хочу сюда!
 

Cветлана

43 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 25-45 лет

Заметки с меткой «дата»

Коли святкувати Різдво?- історична довідка

Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?
Олександр Зінченко _ Неділя, 24 грудня 2017, 08:26
Версія для друку
Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

 Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

 "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

 

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліо

ок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар "округлив" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

 Гай Юлій Цезар

Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезарзапроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

 Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

 Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

 

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

"Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час".

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

 
 

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!    

И еще разок, для православных

Когда родился Иисус Христос? Я думаю, что это не так важно. Главное - что таки родился, вырос и совершил то, для чего Бог Его послал - умер за наши грехи и ожил для нашего оправдания. Всякий, кто поверит в Него, будет иметь жизнь вечную. Именно в это смысл Рождества, а не в дате, елке, подарках и колядках.

Не праздновать надо это дату, а зажигать свечи в окнах…

     Завтра годовщина события, искалечившего миллионы жизней во всем мире. Завтра - 100 лет Октябрьского переворота. 100 лет захвата власти в Российской империи группой международных авантюристов, интересы которых таинственным образом полностью совпали с интересами немецкого Генерального Штаба. Вот просто до буквы совпали.

     Средневековая эпидемия чумы не нанесла столько вреда человечеству и забрала меньше жизней, чем монстр, который тогда родился и прожил, калеча и своих, и чужих до 1991 года. Впрочем, одно полезное дело это чудовище сделало - показало всему миру, как жить не надо.

     Я не жалею по поводу крушения Российской империи. К ее падению большевики и их последыши не имеют никакого отношения. Я жалею о шансе, который пролюбили демократические силы, взявшие власть в Феврале. Жалею о не случившейся свободе моей страны. Жалею, что позорный Брестский мир перевел Россию и Украину из числа победителей в категорию проигравших. (Соглашение между Временным правительством и Украиной на тот момент предусматривало взаимную помощь и обязательства по удержанию фронта). Жалею о миллионах погибших в Гражданской. О жертвах Красного террора. Приход к власти мерзавцев и убийц - это трагедия.

     За время написания книги "1917" я ознакомился со множеством документов того времени, прочел не один том мемуаров... Дай Бог, чтобы подобное никогда не повторилось. Чтобы никогда и нигде власть не получили наследники этой безумной идеи - аферисты и преступники, для которых не было другой цели, чем порабощение народов и уничтожения всех, кто думает не так, как они.

     Не праздновать надо это дату, а зажигать свечи в окнах, скорбя о тех, кого убила бесчеловечная система.


(Ян Валетов, писатель, блогер, бизнесмен)

Размышлизмы...

Завтра (с утра) - ни много, ни мало 44... 
Сорок четыре Карл!!!


Уже или еще?


Есть об чём подумать... 




И посмотрел я вокруг...

За суетою каждодневной
Не замечаем мы порой,
Что где-то ждет помощник,
тут же,
А не за дальнею горой.

Новые ссылки на разные случаи жизни:
 
Пасха
Ресурс дозволяє вирахувати дату Великодня на будь-який рік. Показує також дати перехідних свят, що залежать від дати Великодня (текстовий варіант).
paskalii.eu.pn


ТОВ "Ніке Лекс"
Інформаційно-правова підтримка малого, середнього та великого бізнесу. Для керівників, юристів, бухгалтерів та HR.
nikelex.eu.pn

MV1

MV1

Доброе утро в пятницу 13 мая.

В такую дату, кому-то как всегда:

Иль повод  подурить,  иль алкопакости   нажратсо.


Но важно позже, если встретить дурака,

Вам с перепугу (перепива) вечером не всратсо.

 


Когда родился Христос?



25-го декабря по календарю, большинство стран празднуют Рождество Христово. В Библии отсутствует дата рождения Христа. Известно только, что тогда было холодное время года, и бедная семья Спасителя, приехав в Вифлеем, смогла укрыться лишь в хлеву.
Только в 431 году на Эфесском соборе было принято решение о праздновании Рождества Христова накануне начала Нового года, именно 25 декабря. Этот день собой знаменует начало увеличение дня после зимнего солнцестояния -- день, когда свет побеждает тьму, когда уменьшается ночь.

Понимая несовершенство Юлианского календаря, Папа Григорий ХIII в 1582 году ввел более точный, названный его именем - Григорианский. Причиной введения нового календаря стало стремление исправить значительное несоответствие между астрономическим и земным календарным учетом времени, в частности, несоответствие астрономического и земного календарного времени зимнего солнцестояния и весеннего равноденствия. Так, с момента введения Юлианского календаря и до ХVI века это несоответствие составляло 10 дней. Сейчас эта разница - уже около 14 дней.

Сегодня ни одна страна не живет по Юлианскому календарю. но по Юлианскому календарю определяют некоторые фиксированные календарные праздничные даты (25 декабря не меняется). Рождество относится к такой дате, 25 декабря, имеет символическую привязку к началу увеличения дня после зимнего солнцестояния (астрономический календарь).
Поэтому в Европе преимущественное большинство празднует Рождество 25 декабря придерживаясь принятых церковных правил.

Советский Союз перешел с Юлианского на Григорианский календарь, которым пользовалось большинство стран мира, только в 1918 году, но церква дату празднования Рождества 25 декабря не сменила и только спустя более десяти лет, сменила на 7 января. Это произошло в период строительства Советским Союзом "железного занавеса" между Западной Европой и коммунистическим режимом, где церква де-факто не отделена от государства.

Поскольку Украина еще находится под влиянием России и церква Московского патриорхкта диминирует, то празднование Рождества 25 декабря вместе с большинством цивилизованных стран, пока откладывается до освобождение Украины -- де-факто. Но, конечно, принимать такое решение должен, в первую очередь, Совет христианских Церквей Украины, но это в будущем.

Часть украинцев выступают против предложения переноса даты Рождества, отметив, что православная церковь празднует Рождество 7 января, а украинские люди в подавляющем большинстве придерживаются православных традиций, но в данном случае люди ошибаются, ведь много православных церквей, таких как: греческая, румынская, болгарская, празднуют рождество именно 25 декабря.

С Рождеством Христовым Вас, друзья! Пусть Господь благословит Вас и Ваши семьи независимо от того, когда Вы празднуете Его День рождения.


Так когда же?!

7 или 25? 25 или 7? Или вопче пойти своим самостийным шляхом?
После того, как из названия праздника "Рождество Христово" убрали одно слово и стали называть его просто Рождество, все остальные изменения не имеют никакого значения и являются чисто косметическими, потому что "Христово" было главным словом. Потерялся смысл, осталась только форма. Как пел Владимир Высоцкий - "что за свадьба без цветов - пьянка, да и всё!". Так вот, Рождество без Христа - это "пьянка, да и всё". И какая разница нехристям когда эту пьянку пьянствовать - 25-го или 7-го... или весь период между этими датами. А для христиан тоже дата не имеет значения, потому что Рождество Христово, как и Христово Воскресение, отмечаются ими каждый Божий день - то есть всегда. 
Dixi

С ПРАЗДНИКОМ , буква Ё!!!


Вздыхает, плачет буква Ё,
Украли точки у неё.
В журналах, книгах и газетах
Не встретишь больше букву эту.
Зато довольна буква Е.
Она встречается везде.
А между тем без буквы Ё
Мир жить не может! Ё-моё!
Представьте. Под зелёной Ёлкой
Льют слёзы Ежик с перепёлкой.
Матрёна, Пётр и Семён
Теперь остались без имён.

Орёл не смог начать полёт,
Ему мешает самолёт.
На съёмке режиссёр с гримёром
Не могут справиться с актёром.
Преодолев крутой подъём,
Осёл свалился в водоём.
Напрасно мёд мы ждём от пчёл,
На пасеку хорёк пришёл.
Даёшь народу букву Ё!
Ведь без неё нам не житьё!
А в нашем русском алфавите
Такая буква есть! Учтите!



История буквы "Ё" связана с именем княгини Екатерины Дашковой, президента Российской академии наук. В тот день, 29 ноября 1783 года, в ее доме состоялось одно из первый заседаний недавно созданной академии. На нем среди прочих присутствовали Гавриил Державин, Денис Фонвизин, митрополит Гавриил. Обсуждался проект полного толкового "Славяно-российского словаря", известного впоследствии как "Словарь Академии Российской". Екатерина Романовна неожиданно поинтересовалась у ученых мужей, правильно ли изображать один звук двумя буквами. Видя недоуменные взгляды собеседников, она привела в пример слово "iолка" ("ёлка") и предложила узаконить на письме звук, который под иностранным влиянием уже вошел в русское произношение.

2-3
Вскоре было принято решение ввести в русский алфавит новую букву – "Ё". Она должна была отражать фонетический переход "Е" в "О" под ударением после мягких согласных перед твердыми. Для обозначение новой буквы было решено использовать букву "Е" с поставленными над ней двумя точками – умляутом. В 1784 году "Ё" получила официальноепризнание.

Одними из первых букву "Ё" употребили в литературном языке Гавриил Державин (который сразу начал использовать ее в личной переписке) и Николай Карамзин – для "объективной необходимости наиболее полного отражения на бумаге благозвучия родной речи". В 1796 году в первой книжке издаваемого Карамзиным стихотворного альманаха "Аониды" с буквой "Ё" были напечатаны слова "зарёю", "орёлъ", "мотылёкъ", "слёзы", а также первый глагол "потёкъ".

И все же ни в XVIII, ни в XIX веке единых орфографических правил не было и многие ученые не поддерживали употребление буквы "Ё" на письме. Случалось, что в типографиях при наборе не хватало литер "Ё" и вместо нее использовали старый диаграф "iо".

Тенденция упрощения письменной графики стала приводить к ассимиляции "Ё" с "Е". Мало что изменилось и в начале ХХ века. В 1904 году Комиссия по вопросу о русском правописании признала употребление буквы "Ё" желательным, но не обязательным.

После октябрьского переворота произошла модернизация алфавита и процесс выдавливания буквы "Ё" только усугубился. Тогда Орфографическая комиссия РАН упраздняла ижицы и яти.
post-3-13541808305087
Вновь многострадальная буква была официально признана лишь во время Великой Отечественной войны. В ставке Верховного командования из-за разночтения в названии некоторых населенных пунктов (Березина или Берёзина), в районе которых шли бои, иногда случалась путаница. Существует легенда, согласно которой на популяризацию буквы "Ё" оказал влияние сам Сталин. 6 декабря 1942 года ему на подпись принесли приказ, в котором фамилии нескольких генералов были напечатаны с буквой "Е" вместо "Ё". Сталин пришел в ярость, и на следующий день во всех статьях газеты "Правда" неожиданно появилась буква "Ё". Тогда же нарком просвещения издал приказ "О введении обязательного употребления буквы "Ё" в школьной практике". Спустя год был издан справочник о правильном употреблении буквы.

С началом хрущевской "оттепели" в 1956 году Академией наук и Министерством высшего образования СССР были утверждены, а затем опубликованы "Правила русской орфографии и пунктуации" с параграфами о применении буквы "Ё". Однако на практике ее использование продолжало оставаться необязательным.

Очередная опала ожидала букву "Ё" с началом повсеместной компьютеризации. На русской клавиатуре "Ё" откровенно вынесена из алфавитного "ядра", 32-буквенного центра, в дальний угол слева. Более того, чаще всего "Ё" на соответствующей клавише вообще никак не обозначена. Дескать, это экономит время при наборе текста. Аутсайдерское положение почти исключает применение буквы массовым пользователем. Некоторые считают, что употребление "Ё" мешает чтению, так как глаз "спотыкается" о диакритический знак.


Но есть люди, которые встали на сторону "Ё". Составители словарей и энциклопедий, публикаторы литературных произведений, писатели стараются всегда расставлять двойные точки.

Однако широкие массы русскочитающей и русскопишущей публики этого никогда не делают и даже не задумываются над тем, как себя обкрадывают. Так, руководитель Федерального агентства культуры и кинематографии Михаил Швыдкой считает, что без буквы "Ё" нельзя сказать такое родное для русского человека "ё-моё".
А в Барнауле семья Елкиных лишилась наследства из-за того, что оно было оформлено на Ёлкиных.

И все же не все так грустно. "Ё" появились в названиях станций московского метро "Савёловская", "Семёновская", "Филёвский парк".

Ее стали писать на новых дорожных указателях: "Щёлковское шоссе", "город Королёв".

В Ульяновске стоит памятник седьмой букве алфавита: в 2005 году художник Александр Зинин увековечил первопечатную строчную букву "Ё" в граните.
ЗА БУКВУ

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая