хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «сепаратисти»

про життя в лнр

Женщина, которая ранее проживала на подконтрольной боевикам территории Луганской области, рассказала о «прелестях» жизни при так называемой ЛНР.

Сама она часто навещает оккупированные территории, ведь там остались её пожилые родители, которые не хотят покидать насиженное место.

В городе, котором она проживала – работало 11 шахт. С приходом «русского мира» – их работа остановлена. Естественно, экономика города обречена на провал, так как в большинстве городков Донецкой и Луганской областей, именно шахты основной источник рабочих мест.

Кроме того, цены в так называемой «новороссии» огорчают намного больше, чем в Украине. Она привела в пример некоторые продукты:
Старая картошка – 16 грн.
Молодая картошка – 35 грн.
Клубника – 120 грн.
Сахар – 28 грн.
Подсолнечное масло – 44 грн (0,5)
Сало самого низкого качества- от 84 грн.
Фрукты – от 60 грн и выше.

Таким образом, жители фейковой республики не имеют ни зарплат, ни возможности что-либо купить даже при их наличии. Жители постепенно выезжают. Даже самые терпеливые не в силах выносить реалии «русского мира». Есть умершие от голода, их просто находят в своих домах. 

В этой ситуации более всего поражает тот факт, что находятся люди, которые на мирных территориях Украины до сих ожидают прихода «новороссии», ведь только люди, не способные к здравым умозаключениям, сознательно могут звать в свой дом смерть и разруху.

http://www.donetskie.com/news/society/zhiteli-lnr-ustali-ot-russkogo-mira/52941/

Царьов наступний, Філатову можна вірити


Памяти Мозгового.

...

Я вспоминаю страшную весну прошлого года.

Я вспоминаю страшное лето прошлого года.

Я вспоминаю сотни людей, которых мы с Рубаном вытянули из плена.

Я вспоминаю наши телефонные переговоры с Бесом, Мозговым, Дремовым.

Ради одной живой души мы были готовы общаться с десятками мразей.

Иных уж нет. Другие уж далече.

Царев - ты следующий.

Русский мир кушает своих выблядков.

Анекдот з окопів

Зустрічаються дві сепаратистки в Луганську після поїздки до родичів в Краматорськ.
Одна у другої питає: "Спала з Українцем?" 
Друга: "З Героєм Спала!"

Про линири, як і обіцяла.

Моя подружка втекла з теї божевільні ще влітку. Зараз живе у батьків у Дніпропетровській області. Слава Богу, має фах косметолога, тож ніде не пропаде.  Але є в луганді нерухомість, тому вимушена приїздити хоч раз на кілька місяців. 
Днями приїхала з чергового навідування окупованої території, тож новини коротко:
- в магазинах пусті полиці, банальні макарони в дефіциті і дуже дорого;
- звичайні цигарки можуть коштувати від 100 до 200 грн за пачку, багато людей покидало палити;
- лишилася тільки вата та ті, хто охороняє ще не розграбований скарб;
- мирних заарештовувати та розстрілювати припинили, бандити просто віджимають те, що не віджали раніше (автівки, шини тощо);
- папалчєнцам зепе платять у доларах, і це єдина грошовита верства населення, місцеві пісюлєтки саме через це одна споперед одної намагаються зустрічатися з ними;
- ті, хто не має відношення до сепаратистів, живуть дуже-дуже бідно;
- багато покинутих квартир позаселяли приїжджі найманці;
- місцевих сепарів майже не лишилося,  вбиті або повтікали в руцкій мір;
- героїня замітки не вірить, що ця територія так швидко звільниться від рашки, надто багато теї зарази...

Сумно. 


Ще вона мені фільм прислала

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая