хочу сюда!
 

Serozelenka

41 год, рак, познакомится с парнем в возрасте 38-50 лет

Заметки с меткой «істина»

Истина в Ней и в Нем...

Женские хитрости, 100% действующие на большинство мужчин, совершенно не подействуют на того единственного, что послан Ей самой судьбой. Именно для него женщина становится источником радости и вдохновения, источником жизни, по сути, как и Ее мужчина становиться вечностью для своей женщины.
В итоге две судьбы, два человека становятся сообщающимися сосудами радости, горестей, тепла и всего того, чем насыщена наша жизнь.
Толку рассказывать такому мужчине, что сантехник Вася пожирал Ее глазами (зачем будить ревность? дразнить по пустякам?). Он и так знает, что она неотразима.
Он также знает, что Она его, только его, потому что тепло, ласку, кров и надежность Ей может дать только Он. Потому что Он будет рядом с ней и в радости и в горе, в болезни и здравии. Потому что без Нее Его мир будет пустым.
Она тоже это знает, потому что Ее мир без Него станет похож на дерево, стоящее на равнине его ломает ветер, стегает дождь, бьет град, сжигает солнце Она выстоит, конечно, выстоит но цветы весной могут быть мельче, а листья скорее станут желтыми и веток сломанных будет больше...

Мне плевать на законы психологии и философии, писанные учеными мужами, мне плевать на уловки, предлагаемые прожженными жизнью дамами и кивающими им в такт похотливыми мужиками.
Истина в любимом человеке. Истина в Ней и в Нем, потому что они едины изначально энергией, умом, стремлениями, желаниями. Потому что им выпало счастье встретиться здесь на этой огромной планете и идти рядом, взявшись за руки.

Я цельна и самодостаточна. Я счастлива, что мне было позволено вскрыть мой ящик Пандоры и выпустить на свет боль, печали и даже страх, просто пройти чистилище, без этого не начался бы новый этап, ведь чтобы начать новое нужно разорвать старое и расплатиться со всеми в прошлой жизни, без этого никак.
Я счастлива, что мне была дарована радость и возможность подняться на вершину истинного наслаждения, быть одновременно податливой и упрямой, женщиной и ребенком, плакать и смеяться, просто быть собой
И я рада, что в мою жизнь был послан человек, который помог взорвать мое гнилое болотце.

Мне не нужно искать мужчину или мужа. Мой мужчина придет за мной сам.

що їм - тим стаю

Коли ти дотикаєшся до Істини - ти точно знаєш, що це справжня Істина, у тебе не виникає сумнівів, а приходить повне задоволення, повнота, повноцінність, завершеність....
Коли Ісус казав, що пізнавши Істину - стаєш вільним - Він був правий!
Скільки наших переконань і комплексів псує нам наше життя, скільки раз ми ранили із-за почуття неповноцінності своє серце і потрапляли в полон людських викривлених стереотипів?
Коли Бог приходить в твоє життя і проливає Світло Своєї Істини в твоє життя - ці стереотипи і комплекси відпадають від тебе, мов шматки висохшої багнюки... Як кайдани...

Істина - як їжа! Їжа для кожного дня! Слово Боже - наша їжа, ми перетворюємося у те, чим ми харчуємося!

Відкиньмо гнилу їжу і поспішімо до Того, хто може дати нам Хліб вічного Життя!

The truth won't fade away - Procol Harum

The truth won't fade away

(Brooker; Fisher; Reid)

           Правда не зникне.

We were young, we were brave, we were true, we were strong
           Ми були молоді, сміливі, правдиві і сильні,
Far away the bombs an' the buildings explodin'
           не було бомб і зруйнованих будинків,
there was no way out
           так, все це було десь далеко...
It was black, it was white, we had so much to say
            Чорна смуга змінювалася білою, як багато ми мали сказати...
Right or wrong... The truth won't fade away
            Такі чи не такі, але правди ніде діти.

We had our hopes, we had our dreams, we were young, we were old
            Ми мали сподівання, плекали мрії; побули юними, побули і літніми.
We saw our future self-destructing: there were roles that we played
            Ми передбачали нашу майбутню саморуйнацію - ось роль, яку ми зіграли.
Some were good, some were bad: there was so much to say
            Щось було файно, щось - кепсько, тут можна багато розповісти...
Right or wrong... The truth won't fade away
            Праві чи не праві?
            Правда незнищенна!
                                                            23.02.2015
Слухати

A Christmas Camel - Procol Harum

A Christmas Camel

(Brooker; Reid)

        Різдвяний верблюд

My amazon six-triggered* bride
       Хоча моя амазонська шестизарядна наречена,
now searching for a place to hide
       тепер шукає місця, де б сховатися,
still sees the truth quite easily
       однак і далі розуміє істину досить легко,
but shrouds all else in mystery
       все інше приховано за вуаллю таїни,
while madmen in top hats and tails
        в той час як варіяти у циліндрах і фраках
impale themselves on six-inch nails
        пронизують себе шестидюймовими цвяхами,
and some Arabian also-ran
        а якийсь арабський бідолаха
impersonates a watering can**
        є по суті ємністю для зрошення лану.

Some Santa Claus-like face of note
         Одна, схожа на Санта Клауса, відома особа
entreats my ears to set afloat
         їздить по моїх вухах, намагаючись зворушити
my feeble sick and weary brain
         мій слабий і втомлений, хворий розум,
and I am overcome with shame
         а я, охоплений соромом,
and hide inside my overcoat
         поглибше занурююся у своє пальто
and hurriedly begin to quote
         і поспіхом починаю називати все своїми іменами,
while some Arabian sheikh most grand
         поки найвеличніший арабський шейх
impersonates a hot-dog stand
         є по суті кіоском з продажу хот-догів.
 
The Red Cross ambulance outside
         Вигляд з вікна медпункту Червоного Хреста
can only mean that I must hide
         може означати лиш те, що мені пора ховатися,
'til dusk and finally the night
         поки не смеркне і не опуститься ніч,
when I will make a hasty flight
         коли я зможу здійснити поспішний переліт
across the sea and far away
         за сім морів і набагато далі -
to where the weary exiles stay
         де мешкають втомлені вигнанці,
and some Arabian oil-well
         а якась арабська нафтова свердловина
impersonates a padded cell
         означає одну комірку з м'якими стінками,

and some Arabian oil-well
         якась арабська нафтова свердловина
impersonates a padded cell
         означає ні що інше як палату психушки...

                                            18.01.2015

Слухати

*six-triggered - прикметник, що дослівно може значити "оснащений шістьма спусковими гачками"
**watering can - поливалка, ось така

такий-от химерний текст  :о

Останній мольфар Нечай передбачив війну України з Росією

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Джерело: fakty.ictv.ua

Гарна стаття у фактах, але трішки з вихилясом не в той бік. Передбачити війну з Росією міг будь хто, не лінивий, який би хоч трошки поцікавився українською історією. Дві дати випали на 2014 рік:

-        200-та річниця Великого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка;

-        360-та річниця Березневих статей Богдана Хмельницького.

Нагнітання напруги в суспільстві, аби залякати народ і забути саму можливість щось святкувати простежувалося увесь 2013 рік і з наближенням цих дат щоразу зростала.

Двома сторонами у конфлікти РФ виразно намагається зобразити українців Сходу і Заходу. Тобто саме РФ „підігріває протистояння” і є „третьою” стороною у конфлікті. Щоб розвести дурнів до цього приплітають німців, або американців, або міфічного „когось”.

Заяви Крембля про „збереження територіальної цілісності України” на офіційному рівні з одночасним розповсюдженням через агентів чуток, що війна припиниться, як тільки рашисти відіб’ють 8 областей, є звичайною брехливою політикою московітів.

Треба вітати заяви Президента України про федералізацію, чи децентралізацію. Ця дія дійсно припинить конфлікт, як тільки 24 адміністративні одиниці РФ перейдуть до юрисдикції України.

У РФ, - правда, це те, що друкують.

В Україні, правду цінують, хоч вона і в кожного своя. В нас кажуть, що істина у Бога. Але саме життя, вже десятки років іменем бога стверджує: „Україна є!!!”

Завдання українцям – не відмовлятися від свого власного, від земель политих кров’ю і потом наших предків. Захищати власну правду, гуртом стояти за істину і не сидіти Солохою. Не прогавити власну долю. Діяти, діяти, діяти.

Для перемоги, треба знати душу українця. Її, як ніхто інший знав знаменитий на увесь білий Світ мольфар, Михайло Нечай. Характеризуючи немаленьку частину українського етносу, а саме, гуцулів, Михайло Михайлович каже:

"Гуцул – це часточка України... 

Гуцул завжди за правду був готовий вбити будь-кого 

або знищити себе. 

За правду він готовий іти у вогонь і воду"

 

Як тільки, українці урядовці перестануть брехати, а на чисту воду виведуть лідера сусідньої держави, злапуючи його на брехні 33 рази, перед Світом, осібно перед Світом українців України і Кацапстану, московській владі гаплик. Справа лише в часі, який прогавити не можна, та в бажанні кожного громадянина Світлого Світу!

Як справедливо зауважив Михайло Саакашвілі, Пукін готується до стрибка, в якому зламає собі шию.

За Михайлом, головним завданням українців, це не наробити шкоди собі самим. http://intvua.com/news/115824-saakashvili-putin-gotovitsya-k-pryzhku-v-kotorom-slomaet.html   

І врешті решт час вже людям почути молитву Великого Тараса:

Роботящим умам,
  Роботящим рукам
  Перелоги орать,
  Думать, сiять, не ждать
  I посiяне жать
  Роботящим рукам
.

Тоді і нові Хмелі-генералісимуси знайдуться, і зірка України засяє з небаченою силою!

Слава Україні!!!


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

85%, 11 голосов

8%, 1 голос

8%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Nothing But the Truth - Procol Harum

Nothing But the Truth
      Нічого крім істини

It seems as clear as yesterday
      Нібито ясно, як і вчора
We saw it in a dream
      це привиділося нам,
but dream became insanity
      але видіння переродилося на безум,
an awful gaping scream
      на несамовитий крик.
So sad to see such emptiness
      Як тяжко почувати таку пустоту,
So sad to see such tears
      як гірко бачити стільки сліз,
And heaped up leaves of bitterness
      і купи листя з Дерева-Смутку
turned mouldy down the years
      що в'януть під товщею років.

Nothing but the truth.
      Нічого крім істини!
Common words in use
      Простими і зрозумілими словами.
Hard to find excuse
      Важко знайти пояснення -
Harder than the truth
      важче, ніж бачити істину...

Like Icarus we flew too high
      Як Ікар, ми летіли надто високо,
We flew too near the sun
      надто близько до Сонця.
They caught us in that awful glare
      Нас полонило те моторошне світло,
Our hapless throats were strung
      немов удавкою перехопило наші нещасні шиї,
But just before the final stroke
      та за мить до того, як рішуче шарпонути,
They took us victims of the rope
      щось поглинуло нас - жертв того зашморгу,
And cast us far beyond the deep
      і кинуло десь за межі знаного
To lie in never ending sleep
      лежати у вічному сні.

It seems as clear as yesterday
      Здається, ясно, як і вчора,
They cast us in the deep
      нас кинуто у ту глибінь.
We lie in darkest night for good
      Ми лежимо у найчорнішій ночі,
Never ending sleep
      щоб міцно, безпробудно спати.
A never ending bitter gloom
      Безмежний гіркий морок,
Whose darkness seldom clears
      що лиш зрідка розвиднюється.
A God forsaken emptiness
      Богом забута порожнеча,
Which fills our hearts with tears
      що повнить наші серця слізьми.

Nothing but the truth.
      Нічого крім істини!
Common words in use
      Простими і зрозумілими словами.
Hard to find excuse
      Важко знайти пояснення -
Harder than the truth
      важче, ніж бачити істину...

                           12.05.2014
letsrockСЛУХАТИletsrock

Український момент істини

Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4

Сьогодні декотрі наші політики активно пропагують федералізм: одні непрямим чином підіграють Росії, другі – цілком свідомо працюють на її егоїстичні інтереси. Так чи інакше всі вони намагаються спокушати людей, більшість яких навіть не розуміє значення цього модного для них слова. Логіки ж для запровадження названого ладу в сучасній Україні нема ніякої. Справді, скажіть, будь-ласка, за якою ознакою необхідно федералізувати Україну? За етнічною ні, бо в Україні всі етноси перемішані та за Конституцією і на практиці рівні; за релігійною теж ні: маємо той самий аргумент. Географічний поділ – штучний, безпідставний. Історичний – несуттєвий, неактуальний і неперспективний. Крим уже має автономну республіку. То навіщо проштовхувати зайве? Лише для того, щоб сіяти розбрат?
      П
роповідники цієї ідеї часто посилаються на приклад успішних країн Швейцарії та Німеччини. Але навмисне мовчать про те, що у конфедеративній Швейцарії кожний кантон – окремий етнос. Навмисне мовчать або не знають історії Німеччини, де колись існувало багато самостійних князівств-держав. До утворення цієї «корпоративної федерації»  чимало зусиль доклали і країни-переможниці в Другій світовій війні, коли конче треба було зруйнувати попередній державотворчий принцип: «Німеччина – це один рейх, один народ, один фюрер». Тим часом руйнувати нашу демократичну державу, в якій усі громадяни мають рівні права, нема жодної потреби. До того ж, центральна влада готова значно розширити повноваження регіонів, їхнє право розпоряджатися цілими галузями місцевого господарства, широкою культосвітньою сферою, власними коштами тощо.
      У своїх маніпулятивних прийомах проросійські агенти і їхні підбрехачі лицемірно апелюють до людських, особливо жіночих почуттів, мовляв, треба домовлятися навіть із чортом, аби за всяку ціну припинити вогонь, аби зберегти життя молодих людей по обидві сторони. Послідувати їхнім закликам – означає залишити в регіоні незмінним статус-кво, тобто владу терористів, російських емісарів та їхніх кримінальних попутників. За таким принципом нам не треба було виганяти  гітлерівців з країни, бо ж – мамо рідна! – будуть жертви. Так, втрати були і будуть, якщо ми хочемо мати власну державу і повагу у світі. Але мусимо скрізь і на всіх рівнях докласти зусиль, щоб ці втрати звести до мінімуму.
     Спецслужби Росії та її агенти впливу мають за ціль якщо не відірвати Донбас, мов Крим,  то створити обставини, за яких він лише формально числився б в Україні, а насправді, з ворожою для неї владою, реально залежав од Росії та перебував у кишені Путіна ще глибше, ніж там сидів і досі сидить Янукович. З огляду на слабкість нашої держави, юридично-правовою підстилкою для такої затії цілком стала б ота федералістична верета. Як тут вчинить наш четвертий Президент – ще гірше, ніж третій, чи значно ліпше – ми хутко дізнаємося. Назріває український момент істини.

 Олекса Палійчук.


/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;}

Не клоніться злу !!!

Всякий,  кто  однажды  провозгласил  насилие  своим  методом,  неумолимо должен  избрать  ложь  своим  принципом.  Рождаясь,  насилие  действует открыто и даже гордится собой. Но едва оно укрепится, утвердится, — оно ощущает  разрежение  воздуха  вокруг  себя  и  не  может  существовать дальше иначе, как затуманиваясь в ложь, прикрываясь её сладкоречием.

Александр Исаевич Солженицын




Александр Исаевич Солженицын
 
НОБЕЛЕВСКАЯ ЛЕКЦИЯ

1
Как тот дикарь, в недоумении подобравший странный выброс ли
океана? захоронок песков? или с неба упавший непонятный предмет? —
замысловатый  в  изгибах,  отблескивающий  то  смутно,  то  ярким  ударом
луча, — вертит его так и сяк, вертит, ищет, как приспособить к делу, ищет
ему доступной низшей службы, никак не догадываясь о высшей.
Так и мы, держа  в руках Искусство, самоуверенно почитаем себя
хозяевами его, смело его направляем, обновляем, реформируем, манифе-
стируем, продаём за деньги, угождаем сильным, обращаем то для развле-
чения  — до эстрадных песенок и ночного бара, то — затычкою или  пал-
кою, как схватишь, — для политических мимобежных нужд, для ограни-
ченных социальных. А искусство — не оскверняется нашими попытками,
не теряет на том своего происхождения, всякий раз и во всяком употреб-
лении уделяя нам часть своего тайного внутреннего света.
Но  охватим  ли    в е с ь    тот  свет?  Кто  осмелится  сказать,  что
определил  Искусство?  перечислил  все  стороны  его?  А может  быть  уже  и
понимал,  и  называл  нам  в  прошлые  века,  но  мы  не  долго  могли  на  том
застояться: мы послушали, и пренебрегли, и откинули тут же, как всегда
спеша сменить хоть и самое лучшее — а только бы на новое! И когда снова
нам скажут старое, мы уже и не вспомним, что это у нас было.
Один художник мнит себя творцом независимого духовного мира,
и  взваливает  на  свои  плечи  акт  творения  этого  мира,  населения  его,
объемлющей ответственности за него, — но подламывается, ибо нагрузки
такой  не  способен  выдержать  смертный  гений;  как  и  вообще  человек,
объявивший  себя  центром  бытия,  не  сумел  создать  уравновешенной
духовной системы. И если овладевает им неудача — валят её на извечную
дисгармоничность  мира,  на  сложность  современной  разорванной  души
или непонятливость публики.
Другой — знает над собой силу высшую и  радостно работает  ма-
леньким  подмастерьем  под  небом  Бога,  хотя  ещё  строже  его  ответст-
венность  за  всё  написанное,  нарисованное,  за  воспринимающие  души.
Зато: не им этот мир создан, не им управляется, нет сомненья в его осно-
вах, художнику дано лишь острее других ощутить гармонию мира, красо-
ту и безобразие человеческого вклада в него — и  остро передать  это лю-
дям. И в неудачах и даже на дне существования — в нищете, в тюрьме, в
болезнях — ощущение устойчивой гармонии не может покинуть его.
Однако  вся  иррациональность  искусства,  его  ослепительные  из-
вивы, непредсказуемые находки, его сотрясающее воздействие на людей
—  слишком  волшебны,  чтоб  исчерпать  их  мировоззрением  художника,
замыслом его или работой его недостойных пальцев.
Археологи  не  обнаруживают  таких  ранних  стадий  человеческого
существования,  когда  бы  не  было  у  нас  искусства.  Ещё  в  предутренних
сумерках  человечества  мы  получили  его  из  Рук,  которых  не  успели  раз-
глядеть. И не успели спросить:  з а ч е м  нам этот дар? как обращаться с
ним?
И  ошибались,  и  ошибутся  все  предсказатели,  что  искусство
разложится,  изживёт  свои  формы,  умрёт.  Умрём  —  мы,  а  оно  —
останется.  И ещё  поймём  ли  мы  до  нашей  гибели  все  стороны  и  все
назначенья его?
Не всё — называется. Иное влечёт дальше слов. Искусство растеп-
ляет  даже  захоложенную,  затемнённую  душу  к  высокому  духовному
опыту. Посредством искусства иногда посылаются нам, смутно, коротко,
— такие откровения, каких не выработать рассудочному мышлению.
Как то маленькое зеркальце сказок: в него глянешь и увидишь —
не себя, — увидишь на миг Недоступное, куда не доскакать, не долететь.
И только душа занывает... 


2
Достоевский  загадочно  обронил  однажды:  «Мир  спасёт  красота».
Что это? Мне долго казалось — просто фраза. Как бы это возможно? Когда
в  кровожадной  истории,  кого  и  от  чего  спасала  красота?  Облагоражи-
вала, возвышала — да, но кого спасла?
Однако  есть  такая  особенность  в  сути  красоты,  особенность  в
положении  искусства:  убедительность  истинно  художественного  произ-
ведения совершенно неопровержима и подчиняет себе даже противяще-
еся  сердце.  Политическую  речь,  напористую  публицистику,  программу
социальной  жизни,  философскую  систему  можно  по  видимости  по-
строить  гладко,  стройно  и  на  ошибке,  и  на  лжи;  и  что  скрыто,  и  что
искажено  —  увидится  не  сразу.  А выйдет  на  спор  противонаправленная
речь,  публицистика,  программа,  иноструктурная  философия,  —  и  всё
опять  так  же  стройно  и  гладко,  и  опять  сошлось.  Оттого  доверие  к  ним
есть — и доверия нет.
Попусту твердится, что к сердцу не ложится.
Произведение  же  художественное  свою  проверку  несёт  само  в
себе:  концепции  придуманные,  натянутые,  не  выдерживают  испытания
на образах: разваливаются и те и другие, оказываются хилы, бледны, ни-
кого  не  убеждают.  Произведения  же,  зачерпнувшие  истины  и  предста-
вившие  нам  её  сгущённо-живой,  захватывают  нас,  приобщают  к  себе
властно, — и никто, никогда, даже через века, не явится их опровергать.
Так может быть это старое триединство Истины, Добра и Красоты
—  не  просто  парадная  обветшалая  формула,  как  казалось  нам  в  пору
нашей самонадеянной материалистической юности? Если вершины этих
трёх дерев сходятся, как  утверждали исследователи, но слишком явные,
слишком прямые поросли Истины и Добра задавлены, срублены, не про-
пускаются, — то может быть причудливые, непредсказуемые, неожидае-
мые  поросли  Красоты  пробьются  и  взовьются   в  то  же  самое  место,  и
так выполнят работу за всех трёх?
И тогда не обмолвкою, но пророчеством написано у Достоевского:
«Мир  спасёт  красота»?  Ведь  ему  дано  было  многое  видеть,  озаряло  его
удивительно.
И  тогда  искусство,  литература  могут  на  деле  помочь  сегодня-
шнему миру?
То немногое, что удалось мне с годами в этой задаче разглядеть, я
и попытаюсь изложить сегодня здесь.

(далі в Ч. 2)

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая