Раніше, тисячоліттями, Україну рятувало від загибелі село! Сільські люди, ще в минулому столітті носили українській національний одяг, розмовляли виключно українською. Але більшовички ленінці-сталінці викосили село начисто і людоморами 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947, і репресіями, і переселеннями, і "комсомольськими" будовами, і іншими хитрощами. Раніше консервативність, "вайлуватість" українців, їх рятувала від остаточного знищення. Українці не поспішали переходити на російську, і це їх врятувало від самознищення. 

Сьогодні село розмовляє російською!!!

Українській цвіт, козацтво, чумацтво, навіть бунтівне селянство вибите, витолочене. Українство, те, що залишилося не просто відреклося бунтівного духу, азарту кулачних боїв. Та, навіть розмовляти рідною мовою почати першими -- бояться, прикриваючися самовиправдовуваннями, типа "я звик", або, "а як селом назвуть", або "в мене практики нема" і тисячи інших. А насправді бояться навіть того, що хтось може гримнути, образити, щось подумати ... . 

Я вибачте, нікого не хочу образити. Просто треба пам'ятати, що селяни, козаки, дружинники, повстанці використовували вайлуватість, для знищення ворога. Перехід від вайлуватості до стрімких дій супротивник не встигав вловити. Зараз на часі стрімкі дії. Можеш українською, то розмовляй!!! Не дай боже Нам критикувати одне одного!!!. Чим частіше будете розмовляти, тим краще самі відчуємо де Наші помилки! Так вчив Сухомлінський. Щоби критикувати, достатньо вивчити добре три слова українською. І іди критикуй! Заробляй дівіденди. Чужу мову можна вивчити за годину. Свою треба вчити все життя, і ніколи не вивчиш, бо мова живого народу теж жива. Щодня з'являються нові слова в різних галузях, чи потрібні вони народу, нації, чи потрібні тому гоголю, що їх придумав, на це питання відповідь дасть пан Час!!!

 А сьогодні цей пан осідлав гарного скакуна. Зроду такої швидкості, в усьому, не було. Усі галузі наук летять як очманілі. За одну секунду людство встигає стільки літератури видати "на гора", що розумній людині не перечитати тую гору за все життя. Вижити практично дуже складно, навіть народам, не то людині. Велику вагу мають технології.

Щоб знищити народ, зробити жорсту зачистку, щоб він ніколи не відродився, щоб він ніколи не став нацією стріляти, різати зовсім нема потреби. Хіба так деінде. Достатньо просто знищити культуру народу, і все. Народ зникне, як пучок туману на протязі. Чому? Бо культура народу, то напрацьована тисячоліттями технологія його виживання на цій землі. Можна підступно лишити народ без землі, народ ще зможе вижити. Хоч і не легко це буде зробити. Та забравши в народу мову, знищити його немає жодних проблем. Бо мова з культурою пов'язана ліпше ніж розум з людиною.

Головне пам'ятайте! Практики без практики в природі не існує. Необхідною умовою, щоб дитина легко вивчала мови, треба, щоб мати вживала рідну мову задовго до її народження. Тоді дитина майже на генному рівні отримує інформацію про мелодію мови. З'явившись на Світ дитині залишається лише запам'ятати слова та скласти їх до купи. І вона зазвичай це робить без зусиль, і мозок не зайнятий завчанням невзнайомих мелодій, і згодом легше дитині вивчати чужі мови. Кажуть Сагайдачний і Франко знали дуже багато мов (21 і 14), бо файно засвоїли рідну, тому чужі мови їм самі віддавалися, "без бою".

 

Наша мова модна, гарна, природна, легка до вивчення і має стати мовою міжнародного спілкування. По-перше, нашого цвіту по всьому Світу!  А по-друге, головне наше бажання! Криза! Нема роботи! Не гай час, вільну хвилину приділи рідній мові! Це в тисячу раз корисніше ніж тупо надувати щоки!!!

 

   

Віршик

Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавщиця: - Что? Чево? Я нє панімаю. Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова. - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.

                                                   П. Глазовий

Навіяне ось цим    взято звідси

Ти зрікся мови рідної. Тобі 
Твоя земля родити перестане, 
Зелена гілка в лузі на вербі 
Від доторку твого зів'яне! 

Ти зрікся мови рідної. Ганьба 
Тебе зустріне на шляху вузькому... 
Впаде на тебе, наче сніг, журба — 
Її не понесеш нікому! 

Ти зрікся мови рідної. Нема 
Тепер у тебе роду, ні народу. 
Чужинця шани ждатимеш дарма — 
В твій слід він кине сміх-погорду! 

Ти зрікся мови рідної... 

Хоча мова, це субстанція вторинна, але саме вона формує суспільство. Тому злодії і загарбники, олігархи і українофоби, ті, що катують українців, або збираються катувати, як втім і люди байдужі, ліниві, чи зомбі досить активно виступають проти мови. Мова створена не для того, аби її любили. Це дарунок Бога для життя людини. Мова є для життя, для його покращення і розвою. Мова сприяє духовному збагаченню суспільства.

Прочитав статтю Юрія Андруховича "Навколомовне питання. Про мавпування, Тютюнників, Табачників, Перевертнів і Голосраченків"

Чому моє прізвища не Голосраченко?

http://crimea.unian.net/ukr/comments/23291

Я живу у Полтаві. В якому б куточку нашого міста ви б не знаходилися, то могли б почути спілкування різними мовами – українською, російською, “суржиком”, англійською, арабською.

Так-так, у Полтаві ви почуєте і англійську, і арабську. В нашому місті проживає багато іноземних студентів.

Ввічливі полтавці не мають мовних проблем. Якщо хтось один розмовляє українською, а хтось російською, то існує два варіанти у такому спілкуванні – або продовжують розмовляти різними мовами, або хтось один переходить на мову свого партнера.

Іноземні студенти вільно розмовляють між собою своїми мовами на вулицях. І, інколи, їхнє спілкування чути дуже далеко. Місцеві полтавці не звертають на це уваги і не обмежують іноземців.

Думаю, що аналогічно люди спілкуються в усіх населених пунктах України.

Тож, я твердо переконаний, що в Україні немає мовної проблеми. Її штучно намагаються створити виключно політики для того, щоб покривати свою бездіяльність. Але ця ідея не сприймається населенням. Тому всі ці “потуги” політиків є зайвими.

Рано чи пізно Україна отримає політиків, які будуть працювати не на розбрат суспільства, а на його об’єднання. На мою думку, саме з того моменту можна очікувати реального покращення життя українців.

З мого майданівського блогу.

Есть три момента, которые усиленно прячут все российские лингвисты (хотя, как в народе говорят, шила в мешке не утаишь). 1) До XVIII века язык Московии не считался никем в мире русским языком, а назывался конкретно языком московитов, московитским. 2) Руським языком до этого времени назывался именно и только украинский язык. 3) Язык Московии - московитский язык - не признавался до этого времени европейскими лингвистами (в том числе славянских стран) даже славянским языком, а относился к финским говорам.

Усім кому цікаво рекомендую почитати працю херсонського патріота. Не можу ще зрозуміти звортній звязок з ним, думаю що для нього це було б важливо. Витримки з ,,Філософії пересічного українця’’ я читав в друкованих виданнях. Цікаво, що він не фаховий дослідник але займається аналітико. На якому рівні? Висновок за вами!

http://www.tnua.info/analitika/8004-filosofiya-peresichnogo-ukrayincya.html

Задолбала возня с этим языкои или мовой  прислал мне кум-националист Кусючий бжил : http://blog.i.ua/user/1217489/655710/  не туда товарисчи свое усердие и гнев направляют. А требования к знанию языка , дресскод, внешние данные или другие проф. качества - законное требование работодателя.

Як всім відомо, дія завжди викликає протидію....