хочу сюда!
 

Alina

30 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «день перемоги»

Пропаганда перед Днем Перемоги (агітації)

Системно протидіють пропаганді з РФ: викрито агітаторів, що активізувалися напередодні Дня Перемоги. 
За період дії карантинних заходів кіберфахівці Служби безпеки України заблокували понад 2,3 тисячі інтернет-спільнот із загальною аудиторією понад 980 тисяч користувачів, викрили 323 інтернет-агітаторів, які поширювали різноманітні фейки про епідемію COVID-19. Встановлено, що 16 із виявлених агітаторів діяли за завданням російської сторони.

За даними кіберфахівців Служби безпеки наразі триває зростання активності спецслужб країни-агресора та керованих ними агентурних мереж. Вони намагаються використати будь-які інформаційні приводи для створення хаосу та паніки. Зокрема, за вказівкою кураторів проросійські агітатори розповсюджували фейкові новини про святкування Дня Перемоги, вимушені карантинні обмеження та інші заходи, пов’язані із дотриманням правил захисту від розповсюдження коронавірусної інфекції.

Служба зафіксувала активізацію російських троле- і ботоферм у закликах до порушення карантинних обмежень, інформаційної підтримки акцій протесту. У період відзначення Дня Перемоги їхня активність була частково перенаправлена з теми коронавірусу на впровадження вигідних Кремлю меседжів, пов’язаних з подіями Другої світової війни. Російські спецслужби використовували цей інформаційний привід для маніпулювання свідомістю українських громадян на користь концепції «Руського миру».

Стосовно 16 агітаторів, що діяли за завданням російської сторони, СБУ розпочала кримінальні провадження за дії, що спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (ст. 109 і 110 Кримінального кодексу України). Такі агітатори «працювали» в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві, Кропивницькому, Конотопі, Івано-Франківську та Хмельницькому.

Зокрема, два мешканці Івано-Франківська та Хмельницького за завданням російських спецслужб поширювали фейки про карантинні обмеження через COVID-19, інспірували протести, закликали до зміни меж території та державного кордону України, насильницького повалення конституційного ладу. При цьому діяли вони під прикриттям української SMM-структури.Слідчі дії тривають, вирішується питання щодо оголошення їм підозри за ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). Інформацію стосовно виявлених 307 агітаторів СБУ спрямувала до Національної поліції. 134 особи вже притягнуто до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку, у межах статті 173-1 КУпАП.

Служба безпеки України закликає інтернет-користувачів бути пильними та приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті, довіряти лише інформації з офіційних джерел.

У черговий раз нагадуємо про кримінальну та адміністративну відповідальність за свідому дестабілізацію ситуації, у тому числі через інтернет.

Нагадаємо, що раніше Голова СБУ Іван Баканов вніс до Ради національної безпеки та оборони України пропозиції продовжити санкції щодо російських соцмереж «Одноклассники» і «ВКонтакте» та інших веб-ресурсів і програмних продуктів РФ.

Харків змінив колір. Харків — це Україна

"Харьков цвета не меняє!"

Перший раз я почув цю фразу в 2004, коли був координатором помаранчевого наметового містечка під пам'ятником "хйуовому Ілічу", як потім написав Жадан. І багато разів її згадував. Коли тітушня держаками від лопат розвалювала голови студентам вже після втечі Януковича в лютому та березні 2014-го кожного разу, коли ми збиралися на віче.

Тоді до 9 травня ми готувались особливо ретельно. Ми створили об'єднану самооборону, Зіна, Влад і Саня приїхали з Сум допомогти навчити хлопців "працювати в команді". Декілька місяців тренувань в лісопарку, та скоро нас стало занадто багато і ми вже тренувались в манежі, який орендували, скидаючись по пару гривень з кожного та дякуючи небайдужим. Паралельно готувалася і ультра. "Ми за щитами ховатися не будемо, в нас інша тактика"- говорив Гарік, уповноважений їх представляти на зустрічах. "Ми не оборонці, ми наступ, наша зброя — ніж та кастет". Так і було, всі знали, що ультра — це залізобетонно.

ПС теж трималися трохи осторонь, але завжди були першими якщо що і мали достатньо аргументів. За посмішками та жартами ховалося безжальне бажання втопити сволоту в крові. (Сьогодні саме вони повісили банери про мацкалів).
Чим все закінчилося ви пам'ятаєте. Гєпа і Допа всралися і полетіли до кадирова в грозний, а на марші ХМ та їх запеклий ворог Дніпро об'єдналися. Я пам'ятаю очі беркутів, що дивилися, як відривають двері у червоної машини з "гєоргієвской лєнточкой", тоді вони нарешті зрозуміли, що Харків таки змінив "цвєт" на "колір".
То був крутий час. Час, коли ми кожної ночі замальовували українськими прапорами - триколор можливої хнр. Час, коли всі зрозуміли, що майбутнє залежить тільки від нас. Або ми - або тут буде путін. І Харків вистояв.

Що правда, Гєпа, мутне недостріляне чмо, і далі грає на користь путіну. Шарій за бабло (як гадаєте, де взяв?) організовує автопробіг на 130 машин, топаз знову віддає команди ментам. Єдина надія шобли - це дмухати на патріотичні почуття до перемоги. 9 травня - це останній шанс, за який чіпляється путін в обличчі не менш справжніх ворогів України. Та, як вони самі кажуть, "нє прокатіло".
Я дякую ПС, дякую Спілці Ветеранів АТО, СБУ та тим, хто не потребує зайвої уваги. Дякую за реакцію, за готовність до жорсткої відповіді та відчуття справедливості. За позицію.

По вулицях Харкова сьогодні поїхали машини з прапорами України. А на мостах висять банери зі зрозумілим сенсом. Сьогодні вже очевидно - ми перемогли. І, не зважаючи на великі гроші, що витрачені на чергову дестабілізацію - вийшов пшик.

АЛЬО, ВАТА - настав час валити з нашого українського Харкова.

Так, Харків змінив колір.
Харків — це Україна.



Автопробіг у честь Дня Перемоги. Ми - Україна!

У місті Харків організували традиційну церімонію - Автопробіг у честь дня Перемоги у другій світовій війні. У місті були яскраво засвічені українські флаги, що пронеслись по дорогам рідного міста. 

Може в городі і карантин, але попре усе люди все ж таки вирішили нам нагадами, як наші рідні колись перемогли над нацистами. Що український народ має сили. Саме українці (жодного радянського флагу)тут і зараз! 


Що для вас 9 травня?

Прокинулась. Подивилась на календар... пригадала, як у дитинстві відзначали цей день.
В моїй сім'ї не залишилось ветеранів. Та й на моїй пам'яті їх і не було. Батько мого дідуся, мій прадід воював і загинув на фронті, але це було ще тоді, коли мій дід був зовсім маленький. А мого дідуся вже давно немає серед живих.
Що для мене 9 травня?
Пам'ятаю, як навчаючись у школі, нас збирали на парад, ми всією школою з квітами йшли до місцевого пам'ятника. Стояли і слухали ветеранів, які розповідали про гіркі воєнні роки. Деякі діти непритомніли (ні, не від тих розповідей, а від палючого сонця під яким доводилось стояти годинами, може й ні, але так здавалося), а решта просто чекали закінчення параду, щоб побігти в магазин і купити морозива. 
Що для тих дітей 9 травня?
Пам'ятаю,як будучи у підлітковому віці, та і в юнацькому ми ходили в ліс на "майовку" і там пили за перемогу. Хоча, може і суті тієї перемоги мало хто осмислював.
Що 9 травня для сучасної молоді? Що цей день значить для вас особисто?
"Пам'ятаємо..." часто чую цей лозунг сьогодні по телеканалах. Але що ми пам'ятаємо? Я народилась в кінці 80-х, описала, що я пам'ятаю. А що пам'ятають ті, хто народились в 2000х, адже зараз це вже дорослі люди.

Що для мене 9 травня? Так, це день перемоги! Перемоги над війною, яку вели наші прадіди. Заради чого вони загинули? Миру.... але що ми маємо зараз? Зараз на території України, вже не один рік йде війна.І сьогодні, в цей день, мені як ніколи хочеться святкувати перемогу не лише ту, яка була 75 років тому, а перемогу над війною, яка є зараз. Щоб не гинули люди за чиїсь амбіції і переконання, щоб ніяка паскуда (будь то німецький фашист чи російський найманець) не лізла в нашу країну. Щоб Україна дійсно була самостійна і незалежна! 

Чому день перемоги почали святкувати тільки з 1965 року

ЧОМУ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ ПОЧАЛИ СВЯТКУВАТИ ТІЛЬКИ З 1965 РОКУВи ніколи не замислювалися, чому радянський агітпрому 20 років не святкував перемогу над Третім Рейхом?
Здавалося б 9 травня 1946 перша річниця перемоги. Парад, ордена, барабани, повітряні кульки? НУЛЬ! 1950 рік - п'ятиріччя перемоги. НУЛЬ! 1955 - 10 років ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ! НУЛЬ! У країні щорічно з помпою відзначається велика жовтнева революція, річниця Леніна, 1 травня, в кінці кінців, Новий рік.
Але 9 травня раби культурно працюють на перемогу комунізму в колгоспах і заводах. Немає ніяких медалей і почесних знаків на честь річниці перемоги, немає об'єднань фронтовиків. Навпаки, генералітет відразу після 1945 року трусять арештами та перевірками. Це ще зрозуміло, бо стиль. Але куди дивиться агітпрому? 1960 рік. - НУЛЬ! Святкування починається тільки в 1965 і фронтовиків-переможців починають подавати як безпорадних пенсіонерів, яким треба "допомагати" і поважати. ЧОМУ ??
До 1948 року День Перемоги був неробочим днем, проте Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 грудня 1947 року вихідним був скасований: замість Дня Перемоги неробочим зробили Новий рік.
Лише через два десятиліття, вже за Брежнєва, в ювілейному 1965 року День Перемоги знову став неробочим

«День Перемоги» в СРСР не святкували 20 років через страх радянської влади перед реальними ветеранами. Коли ж в 1965 баланс ветеранських сил переважив з справжніх фронтовиків на користь ветеранів каральних підрозділів, «девятомай» почали обережно використовувати в цілях пропаганди комуно-фашизму, а далі вже подконорольний владі «девятомай» перетворився просто в помпезні п'яні оргії победобесія для самоствердження нащадків радянських фашистів - чинуш НКВД, КПРС і Комсомолу - фронтовики при цьому використовувалися і використовуються як живі музейні експонати пропагандистів як совка так і постсовка.
Те, що нам люблять брехати про це, що мовляв перші двадцять років святкувань не було тому що треба було працювати і піднімати країну з руїн ... Тому .., тому святкувань не було ... Так це чиста ахінея. Адже 23 лютого, 7 листопада, 1 травня і інші свята, СРСР святкував навіть під час війни.
Відповідь проста. Більшовицького переможного захоплення на континенті не сталося, як планувалося ВКП (б), Адольф Гітлер їх вправно випередив, напавши першим.
Але головна причина була та, що після війни були чоловіки-реальні ветерани, фронтові вовки, які спробували всі «принади» війни. Вони пройшли через вогонь, і їхній дух зломити було вже не так просто, партноменклатуру фронтовики зневажали. Їм було в 45-му років 30-40, і більше. Якщо при них скажеш слово «війна», або ще як нагадаєш про те, що було - тебе могли реально вбити. Розрубати на місці. Серед цих людей були контужені і сильно покалічені. І добре пам'ятали турботу Батька всіх народів - Сталіна і партії про них, як на лінії «Вотан», на форсуванні Дніпра, пам'ятали Ржев і Волхов і багато іншого. Так ось, як раз, через 20 років, ці самі ветерани вже померли, а залишилися інтенданти, тилові щурі та ветерани НКВД-МГБ і особисти СМЕРШу разом з свіжоспеченими 18 літніми зеленоротимі хлопцями, що спробували війну тільки в кінці 1944 і 1945 роках. Ось тоді і було прийнято рішення святкувати 9 травня .... »

(с)

Неплохо жидок сказал - праздновать "День Победы" пьянкой и гулян

"праздновать "День Победы" пьянкой и гулянкой - это все равно что танцевать на костях погибших..."


а ведь Россия так делаеттт.

ну сотый факт, что они БОЛЬНЫ НА ГОЛОВУ, эти русские.

надоела уже их неадекватность. соседи, Раша, блин, проснитесь.
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая