність та європейське майбутнє України.

Що нам готують або чим ми віддячимо!

 Ось що зазначила одна розумна, сільска жіночка на просторах інтернету:
   Тепер відкрився основний секрет світового олігархату " Земля котиться до світових катаклізмів - землетрусів, цунамі, наводнення і зневоднення."
Комп'ютерними технологіями вони вирахували для себе, що єдиним безпечним місцем виживання в таких умовах є твердокристалічне сейсмонадійне плато з родючими грунтами зверху і достатком води - це територія України. Тому ми і потрапили під щільний інтерес, тому і знищення громад через "об'єднання", і медична "реформа" задля знищення її взагалі, і народу, як не потрібного, і відсутність контролю за якістю продуктів, ліків, і війна, і анексія, і відсутність національності в паспорті, і щоденне зомбування про необхідність продажу нашої землі, і безвізовий режим, щоб нас стало поменьше, і відсутність українців - засновників і власників, корінного народу - Українців на ключових керівних посадах держави. Українці, задумайтесь, чому нам дана Богом ця територія!!! Може НЕБО щось знає більше про нас, ніж ми??? Може в нас є щось таке, що потрібне планеті, що вона нас поселила тут?? Так давайте вже ставати господарями нашої території, а не слухати по 112 єханурових, що , як лиси, м'яко стелять, щоб у 2024 році оголосити розпродаж цієї безцінної землі.
  До цього можно додати ще декілька прикладів  - Знищене дротове радіомовлення, щоб самий доступний  і масовий український інформ ресурс був не доступний. Вводится примусово цифрове телебачення особливостью якого є розпорошення уваги і свідомості глядачив і мабуть таємний контроль за ними. Все це дуже вписується в забаганки світової олігархії
  Тому стає питання- або ми їм покажемо або вони нам зроблять те що показала природа.

Їм потрібно насєлєніє території, а не громадяни держави ...

З першоджерел вже відомо, і знаю це, що ми, Україні, тут в межах кордонів нашої України владі не потрібні. Всі ми, хто вважає себе розумним та незалежним Українцем, не потрібні тим, хто захопив владу в Україні.
Ми, Українці, не потрібні "дорослим" дядькам і тіткам в кріслах влади, які вже 27 років приймають рішення за нас. Особливо їм не потрібні етнічні Українці - люди, які належать, тобто мають свій родовід, переважно до чотирьох європейських субрас, і є носіями Української мови та політично самовизначилися як Українці.

Нам  прозоро натякають - валіть звідсіля, вже маєте той безвіз,  то шукайте щастя в інших державах та землях ...
Бо тут вам будуть лише роттердами плюс, печерські суди і суспільний договірняк між поршенками-ахмєтовими-пінчуками-коломойськими. Занадто енергійним та небайдужим буде АТО з Іловайськами, Дебальцевими і кулями від "своїх" ... а хто вижив - тим буцегарні та карні справи ...

А можна і просто кислотою в обличчя, або кулю в потилицю, або вибухівку в автівку ...
Даром ви, Українці, тут нікому не потрібні. Влада не ваша і не для вас. Тому валіть звідси, або мовчіть ...
А тут тим, всяким порошенкам-януковичам, тим хто зараз приймають рішення, бажані інші люди, їм потрібні лише споживачі та виборці, потрібні "правильні" люди, які дивляться їх зомбоящик та зачаровуються в їх кожний раз "нову" владу.

Громадяни держави їм не потрібні, їм потрібно насєлєніє території.
Їм потрібні люди, які розуміють, що означає "свої", і які зобов'язання і ризики маєш взяти на себе, щоб бути серед своїх і під їх спільним захистом.

А чи розумієш це ти, Українець ?

             

Любов до олігархів існує

Нові лідери неофеодалізму
 13 травня 
Українські олігархи щиро вірять, що вони і є держава.
Українські олігархи щиро вірять, що вони і є держава. / "Лівий берег"
 

У мене є знайомий олігарх. Він – абсолютно непублічний, ви навіть не знайдете його фото в інтернеті. Але це не робить його "меншим" олігархом, ніж, скажімо, Пінчук чи Новинський.

Але він – "хороший" олігарх. Щомісяця він витрачає на допомогу армії мільйони гривень. Не для піару, а просто від душі. Абсолютно щиро вболіває за перемоги наших на фронті та так само болісно, як ми, переживає втрати. У нас з ним цілковите взаєморозуміння щодо потреб армії, ситуації на фронті та в тилу.

Читйате також: Українські надра належать усім громадянам країни, але хто ж насправді ними володіє

Але в якийсь момент я зрозуміла, що безкінечно займатися тільки волонтерством на благо армії неможливо, і мене потягнуло назад у журналістику. Ми з колегою Марією Томак вирішили створити Медійну ініціативу за права людини, отже, постало питання фінансування нашої нової організації. Просити гроші в олігарха вже не на армію, а на щось хоч і суспільно корисне, але своє, було страшенно незручно. Та знайомі атовці переконували: "Йди до олігарха, він же хороший, він допоможе". І я пішла.

Олігарх спитав, чим буде займатися наша організація. Я розповіла, що ми плануємо займатися журналістськими розслідуваннями порушень прав людини в контексті збройного конфлікту. Як приклад, навела справу Дмитра Шабрацького – "айдарівця", якого ймовірно убив Ігор Радченко, який є пов’язаним із нардепом Сергієм Дунаєвим, який є пов’язаним із олігархом і теж нардепом Юрієм Бойком.

Хороший олігарх уважно вислухав мене. Підлив мені ще трохи дорогого віски.

"Я знаю Бойка. Рідкісне падло, погоджуюсь, – дуже спокійно сказав він.  – Але розумієш, Оля... Те, чим ви збираєтесь займатись, небезпечно для держави".

Суть його промови зводилась до того, що в Україні існує негласний консенсус між олігархами (такий собі суспільний договір по-українськи), і тільки цей хиткий консенсус забезпечує стабільність, державну цілісність і суверенітет. Розірвання "олігархічного договору" потягне за собою непередбачувані для країни наслідки, аж до втрати державності.

Грошей на нашу ініціативу він не дав.

Такий він, український неофеодалізм. Олігархи є готовмии вкладати сотні мільйонів у телеканали та телешоу, створюючи для себе та народу ілюзію справжнього життя. Вони платять стипендії студентам, проводять форуми, стають філантропами і меценатами, почесними прихожанами чи почесними професорами. Вони є готовими безкінечно фінансувати бойові дії, делікатно оминаючи той момент, що саме вони, тобто побудована ними система суспільних відносин, і є справжньою причиною війни.

Вони абсолютно щиро вірять, що вони і є держава.

Олігархи, Україна, гроші, влада

Реальне громадянське суспільство для них – ще з кучмівських часів і до сьогодні – було і є антагоністом. І зовсім не дивно, що в їхній риториці (особливо, в риториці провладних феодалів) все частіше з’являються фрази на кшталт "вороги держави" в бік журналістів і активістів… Не забуваймо, з точки зору олігархічно-феодального світогляду, кожен, хто хоче підірвати основи "олігархічного консенсусу", а насправді просто розслідувати чи унеможливлювати злочини сучасних феодалів, знищує основи державності.

Читайте також: Коломойський, Ахметов, Фірташ: тотальні змови та "договорняки" Порошенка

Не допустити до прийняття рішень людей іншого світогляду, які виступають проти існування феодалізму в 21 столітті, – це олігархату диктує уже навіть не логіка, а інстинкт самозбереження. Так, звісно, феодал-олігарх може бути "хорошим", оплачувати протези пораненим і лікування діткам, але це не робить його "меншим" феодалом, тобто монопольним власником феоду. А відтак, залишає в силі феодальні суспільні взаємини з усіма наслідками, що із цього випливають. Корупція, патерналістська свідомість населення, торгівля національними інтересами – все це нас жахає в теорії, все це з екранів незмінно засуджують депутати та чиновники, незмінні слуги феодалів. Але на практиці ці речі виявляються цілком прийнятним для нас, бо якось з цим живемо, і нічого.

Український неофеодалізм – він такий. Він вимагає вправності у конформізмі та компромісах не лише від самих феодалів, але й від підданих. Він підміняє поняття (наприклад, політичних партій), нівелює цінності (наприклад, українські чи європейські), змушує імітувати цілі процеси та явища (наприклад, реформи). А найголовніше, він змушує жити в цих симулякрах велику частину суспільства, витрачати сили, енергію, роки на імітації та безрезультатність.

Олігархи, Україна, гроші, влада

Сьогодні феодали спинним мозком відчувають запит українців на зміну суспільних відносин. Поки що виборці це формулюють як потребу нових облич у політиці та нових політичних сил (хоча ми ж з вами розуміємо, що наш запит не зводиться до зміни облич, чи не так?).

Хочете нових лідерів? – питає олігархічна система. – Їх єсть у мєня!" І у відповідь на суспільний запит готує чергову імітацію у звичному та зручному для себе форматі  – телевізійному: проект "Нові лідери". Вуаля!

У процес імітації відразу включаються піддані. Хтось збирається наглядати за прозорістю імітації. Хтось прозріває: "О богі! До імітації є причетними олігархи та "зашкварені" особи!" І ніхто не запитає: друзі, а чи взагалі можливою є поява нових лідерів у процесі імітації?

Кого ж насправді цікавить, що про ідеї політичного елітизму, політичного лідерства в світовій політичній думці написано цілі трактати. Що формування політичного лідера – це складний багаторівнений еволюційний процес, в якому, на жаль, Україну було відкинуто на кілька століть назад негативною селекцією радянських часів, війнами та репресіями. Що лідери проявляються в процесі об’єднання людей навколо себе, у формулюванні ідей і політичній боротьбі.

Читайте також: Кого будуть підтримувати українські олігархи на майбутніх президентських виборах

Олігархи, Україна, гроші, влада

Людям, звиклим до життя в телевізорі, потрібно дати відчуття оновлення. І вони його отримують. У форматі телевізійного шоу, де, безперечно, будуть хороші учасники, які казатимуть правильні слова та викликатимуть овації. До речі, про ту частину суспільства, яка відмовилась від телевізорів і перейшла  у Facebook, головні феодали теж не забули. Вона отримає нову та прикольну партію "Демократична орда" – теж, до слова, непогана імітація.

Ось так, з попкорном і безкінечними шоу, пройде черговий виборчий рік. Хиткий "олігархічний консенсус" буде збережено. В крайньому випадку трішки підправлено. Задля держави, звісно.

Проте еволюційні процеси не є підвладними олігархічним впливам. Десь у Києві і регіонах триває дуже повільне та поступове, але невідворотне формування ціннісно нової політичної еліти. Вона формується у боротьбі з неофеодалізмом, з конформізмом і власними вадами. І її не приховаєш за жодними імітаціями.

Ольга Решетилова

Оригінал: "Лівий берег" 

ЗМІ в історії людства


 

Як виявили дослідники, засоби масової інформації існували в світі з давніх давен. Наприклад, прізвище «Сміт» вірніше має писатися як «ЗМІт», тобто прізвище з цим ключовим сполученням літер веде своє походження від представників ЗМІ, які хоч чимось, але прославилися на ниві журналістики. ГолдЗМІт, БлекЗМІт, просто ЗМІт – це нащадки славетних журналюг, що спотворювали світ за багато років або століть раніше за нас. Кажуть, що іноді деякі первісні ЗМІ були незалежними. Так це чи ні – ми зараз можемо лише здогадуватися.

Звичайно, що самою незалежною від влади та олігархів були ті ЗМІти, що видавали свої творіння на заборах, стінах та інших загальнодоступних та письмо придатних поверхнях публічного розгляду. Але навряд чи вони могли заробляти цим своїм писанням на життя, бо їхні опуси часто-густо не перевищували об’ємом трьох літер, які навіть тоді знали й неписьменні читачи первісних ЗМІ. Першими постраждалими журналістами були саме ті, хто писав на заборах та стінах – власники означених поверхнів відловлювали майстрів ху.дожньо- заборного слова та жорстоко били. Своїм обмеженим світосприйняттям власники не розуміли, що таким чином здійснюють кривавого тиску на свободу слова. Але, незважаючи ні на що, заборно-стінова журналістика дожила й до сьогодення завдяки велетенським зусиллям аматорів прози та поезії, що вони розміщують на різноспрямованих рівних поверхнях в самих неочікуваних для цього місцях. Прошу зауважити, що живопис теж має походження від заборно-стінової літератури та й досі може з нею поєднуватися в одних майстрів.

Велич заборно-стінової літератури полягає в її лаконічності. Достатньо трьох-п’яти літер, і все, що хотів сказати автор, відкривається у своїй багатогранності, що свідчить про неабиякий талант до ху.дожнього слова у письменника (на жаль, вони частіше за все є анонімами). Але я зараз навіть не про це. Після перегляду трилогії «Матриця», стає зрозумілим, що сюжет фільму полягає в протистоянні маргінальних помиїв суспільства проти стабільної структури традиційно-роботизованого суспільства, основою якого є саме ЗМІ. Не дарма ж головного героя трилогії звуть «Агент ЗМІт», якому протистоїть якийсь там «Нео». Але ось в чому, власне, і таємниця сюжету, прихована від стороннього глядача з єзуїтсько-масонською хитрістю: Neo = New, Neo = One. Тож цілком логічно постає словосполучення New One чи то One New.

Що з цього виходить, стає зрозумілим з сюжету. Тобто, Агент ЗМІт не дає працювати Вані Нью (чи то Нью Вані). Бо Агент ЗМІт є рупором провладної корумпованої олігархії, а Нью Ваня є унтерЗМІтом не менш корумпованої, але далекої від влади тієї ж олігархії.

Все, що далі трапилося – є лише рекламою Нью Вані та вихвалянням могутності Агента ЗМІта (власне, тих сил, що за ними стоять). Кінцем трилогії є порозуміння Агента ЗМІта з Нью Ванею шляхом фактичного злиття обох тих початкових версій суспільства в одне.

Власне, залишилося одне питання – коли корумповані провладні олігархи приймуть до себе не менш корумпованих, але олігархів не при владі, то вони всі стануть провладними. ЩО ТОДІ БУДЕ З СУСПІЛЬСТВОМ?

На цій приємній ноті я закінчую свій репортаж з домашнього кінотеатру, бо писати стільки літер на заборі мені впадло, тож катуйтеся через інтенет.

 

В. Тамбовський, душелюб та людовєд, дохтурь ненормативних наук, проффесор кафедри ізячної словісності Солсберійського державного університету. 

Одесса і Запорожжя



Шановні панове одесити!

Ви, трохи родичі запорожцям, бо теж громадяни України. І в Одесі, і в Запоріжжі, майже в один час встановили олігархи з комуністами, досить дружно аналогічні пам'ятники, для збурення суспільства, його розшарування. То радо підтримала і п'ята колона Кремлівського “міру”. У Запоріжжі, встановили бюст тому очільнику окупантів, що очолюючи компартію знищив добру сотню мільйонів лише радянських людей. У Одесі встановили більш помпезного пам'ятника очільниці окупантів, що діяла на сотню рочків раніше і знищила Запорізьку Січ та гайдамацький рух, знищила всі історичні документи про Україну-Русь, які злапала, підготувала знищення українців, висилала їх в різні Сибіри Російської Імперії.

На Запоріжжі, того бюста нищили патріоти. В Одесі патріоти лише протестували. Тому, за пару років, в Одесі, сепари стріляли в одеситів, за що поплатилися, в Запоріжжі, слава Богу, обійшлося бризканням на сепарів зеленкою.

Треба дивитися в корінь проблеми, а не ковзати по поверхні її. Сталіна і Катерину, сепари, олігархи і комуністи люблять і захищають, бо то московські окупанти, бо то загарбники, бо при них нікому з українців пенсій не платили, бо обоє українців за людей не вважали і нищили безжально, хоча, для виду (для дурнів) залишали пару зрусифікованих українців, та то лише для піару, для Європи.


Наш головний ворог - олігархат.

Головна наша проблема - олігархат, який захопив владу в Україні.
І вся небезпека для існування України походить саме від олігархів при владі, і тут немає значення який олігархічний клан знову прийде у нас до влади, чи то клан #порошенко, чи #ахметова, чи #коломойськог чи будь-який інший.
Головне завдання Українців - усунути олігархів від влади та відділити владу від бізнесу.
А то виходить так, що вже 26 років ми спочатку голосуємо за політ. проекти олігархів, а потім наполегливо скидаємо їх владу, забуваючи, що будь-який політичний проект в олігархічній системі зав'язаний на користь своїх засновників-спонсорів.
Якщо ж не зламати систему влади олігархату в Україні, ми і далі будемо наступати на одні й ті ж граблі.
І в цій "системі" нашої влади ускладнити життя олігархів намагається лише ВО Свобода, коли вимагає голосування у стінах врУ законопроектів запропонованих депутатами від Свободи про денонсацію конвенції з Кіпром, про уникнення подвійного оподаткування, про повернення вкарадених капіталів, що значно ускладнить виведення капіталів з України.
Виведення олігархами капіталів з України це головне, що не дає Україні економічно розвиватись, а Українцям - заможно жити.
ВО Свобода принаймні намагається змінити законодавство, яке б ускладнило життя олігархату, чого не скажеш про Інші політичні сили, які навіть такої спроби не робили, хоча мали всі важелі для розв'язання цієї проблеми.
ВО Свобода, на відміну від інших опозиціонерів, має моральне право ставити питання про злам олігархічної моделі влади в Україні. Чи знайдуть підтримку законопроекти, запропоновані депутатами-свободівцями, спрямовані на обмеження впливу і можливостей олігархів то питання до ... Хоча Свободі не звикати братися за виконання завдань, які спочатку всім здавалися нездійсненними. Згадайте лише, як свободівці домагалися заборони компартії в Україні. А колись теж всім здавалося, що у нашій країні це неможливо. Але де тепер та компартія ? Так ото ж.
Бо плач не дав Свободи ще нікому,
А хто борець - той здобуває світ.
Наш 
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая