хочу сюда!
 

Оксана

38 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «сенс життя»

Питання життя.

podmig question Що б я зробив(-ла) , якби сьогодні був перший й останній день мого життя?umnik beat

В чому сенс життя?

УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ
В чому сенс життя ? Підпишись на наш канал Як часто ми задумуємось про те для чого ми живемо на цьому світі ? Наше життя це суміш випадковостей чи можливо воно має трохи більший сенс.

https://youtu.be/k5a2n87ToOg
УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ - це відео-проект спрямований на популяризацію та розвиток україномовного відео в ЮТУБ. Ми знімаємо: ЦІКАВІ ПІЗНАВАЛЬНІ РОЗВАЖАЛЬНІ Відео-ролики на теми: Саморозвитку Ідеї Натхнення Цікаве Підписуйтесь на наш канал :) Намагаємось бути максимально щирими, відвертими і головне про - українськими :)

Мені - похуй. Хто так каже. Порада.

Якщо Людина каже - " мені - похуй"!....
.
.
то нагадаю і приказку народну, - " Похуй - больно"!
.

це дуже розумнючі люди ( серед сучасних. мої знайомі. вони так не казали - слідили за іншими))) .....дослідили і сказали. 
.
Це поговірка Сократів сучасності. Поговірка 2000-их. Вони вже померли.

Похуй - це больно.
.
.
перекажіть іншим дауннам вашим знайомим....і собі запишіть. якщо не знали.   )))
.
Похуй - Больно.
.
.
що - "похуй" у Житті.... закінчуеться - больно.

постноворічне (

В таких випадках я не знаю, в якому кутку моєї душі видобути співчуття, при всьому бажанні бути людяним і відчувати бодай крихту жалю. Тут, здається, Бог знає, що робить. Має ж існувати якийсь природний процес самоочищення людства від людського "сміття".

Але можна піти далі і запитати, на чиїй совісті це огидне закінчення цього повністю позбавленого сенсу "життя". Адже навіть життя (та специфічний спосіб його завершення) мусульманки-смертниці має більше сенсу.

Так само, як не схильний жаліти, я в найменшій мірі схильний винуватити цю молоду особу у власній смерті. Просто в цьому випадку наше квітуче суспільство з його "демократичними" інститутами, прогресивними радіо-телебаченням, інтернетом, виявилося вправним учителем. А Вікторія - напрочуд старанною ученицею у засвоєнні нелюдського модусу життя. Що ж, лишається привітати її, не знаю, чи з першою, але певно з останньою перемогою у цій науці.

А ось кого мені шкода.
Живих, що марнують життя у подібний спосіб. Поки що живих...

Двiйковий код мегаполiсу

З понеділка аж до смерті,
Автозомбі й пішоходи,
Ми - банальні двійкоКоди
В грі химерній, дивній, впертій.

В цій програмі божевільній,
Мегеполісній гонитві,
В параноїдальній битві -
ДвійкоКодів лави щільні...


23.08.3012


© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации №11208240569

Не просто так


Не просто так










 

Я завжди пам”ятаю,  

Ті місця солов”їні,

Де вперше несміло – кохаю

Признався чорнявій дівчині

 

Пам”ятаю білу хату край села,

Що сховалась між  дерев високих,

Там юнь моя пройшла,

Серед озерець синьооких

 

Вперше там відчув любов,

В чеканні серце колотилось,

Коли на перше побачення ішов,

Здавалось, все село  услід дивилось

 

А, я йшов і запитував “когось”,

Хіба так просто сонце гріє?,

Не просто  ж так, задумане вдалось

І від щастя серце мліє

 

Не просто так, шелестить трава,

Коли юнь в саду гуляє,

Кожна стеблинка ожива,

Коли життя кругом буяє

 

Не просто так, люди всі,

Собі пару виглядають,

І квіточки тремтять в росі,

І пташки тому й співають

 

Так і роки, мов листя, на воді пливуть,

Аж поки з юні золотої.

Поволі у зрілість  перейдуть,

В храм суєти і мудрості людської

 

Савчин О.

В пам"ять мами


Повернути не можна забути неможливо.  
 
Твої вишиванки мамо!
Про тебе подають нам знак,
З мережки живими словами
За тебе мовлять ромашки і мак 

Кажуть, про жито без меж
У жовтавому осені злоті,
Ти моя мамо по полю ідеш,
Вічно в будденій роботі

 Ідеш з прикритим чолом,
Боса – по стернях і росах,
Де ти лежиш за селом,
Там жито сушила в покосах

 Скільки за вік ти  зв”язала снопів
,Скільки нажала ти жита,
Нині лежиш ти в мовчані полів,
Небом безоднім прикрита

 А я в далекі поїхав краї,
Й тут серед зимньої ночі,
Сняться натруджені руки твої
І рідні зажурливі очі 

Рідко у сні тебе бачу,
 Гарну, таку молоду,
І, як сон віщий тлумачу,
Що ніколи тебе не знайду

Вже не розбудиш ти вітрами,
Не розтривожиш мене дощем
,Навколо тебе замкнулися брами
Безсмертям, жалем і плачем 

Тобі шумлять сосни на світання,
Співає жайвір  з верховіть.
Твоя зупинка тут остання,
Душа полинула в блакить…
——————————————
Кажуть тісно у труні лежати,
Пройнятим печалю і жалем.
Тож будем своє жито жати,
І до сотні доживем...

 Савчин О.М.

Людмилі

Ти Людям мила,
Таке я ім”я дав тобі.
Щоб справедливо жила,
Я благословляв в журбі:

 Не загубись в людському морі,
Не зачерствій на самоті,
Пильною будь ти у дорозі
,На перехрестях у житті 

Не загордися ти від удачі, 
А в скруті рук не опускай,
Не пропусти ти дні гарячі,
Коли збирають урожай

 Не обминай ти кривду люту,
 Жени від себе, й далі йди,
І підлабузництва отруту
У свою душу не прийми 

Не суди людей за одверті
Слова гіркої правоти,
І бійся, бійся більше смерті,
Повз горе батьківське пройти
Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая