Прокинулась. Подивилась на календар... пригадала, як у дитинстві відзначали цей день.В моїй сім'ї не залишилось ветеранів. Та й на моїй пам'яті їх і не було. Батько мого дідуся, мій прадід воював і загинув на фронті, але це було ще тоді, коли мій дід був зовсім маленький. А мого дідуся вже давно немає серед живих.Що для мене 9 травня?Пам'ятаю, як навчаючись у школі, нас збирали на парад, ми всією школою з квітами йшли до місцевого пам'ятника. Стояли і слухали ветеранів, які розповідали про...

Читати далі...

Гуляв сьогодні - звичайно, ж з фотокамерою - по Хрещатику та Майдану незалежності. І зробив отаке фото. Цікавлюся історією Другої Світової війни. Тільки в "розширеному", так би мовити, плані - від її початку де-факто 18 вересня 1931 року - так званий "мукденський інцідент" та вторгнення японськиї військ до Маньчжурії до капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. Але про деякі міста, зазначені на цьому фото, я раніше не чув. Соромно мені за це. Але вчитися ніколи не пізно. Але...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Побував в Донецьку 9 травня. Ось він я, витріщився в об'єктив фотоапарату біля Донецької ОДА.[Приєднана картинка] Був там по приватних справах. Але довелося поспілкуватися з одним з сепараторів. Навіть не знаю, як його сприймати. Якщо б це було в медичному закладі, а я був у білому халаті. то діагноз був би однозначний, пацієнт потребує довготривалого лікування крутими препаратами. Аміназин там....галаперидол...

Читати далі...

Переможці іноді заслуговують на перемогу. Це закінчення усім відомого висловлювання про те, що історію пишуть переможці, в якій місця переможеним нема. Випадкова зустріч з переможцями у другій світовій війні, ветеранами Великої Вітчизняної війни, коротенька розмова з ними не похитнула моїх переконань в тому, що ці переможці заслуговують на Перемогу. Свято Великої Перемоги не матиме „терміну придатності” навіть після того, як віддадуть останні почесті останньому ветерану. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Коли я була маленькою, 9 травня було справжнім святом. Обидва мої дідусі воювали в Червоній армії, обидві бабусі пережили війну. Я знаю, що мене досі багато хто вважає “понаїхавшою західнячкою”, але я корінна киянка. Якби була родом з Франківська чи Тернополя – мої дідусі, певно, воювали б в УПА. Але склалося так, як склалося.Один дідусь не дожив до мого народження – але залишились родинні спогади, фронтові фотографії і листи з фронту, речі, привезені ним з війни. Другий дід ...

Читати далі...

"Не має значення, чи це жертви німецької авіації, чи жертви німецького Дрездена, стертого англо-американською авіацією, чи жертви блокади у Ленінграді, чи жертви у Хіросімі й Нагасакі. Ці всі люди загинули. Яку перемогу святкувати 9 травня? Одного режиму над другим, одного переможеного режиму, з якого питали за його злочини, і другого, що прикрив від справедливого суду інших злочинців, і ця перемога дала їм можливість творити злочини після війни", – каже Юрій Шухевич.