хочу сюди!
-
-
58 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років
Замітки з міткою «квіти»
звіт-ревізія 05.08.24 (переважно про рослини)
- 05.08.24, 15:08
вісімсот дев'яносто четвертий день в депресії періодично занурюючись на саме дно, періодично спливаючи ближче до поверхні...
нікуди не виїжджала... з різних причин, хоча якби мене вивезли - не заперечувала б...
практично ніде не буваю (страшно), майже нічого не фотографую (а раптом в кадр потрапить щось зайве), й практично нічого не пишу у блозі - ну хіба що щось типу такого
але вже кілька місяців збираюся хоча б зробити огляд того, що залишилося з мого домашнього рослинного світу...
залишилося, бо спочатку взагалі якось було не до рослин й щось само пропало, щось перестало цікавити й пізніше віддала...
смаки змінилися, якісь рослини стали байдужі й якось раптово захотілося завести фікус й молодило... фікус завела, аж два, з молодилом складніше - колись дуже давно, мабуть з півстоліття тому, їздили з батьками до лісу й там мама знаходила зарості молодила (заяча капуста, наукова назва семпервівум)... але я вже років з тридцять не бувала у справжньому лісі... зараз ця рослина стала дуже популярна, усі влаштовують альпійські горки, виведено дуже багато різноманітних сортів, в принципі можна замовити через інтернет, але усюди "мінімальне замовлення від 400 грн", а мені нема де влаштовувати, мені б пару-трійку паростків й не найдорожчих... ну може пізніше в магазинах оффлайн з'явиться...
ну от... мій сад-город:
почесний мешканець мого житла - алое, цим екземплярам більше 5 років (щось воно зараз надто повільно росте), але вони вирощені з пагонів тих екземплярів, які вже більше ніж півстоліття мешкали в нашій родині
циперус, теж дуже давній, час від часу оновлюю його
цієї весни він навіть порадував цвітінням
хлорофітум, щось чахне не росте
мій й дочка свій принесла
аспарагус
нарешті розцвів, я вже подумувала позбутися його, але хотіла про всяк випадок залишити насіння... але насіння так й не зав'язалося(((
улюбленці: красула овата - 5 років, три роки майже не росла (тут є фото, якою вона була https://blog.i.ua/user/886749/2340380/ ... https://blog.i.ua/user/886749/2372676/)
її нащадок
в компанії з сансев'єрою
ще одна сенсев'єра (сансев'єрія) - найневибагливіша рослина, за що дуже вона мені подобається
а ще в неї дуже ароматні квіти, ось тут є фото https://blog.i.ua/user/886749/2303527/ https://blog.i.ua/user/886749/2294181/
красула голем
й ще один маленький големчик
з нових уподобань - кілька ехеверій й можливо якихось інших сукулентів
вони ж іншого ракурсу
на укоріненні, бо щось занадто витягнулося
впала, поламалася(((
дитячий садочок - з уламків
трохи занедбаний інжир... минулого року, коли захотілося завести фікус, з'ясувала, що інжир є родичем фікуса - з'їла інжир, насіння посіяла... він вже був таким красивим, аж настала та шалена спека, й я якось забула його вчасно полити...
а був він таким
а от і фікус, бенджаміна
восени вкоренила гілочку, майже не виріс - старі листочки втратив, нові наростив
а цього придбала з тиждень тому
й ще улюблені рослинки - герань пахуча, 2 штуки, росте шалено, час від часу оновлюю - легко вкорінюється, але за багато років жодного разу не цвіла
аіхрізон... дерево кохання... все думаю, чи не позбутися його, але якось...
навіть цвіло колись, може в попередніх звітах є фото квітів
хавортія... теж давно думала позбутися, але теж, якось вона не хоче... це вже якийсь її нащадок в третьому покоління мабуть
те, що залишилося від жасміна... щось теж набрид він мені...
цвів напочатку літа
залишки кактусів
цьому вже більше 20 років
рипсаліс, більше 15 років йому, щорічно цвіте, в попередніх звітах є фото квітів (ось тут він цвіте https://blog.i.ua/user/886749/2382536/ тут фото його квітів та інших моїх кактусів https://blog.i.ua/user/886749/2292407/)
хотіла віддати його, але щось бажаючих немає
ще один рипсаліс у двох екземплярах, йому більше 5 років, але не цвів, теж віддала б
цього року якось залила його й коріння пропало, то переукорінювала - вийшло 2 вазони
залишки каланхое, два сорти (на випадок, якщо знову захочеться його вирощувати)
залишки лимона - йому вже хрінзнаєскільки років, листя пішли на заварку чаю, щось пропало, щось вкорінене з гілки, але щось ще є...
учора придбала, як альтернатива молодилу, пошук у інтернеті ідентифікував цю рослину як анакампсерос
ще одна спроба завести троянду... колись дуже давно була у мене троянда, яка жила багато років, цвіла, добре росла, легко укорінювалася, але якось вона пропала... після того усі інші троянди гинули протягом року, більше того - щойно з'являлася в квартирі троянда, як на ній з'являвся павутинний кліщ... на цій теж вже з'явився, обприскала, наче вилікувала, але стоїть зараз на балконі й щось мабуть не буду я її заносити у кімнату...
це портулак... той що усюди на вулиці росте... от чомусь захотілося його додому принести...
ну й звичайна петунія на балконі...
подивилася свої попередні звіти... о... я вже й забула про деякі рослинки, що у мене були... здається зараз ще багато лишилося, а раніше - невже на все у мене вистачало місця й часу??? а ще в доінтернетні часи було дуже багато усього...
звіт 2019 року https://blog.i.ua/user/886749/2322602/ - там вперше з'явилася красула овата
6
Замальовки воєнного часу-3
- 14.07.24, 17:34
Третя серія замальовок воєнного часу присвячена підготовці до мобілізації: обстеженню в медичних закладах і оновленню даних для ТЦК. Ну і, звісно, погоді — адже літо 2024-го видалось дуже спекотним. А ще цей звіт присвячений квіточкам, оскільки виявив, що навіть влітку цвітуть квіти.
Як ви вже зрозуміли, в липні не відсиджувався вдома, а ходив по поліклінікам, фотографуючи по дорозі цікавинки. Більше того — їздив у Київ (після дворічної перерви!). Хоча з візиту до столиці нафоткав мало, бо вояж звівся до поїздки у маршрутках і черзі під кабінетом. Але дещо все ж нафотографував. Тому є що вам показати.
1. Моїми атрибутами цьогорічного літа є медичні обстеження, нові ліки, вимкнення електрики по місту і шалена рекордна спека.
Скажу чесно: протягом двох перших тижнів цього липня мені не було нудно. І це лише події. А про думки, які кружляли в моїй голові, навіть розказувати соромно. Проте тепер можу похизуватись прийомом антидепресанту. Хоч це і не привід для вихваляння, а скоріше, просто новинка в моєму житті.
[ Читати далі (+40 фото)... ]
[ Читати далі (+40 фото)... ]
8
41-й День народження
- 23.03.24, 23:45
Оскільки попередній, 40-й День народження, що відбувся минулого року, не святкував, вирішив проілюструвати хоча б 41-у Днюху. Нехай і з запізненням. Нехай так-сяк (бо вийшло не так, як планував). Але треба, адже як не як — солідний вік. Та й дегустації хотілося розбавити іншою темою. Правда, про їжу теж буде, бо нині це чи не єдине задоволення...
Отож, досягнення такого вікового рубежу відбулось зовсім не святково... Хоча й попередні Дні народження були не так, щоб "Вау!". Однак цього разу не було ні подарунків (подарували гроші, але від батьківських відмовився), мама не привітала, святкового столу не було, собі теж нічого не подарував (попри те, що була крутезна ідея). А пізніше доремонтовував зуби та роботи багато накидали — так що теж було не до гулянки. Втім, щоб якось себе розважити, дещо все ж організував. Наприклад, побалував себе тортиком і алкоголем.
Отож, досягнення такого вікового рубежу відбулось зовсім не святково... Хоча й попередні Дні народження були не так, щоб "Вау!". Однак цього разу не було ні подарунків (подарували гроші, але від батьківських відмовився), мама не привітала, святкового столу не було, собі теж нічого не подарував (попри те, що була крутезна ідея). А пізніше доремонтовував зуби та роботи багато накидали — так що теж було не до гулянки. Втім, щоб якось себе розважити, дещо все ж організував. Наприклад, побалував себе тортиком і алкоголем.
1. Оскільки святкування, як такого, не було, покажу "житіє моє" та чим себе розважав під час і після Дня народження. Заодно розбавлю роздумами про входження до клубу 40+.
До речі, прикольно, що пост про 41-й День народження виявився 441 фотозвітом. А саундтрек чудово підходить під настрій — "очікуючі на найкращі дні".
[ Читати більше (+35 фото)... ]
[ Читати більше (+35 фото)... ]
7
Моя магнолія.
- 03.01.24, 11:47
- ОЧУМЕЛАЯ ЛАВОЧКА.
Колись тут робила блог про те, як йде робота над моєю найголовнішою картиною. Тоді я обіцяла, що наступний блог буде вже з готовою роботою. Потім я залишила блог і довго тут не з'являлася. Та тепер я повернулася і виконую свою тодішню обіцянку. Готова "Магнолія для мами". Ця робота стала моїм шедевром серед усіх моїх робіт, бо вона не така, як усе інше.
Якби мама була жива - їй би сподобалася ця робота.
Я робила її 4 роки - це з усіма перервами, невчасностями, справами, які забирали усю увагу на себе.
9
Мальва - берегиня української оселі.
- 18.08.23, 10:46
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
12
Квіти - це пелюстки планети!
- 15.08.23, 16:32
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
8
