хочу сюда!
 

Юлия

31 год, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «народження»

206 років від дня народження Тараса Шевченка

Сьогодні виповнюється 206 років від дня народження Тараса Шевченка. 
Історія життя Кобзаря

Тарас Шевченко в молодости. Фото: ukrainka.org.ua
Тарас Шевченко в молодости. Фото: ukrainka.org.ua
День 9 березня  є пам'ятною датою, адже саме сьогодні виповнюється 206 років з дня народження великого українського поета, одного з головних діячів української літератури, прозаїка і художника Тараса Григоровича Шевченка, твори якого обов'язково вивчають в школах і університетах.

Вивченням життя поета займалися багато істориків і дослідників, про Шевченка написано велику кількість книг і складено багато легенд. Однак незважаючи на це, є багато спірних фактів, про достовірність яких експерти досі сперечаються. Українські Новини зібрали деякі факти про життя Кобзаря.

Життя Тараса Шевченка ніколи не була легкою. Відомо, що народився поет 9 березня (25 лютого) 1814 року в селі Моринці, Звенигородський повіт Київської губернії, Російська імперія (нині Черкаська область, Україна) в багатодітній сім'ї кріпосного -крестьяніна, який був на службі в В. В. Енгельгардта, - племінника князя Г. А. Потьомкіна.

У 12 років юний Шевченко втратив батьків, і змушений був рано подорослішати, почавши прислужувати різним священикам і вчителям, потім по навколишніх селах у дяків-малярів ( "іконописців", тобто художників-іконописців).

У свій час Шевченко пас овець, потім служив у місцевого священика. У школі дячка-вчителя Шевченко навчився грамоти, а у малярів познайомився з прийомами малювання. На шістнадцятому році життя, в 1829 році він потрапив в число прислуги нового поміщика П. В. Енгельгардта - спочатку в ролі кухарчука, потім слуги- "козачка", де почалося його піднесення.

Поміщик помітив здібності Шевченко і віддав його в навчання викладачеві Віленського університету портретистові Яну Рустема. У Вільні Шевченко пробув близько півтора років, а з переїздом в початку 1831 року в Санкт-Петербург Енгельгардт, маючи намір зробити зі свого кріпосного домашнього живописця, послав його в 1832 році в навчання до "різних живописних справ цехового майстра" Василю Ширяєва. Будучи помічником Ширяєва, Шевченко брав участь в роботі над розписами петербурзького Великого театру, стаючи все більш відомим в різних колах.

Саме талант і неймовірна пристрасть по ісккусству принесли Кобзарю звання Академіка гравіювання за виконану ним гравюру по картині Рембрандта "Притча про робітників на винограднику" в 1860 році. 

Крім того, Шевченко був улюбленим учнем художника Карла Брюллова. Про Шевченка як про художника знають не всі, проте збереглося безліч його робіт - 835, а ще 300 - загублені. 

Особисте життя Кобзаря

Особисте життя діяча залишається під таємничим завісою, який ось уже багато років історики і експерти намагаються розкрити, як можна ширше.

Як стверджують дослідники біографії Кобзаря, Шевченка закохувався 6 разів. Першим коханням поета стала його односельчанка Оксана Коваленко. Родичі були впевнені, що молоді одружаться, коли Тарас і Оксана стануть дорослішими. Однак Шевченко відвіз Енгельгардт, а Оксана згодом вийшла заміж за іншого чоловіка. Поет, будучи в зрілому віці, неодноразово згадував свою першу кохану в віршах.

Другий жінкою , яку полюбив Кобзар, стала польська швачка Дзюн Гусиківську, однак і з нею у Шевченка не склалося.

Третя любов Шевченка - Анна Закревська, якій був на той момент 21 рік. Але Тарасу і Ганні не судилося бути разом - дівчина була одружена з полковником. Ганні Тарас Шевченко присвятив свій вірш "Г.З.".

Четвертою любов'ю Кобзаря стала княжна Варвара Рєпніна-Волконська, яка помітила його на одному з балів. Княжна запропонувала Тарасу пожити в своєму маєтку в Яготині, на що поет погодився. Однак Тарас сприймав Варвару тільки як близького друга, а не як коханку, через що вони незабаром розлучилися.

П'ята жінка серця Шевченка була на 30 років молодшою, ніж він. Катерина Піунова була актрисою, зовсім юною дівчиною - їй було всього лише 14 років на той момент, коли Шевченко запропонував вийти за нього заміж. Тому батьки були категорично проти, і шлюб не відбувся.

Останньою, шостою,  кого полюбив Шевченка, стала 19-річна дівчина Ликера Полусмак. Вона працювала служницею. Щоб заслужити прихильність коханої Шевченко обдаровував її сукнями, туфлями, перснями, сережками і навіть купив їй Євангеліє з золотими краями. Після довгих залицянь дівчина прийняла пропозицію руки і серця. Шевченко активно готувався до одруження і найняв Ликери вчителя, щоб той навчив наречену хорошим манерам і прищепив їй елементарні знання. Однак весілля не відбулося. Дослідники припускають кілька версій розірвання заручин: зрада Ликери з її ж учителем, або її відмову їхати з Шевченком в Санкт-Петербург. Ликера стала останньою, кого поет полюбив незадовго до смерті.

Раніше вийшов перший український фільм про 10-річної посиланням Тараса Шевченка.

Крім того, 12 березня на екрани вийде фільм "Толока" на основі балади Тараса Шевченка .

Чому мовчить оргАн? Бо не наливають.)))

Важко для неї слова підібрати,
Вона такі слова катає в віньєтку...
Вчора попереджав в оркестрі їй не наливати...
Вона може катонуть в отвєтку.

А як вона добре уміє літати...
До всіх привітна, не закатує бійок.
Буває і хвотки свої може показати...
Вставити свої - п'ять копійок.

"Я" - каже - " Не вию, співаю!"
Ну от як її, таку, оминути?
З днем народження її вітаю!!!rose rose rose
BESTIA555 - Многая літа!!!podarok

У мене народилася донька!

     ...Місяць тому. 10 листопада.

      Ось такий подарунок моєму первістку на 2-річчя! podarok А я вдруге став батьком ura

      Цікаво, що різниця між днями народження обох дітей становить 3 дні (він - 7-го, а вона - 10-го числа), як у мене з дружиною.

      За місяць подвійного батьківства в мене відбулося чимало пригод, через які в мене довго не доходили руки до оголошення цієї звістки. Одна з них - переїзд до нової оселі. Так, ваш покірний дракон у свої 27 нарешті залишив батьківське гніздечко. Це було дивне відчуття: колись ця подія здавалася мені чимось болісним, але коли вона сталася, я не відчув жодного суму. Можливо, морально дозрів до цьогоsila

        Старший син також прогресує - вже ходить до ясел і встиг дечого там навчився. Наприклад, подавати руку дівчаткам, коли вони спускаються зі стільців. Також він став локальним героєм Фейсбуку.




       Тепер нудьгувати буде зась, оскільки поміж справами мене розважатимуть хлопчик та дівчинка. Повний комплект. Гадаю, з них виростуть вдячні та чесні читачі, які будуть оцінювати мої нові художньо-літературні витвори. Може, колись почну писати добрі дитячі казки, може, навіть, без драконів. Хоча, як же ж без драконів?uhmylka

        Незабаром мені виповниться 10 айюашних років, і з цього приводу буде величезна замітка! То ж чекаю на вас знову, на початку лютого: будемо підсумовувати результати експерименту "Як i.ua впливає на організм здорової людини протягом 10 років?"crazy



        P.S. До уваги постійних читачів: через вищезазначені події випуск нових глав "Обсидіанового Змія" буде відкладено до наступного року (насправді так я виправдовую свої лінощі). До того ж, знаходячись під впливом корисних статей по вдосконаленню літературної майстерності, я переглянув ставлення до нової сюжетної арки і вирішив значно переписати нинішній текст. Це буде емоційна історія, яка варта бути написаною, і тепер від мене залежить, чи варта вона бути прочитаною. Дякую за вашу підтримку та терпіння!spasibo

День народження української нації

Вважаю, що рабське існування української нації протягом століть породило почуття меншовартості. Звідси, за звичкою, і не без допомоги сусідів запобігання перед усім іноземним. В очах більшості українців, на жаль, інтернаціональне, міжнародне часто має перевагу над власним. Особливо велику шкоду українській нації, її економіці, іміджу і самому існуванню завдає то, що еліта політична, владна, української нації надає перевагу не стану власної нації, не власним законам, а законам міжнародним. Працює інстинкт стада! На їх думку у більшого стада більше правди. І саме в цьому найбільша біда всіх українців.

Третє тисячоліття надворі!

Історія показала, що змін в існуванні людства істотних не відбулося. Як тисячі років назад племена полювали на інши племена, так і сьогодні одні нації полюють за іншими.

Нагадую, що коли земля ще була тепленька, коли лише на карті світу почала проявлятися незалежна українська держава, держава, про яку мільярди людей в Світі і сьогодні не знають, бо зайняті власними справами, сталися цікаві події. Існували тоді мирно, поряд:

  • РФ — держава-рабовласниця;

  • І держава-рабиня, Україна,що почала відокремлюватися.

    Ми, як громадяни, одної з цих двох, ніби “дружніх” держав, разом святкували 200-ту річницю великого темношкірого поета. Він мав необачність народитися 26 травня 1799 року. Відповідно, за рабською звичкою і Україна готувалася святкувати річницю народження поета сусідньої держави і щодня, протягом може й півроку новини на радіо починалися зі слів, що до святкування 200-ї річниці великого російського поета, Олександра Сергійовича Пушкіна залишилося стільки-то днів, скажімо — 99. Слідуючий день, новини починалися зі слів, що до тої великої для сусідньої держави дати залишилося 98 днів і так з дня на день. Це шаркання, запобігання перед сусідньою державою можуть згадати старожили з України. Цікаво, що за власного народного поета не меншої ваги і теж на честь 200-ї річниці нічого подібного й не планувалося. Це дії держави-рабині!

Що ж “на відплату”, в аналогічній ситуації робила держава-рабовласниця?

Вона почала готуватися за роки до того, але зовсім по-іншому. За 30 — 20 днів до святкування 200-ї річниці народження великого українського поета, маляра і вчителя, академіка Тараса Шевченка, РФ задіяла міжнародні організації на які мала вплив, і всіх політичних підніжок, агентів власних. Так з 8 по 18 лютого 2014-го року міжнародним Київським інститутом соціології, було, по тихому, проведено соцопитування в Кримській автономній республіці, але вони засвідчили, що біля 41 відсотка жителів Криму бажають входження автономії до складу Росії[8]. Тобто, по доброму, подарувати собі Крим не вийшло і РФ готується розмалювати бронетехніку написами “На Київ!!!”, а тим часом посилає спецпідрозділи власних збройних сил без знаків для ідентифікації, так званих, “зелених чоловічків” до Криму.

Так, при Президентові Януковичові, 20 лютого, за 19 днів до 200-ї річниці Тараса Шевченка почалася спецоперація по загарбанню Криму. Криваві події в Києві мали відволікти увагу суспільства, від Криму, що вдалося в повному обсязі. За 9 днів до дні народження українського поета, “зелені чоловічки” у незрозумілій формі, одні, інші, одягнені у форму українського беркуту, блокували військові українські частини. За два дня до річниці вже і Перший кримськотатарський телеканал АТR було відключено.


Я не проти жіночого свята.

Але про жіночі свята, хай вирішують жінки. Я проти переваги міжнародного над рідним. Тому пропоную встановити за державне свято — день народження Тараса Шевченка., як день народження української нації, але святкувати його, як день матері України. День матери Тараса Шевченка, бо мати славна дітиною!

Вшановувати всіх дівчаток, жінок, як шанував жінок Великий Кобзар! І згадувати не лише Катерину Якимівну Бойко, матір Тарасову, але і всіх матерів великої української нації! Ми є! Ми різні, але маємо стати багатою і заможньо та вільною нацією. Все має початися з дружби, братерства між собою!

Кожен з українців хоч краєм ока заглядав у Кобзар. Раджу знайти хвилинку і ознайомитися з Шевченковим “Южнорусським Букварем”. Його сьогодні легко знайти в інтернеті. Хто вдома інтернету не має, може ознайомитися з цим твором в читальних залах бібліотек України. Загалом, це безкоштовно, сиди, читай, хоч годину. Треба лише взяти з собою паспорт.

Читайте Тарасів Буквар!!!

День.

Ми святкуємо День твого народження. Ми лиш двоє. А скільки людей було колись? За столом тіснилися, бажали довгих років життя. Якось дико згадувати. А знаєш, двом таки краще. Я не говорю тостів, не змушую нікого їх говорити, а ти не мусиш те все слухати і посміхатися, і дякувати. Словом, так спокійніше.

Я не знаю, як порахувати, скільки тобі років. Ці останні вісім, куди їх додати чи від чого відняти? Чи вони якось окремо, чи разом? І що вони взагалі таке? Що вони? Ніхто не знає. Нікого не питаю, бо не зрозуміють. На такі питання люди сумно похитують головами й роблять глибокий видих. Але аж ніяк не відповідають.

Раніше я розповідала тобі про все, та чи варто зараз? Ти ж усе знаєш чи ні? Розкажу на всякий випадок, ми ж тепер не говорим. Говорю лише я. А ти слухаєш. Чи не слухаєш? І що ти взагалі робиш? Мої монологи замість наших діалогів.Неповноцінно якось.

Я не бачу тебе. Лише портрет, який мені не подобається, бо ти на ньому на себе не схожий. Страшенно дратуюся, бо починаю забувати улюблені риси, і той малюнок стає мені дедалі прийнятнішим. Дурна людська пам"ять.

Я люблю тебе. З Днем народження!

Про день смерті не будем.

Я прийшла Тебе  привітати...

Когда родился Христос?



25-го декабря по календарю, большинство стран празднуют Рождество Христово. В Библии отсутствует дата рождения Христа. Известно только, что тогда было холодное время года, и бедная семья Спасителя, приехав в Вифлеем, смогла укрыться лишь в хлеву.
Только в 431 году на Эфесском соборе было принято решение о праздновании Рождества Христова накануне начала Нового года, именно 25 декабря. Этот день собой знаменует начало увеличение дня после зимнего солнцестояния -- день, когда свет побеждает тьму, когда уменьшается ночь.

Понимая несовершенство Юлианского календаря, Папа Григорий ХIII в 1582 году ввел более точный, названный его именем - Григорианский. Причиной введения нового календаря стало стремление исправить значительное несоответствие между астрономическим и земным календарным учетом времени, в частности, несоответствие астрономического и земного календарного времени зимнего солнцестояния и весеннего равноденствия. Так, с момента введения Юлианского календаря и до ХVI века это несоответствие составляло 10 дней. Сейчас эта разница - уже около 14 дней.

Сегодня ни одна страна не живет по Юлианскому календарю. но по Юлианскому календарю определяют некоторые фиксированные календарные праздничные даты (25 декабря не меняется). Рождество относится к такой дате, 25 декабря, имеет символическую привязку к началу увеличения дня после зимнего солнцестояния (астрономический календарь).
Поэтому в Европе преимущественное большинство празднует Рождество 25 декабря придерживаясь принятых церковных правил.

Советский Союз перешел с Юлианского на Григорианский календарь, которым пользовалось большинство стран мира, только в 1918 году, но церква дату празднования Рождества 25 декабря не сменила и только спустя более десяти лет, сменила на 7 января. Это произошло в период строительства Советским Союзом "железного занавеса" между Западной Европой и коммунистическим режимом, где церква де-факто не отделена от государства.

Поскольку Украина еще находится под влиянием России и церква Московского патриорхкта диминирует, то празднование Рождества 25 декабря вместе с большинством цивилизованных стран, пока откладывается до освобождение Украины -- де-факто. Но, конечно, принимать такое решение должен, в первую очередь, Совет христианских Церквей Украины, но это в будущем.

Часть украинцев выступают против предложения переноса даты Рождества, отметив, что православная церковь празднует Рождество 7 января, а украинские люди в подавляющем большинстве придерживаются православных традиций, но в данном случае люди ошибаются, ведь много православных церквей, таких как: греческая, румынская, болгарская, празднуют рождество именно 25 декабря.

С Рождеством Христовым Вас, друзья! Пусть Господь благословит Вас и Ваши семьи независимо от того, когда Вы празднуете Его День рождения.


Вже тепло...

Вже тепло і земля радіє.
Конвалії - мов діточки.
Із днем народження, Надія,
з днем непростим і визначним!

Хай сила буде в душах божих,
хай буде небо вільним знов.
Любов і віра переможуть,
бо що ж тоді, як не любов.

Просто мій день народження

ВІДСВЯТКУВАВ СВОЄ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
19-ГО ЧЕРВНЯ ПРОСТО ЧУДОВО !!!

ПЕРЕПОВІДАТИ ЗАЙВЕ, ТОМУ ПРОСТО ОСЬ ЧАСТИНА НАЙКРАЩОГО У НЬОМУ









Ніхто не знав, що саме таке ретро-авто і є моя мрія, а онук Русланчик серцем відчув і подарував



100%, 17 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

З днем переродження, Україно! Вірш-медитація.

Оце вродилась нова Україна,
Не спала, не їла,
В димних світаннях,
У муках рождалась!

Сама дочекалась!
І переродилась;
боялась, казилась,
а переродилась!!

....

Вона діжде своеї волі,
вона не спить,
хоч цар Володька,
стоїть, співає їй пісень,
і гроші зичить.

А що гримить там до світання?
Що не дає ні спать, ні жить?
Що мучить, просится на світ?
Що ждало, а тепер кричить!

Новорожденна Україна!
Свята у незнанні своїм,
До світу ручки простягає
І жде від влади каяття.

Влада ж не кається. Ніколи!
То Люди - покайтесь!
Байдуже з якого боку
Ви там стояли.

А хто не хоче каятись, нехай Бог сприймає кров, як каяття.








Страницы:
1
2
предыдущая
следующая