хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Заметки с меткой «осінь»

Цей незвичайний листопад


На все є в світі певний час,
А нам його не вистачає.
Вже стих жовтневий з листя вальс
И ось листопад накрапає… 

Якийсь не звичний листопад
З помірно-теплими вітрами
Розносить кольори багать,
Та потім гасить їх дощами.

Дощі в цю пору вже рясні,
Але чомусь ще досі теплі.
Я, наче, у якомусь сні,
Йду містом, без єдиних реплік.

Тому й згадалася весна,
Де сонце майорить привітне,
Та з верби гілочка рясна... 
Вона в душі  ще досі квітне.

- Що маєш, осінь, на меті?
Чому пестуєш, та вражаєш?
Ти, теплим подихом отім ,
Холодний грудень відганяєш.

Аби ж отак було завжди,
Та небо вицвіте блакитне.
Прийдуть зі снігом холоди…
До суму в серці - діло звичне.

Але, напевно, є ще час! 
Чаруй  мене, гони самотність.
І хай  так  буде  кожен раз,
Коли  лякає  незворотність.

05.11.19
© Copyright: Віталій Тугай, 2019 р.
------------------------------------------------
мій офіційний творчий сайт "Камін для душі":
http://lesovihok.avtor.me
та авторська сторінка на Фейсбук:
www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/

Про мою осінь :( Не на конкурс

...Жахливо ненавиджу осінь...


Осінь - не час для суму

... а час для новеньких тепленьких шкарпеточок



Саме ці гріють свою хазяєчку та ганяють від неї хандру вже тиждень, а для вас можу повторити такі самісінькі або в іншому кольорі/розмірі. Ціна від 300 грн.

 Легкого понеділка! cup_full cup_full

***

Осінні сутінки. Час кави з вершками і разрумянілісь неба. Час, коли хочеться кутатися - в затишні светри або м'які пледи . Щоб шиї саме шиї було тепло закутаній в шарф,а голові - холодно, так відчувається осінь. Холоднішає, свіжішає, темніє. Повітря стає терпкішим ,а ти немов потрапляєш в інший простір, з іншим фокусом і різкістю. Декоровані - дерева і будинки занадто яскравіі кожен раз здається, що все бачиш вперше. Бачити, вдихати, відчувати. Ніздрі дражнить кориця і кава люблю каву з корицею.
Ти прийшла додому, сама як осіння осика - змерзла, відігрівається кавою.
Восени все стає на свої місця. Дорога - це дорога, будинок - це будинок.
Хочеться мовчати або слухати книги. Або когось близького, хто сяде поруч і протягне чашку гарячого .

Вліз в ліс

Вже другий тиждень вилазка обламується. Можливо, до кінця року сталків і не буде... Троє друзів/знайомих — а вже більш, ніж пів місяця не вдається злазити разом.

Вилазка скасувалась спонтанно. Я вже одягнувся і збирався виходити з дому. Ще б трохи — і поїхав би в Київ. От тоді був облом.

А оскільки одягнувся і збирався на вихід, вирішив прогулятись хоча б по своєму місту. Щоб не було нудно — піти далі, ніж зазвичай і відкрити для себе нові місця.

Пішов у ліс, до Йосипівського ставка. Саме туди веде екологічна туристична стежка.
Красиво. І хоч осінні барви вже не такі яскраві, як наприкінці вересня, пейзажі кольорові.

Побути на самоті не вийшло. Народу біля ставка повно. Риболовів багато. Невже там щось ловиться?
А грибів нема.
[ Ще фотки... ]
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
24
предыдущая
следующая