О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Українській книзі - бути!

Виступ Президента України на відкритті XXV Форуму видавців у Львові

19 вересня 2018 року - 15:44

Виступ Президента України на відкритті XXV Форуму видавців у Львові

Слава Україні!

Шановні друзі!

Щиро вітаю організаторів, учасників та гостей нашого 25-го, ювілейного, Форуму видавців у славетному, в одному з улюблених моїх міст – місті Лева, що вже став знаковою книговидавничою та загальнокультурною подією України, подіє не лише України, а й усієї Східної Європи.

25 років! Невже вже двадцять п’ять. Це досить поважний вік для літературного фестивалю, враховуючи, що час його становлення припав на період глибоких економічних і соціальних, спочатку криз, а потім  перетворень, які переживала Україна за усі роки незалежності.

Символічним є саме місце проведення Форуму видавців, адже українське книговидання почалось ще у ХV столітті із відкриття перших друкарень саме у Львові. З тих часів Львів став в Україні містом із широко відчиненими воротами для європейської культури.   

Змінюється Україна, змінюється і наш форум. Цього року він  оновився і став Book Forum Lviv. Це не просто нова назва – це нова амбіція, заявка на створення активного культурного перехрестя у Центральній Європі. Я дуже тішуся, дуже радію цьому. Це абсолютно прекрасно. Адже представлення книги – це завжди об’єднання людей. Впевнений, що Форум і надалі буде реалізовувати свою місію – гуртувати людей, здатних генерувати і сприймати нові ідеї, поширювати поле культури, і змушувати нас думати про сенси нашого життя в світі, що вічно змінюється.

Не менш важливо, що Форум утвердився як платформа української культури, яка покликана популяризувати твори вітчизняних письменників та книговидавництва в нашій державі, а також репрезентувати, і саме з цим пов’язана нова назва, репрезентувати Україну і українське в світі.

Мені надзвичайно приємно, що з кожним роком книжковий ярмарок розширює рамки свого існування. У дні його проведення  Львів перетворюється на єдиний літературний простір, який збирає все більшу кількість вітчизняних та зарубіжних авторів, інтелектуалів, художників, культурних діячів, видавців і книгорозповсюджувачів і багатьом іншим, яким просто цікава українська книга.

Якщо раніше, в тому числі і у Львові, ми говорили про те, що головне, що загрожує українському книговидавництву – це то, що українці купують російську книгу.

Сьогодні цього вже немає. Ми перейшли той рубікон. Ми сьогодні в своїй державі будемо читати свої книжки на своїй мові!

Вадливо згадати ще один вимір вашої роботи. Українське книговидання стало надзвичайно важливою  складовою інформаційної сфери. Російська агресія і гібридна війна,  розв’язана проти нас, перетворила свідомість українських громадян на  ключову арену протиборства.  

Сила та міць нашої держави не лише в чисельній армії, високооснащених Збройних Силах та розвиненій економіці, але я твердо переконаний – сила і міць нашої держави в українській книзі, українському кіно, в українській музиці, в українських піснях, і головне – в українській мові.

Сьогодні агресор використовує найновіші технології впливу на свідомість українських громадян. Ці технології спрямовані на розпалювання національної і релігійної ворожнечі, пропаганду агресивної війни, порушення суверенітету і територіальної цілісності України.

Саме тому наш з вами спільний обов’язок усіма можливими засобами захистити українське суспільство від дезінформації та деструктивної пропаганди Кремля.

І більше того, не зустрічаючи належного опору, Кремль розширює фронти гібридної війни. Найдалекоглядніші політики, громадські діячі, журналісти, в тому числі і ті, чиї книги присутні на Форумі, говорять про гібридну війну Росії проти Євросоюзу. Кремль хоче знищити європейську єдність, європейську солідарність і  європейську ідентичність. І один із засобів для цього – поширення фейків про Україну.

Якими б вони не були. Починаючи про «їхтамнєт» і закінчуючи про нібито українську ракету, яка збила малайзійський Боїнг. Україну, яка платить найвищу ціну життям своїх героїв, захищаючи східний кордон Європи. Наш з вами обов’язок -  не допустити дискредитації України. Наш з вами  обов’язок - боротися з російською пропагандою в всередині Україні, з російською пропагандою в Європі і в усьому світі.

Щоб перемоги нам потрібно зміцнювати засади нашої  державності. Що є однією з засад нашої державності  - це є українська мова.

Перед нами стоїть важливе завдання забезпечення розвитку і функціонування української мови  - мови як державної в усіх сферах суспільного життя і на всій території України, посилення ролі української мови як консолідуючого фактору в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності.

Саме на це був спрямований підписаний мною Указ та цілий ряд підписаних мною законів. Але на цьому не можна зупинятись. Нам потрібне законодавче врегулювання всіх питань, пов’язаних зі статусом української мови як державної. Більше того, нам потрібна активна позиція суспільства, спрямована на розширення сфери функціонування і застосування української мови, реалізацією усіх без винятку положень мовного законодавства.

Чому так відбувається. Тому що цього хоче український народ. Соціологічні дослідження засвідчують – ми любимо свою українську мову, ми хочемо її чути, нарешті, і дуже просто – ми хочемо нею говорити!

Це стало драйвом, це стало модним! Ми точно маємо підтримувати цей тренд, бо українська мова має всюди звучати на повний голос. І, до речі, не лише всередині країни. Але найповніше вона розкриває свій потенціал, розвивається і формує своє майбутнє саме у друкованому слові.

Тому, хочу наголосити - держава буде підтримувати українське книговидавництво. Мушу визнати, що сьогодні якість і ефективність державної політики у цій сфері нас ще не задовольняють.

Нам потрібні стимули, які б спонукали  авторів і видавців до створення якісної книги, до задоволення попиту вимогливого українського та європейського читача, до розширення збуту та поширення  книжкової продукції. 

Через це, я маю тверде переконання, покладаю надії на прихід до керівництва Українського інституту книги людини, яка здобула заслужений авторитет і визнання серед книговидавців і читачів, багаторічного організатора і директора Форуму видавців,  пані Олександри Коваль.

Успіху Вам, пані Олександро!

Ринок свободи – фокусна тема цьогорічного
Форуму – як ніколи актуальна для України. Адже протягом усіх років незалежності ми плекаємо ідею свободи як головний чинник у формуванні високорозвиненої особистості, здатної легко інтегруватися у світове співтовариство, та основоположну цінність у ствердженні могутньої суверенної української держави. 

Незважаючи на всі загрози та перепони, рух до Європейського Союзу – це не прагнення і бажання тільки Президента, це свідомий цивілізаційний вибір та воля всього українського народу. Наголошую, майже п’ять років тому українці здійснили Революцію Гідності заради свого європейського майбутнього. І тому іншого шляху в нас немає і бути не може.

Протягом останніх років ми остаточно усвідомили, чого вартує наша свобода і якою ціною ми з вами сплачуємо за можливість жити у суверенній, вільній, незалежній демократичній державі.

Я переконаний, що завтра Верховна Рада України підтримає мої Президентські Конституційні зміни, де ми закріпимо цей шлях розвитку нашої держави, цей цивілізаційний вибір як європейський і євроатлантичний. Ми закріпимо його в нашій Конституції, розпочавши цей процес саме завтра.

Наша з вами свобода не буде  розмінною монетою ні у грі зовнішніх сил, ні на своєму ярмарку політичного гонору і марнославства.

Висловлюю щиру вдячність організаторам нашого форуму за багаторічну віддану працю.

Переконаний, що цьогорічний Форум продемонструє унікальну програму читань, публічних розмов, яких зараз потребує Україна – високоінтелектуальних, відповідальних, патріотичних, заходів, які сприятимуть активному розвитку вітчизняного видавничого простору та розширенню міжнародних культурних зв’язків.

Принагідно хочу привітати авторів та видання, які стали лауреатами щорічної дуже авторитетної, дуже престижної премії «Українська книжка року», про що мною підписано відповідний Указ.

Із задоволенням вітаю Жулиньского Миколу Григоровича – автора та ТОВ «Видавниче підприємство «Ярославів Вал» за книжкове видання «Моя Друга світова: роман-хроніка в голосах»; Степовика Дмитра Володимировича – автора та державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро»; Фальковича Григорія Аврамовича – автора та ТОВ «Видавництво «Часопис» Дух і літера».

Бажаю усім авторам міцного здоров’я, нових творчих звершень, а    видавництвам – процвітання та нових успішних проектів.

Процвітання сьогодні – це точно вже реальність, коли українське видавництво українських книжок має для цього усі умови. А ми будемо допомагати.

Усім організаторам, учасникам і гостям Форуму зичу життєвої наснаги, невичерпної енергії, ефективної реалізації творчих задумів та просто усім читачам - отримати задоволення від читання найкращої в світі для нас книги – української книги.

Слава Україні!

Президент України гостей має і має з перших осіб!

Президент України зустрівся з Президентом Парламенту Норвегії

18 вересня 2018 року - 19:35

Президент України зустрівся з Президентом Парламенту Норвегії

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з парламентською делегацією Стортингу (Парламент) Норвегії на чолі з Президентом пані Тоне Вілхелмсен Трьоен.

Співрозмовники обговорили міжпарламентську взаємодію України та Норвегії. Глава держави подякував за тверду позицію норвезького Парламенту на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

Президент Стортингу пані Трьоен запевнила у намірі підтримувати активний українсько-норвезький міжпарламентський діалог, про що свідчить нещодавнє створення в Стортингу, вперше в історії двосторонніх відносин, Групи дружби з Україною.

Співрозмовники обговорили безпекову ситуацію на Донбасі, імплементацію Мінських домовленостей та деокупацію Криму.

Сторони також обговорили подальші кроки задля звільнення українських політичних в’язнів в Росії.

Розберемось і розплатимось за борги від Юлі і Янука

Україна стала менше винна кредиторам 
 Валовий зовнішній борг України скоротився
Фото: НВ/Наталія Кравчук

Валовий зовнішній борг України скоротився

Валовий зовнішній борг України на кінець червня 2018 року становив $113,75 млрд, що що на 1,47%, або на $1,7 млрд менше, ніж на початок року.

Про це повідомили в Національному банку України (НБУ).

Зазначається, що борг держуправління за цей період зменшився на 1,97% - до $38,1 млрд, зобов'язання НБУ скоротилися на 6,1% - до $6,98 млрд. Зобов'язання НБУ і майже весь урядовий борг представлені довгостроковими запозиченнями.

Депозитні корпорації в звітному періоді зменшили борг на 5,3% - до $5,9 млрд, інші сектори - скоротили на 0,6%, до $53,04 млрд. Обсяг зобов'язань за прямими інвестиціями зріс на 1,6% - до $9,7 млрд.

Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що співвідношення прямого державного боргу України до валового внутрішнього продукту (ВВП) за підсумками першого півріччя 2018 року скоротилося до 63%.

Нагадаємо, що на початку 2018 року валовий зовнішній борг України становив $116,6 млрд.

https://biz.nv.ua/ukr/economics/ukrajina-stala-menshe-vinna-kreditoram-2494970.html

Україна виграла вже тому, що "Газпром" РФ програв

Арешт активів Газпрому: чи зможе «Нафтогаз» знецінити «національне надбання» Росії?

У газовому конфлікті між Україною і Росією «м’яч знову на нашому боці» – Апеляційний суд Швеції скасував тимчасове призупинення рішення арбітражу, згідно з яким «Газпром» (РФ) повинен віддати НАК «Нафтогаз України» $2,6 млрд. Про це повідомив головний комерційний директор НАК Юрій Вітренко на своїй сторінці в Facebook. Офіційно інформацію підтвердив і російський «Газпром».

Арешт активів Газпрому: чи зможе «Нафтогаз» знецінити «національне надбання» Росії

Попри це, перспективи реального отримання Україною цих грошей від Росії відповідно до перемоги в Стокгольмському суді виглядають досить далекими і туманними, інформують Економічні Новини.

Судова тяганина може затягнутися надовго

Так, у коментарі Економічним новинам колишній міністр економіки Віктор Суслов припустив, що судова тяганина між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» триватиме ще дуже довго. «Якісь європейські суди прийматимуть рішення на нашу користь, якісь –їх блокуватимуть… Таким чином будемо ще довго ходити навколо цього питання», – каже він.
Такої ж думки дотримується і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Подальша ситуація розвиватиметься так: «Газпром» знову звернеться в якийсь суд, ми, у свою чергу, подамо скаргу в якийсь суд – і так триватиме ще дуже довго. Роками. Перспектив отримати гроші від Росії абсолютно ніяких», – сказав він в коментарі Економічним новинам.
До теми «ходіння по судах» зазначимо, на фоні провалу в суді Швеції «Газпром» «похвалився» тим, що англійський суд 13 вересня скасував рішення про арешт активів «Газпрому» у Великобританії та Уельсі в межах виконання рішення арбітражу Стокгольма щодо спору з «Нафтогазом». Також у своєму офіційному повідомленні «Газпром» зазначив, що має намір домогтися перегляду рішення шведського суду.

Тим часом, намір «Газпрому» «домогтися перегляду рішення шведського суду» вважає абсурдним Юрій Вітренко. «У цьому рішенні чітко зазначено, що воно оскарженню не підлягає», – сказав він.
Також перемогою «Газпрому» Юрій Вітренко не вважає і рішення англійського суду. Навпаки – бачить у цьому виграш для України. «Не знаю, чи ви чули, але у процесі арешту активів «Газпрому» у Великобританії відбулася приємна несподіванка – були заарештовані (заморожені) акції Північного потоку 1, які там несподівано знайшлися. «Газпром» був вимушений формально зобов’язатися перед судом не відчужувати ці акції і тримати їх в Англії до розгляду справи в англійському суді щодо примусового стягнення його активів у Британії. Таким чином, рішення суду про замороження активів було замінено на це зобов’язання перед судом з боку «Газпрому». І він тепер має вирішувати – або погасити перед нами заборгованість (з відсотками та компенсацією витрат), або з острахом чекати на рішення англійського суду щодо продажу акцій Північного потоку-1 в рахунок погашення боргу», – написав він у соцмережі. Попередні слухання у суді Лондона призначені на лютий 2019 року.

Читайте: «Нафтогаз» повідомив про арешт голландських активів «Газпрому»

У самому НАК «Нафтогаз» повідомили, що на заборгованість російського газового монополіста нараховуються відсотки – приблизно, 500 тисяч доларів у день. «Газпром може легко зупинити ці нерозумні втрати. Банківські реквізити «Нафтогазу» йому відомі. А поки ми продовжуємо процес примусового стягнення», – зазначили в «Нафтогазі». Станом на 13 вересня цього року, згідно з офіційним повідомленням НАК «Нафтогаз» на заборгованість «Газпрому» перед «Нафтогазом», були нараховані відсотки в сумі 104 млн доларів.

Арешти активів «Газпрому» як інструмент тиску

Тим часом, Олександр Охріменко вважає, що тільки арештами активів «Газпрому» у різних країнах світу «Нафтогаз» «ситий не буде». «Арешт – це ще нічого не означає. Для того, щоб це майно конфіскувати і продати на аукціоні, знову таки потрібні рішення суду. Окремі. По кожному пункту. Причому ці рішення мають бути конкретні – що саме це майно можна конфіскувати і продати на аукціоні. На все це може піти десятки років», – каже він.

Читайте: "Нафтогаз" почне торгувати автогазом вроздріб

Про те, що рішення про арешт закордонних активів «Газпрому» та їх подальше виконання буде прийматися в кожній конкретній юрисдикції з урахуванням практики місцевих судів щодо виконання арбітражних рішень, говорить і відповідальний адміністратор Арбітражного центру при російському Інституті сучасного арбітражу Андрій Горленко.

За словами президента Українського аналітичного центру, європейська судова система побудована таким чином, що там немає швидких рішень. «Те що Апеляційний суд Швеції скасував призупинення рішення Стокгольмського суду – це звісно добре. Але тільки для іміджу України та її позицій у світі. Дієвого механізму отримання виграних у Стокгольмському суді грошей немає. Тут можна сперечатися, можна сваритися, можна робити якісь заяви… Просто не існує механізму, як це зробити. Все можна вирішити, тільки якщо сісти за стіл переговорів. Навіть люди, які судяться щодо бізнесу, знають, що краще домовитися. Але у разі конфлікту між «Нафтогазом» і «Газпромом» – хто може сісти за стіл переговорів? Можливо, через років 5-10…», – говорить Олександр Охріменко.
Зазначимо, на фоні прийнятих судових рішень у Швеції і Лондоні представники «Газпрому» минулого тижня не приїхали на раніше заплановану тристоронню консультацію ЄС-РФ-Україна в Брюссель, де мали на експертному рівні обговорити питання транзиту газу через газотранспортну систему України після 2019 року і потреби Євросоюзу в газі. Ще раніше голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв заявив, що «Нафтогаз» не готовий одночасно обговорювати з РФ транзитний контракт та мирову угоду за позовами в арбітражі.

Тим часом, юрист-міжнародник, який спеціалізується на діяльності енергетичних компаній, Алан Райлі, радить росіянам після поразки у шведському суді виписати «Газпрому» чек. «Це буде вихід, який дасть змогу зберегти обличчя. Якщо ж ні, то репутаційні втрати будуть великими. Коли один європейський суд за іншим ухвалює рішення не на вашу користь, я, як юрист, просто сказав би керівництву «Газпрому»: стоп! Коли ви вже у ямі, не копайте глибше», – каже він.

У свою чергу зазначимо, що сам факт «заморожування» активів «Газпрому» по всьому світу, вже сам по собі не дає російській компанії можливостей для фінансових маневрів. Втрата репутації також б’є по фінансах. Сьогодні ринкова вартість компанії оцінюється в $55 млрд, тоді як боргові зобов’язання вже перевалили за $54 млрд. Це при тому, що десять років тому вартість російської монополії оцінювалася в $342 млрд.

Арешт активів «Газпрому» як єдиний шлях до стягнення боргу

Про те, що для Росії («Газпрому») нічого не платити Україні («Нафтогазу») – це принципове питання, – говорить в коментарі Економічним новинам голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Арештувати активів «Газпрому» по всьому світі реальніше, ніж отримати гроші від Росії напряму. Я думаю, не віддавати гроші «Нафтогазу» для «Газпрому» є питанням принципу», – сказав він.

На відміну від тих, хто скептично ставиться до можливості стягнути із «Газпрому» $2,6 млрд через арешти активів «Газпрому» по всьому світу і їх подальшої реалізації, Андрій Новак переконаний, що тільки таким шляхом «Нафтогаз» може повернути собі свої гроші. «Лише через реалізацію арештованих по всьому світі активів «Газпрому» можна буде назбирати ту суму, яку «Газпром» має повернути Україні», – каже він.

У тому, що арешт і реалізація активів «Газпрому» таки принесуть гроші «Нафтогазу», переконаний Алан Райлі. «Думаю, «Нафтогаз» таки отримає 2,6 млрд доларів. Цілком зрозуміло, що активи «Газпрому» у ЄС перевищують цю суму», – каже він.

Експерт з енергетики Михайло Гончар також позитивно оцінює успіхи України і подальші перспективи щодо стягнення з Росії виграних через Стокгольмський суд грошей шляхом накладення арештів на активи «Газпрому». «За ініціативою української сторони активи «Газпрому» уже арештовані у Нідерландах, Великій Британії та Швейцарії. Тепер треба йти ескалаційним шляхом далі й посилювати тиск на російську сторону. Наприклад, «Нафтогаз» може арештувати трубну продукцію, що перебуває у чотирьох європейських портах. Вона призначена для будівництва «Північного потоку-2». Таким чином, ми завдамо ще одного удару по «Газпрому» та ускладнимо будівництво газопроводу», – каже експерт.
Зазначимо, раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що після запуску газопроводів Північний потік-2 і Турецький потік транзит російського газу через Україну скоротиться в 10 разів

Автор: Надия Михальчук

http://enovosty.com/uk/ekonomika-ukr/full/1709-aresht-aktiviv-gazpromu-chi-zmozhe-naftogaz-zneciniti-nacionalne-nadbannya-rosii

Богдан Гордасевич: Україна перемогла вже тому, що робота "Газпрому" на міжнародних ринках дезорганізована. Краще б вони одразу віддали гроші і це покращило їх імідж, а такий шлях просто в нікуди для "Газпрому", це призведе до краху головного фінансиста бюджету РФ, що нам краще за ті гроші. Дуже важливо, що ми нічого не винні.

Нарешті наведемо порядок на дорогах України!

З 27 вересня в Україні набуде чинності новий закон, що стосується посилення покарань за порушення правил дорожнього руху. Головним чином він вдарить по порушниках правил паркування, нетверезим водіям і тим, хто зазвичай перевищує швидкість.

В Україні вводять величезні штрафи за порушення ПДР

Про це йдеться в Законі № 5364 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування в сфері паркування транспортних засобів», який Президент України Петро Порошенко підписав ще 28 березня 2018 року. Через 180 днів з цієї дати, а саме з 27 вересня документ повинен кардинально змінити ставлення українців до керування транспортними засобами, інформують Економічні Новини.

Закон передбачає появу трьох режимів залучення водія до відповідальності за вчинене порушення правил дорожнього руху:
По-перше, залучення до відповідальності може відбуватися так, як зараз: за допомогою спілкування між правоохоронцем і порушником, аналізу документів і написання протоколу.
По-друге, в Україні нарешті з’явиться автофіксація правопорушень. Дані з відеокамер будуть надходити безпосередньо до поліцейської дільниці.
По-третє, поліцейські і інспектори з паркування отримали право в ручному режимі фіксувати факт правопорушення за допомогою відеокамер, які здійснюють запис місця, часу і дати ДТП або правил паркування.

Закон також передбачає значне підвищення штрафів за порушення правил дорожнього руху. Так, за перевищення швидкісного режиму на 50 км / год і більше водієві доведеться викласти 3 400 гривень. Раніше за таке перевищення автомобілісту загрожувало лише 510 гривень штрафу.

У разі якщо автомобіліст спровокував дорожньо-транспортну пригоду і покинув місце інциденту, йому загрожує штраф в діапазоні 2 550 – 3 400 гривень. Крім цього, зникли злочинця чекає конфіскація прав на півроку.

За керування транспортним засобом без прав розмір покарання збільшили в 20 разів! Тепер, якщо за кермо сяде людина, що не має прав, доведеться викласти чималу суму – 20 400 гривень. За повторне порушення цього пункту протягом 12 місяців потрібно буде сплатити додатково ще 40 800 гривень.

Нововведення торкнуться також оплати паркувального місця. За спроби безкоштовно постояти на майданчику для платного паркування доведеться тепер сплатити не менше сотні гривень. Неправильне розташування транспортного засобу під час паркування спричинить ще більші штрафи. Порушення буде каратися сумою від 255 до 1700 гривень. Однак на місці сплатити за це правопорушення водій не зможе. Дане адміністративне порушення необхідно буде погасити в відділенні банку по квитанції або СМС-сповіщенню.

Відповідно до закону, порушенням є факт простою автомобіля на платному майданчику протягом 10 хвилин і більше без попередньої оплати за послуги. Така безкоштовна стоянка буде каратися в 20-кратному розмірі вартості однієї години тієї чи іншої парковки.

Якщо ж власник автомобіля вирішить припаркувати свою машину в місці, призначеному для людей з інвалідністю, йому потрібно бути готовим заплатити суму,що в 30 разів перевищує вартість однієї години паркування. Наприклад, якщо в центрі Києва паркування на майданчику коштує 10 грн / год, то за безкоштовну стоянку машини доведеться заплатити 200 грн, а за стоянку на місці, призначеному для інвалідів, – 300 грн. Нагадаємо, що вартість паркування в столиці залежить від зон: найдорожчою вважається перша зона (центральні вулиці), а найдешевшою – третя зона, де вартість дорівнює 5 грн / год.

Вищеназвані штрафи за паркування – не найбільше покарання згідно з новим законом. Власникам автомобілів може загрожувати навіть евакуація транспортного засобу на штрафмайданчик без їх згоди. Однак таке покарання буде застосовуватися лише при злісному порушенні ПДР.

У Верховній Раді також зареєстрований законопроект № 8492, який передбачає боротьбу з ДТП та зменшення кількості смертельних аварій. Додамо, на українських дорогах щорічно вмирає близько 3,5 тис. людей, а травми різного ступінь отримують ще більше – 35 тисяч. Це означає, що за 24 години в нашій країні в ДТП гине 9 українців. Таким чином, ми стали одними з лідерів за смертністю в дорожніх аваріях в Європі.

Всесвітня організація охорони здоров’я називає головним фактором ризику на дорогах – ігнорування безпеки. Українські водії забувають про ремені безпеки, а мотоциклісти часто їздять без мотошоломів. На думку ВООЗ, це чи не головна причина всіх наших ДТП.

Дорожньо-транспортнi пригоди за період з 01.01.2018 по 31.07.2018

http://enovosty.com/uk/auto-ukr/full/1709-v-ukraini-vvodyat-velichezni-shtrafi-za-porushennya-pdr

Проект закону № 8492 парламент ще не прийняв, однак він був проаналізований Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Експерти впевнені, що незабаром буде узаконений і він.Незважаючи на важливість безпеки, штрафи за недотримання правил дорожнього руху залишаються нікчемно малими. Зараз за проїзд без ременя безпеки або без мотоциклетного шолома вас можуть покарати лише на 51 гривню. Автори законопроекту впевнені, що українці не проти збільшити такі ганебно малі покарання. Оптимальною сумою штрафу за проїзд без ременя безпеки вважають 850 гривень. Згідно з дослідженням компанії «Ipsos», 66% українців не проти, щоб за ігнорування ременів безпеки водіїв карали жорсткіше. Всеукраїнське опитування було проведено в ході проекту, присвяченого підвищенню безпеки на українських дорогах ще в 2016 році.

Проблема невикористання ременів безпеки в нашій країні стоїть дуже гостро. Медики неодноразово заявляли, що ігнорування такого простого правила і відсутність подушки безпеки – практично гарантований перелом шиї в випадку аварії. Крім того, внаслідок жорсткого зіткнення, водій взагалі може вилетіти на дорогу, пробивши лобове скло.

Експерти закликають пристібатися не просто водіїв автомобіля, але і всіх пасажирів. Причому це правило відноситься і до людей, розташованих на задньому сидінні або тих, що знаходяться в салоні автобуса. Правила дорожнього руху роблять виняток лише для пасажирів спецавтомобілів, інструкторів з водіння і людей з обмеженими можливостями.

У Європі вже давно практика пристібання ременями безпеки – звичайне і звичне явище. Для європейців взагалі недоречно використання поширених в Україні заглушок для фіксаторів ременя безпеки і надягання футболок з чорною смугою по діагоналі, що нагадують ремінь безпеки. Це не просто нерозумно, це надзвичайно небезпечно.s, 

Кара зрадникам і ворогам буде

Нацполіціі спільно з прокуратурою вдалося встановити особи дев'ятисот бойовиків так званої "самооборони Криму". Вони брали активну участь в окупації українського півострова

Ідентифікація сотень кримських зрадників України: Як знайшли зрадників і як їх покарають

Кримська прокуратура і Національна поліція зуміли встановити особи кримських зрадників, за допомогою яких анексував українська територія. Так звана "самооборона Криму" – це незаконне збройне формування, яке допомагало Російської Федерації в 2014 році. Генпрокурор України Юрій Луценко розповів про те, що на сьогоднішній день вдалося зібрати докази і оголосити про підозру вже 64 зрадникам. Генпрокурор розповів про те, що вісім чоловік, зокрема, координували і фінансово роботу "самооборони", ще 15 – управляли ротами цієї організації, ще 41 осіб були складом формування. , інформують Економічні новини.

Крім того, на сьогодні правоохоронці збирають докази на інших учасників так званої "самооборони", які брали захоплювали підприємства, нападали на проукраїнський населення, викрадали українських патріотів, а також здійснювали на території Криму інші злочини. Ігор Поночовний, заступник прокурора Автономної Республіки Крим, розповів про те, як вдалося впізнати зрадників. За його словами, для цього використовувався цілий комплекс слідчих і оперативних дій. Моніторили засоби масової інформації, пізнавали учасників формування на відео і фотознімках, опитували свідків подій 2014-го року на кримському півострові. В результаті прокуратура і поліція отримала фотографії та анкетні дані дев'ятисот осіб, які були учасниками "самооборони" півострова.

Всього ж, за словами заступника прокурора, їх було близько 2000 чоловік. Також Ігор Поночовний розповів про те, що чекає подозреваемих.Так як доступу до них немає, українська сторона буде приймати інші заходи, давлячи на міжнародні важелі. Підозрюваних оголосять в розшук, тому якщо вони покинуть окупований Крим або Російську Федерацію, їх буду чекати поліція інших країн або Інтерпол, після чого вони відправляться в Україну. Тут на них чекатиме покарання, в залежності від тяжкості скоєних злочинів.

вишах

Читать полностью на 
http://enovosty.com/uk/news_politics-ukr/full/1709-identifikaciya-soten-krimskix-zradnikiv-ukraini-yak-znajshli-zradnikiv-i-yak-ix-pokarayut

Геть договір і дружбу з ворогом Рефією

Президент підписав указ щодо припинення дії договору про дружбу з РФПрезидент підписав указ щодо припинення дії договору про дружбу з РФ

КИЇВ. 17 вересня. УНН. Президент Петро Порошенко увів в дію рішення РНБО щодо припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані прес-служби АП.

"Президент Петро Порошенко підписав указ "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 року "Про Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, відповідно до рішення РНБО підтримано пропозиції МЗС України щодо припинення Україною дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, підписаного 31 травня 1997 року.

"МЗС України має заявити РФ про бажання України припинити дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ, підписаного 31 травня 1997 року, відповідно до статті 40 цього Договору та внести у встановленому порядку на розгляд Президентові України проект Закону України щодо припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ", - вказано у повідомленні.

Також, відповідно до рішення РНБО, МЗС має поінформувати Організацію Об’єднаних Націй, Організацію з безпеки та співробітництва в Європі, інші міжнародні організації про бажання України припинити дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, підписаного 31 травня 1997 року, та підстави припинення.

Як зазначила Представник Президента у Верхній Раді України, народний депутат України Ірина Луценко до 30 вересня Російську Федерацію буде поінформовано нотою МЗС України, а Главою держави буде внесений до Парламенту відповідний законопроект у відповідності до статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України".

Джерело: УНН

360-річчя Гадяцької угоди


360-річчя Гадяцької угоди: велич задуму і причини краху
16 Вересень 2018, 10:10

– Іван Виговський (близько 1608 –1664) – український військовий, політичний і державний діяч. 

Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657–1659), 
Великий князь Руський (1658–1659). 
– Особисто я твердо переконаний, що Виговський прийшов до Варшави саме за потреби прийти до Бахчисараю. Тому що після Переяславської ради у січні 1654 року Кримське ханство підписує союзну угоду із Річчю Посполитою. І цей союз Криму і Речі Посполитої діяв впродовж наступних 12 років. Історики пишуть, що ніколи цей союз не був таким тривалим, а в цьому випадку це справді було так. І склалася така дивна ситуація: за тих умов надати реальну військову допомогу Виговському міг кримський хан. І так воно і відбувається, починаючи з весни 1658 року, коли відбувається перший бій із повсталими козаками під Полтавою. Але оскільки кримський хан є союзником польського короля, то виникла б дивна ситуація, якби кримський хан допомагав Виговському, який перебував в конфронтації із Річчю Посполитою.І тому для того, аби стати союзником кримського хана, Виговському треба було налагоджувати стосунки із Річчю Посполитою. Ми маємо лист Виговського від березня 1658 року до польського короля: йдеться про попередні умови угоди і перше прохання гетьмана в цьому листі про те, щоб король вплинув на кримського хана, аби той вислав війська в Україну. І так це відбувається по хронології
- До останнього Виговський вів переговори і з Москвою, і з Варшавою. Навіть у козацькому таборі під Гадячем були польський комісар Беньовський і московський посол Кікін. Виговський намагався витримати багатовекторність чи як це пояснити?

– Я не думаю, що йдеться про багатовекторність. Просто він враховував реальний стан справ у Війську Запорозькому, де була потужна промосковська старшинська партія, і гетьман мусив зважати на їхні настрої. Якщо ми візьмемо саму Гадяцьку угоду, то там ціла низка цікавих речей вписана, очевидно, саме з тим, аби не дратувати оцю промосковську партію. Наприклад, один із пунктів угоди передбачав, що у разі війни між Річчю Посполитою і Московським царством козацьке військо буде звільнене від участі у цій війні. Тобто, відвертий такий реверанс в бік Москви, аби притлумити антимосковський настрій цієї угоди. Або там же Виговський висловлюється про те, що Московське царство також може долучитися до цієї Гадяцької угоди, щоб створити не лише польсько-литовсько-українську федерацію, але ще і за участі Москви. Звичайно, тут було більше риторики, аніж політичної практики. Утім, спроба продемонструвати, що Гадяч не спрямований проти Москви, явно простежується... Інша справа, що цар, звичайно, цьому не повірив.

– Ви та й інші історики називаєте Гадяцьку угоду геніальним документом тієї епохи. А що ж там такого було?

– Є такий вислів: навіть поганий мир – ліпше гарної війни. У цьому випадку мир був не поганим – він був гарним і навіть прекрасним. Чому я так кажу? Тому що 10 років тривала війна, а тепер Гадяцька угода передбачає амністію всім учасникам, загальне прощення. І друге – козацька державність, яка була утворена під час цієї війни, мала залишитися і в трансформованому вигляді вмонтованою в оновлену Річ Посполиту. І саме в тому, що це оновлення Речі Посполитої відбувалося, полягала геніальність.

Замість Речі Посполитої двох народів мала постати Річ Посполита трьох народів: до Корони польської і Великого князівства Литовського мало долучитися Князівство Руське. Вони були абсолютно рівноправні, мали власну адміністрацію, фінанси, військо і так далі. Власне, ота шляхетська основа Речі Посполитої доповнювалася козацьким началом, і це мало нівелювати той конфлікт, який був для Речі Посполитої руйнівним впродовж щонайменше півстоліття. І гетьман Війська Запорозького мав бути одночасно і воєводою київським, і першим сенатором. Тобто, він мав поєднати і козацьке, і шляхетське начало і таким чином притлумити той конфлікт.

Репродукція портрета гетьмана Івана Виговського
Репродукція портрета гетьмана Івана Виговського

– Багато хто характеризує дуже позитивно Гадяцьку угоду, не лише ви. Але чому ж її так негативно оцінили сучасники? Адже, якщо казати по правді, Виговський програв насамперед не в протистоянні з Москвою, а у внутрішній боротьбі. Тобто, цю угоду не сприйняло власне козацтво.

– Так, погоджуюся. Справді, в середині літа відбулася дійсно блискуча перемога під Конотопом над царським військом, а буквально вже у вересні Виговський втрачає булаву.

– Тобто, військова перемога не трансформувалася в політичні дивіденди. Як це пояснити? Чому проти такої гарної угоди повстали самі козаки?

– Абсолютно не трансформувалася. Гадяцьку угоду можна умовно поділити на політичний блок, який, на мою думку, справді геніальний, але є соціальний блок, який містить багато проблем. Але я б не сказав, що це була помилка творців цієї угоди – це була така неминуча об’єктивна реальність, з якою важко було щось зробити. Тобто, неможливо розширити права однієї частини суспільства, при цьому не звузивши права іншої частини.

– Чиї права обмежували і хто все це зламав?

– Права були обмежені багатьох. Бо коли йшлося про те, що козаки отримують права політичного народу, тобто прирівнюються з правами шляхти, то шляхта втрачала щось, а натомість вимагала якоїсь компенсації. Причому компенсації, з її точки зору, абсолютно законної, проти чого важко було сперечатися Виговському. Йшлося про реституцію прав власності шляхти на маєтність в Україні. Це законне право, тому що вони на законних підставах володіли цією землею. Але що означала реституція прав для шляхти? Вона означала те, що ці маєтки, які під час революції козацька старшина або козаки встигли прибрати до своїх рук, мусили віддати старим власникам.

Другий момент зачіпав інтереси поспільства – міщан і переважно селян, які жили на шляхетських землях. Якщо вони за ці 10 років, поки йшла війна, вже встигли забути: що таке залежність, що вони мають своєму панові платити якісь податки, виконувати роботи – а тепер це все мало в якійсь мірі відновитися. Звичайно, в угоді мало бути прописано, що це все має бути унормовано і не надто обтяжливо, але тим не менш, це поверталося.

Один блок, який викликав спротив і рядового козацтва, і частини старшини. З іншого боку, візьмемо шляхту, яка також багато що втрачала. Якщо вона раніше володіла монопольними політичними правами, то тепер мусила поступитися на користь козацької старшини. Це також викликало спротив з її боку.

Репродукція печатки гетьмана України Івана Виговського
Репродукція печатки гетьмана України Івана Виговського

– Що мало більш фатальні наслідки для Гадяцької угоди: неприйняття з боку шляхти чи неприйняття з боку козацтва?

– Неприйняття з боку шляхти зумовило те, що при ратифікації угоди на Сеймі в травні 1659 року з неї вилучили низку цікавих моментів, які були важливі для козацької старшини, які покращували її іміджевий бік в Україні.

– Є така історія: коли приїхали з цього Сейму козацькі посланці і дали Виговському почитати підсумковий документ, то він в розпачі сказав, що, мовляв, ви ж мені смерть привезли.

– «Ти зі смертю приїхав і смерть мені привіз» – така була його дослівна фраза. Із вересня 1658 року до травня 1659 року – цих півроку між підписанням документа і його ратифікацією тривала наполеглива боротьба. Українська сторона, наприклад, хоче розширити територіально межі князівства Руського на Волинь і Поділля. Мова йде про церковну унію, яка спочатку мала бути ліквідована, а насправді вона не була ліквідована. Йдеться також про кількість козацького реєстру, який мав бути 60 тисяч, а тепер скорочувався до 30 тисяч. Тобто, розумієте: 30 тисяч козаків мали втратити козацькі права. Ну хіба це не вирок?

Пізніше Юрій Хмельницький, коли став гетьманом, наприкінці 1659 року писав до Варшави, що козаки були невдоволені угодою, оскільки Виговського на Сеймі представляли його люди. І саме ці люди – і родичі, і наближені, і челядь – отримали все, а заслужені старшини Війська Запорозького були ображені. Ця особиста образа також зіграла значну роль.

– Дуже короткою була дія Гадяцької угоди. Але політичні наслідки були значно триваліші, бо відомо, що через півстоліття гетьман Мазепа вивчав «Пакти гадяцькі».

– Так, за словами тодішнього генерального писаря Пилипа Орлика, в 1707 році старшина зібралася в Києві, і полковник миргородський Данило Апостол брав у бібліотеці «Пакти гадяцькі», і вони читали, шукаючи вихід, як позбутися опіки Москви.

Але навіть через 100 років після того гетьман Розумовський, коли проводив реформу, то проводив її у відповідності із тим, що було прописано в Гадяцькій угоді. І польська сторона, що цікаво, під час Коліївщини 1768 року, видає у Варшаві документ, де теж посилається на «Пакти гадяцькі», як доказ того, що вони намагалися толерувати православну Русь. Тобто, наслідки Гадяцької угоди насправді були довготривалими.

https://www.radiosvoboda.org/a/istorychna-svoboda-gadiatska-ugoda/29490322.html

Герої серед нас і з нами

Про таких героїв, як ви, треба знімати фільми - Президент в 3-му полку спецназу

15 вересня 2018 року - 16:47

Про таких героїв, як ви, треба знімати фільми - Президент в 3-му полку спецназу

Під час візиту до Кропивницького з нагоди Дня міста Президент Петро Порошенко відвідав 3-й окремий полк Сил спеціального призначення Збройних Сил України імені князя Святослава Хороброго, де ознайомився зі славним героїчним шляхом частини та оглянув відновлені приміщення частини, зокрема їдальні.

