хочу сюда!
 

Таня

34 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «економіка»

Бувайте, зустрінемося на демонстрації



МУЗИКА ЧАРІВНИХ СЛІВ

От деякі його вже поховали, подумки, - а він живий, волоцюга!

Коли ми помічаємо це, нам якось незатишно робиться від його нахабного, живого й квітучого вигляду. Особливо тим, хто в бадьорих фінансових звітах та рожевих аналітичних прогнозах вже й поминки йому справили.

Ми самі, щоправда, до нього не дуже серьйозно ставимося, навіть жіночим ім’ям його кличемо: “криза” кажемо. Але в тому кублі, звідки він зазвичай починає по світу мандрувати й жерти все, що люди собі понаскладали й понабудували, - там йому знають ціну. Добре відають, що то за злий чолов’яга, “крайзис” цей.

Отже, кілька років тому він вже рішуче показав свою паскудну вдачу всьому світові. Настільки всіх “опустив”, що вже й не знають, що з тим “крайзисом” робити.

А так же ж усе було гарно та добре…

І життя мало сенс. І саме існування не було абстрактною категорією. Воно, як матерія, було дано нам у відчуттях: я купую, - отже, я існую.

І людина відчувала, що може собі дозволити плинути вільно в течії постійних купівель і придбань. Нині, щоправда, з провини супостата, гострота цих відчуттів трохи ослабла, і все ж…

Ви тільки вдумайтесь, яке воно піднесене, це усвідомлення… ви тільки вслухайтесь у музику цих чарівних слів: “Я! МОЖУ! СОБІ! ДОЗВОЛИТИ!”

 

МИ - І ЦЕ БРИДКЕ “РАПТОМ”

І справа ж не тільки в бажаннях мого обмеженого “я”.

У ті чудові півстоліття достатку, коли герої кінокомедій на бігу збивали необережно полиці з різнокольоровими коробками, фруктами, товарами, іграшками, краму, що розлітався на всі боки, - ми радісно сміялися, тому, що цей веселий розвал викликав у нас загальне відчуття, - МИ можемо собі це дозволити!

Нам не було жаль ані витрачених грошей, ані праці, ані товарів, - вдоволення від достатку виписувало під усе це загальний чек. Це вдоволення наше прощало, від нашого ж імені, все: безсоромне розбазарювання скарбів земних нетрів, сил, енергії, що витрачалися на виробництво мільярдів непотрібних речей, те, що світовий океан перетворився на світовий смітник, нівечення природи, - усе.

Ми ладні були пробачити все, тому, що наше життя мало сенс.

І раптом - почали закриватися фірми, компанії, раптом тебе вже просять, починаючи з наступного тижня не турбуватися, тут у нас невеличке скорочення, тож ми будемо раді допомогти вам правильно скласти заяву про звільнення, а наші консультанти з задоволенням приділять вам час і якомога детальніше проконсультують вас стосовно прав безробітних у нашій демократичній державі, і зрозуміло! безсумнівно! ви одержите найкращі рекомендації від нашої фірми, з ними вас просто з руками відірвуть. Де-небудь.

Раптом твої неймовірно зручні й навпрочуд дешеві кредити, з гарантій майбутнього щастя перетворились на гнітючий тоскний тягар, котрий навантажило на тебе минуле.

Раптом перестали усміхатися і доля і службовці твого банку. І що найжахливіше, - ти вже не можеш собі дозволити!.. І це, і це, і… так-так - і те також.

Так постривайте… - а заради чого ж тоді жити?

 

Я - ТВАРИНА?

Сталася якась метаморфоза. Те, що раніше ми просто відчували, - те ж саме ми раптом зрозуміли. Радісне відчуття набуло зненацька форми критичного усвідомлення.

Виявляється, найбільшою насолодою в житті для нас було - придбати.

Критичне усвідомлення?.. Але ж зачекайте… так зветься саме той внутрішній перелом, коли з тварини починає утворюватися людина. Людина ж походить від тварини не тоді, коли починає користуватися знаряддями праці, як то стверджував один з відомого бородатого двійка класиків. А тоді, коли раптом усвідомлює: “...матінко рідна, та я ж - тварина!”

Тобто, уточнімо: якщо істота цього не усвідомлює, вона залишається твариною. Озброєною і знаряддями праці, та й багато дечим.  

“Я - тварина…” Оце так капость з боку нової, людської, свідомості. Адже тільки-но вилупилося, зовсім ще пуп’янок, а вже такі від неї неприємності.

 

НІ, НЕ ДАМОСЯ!

Тобто, що ж воно виходить? Він, “крайзис” цей, вліз у наше життя, нахаба, аби дати нам критичне усвідомлення?

Він що, прийшов до нас у життя, щоб з нас людей зробити?

Ну, і от я тепер маю дивитися на свій улюблений долар і думати при цьому: “Ось, я - людина. Так. А задля чого я живу?” І так на кожний долар?

Еге, ні… Брешеш, не дамося. Не вийде в нього це, - перетворити нас на такі собі, схильні до рефлексії, створіння, мазохістські вдячні йому за те, що ось ми тепер - люди. Щоб ми, в екстазі вдячності, юрмами виходили б на вулиці з квітами, гаслами й вигуками: “Хай живе наш великий “Крайзис”, який нас зробив людьми!”

Тьху, аж гидко собі навіть уявити…

Ні, не вийде в нього це. Ми все ж таки люди, а не стадо.

Тому ви як знаєте, а я особисто піду візьму пульта, та пошукаю на каналах комедію, де герої бігають по величезним супермаркетам і збивають полиці з тисячами різнокольорових речей.

Бувайте. Зустрінемося на демонстрації всенародної вдячності “великому Крайзису”.


День языка и Баблодень

Нищета убивает язык.


Вітаю з Днем української мови та писемності, дорогі співвітчизники!

Сьогодні Президент сказав зворушливі слова, що сила і міць нашої країни не тільки в армії, розвиненій економіці, а й в українській культурі, і головне, в українській мові. Проте мені хотілося б пишатися не тим, що ми маємо, тому, що маємо, а тим, що ми самі здобули.

Я хотів би, приїжджаючи до інших країн світу, бачити українське мистецтво, науку. Я хотів би чути українську мову по вулицях Нью-Йорка, Парижа, Лондона, Берліна, Стокгольма, у найуспішніших містах світу. Я хотів би зробити все, щоб українська культура закохувала в себе жителів Європи, США, Азії, Австралії, Океанії, як сьогодні нас захоплює англійська культура.





Если рассуждать о Дне украинского языка и письменности с точки зрения распространённости языка в мире, то этот праздник не такой уж и радостный. В мире насчитывается порядка 7000 языков. Согласно статистике, по всему земному шару носителей украинского языка около 47 миллионов человек. Это сравнительно немало. Но посмотрим, какие языки находятся на первых строчках рейтинга по распространённости:


№1. Английский — 1,5 миллиарда носителей.

59 стран, в которых этот язык является официальным. 14,7% населения планеты говорит на английском. 51,3% всех веб-сайтов на английском языке.

№2. Китайский — 1,1 миллиарда носителей.

№3. Хинди (Индия) — 650 миллионов носителей.

№4. Испанский — 420 миллионов носителей.

№5. Французский — 370 миллионов носителей.


Это языки, которые перешли границы своих стран, которыми пользуются другие народы. Они имеют мировое значение. Но украинский язык не может похвастаться тем, что выходит за пределы ареала обитания своих носителей. В другие страны украинский попадает с мигрантами, которые выезжают из своей нищающей родины, и он там он не приживается.


Язык не может быть лучше или хуже. Язык — это способ передачи информации, распространённый на определённой территории. Язык силён не своей грамматикой или фонетикой, и даже не своей историей. Язык силён своими носителями.


Если мы подумаем об украинском языке с точки зрения будущего, с украинским президентом невозможно согласиться. Потому что носители языка — мало обеспеченные, бесправные люди, проживающие в самой бедной стране Европе. Номинальный ВВП на душу населения в год — 2582 доллара (данные МВФ, 2017 г.), это 128 место в мире из 186-ти. Достижений в сфере экономики у нас нет, а значит, наша культура мало кого интересует. Язык распространяют его богатые и успешные носители, поэтому шанс выйти за пределы своей страны у украинского языка появится только когда граждане Украины станут состоятельными.


Чтобы мир захотел говорить на украинском, смотреть украинское кино, слушать украинскую музыку, носить украинскую одежду, наше государство должно стать сверхуспешным. В каком случае это может произойти?

Україна має стати Податковим Раєм для людства!


Ну а до тех пор, пока номинальный ВВП Украины на душу населения не перевалит за отметку 25 000 долларов, нам нужен совершенно другой государственный праздник — День Денег.


И отмечать Украине этот самый важный для нашего будущего день нужно не раз в год, а минимум раз в месяц. Хотя бы один день в месяц мы бы все думали, как заработать деньги, а не как их потратить; как привлечь людей с деньгами и инвестиции на территорию Украины, как создать условия для процветания отечественных бизнесменов, а не как обдирать их налогами и тупиковать работу.


Украина может стать богатой страной!


Balashov.com.ua


Звітує прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня, шановні колеги!

Ми ввели дуже правильну систему, вже, можливо, навіть, традицію про те, щоб кожен квартал звітувати про те, що відбувається в країні, як розвивається країна, які є проблеми, виклики і завдання. І сьогодні вчергове я буду презентувати і звітувати перед вами за 9 місяців нашої колективної діяльності.

Насправді цей звіт – це не є бравада про успіхи. Це є те, що зроблено фактично в Україні, які стоять перед нами завдання і виклики. Але дуже важливо, щоб люди розуміли, де ми знаходимося, які перед нами стоять завдання, яка реальна ситуація, і я думаю, що це є найголовніше. І, найголовніше, ми маємо бути відкритими і прозорими для людей з точки зору нашої діяльності.

І тому сьогодні я хочу в рамках засідання Уряду розпочати цей звіт за 9 місяців з конкретних цифр економічного зростання і відповідним чином інвестицій, які йдуть сьогодні в економіку, і взагалі який є тренд.

Ми маємо в ІІ кварталі зростання 3,8% ВВП при плані 3%. Це означає, що номіналом за два роки, 2017-2018 рр., ми виробимо продукції і кінцевих послуг на 1 трлн більше, ніж це було за попередні періоди. Таким чином, йдеться про те, що сьогодні у нас знижується, в тому числі, і кількість безробітних, але ми розуміємо, що одночасно має збільшуватися і зарплата, про яку я скажу трошки пізніше.

Інвестиції, зростання в будівництві 5,7% за цей період - це теж є достатньо позитивний показник. І зростає український експорт, це означає, що продукція, яка вироблена українськими руками, все більше і більше досягає міжнародних ринків, що є достатньо конкурентним і необхідним для розвитку нашої економіки.

Так зараз виглядає по 9 місяцях держбюджет, по доходах, по обсягах місцевих бюджетів без врахування того, що ми направляємо в місцеві бюджети з центрального бюджету. Йдеться про плюс 225 млрд ми додаємо до місцевих бюджетів на виконання функцій держави, а це на 27 млрд більше, ніж минулого року.

І найголовніше, що ми ухвалити стратегію поводження, управління державним боргом. Вона є достатньо системною, достатньо якісною, при її виконанні можливо буде досягти тієї мети, яку я ставлю перед собою, яка стоїть перед нами як перед державою – це зменшення боргового навантаження на Україну, особливо яке було створено в 2005-2013 рр., плюс 50 млрд дол.

Це сьогодні величезний тягар на державному бюджеті. Ви тільки подивіться, якщо йдеться, наприклад, що всі місцеві бюджети 188 млрд, то тільки на обслуговування зовнішніх та внутрішніх боргів, державного боргу ми маємо витратити 188 млрд. Це колосальний ресурс, який відволікається від економіки, від того, що міг би бути переданий реально людям на підвищення зарплат, пенсій та всього іншого. Сьогодні ми вимушені просто обслуговувати цей борг.

Хотів би декілька цифр сказати про надходження до бюджету. Одним із джерел є митні платежі. Я хотів би провести кілька порівнянь, але хочу сказати, що в цьому році порівняно з 2017 роком вже почалося зростання – плюс 22% до факту 2017 року. Думаю, що до кінця року будуть більш оптимістичні цифри, хоча, погодьтеся, зростання 22,8% – це є достатньо непоганий показник. Усього залучено 231 млрд.

Але що дуже важливо? Коли йдеться про те, що ми посилили вимоги і зробили достатньо жорсткі адміністрування по митниці, що це дало в абсолютних цифрах на день? Це офіційна інформація. Коли хтось говорить про те, що нічого не відбувається і немає боротьби, то насправді в мене відповідь тільки єдина. Я не хочу виправдовуватися, хочу просто сказати про реальні цифри. Щоденно до того, як ми розпочали посилену боротьбу з контрабандою, ми отримали 1 млрд 338 млн на день до державного бюджету, а зараз показник виріс до 1 млрд 757 млн на день. От вам різниця, трошки менше 400 з плюсом мільйонів щоденно надходить від тих посилених заходів щодо боротьби і протидії контрабанді.

Переконаний в тому, що ще в цій сфері є дуже багато резервів, які можливо використовувати, але ми також зараз будуємо нові термінали по сканерах. Це означає, що ситуація буде все більше й більше якісною. Хоча нам протистоїть цілий контрабандний світ, який займається «сірим» імпортом і десятиріччями звик на цьому заробляти сотні мільйонів і мільярди. Фактично наше завдання – направити їхні тіньові кошти до державного бюджету, що врешті й відбувається.

Управління державною власністю, що теж є дуже важливим напрямком, а я говорю про те, що нам потрібно залучати інвестиції в державне управління, державну власність, і ми затвердили вже 10 об'єктів великої приватизації, великих підприємств, на які ми будемо залучати найкращі інвестиції, які є сьогодні в Європі і в цілому в світі.

Йдеться про те, що раніше можливо це було робити, використовуючи міністерства, чиновників та всіх інших. Зараз ми від цього відмовилися. Ми найняли найкращих у світі топ-радників, які визнані в усьому світі, і вони будуть нам допомагати робити пакетні пропозиції для залучення інвестицій у державну власність.

Але дуже важливо ще є й те, що ми запровадили систему електронних торгів для малої приватизації. Зверніть увагу, буквально за декілька місяців ми вже провели 203 успішні аукціони. Це 203 об’єкти, для початку, які абсолютно конкурентно були продані.

І це означає, що на цих 203 об’єктах (у більшості з них) будуть створені нові робочі місця, нові підприємства малого і середнього бізнесу. Це означає, що якщо ми будемо йти так далі, ми побачимо, що все більше й більше буде створено таких стійких невеликих підприємств, які будуть мати достатньо непоганий рівень, у т. ч. у яких буде непоганий рівень зарплати.

Крім цього, отримано доходи в бюджети – 280 млн грн. Але що важливо? Електронні торги дають у середньому підвищення ціни вдвічі. Якщо стартова ціна, умовно кажучи (я умовно говорю), – 10 млн, то по завершенні торгів – це вже 20 млн грн надходить до бюджету.

Але навіть максимальний лот виріс у 32 рази внаслідок цих електронних торгів. Тобто ринок сам визначає, скільки це коштує і скільки люди готові за це заплатити.

Ще одна річ. Ми зробили, в тому числі, електронну форму для оренди державного майна, провели певні заходи щодо виведення з тіні. Так от, хочу вам сказати, що вже зараз ми виконали план по надходженню від оренди 2018 року. Ми вже мобілізували 1 млрд 75 млн. І це ще не кінець. Ми бачимо там серйозні резерви.

Це теж державне майно, яке використовувалося неефективно, яке в держави бралося за копійки, а потім кінцевому споживачу, кінцевому користувачу втридорога надавалося в оренду. І це означало, що ці кошти осідали в тіні. Ми будемо це викорінювати.

Ми формуємо професійний менеджмент компаній, який має підвищити прибутковість державних компаній. Зараз ми вже маємо: «Укрзалізниця», «Укренерго», «Укрпошта». Ми сформували незалежні професійні наглядові ради за цими підприємствами. Щоб не чиновник наглядав, а іноді дивився в кишеню, хто йому хабар дасть, а незалежні професійні наглядові ради.

І ми бачимо результат по державних підприємствах. За 2017 рік ми вже отримали 44,4 млрд грн доходу, коли раніше вони були повністю збиткові. Ці всі кошти йдуть доходом у державний бюджет. І потім через державний бюджет перерозподіляються на потреби держави і людей.

Важливий аспект – це детінізація зарплати. Ви пам’ятаєте про те, що я говорив, що дуже важливо, щоб заробітна плата в країні виплачувалася відкрито, публічно і легально.

Що це дає? В першу чергу, це захищає інтереси працюючої людини. Так чи інакше, рано чи пізно вона прийде до Пенсійного фонду за пенсією. Якщо вона отримувала свою заробітну плату в «конверті», це буде означати тільки єдине – що їй не буде нарахована пенсія і вона не зможе забезпечити своє життя вже в непрацездатному віці.

Окремо хочу сказати, що ми провели перевірки, хоча ми майже їх не проводили до вересня. Зараз ми проводимо їх більш масштабно, і тут є свої показники того, що підприємці почали оформлювати своїх людей на роботу, найманих працівників. В принципі я вважаю, що це вигідно і самій людині, яка наймає, роботодавцю, тому що він має легальну угоду, людина несе матеріальну відповідальність, і в принципі є регламентовані правові угоди, які не дають можливість якимось чином і в тому числі робітнику зловживати по відношенню до роботодавця. Так працює весь світ.

50 тис. працівникам, внаслідок цих перевірок, з мінімалки підвищена зарплата, тобто легалізована для них. Це означає, що у них буде більше відрахувань ЄСВ у Пенсійний фонд і буде більша пенсія. Додатково створено 47 тис. нових робочих місць, які теж легалізовані. І це тільки початок. Я вважаю, що резервів більше.

Ми в цьому році в агропромисловому комплексі розпочали ряд нових програм, зокрема питання підтримки поголів’я в країні. Ми почали підтримувати вирощування великої рогатої худоби в особистих домогосподарствах, тобто в селянських подвір’ях – там, де люди, просто не маючи коштів на утримання ВРХ, фактично не вирощували, не заводили худобу і т. д., що було надзвичайно негативно.

Тому ми вирішили, що ми надаємо в цьому році, і треба зберегти ці програми на майбутні роки, кожній родині, яка буде вирощувати теля, ми даємо підтримку 2,5 тис. грн на кожну голову для цих домогосподарств.

Що ми отримали зараз? Це тільки початок цієї програми. Ми вже отримали 103 тис. громадян, які вже отримують цю допомогу. Але ми вважаємо, що ця цифра зросте в 5-7 разів. Ми так це передбачаємо і ми йдемо до цього. Це тільки початок.

Ми впроваджуємо далі програму підтримки виробництва української сільгосптехніки. Зверніть увагу, що 2,7 тис. агровиробників прийшли і купили українську продукцію, яка вироблена українськими руками, і за це ми їм компенсували частину вартості цієї продукції.

Також ми прийняли рішення про підтримку агропідприємств, в тому числі на утримання корів. І ми вже маємо 1 тис. 200 агропідприємств, які отримали цю підтримку від держави. Я вважаю, що це треба продовжувати. Тваринництво є величезним сегментом в агропромисловому комплексі, яке може забезпечувати нам і стабільні ціни на внутрішньому ринку, і відповідну якість, і підвищувати наш експортний потенціал. Ми будемо продовжувати фінансування цих напрямків. Хоча наголошую що це тільки початок, ми тільки розпочнемо.

Що мене тут не влаштовує? Ми передбачили 1 млрд на підтримку фермерства. Зараз є багато бюрократичних проблем, які ми маємо спільно – фермери, Мінагрополітики та Уряд – врегулювати, щоб ця програма стала на широкі колії і щоб ми почали серйозно використовувати цей ресурс в інтересах розвитку українського фермерства.

Кожна програма, яку ми розпочинали, розпочиналася з мінімуму і потім набирала своїх обертів, так само, як програма виробництва сільгосптехніки. Це були десятки підприємств, це був маленький обсяг. Я навіть пам’ятаю, після півроку роботи цієї програми ми говорили, що вибірка мала, ніхто цим не цікавиться, але процес пішов, почали виробництво, і його треба тільки утримувати.

Енергетична незалежність. Це цифри, які ми мобілізували як видобуток державного газу в Україні і загального вугілля. Але ще є приватний видобуток, який дорівнює плюс 4,5 млрд куб. метрів. Це орієнтовно біля 20 млрд. Але вони продають його на вільних ринках, він не має відношення до державного.

Накопичено достатній рівень запасів газу в сховищах. Це означає, що опалювальному сезону нічого не загрожує.

Ми виділили 400 млн грн на «теплі кредити». На останньому Уряді ми виділили ще 100 млн грн. Тобто це в сумі буде 500, але це було не за 9 місяців, а відбулося в жовтні. За 9 місяців 400 млн ми направили на «теплі кредити» й акумулювали ці кошти, дали можливість акумулювати 1,1 млрд на «теплі кредити», тобто на енергомодернізацію.

З наступного року в нас впроваджується в дію новий європейський відкритий державний фонд енергоефективності. Ми розраховуємо, що в наступному році ми зможемо з різних джерел акумулювати у ньому державні кошти, кошти наших європейських та міжнародних партнерів, які виділені, по яких прийнято рішення, це не фантазія, і плюс фінансові установи, місцеві бюджети. Я думаю, що це буде сума приблизно 14 млрд грн, які будуть спрямовані на те, щоб утеплювати будинки ОСББ (багатоповерхівки), на нормальні індивідуальні пункти, щоб було якісне тепло, і воно максимально ефективно використовувалось – вікна, дахи, фасади будинків утеплені і т. д. Це дуже серйозні заходи, які будуть давати до 60% економії споживання тепла.

Що стосується ще одного питання. Я б хотів прокоментувати, я чув про те, що починають зараз говорити, що або в цьому році або в цьому опалювальному сезоні ще буде підвищена ціна газу в країні на 35%. Я хочу абсолютно чітко сказати – ні в цьому році, ні в цьому опалювальному сезоні більше ціна на газ підвищуватися не буде. Крапка. І це обов’язково. І це рішення, яке є абсолютно твердим.

Що стосується соціального захисту, то хочу підтвердити, що наша програма субсидій, яку ми розширили зараз і спростили доступ до неї, дасть можливість захистити всіх тих, я це підкреслюю, хто буде потребувати цього захисту. І найголовніше, у кого є сьогодні невисокі доходи, вони вже є на субсидіях, і будь-яке підвищення зараз взагалі вас ніяким чином не торкнеться. Тобто ми тут захистимо, і тут проблем теж не буде. Тому я просив би враховувати цих два важливих аспекта.

По дорогах, я говорю про факт 9 місяців, що вже відремонтовано, це тисячі кілометрів доріг державного значення. Але роботи ще продовжуються і будуть завершені. Звісно, ця цифра підвищиться, тільки 80% плану робіт виконано, якщо дозволить погода, ми це зробимо більше. Але сюди треба додати місцеві дороги, місцевого значення, дороги в містах і т. д., це будуть тисячі кілометрів, які відремонтовані внаслідок державної підтримки і реформи децентралізації.

Окремо хотів би сказати про «соціальний ліфт», про який ми дуже часто чуємо, коли говорять про те, що треба створювати «соціальні ліфти» для того, щоб звичайні люди могли приходити у владу працювати. Я абсолютно з цим згоден, це правильно. І я хочу сказати, що такий ліфт ми створили. Цей ліфт має назву «нова державна служба в Україні». Це абсолютно публічний, абсолютно відкритий добір людей, які мають бажання і якості працювати в державній владі.

Хочу вам сказати, що ми провели 1093 конкурси, на які претендують 25 тис. людей. Це 25 тис. людей не по блату, це 25 тис. людей по публічних відкритих конкурсах, які дають можливість проявити свої здібності і піти працювати в державний сектор. Це перше, що ми зробили, і ми рухаємося в цьому питанні далі.

Окремо хотів би сказати, що дуже важливо мінімізувати контакт людини з чиновником, тобто всі державні послуги ми маємо перевести в електронний формат, і вони мають надаватися тільки в центрах адміністративних послуг, які вже створені. Біля 800 центрів надання адміністративних послуг у країні створено.

Але дуже важливо розвивати дистанційні послуги, щоб можна було в мережу Інтернет зайти і оформити. Зараз можливо оформити допомогу на дитину. Зараз можливо оформити навіть субсидію і багато інших послуг. Фактично 90 електронних послуг сьогодні вже є в доступі для того, щоб людина могла, не виходячи зі свого помешкання, роботи чи просто під час подорожі, в електронному варіанті отримати ті чи інші послуги. І цей перелік буде постійно розширюватися.

Ми не можемо похизуватися тим, що ми маємо величезні рівні в рейтингах по багатьох позиціях, але є й ті, в яких ми маємо лідируючі позиції, в тому числі, що стосується відкритих даних. Ми стали однією з найбільш відкритих країн, де доступ до даних є абсолютно простим і необмеженим.

Децентралізація продовжується. Що дуже важливо? Що через механізми створення об’єднаних і самодостатніх громад вже на території громад живе 7,1 млн людей. І фактично ми маємо зараз 838 створених громад. Але не по всіх ще проведені вибори. Тобто фактично процес пішов у незворотньому напрямі. Треба децентралізацію підсилювати. Є багато технічних питань, які потрібно ще вирішувати. Але в цілому ця реформа є достатньо успішною.

Окремо хотів би сказати про медичну реформу. Зверніть, будь ласка, увагу, я чую зараз, що багато хто... Люди, я з вами абсолютно згоден, з кожним українським громадянином, що охорона здоров'я є в поганому стані. Я з цим згоден. Я навіть не сперечаюся. І ви праві.

Але коли про це говорять політики, я дещо іноді слухаю це і просто розумію, що вони хочуть сподобатися своїм майбутнім виборцям. І тому розказують їм, як усе погано.

Насправді ми розпочали фундаментальні зміни. Їх дуже важко зараз відчути. Дуже важко, тому що, коли ми говоримо про будівництво доріг, дуже просто побудувати кілометр дороги. Дуже просто! Я приїду, скажу: «Ось дорога. Ось проект. І ось ми її побудуємо за, умовно кажучи, тиждень». І люди побачать, що за тиждень це відбулося.

Але в медицині так неможливо. Це все потребує часу, зусиль. Багато є неоднозначних питань. Багато є проблем. І тому нам треба розпочинати ці зміни, щоб прийти врешті-решт до результату. І ми їх розпочали. Я розумію навіть те, що ми їх розпочали і можемо на себе накликати дуже багато негативу. Але питання не в негативі, а питання в тому, що врешті-решт отримають люди.

Так от, я хочу сказати, якщо продовжувати цю медичну реформу, через два, три, п'ять років люди отримають нову якість медицини в Україні. Я в цьому глибоко переконаний з точки зору інфраструктури і так далі.

Але є ще один аспект, який треба сьогодні враховувати – це медична освіта, тому що для того ми можемо створити лікарні, амбулаторії, техніку, але треба готувати якісні професійні кадри, які приходять лікувати. Погодьтесь, що це дуже велике і серйозне завдання. Але я глибоко переконаний у тому, що ми можемо його реалізувати.

Так ось, 20 млн українців вже сьогодні отримали свого персонального лікаря. І найголовніше, що ці лікарі, а їх десятки тисяч сьогодні по Україні, почали отримувати за цих своїх пацієнтів, клієнтів абсолютно нову зарплату. Якщо раніше вона була 5-6 тис. на місяць, то сьогодні такі лікарі вже починають отримувати від 12 до 18 тис. Погодьтесь, що це зовсім нова мотивація для лікаря. Але він отримує не просто так фіксовану зарплату, а він отримує за кожного з вас кошти. Тобто він має до вас ставитися з повагою, компетентно, він має дбати про ваше здоров'я, щоб ви від нього (а ви вже маєте право це зробити) не перейшли до іншого лікаря. І таким чином це все буде давати йому можливість отримувати постійну зарплату саме за послугу, яку він надає вам.

Тому цей процес розпочався. 623 медзаклади вже мають прямі договори зі Службою здоров'я. Пам'ятаєте, ми розпочинали, було 159 закладів, були сотні тисяч людей, які починали входити в програму. Вже це мільйони.

А на наступний рік буде нова програма – безкоштовні аналізи, УЗД, дослідження з 1 липня наступного року для всіх українських громадян вже в лікарнях. Це буде ще один дуже важливий крок щодо якості.

Програма «Доступні ліки». У нас були сотні аптек, якщо ви пам’ятаєте. Зараз, дивіться, 7 тис. 937 аптек вже працюють в цій загальній системі програми. І ми виписали вже з початку року 14 млн рецептів, за декілька років функціонування програми, по-моєму, 25 млн рецептів. Тобто фактично люди отримали можливість доступу до безкоштовних якісних ліків для того, щоб отримати необхідне лікування.

Кожна програма, яку ми розпочинали, вона розпочиналась з нуля. По кожній був скептицизм, хтось казав, що буде добре або недобре. Але всі вони почали працювати. Найголовніше завдання – розширити перелік людей, які їх отримують і потребують цих ліків, і довезти буквально до села, туди, де сьогодні є проблеми доставки цих ліків. Ми цим питанням сьогодні займаємося, тому що маємо подбати про всіх людей незалежно від того, де вони живуть – в маленькому селі чи у великому місті.

Дошкільна освіта. Вже за 9 місяців нам вдалося спільно з місцевими органами влади в тому числі, і ми це фінансуємо з державного Фонду регіонального розвитку (кошти від децентралізації), зменшити чергу в дитсадки і збільшити кількість на 16 тис. місць у дитсадках. Як ви пам’ятаєте, до 2020 року в Україні має бути нульова черга до садочків, а це означає, що кожна українська дитина має право і має бути забезпечена можливістю навчатися у нормальному дитячому садочку, і ми з вами маємо це забезпечити і забезпечимо.

«Нова українська школа» затверджена, ми починаємо її впровадження і будемо продовжувати в наступному році.

Інклюзія в освіті є дуже важливою, особливо в дитсадках, і створюються такі групи, в тому числі інклюзивні ресурсні центри, які повністю адаптовані для особливих потреб.

Ще одна позиція – ініціатива Мін’юсту «Чужих дітей не буває». Вона, можливо, ініціатива Мін’юсту, але в моєму серці, як і в більшості людей, думаю, вона займає особливе місце. Йдеться про те, що чужих дітей не буває, це правда. І багато речей було прийнято Парламентом за ініціативою нашого Уряду про те, щоб максимально посилити вимоги до батьків, які забувають про своїх дітей. Сьогодні ми маємо вже достатньо серйозні результати, коли батьки, які кидають свою дитину напризволяще, починають поважати свою дитину через те, що держава приділила цьому значну увагу.

З початку року ми маємо 3,6 млрд сплачених аліментів і стягування аліментів – приблизно 100 млн на тиждень. Ми маємо таку цифру, коли 100 млн на тиждень від батьків переходить дітям як заборгованість.

Агрорейдерство. Ми з ним серйозно працюємо, і тут потрібно подякувати Нацполіції. Окремо працюють штаби Мін’юсту, Мінагрополітики, в облдержадміністраціях. Якщо десь щось відбувається – одразу реагують. Але треба віддати належне Нацполіції. Я хочу подякувати всім працівникам Нацполіції за те, що наші хлопці, спецпідрозділи одразу виїжджають на місця, коли «псевдоздорові» хлопці починають розмахувати не дай Бог зброєю або ще чимось, нападати на якісь врожаї або землі. Вони зразу приїжджають, обличчям у підлогу або землю, заарештовують, і дякую українським судам, що одразу ці люди йдуть до в’язниці на декілька місяців як запобіжний захід. Я вважаю, що це абсолютно правильно, в країні треба наводити порядок і там, де потрібно, застосувати розумну силу, її треба застосовувати, бо нікому не дозволено приїжджати на агропромислове підприємство і починати там наводити безлад. Тому всім дякую і вважаю, що треба по закону далі і продовжувати наводити порядок і не тільки в цій сфері.

Окрема тема – це безоплатна правова допомога. В цьому році більше 400 тис. українських громадян отримали її безоплатно. Це дуже важливо, бо іноді у людини стається якась біда, юридичні проблеми, і їй не було куди йти. Зараз вона може йти з ініціативою Мін’юсту в такі центри отримувати правову допомогу безкоштовно абсолютно. Я вважаю, що це теж є достатньо позитивний крок, який запроваджений нашим Урядом.

Про обороноздатність. Хотів би підкреслити, що ми вже профінансували 118 млрд грн. Окремо було вироблено 2 тис. 57 одиниць нового і відновленого озброєння, яке передано вже на Збройні Сили України. Тобто фактично всі програми формуються і фінансуються відповідно до тих розписів, які були забезпечені, які були затверджені.

Але треба сказати сьогодні і про соціальний захист наших воїнів. Ми розподілили 667 квартир, які вручаються їхнім родинам, і це є теж важливий аспект, тому що житло має надзвичайно важливе значення.

Ви знаєте, що створюються нові умови для військовослужбовців, які служать, безпосередньо виконують свої обов’язки, це йдеться про планування будівництва нових казарм. І також виділення, як закон передбачає, майже 20 тис. ділянок нашим воїнам АТО.

Але хотів би також сказати, згадав за земельні ділянки і про те, що, як ви пам'ятаєте, 31 січня 2018 року у цій залі я пообіцяв, що ми передамо ОТГ землю поза межами населених пунктів. Можу сказати, що до кінця року ми максимально це виконаємо, і там, де все буде технічно можливо, всі отримають ці землі, і ми вже їх передаємо, системно, постійно, і це слово, яке було вам дано, я говорю сьогодні головам ОТГ, воно буде додержано і ви отримаєте цю землю.

Відновлення сходу. Зрозуміло, що проблем є дуже багато по сходу, і тут не про все сказано, що було зроблено і буде робитися. Це і будівництво нових доріг, які, в тому числі, ведуть на схід, це і відновлення інфраструктури КПП. Звісно, хочу сказати, що давно це потрібно було зробити, зараз ця робота відбувається, але в нелюдських умовах люди перетинають лінію розмежування. Так бути не повинно. Є відповідне доручення, яке голови адміністрацій виконують. І ми коштами теж це забезпечили.

Багато є питань по відновленню житлових будинків і приватного житлового фонду внаслідок обстрілів, інших подій. Нам треба це все відновлювати. І ми цим питанням теж займаємося і допомагаємо.

Зрозуміло, що ми маємо бути готові до того, коли буде звільнений український Донбас для того, щоб його відновлювати. Але це вже будуть зовсім інші масштаби. Ми розуміємо, які руйнації там відбулися внаслідок російської агресії і російського війська, атаки російського війська.

Окремо, колеги. Дев’ять місяців пройшло. Ми вже маємо, завершено 29 нових українських фільмів. Я вважаю, що це в принципі дуже прекрасна динаміка, яка стала можливою за рахунок підтримки держави.

Вперше запускаємо 17 серіалів. І це буде абсолютно вже нова акторська школа. Це буде вже країна кіноіндустрії. Я думаю, що кіноіндустрія може нам приносити достатньо серйозні доходи, в тому числі і до державного бюджету. І в бюджеті місцевих розвивається дуже багато супутньої інфраструктури. Це уже важливий напрямок, який теж буде формувати частинку національної економіки.

Але дуже важливо, що, по великому рахунку, ми маємо прекрасні таланти, які мають розвиватися. І в цьому контексті ми створюємо такі умови підтримки кінематографа.

І завершу я на спортивних змаганнях, які сьогодні реалізуються. Але хочу також зазначити, що ми почали відновлювати й спортивну інфраструктуру.

Фактично в кожній області відбувається будівництво спортивних об’єктів, їх реконструкція з часткою фінансування держави. Так чи інакше відновлюємо спортивні зали, відновлюємо спортивні стадіони. Робимо інші заходи по спортивній інфраструктурі. Масовість спорту має бути забезпечена, щоб люди мали доступ до спортивної інфраструктури.

І, по великому рахунку, це вже ми говоримо про професійний спорт. А ще ми говоримо про масовий спорт. І дуже важливо, щоб ми мали серйозне коло заохочених до масового спорту. Все ж таки це здоров’я людей. Це зовсім інший рівень.

А те, що ми можемо пишатися нашими спортсменами, їхніми досягненнями, думаю, що ні в кого немає сумніву.

Завершуючи короткий звіт за 9 місяців, зрозуміло, я сказав не про все. У нас є багато й інших питань, є багато викликів і проблем. Але що дуже важливо?

На мій погляд, ми маємо зараз десятий місяць, який доходить до завершення. Наше завдання – планово, якісно завершити 2018 рік. Але треба також дивитися і в 2019 рік. І тут ключове значення в 2019 році має збалансований правдивий національний бюджет 2019 року. Такий бюджет ми подали до українського Парламенту. Він був ухвалений в першому читанні. Зараз він доопрацьовується до другого читання спільно з українським Парламентом, і я маю надію на те, і треба так зробити, щоб до 1 грудня Україна отримала збалансований абсолютно реалістичний Державний бюджет.

Це буде означати єдине, що після ухвалення бюджету ми будемо абсолютно прогнозовано і якісно дивитися у 2019 рік, який є непростим з огляду, в тому числі, на політичні баталії і політичні виборчі кампанії. Але я хочу сказати, що претенденти на позиції будуть змагатися за свій власний рейтинг і за своє місце в політиці, а ми будемо з вами, як завжди, боротися і змагатися за успіх України і за стабільність в нашій країні.

Тому крок за кроком, я думаю, що ми будемо долати всі проблеми і вибудовувати ту якість життя, яку заслуговують всі українці.

Дякую за увагу!

Дума про кредити та економічне зростання з рання

Кредит від МВФ, держбюджет, інвестиції та економічне зростання України в оцінках Світового банку

Тривалі переговори України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) нарешті принесли довгоочікуваний результат. Кредитний транш в розмірі майже $4 млрд. має надійти на початку наступного року відразу по прийняттю українськими парламентаріями держбюджету-2019 та погодження рішення Виконавчою радою організації. Ці кошти є критичними не тільки для фінансування зовнішнього боргу держави, пік виплат по якому припадає на наступні два роки і становитиме майже третину бюджету, що без додаткових валютних ресурсів здійснити буде практично неможливо, але і для позитивного сигналу іншим потенційним міжнародним донорам та поліпшення інвестиційних настроїв в цілому. Зокрема, за ходом переговорного процесу України та МВФ пильно спостерігає наш інший важливий партнер – Світовий банк (СБ). То ж наскільки важливою для України є дана фінансова підтримка, на що необхідно звернути увагу керівництву, щоб покращити інвестиційну привабливість країни, наскільки збалансованим буде бюджет 2019 року та яку ціну за це повинні заплатити українські громадяни «ЕН» розповіла економіст представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач.

Кредит від МВФ, держбюджет, інвестиції та економічне зростання України в оцінках Світового банку

Світовий банк  нещодавно презентував прогноз економічного зростання щодо України. Та чи не занадто оптимістичні цифри на поточний і наступний рік, враховуючи, що країна увійшла в передвиборчі перегони, коли рівень політичного популізму буде зростати і  країні буде не до реформ? , інформують Економічні Новини.

Прогноз на 2018 рік ми не вважаємо оптимістичним. За результатами першого півріччя, економіка України зросла на 3,5%. На кінець року ми прогнозуємо 3,3%, тобто ми закладаємо певне сповільнення темпів економічного зростання у другому півріччі. Цього року ми мали аномально ранній врожай, але протягом другого півріччя ситуація буде вирівнюватися. Порівняно з минулими роками ми можемо побачити навіть незначне скорочення, оскільки сам по собі врожай не рекордно великий. Окрім того, логістичні проблеми в Азовському морі мали негативний вплив на промислове виробництво, насамперед на металургію. Наприкінці серпня ситуація дещо покращилася і затримка суден через Керченський міст, за інформацією великих гравців, становила майже 4 дні, що вже не так критично. Але обсяги виробництва в літні місяці було втрачено.

Що ж стосується 2019 року, то в наш базовий сценарій ми закладали прискорення впровадження реформ і відновлення співпраці із міжнародними кредиторами. Ми не вважаємо, що цей сценарій є нереалістичним, оскільки Україні на наступний рік потрібно погасити близько 7% ВВП зовнішнього і внутрішнього державного боргу. І якщо не буде додаткового притоку валюти в країну, то фактично це має фінансуватися з резервів. На сьогодні резерви країни становлять $16,6 млрд. Це еквівалент 2,6 місяців покриття імпорту наступного року, що  є не дуже комфортним рівнем. Саме тому ми думаємо, що без додаткових запозичень від МВФ, СБ, від Євросоюзу (ЄС) ситуація на валютному ринку може суттєво погіршитися, що небажано у рік виборів. В України просто немає кращої альтернативи, ніж впроваджувати реформи, передбачені програмою МВФ та інших міжнародних партнерів. Можливо, такий сценарій оптимістичний, але реальний відносно того, що нікому невигідно допускати «гойдалки» на валютному ринку, дестабілізувати резерви і банківську систему в цілому.

Які ще показники бралися за основу в прогнозі?

Читайте: "Відвертий прорахунок": Озвучена серйозна помилка України в переговорах з МВФ

Протягом двох років ми бачимо великі темпи зростання внутрішнього споживання – 6,7% та 4,2%. Це дає певний поштовх для розвитку галузей, які орієнтуються на внутрішній попит. Ми не очікуємо, що у передвиборчий рік буде зменшуватися внутрішній попит. Тим паче, що з’являються додаткові важелі його стимулювання: як зовнішні (зростання надходжень від заробітчан), так і внутрішні. Тому цей фактор  впливатиме на зростання економіки.

Крім того, за нашими оцінками, наступного року, найбільшим із факторів, які роблять внесок у зростання ВВП, буде чистий експорт. Не тому, що ми очікуємо, що країна зможе більше експортувати. У нас досить стримані прогнози щодо цін на український експорт і щодо його попиту, а за рахунок очікуваного сповільнення темпів росту імпорту проміжних товарів.

Протягом останніх двох років імпорт зростав високими темпами через так звані проміжні або інвестиційні товари. Це було пов’язано з відносно високими темпами зростання капіталовкладень в основний капітал. І в рік виборів традиційно в Україні інвестиційний попит суттєво знижується.

Читайте: Місія МВФ завершила роботу в Україні. Підсумкові заяви

Тому ми закладали невисокі темпи зростання інвестицій в основний капітал. Якщо на цей рік ми очікуємо близько 10%, то на наступний рік – лише 4%. Таким чином навіть при збереженні нинішніх тенденцій в експорті, де темпи зростання залишаються на рівні 1%, через скорочення імпорту проміжних товарів, внесок чистого експорту в економічне зростання збільшується.

В цілому важливо розуміти, що зростання на 3,5% – це недостатньо високий показник, якщо порівнювати з падінням, яке економіка бачила протягом кризи.

Чинники, які сьогодні впливають на показники росту економіки в Україні відомі. Проте війна на Донбасі триває вже не перший рік. Як Ви оцінюєте спроби держави диверсифікувати свої ринки?

Основна роль має належати приватному сектору. Держава має створити умови, які б стимулювали приватний сектор переорієнтовуватися з традиційних сировинних ринків на нові, з більшою доданою вартістю. 20 років у нас була одна структура економіки і одні напрямки для експорту, потім стався великий шок. Ми спеціально досліджували цю тему. Тому під час нашого останнього економічного огляду ми підготували спеціальну аналітичну записку щодо потенціалу України у сфері зовнішньої торгівлі. У ній сказано, що протягом останніх років структура економіки суттєво не змінилася і тільки зараз відбуваються перші трансформації. Нова економіка проти старої починає розвиватися швидшими темпами. З’являються нетрадиційні промисловості. Наприклад, виробництво дротів для автомобілей. Це саме той випадок, коли Україна починає повноправною мірою брати участь у світових ланцюжках створення доданої вартості. Але на сьогодні цей потенціал абсолютно нереалізований. Таких прикладів, як із дротами, має бути більше.

Що повинна робити держава для покращення інвестиційних настроїв? Забезпечити верховенство права та справедливу систему судочинства, серед іншого завершити побудову антикорупційних інституцій. Майже всі опитування інвесторів показують, що першочерговою умовою для виходу на український ринок є ефективна система протидії і боротьби з корупцією. І, звісно, потрібна також дієва банківська система.

Відновлення довіри інвесторів та поступова якісна зміна структури економіки і будуть відповіддю на те, як Україні бути менш  чутливою до зовнішніх потрясінь.

Яка Ваша оцінка інвестиційної привабливості України на сьогодні і чи можна ситуацію в найближчі роки переломити в кращу сторону?

Все впирається в незавершеність зазначених реформ, навіть якщо Україна має певні конкурентні переваги, як от: дешеву робочу силу, кваліфікованих людей, земельні ресурси. Поки немає базової гарантії прав власності і довіри до системи держаних інституцій, ситуацію з недостатністю інвестицій буде неможливо переломити найближчим часом. Крім того, економічна стабільність також є важливою складовою інвестиційного клімату. Якщо інвестори очікують, що протягом наступного року з якихось причин в Україні буде макроекономічна нестабільність, волатильність на валютному ринку, в банківській системі, ніхто не інвестуватиме навіть за умови створення Антикорупційного суду. Ніхто не любить нестабільності і непередбачуваності.

На минулому тижні представники МВФ і українська влада досягли домовленості в рамках економічної політики по введенню нового 14-місячного угоди Stand-By (SBA) на $ 3,9 млрд., що замінить програму розширеного фінансування (EFF), затверджену в березні 2015 року, яка повинна була завершитися в березні 2019 р. Наскільки цей момент є визначальним для співпраці України та СБ?

Хоча ми й тісно співпрацюємо з МВФ, СБ не розглядає партнерство з Україною через співпрацю з МВФ. Але для СБ є дві основні умови: макроекономічна стабільність і виконання повною мірою узгодженої матриці реформ. На сьогодні в Україні макроекономічна стабільність в середньостроковій перспективі без програми МВФ неможлива. Тому динаміка нашої співпраці пов’язана і залежить від того, наскільки Україна зможе реалізувати заходи, направлені на підтримання макроекономічної стабільності. Ми бачимо, що відбувається в Аргентині, Туреччині… Інвестори не дуже схильні інвестувати в країни, що розвиваються, особливо в країни з високими потребами у фінансуванні. Ринки зовнішніх запозичень без програми МВФ фактично закриті для України. То ж позитивно, що сторонам вдалося домовитися щодо подальшої співпраці.

Для нас також важливо, щоб наш пакет реформ був ухвалений парламентом і підписаний президентом. Тут фактично більшість наших домовленостей виконані.

Наскільки підвищення тарифів на газ на догоду МВФ в нинішніх економічних умовах себе виправдовує?

Тарифи – дещо ширша історія, ніж просто передумова збалансованості бюджету. Природний газ –це товар. Держава є його власником і має зобов’язання перед своїми громадянами використовувати ресурс найбільш ефективним чином. Що держава може з цим газом зробити? Може віддати його населенню. Може продати його на зовнішніх ринках. Як ефективний власник держава має вибирати найвигідніший варіант. Тому вважається, що для ефективного використання газу на благо всіх жителів України, його ціна на внутрішньому ринку має відповідати ціні на зовнішніх ринках.

На сьогодні це не так. Ми перебуваємо в тій в ситуації, коли один товар має дві різні ціни, що створює величезні ризики для корупції. Від цього не виграють ні люди, ні країна, ні бюджет. Навіть якщо склалося так, що НАК «Нафтогаз» має позитивні грошові потоки без підняття тарифів на газ і фіскальна ситуація, на перший погляд, не страждає, фундаментально не правильно створювати розрив в ціні між одним і тим самим продуктом. Ідея не тільки фіскальна, але структурна, економічна. Ресурс, яким володіє Україна, має мати справедливу цінність.

Тоді що можна сказати про механізми соціального захисту держави?

Друга сторона медалі – те, що держава має захищати людей, котрі не можуть сплачувати цю ціну. Житлово-комунальна субсидія від самого початку створювалася, щоб захистити вразливі версти населення. Програма існує з 2015 року. Але за останні три роки вона покрила таку кількість домогосподарств, що стала дуже дорогою для бюджету. Тому нині стоїть питання щодо її ефективності. Ідея ж була не в тому, щоб підняти ціну на газ і всім дати субсидію, а захистити тільки тих, хто цього потребує. Всі інші мають сплачувати справедливу ціну. За таким принципом працює весь світ. Наразі необхідно покращити таргетування житлово-комунальної субсидії, щоб вона максимально допомагала саме вразливим категоріям громадян.

Однією з умов продовження співпраці України з міжнародними кредиторами значиться, в тому числі створення Антикорупційного суду. Чи є реальні зрушення в цьому напрямку, окрім прийняття відповідного  закону?

Ідея в тому, щоб це був виокремлений спеціалізований суд, який би розглядав саме справи, пов’язані з корупцією високопосадовців. Адже часто, коли проводяться певні розслідування, такі справи застряють в судах через перевантаження іншими справами, які не менш важливі, але мають іншу специфіку. Задумка в тому, щоб зробити повністю завершену вертикаль з моменту подання декларації, розслідування можливих зловживань до моменту забезпечення справедливого суду. Ухвалення закону про Антикорупційний суд – це одна з реформ, яку ми підтримали своєю програмою. Зараз іде робота з його впровадження. Ми сподіваємося, що це буде зроблено, оскільки це одна з передумов забезпечення притоку іноземних інвестицій в Україну і покращення інвестиційних настроїв. Без цього взагалі дуже складно говорити про стале економічне зростання.

Що Ви можете сказати про проект державного бюджету на 2019 рік?

Важливо дотримуватися фіскальної дисципліни. Цього року в першій половині півріччя ситуація була досить складною, оскільки певні джерела надходжень в бюджет не виконувалися. В липні були навіть проблеми з виплатою пенсій. Це відбувається тому, що інколи плани доходів можуть бути досить нереалістичними.

Тому в роки, коли треба забезпечити потребу у зовнішньому фінансуванні, дуже важливо, щоб бюджет був із реалістичною дохідною частиною, а видатки відповідали наявним фінансовим можливостям, щоб дефіцит не перевищував 2,5% від ВВП.

Ми позитивно оцінюємо проект бюджету, поданий на розгляд парламенту. Дохідна частина виглядає досить реалістичною і краще прорахована, ніж торік. Видаткова частина не роздувається, хоча могла б бути більш структурною. Зростання видатків на заробітну плату у рік перед виборами утримано в межах 12%, що дорівнює зростанню номінального ВВП. Деякі інші видаткові частини також в межах норми. Наскільки вдасться за нього проголосувати в такому вигляді – питання. Але спроба зробити гарний реалістичний бюджет є. Дуже важливо, щоб ті, хто голосуватимуть за цей бюджет, розуміли, це є критично важливий документ, який має допомогти нам уникнути негативних економічних явищ, як-от дефолту, падіння резервів, нестабільності на валютному ринку. І щоб на його основі запрацювала програма міжнародних донорів.

Сьогодні активно ведуться розмови про заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Яке підводне каміння може ховатися за цією пропозицією?

Це все можна обговорювати на експертному рівні. Але світовий досвід показує, що в перший рік, коли відбувалися такі зміни, втрати дорівнювали втратам від скасування податку на прибуток. А в Україні це більш ніж 2,5%ВВП. І якщо його скасують наступного року, — це щонайменше мінус 2,5% ВВП. Шалена сума. Є різні оцінки скільки Україна може отримати від введення нового податку, що компенсувати ці втрати. Але для України це новий податок, тому реалістично передбачити, скільки отримає в цьому випадку бюджет країни, наразі практично не можливо. Крім того, це досить екзотичний податок, який використовується лише в невеликих країнах із маленькою часткою державного сектора. Естонію часто згадують як позитивний приклад. Однак естонський бюджет не перенавантажений соціальними видатками, як-то: зарплатами бюджетникам, видатками на медицину, освіту, субсидіями. І введення цього податку відбувалося паралельно зі скороченням видаткових статей. В Україні, якщо подивитися на видаткову частину бюджету, то у 2019 році не плануються такі фундаментальні скорочення, які б компенсували можливі втрати. Такі реформи, на нашу думку, потрібно робити більш виважено і системно.

Можна розглядати, яким  чином вводити цей податок в Україні. Але робити це в рік, коли дохідна частина бюджету і так крихка, видатки незрозуміло куди різати, а позитивний ефект від цього для економіки під питанням, поки ризиковано. Це питання можна обговорювати в експертних колах, але вносити як серйозну пропозицію для бюджету 2019 року небезпечно.

Було сказано, що після відновлення співпраці з МВФ Україна може отримати бюджетні гарантії від СБ на суму $ 800 млн. Куди планують направити ці гроші і під які умови вони надаються? Як взагалі відбувається розподілення робити в світі між СБ і МВФ?

МВФ направляє свої гроші зазвичай в резерви Центробанку і допомагає боротися з макроекономічними кризами, проблемами з  валютним курсом, платіжним балансом. Світовий банк – longterm developing partner, тобто довгостроковий партнер. Ми дуже тісно працюємо з МВФ, намагаємося, щоб наші програми доповнювали одна одну. Але наш мандат – підтримувати структурні реформи на довгострокову перспективу, які б допомагали країні ефективно долати бідність. Наші програми називаються позикою на політику розвитку. У попередні роки ми зробили чотири таких позики: дві загальні і дві на реформи банківського сектора. Сумарно майже $2,5 млрд. позик з 2014 року. Наші гроші йдуть до бюджету. Уряд має право розпоряджатися ними як завгодно після того, як програма реформ ухвалена. Цього разу ми робимо фактично ту ж саму позику на політику розвитку, тільки у формі гарантії.

Цей інструмент не новий для СБ. Він активно використовується іншими країнами в регіоні, що допомагає, з одного боку, збільшити обсяг запозичень, з другого – зменшити вартість цих запозичень, зробити певний орієнтир для інших інвесторів. Тобто в даному випадку ідея в тому, що Україна під гарантію СБ зможе залучити відносно дешеві ресурси, порівняно з іншими опціями, які наразі існують. 283 times, Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО 22.10.2018 

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма

Чергова місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Роном ван Роденом наприкінці минулого тижня прибула в Україну. До 19 вересня представники Фонду обговорять з українським керівництвом питання економічної політики, щоб оголосити свій вердикт щодо надання чергового кредитного траншу нашій державі в розмірі $2 млрд. Шанси отримати трохи грошей перед початком виборчих перегонів у країні експерти оцінюють неоднозначно. Хоча в уряді та Нацбанку України налаштовані оптимістично. Для простих же українських громадян прогнози в будь-якому разі вимальовуються невеселі. Адже заради отримання траншу необхідно буде підняти і без того непосильні тарифи на газ для населення.

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма для українців

Відповідно до програми розширеного фінансування, яка діє з березня 2015 до березня 2019 року, Україна може претендувати на отримання $17,5 млрд. На сьогоднішній день країна отримала тільки $8,8 млрд чотирма траншами. Останній – в розмірі $1 млрд – надійшов трохи більше року тому, інформують Економічні Новини.

Існує загроза електоральних втрат

Незважаючи на неповне виконання зобов’язань України перед кредитором, фінансову допомогу таки було надано. Нині ж у Фонді проявляють принциповість. Каменем спотикання на сьогоднішній день є створення антикорупційного суду, підвищення ціни на газ, а також збалансованість держбюджету України, щоб дефіцит не перевищував 2,5% від ВВП. Якщо по першому пункту справа хоч трохи зрушила з місця, коли парламент прийняв закон про Антикорупційний суд, який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії (щоправда, поки що невідомо, коли він реально запрацює), то по іншим є принципові розбіжності. Ситуація ускладнюється ще й наближенням президентських і парламентських виборів, які мають відбутися в наступному році. Адже реалізування подібних непопулярних заходів загрожує електоральними втратами для діючої влади.

Проте джерела в уряді повідомляють, що ціну на газ для населення хочуть збільшити на 40%. Мовляв, прем’єр-міністр Володимир Гройсман готовий погодитися на таке підвищення, але триває дискусія щодо конкретних розмірів індексації. Кредиторам раніше пропонували розтягнути підвищення цін на газ на кілька років, індексуючи ціни на 10% кожні три місяці протягом декількох років. Тепер же уряд має намір торгуватися з Фондом про індексацію цін на блакитне паливо в діапазоні від 25 до 40% і готовий погодитися на 40% зростання «прайса».

Читайте: Нова сесія Ради: вікно можливостей або суцільний популізм?

Водночас в МВФ нібито наполягають на приведення цін на газ для населення до рівня імпортного паритету (на сьогодні це додасть до вартості 60%). Зазначимо, вартість «блакитного» палива для населення прив’язана до курсу долара, і, відповідно, у разі його зростання вона також підвищується, а отже, зростає і вартість опалення, обтяжуючи платіжки споживачів.

Нагадаємо, наприкінці серпня Кабмін ухвалив рішення продовжити до 30 вересня спецзобов’язання «Нафтогазу», і газ населенню все ще відпускають по 6957 грн. З 1 вересня вартість газу для промислових споживачів зросла до 8,3-9,6 тис. грн за тисячу кубометрів. Якщо додати витрати на транспортування і ПДВ, то тисяча кубів може обійтися в 10-11 тис. грн.

Таке підвищення не може пройти непомітно для українського споживача. Тому частина негативу повинна забрати на себе девальвація гривні, вважає фінансовий експерт Олексій Кущ. «Це потрібно для того, щоб в жовтні-листопаді показати населенню, що без кредиту МВФ нацвалюта просто обвалиться. Тобто, уряд і хотів би зберегти ціни на газ колишніми, але ситуація є критичною і потрібно домовлятися з МВФ, в іншому разі – колапс. Лякатимуть курсом і по 36, і по 40. Ця технологія вже запускається в маси. Сам же кредитний транш подадуть як неминучість, а не як перемогу», – зазначив експерт.

Читайте: КМУ відмовився підвищувати ціну на газ для населення

Уряд вводить в оману громадян?

У свою чергу член колегії Держагентства з енергозбереження Марія Яковлєва нагадує, що чинний Меморандум з МВФ не містить «вимог», на якому постійно наголошує українське керівництво. У документі згадується виключно про вибір економічної політики, яка дасть змогу повертати гроші кредитору. «У Меморандумі немає вимоги підняти ціну на газ для населення. Там написано, що ціна на газ для потреб населення встановлюється на рівні повного покриття витрат на видобуток з урахуванням прибутку на розвиток. У ціні на газ для населення враховано покриття собівартості 1700 грн/тис. м куб. і прибуток 3200 грн/тис. м куб., або 185%. «Укргазвидобування» задекларувало за 2017 рік 30 млрд. грн. чистого прибутку», – заявила експерт.

За її словами, в разі підвищення ціни на газ до 10 000 грн/тис. м куб. з ПДВ держава отримає таку картину в держбюджеті: фонд субсидій збільшиться з 71 млрд до 120-125 млрд. грн, а дефіцит – з 81 млрд до 130-135 млрд грн. З іншого боку, «Укргазвидобування» збільшить і без того «казково неймовірний» чистий прибуток з 30 млрд до 70-80 млрд грн.

Яковлєва переконана, що уряд сьогодні може знизити ціну на газ мінімум на 1500 грн/тис. м куб, при цьому «Укргазвидобування» отримає повне покриття витрат на видобуток (це умова з МВФ) плюс 100% – у рентабельність, яка дасть змогу й надалі розвивати видобуток. «В результаті зменшиться кількість субсідіантів, знизиться в розмірах фонд субсидій щонайменше з 71 млрд до 45 млрд грн і пропорційно зменшиться дефіцит держбюджету з 81 млрд до 55 млрд грн», – сказала вона. Яковлєва також вважає: щоб повернути заборгованість перед МВФ, в першу чергу, треба здійснити аудит боргів.

Наприкінці 2017 року Нацбанк України прогнозував, що в 2018 році наша країна зможе претендувати на два транша, в I і III кварталах, на загальну суму $3,5 млрд. Але згодом визнав, що про перший квартал вже не йдеться. А очікувана сума зменшилася до $2 млрд, яку сподіваються отримати до кінця року.

«Ми прогнозуємо, що переговори будуть успішними, і ми досягнемо консенсусу щодо отримання чергового траншу до кінця року», – заявив голова правління Нацбанку України Яків Смолій. Він також назвав успішну співпрацю з МВФ ключовою умовою зниження інфляції.

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма для українців

За словами заступника голови головного фінансового регулятора Олега Чурія, співпраця з МВФ дасть змогу Україні вийти на зовнішній борговий ринок і розмістити більш «довгі» цінні папери й за нижчою ставкою. «Ми очікуємо, що Мінфін зможе розмістити євробонди на суму приблизно $1,5 млрд. Це досить суттєва сума, яка надійде в резерви і дасть змогу країні здійснювати зовнішні виплати, а Нацбанку – операції на валютному ринку», – сказав він.

Чурій також звернув увагу на те, що вартість запозичення на зовнішньому ринку залежить не тільки від МВФ, а й від ситуації на світових ринках. На думку фахівця, у Мінфіну буде можливість вийти з позикою, яка їм необхідна для фінансування і поточних виплат за боргами, і дефіциту бюджету.

Чи можна обійтися без траншу

Нагадаємо, раніше МВФ надав Україні дворічну відстрочку з виплати платежів, але тепер вона закінчилася. У 2017 році ми виплатили перші $1,268 млрд. У 2018 потрібно віддати $4,5 млрд, або 135 млрд. грн, якщо рахувати за передбаченим курсом на кінець року. Ще до $2,6 млрд – майбутня сума виплат іншим іноземним кредиторам. Разом ми отримуємо суму, яка дорівнює $7,1 млрд.

Золотовалютні резерви Нацбанку на початок 2018 року становили $18,8 млрд, або приблизно 540 млрд грн. Виходить, за рік Україні потрібно віддати закордонним кредиторам майже 40% золотовалютних запасів. І це, не рахуючи внутрішніх боргових зобов’язань України, разом з якими виплати в 2018 році мають становити до $9 млрд, або половину всіх золотовалютних резервів країни. Тим більше, 2018 рік – це тільки початок великих виплат за зовнішніми боргами. У наступному, 2019 році, сума зросте ще більше. Тільки МВФ потрібно буде повернути $5,5 млрд. Якщо Україні доведеться розраховувати тільки на свої сили, країну очікує дефолт.

Кредити МВФ: реальна необхідність чи боргова яма для українців

Тим часом, на думку керівника Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліло, на сьогоднішній день Україна може обійтися без чергового траншу макроекономічної фінансової допомоги, якщо переговори не завершаться успішно. «Останнім часом Україна показала готовність і здатність обговорювати умови МВФ, а не просто їх беззастережно приймати, як це було раніше. З іншого боку, і сам Фонд теж розуміє, що нині Україна втягується у складний передвиборчий період, коли навряд чи можна очікувати здійснення якихось непопулярних реформ. Це стосується і тарифної політики, і земельної реформи, про яку в МВФ говорили, але домовленості за цими умовами не досягали”, – зазначив експерт.

Жаліло вважає, що в переговорному процесі з МВФ українська сторона все ж «має підстави для пошуку компромісу. Так, він справедливо зазначає, що Україна може закривати свої зовнішні фінансові розриви і без грошей Фонду.

Економічний експерт Олексій Дорошенко вважає, що Україна, швидше за все, отримає транш від МВФ в цьому році, хоча це мало допоможе нашій країні. «Якщо ми говоримо про підвищення ціни на газ, наймовірніше, воно відбудеться. Але цей 1 мільярд доларів для нас не такий важливий», – зазначив він.

На думку експерта, внутрішні причини ризиків для нацвалюти і економіки країни в цілому теж дуже важливі. Наприклад, готується відставка прем’єра Гройсмана, що може докорінно підірвати стійкість гривні й економіку в цілому. «Якщо вона відбудеться, то ми побачимо, як відразу долучається друкарський верстат, гроші йдуть на соціальні виплати. Повірте, що це відразу ж підштовхне інфляцію тільки в цьому році на 2%», – резюмував Дорошенко.ited 906 times, 1 visits today)

Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО

Щоб паніку не сіяти

ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ

Навіть тим, у кого гарна пам’ять, вже важкувато пригадати, з чого, власне, все почалося. Ну а фахівцям то вже й поготів.

У них же, у фахівців, з пам’яттю навіть не те щоб поганенько, їм її взагалі геть-чисто відбивають нові теорії. А теорій тих - годі й лічити, і з’являються вони так само часто і мальовниче, як всілякі кулі, букети та інші фігури святкового феєрверку в нічному небі.

І тут же спритненьким треба бути: роззявиш рота на одну теорію, а іншу, нову, прогавиш, - і вже керівництво та колеги позирають скоса з підозрою, - ти наш чи ти не наш?

А до чого тут пам’ять? - та дуже просто: кожна з нових теорій переписує та переробляє минуле на свій копил. Тому про те, що було, вже не згадують. Його, минуле, щоразу новіше й новіше, доводиться раз-у-раз наново заучувати. Бажано напам’ять.

Чекайте, так про що ми?.. бісова пам’ять… А! - про те, з чого все почалося. “Все” - не мається на увазі ВСЕ. Не якийсь-там “універсум”, котрий, незважаючи, на інтернет-балачки про розумний космос, мало кого цікавить. “Все”, в нашому випадку, - це уява про те, що брудний та кривавий шлях, котрим повзе людство, є дорогою до майбутнього економічного розквіту.

Власне, щодо ідеї процвітання взагалі, ніхто з нас внутрішнього опору не відчуває, проте, до можливості взяти самому, от так, раптом, і розквітнути, кожна окрема людина ставиться вельми обережно. З цілком зрозумілих причин.

Ти, скажімо, розбагатів, став “увесь із себе”, і все при тобі, - а навколо ж люди… І податкова інспекція. Ці наврочити можуть, а ті так взагалі, - прийдуть і запитають.

Отож і виходить, що процвітати наодинці нікому якось не кортить. Тому й оповідання наше - про історію виключно загального розквіту.

 

ТИ - ЧУДОВИЙ ХЛОПЧИК

Так от, почалося все буквально з нічого, на пустому місці. Зненацька, ні сіло ні впало, почало бурхливо розвиватися те, що в усіх шпаргалках по марксизму називалося “засоби виробництва”.

В цій справі 19-те століття, безсумнівно, особливо відзначилося. Було розроблено й впроваджено так багато нових технологій, що продукувати усілякого товару для життя людей рівно стільки, скільки його на той час скромно вживали, означало задушити маленьке рум’яне дитинча, - прогрес, - просто в колисці.

Тому ті, хто збагачувався, виробляючи продукцію, і ті, хто збагачувався, даючи їм кредити, вирішили не брати такий гріх на душу. Живе собі дитинка, - от хай і живе, ну і ми при ній. Сказано - зроблено: зліпили ідеологію прогресу, звівши його до розвитку продуктивних сил і до постійного росту споживання.

Звернута до обивателя, який шаленів від маси можливостей, що лізли в руки і прямо в рота, ця ідеологія тицяла в нього пальцем, як дядько Сем, з усіх реклам і вітрин, і кликала й кричала: “Ти - можеш!” Бажання споживати все більше й більше було замішане у великій діжі “розвинутих країн”, росло як на дріжджах, від нього можна було відшматовувати жирні кусні та годувати економічний прогрес. Ну, і його піклувальників.

А людям вселяти думку, що ось це бажання споживати, - воно і є основою життя та розквіту. Ось дивіться, - воно ж усеньку тобі історію просувало людей уперед по їхньому… - ну, який вже був шлях, по такому воно їх і сунуло.

Більшовики свою імперію, треба сказати, на деякий час переможно звільнили від цієї “зарази”, але, десь так років з шістдесятих, підігрітих “мирним змаганням двох систем”, і туди стала просякати розчина “росту добробуту на базі економічного прогресу”. Іншими словами, - приєднання до загальної діжі.

Всі решта посудин, - країни та континенти, були всі якісь такі кострубаті та кволі, ємність їхнього бажання жити ще краще, читай: “споживати все більше”, - була занадто вже мілкою для тих, хто багатів на ідеології споживання. Та й зроблено було тих, хто їх населяв, із чогось такого негодящого, - кого з них не візьмеш, у нього в національній культурі й ознаки немає уявлень нормальних, на кшталт: чим більше ти споживаєш, тим ти кращий и вищий за інших.

Тому, з такої от безнадії, доводилося все більше накачувати загальну купівельну спроможність мешканців “метрополії”, - розвинутих країн. Тобто, внутрішній ринок.

У цій справі став у пригоді такий потужний насос, як національна пиха. Ми кращі за всіх тому, що ми більш за всіх споживаємо. Ну, як у дитинстві, - ти гарно їси, значить, ти чудовий хлопчик.

 

ІРИГАТОРИ

Проте, - “недовго музика та грала”, - десь під 80-ті роки минулого століття купівельна спроможність населення була вже не в змозі задовольнити лібідо тих, хто нею користувався. Ну, тож за браком іншої партнерші, заходились вони їй, для активності, вколювати кредити. Стимулювати попит, давати для цього все більше кредитів на покупки.

Але ж, як то частенько буває, коли переборщити зі штучною стимуляцією уколами, - похибочка сталася. У 2008 так вкололи в ринок нерухомості в США, що… ну та всі ми це пам’ятаємо. Негайно ж дали тому проколу пристойну назву, “фінансова криза”, кинулися штучне дихання робити, те та се…

І навроді ж як потекла кров по жилочкам, начебто й ожили спорожнілі будівельні майданчики, сяк-так довели об’єкти до здачі, ті, хто втратили роботу, якось улаштувалися… Але щось все ж таки сталося. Зламалося щось у людях.

Та воно й не дивно. Після криз люди завжди робляться іншими. І вони самі, та й їхнє ставлення до життя. Те саме, славне, “ти можеш!” несподівано репнуло. Що вже казати: коли навіть держава твоя не завжди “може”, а точніше, - безсила перед якимись там глобальними процесами, - то що “можеш” ти? Та й взагалі, що ти, власне, можеш? Купляти та купляти? А навіщо?..

І, крім того, навіть звичайному обивателю стало гидко те, що світовою економікою заправляють вже не корпорації, що раніше було зрозуміло і навіть пробачно. А ворочають нею ті, хто скучно звуться “фінансовий сектор”. Тобто, зі своїх електронних, ні в чому не втілених грошей, роблять ще більші, нічим справжнім і матеріальним, не забезпечені суми. Або ж “спрямовують фінансові потоки”. Такі собі, розумієте, іригатори… Зрошують свою владу живлющою вологою електронних мільярдів.

До того справи дійшли, що навіть усякі білґейтси, реальні хлопці, які зробили гроші на реальних продуктах, - просяться у клуб до цих “іригаторів”, так, аби скраєчку посидіти.

 

І от, коли люди трохи охололи, верховоди продовжують неначебто бігти. Нафтогазоносні країни долучилися до безцільного марафону, Китай он вже в потилицю важко хекає.

Хоча, якщо вже зовсім відверто… Вони вже теж не так біжать, як удають із себе бігунів. Уже ж як наче й зрозуміли, що й попереду - марево, і під ногами - прірва. Але ж - треба робити вигляд. Відповідальність перед людьми, нічого не вдієш, зрозуміло…

Так, буває, очільник, сам майже непритомний від того, що ані бельмеса не тямить в ситуації, усе ж вимушений буває “надувати щоки” і виглядати цілком солідно. Аби не посіяти паніку в підпорядкованих йому невинних душах.


Аграрна Україна стає світовим брендом

Це найбільший контракт в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України - Президент про угоду між компаніями Mriya Farming PLC та SALIC

12 вересня 2018 року - 13:23

Це найбільший контракт в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України - Президент про угоду між компаніями Mriya Farming PLC та SALIC

Президент Петро Порошенко вважає підписання угоди купівлі-продажу акцій між компаніями Mriya Farming PLC та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company щодо продажу компаній Mriya Holding Cyprus Limited та Mriya Trading Cyprus Ltd надзвичайно важливою подією, оскільки є свідченням якісної зміни інвестиційного клімату в нашій державі, відновлення віри інвесторів та їх готовність вкладати кошти в Україну.

«SALIC є власністю суверенного фонду Саудівської Аравії, і він сьогодні є одним із найбільших інвесторів в сільськогосподарський бізнес по всьому світові. І рішення сьогодні прийти в Україну є яскравою демонстрацією того, що Україна на сьогоднішній день готова приймати таких інвесторів і створила для цього всі необхідні умови», - наголосив Глава держави під час церемонії підписання угоди між компаніями Mriya Farming PLC та SALIC, яка відбулася в Адміністрації Президента.

Петро Порошенко назвав важливим той факт, що сьогодні реалізовується у конкретні кроки інтерес наших арабських партнерів та плани інвестицій в Україну з боку найбільших світових інвесторів, який був засвідчений під його візиту до Саудівської Аравії.

«Сьогодні це є найбільший контракт, найбільша купівля в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України. Сьогодні це перша знакова інвестиція суверенного фонду Саудівської Аравії і суверенного фонду всіх країн світу в українські активи», - також підкреслив Президент.

«Сьогодні це перша інвестиція такого масштабу після початку російської агресії в 2014 році, що означає відновлення віри інвесторів в Україну, в основні галузі української економіки», - особливо акцентував Глава держави.

Петро Порошенко звернув увагу, що цей контракт не означає купівлю української землі. «Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в український аграрний комплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, підвищенню експорту, підвищенню надходження валютної виручки, створення високооплачуваних нових робочих місць», - констатував Президент.

За його словами також було проведено переговори з інвесторами, під час яких досягнуто домовленості про те, що підписання зазначеної угоди, -  це лише початок «надзвичайно важливого процесу» і надалі обсяг інвестицій, в тому числі SALIC і з боку суверенного фонду, в Україні будуть зростати.

«Дуже важливо, що внаслідок цього контракту, внаслідок того, що сьогодні відбувається, ми відновлюємо діяльність надзвичайно великого холдингу, відновлюємо його платоспроможність, відновлюємо довіру інвесторів, і це є яскравим прикладом ефективної співпраці українського Президента, Уряду, Національного банку України, Інвестиційної ради при Президенті України», - також сказав Петро Порошенко.

Глава держави розповів про важливі для української економіки події, які відбулися останнього місяця. Зокрема, про надходження 200 млн доларів з боку компанії Bayer з інвестиції в насіннєвий завод, 450 мільйонів доларів від компанії NBT з Норвегії, яка інвестувала у відновлювальну енергетику.

Також Президент анонсував відкриття наступного тижня в Миколаївській області переробного виробництва, згадав нещодавнє відкриття магазину H&M, початок польотів лоукостера Ryanair з українських аеропортів. Петро Порошенко також зазначив, що вчора надійшов перший локомотив General Electric, а сьогодні вранці відбувся запуск проекту IKEA в Україні.

«Це події лише одного місяця, це темпи розвитку України і результати імплементації реформ», - наголосив Президент.

Глава держави також зауважив, що минулого року було розпочато процес, а сьогодні вже підписується документ.

Керуючий директор компанії SALIC Халед Аль-Абуді зауважив, що це не перша інвестиція в Україну, але вперше в такому масштабі. «Ми налаштовані і в подальшому продовжувати нашу діяльність, і ця угода із компанією «Мрія» є відновленням діяльності агрохолдінгу. Ми налаштовані на те, щоб підвищити ефективність виробництва… І це не є останньою нашою інвестицією в Україну. Ми розглядаємо можливості інвестування в інші сектори», - наголосив він.

Керуючий директор компанії SALIC висловив сподівання, що інші інвестори з Саудівської Аравії зацікавляться Україною.


https://www.president.gov.ua/news/ce-najbilshij-kontrakt-v-silskogospodarskomu-sektori-za-vsyu-49526


Економіка України інтегрується в світову економіку

IKEA дуже знаковий бренд – Президент на зустрічі з головним виконавчим директором IKEA у Південно-Східній Європі привітав рішення про прихід в Україну

12 вересня 2018 року - 11:43

IKEA дуже знаковий бренд – Президент на зустрічі з головним виконавчим директором IKEA у Південно-Східній Європі привітав рішення про прихід в Україну

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з головним виконавчим директором IKEA у Південно-Східній Європі Стефаном Вановербеке привітав рішення про відкриття магазину IKEA в Україні.

Глава держави зауважив, що нарешті завершено 13-річну процедуру входження IKEA на український ринок.

«На жаль, це могло відбутися принаймні 10 років тому. Але інвестиційний клімат не дозволив IKEA прийняти правильне рішення у той час. І лише зараз, після того, як була налагоджена ефективна робота, і тоді, коли IKEA знайшла надійних партнерів за сприяння держави, констатуючи покращення інвестиційного клімату, було прийнято це надзвичайно важливе рішення», - наголосив Президент.

«Чому це так важливо? Бо IKEA — дуже знаковий бренд. І мені дуже імпонує ваш слоган як створення кращого повсякденного життя. Це оптимальне співвідношення ціна, якість і надійність», - додав Петро Порошенко. Він відзначив, що в Києві відкриється магазин IKEA нової концепції - так званий city store, який також впроваджується в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Стокгольмі, Мадриді, Копенгагені тощо. Президент зауважив, що мільйон потенційних споживачів вже чекають відкриття IKEA.

«Я теж чекаю. Але я чекаю, коли буде наступний, другий, етап, коли IKEA прийме рішення щодо розміщення тут власного виробництва. Україна для цього має все – сировину, деревину, високопрофесійний персонал, унікальні торгівельні угоди з ЄС і багатьма іншими країнами і всі умови для виготовлення якісної конкурентоздатної продукції», - додав Глава держави.

Глава держави наголосив, що нині продовжується робота для покращення інвестиційної привабливості країни. Зокрема, нещодавно шведський бренд H&M запрацював в Україні, а також було підписано угоду про інвестиції у відновлювальну енергетику з боку норвезької компанії. Президент розповів, що ще планується рішення щодо інвестицій саудівської компанії у аграрний сектор та очікується прихід бренду Decathlon.

«Інвестиційний бум, який на сьогоднішній день відбувається, є яскравою ознакою довіри до України з боку світових інвесторів», - зауважив він.

У свою чергу, головний виконавчий директор IKEA у Південно-Східній Європі Стефан Вановербеке зазначив: «Віримо, що Україна важлива країна в Європі. І ми бачимо, що це правильний час для IKEA бути тут». За його словами, перший магазин в Києві буде відкритий наступного року.

https://www.president.gov.ua/news/ikea-duzhe-znakovij-brend-prezident-na-zustrichi-z-golovnim-49522

"роттердам+" не забирає гроші з кишень українців

ФОРМУЛА "РОТТЕРДАМ+" НЕ ЗАБИРАЄ ГРОШІ З КИШЕНЬ УКРАЇНЦІВ, А НАВПАКИ, ЕКОНОМИТЬ ЇХНІ ГРОШІ – ГОЛОВА НКРЕКП 
07.09.2018 22:38
Формулу "Роттердам+" проаналізували в європейської асоціації вугільної промисловості EUROCOAL і зробили по ній свій звіт
Що дала Україні формула "Роттердам+" і чи справді збирається її скасувати НКРЕКП
 


В ефірі "5 каналу" в програмі "Інформаційний вечір" голова НКРЕКП Оксана Кривенко розповіла всі подробиці про формулу "Роттердам+" і чи вигідна вона для України.

Голова НКРЕКП розповіла, що їхня комісія вирішила перевірити формулу "Роттердам+" у незалежних експертів: "Ми вирішили звернутися до провідної європейської асоціації вугільної промисловості EUROCOAL, яка саме і займається питаннями аналізу ринку вугілля в усіх країнах світу. Це незаангажована асоціація, яка включає до свого складу 15 країн, велику кількість підприємств, працює з 1954 року, отже, сумнівів щодо її репутації не виникало. Тобто ми звернулися до них з проханням проаналізувати нашу методику "Роттердам+". Що таке "Роттердам+"? Це фактично ціна вугілля, яка застосовується при формуванні цін на генерацію електричної енергії. Отже, це важлива складова, як наприклад, ціна борошна у випічці хліба".

Кривенко також прокоментувала інформацію, що формула "Роттердам+" використовується на користь Ахметова, а вугілля з українського Червонограду рахують за уціною імпортованого вугілля, а різницю крадуть: Все з точністю до навпаки... Якраз оця формула, навпаки обмежує собівартість видобутку внутрішнього вугілля, ми для того й замовили звіт в асоціації вугільників EUROCOAL… Ця ціна, яка закладається для формування оптової ринкової ціни електроенергії – вона найнижча серед усіх проаналізованих цін – і українського внутрішнього видобутку, і поточних спотових цін на вугілля на всіх європейських біржах. Тому що вона береться ретроспективно за останні 12 місяців і вкладається в ціну. Тому це найнижча ціна".

Вона додала: "Звичайно, для можливості забезпечення імпорту і забезпечення достатньо ресурсу, його необхідно привезти. Для того, щоб привезти, звичайно, додаються транспортні послуги. І якраз це є обмеження тих забаганок видобувників вугілля, які хочуть реалізовувати його за найвищою ціною. І я не погоджуюся з думкою, що вона (формула "Роттердам+" – ред.) забирає з кишень українців гроші, вона, навпаки, економить гроші українців".

Прокоментувала чиновниця і інформацію в ЗМІ, що якщо буде скасована формула "Роттердам+", то тарифи для споживача можуть підскочити майже втричі: "Про три рази я не скажу, але підскочити можуть. Справді, така можливість є, якраз оце формульне регулювання обмежує стрімке зростання тарифів. Тобто формула тримає".

На запитання ведучого, чи є вона прихильником того, аби зберегли формулу "Роттердам+", Кривенко сказала: "Я є прихильником того, що нам потрібен конкурентний ринок. Чим більше продавців електричної енергії буде на ринку, тим більше буде конкурентів і тим нижча в нас буде ціна. Для цього нам потрібна і інтеграція в європейську систему, для того, щоб була можливість імпортувати електричну енергію і навіть експортувати, якщо в якісь пікові періоди це буде вигідніше і дешевше. І казати, що ця формула дає комусь преференції, абсолютно неправильно".


Що ми знаємо про вимоги МВФ?

Співпраця України та Міжнародного валютного фонду вже досить тривалий час є темою бурхливих дискусій та запеклих суперечок. Немає сумнівів, що боргову яму, в яку потрапила наша країна ще під час прем'єрства Тимошенко, в принципі не можна розглядати як позитивне досягнення влади. Але без цих фінансових вливань українська економіка навряд чи змогла б дожити до наших днів, навіть у такому жалюгідному вигляді.

Продовження співпраці з МВФ після Революції Гідності було обумовлено набагато серйознішими причинами, ніж перманентна системна криза в економіці. Розрив старих економічних зв'язків, гібридна агресія проти України, окупація Криму та Донбасу, а, значить, неминуче збільшення витрат на оборону - все це надзвичайно важким тягарем лягло на плечі українців поруч із іншими так і не вирішеними проблемами, які були накопичені за роки незалежності. Але ось те, чого ми, українці, взагалі не знаємо про ту ціну, яку буде змушений сплатити в першу чергу наш народ за ще один транш МВФ, призначений для того, щоб продовжити агонію Порошенка та його найближчого оточення. Наші ЗМІ, звичайно, в деякому обсязі розкривають цю інформацію, але складається таке враження, що не повністю, бо про реальні домовленості знають тільки ті, хто домовлявся та їх найближче оточення. Утім в Європі не вважають необхідним приховувати вимоги до України, і через те, хоча загальний зміст домовленостей і відомий, подробиці інколи викликають нерозуміння та навіть розгубленість.

Отже відомо, що для надання ще одного траншу за програмою EFF Україна повинна виконати чотири умови. Але створення антикорупційного суду та підвищення тарифів на газ до ринкового рівню з різних причин гальмуються. В першому випадку причиною є астрономічний рівень корупції в країні, а в другому - висока ймовірність зростання соціальної напруженості. Останні дві вимоги - закон про приватизацію та пенсійна реформа - начебто виконані, але й тут у пані Лагард виникли претензії. Судячи з усього і так непопулярний та резонансний Закон про пенсійне забезпечення зовсім не влаштовує виконавчу раду МВФ.


Згідно з листом Крістін Лагард Володимиру Гройсману вже існуючий закон та поправки до нього не відповідають вимогам МВФ, і це значить, що Україна не виконала досягнені домовленості. Зокрема Лагард незадоволена плавнім підвищенням пенсійного року та мінімального трудового стажу. На її думку, українські законодавці повинні вже до 2019 року ствердити остаточні цифри. Крім того, соціальні зобов'язання у вигляді великої кількості пільгових категорій громадян та виплати пенсій пенсіонерам, які працюють, також не сприяють стабілізації пенсійної системи і через те від них треба позбавитися.

За словами заступника керівника НБУ Олега Чурія, черговий транш МВФ Україна може отримати вже восени 2018 року. В ефірі "Радіо НВ" він заявив, що 6 вересня представники МВФ повинні приїхати до Києву та проаналізувати ситуацію. Здається, що навіть якщо це й відбудеться, чекати позитивного рішення не варто. Однак, якщо наші керівники в екстреному порядку виконають всі відомі та приховані вимоги, то 7 вересня ми прокинемося в зовсім іншій країні, як нам це й обіцяли з трибуни Майдана на початку 2014 року...

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
16
предыдущая
следующая