хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «творчість»

Сприятливий напрямок з 1 по 4 грудня 2023 року


#Сергей_Гиль #обрести_знания #создать_гармонию #лучшее_направление #куда_ехать #куда_идти #направления_гороскоп #направление_знаний #направление_гармонии

У період з 18:00 (київський час) першого по четверте грудня до 05:50 сприятливий напрямок на південно-південний захід.

Південно-південний захід – творчий напрямок. І якщо трапився творчий ступор і є бажання прогулятися, то краще гуляти у південно-південно-західному напрямку.

Ця сторона світу також допоможе додати популярності, прорекламувати себе і все, що ми можемо запропонувати навколишньому світу. Але крім цього південно-південно-західний напрямок відмінно підходить для активного відпочинку та кохання. Тому спортсменам, екстремалам та закоханим можна сміливо вирушати на південно-південний захід. Енергія напряму допоможе реалізувати їх бажання.

Творіть, любіть, сяйте, прагнете на південно-південний захід і все вийде. Мета варта пройдених доріг! © Сергій Гіль https://фэн-шуй

#Сергей_Гиль #обрести_знания #создать_гармонию #лучшее_направление #куда_ехать #куда_идти #направления_гороскоп #направление_знаний #направление_гармонии

Творчий потенціал на повну котушку...

Герої цієї добірки вивели свою уяву на новий рівень і показали, що вони справді талановиті і не бояться самовиражатися та ділитися результатами з іншими.

Бездротові навушники у вигляді восьминога




Передайте, будь ласка, бургер та чай...[ Читати далі ]

Ми випустили новий мульт.

Викладено парою. Наш епізод про овечок. Чи не найкраще з того, що робили раніше. Мої частини з бандитами на фермі, в провулку, фінальний(де вівці ховались)... Загалом, мало не половина


Вихваляшки...

Завершили ще один мультик. Працюємо над наступним.

Вихваляшки +1

Вийшли нові анімації, до яких я приклав своїх рук. Цього разу працював в команді

Вихваляшки


Це - моя перша робота, як аніматора. 8 хвилин з хвостиком - моє, друга частина - іншого аніматора. 
Справився не без допомоги куратора, звісно, проте сміливо можу сказати, що 90% чисто моя заслуга.

Киця волонтерка

Обережно! Вірш про волонтерство з хейтспічем та матюками)

Я не знаю що там як там, а у мене все гаразд,
я в житті вже розібралась. Знаю хто тут підарас.
Я канєша не геройка не воячка «на нулі»,
зате точно знаю як це - битись на своїй землі.

Чоловік наразі в лісі, в десантурі на війні,
ну а я в гламурній хаті храм із лісом у вікні.
Роздивляюсь і милуюсь знову йде життя на лад.
Перемога буде наша. Згине клятий психопат.

Я канєша не геройка не воячка на «нулі»,
а моя гламурна киця спить на скляному столі.
Я цю кицю тихо клацну фотошопом оброблю,
фотка хай збирає гроші на загибель м@скалю.

Десантурі пару рацій, форму, берці та вірші.
Вам за внески в перемогу всім подяка. Від душі.

Вірш написано в рамках проекту #Киця_волонтерка

Збираємо на рації для десантників на Луганщині.

Номер картки

5168745320427260

Бій за Україну

Не плач, моя знедолена вітчизно!
І ти, боєць, вбиваючи, не плач.
Для сліз, як і для смерті, не запізно.
Ще встигнеться. Ти все собі пробач.

Що буде, як не стане України?
Що буде, як ми втратимо свій дім?
Не стільки дах, не стільки голі стіни,
Як те, що найдорожче нам усім!

Свою незаплямовану свободу
І гідність називатися людьми.
Етнічну ідентичність свого роду,
Те світло, що рятує від пітьми.

Тепер у нас бажають відібрати
Ті спогади, цінніші від скарбів,
Минуле і майбутнє, щоб зламати,
Скорити, обернути на рабів!

Хтось в паніці поїхав світ за очі,
Покинувши свій край на ворогів,
А хтось із кулеметом серед ночі
Ще бореться за дім своїх батьків.

В часи, коли загарбник на порозі
І вибухи лунають за вікном,
В реальність ми повірити не в змозі.
Здається все це нам жахливим сном.

Та гинуть кожен день невинні люди,
Дитячі обриваються життя,
Сирени завивають майже всюди
І натовпи тікають в укриття.

Навіщо, хтось розпачливо спитає,
Стріляють самоназвані брати?
І що їх брати зброю спонукає?
Якої домагаються мети?

Єдина в них стратегія і мрія!
Щоб мова ваша змовкла назавжди!
А в серці знепритомніла надія
І вмерли, не розквітнувши, сади.

Я в розпачі дивлюсь, як плачуть діти,
Сумують поруйновані міста,
І серцем намагаюсь зрозуміти,
Куди поділась в людях доброта.

І порожньо стає в усьому світі,
І зимно від запеклості війни.
Життєвою дорогою, розбиті,
Ми йдемо від колиски до труни.

Не плач, моя ти зранена країно!
Синів, тебе покинувших, пробач.
Відмовившись ставати на коліна,
І ти, боєць, вмираючи, не плач.

Де порятунок?

Серед уламків моїх думок
Маленька перлина щасливих снів
Моє життя далеко не ок
Щодня починає такий урок
Що навіть уяві забракло слів

Я наче на смузі перешкод
Повзу по багнюці шалених мук
потім хвороби ворожий взвод
В тенетах тримає немов павук

Світла немає. Тайфуном страх
Я так безпорадна. Ковтаю біль
Де порятунок? В чиїх руках?
Коли в мені знову почнеться штиль?

Немає чим дихати. Слів нема,
А паніка душить мене вночі
Я кинута долею, я сама
Ненависть на світ немов крук кричить.

Чи зможу забути полон образ
Щоб попри всю лють доповзти до мрій?
Віра мене рятувала не раз
Ось знов піднімає та каже "дій".

Натхнення - це мій рятувальний круг,
єдиний, що є в океані зрад.
Ним творчість керує. Я не помру.
Пливу. Бо немає шляху назад.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
попередня
наступна