Києво-Печерська Лавра як чоловічий монастир за часів Радянської влади двічі припиняла свою діяльність. Перший раз монастир закрили у 1930 році, одночасно пройшов погром і по Києво-Печерському заповіднику (створеному у 1926 році), керівництво якого було репресовано. Тоді ченці і науковці заповідника були по один бік барикад, вони протистояли владі. Як не дивно, але відновилися богослужіння під час німецької окупації у 1941 року. Вже вдруге комуністична влада закрила Лавру на початку 1960-х. Духовну семінарію розігнали. Значна кількість ченців перейшла працювати в музеї на території заповідника на різні посади, навіть прості господарські, аби тільки залишитись у Лаврі. І тільки 1988 року з нагоди святкування 1000-річчя Хрещення Русі діяльність монастиря було відновлено. З розвалом Союзу в Україні створюються “національні версії” православних церков, але з часом - у 1992 році -  одна з найбільших православних святинь України відходить саме УПЦ Московського патріархату. Чому так історично склалося і чи міг бути інший розвиток подій, ми запитали у експертів.

Єпископ Євстратій (Зоря), Речник Української православної церкви Київського патріархату

ЯКБИ ВЛАДА НЕ СТАЛА НА СТОРОНУ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ, ТО ЛАВРА МОГЛА Б ЗАЛИШИТИСЯ ЗА ФІЛАРЕТОМ

У 1992 році митрополит Філарет був священноархімандритом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У нього досі зберігаються всі оригінали документів про передачу у користування корпусів Києво-Печерської лаври у 1988 році (на той час в Україні існувала лише одна православна церква – Авт.). І корпус митрополичий – це була його офіційна резиденція.  А напередодні приїзду митрополита Володимира до Києва після Харківського собору УПЦ за розпорядженнями Івана Салія (тодішній голова Київської міської держадміністрації – Авт.) охоронців резиденції митрополита було викинуто. Насправді, це було захопленням Лаври з боку Московського патріархату. Це був бунт проти митрополита Філарета як проти священноархімандрита Лаври.

Я думаю, не Іван Салія приймав це рішення, його приймали десь вище, але він був посередником-виконавцем, і він дав розпорядження надіслати ОМОН, який став на захист Московського патріархату, а прихильників митрополита Філарета звідти вигнали. Якби влада тоді не стала на сторону Московського патріархату, то цілком можливо, що Лавра залишилася за митрополитом Філаретом і зараз належала б Київському патріархату. 

Іван Салій, голова Київської міської держадміністрації (1992-1993 рр.)

ФІЛАРЕТУ МИ ДОСТАТНЬО ПЕРЕДАЛИ  

Після розпаду Радянського Союзу відбувався релігійний ренесанс. З’являлися різні церкви. Але одночасно у релігійних громад виникли бажання підпорядкувати собі ті чи інші культові і не культові заклади, які колись належали їм. На Подолі в окремих церквах були склади з цукром, у Покровській церкві була автогосподарська контора, а у дзвіниці сиділа бухгалтерія, у Фроловському монастирі розмістилася ціла фабрика “Юність”…

 Біля Софії віруючі Філарета поставили намети і оголосили голодування. А у самій Софії віруючі прикували себе ланцюгами до ліхтарів і теж голодують, щоб приміщення було передане у користування їхній конфесії. Уцей час вчені звернулися до Президента Кравчука з офіційним листом: що це за неподобство, там голодують, треба щось вирішувати.

Дізналися, що прибуває Володимир Сабодан. Довго радилися і прийняли рішення, що Володимирський собор, апартаменти митрополита на Пушкінський, Андріївську церкву залишаємо за Філаретом, Софія не повинна належати ніякій конфесії (якщо хочете – по черзі можете проводити богослужіння), а у Лавру поселили Сабодана і РПЦ. А наші тодішні демократи, прихильники Філарета почали перелазити через мури з якимись залізками, щоб вигнати звідти російську православну церкву. Ми це рішуче зупинили.

Ми надали обом конфесіям можливість розміститися. І Філарету ми достатньо передали.   

Дмитро Степовик, провідний співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ, доктор філософії, мистецтвознавства, богослов’я

1992 РОКУ КЕРІВНИЦТВО УКРАЇНИ ПУСТИЛО ЦІЛИЙ ПОЇЗД МОСКОВСЬКИХ ПОПІВ ДО КИЄВА І ВОНИ РЕЙДЕРСЬКИМИ МЕТОДАМИ ЗАХОПИЛИ ЛАВРУ

1988 року за клопотанням тодішнього керівника київської митрополії Блаженнішого митрополита Філарета (Денисенка) тодішня влада у зв’язку з 1000-літтям Хрещення Русі дозволила відновити монастирське життя у Лаврі. І це, звичайно, було українське православне життя. Хоча тодішня митрополія перебувала у зв’язках із Москвою, але йшлося вже про відродження справжньої української автокефальної церкви. І це закінчилося у 1990-му році у червні місяці проголошенням автокефальної церкви Київського Патріархату і обранням Мстислава Скрипника Патріархом. Спочатку співіснували дві церкви, між ними був діалог, який закінчився об’єднанням у червні 1992 року Української православної церкви на чолі з Патріархом митрополитом Філаретом з українською автокефальною православною церквою Патріарха Мстислава. Утворилася єдина УПЦ КП.

Тож в Лаврі було українське монастирське православне життя, до вторгнення з Москви у 1992 році під залякуванням тодішнього президента Єльцина – “перекроем краник”. Тоді Кравчук здався під тиском деяких міністрів, голови СБУ і т.д. і вирішив їх пустити, мовляв, хай церковники самі розбираються. Якби вони знали, чим це все закінчиться, вони б цього необачного кроку не зробили. Тож 1992 року тодішнє політичне керівництво України пустило цілий поїзд московських попів до Києва, багато з них були на службі РФ і вони рейдерськими методами захопили Лавру, Покровський жіночий монастир і Флорівський жіночий монастир на Подолі, багато церков. Вони провели у Харкові церковний псевдособор, без згоди і без присутності тодішнього керівника української православної церкви Філарета, усунули його від влади і поставили свого ставленика, нинішнього митрополита Володимира Сабодана, досить старенького і хворого. І з того часу у Лаврі запанував Московський Патріархат і сьогодні вони приймають лютого ненависника України Кирила, який має при собі кілька сотень особистої охорони. Він навіть говорить не як духовний пастор, а як залякуючий лідер, якого наставили політики в Москві: “Раскольники, присоединяйтесь к кораблю спасения”.  І його колючий погляд, і його оточення – це відродження порядків, які існували навіть не за Брежнєва, а за Сталіна.

Відомо, як Кирило був введений у лоно РПЦ. Коли він ставав єпископом у 1976 році, то одним з тих, хто висвячував його, був нинішній Патріарх Київський Філарет. І він йому сказав: “Ви не по божому благословенню стали єпископом, а по настоюванню влади і КДБ”. І тому Кирило до цього часу його ненавидить.

Мене дивує наша влада на периферії і в центрі, яка нині влаштовує відвертому неприятелеві України майже царський прийом. Була у нас державний секретар США, все пройшло тихо, приїхала-поїхала. А тут ледь не паради роблять, ледь не квіти йому під ноги кидають. Це дуже небезпечний симптом з боку нашої влади. Раз вони так його зустрічають, значить влада чимось завинила перед Москвою і  розплачується такими діями, які викликають неприязнь і огиду з боку українського народу. 

Любов Ліщина

   1834-го року відбулося відкриття Київського університету.

Технология искусственного российского патриотизма эпохи Путина, ведущая свой отсчет с фильма «Брат-2» в стиле: «А это Вам за Севастополь!» и «Не брат ты мне!» громко плюхнулась в лужу. Да еще как!

История украинско-российской дружбы пополнилась еще одной яркой страницей. На этот раз – в сфере профессионального бокса. Ближайшие 2-3 месяца сразу три украинских боксера должны были встретиться с тремя российскими бойцами.  Такая вот битва три на три. В итоге, все российские три богатыря, как один «соскочили» с противостояния с украинцами. Уже сами российские болельщики открыто обвиняют своих тяжеловесов в трусости. Ибо невозможно скрывать нескрываемое.

Особенно интересен несостоявшийся бой Кличко - Поветкин

Боксер Поветкин о боксере Кличко: "Он мне не соотечественник. Он с оранжевыми ленточками за Ющенко в свое время агитировал".

Команда Поветкина на частные деньги довела до логического завершения кремлевское видение современного патриотизма. Здесь есть полный набор. Вся та мешанина, которую навязывает сегодня российская пропаганда. Здесь вам и советские десантники, и водка с икрой, и девки в гимнастерках и сам Поветкин в барской шубе. Намешали даже православный монархизм с языческим божеством Сварогом, под песню о внуках которого россиянин выходит в ринг. 

Русский Дух Поветкина, за счет которого он и должен был победить Кличко стал настоящей притчей во языцех среди любителей бокса – как адекватных, так и не очень.

Поэтому, когда на тех же интернет-форумах появляются конспирологические догадки: «А может это Путин не разрешил боксировать? Как можно чтобы хохол побил русскую надежду?», то капля истины в них все же присутствует. Ведь нынешний образ Поветкина – это как раз образ той России, которую и пытаются пропагандировать миру Кремль и его подручные СМИ. И тем более болезненно воспринят был бы беспощадный разгром этого образа современной России на глазах у всего мира, да еще кем – каким-то «малороссом с оранжевыми ленточками». Зато слава трусливого Русского Витязя более предпочтительна, что ли?

Фото, видео и полная статья здесь:

Здесь Ру-с-с-с-кий Дух…

Географический
атлас СССР для средней школы. Главное Управление Геодезии и Картографии
при СНК СССР. Москва. 1941

Межi
України, включаючи Кубань, які були заявленi делегацією УНР на
Паризькій мирній конференції в 1919-20 рр.



Взято із http://hvylya.org/index.php?option=com_content&view=article&id=6551:

«Наша страна компактнее, чем РФ,  у нас хорошая база. Украина была самой
богатой республикой СССР, мы имеем прекрасных людей, мы имеем
возможности обогнать Россию. С такими возможностями  мы обгоним и
Европу. Впереди - непростая работа, но она обязательно завершится
благополучно. Мы обещали, мы сделаем», - сказал Азаров.


Самый реалистический вариант обгона Европы Украиной:

Европа - МАЗДАЙ!

   2002-го року відбулася Скнилівська трагедія у Львові. Під час авіашоу літак впав просто на голову глядачам. Загинули десятки людей.

Пам"ятаємо.

Обіцяю вкладатись в 300 слів.

Коротко про висновки з частини першої…

Намагаючись відшукати етимологію слова РУСЬ в найвідоміших російських словниках виявлено, що в більшості словників статті на слово РУСЬ відсутні. Цей несподіваний факт привів Автора до почастого повторювання (подумки) відомого слова з трьох букв, яке культурні блогери замінюють словом КУЙ. Спроба відшукати походження слова КУЙ принесло несподівані результати: КУЙ – це в останню чергу наказова форма дієслова Кувати. А в першу чергу КУЙ – це дух, і не який-небудь, а китайський і однозначно не миролюбний.

Таким чином я прийшов до парадоксальних висновків, про що і не здогадувався перед початком написання публікації:

Україна вступила в епоху Синього Безрогого Бика, якому і море, і біси – все по кую, покровительствує Бику однойменний Крутий Клан КУЙ, який навіть має окремий ієрогліф (дивитись тут).

І тут мене осінило ще раз – перевірити значення слова хуй… Краще б я цього не робив… Хуй – ненормативное, бранное слово в русском и некоторых других славянских языках, одна из словообразующих основ русского мата. Его основное значение – мужской половой член. Хуй (Матная песня) – сингл группы «Ногу свело!» (2000). Це загальновідомо. Хуй, Хой (перс.) – город в Иране. Хуй, Хю (нем. Huy) – посёлок в Германии. Хуй, Юи (нидерл. Hoei, фр. Huy) – город в Бельгии. Це навіть прикольно: пропоную посилати небажаних коментаторів на Хуй, і потім апелювати перед Адміністрацією сайту з посиланням на цю сторінку. Жарт. Краще так: Ідіть ви пішки у всім відоме місто. На вибір – Німеччина, Бельгія, Іран. Як?? Ви не знаєте дороги?? (і посилання на цю сторінку). але ляо хуй – сущ., кол-во синонимов: (2) бог бог монет (Источник: «Словарь синонимов ASIS», Тришин В.Н., 2009) ось ще вже конкретне богохуйство… і моя ніжна психіка не витримує…

тому пошуки припиняю на такому:

Хуи 

Финно-угорское племя – Этнические группы, говорящие на финских языках, не занимают одного сплошного пространства. Некоторые из них представляют собой оазисы, окруженные со всех сторон этническими элементами другого происхождения. Лишь об одной финской народности… (Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона)…

Однозначно: УКРИ не ХУИ…

В частині третій буде лише про любов до України…

http://sna.in.ua/?p=4482

24 липня 2010 р. у Василькові відбувся рейд бійців «Патріота України» та підприємців міста.

В результаті рейду було зачинено декілька в’єтнамських контейнерів разом із крамом чужинців та прибрано ятки узбеків та циган. Більшість українців, що перебували в цей час на ринку, схвально оцінили дії соціал-націоналістів.

У свою чергу під час стихійного мітингу, який виник біля ринку, представники СNА запевнили підприємців та споживачів, що завжди стоятимуть на захисті соціальних та національних інтересів українців і не дозволять чужинцям відбирати робочі місця в українців та продавати товар низької якості.

Як вже повідомлялось раніше, українські підприємці, що торгують на цьому ринку, виступили категорично проти, того, щоб на ньому продавали свій товар чужинці, а саме в’єтнамці, цигани, узбеки тощо. Українських підприємців підтримали Соціал-Nаціональна Асамблея та Організація «Патріот України».

Гуртом патріоти та підприємці протягом останніх 2 тижнів з васильківського ринку витіснили більшість чужинців. Деяким представникам в’єтнамської діаспори довелось силою вказувати на їхнє місце, декого з них госпіталізувала швидка.

В ході сьогоднішнього рейду бійці Організації «Патріот України» не зустріли жодного співробітника МВС, що може свідчити лише про зміну пріоритетів міліціонерів, які протягом останніх двох тижнів захищали чужинців.

 

 

Опитування: Яка мова є для вас рідною?