Команда українських боксерів з тріумфом
повернулася з Чемпіонату світу, що проходив у Баку.
   Молоді українські
спортсмени здобули 4 золотих та 1 срібну медаль і посіли перше місце у
загальнокомандному заліку.
   Боксери зізнаються, перемоги давались нелегко.
Причин тому чимало - від серйозної конкуренції, яка з року в рік стає
напруженішою до, переконують, нечесного суддівства у декількох двобоях.
Втім, посміхається тренер, гарна спортивна форма, підтримка
вболівальників та командний дух - і заслужені нагороди у українців.
   "Прецедент, хай він залишиться на совісті тих
суддів. Сталося те, що сталося. Прикро чому - тому що Вася Ломаченко -
він лідер команди і коли сталося таке з ним, то треба було бачити
команду, їх настрої. Якщо всі розуміли, що можуть таке зробити з ним,
то, що робити всім іншим", - каже головний тренер національної збірної
України з боксу Дмитро Сосновський. (Йому,до речі за умовами попередньої обіцянки, довелось після перемоги поголити свої розкішні вуса. От якби і наші політики вміли так дотримувати свого слова...)
   "План один зараз - просто відпочити, приїхати
додому, в родину. За всіма скучив сильно, втомився. А в планах,
звичайно, Олімпійскі ігри", - розповів чемпіон світу з боксу Василь
Ломаченко.
    Нагадаємо, Чемпіонат світу тривав з 26 вересня по
8 жовтня у столиці Азербайджану. Участь у змаганнях взяли  570 боксерів з
понад ста країн.

Истинным ценителям технического антиквариата, владельцам автомобилей и посетителям, предоставляется удивительная возможность - увидеть мировую историю автомобиля всего за три дня.Показать свою любимую машину,  пообщаться с настоящими ценителями автомобилей и людьми у которых золотые руки.
[ Читать дальше ]

Праздник молодого вина в Закарпатье - это не только дегустация
эксклюзивных и традиционных сортов, но и продуманная развлекательная
программа, содержащая экскурсии по местным достопримечательностям,
просмотр тематических фильмов и другие не менее интересные мероприятия.
Посетители не только смогут бесплатно продегустировать напитки, но и
хорошо поторговавшись, приобрести большую партию вина.
[ Читать дальше ]

"Листар носив листи зелені, листи шуміли. Ех, весна!

 Плету пісні на веретені про молодість, що промина."

                     (Богдан-Ігор Антонич)

"Корупція в Києві і торговельна угода з ЄС"

Середа, 5 жовтня, 2011 p., 10:39 GMT 13:39 за Києвом

"На погляд із західних столиць, надто легко розглядати процес над Юлією Тимошенко як ще один приклад пострадянського переслідування. Насправді ж існують серйозні запитання стосовно її дій на посаді, які виходять далеко за межі поширених у регіоні корупційних схем", - так починає свою статтю в International Herald Tribune професор права лондонського City University Алан Райлі.

"Хоча сумнівні політичні і комерційні схеми є великими проблемами для української політики в цілому, газова угода 2009 року, підписана Тимошенко і Путіним, завдала інтересам України виняткової шкоди... Угода запровадила дуже високу базову ціну за газ $450 за тисячу кубометрів; жорсткий режим оплати, який - у разі можливого дефолту - міг змусити Україну оплачувати газ авансом; дуже суворі вимоги щодо обсягів закуповуваного газу, що змусили Україну платити за газ, який вона ніяк не могли спожити; і жодних зобов'язань щодо обсягів постачань з боку Газпрому (тож Газпром міг безкарно скоротити обсяги газу для України)".

"Брюссель, замість того, щоби погрожувати призупиненням переговорів про торговельну угоду, мав би разом із Вашингтоном використати справу Тимошенко для посилення верховенства права в Україні. Брюссель, за підтримки Вашингтона, повинен додати до пакету документів у межах переговорів про УЗВТ окрему угоду про верховенство права", - зазначає Алан Райлі. Автор завершує свою статтю тим, що справа Тимошенко не повинна стати на перешкоді Угоді про зону вільної торгівлі: надто багато зусиль пішло і з боку Європейського Союзу, і з боку України на її завершення.

Від себе: Що потрібно кремлядям сьогодні? Щоб Европа відфудболила Україну куди подалі! Щоб Европейські політики Україну принизили і дали зрозуміти, що МИ нікому не цікаві, крім МОСКВИНЬСЬКОЇ ТУСНІ. 

А хто сьогодні в Україні бездоганно виконує ЗАДУМКУ ЗЛОБНИХ КАРЛИКІВ? Хто голосніше всіх кричить: "Не пускайте Україну в Европу"!   ...........

  На території Русі-України після навали монголо-татарів ремесло на наших землях сильно занепало, в тому
числі і зброярське. Можливо, окрім Галицько-Волинського князівства. Відомо, що в 1248р особиста дружина Данила Галицького справила надзвичайне враження на європейців під час дипломатичного вояжу князя. Тоді суцільно закуті в залізо як самі вершники Данила, так і їх коні стали вагомим аргументом для відміни початку війни кількох центрально-європейських держав проти Польщі та Угорщини - союзників князя..
  Отже загалом збройове виробництво таким передовим як воно було за часів Київської Русі вже не було. Хоча і не зникло. Просто стало більш грубим та практичним. В той же час воно не могло нормально конкурувати з західною продукцією. Кількісно західна продукція домінувала.
  Наприклад, в світлі найновіших дослідженнь, на початку 15го століття щорічну максимальну виробничу потужність польских майстерень оцінюють так - 5300 мечів, 2100 куш (арбалетів), 2400 кольчуг та 1200 плитових обладунків - а це не просто багато, це настільки багато що дозволяло з головою перекрити польські потреби як мінімум в два рази. Частина цього спорядження йшла до Великого Князівства Литовського.
Показовим є випадок, як по дорозі до Орші гетьман Костянтин Острозький перестрів познанського купця Штефка, та для потреб війни реквізував у нього 50 (!!!) панцирів (кольчуг), а потім видав йому \"квитанцію\" по
якій потім той би міг отримати гроші. Цікаво що один такий купець їдучи на Русь віз 50 кольчуг. А скільки їх таких було.
Боротися з такою конкуренцією місцеві майстерні нормально не могли.
   На західноруських землях (воєводства Руське, Белзське, землі Хелмська та Подільська), в 16 ст. існувало 26 осередків виробництва озброєння - 14.6% серед виробництв краю), в яких працювало 162 ремісника (14,7% серед ремісників). У Львові працювало 42% від усіх руських зброярів. Серед 68 майстрів три займалася наступальним озброєнням, п'ятеро озброєнням охоронним, а 60 - кінським спорядженням.
  Другим центром виробництва був Перемишль - 4 майстри займалася наступальним озброєнням, 3 -
озброєнням охоронним, 21 кінським спорядженням.
   Польське виробництво 16 ст. потенційно було в змозі випустити 5700 мечів та шабель, 750 куш, 19 800 шоломів та захисного пластинкового обладунку (кіраси та т.і.), 3950 кольчуг за рік. Що не мало, та покривало як польський попит так і попит земель литовських та українських (де зброярів було менше).
 
 На території Русі - України, що перебувала під юрисдикцією ВКЛ, переважало виробництво кінського спорядження. Хоч не виключені майстерні з виготовлення і обладунків для вершників. Так в середині 16 ст лише 7 військових поселень під Києвом могли виставити 146 добре екіпірованих в обладунки вершників. В самому Києві виробляли добрі стріли для луків та куш, та мабуть і самі луки та куши.
   Про налагоджене виробництво *черкаських панцирів* свідчать описи Збройної Палати московського кремля за 17ст. Взагалі словник староукраїнської мови до 16ст слова *кольчуга* не вживає - тільки *панцир*, як і в поляків. За часів Київської Русі обладунки називались *броня* (слово давньогерманського походження).
  Щодо поширеної думки про невикористання козаками обладунків, то це хибне уявлення. Безперечно, в таких масштабах, як польська, турецька чи московська кіннота обладунки не вживались. Але козацька старшина та окремі вершники не вважали ганьбою вдягати панцирі. Так, під час Вінницької битви 1651р поляки впізнали Івана Богуна за сталевим обладунком, що зблиснув під місячним сяйвом під час розвідувальної вилазки козаків. Богдана Хмельницького під час *розбірок* з Чаплинським у 1647р від удару шаблі по шиї врятувала місюрка (захисний сталевий головний убір з бармицею). Влітку 1648р ціла хоругва кінних панцирних козаків на чолі з сотником шляхтичем Остапом Гоголем перейшла на бік Богдана Хмельницького. В 1574р в битві під Тягинею проти турків воював підрозділ з 400 козаків у панцирах під командуванням Івана Свирговського ( іноді ще Свєрчевського). В 1678 Іван Сірко послав навздогін відступаючим яничарам близько *двох тисяч доброго панцирного товариства*.  

Джерела -  J. Shimak "Produkcja i koshty uzbroenia rycerskogo w Polsce XIII-XV w." 1989р, "Produkcja i koshty
uzbroenia w Polsce XVI w." Олександра Болдирєва (2005р.), Святослав Сичевський. Юрій Рудницький, Тарас Чухліб.

Жесткий стиль Владимира Путина может вытолкать Киев в объятия Евросоюза. Но необходимое для евроинтеграции построение демократии в стране совершенно не выгодно Виктору Януковичу, пишут Комментарии.

Новость о том, что Владимир Путин намерен вернуться в кресло президента России, Виктор Янукович узнал, так сказать, из первых рук — пренеприятное известие застало его как раз во время собственного визита в Москву. И судя по всему, общая дата посещения украинским Президентом Белокаменной и съезда "Единой России", на котором было официально объявлено о выдвижении в президенты Путина от российской партии власти, была вовсе не совпадением, а тщательно подготовленным "сюрпризом" Януковичу.

Уже сейчас понятно, что после третичного избрания Путина главой РФ наказание Киева за неправильную ставку на переизбрание Дмитрия Медведева будет жестким. Казалось бы, прогнозировать осуществление сценария "Путин-3" могли даже школьники, а наш Президент окружен и не такими мудрецами. Можно, конечно, оправдать столь крепкий промах Банковой тем фактом, что ставку на проект "Медведев-2" делали многие европейские столицы, включая столицу Европы — Брюссель. Но делали они это в теневом режиме. Но Янукович, в отличие от витиеватых еврочиновников, действовал смело, свою ставку на победу Дмитрия Анатольевича сделал более чем прозрачно и с помощью Генпрокуратуры даже нанес Путину обиды сугубо личного характера. А как можно иначе трактовать тот факт, что при рассмотрении в суде дела Юлии Тимошенко ГПУ в своем обвинительном заключении сделала Владимира Владимировича фактически "соучастником преступления" Юлии Владимировны.

Третий срок Путина и подготовка к нему будет, прежде всего, стоить украинскому Президенту мегапроблемы в так и не разрешенном при президентстве Медведева украинско-российском газовом споре. С "медведевцами" Киев имел добротную переговорную группу, правда, наличие которой к прорыву в переговорах так и не привела. С "путинцами" такой переговорной группы у страны нет вовсе — отвечающие за этот сектор украинско-российского диалога Дмитрий Фирташ, Юрий Бойко и Константин Грищенко ассоциируются исключительно с компанией RosUkrEnergo, от посреднических услуг которой отказался лично сам Путин еще два с половиной года назад в результате небезызвестного газового соглашения, за подписание которого Тимошенко сидит в СИЗО. Теперь разговор с Януковичем пока еще премьер РФ будет вести без посредников, а, возможно, при участии пока еще вице-премьера РФ и лидера группы "питерских чекистов" Игоря Сечина, крайне недолюбливающего Виктора Федоровича. Разговор, можно предполагать, будет до неприличия короткий, конкретный и, мягко говоря, резкий.

С не меньшей проблемой уже в краткосрочной перспективе столкнется Янукович, а также в большей степени его олигархическое окружение, в деле обострения экономической экспансии в Украину российского бизнеса, ассоциируемого лично с Путиным. Наступление российского государственного Внешэкономбанка, председателем набсовета которого является премьер РФ, на украинский индустриальный Восток началось не сегодня и даже не вчера. В последние годы во всех крупнейших сделках в Украине в металлургической отрасли фигурировал именно Внешэкономбанк, и, судя по всему, этот процесс с возращением Путина в президентское кресло лишь обострится. Параллельно с поглощением украинской металлургии происходит монополизация химической отрасли страны Фирташем, задолжавшем изрядную сумму с девятью нулями как раз российским банкирам. Так что не ровен час, и практически вся украинская химия отойдет "дзюдоистам", а возможно, эти планы в Москве имели изначально, давая Фирташу взаймы. Таким образом, установление контроля над экспортно-ориентированными отраслями украинской промышленности является не только угрозой национальной безопасности, но и глобальным вызовом для самых богатых украинцев. А это, как говорят в Одессе, две большие разницы.

Но есть от третьего срока Путина для Украины существенный плюс, возможно, даже нивелирующий все вышеупомянутые минусы. Атакуемые Путиным бизнес-интересы украинской элиты могут склонить последнюю в сторону безапелляционного европейского выбора. Но тут есть одна маленькая неувязочка: для полноценной евроинтеграции Евросоюз требует соответствовать европейским ценностям. А это вообще не вяжется с Януковичем и режимом, который в Украине строится в авральном порядке с начала 2010-го. Так что, перефразируя известную поговорку, можно сделать однозначный вывод: что украинцу хорошо, то действующему украинскому Президенту — смерть.

Нова екологічно чиста і порівняно безпечна вибухова речовина, що не
містить тротилу і названа на честь нашої держави  українітом,  готова до
промислового виробництва і застосування на гірничо-збагачувальних
комбінатах Кривбасу.
Сімдесят відсотків вибухових речовин, що використовуются в Україні,
приходиться на Криворізький залізорудний басейн. Складні умови підривних
робіт і важкі породи вимагають використання тут вибухових речовин
особливої потужності. Донедавна Кривбас використовував тротиломісткі
вибухові речовини, що досить небезпечні в застосуванні, а також
заподіюють значної шкоди екології регіону. Тепер ситуація змінилася. У
рамках регіональної програми створення вітчизняної вибухової речовини
дніпропетровські вчені спільно з фахівцями гірської і вибухової справи
винайшли і підготували до промислового застосування нову вибухівку.
Потужність, безпека, водостійкість і екологічна чистота - учені
вважають, що за цими параметрами аналогів новинці у світі немає.

Родерик Крисін, доктор технічних наук професор НГУ:

Наша вибухова речовина повною мірою має вищевказані властивості, і
важливим для України моментом є те, що нова вибухова речовина
виготовляється на місцевій сировинній базі і з використанням того
устаткування, що мається в Україні. Тому ми і назвали його з Віталієм
Павловичем українітом”.


Ця вибухова речовина здатна підривати породи будь-якої потужності.
Виготовляється ж україніт безпосередньо на місці підривних робіт, з
речовин, що окремо не вибухають. Тому нова вибухівка безпечна в
застосуванні. Крім того, україніт завдає мінімальної шкоди навколишньому
середовищу.


Родерик Крисін, доктор технічних наук професор НГУ:

Рецептура підібрана таким чином, що при вибуху ступінь завершення
хімічної реакції складає дев’яносто сім відсотків. Це значить, що в
хмарі вибуху містяться пари води, вуглекислий газ і вільний азот.


Із січня цього року гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу почали
активно переходити на нову, безпечну за всіма параметрами вибухову
речовину. Так що до кінця року екологічна ситуація в Кривому Розі, за
прогнозами вчених, значно покращиться.

Острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, унікальність якого –у рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів, пам’яток геології, культури, історії...

Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, ширина, в середньому, 2,5 км, загальна площа – 2360 га, відстань від Києва до Запоріжжя – 568 км.) складають граніти і гнейси, яким близько двох мільярдів років. Природна унікальність Хортиці в тому, що тут у мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України.

Дуже важливою та значущою є історична спадщина цього краю. Саме тут, за однією з версій, навесні 972 р. загинув Київський князь Святослав Ігоревич – одна з найяскравіших постатей давньої історії України. Вважається, що з Хортиці вирушали у козацькі походи проти поляків оспівані українським народом Северин Наливайко, Криштов Косинський, ІванСулима. Бував тут і гетьман Петро Сагайдачний зі своїм військом. Саме на Хортиці Богдан Хмельницький отримав підтримку реєстрових козаків у часи Визвольної війни у 1648–1654 рр.

Розкопки, проведені археологами заповідника, дають підстави стверджувати, що один із прототипів Запорозької Січі, її предтеча, існувала на Хортиці біля плавневої частини. Саме тут виявлено військове поселення Х–ХІV ст., а окремі знахідки ( зброя, кераміка ) свідчать про те, що коріння цього унікального об’єкта сягає глибше на кілька століть( !!! ).  У п’яти досліджених „напівземлянках” (археологи називають їх „куренями”) мешкали оборонці не лише Хортиці, а й частини південних рубежів тогочасної української держави.

Сьогодні завершилося будівництво історико-культурного комплексу “Запорозька Січ”, яке розпочалося          у  2004 р. на свято Покрови, у День українського козацтва.

Комплекс „Скіфський стан” нараховує одинадцять курганів – „живих”, реконструйованих та стилізованих. Кургани (найстаріший із них споруджений представниками культур доби бронзи у ІІІ тисячолітті до н.е., а наймолодший – скіфами у ІІІ ст. до н.е.) розташовувалися кількома групами на узбіччі так званого Скіфського шляху, що колись проходив уздовж Хортиці її серединною, підвищеною частиною. Сьогодні на курганах установлено стародавні скульптури, людиноподібні стели, гармати, ступи, корита, жорна, скульптури, кам’яні стовпи та хрести – знайдені у навколишніх селах і привезені на Хортицю.

У Музеї історії запорозького козацтва, відкритому на території заповідника у 1983 р., зібрано понад 30 тис. експонатів, які охоплюють історичний період від палеоліту до ХІХ ст. н. е. Експозицію доповнюють чотири діорами. Переважна більшість експонатів знайдена саме на Хортиці.Це – кам’яні знаряддя праці, кераміка, зброя, якорі, фрагменти старовинних човнів, стовбур дуба, який був зрубаний кілька тисячоліть тому і стільки ж пролежав на Дніпровському дні.

Улітку 1843 р. 29-річний Тарас Шевченко, подорожуючи Україною, побував іна Хортиці. У травні 2005 р. з допомогою краєзнавців визначено маршрут, яким ходив по Хортиці поет, та оздоблено його сімома гранітними брилами. На брилах висічені рядки із творів Великого Кобзаря.

Музей.  Адреса: 69017, м. Запоріжжя, о. Хортиця.       Тел.: (0612) 52-73-17, (0612) 52-51-88. Час роботи: з 10:00 до 17:00, Пн – вихідний.