хочу сюда!
 

Мила

39 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-60 лет

Заметки с меткой «економіка»

Розмова з експертом з Яблунівки

Ж. (журналіст): Драстє! В ефірі "Яблунівське телебачення" -  перший і єдиний сільський канал з новинами, спортом та передачами про пасіку. Це аналітична програма "І шо?", і з вами я, її ведучий, Володька Калиберда, ну отой, батько якого в тому году "Жигулі" купив. У нашій студії гість - найкращий експерт з політики на всій Квітковій вулиці, агроном, постійний читач газети "Вісті Слобожанщини", у якого криша під черепицею, Іван Доля. Дядь Вань, драстє!
Дядя Ваня (Д. В.): О, здоров, а ти шо не в Харькові щас?
Ж.: Нє. Я журналіст. Хотілось би з вами обговорити актуальні події. Дядь Вань, як ви, як експерт, можете прокоментувати останню заяву Зеленського про підвищення мінімальної заробітної платні?
Д.В.: Оооо, та ну його того Зеленського в сраку! І Порошенка, і Ющенка! Всіх в сраку! Я так счітаю. Кинуть кістку і живи собі, я в самих мерседеси і яхти. Я от в тому году тільки 30 відер картошки зібрав! 30! З двох огородів! У цьому году так воопщє, он яка засуха була, не знаю, шо і буде! А вони острови купують! У мене картошка не вродила, а вони острови! Правильно мій брат каже: "В сраку їх всіх!". І я з ним согласєн.
Ж.: Дякую за експертну думку. Тобто ви проти підвищення мінімалки? Чи за?
Д. В.: Га? Володь, ти кажи голосніше, дід уже глухий зовсім став!
Ж.: Я питаю, ви проти підвищення мінімалки чи за?
Д.В.: Тьфу на тебе, що ти таке мелеш? Канєшно, за. А як там дід Микола поживає? Не вмер ще?
Ж.: Ні, поки ні, привєт вам передавав. Дякую за відповідь. Наступне питання: який ваш прогноз завершення коронавірусу? Коли хоча б послаблять масковий режим?
Д. В.: А, той ваш коровавірус - повна бєліберда. Американці придумали, аби не работать. Я от 80 год прожив і здоровий, як бик, хоч зараз до дівок. Ви всі хвораєте, бо цілий день за компуктерами сидите. І мед треба їсти. Встав з утра, ложечку меду тяпнув і не будеш хворать вообщє. 
Ж.: У Білорусі почались масові протести після фальсифікацій на виборах. Як ви гадаєте - щоб буде з Лукашенком? Він складе повноваження чи протести згаснуть і президент продовжить своє правління?
Д.В.: Білорусь... Да, служив я там в 71. Чи 68-му. Коли Брєжнєв правив? Чи це не при Брєжнєві було? Слухай, Володь, тобі яблук не треба? Приходь, якщо що, бо валяються, нікому збирати. Внучка у нас груші їсть, а я яблука вже не вгризу...
Ж.: Так а щодо протестів...
Д. В.: Тести? Як тести? Кажи голосніше! Ну ладно, піду я, мені ще козу напувати. А ти заходь! Посидимо, вип`ємо, аби тільки стара не бачила. А то стоїмо на остановкі як два дурака. Я понімаю, тобі тренуватись треба, ти ж на журналіста вчишся, от і приходь!

Світова економіка, українці, та німецька полуниця.))

"...Благодаря короновирусу открылись всякие интересные вещи, про которые раньше рассказывали, мягко говоря, недостоверную информацию.

Например, роспатриотические блогеры не раз рассказывали, что ДНР совсем оторвалась от проклятой Украины и уже практически РФ, только что неофициально.

А тут бац, карантин, границы перекрыты и за украинской пенсией не проедешь. Результат? Магазины резко опустели, выручка упала.

Кстати, заодно исчезли все иностранные продукты вроде голландских сыров. Тут-то мы и узнали, откуда их возили контрабандой. Остались только пальмовые российские и белорусские.

Но это еще ладно. А вот когда обрушился миф о трудолюбивых немцах...

Оказывается, как только украинцы уехали из Германии, там сразу остановилось сельское хозяйство. Внезапно выяснилось, что оно только на батраках и держалось. Сами немцы что-то не спешат на клубничные грядки показать там свое трудолюбие, а срочно лоббировали открытие границ.

А до украинцев там, собственно, работали румыны и поляки. А до них турки-гастарбайтеры. А до турков снова украинцы и русские, только уже остарбайтеры.

Легко быть трудолюбивым, когда за тебя все время пашет кто- то другой...."



UTC

- Легко быть трудоголиком-японцем, когда пашешь по 12 часов в уютном офисе с диванами, кухней и часом на сон. Другое дело бездельники на "Запорожстали" - пришел, чего-то покрутился 6 часов у домны, тяп-ляп и домой.
Особенно смИщно когда трудолюбивые менеджеры МВА внедряют системы 5С на производствах.и в самом деле ебут этим мозги.

- В целом согласен. Но по поводу 12 часовой работы в офисе это может быть и не легче чем у домны. Смерти от переработки у японцев случаются. И мне кажется уровень самоубийств у офисных повыше.
Я с уважением отношусь к тем кто у домны. Просто хочу обратить внимание что внешне комфортная работа в офисах таит много опасностей - стрессы при низкой физической нагрузке знаете ли чреваты для организма.
В некотором смысле "доменным" проще. ) Хотя (и именно потому что) физически тяжелее.

===================


"...Короновирус вскрыл еще одну современную тему: разбалансированность современной российской экономики.

Началось все, как вы помните, с принудительного закрытия разных ресторанов и парикмахерских для собачек, и теперь понятно, что снова откроются не только лишь все, вернее мало в принципе кто.

Почему так?

Система капитализма простая. Затраты на рабочую силу - это именно затраты и поэтому любой капиталист старается их минимизировать.

Сто лет назад основной доход давали природные ресурсы, которые в принципе бесплатны. Нашел старатель в Сибири золотой слиток и в экономике появился новый ресурс на 100, допустим, рублей, под который напечатали бумажек на соответствующую сумму. И вся стоимость этого ресурса досталась старателю.

Но как только появляются наемные рабочие, система перестает быть сбалансированной. Капиталист в идеале хочет платить наемным рабочим ноль, а прибыль забирать себе.

Но если бо'льшую часть экономики составляют услуги - как сейчас - то и почти весь новый доход создается чужим трудом, не природными ресурсами.

И доход этот получается от продажи услуг другим людям - то есть, наемным работникам производителей других услуг.

Таким образом, класс капиталистов желает платить наемным рабочим ничего, но получать при этом приток доходов. Такой фокус может получиться у одного-двух-трех собственников, но в рамках всего класса это попытка изобрести нечто вроде вечного двигателя.

Разумеется, это не работает.

Экономика состоит из циклов и при простом воспроизводстве следующий цикл должен начаться  в тех же условиях, что и предыдущий.

Поэтому возможны только три варианта.

Или на каждом цикле рабочие будут получать меньше денег, чем присваивают капиталисты, и тогда, провернувшись на несколько оборотов, экономика в конце концов остановится. Это называется кризис перепроизводства и составляет в такой экономике обычное дело.

Или все будет вертеться, если будет иметься приток доходов откуда-то со стороны, из-за пределов описанной системы - например, от нефтяных доходов, продаваемых за границу.

Или капиталисты смогут продавать услуги исключительно друг другу, а остальные люди тогда будут выброшены за пределы этой денежной экономики - как в 90-е, когда вечер в кабаке стоил среднемесячную зарплату, а массы питались подножным кормом или челночили в Турцию. Или как в "России, которую мы потеряли", где 90% составляли крестьяне, занимавшиеся натуральным хозяйством и вообще не пересекавшиеся с промышленностью империи ни как наемные рабочие, ни как потребители товаров....."

На деле чаще всего, конечно, бывает микс из вариантов 1 и 3.

UTC
- Мой дядя до пенсии, в бытность каменщиком любил вопрошать - я что, другую кладку кладу по сравнению с немцем? Почему ему платят в пять-семь раз больше, чем мне, точно за ту же самую работу? Что, стена у меня вышла сильно хуже? Вот только он никуда не уезжал, а всегда работал только у себя дома. Так кто его ограбил и не заплатил в Беларуси столько же, сколько немецкий каменщик получает в Германии? 

Может, какие-то товары у Беларуси выманивают за бесценок? Да нет, вроде нефтепродукты до последнего время продавались совсем недешево, калий тоже, как и всякая мясомолочка, плюс халявные доходы от транзита, плюс олигархов в Беларуси не было и нет, один в задницу народный батька торчит уже 26 лет... покажите же, где та черная дыра неэквивалентного обмена для моего драгоценного дяди-каменщика? Я ему обязательно расскажу.

- Ваш дядя плохо разбирается в экономике. Он сидит в Белоруссии и мечтает, как он получит зарплату в Германии, а потратит ее у себя дома.

Здесь нет неэквивалентного обмена. Здесь, собственно, вообще никакого обмена нет. Имеется две малосвязанные экономики с собственными ценами, которые вообще не обязаны быть одинаковыми, потому что они отражают местные условия, а курс обмена валют - лишь эпизодическую торговлю.

В таких случаях разницу в уровне жизни можно лишь примерно оценить по ППС. Но тогда никаких 5-7 раз не будет. Сомневаюсь, что в Белоруссии буханка хлеба стоит 2 евро, килограмм черешни - 4 евро, однокомнатная квартира - миллион евро, а операция - несколько десятков тысяч.

Неэквивалентный обмен будет, если дядя попытается произвести реальный обмен своего труда на немецкие блага. Например, поедет в Германию гастарбайтером. Тогда за одинаковый труд он реально получит в 2-3 раза меньше, чем немец.

Или немцы откроют в Белоруссии завод и наймут местных. Будут они на нем платить немецкие зарплаты? Разумеется, нет.

И достигается это, в том числе, совершенно нерыночными мерами, которые вы записываете в раздел "каждая страна защищает своих".

Эквивалентный обмен будет лишь в случае свободного передвижения денег, товаров и услуг между Белоруссией и Германией - как в самом ЕС.

Тогда цены выравняются, в том числе и зарплаты. Разумеется, не на нынешнем немецком уровне, а ниже.

СБУ попередила нанесення збитку в екологічній сфері

СБУ попередила укладання збиткового контракту в екологічній сфері на мільйони гривень
11:22, 11-06-2020

Служба безпеки України у ході контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури попередила укладання екологічного контракту під гарантії Уряду з недобросовісним підрядником.

Оперативники спецслужби встановили, що кошти на реалізацію цільових екологічних проектів Україні виділила одна з європейських країн. Інвестиції були необхідні нашій державі у період дії Кіотського протоколу до Рамкової  конвенції ООН про зміну клімату.

Частина грошей у розмірі 103 мільйонів гривень була перерахована на проект одного з комунальних підприємств Запорізької області. Він передбачав реконструкцію систем теплозабезпечення для зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

Під час перевірки співробітники СБУ встановили, що переможцем тендеру стала компанія, яка відповідно до законодавства перебуває під санкціями, зокрема, за співпрацю з так званими «Л/ДНР». Менеджмент фірми приховав цей факт під час подання конкурсної документації.

Встановлено, що власники комерційної структури планували частину грошей, отриманих з бюджету, перерахувати афілійованим структурам у РФ і тимчасово окупованим районам Донбасу.

Завдяки втручанню Служби безпеки України перемога в тендері сумнівної структури була скасована, а державі не завдано багатомільйонні збитки.


Фотографії
- See more at:
 https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/7681?fbclid=IwAR0ssZ2x-75TZdVi36tY6Hc228cpOvbhfzlII95LIhdm8osBPstWz50KuzU#.RrjnHgD3.dpbs

Україна постачає сировину для підприємства в окупованому Криму

Українські активісти з "Миротворця" розкрили схему відвантаження українським державним підприємством сировини для промислового підприємства в окупованому Криму.

У 2018 році було вперше помічено судно ISMAIL SENER (IMO: 8606109) під прапором Панами на перевезеннях руди ільменіту з Одеси в проміжний порт (тоді це був Самсун), звідки сировину потім транспортували морським шляхом в окупований Крим для підприємства "Кримський титан".

[ Читать дальше ]

Епоха Путіна дійшла кінця?

Вважається, що як зустрінеш Новий рік, таким він і буде. Схоже, що Володимир Путін цей Новий рік зустрів не дуже вдало…і на самоті…

На 2020 рік влада Кремля покладала великі надії. Цього року правління Путіна повинно було бути увіковічене, як кажуть, до самого скону. Зміни до законодавства Росії повинні були надати право лідеру Кремля на довічне правління. Але рік відверто не задався з самого початку. Падіння ціни на нафту стало першим кроком до процесу занепаду Росії, як енергетичної наддержави. Джерело фінансування імперської системи дало збій. Потім «свиню» у вигляді кажана підкинув Китай. Світ охопила вірусно-інформаційна пандемія. І тут з’ясувалося, що імперська система, яка повинна стримувати ворога і переможно завойовувати простір, увійшла в ступор. Авторитарне правління раптом продемонструвало нездатність реагувати на загрозу авторитарними методами! Кремль практично відсторонився від прийняття будь яких рішень, переклавши всю відповідальність на регіони.

[ Читать дальше ]

Кремль скоро "позичить" з кишень пересічних росіян

Казна Кремля тріщіть по швам. Спочатку економічні санкції, потім – нафтові «непереливки», і ось тепер, така собі «вишенька» на торт – пандемія коронавірусу. Грошей немає. Знову відбутися меседжем Мєдвєдева про «грошей немає – ви тримайтесь» вже не вдасться. Не той соціальний стан країни. Такого напруження не відчувалось з моменту ГКЧП. Попереду голосування по поправках до конституції РФ, тому доведеться виконувати обіцяні владою соціальні зобов'язання, які щедре роздавав Кремль на початку року. Де брати гроші?

[ Читать дальше ]

Що чекає економіку анексованого Криму


Багатостраждальний півостров зараз переживає важкі часи. До проблематик та протиріч території, на якій діє окупаційний режим, додались виклики сьогодення, пов’язані з пандемією коронавірусу та погіршенням кліматичного становища. Що буде з економікою Криму, яка, незважаючи на гучні заяви Кремля про швидку індустріалізацію Криму, практично базувалася на туристичному та аграрному секторі? Принаймні у малому та середньому приватному бізнесі домінували саме ці напрямки.

Карантинні заходи по попередженню епідемії коронавірусу залишили майже порожніми 770 готелів, 4,5 тисячі міні-готелів і 14 тисяч приватних квартир для відпочиваючих. Загальне заповнення місць зараз складає лише 3-5% (за рахунок тих, хто знаходиться на півострові у відрядженні). Броні відкриваються тільки з 1 червня. І то це поки лише попередня дата. Ніхто сьогодні не скаже, чи знімуть всі обмеження.

[ Читать дальше ]

Мудрі за співпрацю України з МВФ

Мудрі за співпрацю України з МВФ!
З серії «Мішанка 2020»



Тривалий час не хотілося нічого писати, бо як би і нічого, і нікому, і самому нудно, аж ось стало не нудно і я вирішив написати про МВФ (Міжнародний Валютний Фонд), а потім ще про продаж землі в Україні.
Для початку посилаю всіх на! Розумієте, куди? Так, на сторінку Вікіпедії, де йдеться про МВФ, а далі продовжую для тих, хто там побував і мало що зрозумів. Коли ви почуваєтеся зле, то викликаєте «швидку», або йдете до лікаря, хоча, звісно, можете того і не робити, а лікуватися самотужки і значно збільшуєте шанси погіршення свого стану. Можете і померти, аж тоді вам все одно надасть увагу медик – патологоанатом. Зрозуміли? Ще ні? Тоді пояснюю, що МВФ є міжнародна «швидка допомога» для країн, що опинилися в кризовому стані! Спеціалісти МВФ ставлять діагноз економічному стану і причин кризи в цій конкретно країні Світу та прописують рецепт для виздоровлення, а в разі згоди його дотримуватися – надають певну фінансову допомогу. Все! Можна не звертатися до МВФ? Звичайно! Так само можна і не дослухатися до порад МВФ, але тоді доздихуйте якось без чиєїсь щирої допомоги, недоумки. Що кому ще не зрозуміло?
Мене просто шокує фраза: «Вимоги МВФ», бо то як вимоги лікаря до хворого, щоб він став здоровим через дотримання режиму та лікування – жах! Що й казати, якщо хочеться збрехати. Ні, ну подумайте: ви самі звернулися до лікаря, який вам прописав рецепт ліків та процедури лікування, а ви то в наглу зовсім не виконуєте, вам стає гірше і гірше, отже знову приходите (чи вже привозять!) до лікаря і коли він дізнається, що його не слухають, то розводить руками і каже, що нічим допомогти не може, бо так не гоже! Хіба це є лікарський терор і злісний примус за умов, коли хворий має сам лікуватися – сам! Але не робить того і навіть каже, що лікар його тероризує… Точніше, не він особисто то каже, а всі його спадкоємці чи інші зацікавленні в здирництві особи.   
Придивіться уважно, хто в Україні виступає проти співпраці з МВФ і не помилитесь, якщо впізнаєте в них здирників, крадіїв, корупціонерів, злодіїв всіх мастей і рівнів, які особливо зосередились серед борців «за життя», зрозуміло своє – не чуже, бо вони злодії, а не дурні! Дурні ті, хто за них голосує і все далі бідує і бідує, а винні в тому «дермократы», «нацики», МВФ, «америкосы-барбосы»,  і ще всі, хто не з ними дуркує і за інших голосує. І якщо чесно – я тому навіть радію і нехай далі голосують за різні метастази «Совка» типу партії «За життя», або Мураєва і тому подібне лайно, бо тим швидше повиздихає оте здеградоване комуно-патроналістичне поспільство в Україні. 
Тепер основна частина: МВФ не є фінансова установа в розумінні заробітку – ні! Фінанси Міжнародного Валютного Фонду формуються з внесків держав Світу у різних співвідношеннях, у тому числі і з України. Це міжнародна організація в стилі «Кооперативної каси взаємодопомоги», тобто за надані кредити не беруть лихварські проценти, а тільки виключно за технічне обслуговування експертизи, надання і повернення кредиту. Все! Крапка! Нічого більше. Вся головна інтрига полягає зовсім в іншому: співпраця з МВФ є показником-індикатором для інших міжнародних фінансових гравців, що якраз і заробляють гроші на інвестиціях! Вони і є головні донори в економіки різних країн! І саме за ними ганяються уряди різних країн, щоб покращити власну економіку. Але всі і великі, і незначні інвестори в першу чергу дивляться на критерії оцінки в МВФ економіки тої чи іншої країни, а вже тоді вирішують чи розпочинати власну справу там. І саме цей контрольний момент від МВФ і викликає в багатьох злість і ненависть, а з того і оте брехливе дзявкання: «МВФ вимагає!»
Заключна частина коротка і проста: не вірте брехунам і злодіям, бо це одне й те саме: хто бреше – той і злодій, а злодій не може не брехати.
І не хотілося, щоб Україна довічно застигла в парадигмі приказки: «Чого бідний? Бо дурний? А чого дурний? Бо бідний!» Ось чому: мудрі за співпрацю України з МВФ. І за продаж землі, що є окрема тема!

Богдан Гордасевич
15 квітня 2020 р.
м. Львів-Рясне

Економічний блекаут і український бізнес

Економічний блекаут. Як український бізнес готується пережити карантин вірус і гроші
Віталій Кравченко



Сервісна модель економіки, яку вважали вершиною бізнес-еволюції, злягла першою
Ілюстрація Sarah Grillo / Axios
Три тижні суворого картину ми будемо відкашлювати щонайменше пів року

До 3 квітня на всій території України запроваджено карантин у зв’язку з пандемією коронавірусу. Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко не виключив, що термін особливого режиму може бути продовжений, якщо епідеміологічна ситуація не покращиться.

Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери – кінотеатрів, барів, салонів краси, хімчисток, скасування концертів і вистав, виставок, форумів, закриття музеїв, точок роздрібної торгівлі, окрім тих, які торгують продуктами харчування та медичними препаратами. Для закладів громадського харчування залишається можливість працювати «на винос» і через сервіси доставки за умови дотримання противірусних нормативів.

Верховна Рада на позачерговому засіданні 17 березня поспіхом внесла зміни до Податкового кодексу та інших законів для підтримки платників податків на період карантину, запровадженого через поширеннякороновірусні хвороби (COVID-19)». Цим законом, зокрема, підприємці звільняються до 30 квітня від сплати єдиного соціального внеску, скасовується пеня і штрафи за невиплату ЄСВ або несвоєчасне подання звітності, а також податок на комерційну нерухомість і землю. До 31 травня бізнес звільняється від застосування санкцій за порушення податкового законодавства, крім тих, які пов’язані з ПДВ. Загальна сума всіх пільг – 4 млрд грн. Мізер у масштабах економіки. Бізнесмени з різних галузей погоджуються: економічне виживання тепер залежить від двох чинників: тривалості карантину та фінансової подушки кожного з них.


Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери (фото: Артем Ільїн, Facebook)
Порятунок потопельників
Перший удар прийняли на себе кінотеатри – їх закрили ще тиждень тому, коли влада розраховувала обійтися лайт-версією карантину.

Мережа кінотеатрів «Планета кіно» поставила бізнес на паузу і виплачуватиме працівникам (їх у компанії 700) дві третини зарплати до кінця березня. За словами співвласника «Планети кіно» Дмитра Деркача, більшість орендодавців врахували реалії і погодилися знизити вартість оренди на період карантину. Інші обов’язкові платежі, такі як оренда серверів, компанія здійснює, але намагається їх мінімізувати. При цьому для індустрії із завершенням карантину проблеми не закінчаться, оскільки європейські й американські студії масово переносять прем’єри. «Я поки боюся думати про це, але є ризик, що нам просто ні з чим буде працювати навесні. Що робити в цій ситуації, поки не зрозуміло», – визнає Деркач.

Потенційні збитки він оцінив у десятки мільйонів. Недоотриманий прибуток через закриття кінотеатрів і перенесення прем’єр багатьох фільмів становитиме понад 100 млн грн.

У найбільшій мережі України Multiplex, що налічує 27 кінотеатрів, також переводять частину працівників (їх у компанії 1500) у неоплачувану відпустку. На наступному етапі – до 100% працівників кінотеатрів і 75% працівників офісу або потраплять під скорочення, або підуть у відпустку за власний рахунок. Тим, хто залишиться працювати, буде знижена ставка. СЕО компанії Роман Романчук оцінює збитки приблизно в 1 млн грн на день. «Вихід – це надання державою бізнесу безвідсоткового кредиту на 6 місяців під цільове використання – забезпечення фонду заробітної плати. Це дасть змогу бізнесу зберегти робочі місця для своїх працівників», – вважає Романчук і пропонує корелювати цю допомогу з даними про сплачені податки за минуле півріччя. – Справедливо, коли пріоритет отримають компанії, які ведуть прозору фінансову діяльність».

При цьому він зазначив, що вже з початку березня кількість відвідувачів у кінозалах зменшувалася – люди усвідомлено мінімізували ризики ще до офіційного запровадження карантину.


«Більшість орендодавців погодилися знизити вартість оренди для кінотеатрів під час карантину», – Дмитро Деркач
У сфері ж громадського харчування карантин часто прирівнюється до краху. У компанії «Ресторанний консалтинг» вважають, що якщо карантин буде знято 3 квітня (а гарантій цього немає), то на відновлення індустрії знадобиться щонайменше пів року. Також не виключена хвиля «відстрочених» закриттів закладів, які не зможуть компенсувати втрати весняних карантинних місяців. Можливість продажу страв за системою take away не може істотно компенсувати збитки – значну частину виручки з’їдає відсоток сервісів з доставки і вартість одноразових боксів. Для барів і винотек доставка взагалі не вихід. Тут теж шукають можливість домовитися з орендодавцями – найчастіше успішно. Найбільш болюче питання – персонал, більшість якого – молоді люди, яким потрібно знімати житло.

«Зараз ми вираховуємо, у якому обсязі та як довго ми можемо собі дозволити таку розкіш, як оплачувану відпустку під час форс-мажору. Хочеться допомогти людям, але скільки ми зможемо в такому режимі підтримувати команду – сказати складно», – визнає співвласниця «Відьма-бару «Лиса гора» Олеся Остафієва.

У списку перших жертв «коронавірусної кризи» – туроператори та турагенції, чий бізнес в одну мить став неможливим. Зараз вони зосереджені на поверненні груп туристів, які опинились на курортах під час обмеження авіасполучення з Україною. Один із найбільших туроператорів – TEZ Tour надає можливість переборонювати подорожі, що мали відбутися до 3 квітня, змінивши дати, напрямки, кількість учасників тощо. За оплачені тури на пізніші дати можна повернути кошти без штрафних санкцій за два тижні до дати вильоту. Водночас турагенції закликають клієнтів бути розсудливими і не квапитися здавати тури, а навіть бронювати за вигідними цінами на осінь чи літо. Для бронювання таких подорожей компанії, наприклад, пропонують розбивку: 10% вартості сплачується відразу і 90% – за два тижні до вильоту.

Втім і у відносно стійких сферах, де попит нееластичний, таких як виробництво готових продуктів харчування, не все благополучно. Представник однієї з FMCG-компаній на умовах анонімності сказав «Главкому», що керівництво закладає два місяці на форс-мажор, а після цього почнуться скорочення зарплат і звільнення.

Великі проблеми 
Є і обнадійливі моменти. Україні пощастило, що її економіка має сировинну спеціалізацію. Сервісна складова висока в столиці та містах мільйонниках, але навіть тут вона не переважає. Те, що завжди було недоліком, під час кризи перетворилося на величезний плюс: люди навряд чи купуватимуть умовні айфони в умовах невизначеності із майбутнім, однак їсти їм потрібно завжди.

Тому попит на основні товари, якими торгують українські агрокомпанії – пшениця, кукурудза тощо – не знизиться різко. Представників агросектора непокоїть перспектива можливих обмежень на експорт агропродукції і продтоварів, на яку натякнув президент Володимир Зеленський у своєму зверненні. Номенклатура продукції, вивезення якої можуть обмежити, поки не визначена Кабміном. Профільні асоціації зараз кинули всі сили на те, щоб не допустити потрапляння до цього списку технічних культур, таких як соя та ріпак. Україна вже експортувала близько 40 млн тонн зерна з початку сезону 2019/2020, загальний план експорту – 52–55 млн. Малоймовірно, що зернові потраплять під обмеження, але галузь непокоїть, що в Мінекономіки вже заявили: урожай у поточному році буде істотно нижчим за попередній. Зі слів заступника міністра економіки Тараса Висоцького, прогноз – близько 65 млн тонн проти 75 млн 2019 року, а поставки на експорт у 2020/2021 маркетинговому році можуть скоротитися до 40–45 млн тонн. «Я думаю, що навіть якщо будуть впроваджені якісь обмеження на експорт із України, то, швидше за все, такі заходи будуть поширюватися на готові продукти харчування. А український аграрний експорт – це в основному сировина», – вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.

Востаннє обмеження на експорт зерна діяли в Україні в 2010/2011 маркетинговому році. Вони були запроваджені в форматі квотування, що не дало змоги трейдерам послатися на форс-мажор і призвело до величезних збитків. Зовнішні торговельні партнери вважали, що оскільки була теоретична можливість вивезти товарну партію, то за неотримання квоти відповідальність несе постачальник.

У частині продовольчих товарів окрім можливої заборони на експорт почало діяти цінове регулювання. Серед товарів, ціни на які потрапили під моніторинг, – пшеничне борошно, хліб, макаронні вироби, гречка, рис, яловичина, свинина, сало, птиця, молоко, сметана, масло, яйця, цукор, олія, картопля, сир, сіль.


Товарів у українських крамницях вже суттєво поменшало. Наступний крок – держава обмежить ціни на головні продовольчі товари?
Котирування українських аграрних компаній пішли вниз услід за загальносвітовим зниженням індексів. Однак цей показник має здатність як падати, так і рости, тож перебільшувати значення цієї динаміки не варто. За даними моніторингу Eavex Capitalу, 2–10 березня ціна акцій провідних сільськогосподарських компаній України знизилася на 6–20%. Найбільше у цей період впали акції МХП – на 21,5%, акції «Агротону» знизилися на 10,6%, «Кернела» – на 9,6%, «Астарти» – на 6%.

Значно серйозніше на аграрному бізнесі та експортній виручці України позначиться зниження світових цін на сільгосптовари, якими торгує наша країна. Найбільше «впали» соя (як наслідок – зменшення попиту на корми через зниження споживання м’яса) і технічні культури, необхідні для виробництва біопалива на тлі обвалу цін на нафту. Травневі ф’ючерси на пшеницю провалилася до п’ятимісячного мінімуму на зерновій біржі MATIF.

Віталій Кравченко, для «Главкома Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/economics/finances/ekonomichniy-blekaut-yak-ukrajinskiy-biznes-gotujetsya-perezhiti-karantin-666740.html

Економіка має бути економною! Нагадую, якщо хтось забув

Як коронавірус вплине на економіку України: названі сценарії можливих економічних наслідківЕксперти пояснили, якими можуть бути сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус, а також – як на них слід реагувати
сьогодні, 12:21
Як коронавірус вплине на економіку України: названі сценарії можливих економічних наслідків

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення новому міністрові економічного розвитку Ігорю Петрашку розробити сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус. Видання "Коментарі" попросило експертів допомогти міністру: підказати, що це можуть бути за сценарії – і як на них слід реагувати.

"Саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку"

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков вважає, що основними факторами, що впливають на економіку України в ситуації, стануть:

– виведення коштів фінансових спекулянтів з ринку українських державних цінних паперів,

– безпрецедентне гальмування сфери послуг та колапс величезного числа середніх і малих бізнесів.

Варіантом прориву, на думку Дениса Краснікова, можуть стати:

– агросектор;

– українська переробна галузь (може наростити обсяги поставок, з приводу чого експерт пропонує терміново переглянути поставки на експорт сировинних товарів, адже саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку – і попит на її продукцію буде);

– деякі, вже створені, кластери фармацевтики зможуть добре розвинутися;

– почне бурхливо розвиватися сфера доставки товарів додому (цей сектор може забезпечити замовленнями програмістів і забезпечить деяку додаткову зайнятість).

"Але все це, – підкреслює віце-президент УСПП, – можливо за відсутності транспортного та логістичного колапсу".

"Ситуація пов'язана із загальним спадом промвиробництва в Україні"

Заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, кандидат економічних наук впевнений, що послаблювати нашу економіку буде цілий комплекс факторів.

"Коронавірус і його наслідки – глобальне явище. Зниження ділової активності йде в усьому світі. Базові фінансові індекси – просіли з початку місяця приблизно на третину. Але говорити потрібно не тільки про коронавірус, карантин і їх негативні наслідки, – впевнений експерт. – Ситуація пов'язана й із загальним спадом виробництва в Україні (не перший місяць), й затягуванням виділення макрофінансової допомоги від МВФ (очікувалася у кінці минуло року, але до цих пір ведуться консультації), та з падінням цін на нафту. Ціни на нафту – це драйвер зниження цін на базові товари, особливо на сировинні. А ми – експортоорієнтована країна. Ціни на українські метал, зерно, хімпродукцію і раніше були нижче середнього рівня. Тепер же може бути ще один понижуючий тренд".

На думку Шубіна, Україна втратить два-три квартали економічної динаміки. А потім прогноз експерта – між середньонегативним і різко негативним.

"Все залежить від того, як коронавірус позначиться на Україні, як довго у нас триватиме своєрідний економічний і логістичний паралічі. А також – які тренди будуть в країнах Європи, – каже експерт. – На нашу економіку ще впливатиме і ситуація із зарплатами людей, із споживчим попитом. Запасів у бізнеса, бюджета, у звичайних громадян немає. Ми бачимо тенденцію призупинення наміченого на початок березня підвищення пенсій. Індексацію обіцяють провести з травня. Але поки складно сказати, як це можна зробити в умовах витрат на боротьбу з коронавірусом, на підвищення оплати праці медиків, на оплату праці "простоюючих" вчителів. Серйозним навантаженням на бюджет буде і зниження виплат ЄСВ, податку на доходи громадян. Якісь підприємства будуть виводитися в простій (працівникам тоді належить дві третини окладу). Багато роботодавців будуть намагатися перевести людей у відпустку "за свій рахунок". А це обіцяє відсутність податкових надходжень. Зупинений фактично весь ритейл (від англ. retail продавати в роздріб, напрям діяльності підприємства щодо розвитку роздрібних точок – прим. ред.) промвиробництва народного споживання (побутова техніка і так далі). Тобто, не буде надходжень від імпорту. Склади затоварені, але продукція не реалізовується".

До цього, за словами Шубіна, варто додати і те, що світові автоконцерни призупиняють виробництво в умовах зниження попиту. Тобто, не будуть затребувані метал, пластик, каучук, хімпродукція – те, що випускається, в тому числі, в Україні.

Кандидат економічних наук вважає, що кращим виходом для уряду стала активізація внутрішнього ринку за рахунок перерозподілу ресурсів держзакупівель на вітчизняного виробника. Тим самим будуть з'являтися нові робочі місця всередині України, завантажиться наше виробництво. Мова, за словами Шубіна, йде про суму в 500-700 мільярдів гривень. І якщо це ресурс перенаправити на українського виробника, можемо отримати відмінний ефект.

"Також слід знизити облікову ставку, – упевнений експерт. – 10% – це вже куди краще, ніж раніше. Але в тих же США Федеральна резервна система (ФРС – аналог нашого Національного банку) знизила УС до 0,00-0,25%, щоб захистити економіку від наслідків коронавірусу. Ось і НБУ слід знижувати УС далі, щоб хоч хтось міг взяти кредит і технічно переозброїтися".

Ще, на думку Шубіна, слід розвивати власне виробництво медичних масок і необхідних медпрепаратів. Тим більше, що відповідний досвід у нас був, а є і ринок, і потреба.

Важливі і компенсації для аграріїв, тим більше, що попереду – посівна. Причому краще використовувати вітчизняну техніку, знову ж, завантаживши власні потужності.

"Якщо зробити вищеназвані заходи, ми можемо вийти з кризи сильнішими, – впевнений Шубін. – Зараз – критичний момент, вихід з якого буде залежати від обраної тактики. Якщо продовжимо ліберальні реформи, які передбачають відкриття українського ринку для імпорту, то капітал вимиється – і ми сильно просядемо. Якщо ж розумно ринково закриємося і переорієнтуємося на вітчизняне товаровиробництво, то ця криза може стати українським шансом. Після важких двох-трьох кварталів ми здатні зробити четвертий проривним, якщо будемо створювати робочі місця для українців і завантажувати вітчизняні потужності".

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого"

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат нагадує, що 2020 рік з самого початку показав негативні тренди: падіння економічної активності в реальному секторі: промислове виробництво мінус 5,1%, сільське господарство втратило 2,7%, логістика знизилася на 4%.

"Активність спостерігається у фінансовому секторі, але це здебільшого спекулятивні операції, – підкреслює експерт. – Капітал не входить в бізнес і, як наслідок, економіка має низьку монетизацію, продовжуючи "відчувати спрагу". З іншого боку – продовжує розвиватися мікрокредитування, так як для зубожілого за роки "реформ" населення цей інструмент стає все частіше єдиним способом вижити (відсоток неповернень зростає)".

І вся ця ситуація, зазначає Андрій Гарнат, різко ускладнилася розвитком коронавірусу.

"Прийнятий 17 березня в спішному порядку Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів..." в реаліях не принесе бажаного результату, – вважає експерт. – Він несе в собі лише короткочасне припинення дії деяких штрафів, пені, вибіркове скасування перевірок (тільки щодо ЄСВ та єдиного внеску), впровадження РРО та незначне короткочасне зниження ЄСВ та податку на землю, що в сукупності своєї, не матиме більшості підприємств малого і середнього бізнесу яку-небудь суттєву підтримку".

Гарнат нагадує важливе правило: в бізнес важко увійти, але легко з нього випасти.

"Підприємства роками завойовували довіру кожен на своїх ринках, і одного разу втративши можливість клієнтам продавати свої товари або послуги, вже не факт, що зможуть повернутися на втрачені позиції, – говорить експерт. – Постійно спілкуюсь з директорами малих і середніх компаній. За два крайніх дня з моменту прийняття заходів, що обмежують роботу підприємств і пересування громадян, все частіше чую про закриття бізнесу (і не тільки у сфері послуг). І пов'язано це з тим, що багато компаній мають зв'язок з партнерами-постачальниками, субпідрядниками. І якщо в такому ланцюжку зупиняється хоч одна з ланок, це гальмує процеси всього ланцюжка".

На думку координатора ГІ "Рух бізнесу України", владі варто було б:

– зменшити (не менш ніж наполовину) до кінця поточного року податкове навантаження (ПДВ, сукупне навантаження на фонд оплати праці) на весь малий і середній бізнес, виділивши сегмент з обігом, наприклад, до 50 млн. грн. у рік (потребує детальних розрахунків і уточнення);

– на ввіз виробничого обладнання Україну, мито та ПДВ до 2023 року повинно бути 0 (нуль); відповідно, на цей же період, скасування ПДВ для українських підприємств-виробників обладнання;

– потрібна повна відміна Системи блокування податкових накладних (і з 2021 року скасування депонування на ПДВ рахунках); ці два механізми, що покликані боротися з тіньовими схемами, насправді лише пригнічують бізнес процеси та гальмують ділову активність;

– після закінчення періоду – заміщення податку на прибуток податком на виведений капітал.

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого, але його, в поточних умовах з провалом в бюджеті, навряд чи вдасться зараз реалізувати, – зазначає Андрій Гарнат. – Поки ж унаслідок триваючої низки критичних помилок влади, громадяни втрачають робочі місця. Як наслідок – найближчим часом істотно постраждає бюджет, ще більше зросте соціальна напруга".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що близько 25 млн осіб у світі можуть залишитися без роботи через коронавірус.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
22
предыдущая
следующая