хочу сюда!
 

Алинка

27 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 29-37 лет

Заметки с меткой «економіка»

Світова економіка потребує значного оновлення

Американський мільярдер з українським походженням заявив, що «капіталізм мертвий»Економічна система накопичення капіталу призвела до «жахливої нерівності»
1595ПЕРЕГЛЯДІВ
16 ЖОВТНЯ 2019, 18:45
Американський мільярдер з українським походженням заявив, що «капіталізм мертвий»
Twitter @Benioff

Капіталізм «мертвий», а найбагатшим людям світу потрібно створювати нову економічну систему. Так вважає співзасновник компанії Salesforce мільярдер Марк Беніофф, який займає 93 місце в списку найбагатших американців за версією Forbes. Про це він написав у колонці для газети The New York Times.

«Капіталізм, я визнаю, був до мене добрий», – зазначив підприємець, чиї статки складають $6,4 млрд. Він написав, що «живе життям, яке перевершує всі найбожевільніші очікування» його прапрадіда, який іммігрував в Сан-Франциско з Києва на початку XIX століття.

«Але, будучи капіталістом, я вірю, що прийшов час голосно сказати те, про що ми всі знаємо. Капіталізм, такий, яким ми його знаємо, мертвий», – написав Беніофф.

В останні роки капіталізм сконцентрувався на прагненні максимально збільшити доходи акціонерів і привів до «жахливої нерівності», заявив він. Беніофф підкреслив, що «26 найбагатших людей світу володіють такими ж статками, що й найбідніші 3,8 млрд людей».

У колонці він звернувся до інших мільярдерів і бізнес-лідерів:

«Я вважаю, що ми більше не можемо ігнорувати відповідальність за те, що люди роблять з нашими продуктами. Так, доходи – це важливо, але важливим є і суспільство».

«Яким може бути новий капіталізм? По-перше, лідери бізнесу повинні прийняти ширше бачення своїх обов'язків», – вказує Беніофф. Йдеться про те, що вони повинні працювати не тільки на користь акціонерів, а й для своїх «співробітників, споживачів, суспільства і планети».

Наступний крок – держава повинна офіційно зобов'язати публічні компанії розкривати інформацію про те, як їх діяльність впливає на згадані вище сторони. Глави корпорацій повинні домагатися рівної оплати праці для чоловіків і жінок, боротися зі зміною клімату і бідністю, підкреслив мільярдер.

Беніофф нагадав, що в серпні керівники понад 180 американських компаній, в числі яких була і Salesforce, підписали спільну «заяву про призначення корпорацій». Його основна ідея в тому, що компанії повинні не тільки задовольняти інтереси своїх інвесторів, але й працювати над створенням «економіки, що служить усім американцям». Документ підписали, зокрема, глава Amazon і найбагатша людина планети Джефф Безос, виконавчий директор найбільшої в світі авіакомпанії American Airlines Даг Паркер і керівник найбільшого банку США JPMorgan Chase Джеймс Даймон.

І знову про економіку України та поради МВФ

Пятниця, 27 вересня 2019, 09:57 • Саша Картер • 34800
У МВФ дали завдання Україні для пришвидшення економічного зростання
У МВФ дали завдання Україні для пришвидшення економічного зростання

КИЇВ. 27 вересня. УНН. Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підсумками візиту до Києва дійшла висновку, що пришвидшення економічного зростання в Україні, зокрема, буде залежати від реалізації амбітних реформ на підтримку переходу України до повноцінної ринкової економіки. Про це йдеться в заяві керівника місії Рона ван Родена, передає УНН з посиланням на повідомлення пресслужби МВФ в Україні.

“Необхідне більш потужне, стале та всеосяжне (інклюзивне) зростання для того, щоб Україна змогла наздогнати за рівнем доходів свої сусідів по регіону. Вирішальною мірою це буде залежати від реалізації амбітних реформ на підтримку переходу України до повноцінної ринкової економіки. Таке завдання не є легким і було викликом у минулому, коли проведення реформ із зупинками призвело до повторного накопичення значних дисбалансів та економічної кризи”, — повідомили у МВФ.

Зі слів ван Родена, економічна політика України надалі має зосереджуватися на підтриманні макроекономічної стабільності з одночасним створенням умов для пришвидшення економічного зростання. Він зауважив, що макроекономічна стабільність є необхідною умовою для досягнення швидких темпів зростання.

“Це потребує проведення розважливої фіскальної політики для забезпечення прийнятного рівня боргу, з одночасним підвищенням ефективності та результативності державних видатків, в тому числі в галузях охорони здоров’я та освіти, а також в сфері підтримки вразливих груп населення за допомогою чітко спрямованої адресної системи соціального захисту. Це також означає проведення обачної грошово-кредитної політики, націленої на подальше скорочення інфляції та накопичення резервів в умовах режиму гнучкого обмінного курсу. Врешті решт, критично важливим є захист фінансової стабільності, з одночасним посиленням фінансового посередництва та мінімізацію вартості наслідків ліквідації банків для платників податків”, — йдеться в заяві керівника місії.

Він підкреслив, що забезпечення незалежності центрального банку “має важливе значення для проведення такої грошово-кредитної та фінансової політики”.

“Піднесення економіки на вищий рівень економічного зростання також вимагає прискорення структурних реформ, що, перш за все, передбачає встановлення міцного верховенства права, в тому числі за допомогою судової реформи, та рішучу боротьбу з корупцією. Не менш важливим є посилення конкуренції та відкриття ринків, особливо в енергетичному та сільськогосподарському секторах, та зменшення ролі держави та олігархів в економіці. Зростання заробітної плати повинно відповідати покращенню продуктивності праці для забезпечення конкурентоспроможності. Завдяки сталому впровадженню реформ Україна зможе тісніше інтегруватися з європейською економікою та її ланцюгами поставок, скориставшись також більшими перевагами Глибокої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю з ЄС”, — наголосив ван Роден.

Як повідомляв УНН, місія МВФ сьогодні завершила візит до України. Відповідно до висновків МВФ, місія за підсумками візиту до Києва повідомила, що обговорення нової 3-річної програми підтримки МВФ триватимуть найближчими тижнями.

Джерело: УНН
Теги: Україна

Рейтинг 100 найбагатших в Україні

100 найбагатших. Рейтинг Корреспондента
Корреспондент.net, 27 вересня 2019,
100 найбагатших. Рейтинг Корреспондента
Рейтинг Журналу Корреспондент
Корреспондент оцінив успіхи 100 найзаможніших українців. Ми також проаналізували, на чому саме вони роблять свій бізнес і як вплинули дві останні кризи на їхні статки.

У нас хороша новина: після п'яти років перерви Корреспондент відновлює публікацію рейтингу 100 найзаможніших українців. І це прекрасно. Не тому, що закінчилася епоха бідності, а тому, що країна поступово виходить з наслідків двох криз за останні 10 років, і результати рейтингу про це свідчать теж, пише Світлана Шмельова у №18 Журналу Коореспондент.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

Ми проаналізували активи більш як 120 найзаможніших українців і з них відібрали перших 100. Це як і раніше дуже непросто в Україні.

І, зрозуміло, це не має відношення ні до оцінок для оподаткування або для інвестування. Не більш ніж оціночні судження. Влаштовуйтеся зручніше - розкладемо все по поличках.

Є кілька способів оцінити бізнес, якщо зовсім грубо, то таких способів чотири. Наприклад, найточніший - ціна покупки. Зрозуміло, що це буде точно тільки на момент угоди. А трохи пізніше може коштувати й інших грошей. На жаль, в Україні цей метод практично не можна застосувати. Переважна більшість компаній не торгуються на фондовому ринку. І вартість їхній акцій невідома, та й акцій як таких у них в більшості випадків немає.

Другий спосіб - спробувати порівняти бізнес з аналогічним. Порівнювати з українськими аналогами? Хороша ідея, але, скільки коштує той чи інший український бізнес, як правило, абсолютно точно оцінити неможливо: дивіться перший пункт - немає фондового ринку. Звичайно, можна спробувати порівняти з аналогічним бізнесом в Польщі або навіть в Росії. Але цей спосіб дасть приблизний результат - ринки таки різні в принципі. Але спробувати можна.

Третій спосіб - спробувати оцінити за вартістю створення аналогічного бізнесу. Це начебто досить точний метод, ось тільки потрібно врахувати дві обставини. Щонайменше треба мати дуже великий обсяг інформації про величину необхідних капіталовкладень. А це часто і самому інвестору не цілком зрозуміло на початковому етапі. Що вже говорити про експертні оцінки. Ну і зараз такий метод не має в Україні особливого сенсу, оскільки у багатьох випадках аналогічний бізнес можна купити значно дешевше, ніж побудувати з нуля. Тому що тільки виходимо з кризи.

Четвертий спосіб - спробувати оцінити на основі обсягів прибутку, який генерує підприємство. Цей метод досить точний і саме його дуже часто використовують професійні інвестори на фондовому ринку, щоб оцінити перспективи зростання тієї чи іншої акції. Наприклад, в Україні нерідко говорять про те, що вартість компанії приблизно дорівнює 7-12 розмірам її річного прибутку. Чим ризикованіший бізнес, тим менша величина коефіцієнта (мультиплікатора), на який треба помножити річний прибуток до оподаткування, щоб отримати оцінку бізнесу. Начебто і хороший шлях, але де взяти цифру прибутку? Не того, що в податкових звітах, а реальну? Та й ту, що в звітах, здобути можна, тільки якщо це публічна компанія. А як уже було сказано, переважна більшість українських бізнесів не є публічними компаніями.

При цьому в способах - від другого до четвертого - потрібно оцінювати ще й ступінь закредитованості бізнесу. Якщо, наприклад, на запуск підприємства витрачено $20 млн, але заради цього довелося взяти кредитів на $15 млн, виникає питання - скільки ж коштує такий бізнес? Напевно 20 мінус 15. Тобто $5 млн є у власника у вигляді такого активу, але не витрачені на його створення 20. Ступінь закредитованості - це теж в переважній кількості випадків величина, закрита від публіки.

