хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «різдво»

Коли,насправді,потрібно святкувати Різдво-25 грудня, чи 7 січня

                   Коли,  насправді, потрібно святкувати Різдво -  25 грудня, чи 7 січня.

    

Більшість простих  православних християн,  не маючи наукових знань  принципів  календарного літочислення днів, фанатично тримаються  святкових дат за старим  Юліанським календарем (старим стилем), який тривав до 4 жовтня 1582 року, у якому  весь  цивілізований світ і католицька церква і більшість держав перейшла від старого юліанського календаря  (старого стилю)на новий Григоріанський календар.  Але православна   християнська церква залишилася  вираховувати дні святкувань за старим юліанським календарем. Вийшов такий парадокс, що світське життя  православна церква  веде за  новим Григоріанським, а  дні святкувань вираховуються за старим Юліанським календарем (старим стилем).  

           В чому  різниця між старим Юліанським  і новим                            Григоріанським календарним літочисленням.

                                        

По перше старий юліанський  календар був неточним відносно   сонячних сонцестоянь і рівнодень. Цебто  старий юліанський календар (старий стиль) відставав  від справжнього ходу днів через те, що у Юліанському календарі   є  365, 25 днів.    Це виходить  365 днів і 6 годин. 

Насправді, один астрономічний рік від  рівнодення до рівнодення   за точним Григоріанським календарем  має 365, 2425 днів. Цебто у   одному сонячному році насправді  є  365 днів  5 годин, 49 хвилин і  12 секунд) . Юліанський календар  відстає від  точного   астрономічного календарного літочислення  за Григоріанським календарем  на  10 хвилин і  48 секунд.  Через  цю різницю між юліанським  літочисленням і справжнім природнім, астрономічним літочисленням і Григоріанським календарем  кожних 400 років набирається  3 лишніх дні і відбувається зсув днів відносно справжнього природного ходу літочислення днів, узгоджених з рухом сонця і  входження сонця в  дні сонцестояння і рівнодення.

                                        

 А за  тисячі років  з початку введення  юліанського календаря  числення дів і свят змістилося   сьогодні на 13 вперед. 

Творці і користувачі юліанським календарем цього не помічали, бо у них не було  способів точного  астрономічного вирахування днів у році. Коли   у 1548 році астрономи  помітили,  що юліанський рік мав на 10 хвилин і 48 секунд більше ніж  астрономічний рік, то  побачили, що  відносно положення сонця і  часу рівнодення літочислення днів  змістилося  на 10 днів вперед.  Цебто той день, який за Юліанським календарем  називався 7 січня, насправді природньо   наставав 29  грудня.  А сьогодні, через  півстоліття після встановлення Григоріанського літочислення,  зміщення  складає 13 днів.  

Той день, який у стародавні часи в Юліанському календарі  називався  7 січна насправді  сьогодні   настає 25 грудня. Власне через таке зміщення днів був складений новий Григоріанський календар з правильним, точним астрономічним  численням днів, коли рівнодення  припадають на 21 березня і 21 вересня, сонцестояння на  22 червня  22 грудня, а  день Різдва   настає 25 грудня за новим точним,  астрономічним сонячним Григоріанським календарем.  Так було відновлено правильне і точне, астрономічне літочислення, яким сьогодні користується весь світ.


Візьмемо, наприклад,  православне Різдво, яке визначається 7 січня за юліанським календарем (старим стилем).   Насправді цей день 7 січня  за старим стилем  уже не являється днем Різдва, який святкувався 1000 і 2000 років назад.  Цей день Різдва, який  попадав на 7 січня за старим стилем пактично   пересунувся   за тисячі років  на 25 грудня.  Це вирахували сучасні астрономи, за правильним астрономічним  літочисленням  і Григоріанським календарем. У сучасному часі  Різдво  настає 25 грудня.   Цебто  той день Різдва, який  до 1582 року  помилково вважався  7 січня,  насправді настає 25 грудня.  Ніякої зміни днів  у святкуванні за новим Григоріанським літочисленням не  сталося.  Це справжній природній час. Це православні священники  помилково чи навмисне продовжують обдурювати  православних християн своїм неточним рахуванням днів за старим  Юліанським неточним календарем. 

                

Цебто Юліанський календар (старий стиль)  дає помилкове  рахування днів.  Помилка  між Юліанським і Григоріанським літочисленням становить сьогодні уже 13 днів.  Цебто той день Різдва, який за Юліанським календарем вважається 7 січня, насправді, за астрономічним  і Григоріанським літочисленням настає 25 грудня. Ось такий  казус,  помилкового літочислення православними священиками за неточним юліанським календарем.   25 грудня за новим Григоріанським літочисленням, це істинний день Різдва, який відмічали 1000  2000 рокв тому назад.  Православні священники користуючись старим літочисленням  загубили день Різдва, бо цей день  за дві тисячі років пересунувся на  13  днів вперед  і  настає 25 грудня.  Відносно такого зміщення днів був створений новий  Григоріанський календар, який змістися сьогодні на 13 днів  вперед відносно юліанського календаря.  Була вправлена помилка в літочисленні за старим стилем.

  7  січня ні за старим юліанським ні за  новим Григоріанським  календарем  не являється днем Різдва. Колишні і сучасн богослови  і вчені вирахували, що той    День Різдва, який  святкували 1000 і 2000  років назад  настає сьогодні 25 грудня, за точним, астрономічним літочисленням і  Григоріанським календарем.


 Так само із кожним іншим  православним святом, що   кожний день за Юліанським літочисленням  зміщений   настає   сьогодні  на 13 днів  швидше, ніж  показує старий Юліанський календар.  


Насправді за точним  астрономічним і Григоріанським  і Новоюліанським літочисленням   числення днів зміщене на 13 днів вперед ( природньо дні настають швидше на 13 днів, ніж це вказано у Юліанському календарі).  Тобто, кожний день року  в Григоріанському календарному літочисленні настає сьогодні на 13 днів раніше, що узгоджується із рухом сонця, днями рівнодення і сонцестояння.   Такий ось парадокс з неточним літочисленням, яке велося у давні часи за неточним  Юліанським календарем (старим стилем). 


 Дні залишилися  на тому самому місці, як   2000 років тому назад.  Сонце теж сходить сьогодні і заходить на тому самому місці  кожного дня, як 2000 років назад. Просто люди заплуталися у  вираховування точних дат  днів і святкових днів через недосконалість  Юліанського календарного літочислення і різницю в 10 хвилин 48 секунд  між Юліанським роком і  справнім астрономічним  роком. 

Ми живемо за природнім, астрономічним  зоряним  часом, як створив Бог, а не тим, як нам вираховували 2000 років тому назад в не точному Юліанському календарі. 


Так, що правильним сьогодні літочисленням днів святкування для всіх християн всього світу, в тому  числі і для православних потрібно  вважати   точний, природнй, строномічний  Григоріанський Календар, по якому живе весь світ.   Різдво  настає  25 грудня, яке за  помилковим юліанським літочисленням  ставилося на 7 січня.  Ніхто не відмінив  Різдва 7 січня за старим стилем. Просто, день Різдва, який  православні  помилково вирахували  за неточним  Юліанським календарним літочисленням    насправді припадає   не на 7 січня, а на 25 грудня  за точним  астрономічним  літочисленням і Григоріанським календарем.


Той день Різдва, який до  1582 року  вираховувався  по неточному Юліанському календарі,  на 7 січня, насправді  сьогодн  настає раніше на 13 днів, 25 грудня за точним  астрономічним, Григоріанським літочисленням.  Саме 25 грудня  на Різдво сьогодні сонце стоїть саме у тому місці, як воно стояло в день Різдва  і 2000  і 1000 років назад,  Ось такий каламбур з  календарним літочисленням.  Справжній і точний день Різдва настає 25 грудня.   Так всі  дні і так всі свята.  На 100% можна вважати, що  саме 25 грудня ми святкуємо саме той день Різдва, який святкували  і 1000 років   назад і 2000 років назад коли народився Божий Син Ісус  Христос, а  7 січня,   насправді  уже не являється природнім Днем Різдва.   


Через помилковість старого юліанського календаря (старого стилю)  і зміщення днів православні священники загубили день Різдва і святкували зовсім інший день, який  насправді і не був Днем Народження Божого Сина.   День Різдва 7 січня  майже за  півтори тисячі  років від Народження Божого Сина змістився вперед на  10 днів, цебто на 25 грудня через  помилку   в кількості днів у році, що становить  10 хвилин 48 секунд. 

 А для тих хто не  сприймає такого пояснення, можу порадити, що любий день, любе свято можна вирахувати  астрономічним  методом по  точках (Азимуту)  сонцестояння, що  саме 25 грудня  сонце стоїть сьогодні  саме в тому самому місці, як воно стояло на Різдво 1000 і 2000 років назад.  Було би кращим  і точнішим  враховувати  і провіряти правильність літочислення  не по  числах днів, а  по   точках (Азимуту)   сонцестояння. Тому, що на протязі  багатьох тисяч років Сонце  йде по тій же траєкторії і кожного дня має свою точку стояння, які не змінюються на протязі багатьох  десятків тисячоліть. 

Сьогодні ми не можемо використовувати  старий Юліанський календар до сучасності, бо відносно астрономічного літочислення, відбулося зміщення днів на 13 днів вперед.  (дні настають швидше на 13 днів).  Власне  новий Григоріанський календар  відрізняється від Юліанського  тільки тим, що дні  зміщені  вперед на 13 днів і узгоджені з астрономічним роком, який триває 365 днів, 5 годин, 49 хвилин  і  12 секунд.  (у старому юліанському році було 365 днів і 6 годин)  Різниця складає  10 хвилин і 12 секунд.    Через цю різницю кількості днів у році і відбувається зміщення днів  Юліанського календаря відносно  точного астрономічного року. 

               Кожне православне  свято сьогодні настає швидше на 13 днів.  

  14 січня, "старий новий рік"  (Василія) змістився ( природньо настає сьогодні  1 січня.

         7 Січня (Різдво) змістилося (природньо настає сьогодн) 25 грудня. 

  •         Обрізання Господнє  пперемстилося  з 14 счня на 1 січня 
  •         Богоявлення, Водохреще перемстилося  з 19 січня  на  6 січня 
  •          Стрітення Господнє перемстилося  з 15 лютого на  2 лютого 
  •          Благовіщення Діви Марії перемстилося  з 7 квітня. на  25 березня
  •           Благовіщення Діви Марії  з 7 квітня на  25 березня
  •            Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала)  з 7 липня— 24 червня 
  •                Петра та Павла  з 12 липня на  29 червня  

І так всі православні свята  на сьогодні змістилися і настають  на 13 днів швидше по  природньому, астрономічному часу  і  точному  Григоріаському календарі.  Так як святкували наші предки до  приходу  всього радянського...


Простим  православним християнам, які не мають знань  у питаннях календарного літочислення днів  важко    перейти на новий, точний Григоріанський  Календар, який  увів світ у  точний  і правильний  Алгоритм календарного літочислення.   Людям важко змінюватися. Перехід від старого до нового, особливо у релігійному   середовищі завжди був  довгим і болісним.  До старого  уже  звиклося, і предки так святкували, все запам’яталося, записалося на генофонд  і передається із поколінь в покоління.  А православні священники, якщо  вони і розуміють такий  каламбур у  неточності  Юліанського календаря (старого стилю) , щоб не втратити свою владу продовжують  тримати  православний  народ  у  омані і  помилковому   календарному, стародавньому, юліанському   літочисленні .

 Але якщо на тему святкування  подумати образното   ніякі  християнські свята не прив’язані до точних дат. Дні  православних святкувань придумані і дати  встановлені штучно, з  прив’язкою до Природних стихій і до древніх язичницьких свят поклоніння  стихіям Природи. У  Євангелії немає точних дат тих чи інших подій, яким приурочені  християнські  свята.  Тому всі святкування   можна за тим календарним літочисленням,  за яким  живе народ. 

 А взагалі, всі святкування всіх свят, це умовне і симвлічне дійство, у якому немає точності, бо це не від Бога, тому Ісус Христос і сказав у Євангеліі: Хто святкує день, святкує для себе,  хто не святкує, той для себе не святкує. Не навязуйте одні одним релігійних звичаїв, традицій і обрядів Нехай кожний тримається свого власного переконання. 

                                                                                                      Посл. до Римлян 14.

                                                        Михаіл Надвірнянский.

               

Упс!



Моє улюблене свято... Напевно, Новий Рік. Можна загадувати бажання, і потім цілий рік гадати, чи воно здійсниться... Смішно. Однак, здається, найбільше я люблю Різдво. Це дуже родинне свято. Дуже тихе. Ми з дідусем усамотнювалися в кімнатці і тихенько лежали, слухаючи тишу, колядки, що відлунювали здаля... Звісно, були смачні страви. Традиційні. Навіть за часів Брєжнєва... На жаль, я з тих, як він казав, "їдять, щоби жити". А є й ті, що "живуть, аби їсти". Тому єдине, що можу пригадати, це кутя. І пироги... Різні. З вишнями, сиром, яблуками... Запашні. Здається, ще була, "їда наша, - борщ та каша". Ми неправильно святкували, тихо... Атмосферно. Це було просто свято. Дивно... А вже Новий Рік святкували дуже гучно, нестримно, з усіма, - приїжджали, приходили далекі родичі, і разом проживали ці зимові дні... Велика родина - це вже свято. Справжнє диво...

25%, 1 голос

50%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Колядки – головні пісні на Різдво.

Колядки – головні пісні на Різдво. Ми підготували для вас добірку з 50 найкращих колядок, які здатні зачарувати слухачів. Серед них є короткі – для найменшеньких та досить довгі – для діток старшого віку.



Колядки виникли ще до прийняття християнства. Їх виконували в ті часи лише парубочі гурти, які провідували селян і вшановували господарів та їх дітей, бажаючи родині щастя і здоров’я, всіляких статків та щедрого врожаю. З появою християнства колядки набули біблійного змісту і насамперед прославляють народження Христа.

[ Читати далі ]

Різдвяні розваги на Софіївській площі.

Різдвяні розваги на Софіївській площі.
 (Для всіх, хто там ще не був.)

Тут, як і завжди, панує своя специфічна атмосфера. Змішалось все, коні, люди та святкові вогники. Якщо чесно, ніколи не розуміла цього дивного паломництва, коли люди стягуються звідусіль за для кола пошани навколо Головної Ялинки Країни, це якась лайт версія Мекки. Тому якщо не любите натовпу краще приходьте сюди у будні дні.

Але на Софіївській площі є чим зайнятися окрім дефіле під гірляндами. Перше що спадає на думку, та й в очі, карусель, виконана у класичному стилі. Ох вже ці претензійні завитки та вогники, карети та коники, нічого спільного з радянськими конструкціями.


Але карусель не єдиний атракціон святкової локації, тут курсують цілих два туристичних потяги. Один кружляє виключно навколо ялинки, другий їздить по всій Софіївській. Відверто кажучи, я не бачу багато сенсу в першому маршруті, хіба що він додаткова лінія оборони ві юрби охочих помацати своїми брудними руками крила янголів з вертепу.

Окрім механічних по площі блукають і живі коні. Думаю, за певну плату, можна покататись й на цих бідолашних стомлених та змерзлих істотах.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому оточила ковзанка, ще одна чудова розвага для поціновувачів кружляння. Можливо, у цьому є певний символізм, як алегорія на зимовий військовий похід. Але більш вірогідно, все так влаштовано, бо кружляння навколо монументу здається більш змістовним ніж просто рух по колу.

І нарешті ексклюзивна можливість цієї локації, нагода піднестись до неба та поглянути на гомінку юрбу згори вниз, дзвіниця Софіївського собору. Якщо ви хочете розтрясти наслідки свят і втекти від натовпу, варіант саме для вас. Платний вхід й фізичні вправи відлякують багатьох, тому попри обмежений простір там доволі просторо. Але якщо ви все-таки наважитесь, дивовижні краєвиди вам гарантовані.


Не останню роль у створені святкової атмосфери, в усіх можливих значеннях цього слова, відіграють фуд-корти. Чого тут тільки нема, запашного, солоного, солодкого і гострого, а глінтвейн ллється рікою. Ну серйозно, буквально кожна друга ятка продає цей гарячий винний напій. Тільки мені здається, що це забагато? І куди ж без черг, за всім теплим та м’ясним. Тому, якщо вам закортіло попоїсти, раджу не гаяти часу та одразу йти до Михайлівського собору. Там не дешевше, але хоч черги нема і поруч сквер з лавками.

Саме тут я купила bubblewaffle. Просто не встояла перед настільки вбивчо милим десертом. До цього я бачила подібне тільки в манзі й звади хотіла скуштувати щось таке. Хоч коштує 150 гривень, він того вартий. У цьому десерті чудово збалансовані солодкість і кислота, хрусткість та м’якість, а порція достатньо велика, щоб вгамувати голод у двох людей. Мене дійсно вразила ця вафля з кремом.

Отож, якщо вас все це зацікавило, раджу поквапитись, бо залишився лише один день, щоб випробувати ці розваги.

https://www.instagram.com/p/CYw7WGVLcea/?utm_source=ig_web_button_share_sheet

Різдво – час див, радості і особливого настрою…

 


Різдвяні дива в картинах українських митців!
Різдво – час див, радості і особливого настрою… А ще це період, що надихає творити!
Тему українського Різдва та його традицій у своїй творчості розкриває чимало митців. Український контент відібрав найкращі роботи українських художників, у якиих відчувається особливий різдвяний дух!

[ Читати далі ]

Про Різдво)


Коляду для вас співаю,
Дай вам Боже урожаю,
Щедрих нив, садів квітучих,
Зірку в небі на Святвечір
Для дорослих и малечі.
Коляда моя лунає,
Увесь світ з Різдвом вітає!
uraelkapodarok
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
19
попередня
наступна