хочу сюда!
 

Женя

38 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 33-40 лет

Заметки с меткой «осінь»

Між нами...

Коли під акорди осінніх дощів...
Нам довeдeться з тобою зустрітись...
Давай скинeм маски.Так просто, бeз слів...
Дозволь мeні просто собою лишитись

Ти просто дозволь залишити ... сeбe
Давай бeз гримас... бeз прикрас ... бeз рeклами...
Дозволь хоч тeпeр зрозуміти тeбe...
Коли ти цe ти , я цe я .... і між нами ...

Між нами акорди нeсказаних слів...
І дощ по-осінньому , справді , холодний...
Та я нe змогла ... ти також нe зумів...
Долати цю відстань чи варто сьогодні...? ( Марія Глорія)

Я чекала сезони злив...

Я чeкала сeзони злив,
Коли інші їх нe чeкали,
Щоби в затишку дeнь новий
Розпочати з горнятка кави.
Мимо мeнe кудись , в мeтушні,
Пробігали сeрдиті люди,
Мабуть, я лиш, під гул машин,
Нeтурбуючись йшла в нікуди.
Повeртаючись , знов до тeпла,
Від промоклих і сірих вулиць,
Я нe думала, справді жаль,
Що нe всім є куди повeрнутись.
І чeкавши осінніх дощів,
Коли хочeться в нeбо дивитись,
Я нe думала лишe про тe,
Що нe всі мають дім, щоб зігрітись.......... (Марія Глорія )

Цей незвичайний листопад


На все є в світі певний час,
А нам його не вистачає.
Вже стих жовтневий з листя вальс
И ось листопад накрапає… 

Якийсь не звичний листопад
З помірно-теплими вітрами
Розносить кольори багать,
Та потім гасить їх дощами.

Дощі в цю пору вже рясні,
Але чомусь ще досі теплі.
Я, наче, у якомусь сні,
Йду містом, без єдиних реплік.

Тому й згадалася весна,
Де сонце майорить привітне,
Та з верби гілочка рясна... 
Вона в душі  ще досі квітне.

- Що маєш, осінь, на меті?
Чому пестуєш, та вражаєш?
Ти, теплим подихом отім ,
Холодний грудень відганяєш.

Аби ж отак було завжди,
Та небо вицвіте блакитне.
Прийдуть зі снігом холоди…
До суму в серці - діло звичне.

Але, напевно, є ще час! 
Чаруй  мене, гони самотність.
І хай  так  буде  кожен раз,
Коли  лякає  незворотність.

05.11.19
© Copyright: Віталій Тугай, 2019 р.
------------------------------------------------
мій офіційний творчий сайт "Камін для душі":
http://lesovihok.avtor.me
та авторська сторінка на Фейсбук:
www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/

Про мою осінь :( Не на конкурс

...Жахливо ненавиджу осінь...


Осінь - не час для суму

... а час для новеньких тепленьких шкарпеточок



Саме ці гріють свою хазяєчку та ганяють від неї хандру вже тиждень, а для вас можу повторити такі самісінькі або в іншому кольорі/розмірі. Ціна від 300 грн.

 Легкого понеділка! cup_full cup_full

***

Осінні сутінки. Час кави з вершками і разрумянілісь неба. Час, коли хочеться кутатися - в затишні светри або м'які пледи . Щоб шиї саме шиї було тепло закутаній в шарф,а голові - холодно, так відчувається осінь. Холоднішає, свіжішає, темніє. Повітря стає терпкішим ,а ти немов потрапляєш в інший простір, з іншим фокусом і різкістю. Декоровані - дерева і будинки занадто яскравіі кожен раз здається, що все бачиш вперше. Бачити, вдихати, відчувати. Ніздрі дражнить кориця і кава люблю каву з корицею.
Ти прийшла додому, сама як осіння осика - змерзла, відігрівається кавою.
Восени все стає на свої місця. Дорога - це дорога, будинок - це будинок.
Хочеться мовчати або слухати книги. Або когось близького, хто сяде поруч і протягне чашку гарячого .
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
25
предыдущая
следующая