Осінній щедрий дощ барабанить по підвіконню,стікає холодними сльозами шибкою і безнадійною піснею плюскоче по асфальті. А я… Я сиджу в нашому улюбленому кафе,грію застиглі руки до горнятка з паруючим глінтвейномі обманюю себе ,що ти прийдеш. Що підкрадешся тихенько зі спини,як робив це завжди,простягнеш букет терпких хризантем(ти завжди дарував їх восени),зариєшся обличчям у заглибинку між плечем і обличчям,і,бавлячись моїм волоссям,прошепочеш,що скучив….Я ніколи не любила осінь,а...

Читати далі...

Найвища краса - це краса вірності. Люди, які накидаються на все, які розмінюють свої почуття направо і наліво, по-моєму, кінец-кінцем мусят відчувати себе злидарями. А хто не звідав цього щастя, цієї краси вірності, той не жив по-справжньому... Олесь Гончар "Прапороносці"

[Приєднана картинка] Якби ти знав, яке в моїй душі Палає полум’я незгасне до віршів! Яскраве, незабутнє... Знову й знов Писати серцем змушує любов. Та сама, неповторна - між рядків... Невже здивований? Ти теж її хотів! Підтримував завжди, хоча й зникав - Мов вільний вітер все на щось чекав… Чогось новОго - незбагненний світ! Приваблював цікавості політ… Я розумію силу почуттів - Для цього не потрібно зайвих слів. Такою я й сама колись була, Шукала довго і знайти...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я - листок тополиний осінній, Скибка сонця на гілці самотня. Зацілована західним вітром, Сонця крапля тремтяча, тендітна… Полетіла, зіщулившись, вниз… 09.11.2009 © Copyright: МаринаСтепанская, 2011Свидетельство о публикации №11111160958

давня замітка, перероблена Ти тілу любий, серцю милий, Я не любить не маю сили. До тебе - всі думки птахами. Що відстань їм, яка між нами! Мед на вустах, крізь мряку промінь, В мені - бажання, спалах, пломінь!.. Як розлюбити?! О, мій милий! Лише кохати маю силу. 16.10.2009© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112040930

Два маленьких лискучих каштанчики… Трохи спідлоба, лукавими своїми оченятами доня подивилась на мене і задзвеніла сміхом. О, цей сміх! Як я люблю його!!! Він – струмочок чистий, що дзюрчить, співає лагідно; срібні ноти переливаються , ніжно бринять і наздоганяють одна одну. Перлинка коштовна, люба доня, сміється, і моє серце радіє, і пролітає думка: «Яке щастя - чути цей сміх!» Губенята, пелюсточки рожеві, розтуляються, щічки, персики кругленькі, стають ще круглішими – доня посміхається, ...

Читати далі...

---Ти озирнись на мить довкола...Поглянь у світ із надсуцвіттяІ замість крапки знову кома,І знов спіральне словоліття.---Пробуджена промінням силаЗ весни ввібрала ноти літер.Душа втомитись не посміла,В обіймах зустрічає вітер...---Ти зупинись на мить поволіСпитай питанням без обману,Чого це над тобою зоріЖивильним світлом гоять рану?---Чого птахи співають ніжно,Чого пелюстки мріють світлом?Невже в питаннях сенси світу?А в серці вже... любові вітер

Біжить трамвай бруківкою старою. Дивись, у небі дощ, мабуть, дозрів. Кам'яні леви гордою красою Таки чарують і сторожать Львів. Під парасолями ховаються прохожі, В дощі відбилось світло ліхтарів, І їх самотність -- то моя сторожа, І неповторність їх -- то тільки Львів. Стареньких вуличок вузенькі лабіринти... І тут історія написана без слів. Ну ось, - годинник зазвучав і треба бігти, Тож як завжди: «До зустрічі, мій...

Читати далі...

Каприччіо пристрасне, примхливе - Смичок і струни, таїнство єднання. Крик, стогін, плач і сміх бурхливий - Жагучі ноти вічного кохання. [ Читать дальше ]

Ти не справжній, ти - синтезований, Поліестру дві треті, третина - коттону, Перецукрено, пастеризовано, В етикетки барвисті загорнуто. Хоч і з гарантією - та вже використаний: залаковані стерті кутики. Тій душі, що колись була розхристаною, Не забули пришити гудзики. Ганна Шишкіна &nbsp...

Читати далі...