I.UA

Профиль

Provisnuk

Provisnuk

Украина, Ужгород-Перех.

Рейтинг в разделе:

Україномовні – то селюки

Posted on 27.08.2011 
 
1 Vote

 Якщо  навіть поверхово глянути   на нашу історію і подивитися, що з нами робили, ми переконаємося, що  керували нами різні люди, різні імперії, різні добродії, різні ощасливителі й визволителі. З нас постійно ліпили якийсь тип. А тих,котрі в цей тип не вписалися, – їх  вже давно нема. Їх просто вистріляли, повивозили,  примусили мовчати або перетворили на агентів КДБ.

 Нас століттями вчили тої терплячості. А нетерплячих людей вивезли. Нетерплячі люди були в Україні напередодні проголошення її Незалежності, коли повиходили з тюрем і концтаборів колишні в’язні. Але вони зараз або глибоко літні люди, або повмирали. А нове покоління – інше, воно виховувалося за інших обставин, його вчили мовчати. Хоча… Чи дуже бунтували люди після війни? То дійсно в традиції нашого народу – терпіти.

 Тепер люди, які живуть в містах, кинулися в села, щоб виживати. Ми виживаємо. Але чи такого виживання сподівалися 20 років тому, коли всі раділи й мали гордість? В селах лишилися переважно непрацездатні люди із незначними вкрапленнями лікарів, медиків, священиків.

Ще одна страшна, на мій погляд, річ відбувається. Подивіться телебачення: всі передачі – російськомовні, пісня звучить переважно російська. Створюється враження, підозрюю, що свідомо, буцімто успішні люди — то є люди російськомовні. А україномовні — то такі селюки, які не вміють інтернетом користуватися. Бо хто в селі інтернетом зі старшого покоління користується? Бібліотеки нема, книги — дорогі. Та й не читають їх, бо нема часу — є корова, коні, город, мотика. І так все йде. І на тлі тих довгоногих глямурних красоток і красенів, званих вечірок виявляється, що ті українці — такі собі австралійські аборигени, котрі ходять зі своїми бумерангами-мотичками, а решта – “красивые, правильные люди, которые знают, как жить, умеют жить, правильно умеют жить”. Вони — успішні люди, а ти — лох. Ну то й будь лохом. То настирливо вправляється в мізки людей.

Пісня про село немовичі

  • 25.01.11, 19:46
Автор. Наконечний Ф.Й
Музика. Савчин В.М.

Адмінреформа Фазана


Для прискорення вступу в НАТО і Раду Європи я, Фазан пропоную надати наступні права депутатам і начальникам :
- На одну хвилину в тиждень надавати прямий телеефір для передачі привіту рідним, близьким і виборцям на місцях.
- Відпустка тільки літом і не більше 90 календарних днів.
-Позачергове підвищення платні не рідше одного разу в місяць.
-Користуватись Інтернетом безкоштовно і контролювати якість порнографії.
-Безкоштовний пропой і кожноденна  перевірка якості обслуговування в ресторанах - на вибір.
-Користуватись службовим автомобілем у власних цілях не більше 24 годин на добу.
-Начальникам-бувшим зекам належить безкоштовний чай, але не більше одної пачки в день.
-Аграрні начальники мають право пересуватись по місту і своїх селах на "Білорусах" і комбайнах "Нива", і мають право приносити на свої робочі місця смажені зернята з гарбузи або соняшника.
- Найбільш активні начальники мають право спасати людство від НЛО , але не більше одного разу під час засідання.

Інструкція для порядного сільського виборця /Прикол/


Ця інструкція пропонує, як не поводитися і що не
робити в день голосування./ Хто не бажає, може наплювати, або
використати за “прямим” призначенням/.


Виборчі дільниці не повинні влаштовуватись, в
банях, саунах, чайних, генделиках і казино. Ці дільниці бажано
розмістити у школі, бо ми, дякувати Богу, завдяки таким частим виборам,
ходимо до школи частіше, ніж деякі старшокласники. Для чого вивіску
“Школа” треба поміняти на “Публічний дім”. Дітям роз”яснити, що це дім
для публіки, яка голосує.
Виборці-це ті, кого страшно любить робота, на кому
воду возять і кому всі писані закони обов”язкові до виконання. Всілякі
там молокососи до 18 років не вважаються виборцями, тож можуть цю
інструкцію не виконувати, спокійно в цей день можуть дудлити своє пиво.
Якщо біля входу, де голосує публіка, вам пропонують гроші за сяке-таке голосування,то беріть їх не нюхаючі, бо ж, як відомо гроші не пахнуть.
На виборчу дільницю заходьте згорбившись в три
погибелі, щоби всі зрозуміли, що ви несете тягар відповідальності за
результати до самого кінця.І якщо ви випадково захватили з собою
пляшчину самогони, але її відібрала у вас міліція, то ви неправі. Адже
страшно навіть подумати,скільки неприємностей принесе ця контрабанда
п”яним членам з комісії. А якщо у вас було дві пляшки,то до проблеми
могли присмоктатися ще й іноземні спостерігачі разом з дільничним
міліціянтом.
Біля входу у дім, в якому голосує публіка, вас
повинен зустріти старший член з комісії. Цей старий член зобов”язаний на
око визначити, що за виборець перед ним. Якщо виборець хитається , з
рота його несе перегаром і він дивується, бачачи себе перед собою члена
комісії: “Ого! Так вас тут аж троє! ” значить це прибічник багатовладдя,
тобто типовий демократ.
Виборець повинен мати документ,де підтверджено, що
він не козел і не свиня якась зальотна. Якщо у декого замість прізвища
написано “виборець”- виправленому вірити.
Член з комісії не має жодного права голосно і
конкретно розказувати за кого голосувати. Достатньо показати, де
поставити “галочку”. Якщо ж виборець тупий,глухий і сліпий-то це
надзвичайно мудрий виборець, бо йому ніякий указ не писаний.
В кабінці можна перебувати тільки одному і не дай
Бог там займатися сексом, випивати і голосно радитись зі своїм
найближчим членом з комісії.
Тих, хто проголосував слід виганяти через задній прохід, тобто через хід навпроти входу, або,як кажуть-чорний хід. Вилітати треба швидко, щоб охорона не встигла вам дати “пенделя”…
Рахуючи голоси членам треба знати основне правило арифметики для начальника,яке гласить “2+2= скільки треба”..
Це правило треба добре завчити, пізніше буде менше проблем та звернень
до суду. Брати до уваги, що теперішній розклад карт, пардон – бюлетенів,
треба фіксувати на межі 21 /очко/, все,що більше то перебір,повторно
перетасувати так, щоб в кого треба обов”язково було очко.
Доповнення до інструкції.
На штанях в Голови повинен бути ремінь, це буде на всяк
випадок, як ремінь безпеки. Бо якщо результати не сподобаються,тому кому
потрібно, то тільки ремінь дасть шанс залишитись в штанах і дозволить бути сяким-таким членом, не таким,як дівчина…


Ця важлива інструкція має бути в кожного члена з комісії не для використання в туалеті, а для роботи.


Інструкція розроблена кандидатом на посаду Голови великого села на основі типової
наглядної агітації з газети “В.З”.



Бардака не буде?

...а може Вам ся люблять брехачі і злодії...







11.10.2010 (18:33)


Таке не вигадаєш.
Стиль і грамота згідно оригінала.


* Воловець.


" Із передвиборної програми кандидата на посаду селищного Голови"


Скоро вибори!. Подивіться Люди Добрі хто балатуєся на Голову.
Поінтересуйтеся. Прочитайте Їхні Автобіографії. І тоді Ви будите знати
Хто Вони і Чого Рвуться До Влади. Де працювали з ким скільки крали. Які
Посади Скільки Років займали. І якщо Вони для Воловця нічого не зробили
то Грош Їм Ціна. І Вони йдуть для того щоби ще більше вкрасти, щоби
ще більше Роздеребенити Наш Воловець. Щоби ще більше іздіватися над
нашими простими Людьми. Люди Уже Минув той час коли треба було думати і
прийшов той час коли треба відстоювати Правду коли треба боротися за
Краще Життя і тепер ви маєте хороший шанс. І Господь Бог на Вашій
стороні. Я Фозан і Мені тоже надоїв бардак і повний беспридел у нашому
Воловцьови. Зробім крок до кращого життя разом. Крок Уверенності Крок
Правди. Люди повірте в Мене! Повірте в Божу Силу! І тоді у Вас Буде
Порядочний Чесний і Совісний Голова! Ви будете Жити Краще! Фозан
Сказав! Фозан зробив! Я Фозан не буду Вам брехати, не буду обіцяти
невозможноє! Мої Нові Принципи і Нові Правила роботи Селищної ради на 4
роки Будуть Жосткими!!!  Отчот перед Людьми і перед Громадов за бюджетні
кошти кожні 6 місяців. На Зборах кожної Вулиці Селища буде вибрано по
пару Чоловік з яких буде створена комісія яка буде контролювати роботу
Селищної Ради на запланованих участках! Мусорну свалку буде перенесено
за межі Воловця. Бардака не буде! Люди Я Фозан звертаюся до
Вас.Прийшов час Думати. Прийшов час вислухати многих а повірити Одному.
Збирайтеся разом думайте своїми Головами Совітуйтеся що робити. За кого
віддати свій голос- бо много Званих а вибрати треба Одного. Не
піддавайтеся на обман. А може Ви хочете Вибрати такого самого як бов а
може Вам ся люблять брехачі і злодії а може ви вже і не хочете
голосувати і не хочете ліпше жити? Га? /Погана привичка/. Я не вірю що
ви виберете для себе Головов плохого чоловіка/брехача і взяточника/.
Бідність. Плохі Дороги. Мусор.Корукція і Неповага до людий наші
проблеми.


Тепер Ви Рішаєте Судьбу Воловця бо Нам разом туй ще Довго Жити. Я
буду дуже Вдячний Вам якщо Ви проголосуєте за мене! Я докажу Вам що
можна жити Чесно. З Повагою до всіх Вас Фозан!


Надрукував Фозан. Тираж 100 штук. Відповідальний за друк Фозан .


Хіба ж буде чужий Бог оберігати нас?

 Якому богу молимося браття
 За кого, сестро, на устах молитва?
 Чи не за тих, хто кидав нас за грати,
  З яким - наша споконвічна битва
.

 

  Напевно так розмістилися Небесні Світила на початку 20-го століття, що наша українська нація потрапила під поголовне винищення.Можливо тому, що ми забули і закинули своїх Богів, сповідуючи яким, наші предки жили щиро і правдиво.Не за Авраама, Якова чи Давида треба було просити їхнього Бога, а за відновлення храмів сіл та міст. Хіба ж буде чужий Бог оберігати нас?
     Тепер ні в кого не виникає сумніву, що голодомор прораховувався і здійснювався найперше для того, щоб винищити українство, а якщо сказати простіше і відвертіше: голодомор був чітко спланованою акцією проти всього українського народу, який став колективною жертвою доти небаченого політичного терору.
    Історія, як відомо- це дії не якихось вигаданих народів, це дії і вчинки конкретних людей, людей певного племені і роду. Частіше всього люди стають заручниками суспільної системи, за якої їм суджено явитися на світ. Та хіба винні в чомусь прості люди, що народилися при Чингіз-Хані, Гітлері чи Сталіну? Але ж саме вони стають першими жертвами страхітливих систем.
     Без знання національної історії, зокрема знання голодоморів, без повернення шаноби до своїх дідів-прадідів та могил своїх пращурів  не можна подолати теперішнє історичне безпам"ятство. Ми мусимо знати свою історію, нам потрібна історична правда: Хто організував голодомор? Що за люди?. Хто керував сатанинською машиною?
     Українці багато століть перебували під чужинцями: з 13-го століття не було своєї законодавчої влади, короля і королівського двору, своєї армії, філософії і права.Керований інстинктом самозбереження, наш народ упродовж свого
підневілля намагався витворити політичну національну еліту. Провідник нації- інтелігенція, ніяк не могла вирости з почуттів підданства його імператорській величності імператору Російської імперії, всліпу ідейно блукала, коли в більшовиках і комуністах бачила не імперіалістів,а соціал-демократів. Вийшовши з етнічних українців, інтелігенція не
подолала в собі комплекс меншовартості і не навчилася боротися проти своїх катів. Винниченко, вмправдовуючись, казав,що українських інтелігентів, які свідомо будували незалежну Україну в 1917-1920 роках, було всього 300 осіб.
     Коли нація не має своєї патріотичної еліти і в історичному забутті переходить безголовою масою з десятиріччя в десятиріччя, не усвідомлюючи свого історичного і космічного призначення, то це дуже важко назвати правильною позицією.
    20-те століття в історії України було позначене могутнім піднесенням патріотичного руху. У відповідь на активне пробудження народу Російська імперія обдумано спланувала і завдала жорстоких ударів, розрахованих не на "покарання" непокірних,а на фізичне винищення українців при допомозі голоду.Голодомори виявилися набагато дієвішою зброєю, ніж депортації і розстріли на місці.
  Хіба ж можна забути голодомори до воєнних і післявоєнних років? Хіба не повинні покаятися і спокутувати гріхи своїх
ідейних батьків нинішні нащадки авторів і виконавців цього страшного злочину- комуністи,які зіграли цілком певно
регулюючу роль у задумі перерозподілу геополітичного впливу в рамках багатополярної структури тогочасного світу .
Головна ж мета- вилучення Росії з системи міжнародних відносин.Був запущений механізм створення моделі вилучення з світової політичної гри ключової держави, якою була Росія, за допомогою швидкоплинного захоплення влади.З а цією моделлю Україні була відведена роль "розмінної монети".Саме це і стало підґрунтям для організаціїї
голодоморів...
                                                                               

Чи можливо жити без майбутнього...

  

 Після того,як за неповних два місяці полишили цей світ мама і брат...,якось непомітно і зненацька заволоділа мною підступна депресія, ні з того ні з сього різко змінюється настрій, здається,що цілий світ повстав проти тебе.Взагалі перестав спілкуватися з ріднею.Не полишає думка,коли барон Мюнхгаузен попав у болото і ніхто не взявся допомогти йому,поки він не взяв сам себе за волосся і самотужки вибрався з тої  багнюки.

   Я вже не дуже то й молодий і добре розумію, що життя не може бути розфасовано тільки на добрих і щасливих 
поличках.Не буває в ньому суцільно-золотих безтурботних днів. На жаль, а може і на добро  воно має сірі будні, бо ж як же людина спізнала б сенс свята. Адже саме долаючи труднощі, ми здобуваємо такий необхідний досвід.
    Добре знаю,що треба взяти себе "в руки", необхідно рухатися....Знаю і переконаний, що куди б я не подався, навіть якби переїхав у місця де народився, то всеодно я потягну за собою досить солідний багаж свого минулого, свої переконання , свої мрії і свій звичний,усталенний спосіб життя. І якщо я не пересилю себе, не зміню цього всього, то навіть у райськім місці не забариться оте болото. Що ж робити,як навчитися жити без минулого, і чи можливо жити без майбутнього? 

Хто шукає- той знаходить.



Мені прийшлося приміряти на себе роль роботодавця. Почалосятвсе з того, що  необхідно було знайти у свій невеличкий магазин  побутової техніки працівника - дівчину, яка виконувала б обов’язки менеджера (кави могла зварити й на телефонні дзвінки відповісти), і набирала б кілька десятків накладних у день. Особливих вимог до працівниці спочатку ніби не було, то  справді здалося, що знайти таку дівчину (приємну в спілкуванні, адекватну, знайому з телефоном, факсомі комп’ютером легко -  розмістив оголошення в газеті й закинув інформацію в інтернеті на свій місцевий сайт.     За кілька днів  мало не відстрілювався від охочих працювати. Їх не спиняло нічого - ні їхня повна необізнаність із  з комп’ютером взагалі, ні відсутність досвіду роботи й поняття про електронну пошту, ні невміння розмовляти по телефону (як і взагалі розмовляти літературною мовою!), ні тотальна безграмотність… Звісно, на п’ятій чи шостій пошукачці, запрошеній на співбесіду ,стало  зрозуміло, що більшість претендентів на такі посади (а, може, й не лише на такі?) , м’яко кажучи, не підходять. Ні, я їх за це не засуджую, у кожного є надія, що головне -якось зачепитися, а там, дасть Бог, якось воно буде. Ну , комп’ютер - хай уже. Але зовнішній вигляд!!! Одне чудо (дівчина!) з’явилося на співбесіду з пляшкою пива й на запитання, чому вона пішла з попереднього місця роботи, відповіло, матюкнувшись для більшої емоційності: «Платили мало!» І сміх, і гріх. Після неї дівоньки, вбрані в джинси, з-під яких виглядає спідня білизна, чи в спідничку, яка заледве попку прикриває, уже не дуже й дивували. Чому тут дивуватись - я ж продавця,або як зараз модно менеджера шукаю! А поняття про менеджера, у суспільній свідомості формують почерпнуті з анекдотів стереотипи!                                                                                                                                Мене добряче шокувало ,що декого з тих дівчат не здивувало б, якби їхні функціональні обов’язки захотіли б урізноманітнити обов’язковим обіднім перетрахом. Та менше з тим. Навіть більше за голопузих дивують ті пошукачки, які починають ставити запитання на кшталт: «А можна я буду запізнюватись на сорок хвилин і йти раніше на годину?  А ще мені дитину зі школи потрібно щодня забирати й годувати обідом. Ви будете мене відпускати?» Скажіть, навіщо їй робота, якщо  вона так заважатиме жити?

  Довелося закинути усі способи пошуків, окрім перевіреного «за рекомендацією знайомих і знайомих знайомих». Хто шукає - знаходить.
Тепер я знаю, що є проблема не тільки пошуку роботи, а й не менша проблема пошуку працівника!




Плюс помінявся на мінус

Згадаймо, як енкаведисти спочатку стріляли у свій народ, а потім - один у
одного. Так само буде з цією владою, яка, власне, і владою не є, а лише
колоніальною адміністрацією, керованою з Кремля, що знайшла собі царів в
особах Путіна і Медведєва. Але навіть не це важливо. Головне, що
нинішня ситуація обов'язково стане каталізатором якісних змін у
суспільстві. Згідно із законами фізики, чим більший тиск, тим більший
опір.
Якби Президентом стала пані з чужою косою, вона б далі заколисувала
публіку соціально-побутовими казками про те, як у нас все прекрасно.
Натомість зараз, коли щодня псевдовлада відламує шмат української
незалежності, виникає усвідомлення: цій навалі треба протистояти.
Попередня влада присипляла суспільство, не здійснюючи радикальних
якісних змін, бо не мала на них ні політичної волі, ні духовної сили.
Натомість нинішня влада, навпаки, своїм нищенням державності пробуджує у
людях національну свідомість.
ArticleSummaryIcon_61179_0.jpg
Згадаймо 2004 рік, коли постав Майдан - «помаранчеві» лідери зрадили
його ідеали. Плюс змінився на мінус, після піднесення прийшов логічний
суспільно-психологічний спад. А відтак настане час і для позитиву. Чи
може нація так швидко відновити свої сили після такого удару? Ні, не
може. Потрібен лікар, який називається Його величність Час. Зараз народ
переживає глибоку суспільно-психологічну депресію. Щоб вийти з неї,
треба десь брати позитивні емоції. Де? З української історії. Вона
свідчить, що не було такого періоду в житті нашого народу, з якого ми не
вийшли б сильнішими. Навіть поразку Мазепи народ трансформував в ідею
незалежності України.
Щоб вивести народ зі стану апатії, потрібна прелюдія під назвою
«місцеві вибори». Вони мають засвідчити, що порівняно з 2004 роком
якість українського суспільства не падає, а, навпаки, зростає, що
перемога «регіонів» - усього лиш поразка «помаранчевих». І сталося це
насправді не 2010 року, а ще 2004-го, коли не було покарано жодного
фальсифікатора виборів. Маємо усвідомити і прийняти: нинішня ситуація -
розплата нації за її непослідовність і філософію «меншого зла».

Тонировка авто грозит штрафом в 400 ГРИВЕН


Госавтоинспекция начала закупки
оборудования для проверки тонирования машин с целью оформления
протоколов об административном нарушении.
Госавтоинспекция Украины уже сняла со всех патрульных
машин тонировочные пленки, как того требовал глава МВД Анатолий Могилев.
Теперь же в ГАИ намерены проконтролировать законность нанесения
тонировочных пленок на автомобилях остальных граждан.
"Разговоры о растонировке машин украинцев ведутся уже давно. И сейчас мы
начали этот процесс, начали его с себя, растонировали свои машины.
Теперь ГАИ закупит специальные приборы, которые смогут определить
степень пропускной способности света той или иной пленки на стеклах. В
скором времени специальные патрули с подготовленными людьми, у которых
будут эти приборы, появятся на дорогах", - подчеркнул В.Лозовой.
Мы только контролируем и наказываем нарушителей", - сказал он. Штраф за незаконную тонировку составляет от 340 до 420 грн.
Именно ГОСТ 5727-88 регулирует степень затемнения стекол автомобиля.
Согласно пункту 2.2.4 этого ГОСТа: Светопропускание стекол,
обеспечивающих видимость для водителя, должно быть не менее:
75% - для ветровых стекол;
70% - для стекол, не являющихся ветровыми, входящих в нормативное поле обзора П, определяющее переднюю обзорность.


Светопропускание прочих неветровых стекол не нормируется.
РБК-Украина


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
предыдущая
следующая