Загалом, чимало складнощів - і доводилося давати оціночні судження щодо вартості бізнесу, спираючись на ті розрахунки і способи, які виявлялися доступні.

І, нарешті, вишенька на торті - далеко не всі власники публічно декларують наявність у них тих чи інших активів. Що створює окремі труднощі.

Проте ми зуміли провести оцінки. Якщо хтось із власників запропонує свої поправки до наших оціночних суджень, ми неодмінно і негайно їх опублікуємо.

ЩО ВСЕ ЦЕ ОЗНАЧАЄ

Бізнес в Україні досить сильно концентрований. Наприклад, в руках 20 найзаможніших перебуває близько 70% активів, що належать першій сотні. Це привіт з часів великої приватизації, коли знайшли своїх господарів підприємства металургії, енергетики, хімічної промисловості та інша спадщина радянської індустрії.

Разом з тим структура активів, які належать першій сотні найзаможніших, поступово змінюється. Наприклад, вже досить помітне місце займають активи в агробізнесі, роздрібній торгівлі, нерухомості та будівництві. А це бізнеси, які переважно створювалися з нуля, хоча найчастіше це робилося на гроші, зароблені в інших сферах.

А ось фінансовий бізнес в активах найзаможніших займає дуже скромне місце. Що зрозуміло після того банкопаду, який тривав у 2014-2016 роках. Вціліли держбанки, нечисленні приватні українські та, звичайно, банк з іноземними акціонерами. З цієї причини немає в рейтингу і багатьох власників великих банківських груп.

Та й в принципі вартість українських бізнесів сильно постраждала від криз, а також від російської агресії на сході і півдні України. Наприклад, не присутній в нашому рейтингу власник горлівського Стиролу, а також власники низки інших підприємств, які перестали існувати.

Як ілюстрацію можна взяти і порівняти статки українських мільярдерів за версією американського Forbes до кризи 2009 року, до кризи 2014 року і після неї.

 

Кількість мільярдерів

Сукупні статки мільярдерів

 

2008

 

7

 

$29,3 млрд

2013

7

$28,3 млрд

2015

5

$11,9 млрд

2019

7

$13,6 млрд

Тут добре видно, що максимум вартості активів був напередодні кризи 2008 року. Потім був спад в 2009-2010 роки. А в 2011-2012 роки був період відновлення. Але криза 2014-2015 років призвела до падіння вартості активів - не стільки зважаючи на те, що прибутковість бізнесів знизилася, скільки через різке зростання ризикованості українського ринку. І цей ризик, на думку іноземних аналітиків, привів до відповідного зниження вартості активів. У 2016-2019 роках почалося відновлення економіки, але, як бачимо, воно ще не привело до повернення вартості бізнесів до колишнього рівня.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Вартість активів великих підприємців - це не тільки привід помірятися мускулами (для власників) або потеревенити стосовно цифр з великим числом нулів (для всіх інших). Це, перш за все, потенціал для залучення інвестицій. Будь-який банк або інвестор, перш ніж купувати облігації компанії або давати їй кредити, жваво цікавиться її вартістю, а також розмірами прибутку. Ну і вартістю всіх активів, що належать власнику компанії-позичальника. Чим більша ціна, тим більше грошей інвестори готові вкласти в цінні папери позичальника, а банк більше готовий видати у вигляді кредиту.

Ну а від обсягів інвестицій, як відомо, залежить швидкість відновлення економіки, а також доходи населення. Загалом, треба радіти кожному мільярду і мільйону приросту вартості активів найзаможніших українців. Хоча, звичайно, якби в Україні існував розвинений ринок акцій, ми б раділи не тільки зарплатам, але і зростанню вартості належних нам цінних паперів компаній, що дорожчають.

РЕЙТИНГ

Пропонуємо фігню для годиться, а все в ручному режимі держбюджет

Про що говорить Держбюджет-2020 

 15 вересня внесла до Верховної Ради проект держбюджету на 2020 рік. У парламенті збираються допрацьовувати документ, та й у інших учасників є правки навздогін. Про що говорять цифри Держбюджету-2020? Законопроект про держбюджет вже готовий depositphotos.com Проект Держбюджету-2020 на значною мірою був побудований ще попереднім складом Кабінету Міністрів, на тих макропоказниках, які уряд затвердив навесні 2019 року. У новому уряді кажуть, що будуть вносити зміни "по ходу п'єси" - до 2 листопада Кабмін має намір внести в проект бюджету корективи згідно з оновленим прогнозом Мінекономіки. Про це повідомляють Деньги.ua. "... це - перший варіант. Він ґрунтується на макропоказниках, які були затверджені ще навесні. Через два тижні ми подамо до парламенту Програму дій уряду, поділимося своїми думками про те, як ми бачимо інструменти економічного зростання. При необхідності, Мінекономіки перегляне макропоказники, і ми зробимо відповідні зміни ", - пообіцяв прем'єр-міністр Олексій Гончарук. І додав: Ми плануємо зменшувати витрати на обслуговування державного апарату ... У той же час, цей уряд не буде підвищувати податки, їх слід поступово зменшити. Але зробити рівними для всіх. 

Номінальний ВВП і інфляція dengi.ua Читай також: Держбюджет на субсидії скоротили, але його вистачить усім, - Мінсоцполітики У пояснювальній записці до проекту держбюджету уряд дає два варіанти макроекономічного прогнозу. 

Відповідно до першого, помірно-оптимістичному, ВВП за підсумками року зросте на 3,3%, інфляція буде 7,2% (середній рівень до попереднього року) і 6% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,04 тис. Грн., Приріст експорту - 7,6%, імпорту - 8%. Другий варіант прогнозу більш оптимістичний: ВВП - + 3,6%. Але інфляція вище: 7,4% (середній рівень до 2019 року) і 6,5% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,5 тис. Грн., Зростання експорту - все ті ж 7,6%, а імпорту - вже 8,2%. В цілому, прогнозується розширення дефіциту поточного рахунку до 5,3 млрд. Дол. У 2020 році (3,3% ВВП). Чистий приріст прямих іноземних інвестицій прогнозується на рівні 4-4,5 млрд. Дол. Платіжний баланс буде зведений з профіцитом 1,9 млрд. Дол., - з пояснювальної записки. 


Міністр фінансів Оксана Маркарова повідомила, що на кінець 2020 року рівень держборгу до ВВП повинен скласти 46,7%, або 2127,7 млрд. Грн. У проекті держбюджету-2020 зазначено, що нові запозичення в 2020 році будуть на рівні 383,9 млрд. Грн. Причому, внутрішні - 242,07 млрд. Дол., А зовнішні - 141,7 млрд. Дол. На погашення боргів в 2020 році в документі направляється 292,9 млрд. Грн .: 164,16 млрд. Грн. - за внутрішніми зобов'язаннями і 128,75 млрд. Грн. - за зовнішніми. Держборг (без урахування держгарантій) знизиться з 52% до 47%. При цьому на виплату відсотків по державному боргу піде більше 3% очікуваного ВВП. Тобто збережеться ситуація останніх років, коли бюджетний дефіцит є результатом виключно платежів за держборгом, - зазначив економіст, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. З чого складаються доходи Держбюджету dengi.ua Цікаво, що на внутрішньому ринку позик розмістять більше, ніж роком раніше, а на зовнішньому - менше (див. Інфографіку). Тобто зовнішній борг поступово конвертують у внутрішній. По курсу гривні в уряді поки зберігають обережний прогноз - в бюджет заклали 28,2 грн. / Дол. як середньорічний курс, що міцніше орієнтирів-2019, що опинилися надмірно песимістичними. Читай також: Яка допомога на дітей отримають опікуни і матері-одиначки в 2020 році Звичайно, зазначений в проекті держбюджету прогноз і по макроситуації, і по доходах і видатках буде, швидше за все, змінений. Адже нещодавно в уряді повідомили, що зростання ВВП в 2020 році може скласти 5%. Після збільшення приросту реального ВВП з 3,3% до 5% має відбутися кардинальна зміна доходів-витрат бюджету і їх структури. Фактично бюджет внесли 15 вересня тільки для виконання законодавства про необхідність внесення бюджету до 15 вересня, - зазначив економіст Володимир Коломієць. На даний момент в проекті доходи держбюджету на 2020 рік закладені на рівні 1079 млрд. Грн., Витрати - 1170 млрд. Грн., Дефіцит (поки) - 1,1%, але він точно буде більше в остаточному документі. Податки? Незважаючи на запевнення Олексія Гончарука (що податки не виростуть), передбачається суттєво збільшити кількість зібраних податкових відрахувань у порівнянні з 2019 роком. Перш за все, на 17,54% зросте збір ПДФО - податку з доходів фізосіб - до 124,6 млрд. Грн. На 23,22% - податок на прибуток підприємств - до 114,6 млрд. Грн. Ця цифра виключає можливість запуску податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Очікується, що 58,15 млрд. Грн. принесе в бюджет рентна плата і плата за використання природних ресурсів (на 18,67% більше, ніж в 2019 році). Більше змусять платити експортерів залізної руди - вони вже не задоволені. Куди витратять гроші з Держбюджету dengi.ua Продовжать піднімати акцизи: з імпортних товарів їх візьмуть на 21,7% більше, ніж в 2019 році (див. Інфографіку). Читай також: Скільки заплатять за народження дитини в 2020 році Витрати? Незважаючи на гучні заяви про скорочення витрат на держапарат, на 23,5% зростуть видатки на держуправління справами - до 2,47 млрд. Грн. Загальні витрати на безпеку і оборону - 245,8 млрд. Грн., Або 5,4% ВВП. Причому, на Міноборони, включаючи і ВСУ, - 102,55 млрд. Грн., Тобто менше половини. Решта - на ГПУ, СБУ, Нацполіцію, ГСНС, розвідку, Національну гвардію та інші структури безпеки. Втім, в Мінфіні "Грошам" повідомили, що ще 27 млрд. Грн. може на користь ВСУ перерозподілити РНБОУ. Різко зростуть витрати на дороги - до 44,6 млрд. Грн. (Сподіваємося, гроші до доріг дійдуть). А ось на субсидії ЖКГ виділять менше, ніж рік тому, - 47,63 млрд. Грн. Найбільший приріст у порівнянні з Держбюджетом-2019 помічений за такими напрямами видатків як Міносвіти, Мінсоцполітики і МОЗ (див. Інфографіку). Взагалі в нинішньому вигляді держбюджету понад схожий на «бюджет проїдання», ніж на "розвиток економіки". Поки в документі немає явної підтримки саме економіки, її учасників або інвестицій. Але є випереджаюче зростання ВВП і інфляції, зростання податків, що може бути досягнуто суто посиленням податкового тиску і зростанням ставок. "Гроші" обов'язково розкажуть про те, яким буде остаточний вигляд Держбюджету-2020. Повністю матеріал можна прочитати в журналі "Гроші" № 18 від 26 вересня 2019 року. Наталія Богута

Источник: http://dengi.ua/archive/articles/310395-O-chem-govorit-Gosbjudzhet-2020
© Dengi.ua

Економіка України тримається на позиках і заробітчанах

Трудові мігранти переказують в Україну рекордні суми
 Татьяна Веремеева



У першому кварталі нинішнього року сума переказів склала 2,7 млрд дол., а в другому – 2,8 млрд дол.
Трудові мігранти за перше півріччя 2019 року переказали в Україну 5,5 млрд грн., що на 254 млн дол. більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Про це пише НВ з посиланням на дані Національного банку.

Через кореспондентські рахунки було перераховано 1,75 млрд дол., через платіжні системи – 1,8 млрд дол., по неформальним каналам – 2,7 млрд дол. Найбільше грошей Українці перерахували:

- з Польщі – 1,7 млрд дол.;
- з Чехи – 505 млн дол.;
- з Росії – 498 млн дол.;
- з США – 458 млн дол.;
- з Великобританії – 266 млн дол.

Згідно з даними Нацбанку в 2018 році грошові перекази трудових мігрантів в Україну склали 11,1 млрд дол.

Раніше "Коментарі" писали, що за перші шість місяців цього року обсяг переказів у межах України зріс на третину (майже на 33,5%) – до 93,28 млрд грн. або 3465 млн дол.

Источник: https://biz.nv.ua/finance/ukreplyayut-grivnyu-zarobitchane-za-polgoda-pereveli-v-ukrainu-bolshe-5-mlrd-novosti-ukrainy-50044844.html

Обсяг внутрішньої держпозики досяг рекордного рівня

Обсяг вкладень нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) України за підсумками щотижневого аукціону виріс на 8,1 мільярда гривень, або на 9,1% - до 97 млрд гривень. Про це повідомляє видання "УНІАН", посилаючись на дані Нацбанку.

Так, згідно з офіційними даними, обсяг викупу облігацій - близький до рекорду, встановленого на аукціоні в кінці липня поточного року, коли нерезиденти викупили ОВДП на 13,4 мільярда гривень.

З урахуванням останнього аукціону, обсяг вкладень нерезидентів в державні папери, в порівнянні з початком року, зріс на 90,7 мільярда гривень, або в 15 разів. Частка нерезидентів на ринку ОВДП України вперше за два місяці зросла - до 11,8% з 11%, зафіксованих в кінці липня. На початок року цей показник становив менше 1%.

Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" повідомляв про нові рекорди мінімуму, які "б'є" американський долар на українському ринку. Згідно з інформацією НБУ ще два дні тому, курс гривні до долара виріс ще на 12 копійок і знову обновив рекорд останніх трьох років. Так, вчора курс був встановлений на рівні 2432,7195 грн. за 100 дол., а сьогодні - 2420,9491 грн. за 100 дол.

https://comments.ua/ua/news/money/public-sector/634862-.html


На сьогодні встановлено ціну на банківські метали

КИЇВ. 26 вересня. УНН. Національний банк України на 26 вересня 2019 року встановив офіційний курс банківських металів, повідомляє УНН із посиланням на сайт НБУ.



Національний банк України станом на 26 вересня встановив такі ціни на банківські метали:

Золото — 1183.291477 грн;

Срібло — 14.306118 грн;

Платина — 744.105656 грн;

Паладій — 1285.061161 грн.

Порівняно з 25 вересня курс усіх вказаних металів зріс, а платини — впав.


Подарите Гончаруку калькулятор!

Скажите премьер-министру, что 7% рост ВВП — это топтание на месте. 

На форуме YES Гончарук заявил, что в течение пяти лет экономика Украины станет «самой быстро растущей». ВВП ежегодно будет расти на 5-7% на протяжении пяти лет. Давайте посчитаем, каким станет ВВП Украины в 2024 году, и сравним с ВВП Польши через пять лет. 

По данным МВФ за 2018 год, ВВП Украины — 124,6 млрд. долл., ВВП Польши — 586 млрд. долл.
Если за пять лет экономика Украины вырастет на 40% (+7% ВВП в год), то ВВП Украины в 2024 году составит: 162,91 млрд. долл. Прирост за пять лет: +47 млрд. долл.
Если соседка Польша будет при этом развиваться теми же темпами, что и сейчас (+3,7% ВВП в год, 21% за пять лет), то ВВП Польши в 2024 году составит: 658,12 млрд. долл. Прирост за пять лет: +114,22 млрд. долл. 

Гончаруку нужно взять в руки калькулятор и посмотреть на этот так называемый «стремительный рост» в цифрах! При таких темпах экономического роста Украина не догонит Польшу не то что за ближайшие годы, но и за столетия! А какой нужен рост, чтобы догнать и обогнать Германию, у которой ВВП измеряется уже триллионами?.. 


Задачу по развитию экономики Украины нужно ставить по-другому. Мы должны удваивать свой ВВП! Тогда мы начнём сокращать дистанцию с европейскими странами, с тем благополучием, которого на самом деле заслуживают граждане Украины. 

Задайте Гончаруку вопрос, что необходимо сделать, чтобы ВВП Украины вырос на 100% за один год? Что необходимо сделать, чтобы население росло за счёт притока в Украину мигрантов из Европы и возвращения на родину нашей диаспоры? Какие законы необходимо принимать, какие реформы проводить, чтобы француз, канадец, швед захотели приехать к нам делать деньги? 

Ключ к обогащению граждан Украины — это экономическая свобода. Когда мы  освободим бизнес от 90% налогов, лицензий и поборов, это будет выгодно всему миру. Украина станет всемирным торговым хабом, а граждане Украины будут стремительно богатеть.

Ключ к экономическому чуду Украины в двух цифрах: 5.10

Потому что система «5.10» — это самые низкие налоги в мире, и значит, и самая быстрорастущая экономика.

Balashov.com.ua



Про казку, брехню та натяк.

Англичанин мистер Хопп
смотрит в длинный телескоп.
Видит горы и леса,
облака и небеса.
Но не видит ничего,
что под носом у него. Даниил Хармс, 1936 г.

Цьому віршику скільки там? 83 роки, а наче про сьогодення. Ні, я не про Brexit або інші англійські справи. Я про нас, українців. Дивовижна річ: ми 5 (!) років, п'ять, мать твою, ро - ків, і в телевізорі, і в інтернеті повторюємо кожного дня один і той же вислів: " Росія - європейська бензоколонка", "Росія - європейська бензоколонка". Це вже на мантру якусь перетворилось. Від якої прямо віє приреченістю. Яка нас і засліпила. Ми шукаємо зброю проти підступного ворога по всьому світові, вдивляємось в уявний "телескоп", як той містер Хопп, розглядаючи то поступову окупацію Росії Китаєм, то конфлікт чеченців з інгушами, сподіваючись на громадянську війну, то пожежі з повенями у Сибіру - най би вони всі втопились чи згоріли! - і навіть не замислюємось, що найсмертельніша для Московії зброя, вже 5 років у нас в руках. Тут, вдома, в Україні. Я ще раз повторю вищезгадану "мантру", але з наголосом на ключове слово : "росія - європейська Бензоколонка". Не лідер виробництва товарів, не лідер у промислових технологіях - Бензоколонка. А як закрити знахабнілу бензоколонку? Можна, звичайно, підпалити. Не буду про цей спосіб багато казати, і так достатньо балаканини навколо нього. Як на мене, є більш ефективний шлях - взагалі відмовитись від послуг мерзотника. Взагалі. В цілому. Назавжди. Довіку. Поки сонце не згасне. Маячня? Як сказати. От Сингапур, як він без російської газової труби жив і живе? Мабуть, це Диво Господнє. Алілуя! Канада, Австралія - ще два рази Алілуя! Китай - Китай! - один з найбільших споживачів енергоносіїв у світі - каже московитам : "Та не дуже й нам і потрібен ваш газопровід, але будуйте, якщо хочете." А, ну так , це же не Європа! Добре. Норвегія - один з найбільших постачальників електроенергії до Європи. Як це вдалося норвежцям? Дивина! У Шотландії виробництво енергії вітряками перевищило споживання у два рази. Тобто, вистачить на всю Англію. Європа змінює своє відношення до альтернативної енергетики, хоча і дуже повільно. Мені можуть заперечити: "Так це ж у побуті!" Ну і що! Скоротіть імпорт газу на третину, і енергошантажист занервує, скоротіть вполовину - заволає, сімдесят відсотків - заскиглить. І видобутку природнього газу є сьогоденна заміна. Вона може і не відміняє його використання, але скорочує залежність від нього. До чого я веду? Відповідь проста. Наша країна має всі енергоносії, які тільки існують в світі. Всі. Тобто, будь-які. Абсолютно. Всі. І живемо ми не у ХVIII сторіччі, як намагається всіх переконати Король Бензоколонки, а на 300 років пізніше. Технології дещо змінились. Тільки чого наша країна не має, так це бажання позбавитися "газової голки" Кремля. Я можу зрозуміти європейських політиків, чому вони не поспішають відмовлятися від послуг Хуйла. Можу зрозуміти наших "політиків", чому вони волають про відсутність заміни російському газу. Окрема розмова. Розумію, я сподіваюсь, наших військових. Нема чого обговорювати. А от чого я не розумію так це, чому ми, звичайні громадяни і виборці, п'ять років вперто не помічаємо справжню "ахіллесову п'яту" московського режиму. Яку він навіть не ховає, а навпаки хизується нею. Мантра, не інакше. Чарівність Зла. Так, мені можуть заперечити, що не можна швидко відмовитись від російського газу та нафти, але я впевнений, якби ще 5, 3, 2 роки тому Україна почала невпинний та незворотній рух на шляху розвитку інших видів енергії, крім як платити Москві, то сьогодні розмова з осатанілим кадебістом була б зовсім інша. Приблизно, як у нього з Китаєм зараз. А як же бути з бюджетом, який наповнюється з газового транзиту? Гм... А про Сингапур я вже казав?
P. S. : Взял Иван иголку, отломил у нее кончик, и в тот же миг сгинул Кощей. Как будто его и не было.

Влада припинила гратися в слуг народу

Не минуло й двох тижнів роботи нового парламенту, як влада припинила гратися в слуг народу і взялася душити найбільш ініціативних та прогресивних громадян – підприємців – шаленою бюрократією у сплаті податків і кабальними штрафами за недотримання їхніх безглуздих процедур. При цьому податкова отримала «зелене світло» для свавілля, «слуги» скасовують персональну відповідальність посадовців перед державою. Не дають навіть перехідного періоду для того, щоб підприємці змогли хоча б розібратися з усією дурнею, яку вони понаписували.

Промисловці та іноземні інвестори б’ють на сполох. Лише у металургії – одній із базових галузей вітчизняної економіки – податкове навантаження зросте у 3-4 рази!!! Рента за видобуток палива і корисних копалин підвищується ще більше, тож про перспективи підвищення власного видобутку природного газу і нафти та забезпечення енергетичної незалежності можна просто забути. У Росії, Китаю – наших головних конкурентів – радісно потирають руки від цього ідіотизму нашої влади.

Але і цього їм мало! Законом 1210 скасовується заборона використовувати майно стратегічних державних підприємств (які не підлягають приватизації!) для погашення податкового боргу. Це відкриває лазівку для прихованого дерибану новою владою підприємств, землі та активів, які мають стратегічне значення для економіки, безпеки та суверенітету України.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії


Записи анархіста 21 ст. від 18.08.19 р. Роби щось!

18 серпня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 18.08.19 р. 

Роби щось!



З   НАРОДУ   ДО   НАРОДУ  ч.12

Не виходить закінчити свої роздуми, не зачепивши такої життєвоважливої теми, якою є економіка. Зміст життя майже всіх людей в суспільстві полягає у поєднанні праці задля заробітку та відпочинку за рахунок заробленого. Винятками є монахи і важкохворі.  Ну і діти, поки вони діти – а куди ж їх діти?..
Скажу відверто, що чимало читав по економіці, однак не вважаю себе фахівцем в цій темі, але для того, що я хочу сказати, фахівцем по економіці бути непотрібно. Справа у тому, що я є прихильником всіх видів економічної форми діяльності за єдиним уточненням: я вважаю, що економіка існує для людей, а не люди – для економіки. Це визначається досить просто: всі люди, які добросовісно працюють, мають жити в достатку і збільшувати його. Якщо людина працює і заробляє заледве стільки, щоб вижити і дожити від зарплати до зарплати і подібне є масовим – тоді це погана економіка, нікчемна влада і паскудна держава.  Хтось може заднім числом скільки завгодно вихваляти СРСР, але саме таких людей, що ледве-ледве зводили кінці з кінцями, – там була основна більшість, а вся могутність держави власне і трималась на озвірілій і нещадній експлуатації 300-от мільйонів рабів. Класичним взірцем для сучасників є соціальний лад в теперішній Північній Кореї, влада якої скопіювала весь радянський устрій – саме такою була і країна СРСР. Була і дякувати Всевишньому – загула! Згинула!
То була справді найдурніша економіка з усіх можливих, тому що всі-всі були зобов'язані працювати, бо злісних безробітних судили і відправляли в тюремні зони з примусовою роботою. Безліч заводів і фабрик працювало з мізерною оплатою праці своїх робітників, існувала тьма колгоспів і радгоспів з кріпаками-селянами, які взагалі майже задурно обробляли поля і вирощували худобу, а водночас імпорт збіжжя, продовольства і промислових товарів до СРСР неухильно з року в рік зростав, тому що полиці магазинів були тотально порожніми. Безкінечні черги за всіма товарами – головний краєвид суспільного життя радянського періоду всіх часів. І я можу пояснити, чому це було, процитувавши слова академіка Леоніда Абалкіна, який свого часу був провідним економістом в державі, очолюючи Інститут економіки Академії Наук СРСР. У далекому вже 1987 році він в своєму інтерв'ю журналу «Коммунист» (№ 5) зазначив наступне: «Зараз в країні металообробного устаткування за обліком поштучно більше, чим у США, Західній Німеччині, Японії разом узятих» Уявляєте? Країни, де головною бідою було перевиробництво товарів, мали значно менше засобів виробництва, аніж одна-єдина довбана економічна потуга СРСР з її глобальним дефіцитом! Чому так було? А тому, що замість товарів народного споживання ця економіка масово виробляла тільки станки, трактори,  вантажівки і різноманітну зброю. Кому вона такою потрібна? З того і розвалилась до бісової мами, залишивши нам величезну купу непотрібу, з якого кожен громадянин міг отримати в приватну власність хіба що якийсь станок або частину танка чи тягача, кавалок крейсера, ракети чи літака, дюжину снарядів та мін, автомат, пістолет тощо, бо тільки такого «добра» в СРСР було завались, але аж ніяк не легкових автомобілів, не холодильників і телевізорів, не кажучи про комп'ютери і аудіо- і відеоапаратуру – з цим було глухо. З продуктами, одягом і меблями було глухо. Як і з житлом для людей було глухо, при тому що вартість тільки одного атомного підводного човна дорівнювала новобудові величезного житлового мікрорайону. А їх, тих підводок-ракетоносців,  в СРСР була не одна дюжина!  Мене, як людину, що відслужила два роки у ракетних військах стратегічного призначення і на власні очі бачила, які надвеличезні ресурси витрачаються на це безумство, починає просто трясти від ненависті, коли я чую вихваляння ядерного потенціалу і могутності СРСР. Безмежні людські і матеріальні ресурси йшли в озброєння і військову промислову інфраструктуру проти «проклятих агресорів-імперіалістів», які перші й кинулись зовсім не захоплювати, а рятувати СРСР від кризи і розвалу, бо то реально загрожувало планетарною катастрофою. Для чого тоді це все було? Якого канделябра стільки людської праці пішло в ніщо?!
Для чого я це все нагадую? А для того, щоб більше подібної всезагальної дурості не повторилось через дурість окремих людей. Тому і саме тому я категорично проти тих персон, хоч би якими геніями вони не були і яких грандіозних достатків не обіцяли, але при тому домагались однаковості всього для всіх по цілій країні. Комуністи вимагають ВСЮ економіку націоналізувати, соціалісти згодні на частину приватного капіталу з перевагою державного керунку ВСІМ, тоді як ліберали  навпаки присилують державу мінімізувати, ВСЕ тотально приватизувати і най діється конкурентна боротьба за виживання. Мене не раз дивувало оце параноїдальне зациклення на одну схему економіки для всієї держави і всіх її мешканців. Я не розумію, чому в одній державі не може паралельно існувати різні економічні системи? Є ж у Ізраїлі одночасно з капіталістичним устроєм ще комуно-соціалістичні кібуци і вони не ворогують одне з одним, а якось мирно вживаються. В яскраво капіталістичній Японії спокійно функціонує корпоративний соціалізм, де робочі та службовці на все життя стають членами певного економічного картелю з повною соціалкою включно з відпочинком та пенсійним забезпеченням.  Що в тому поганого, якщо кожна людина зможе сама обирати, в якій системі економічних взаємовідносин вона воліє жити, а якщо не змогла чи не сподобалось –  могла б змінити своє життя на інший формат, не змінюючи країни проживання задля цього. Ось головна ідея, яку я хочу довести до нашої спільноти: багатовимірність економіки в Україні. І скерованість економіки для людей, а не проти. Тобто не експлуатація, а чесна співпраця, де кожен має свою законну частину заробленого зі спільно зробленого.  Це не утопія, не наївна фантазія, але цілком можлива річ, якщо зуміти свідомо зрозуміти ідею взаємопорозуміння, яку ще називають солідаризмом, але знову ж таки за часту з певним притиском до суспільної уніфікації в цьому, що є зайвим. Нехай буде багато різного, щоб можна було вільно вибирати, тільки обирати не краще серед гіршого, як зараз, а краще з доброго. Щоб так було і на виборах, і загалом у житті кожного з нас.

Богдан Гордасевич
серпень 2013 р. (6-ть років тому написав)

(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Пиздець блиЗЕнько

Что с госбюджетом, нужно ли резать после выборов и при чем тут
Минфин не успевает латать дыры в госбюджете – в НБУ даже заговорили о секвестре. Есть ли для этого основания?

Минфин признал заметный недобор в доходной части госбюджета: по итогам первого полугодия от плана отстают и налоговая, и таможня, и госкомпании - дефицит госбюджета 6,8 млрд грн, сообщило министерство на прошлой неделе.

<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>

Формальная причина - недобор доходов, Минфин собрал за полугодие на 4,3% или 22,8 млрд грн меньше, чем запланировал. В прошлом году была похожая ситуация, хотя и менее масштабная: доходы отстали от плана на 3,1% или 14,8 млрд грн.


Одни из главных виновников – слишком крепкая гривня и общее замедление экономики

<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>
. Отчасти сгладить ситуацию помогла неожиданно большая прибыль Национального банка (в бюджет уже перечислено почти 65 млрд грн), но во втором полугодии правительство уже не сможет рассчитывать на помощь Нацбанка.

Сам регулятор не исключает, что Минфину придется резать расходы: "если динамика доходов сохранится, это увеличивает вероятность секвестра бюджета", - говорится в недавнем отчете НБУ о финансовой стабильности.



Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
20
предыдущая
следующая