Верховному Головнокомандувачу було продемонстровано Кімнату бойової слави, де зібрані артефакти бойової історії полку за час виконання завдань з перших днів російської агресії проти України. Героїчний шлях підрозділ пройшов від Криму до Савур-могили, Донецького аеропорту та Дебальцево. Бійці полку брали участь в основних бойових зіткненнях з російськими окупантами та проросійськими терористами в ході Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних сил.

Кімната бойової слави включає в себе кілька залів з різними за тематикою експозицій, починаючи від перших днів російської окупації і до сьогоднішнього дня.

Усі артефакти були зібрані бійцями полку в ході бойових дій. Тут, зокрема, можна побачити зброю, форму, спорядження та прапори, які належали російським окупантам та проросійським терористам.

Окремий зал присвячений боям в Донецькому аеропорту, де представлені особисті речі українських спецназівців, бронежилети, які врятували життя українських бійців, фотографії, символічний ключ від ДАПу та прапор, який майорів в аеропорту і був збережений бійцями. Сьогодні цей прапор двічі на рік урочисто піднімають в частині: в День державного прапора та в День полку.

Президент згадав, що в його кабінеті зберігається лялька, яку передали з ДАПу наші воїни-десантники.

Глава держави привітав командира частини полковника Олександра Трепака з днем народження.

«Ми усі пишаємось командиром полку і вашим полком», - сказав Петро Порошенко, додавши, що Кропивницький у нього асоціюється, в першу чергу, з 3-м полком спецназу.

Президент разом з командиром частини вшанували пам’ять загиблих спецпризначенців, яким присвячена окрема експозиція.

«Про таких героїв, як ви, треба знімати фільми», - зазначив Глава держави.

Методичка є - коли ГО почнуть масово діяти по ній?

  • Експерти презентували методичку з аналізу декларацій посадовців 
  • Київ, 13 вересня 2018.

Експерти Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) презентували методичні рекомендації з аналізу декларацій посадовців для активістів і журналістів. Це алгоритм виявлення порушень у декларації, алгоритм подання заяв про порушення до правоохоронних органів, а також механізм дій у випадку, якщо розпорядники декларацій відмовляються надати до них доступ. У методичці враховано не лише передбачений законодавством порядок, але й реальні випадки із судової практики – 77 прикладів порушень та відповідальності за них, розповіли юристи ІРРП на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Алгоритм підготували на основі власного досвіду аналізу декларацій чиновників комунальних і державних підприємств та топ-посадовців. Серед них – 3340 паперових декларацій, які подавалися між 2011 роком і запровадженням електронного декларування. «Ми перевірили декларації чиновників та направили до антикорупційних органів 144 заяви. Зокрема, заяви направили до НАЗК, НАБУ, прокуратур місцевого і обласного рівня та Генеральної прокуратури. За результатами поданих нами заяв було порушено кримінальні справи. Проводиться дві повні перевірки, також були складені протоколи для притягнення посадовців до адміністративної відповідальності», – розповіла Оксана Максименюк, медіа-юристка, адвокатка ІРРП. «Цей механізм ефективно працює, але 1,5 роки – недостатній час для того, щоб продемонструвати результати. Ми продовжимо стежити за тим, які результати наших звернень», – зазначила Людмила Панкратова, медіа-юристка і адвокатка ІРРП.

Іноді декларації допомагали виявити порушення, напряму не пов’язані з декларуванням – наприклад, що підприємство депутата фінансувало політичну партію, або ж що чиновник вказав неправдиву інформацію у документах, переданих до іншого органу влади.

За підсумками аналізу, експерти підготували пропозиції змін, які допоможуть ліквідувати існуючі прогалини у законодавстві. Зокрема, це зміна строків складання протоколу порушення (стаття 354 Кодексу про адміністративні правопорушення) та строків накладення стягнення за порушення (ст. 38 КПаП) – з існуючими темпами розгляду справ, строки є недостатніми. Пропонують також надати працівникам Нацполіції право оформлювати протокол, та надати право прокурорам оскаржувати рішення судів 1-ї інстанції. «Також просимо внести зміни до Кримінального кодексу, оскільки у статтях 172 та 369-2 міститься посилання на стару редакцію закону про запобігання і протидію корупції, що робить статтю недійсною», – додала Оксана Максименюк.

Ще один недолік законодавства – що зараз на етапі конкурсу на певні посади, якщо це не спеціальний конкурс, кандидати не зобов’язані подавати декларацію – її має подавати тільки переможець. Немає відповідальності за несвоєчасне подання декларації кандидата, тому що ця особа ще не є держслужбовцем. Юристи звернули увагу, що зараз фактично немає часових обмежень для внесення виправлень у власну декларацію. «Формально – це 10 днів. На практиці, суди почали змушувати НАЗК дозволяти декларантам вносити зміни будь-коли. Була ситуація з головою обладміністрації, коли він подав виправлену декларацію через 2 роки», – зазначив Олександр Волошин, юрист ІРРП.

У законодавстві недостатньо чітко прописано, які саме посадові особи зобов’язані подавати декларації. Зокрема, це стосується керівників комунальних та державних підприємств. Є проблеми з доступом до декларацій певної категорії посадових осіб. В окремих випадках розпорядники декларацій – установи, де працюють посадовці – надають їх, іноді доступ доводиться відстоювати у суді, зокрема, щодо працівників СБУ. «У нас були виграші на місцевому рівні […] Але декларації працівників СБУ на вищому рівні нам поки що отримати не вдалося, ми зараз на стадії касаційного провадження – це питання вирішує Верховний суд», – розповіла Людмила Панкратова.

http://uacrisis.org/ua/68562-irrp

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
115
предыдущая
следующая