хочу сюда!
 

Ксения

37 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 38-45 лет

Заметки с меткой «творчість»

Коли закінчиться війна

Коротко: Музика - Олена Вінник-Ліщинська (Порт-Сент-Люсі, Флорида), слова - Олена Вінник-Ліщинська і трохи мої.

Виконує: Анастасія Данилюк (Нью-Йорк)






Домашня творчість

Домашня творчість після свят...

Творчість вчителя є необхідність чи потреба?

План

І. Вступ

ІІ. Теоретичний блок

ІІІ. Практичний блок. Міні-дискусія

IV. Підсумок

Питання для самоперевірки

І. Вступ

Нині освітні процеси в Україні відзначаються неординарністю, пошуком нових підходів до навчання і виховання дітей у початковій ланці. Технологічна майстерність педагога та наявний професійний рівень є основними чинниками в сучасних умовах.

Вирішальними чинниками успіху вчителя початкового  навчання  стають наступні складові:

інтелектуальність педагога — це поінформованість про технології здійснення певного виду діяльності, розуміння їх особливостей;

дії та практичні знання — це володіння набором дидактичних методів, прийомів та організаційних форм, вироблення власної педагогічної техніки;

емоційність та увага — способи пристосування своїх професійних можливостей до вихованців, урахування їхніх індивідуальних запитів.

Важливе значення має самореалізація педагога як людини, творця, громадянина.

Викладач-практикант. Сьогодні я пропоную подискутувати з приводу питання: «Творчість педагога — це необхідність чи данина моді?»

Без педагога з неординарним мисленням сучасний навчальний заклад не може існувати. Адже лише такі педагоги здатні виховати творчу особистість.

Високого рівня у своїй роботі педагог досягає завдяки творчості та сумлінності, працелюбству, готовності долати труднощі.

В. Сухомлинський наголошував, що «робота педагога — це творчість, а не буденне наштовхування в дітей знань». Він підкреслював, «що справжній вчитель-майстер не може жити без творчості, повторюючи одне й те саме все своє життя. Тільки творчий педагог може розвинути творчі можливості, творчі здібності дітей». Творчість — одне зі складних і таємних явищ людського життя, їй властиві одночасно і знання відомого, доведеного, і фантазія, і сумлінність, і опора на закономірності, і випадковість. Сучасна наука дає таке визначення творчості: діяльність, яка породжує щось якісно нове й таке, що відрізняєгься неповторністю, оригінальністю та суспільно-корисною унікальністю. Педагогічна праця нетворчою не буває й бути не може, оскільки неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя, і будь-яке його педагогічне рішення має виходити із нестандартних дій.

 (Ігрова вправа «Як ти себе зараз почуваєш?»)

ІІ. Правила тренінгу

Активність учасників;

говорити по черзі, а не водночас;

критикувати ідею, а не особу, що її висловила;

не перебивати того, хто говорить;

пропонувати власні варіанти.

ІІІ. Дискусія

Вправа «Мікрофон»

Викладач-практикант. Істина народжується в суперечці. Я висловлюю думку, а ви спробуйте її обґрунтувати, використовуючи метод «Мікрофон».

1. Діяльність творчого педагога — це власна ініціатива чи дія за наказом? Як ви вважаєте?

2. Педагог-творець-ерудит, він бачить не лише сьогоднішній, а й завтрашній день. Так це чи ні?

3. Я стверджую, що показником результативності педагога є заняття. Як ви вважаєте?

4. Відкрите заняття — це творчість чи вистава? Ваша думка.

Давайте підібємо підсумки.

Викладач. Отже, творчий педагог — це: (очікувані результати)

1. ….Педагог —творець-ерудит.

2. …..Працює за власним бажанням.

3. …..Вміє працювати творчо.

4. ……Досягає поставленої мети.

Вправа «У світі казки»

Колектив ділиться на 3 команди за допомогою переклички: прислів'я, загадки, приказки.

Завдання: використовуючи героїв казок «Айболить», «Снігуронька», «Попелюшка», «Карлсон», об'єднати їх новим сюжетом і перенести в казку «Троє поросят».

Критерії оцінювання:

наявність художньої обробки;

аргументація всіх видів висловлювань і задіяння всіх героїв.

Час на виконання — 3 хв. Переможець поїде на відпочинок на Гаваї.

Вправа «Сильна ланка»

Викладач. Шановні колеги! Усі ми дуже різні, але нас поєднує спільна справа — ми педагоги. Навчатися важко, проте вчити ще важче: щоб дати дитині іскру знань, педагогу треба увібрати в себе багато світла.

Пропоную виконати вправу «Сильна ланка» (поділ учасників на дві ланки: зима та весна).

Завдання: назвати автора слів.

«Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце» (В. Сухомлинський).

«Дітям подобаються вихователі-оптимісти, цей оптимізм — саме той камертон, те невловиме, що не вкладається в жодні плани і конспекти, проте сприяє встановленню душевних зв'язків у стосунках вихователь — діти». (Р. Буре, Я. Островська)

Бліц-турнір для педагогів: продовжіть фразу:

І. Кредо справжнього педагога — не сковувати дитину, а.... (дати можливість).

ІІ. Розуміння дитини — запорука... (у вихованні).

ІІІ. Навчаючи інших, ми... (вчимося самі).

IV. Людині властиво... (помилятися).

Викладач: У сучасний час постійної потреби удосконалення та підвищених вимог до фахової підготовки, вагоме місце має  само діагностування власних потенційних можливостей та творчих умінь. Тож пропоную Вам прийняти участь у анкетуванні « Я як творча особистість» (роздаються чисті листки А -4 кожному присутньому на семінарі)

Анкета (Відповіді оцінюються таким чином: «так» — 1бал, «ні» — 0 балів.)

1. Вважаю, що успіх у житті залежить від особистих зусиль, а не від випадку.

2. Чи наполегливі ви при досягненні своє мети?

3. У своїй педагогічній діяльності я постійно намагаюсь вдосконалюватись, використовуючи інтерактивні форми і методи роботи.

4. Я не копіюю колег, а вдосконалюю себе сам.

5. Можу працювати годинами над створенням нової програми.

6. Заради досягнення мети хочу й буду впроваджувати нестандартні форми проведення роботи з дітьми.

Підрахунок балів

5—6 балів — у вас високе прагнення до творчої діяльності.

1—4 бали — ви маєте творчі здібності, проте не проявляєте їх сповна у своїй роботі.

Викладач. Отже, творчість педагога є необхідністю і покликанням сьогодення, тому що нові погляди на навчання та нові програми планування спонукають нас працювати творчо. Творчий педагог — це особистість, яка під впливом зовнішніх чинників набула потрібних для актуалізації творчого потенціалу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, які допомагають досягти творчих результатів в одному чи кількох видах творчості.

А щоб працювати творчо, треба читати новинки та цікавитись літературою, спілкуватися з колегами, уміти користуватися Інтернетом, набувати практичний досвід. Я бажаю вам успіхів у творчій діяльності. Дякую за активність і щирість у роботі.

Питання для обговорення  (за потребою):

1. Як Ви особисто розумієте цитату:

Усередині нас криються потенційні творчі можливості,

 і ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал.

Мартін Лютер Кінг

2.  Чому педагогічна творчість виступає необхідною складовою розвитку самоосвіти педагога?

3. Які Ви знаєте форми самодіагностування  творчості педагога?

4. Чому тільки творчий вчитель може виховати  творчого учня?

Використані джерела

1. Галіцина Л. Серйозні ігри для серйозних людей Шкільний світ. — 2007. — № Б.

2. Кічук Н. Творча особистість учителя у педагогічній спадщині В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. — 2002. — № 5.

3. Медведик О. Педагогічний імідж сучасного вчителя початкових класів // Початкова освіта. — 2006, —№ 15.

«Думки на злобу днесь десь»

«Думки на злобу днесь десь»

Несподівано для себе став послідовником Франсуа де Ларошфуко, Блеза Паскаля та  Жана де Лабрюйера з їхніми сентеціям, максимами і всілякими думами на тему життя не науково, а прагматично, часто навіть цинічно, але тому і реалістично.
В Україні подібного авторського жанру  «Думок на злобу дня» не існує, а що навіть і є – того ніхто не знає, тому і розпочинаємо з нульової позначки.
Все нижче є зібрано і опрацьовано Богданом Гордасевичем, або його побратимом Жоржем Диким.



1. Суспільство є результат нашої порядності, а влада є наслідком нашої непорядності.

Варто визнати, що особиста порядність кожного з нас поокремо творить організований соціум, де нам комфортно жити, і тільки непорядність окремих осіб потребує наявності апарату насилля, тобто – влади, задля контролю і внормування ситуацій за умов появи різноманітних соціальних неподобств та конфліктів.
Простежується пряма залежність в тому, що чим гірші ми кожен окремо – тим жорстокішою мусить бути влада і тотальнішою держава, як апарат насилля для встановлення і підтримки порядку. Водночас загальновідома інша закономірність: жорстокість покарання не ліквідовує наявність злочинів у соціумі, оскільки всі злочинці вірять у те, що не будуть спіймані.
Таким чином вислів  «кожен народ вартий своєї влади» цілком слушний. Отож критикуючи деструктивність Світу, держави і влади, спершу озирнись на себе. Злочин не має виміру – він є злочин незалежно від того вкрав хтось тисячу чи одну гривню. Злочином є саме аморальність вчинку людини, а не причинно–наслідковий антураж. Кишеньковий злодій і безквитковий  «заєць» в різний спосіб, але грабують однаково порядних пасажирів, тобто є злочинці, хоча  «зайці» себе такими не вважають і то є найгірше й огидніше. Це найхарактерніший приклад девальвації совісті.
Корупцію породжує не тільки той, хто бере хабара, але і той, хто його пропонує і дає. Саме друге живить перше, а не навпаки. Важить не так  «не бери», як особисте –  «не давай!»
Не можна допускати, щоб люди порядні і непорядні співіснували разом, а як сказано в Писанні  «маємо відділити овець від козлищ» і най останні живуть собі окремо своїм стадом  «на зоні». Амінь.

2. Не можу без іронії слухати метафору:  «Стадо левів на чолі з бараном загине, а стадо баранів на чолі з левом – переможе»
Воістину треба бути повним бараном, щоб бігти за левом, як і леви ними не є, якщо біжать за бараном не як за здобиччю, а своїм провідником.
Доречно зауважити, що кажуть про таке люди, які вважають себе левами, а насправді є абсолютними баранами, бо ж не розуміють реального змісту того, про що говорять. Вони то вважають всіх інших баранами, але ж можуть бути і тими левами, що біжать за бараном.

3. Хочу посперечатися за авторство двох висловів, які існували в короткому варіанті, а я зробив доповнення. Мова йде про вислів «хто старе згадає – тому око геть» і «найкраще вчитись на чужих помилках». Перше я продовжив як: «хто старе згадає – тому око геть, а хто забуде – то обидва»; друге я переінакшив так: «людина вчиться на чужих помилках, а розумнішає тільки на власних».

Богдан Гордасевич, 
м. Львів
18:18 02.09.2018

Красота в простоті

        Красота в простоті - саме це мені і подобається. Наче нічого особливого, дрючки пристосовані під підпорки і поперечини, знайдені каменюки, вже не потрібні куски шлакових заборів, цікаві коріння і коряги, використані крапельниці, підкладені під виноградні грона старі кафелини - все це створює атмосферу живості. Все визиває цікавість, до всього хочеться доторкнутись.
        Особисто мені подобається такий творчий бєспорядок uhmylka bravo
Так що роздивляйтесь podmig 











        Це складені дрючки, які притягуються з берегів річки, щоб попиляти на дрівця





        А виколупані з розвалених будівель кирпичі вимощені по двору це взагалі продовження життя цінних історичних артефактів umnik  prey            Ось саме ці кирпичі і запал жвавого дядька і дали поштовх до цікавості історії  виготовлення цегли в Катеринославі, та створення колекції кирпичів племінником  (нашим Мандрівничком). 

      
     Клейма  на цеглі Х И Р  і Х.Р. означають, що вироблена вона на заводі Хаіма Израілічева Розенберга. umnik








Клеймо ФиШ - завод Федотова і Шейдакова





        Клеймо МиИ - завод Майданського і Игнатьева





     А от по клейму СиЛ до сих пір так і не знайшли інформації 



      І квіточки cvetok




Гарного настрою!

Даринка – мандаринка

Життя здавалось сірим і безпросвітним, як, котрий день підряд, затягнуте важкими хмарами небо. Білий, пухнастий сніг випав тонким шаром на замерзлі калюжі, тому не викликав жодних емоцій, крім роздратування і страху опинитись в травматології. І навіть передчуття свят цього річ не тішило, бо зарплати вистачало на щораз менше.

Молода, симпатична жінка повільно йшла додому й з усіх сил намагалась не впасти. На ній була сіра куртка, такого ж кольору шапка, шарф, чоботи і сумочка на плечі. Чи треба уточняти, що настрій повністю відповідав кольоровій гамі одягу? Єдине, що не вписувалось в загальну картину – очі. Такого чудового яскраво-зеленого кольору, як молоді листочки навесні, але й вони від сірих думок ніби зблякли. Сірі думки заповнили жіночу душу, оточили її темною хмарою і ніяк не хотіли відпускати. Якимось дивом через них зміг прорватись дзвінкий дитячий голосок:

-  Тітонько, а чому ти така сумна?

Жінка зупинилась і нарешті відірвала погляд від землі.

-  Бо я посварилась з коханим, -  сама не розуміла чому відповідає незнайомій дитині. То була дівчинка років п’яти на вигляд. Руді кіски стирчали з-під полум’яно-червоної шапки, помаранчева курточка, такого ж кольору чобітки і цілунки сонечка – веснянки на усміхненому личку довершували образ. Вона ніби сяяла теплом і радістю так, що навіть сніг біля її ніг почав танути.

- Посварились, то помиритесь, - заявила авторитетно. – У вас, дорослих, завжди так.

- Не помиримось, - сумно похитала головою жінка. – Він зрадив мене! Та ще й з моєю подругою! – на очах вкотре за цей день виступили сльози.

- А чому ти плачеш? – допитувалась мала. – Це ж він зрадив, а не ти. Це його помилка і він має шкодувати про неї. І подруга твоя мала б зараз плакати. Повір, було б значно гірше, якби ти зрадила. Бо це була б твоя помилка, твоя провина. А буває ще гірше, коли людина зраджує себе. Таку помилку вкрай важко виправити.  Тож тобі нема чого плакати, - закінчила впевнено і щасливо посміхнулась.

- Але ж мені боляче! Я ж кохаю його, а він… І подрузі я все життя довіряла. Та ти не зрозумієш, - мовила приречено і знову перевела погляд на землю.

- Насправді, я все розумію, - вело своєї дівча. – Боляче буває всім і причини у всіх свої, але то не привід впадати у відчай. Біль – це не бабайка, яка приходить, щоб нас помучити. То лише не дуже приємний сигнал про те, що з нами щось «не так». Ми мусимо знайти це «не так» і виправити його, тоді біль зникне сама. Бо в ній немає потреби, якщо у на все «так».

Жінка дивилась на дитину і не могла зрозуміти чого досі стоїть тут і слухає її. Звідки в дитячому голосі стільки любові, тепла і щирості. Як малеча може говорити про такі дорослі речі, до яких не кожен дорослий доростає.

- До речі, як тебе звати? – поцікавилась дівчинка.

- Даринка, - відповіла жінка, хоч так її називали лише в дитинстві, та їй дуже подобався цей варіант власного імені.

- Даринка – мандаринка! – весело розсміялась мала і простягнула невеликий пакуночок. – Ось, візьми! Це зігріє в найлютіші морози і допоможе порозумітись з болем. А ще, це чудово пасує до кольору твоїх очей, - ще раз посміхнулась і вклала дарунок в долоні співрозмовниці.

То була невелика яскраво-зелена коробочка, а в ній зелений ланцюжок з кулоном – мандаринкою. Не виникало жодних сумнівів, що це саме мандаринка, а не, скажімо, апельсин чи грейпфрут, хоча жодного логічного пояснення цій впевненості не було. Розміром кулон був завбільшки, як велика черешня, ніби сяяв зсередини і був теплий на дотик.  Даринка – мандаринка, так в дитинстві часто називали за велику любов до цих надзвичайно смачних фруктів. Жінка посміхнулась спогадам і підвела очі, щоб подякувати дівчинці за такий чудовий дарунок, але її не було видно. Трохи засмутилась, що не подякувала, але глянула на маленьку мандаринку і знову посміхнулась. Найкращою подякою буде, якщо я таки розберусь зі своїм «не так» і зможу відпустити біль. Бо якщо мені має допомогти мандаринка, а я Даринка – мандаринка, отже допомогти собі маю я сама. І я зможу це зробити! Якщо не зраджу себе, бо це дійсно найгірша зрада.

 Рішення було прийнято, тож можна було повертатись додому.  Але здавалось змінився не тільки настрій жінки. Якимось дивом світ навколо теж змінився – хмари кудись зникли і небо сяяло міріадами жовтогарячих зірок – мандаринок. І вуличні ліхтарі тепер нагадували ці фрукти. А сніг під ногами нагадував, що скоро свято Миколая, а для Даринки це завжди було свято мандарин. «Але ж їх можна купити і сьогодні. Хоч кілька штук, але цього вистачить аби згадати улюблений смак дитинства» . І так щемко захотілось свят, бо хоч грошей і мало, але найбільша радість свят від зустрічі з рідними людьми, а не від наїдків чи напоїв. А мандаринки будуть обов’язково. Жінка йшла  легко, мов летіла над землею і посміхалась світові. Ні, біль від зради нікуди не зник, і з ним ще доведеться деякий час миритись, поки знайдуться і вилікуються всі «не так». Зараз він трохи відступив, даючи місце щастю. Хоч і тимчасовому, але такому смачному – мандаринкам!

Дитячі малюнки перетворюють в професійні ілюстрації

Перетворення дитячих малюнків у професійні ілюстрації допомагає дітям пишатися своїми роботами.



Good Captain Clack - Procol Harum

Good Captain Clack
           Добрий капітан Клек

(Brooker / Reid)

Still scowling black
          Як завжди похмурий
good Captain Clack
          добрий капітан Тріскотун*
must eat his humble pie
          змушений їсти свій скромний пиріжок.
His bed is made
          Постіль його прибрана,
the colours fade
          принципи у нього банальні,
his eyes once wet are dry
          очі його, колись вологі, тепер сухі.

The naked muse
            Оголена муза,
who sits and chews
            що сидить і жує тютюн
tobacco off a tree
            неподалік від дерева,
removes his shoes
            стягує з нього черевики,
gives way to booze
            підпоює його
and searches endlessly
            і без кінця щось копає і вишукує.
 
See the naked jumberlack
           Полюбуйтеся, той відчайдух в усій красі,
sip his aphrodisiac
           цмулить свій афродізіак.
Cotton-picking farmers three
           Трійка безтолкових селюків...
Though I lost my weather vane
            І хоч я забув, про що я тут наплів,
and of sense I have one grain
            і глузду в цьому з макову зернину,
I'm content sipping lemon tea
            я цілком задоволений, посьорбуючи свій чай з лимоном.

* Clack - 1) зневажл. язик; 2) багатоголоса балаканина, тріскотня; 3) шум, клацання і тріскотання (техногенного походження)
            
                                                                        18.09.2015

прослухати

Казкові світи в роботах українського фотографа

Можливо, ви не знаєте ім’я українського фотографа Олега Оприско, але ви точно бачили його роботи.

Вони надихають своєю казковістю, і одразу показують впізнаваний стиль автора. Багато митців спробували повторити ефірний, мрійливий настрій його робіт. 
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
предыдущая
следующая