хочу сюда!
 

Natalia

34 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 34-42 лет

Заметки с меткой «музика»

....трохи музики. нічого, крім музики...

псіходеліка





  ... Умейте прощать...

Мир, в который мы вступили, не имеет хорошей репутации. Это не милое местечко, как вы вскоре обнаружите, и я сомневаюсь, что оно станет намного приятнее к тому времени, когда вы его покинете.
Однако это единственный мир, имеющийся в наличии: альтернативы не существует, а если бы она и существовала, то нет гарантии, что она была бы намного лучше этой. Поэтому старайтесь не обращать внимания на тех, кто попытается сделать вашу жизнь несчастной. Таких будет много — как в официальной должности, так и самоназначенных.

То, что делают ваши неприятели, приобретает свое значение или важность от того, как вы на это реагируете. Поэтому промчитесь сквозь или мимо них, как если бы они были желтым, а не красным светом. Так вы избавите клетки вашего мозга от бесполезного возбуждения. Переключите канал: вы не можете прекратить вещание этой сети, но в ваших силах по крайней мере уменьшить ее рейтинг.

И. Бродский

Адель




О ЛЮДЯХ...

Я не испытываю удовольствия, видя, что люди вместе с прочими свободами обрели свободу от совести.

Совесть - это лампочка с сиреной, которые начинают выть внутри нас, если мы преступаем черту. В наши дни эту черту преступают все, кому не лень. А все почему? Хочется утащить как можно больше материальных благ в свою нору...

Читала я на днях роман известного российского писателя, главный герой которого занимался на работе сущей ерундой, но ему за это хорошо платили. Он умом понимал несправедливость ситуации и ему было стыдно за свою невыносимую легкость бытия (и дед и отец его пахали, как проклятые), но от денег не отказывался. Зачем? Если само идет в руки.

Мне не интересны люди, которые не отдают душу.

У Евгения Евтушенко есть такая строчка: "Людей неинтересных в мире нет". Вот только я с ним не согласна. Есть люди - океаны, чья глубина неподвластна пониманию. А есть лужи - мелкие и неглубокие, с грязью на дне.
Переступил и забыл.

Чтобы отдавать самого себя, нужно сначала обзавестись душой. Но она не выдается нами при рождении, она приобретается с годами, взращивается добрыми делами, впечатлениями и потрясениями.
Люди уверены: они будут счастливы только тогда, когда возьмут от жизни как можно больше. А реальность такова, что счастливы они только в тот момент, когда могут делиться и отдавать - самого себя или то, что имеют.

Об одиночестве.

Одиночество - это когда некому себя отдать.

Муж моей подруги сбежал, оставив ее с ребенком. Он наслаждается свободой. А я думаю - боже, что за дурость. Его сын никогда не вспомнит тепло об отце, никогда не воспользуется его советами, никогда не скажет "спасибо" за поддержку. И не станет перенимать его жизненные ценности. Папаша зависает в клубах и на шашлыках, а мне кажется, что грош цена такой свободе.

О юности души.

Чем дольше человек хранит в себе детство, тем дольше сохраняется данное ему от природы дарование.
Детство в данном случае - это уметь забыть про ненастье вчерашнего дня и с любопытством заглядывать в будущее. 
Не держать ни на кого обид, звонко смеяться и с предвкушением ждать чуда от жизни.

О себе.

Всю жизнь мы расписываемся в том, что не знаем себя до конца.
Нам приятно и грустно вспоминать самих себя 10-20-30 летней давности. Неужели это, и правда, были мы? А какими мы будем еще через 10 лет? Станем сильнее или сломаемся? Озлобимся на жизнь или распробуем ее на вкус?

О главном заблуждении молодости.

Прочь сомнения и страхи! Прочь мысли о том, что "сначала надо встать на ноги". Вы уже готовы, вы уже сильны! 
Действуйте, чтобы не упустить свой шанс. Жизнь только кажется бесконечно длинной и полной возможностей, на самом деле, она пролетает очень быстро.

И лучший день для счастья - сегодня....

Алиса Фрейндлих

Sixteen tons

Два діаметрально відмінних виконання, але не можу визначитися, яке більше подобається.
Дві діаметрально відмінні групи (ну... будемо вважати, що то теж група podmig  ), але не можу визначитися, які хлопці мені більше подобаються.





Ну и оригинал... наверное... для сравнения



Копнула чуть глубже - оказалось, не это оригинал...



И не это...



Вот первое исполнение, которое, однако, не принесло популярности этому произведению



Однако Я впервые обратила внимание на эту песню в исполнении группы Ot Vinta

Світ навколо нас! - 2

Світ навколо нас проявляється красою та незбагненністю  і необов’язково десь там за горизонтом чи при наявності тугого гаманця, як часто малює наша уява вихована на прищеплених стереотипах з дитинства. Він відкривається нам за допомогою розуму спроможного відстежити причинно-наслідкові зв’язки, побачити зворотні, відчути гармонію між об’єктами та сутностями, що оточують нас.

Цього разу сподобалась  (для мене нова) композиція від київського гурту IGNEA – DISENCHANTMENT, що перекладається як «Розчарування». Чудовий мелодійний метал з прекрасним чистим жіночим вокалом за текстом - богів, які  в образі Прометея подарували людям вогонь:

«Ми бачили, що це відбувається, зради - це частина цього світу

Проте, без сумніву, ми принесли вам наше найцінніше

Життя в рівновазі, божественному та земному царствах

Були схожі на роздуми, але тепер зв’язок заблокований».

Чистий вокал в протиставленні  чергується з тим же жіночим гроулінгом, а експресія фрагментів композиції доповнюється відповідним анімаційним малюнком. Боги в розчаруванні на людей за те,  що вони використали їх дар не для розвитку та благополуччя, а для ворожнечі та війн:

«Вогонь життя - це подарунок, який ми піднесли до ваших ніг

Ви вирішили використати його для смерті

Нам було достатньо ваших поклонінь, тепер нам байдуже

Нехай інші боги почують вашу молитву»…

Чудова цілісна композиція, як в музикальному та текстовому плані, так і в побудові відео ряду, в якому кожний кадр відповідний характеру і повороту пісні.

Метал – це як класика, серйозна інтелектуальна музика гарних чоловіків та жінок. Важко уявити  на сцені рокерку з качиними губами та силіконовими цицьками п’ятого розміру, що скаче з оголеною дупою на сцені та несе словесну дичину, або в кращому випадку посилання, яке не підіймається вище нижньої чакри. Метал - це гарний смак, і це круто!


Епічна тема!

Симфонік-метал - поєднання симфонічної музики з важким металом. Натрапив на IGNEA – Alga. Цікава тема.

На початку композиції оркестрова партія створює містичне звучання, що заворожує. З часом воно трансформується в епічну музикальну картину, і все більше немов повінь захоплює простір. Сила музики поступово зростає, з’являються нові деталі, формується сцена, на яку в кульмінаційний оркестровий момент вриваються важкі гітарні рифи, що задають ритм і динаміку, які вносять у намальований звуком світ боротьбу. Жіночий вокал надає мелодійності та краси оповіді…

Подивився, що композиція має понад семи мільйонів переглядів, а коментарі всі англійською, подумав якийсь скандинавський гурт зі своїм національним епосом. Глянув переклад тексту, в око впали інтригуючи рядки:

«…Як можна не любити цю країну сонця і моря?
Ніхто не може забрати у нас нашу землю, це наш дім
І ніхто не може вирішити за нас, залиште нас самих
Ми будемо тримати зброю до смерті, поки останній з нас не зупиниться
Ми знищимо і роздавимо всіх ворогів, ми будемо кричати "Алга!" і вбити!
Як ви смієте, безбожні сволочі, ступати на мою землю?
Як ти смієш торкатися моїх дочок і синів?
Це будуть ваші останні кроки, якщо ви не повернетесь
Покладіть свого двоглавого орла в дупу і біжіть!»

По натякам тексту запала підозра, вирішив дізнатись про гурт IGNEA. Виявилося, що це наш український метал гурт з Києва! А композицію «Alga» гурт присвятив боротьбі кримських татар за свою землю. З кримсько-татарської «Alga» перекладаєтьс як «Вперед». Ось так.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
66
предыдущая
следующая