хочу сюда!
 

Женя

38 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 33-40 лет

Заметки с меткой «правда»

Вся правда про "домашнє гестапо"


Версій було багато, а насправді ось що :



Я зашивала волейбольні м'ячі для брата-волейболіста, котрий працює на пів ставки фізруком в найкрутішому ліцеї Полтави. Ці м'ячі повністю уособлюють блиск і убогість нашого повсякдення, коли ніби ліцей для дітей непростих батьків, з дуже пристойним "благодійним" і не тільки фінансуванням немає грошей купити нормальних м'ячів на фізру, і брат щоб їх вистачило всім дітям пригадав, що я майстерно вмію їх зашивати. До речі поки батько був живий я їх зашила не один десяток.. І скажу - подобається мені щось в цьому занятті. Хай навіть це не так цікаво, як таємне домашнє відділення гестапо smutili lol 

"Та не однаково мені!"

ПАНЕ ПРЕЗЕДЕНТ ЗЕЛЕНСЬКИЙ !

(Прошу українців, громадських діячив, голів громадських організацій: ящо підтримуєте - пишіть згоду (або не згоду) у коментарях.)

Я дивився , і декілька разів переглянув, Ваше звернення до нас, до українців.

Вважаю, що такий варіант вітання є великою Вашою помилкою.
Не буду вдаватися у аналіз, а просто надам сюди бачення того, про що ви сказали нам у новорічну ніч, одного з наших видатних земляків донбасівців, дисидента, правозахисника, співзасновника Української Гельсінської групи, учителя ОЛЕКСИ ТИХОГО (1927 - 1984 рр)

Ця людина поклала своє життя на захист української мови, прав і свобод українців. Тому є для українців моральним авторитетом.

Я вважаю, що вашим радникам потрібно було б перед тим, як віддавати вам в руки текст новорічного звернення, хоча б продивитися історію України, її героїв і моральних авторитетів, прочитати, за що вони свідомо боролися і гинули у російських концтаборах.

Те, що прозвучало з Ваших уст не личить президенту України. І чим швидше ви це зрозумієте, тим краще буде і для вас, як нашого президента, і для нас, українців.

Ще в молодості Олекса Тихий склав для себе оце життєве кредо:

“Для чого я живу?

1. Щоб жило людство, мій народ, мій рід.
2. Щоби не зробити нікому ніякого зла, не проявити ні до кого ніякої байдужості й несправедливості в його долі, тяжкому становищі, горі.
3. Я – свідома частка Всесвіту, людства, свого народу, оточення за місце проживання й роботи, у колі своїх друзів і недругів. Я за все відповідальний.
4. Я маю людську гідність, національну гордість. Нікому не дозволю топтати ні перше, ні друге.
5. Зневажаю смерть, голод, бідність, страждання і саму зневагу.
6. Прагну, щоб моє “я” було гідне наймення “людина”. У всьому, завжди незалежно від обставин чиню згідно зі своїм сумлінням.
7. Щоб поважати й цінувати працю, переконання й культуру кожної людини, на якому б рівні в порівнянні з моїми, загальноприйнятими і найвищими досягненнями людства вони не перебували.
8. Щоб до останнього подиху вчитися і, по можливості, без насильства й примусу навчати всіх, хто бажає в мене вчитися.
9. Щоби зневажати сильних, багатих, авторитетних, якщо вони свою силу, багатство й авторитет використовують для кпин, знущань, чванства перед іншими людьми або хоч би однією людиною.
10. Щоб не бути байдужим до тих, хто живе тваринним життям. По можливості намагатися допомогти кожному такому усвідомити себе людиною.
11. Щоб вивчати, підтримувати, розвивати мову, культуру, традиції свого народу.
12. Щоби позбутися і сприяти іншим позбутися всього низького, підлого, чужого духові людства”.

(Журнал “Новое время”, № 51, 1990 р., с. 36 – 37.

Живучі за такими правилами, Олекса став великою людиною. Такими б повинні були бути і Ваші месиджі до нашого суспільства. Саме такими моральними посилами зкріплюється міць суспільства і гідність держави...

Вже другий десяток років ми проводимо з освітянами "Олексини чимтання". Цього року це будуть вже 13-ті. Це життєвє кредо є рефреном, який проходить через всі наші заходи. Як будуть реагувати на них діти, після ваших новорічних слів "какая разніца"?...

Просимо прийняти наші слова до уваги... Якщо можна...

2.01.2020 р.
Євген Шаповалов, голова Товариства Олекси Тихого.
Донеччина...


На фото: Юний шістнадцятирічний Олекса Тихий. Саме в цей період свого життя він складав свої моральні і етичні принципи, свій дороговказ на подальше своє життя...

38. Жить Легко!

Когда приехала из отпуска и не знаешь для чего явилась на работуrofl lol




Всегда делала все что хотела, благодаря моему прекрасно развитому инстинкту самосохранения я всегда выходила сухой из воды, а порой еще и с дивидендами. так как Боженька дал мне кроме улыбки еще пару завитушек в сером веществе. С мужчинами было просто, я или им нравилась или нет, чаще конечно нравилась чем с удивительной легкостью пользовалась. Добавлю что я никогда не просила, они сами просили принять, а я не отказывалась так как все в этой жизни закономерно и в другой ситуации отдавала я...в 15 мне нравился старшеклассник Валера, очень умный парень, всегда хотелось знать больше, а он насыщал меня знаниями вливая в мои ушки словно в лейки законы мироздания. Я рано поняла, что образование дает лишь 10% развития и,  что нужно развиваться каждую минуту, мир стремителен и не терпит лени. Хотелось ли мне денег или может быть успешной? Я всегда хотела быть счастливой независимо ни от чего, конечно у меня сформировалась общая картинка моего будущего, но это был не замок и не принц, а жизнь которая позволит мне развиваться  тем или иным способом. Я не умела и не умею быть одна, словно магнит притягивая разных людей я принимаю знания делюсь энергией и продолжаю путь. Лет в 18 у меня был взрослый и опытный любовник, он беседовал со мной об искусстве, водил на выставки показывал свою библиотеку из старинных книг и касаясь моей руки проводил по листам обращаясь к вечности. Через год он уехал в Америку оставив в подарок одну из книг.  Я помню, что это было естественно, без потрясений, позже я пойму, что это мое личное восприятие завершения отношений, а вовсе не скупость на эмоции. Какое-то время он присылал мне письма и это напоминало общение родителя со своим ребенком нежели романтическую переписку. Он заботился, а я училась и вокруг меня было множество юных и смелых ребят. Сейчас я смотрю на это как на комикс, весело красочно и быстро. Помню как первый раз попробовала курить травку. Лавочка, на ней сидит пятеро, одна из них девушка и это я. Мне понравилось, для меня это был вызов и я его приняла достойно со временем поняв, что вино лучше. 

Писала на конкурс Заразки: "правда или нет"
Решила выложить так как работать совсем не хочется ))))
Всем Хорошего дня!!!!


40%, 6 голосов

40%, 6 голосов

20%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як програти Росії – досвід Грузії

Як програти Росії все у боротьбі за мир – досвід Грузії
  • 6870ПЕРЕГЛЯДИ
  •  
  • 02/10/2019ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ

У світі є ще одна країна, яка послідовно заганяючи себе в мирний процес позбулася 20 % своїх територій та фактично перетворила значну частину своїх громадян на біженців. Мова йде, звичайно ж, про Грузію. Попри те, що події описані там відбулися на початку вже таких далеких 90-х паралелі з тим, що відбувається в Україні сьогодні просто вражаючі.

Автор: Андрій Гарасим

Збройний конфлікт між Грузією та підтримуваними російською стороною абхазькими сепаратистами почався у серпні 1992 року. Спочатку події розгортаються позитивно для грузинських збройних сил, уряд сепаратистів втік з адміністративного центру автономії - Сухумі і отаборився поближче до російської бази.

Мир №1. Росія порушує і забирає Гагри

Проте, вже у кінці серпня грузинський наступ призупиняється, і грузинська та абхазська сторони переходять до мирних переговорів при посередництві Росії (!). Результатом переговорів стала угода про припинення вогню, яка передбачала збереження «територіальної цінності» Грузії, розброєння незаконних формувань, обмін полоненими.

Проте, не проходить й місяця після схвалення угоди, як абхазькі формування при підтримці російських «казаків», мешканців Північного Кавказу , і як, кажуть російської бронетехніки, захоплюють друге за величиною місто Абхазії – Гагри та отримують контроль над територією, що прилягає до російського кордону.

Як і у випадку з українсько-російською війною, першочерговим завданням для бойовиків є отримання спільного з Росією кордону, чого вони, зрештою, і досягають. На звинувачення у порушення перемир’я абхази заявлять, що вони лише захищалися від нападу грузинів. Далі починається така вже відома нам позиційна війна.

Мир №2. Росія порушує, забирає Сухумі і влаштовує етнічні чистки

Проте, здається, життя таки нічого не вчило грузинів чи їхнє тодішнє керівництво на чолі з Шеварнадзе. Новини з полів боїв знову перемежовуються новинами про домовленості по припиненню вогню. Після яких ситуація лише погіршується, сепаратисти продовжують просуватися, поки зрештою, не виходять на позиції поблизу Сухумі, що дає їм можливості для обстрілу міста. І ось у літку 1993 року Грузія заключає нову тристоронню угоду з сепаратистами та росіянами.

Нова угода передбачала розведення військ по річці Гуміста, припинення вогню, введення на лінію розмежування міжнародних спостерігачів, виведення з зони конфлікту збройних формувань, передачу затворів від гармат військовим спостерігачам (якими виявляться росіяни). Було створено також комісію з урегулювання ситуації в Абхазії, яку з російської сторони очолив тодішній міністр надзвичайних ситуацій… Сергій Кужугетович Шойгу. До речі, саме на цій війні росіяни вперше застосують гуманітарний конвой, який доставить зброю бойовикам до відрізаного сепаратистського анклаву.

ЄДИНОЮ СТОРОНОЮ, ХТО РЕАЛЬНО ПОЧАВ ВИКОНУВАТИ УГОДУ БУЛА ГРУЗІЯ

Єдиною стороною, хто реально почав виконувати угоду була Грузія. Грузія справді виводила війська, кажуть навіть заплативши за фрахт десантних кораблів Чорноморського флоту для вивезення своєї техніки.

Розплата за наївність не забарилася… Вже 16 серпня почався генеральний штурм Сухумі, який обернеться численними жертвами та призведе до етнічних чисток в Абхазії.

Звичайно, війна з підтримуваними Росією сепаратистами стала великим тягарем для такої невеликої країни як Грузія, але як показав час, саме рішення зробити ставку на мирні переговори призвело фактично до справжньої катастрофи, наслідки якої Грузія відчуває до сих пір.

А згодом Росія окупувала і Південну Осетію.

http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/96880/Jak_prograty_Rosiji_vse_u_borotbi_za?a_offset=

Правдокопатели


  *** Господа правдокопатели! Убедительная просьба уносить с собой откопанный вами 
      мусор.(В.Котиков)


0.4.1.40.2 Висячие сиськи!

0.4.1.40.2. "Висячие сиськи".

1к. Я встретил девченку, она мне улыблнулась,
Её красота в мои мысли воткнулась,
И мы захотели друг дружку -
И пошли быстрее к "подушке"...

Мы с ней целовались и я возбуждался,
А запах её в мой разум вонзался,
Влюблялся в неё всё сильнее,
И в трусики лез всё быстрее...

Она тоже стала уже возбуждатсья,
И начала быстренько вмиг раздеваться...
Сняла она блузку и лифичик -
Оттуда упали все сиськи...

Припев:
Висячие сиськи, как-будто носки -
Носки шерстяные, почти до земли
Упали и просто висели -
Соски на меня не смотрели...

2к. Увидел висячие сиськи, и "куй" мой упал без "прописки".
Чтоб "куй" мой поднялся, я к пи**ке прильнул,
Ей ножки раздвинул, её занюхнул,
И стал языком её клитор вовсю поднимать, как магнитом.

Когда куй поднялся, и я захотел,
То из междуножья я вверх поглядел,
Увидел висячие сиськи
И снова упал куй так низко.

Приев:
Висячие сиськи, как-будто носки -
Носки шерстяные, почти до земли
Упали и просто висели -
Соски на меня не смотрели...

3к. Ну, что же мне делать? совсем не пойму...
Когда же уже я её "отвлюблю"...?
Такие висячие сиськи,
Что просто - волшебные вспышки.

Она потекла уж, меня захотела,
И я намекнул, что пора уже делать...
Взяла, поднимать "его" стала,
И чтобы стал твёрдым - сосала...

А я ей рукою в "звезде" теребил,
Она захотела - уж не было сил,
Я плавно пониже спустлися,
На сиськи её не "дывывся" ...

Припев:
Висячие сиськи, как-будто носки -
Носки шерстяные, почти до земли
Упали и просто висели -
Соски на меня не смотрели...

4к. Я куй свой засунул в её мокроту,
"Схвати меня сильно", - я ей говорю, -
Моментом "меня" захватила -
И "стенками пи**ки" обвила.

Она всё сжимала мой член постоянно,
И я впервый раз ощутил пониманья
Того, что мышцу прокачала,
Чтоб я начинал всё сначала...

И чтобы мой куй снова вдург не упал,
"Одень ты свой лифчик", - я ей прошептал.
Она ничего не спросила,
И быстро лифон нацепила.

Припев:
Висячие сиськи пакуйте в лифоны
Чтоб не обломаться вам с "потифоном".
Ну, или за ними следите -
Висеть им совсем не велите.

5к. Она уже кончила, потом ещё раз,
И я много раз получал свой экстаз,
Но куй мой не знал всё покоя -
Ведь сильно сжимался "зведою".

Мы позы меняли, мы не отдыхали,
А только по очереди задыхались,
И сиськи уже не висели,
Ведь мы ей лифончик одели.

А чтобы не думать про то, что они
Висели у ней почти до земли,
Смотрел на неё я и нюхал,
И стоны её я лишь "слухал"...

Припев:
Висячие сиськи - большая проблема
Для мыслей мужчин, - ведь меняется "схема"...
Для женщин то тоже - проблема...
Стесняться приходиться всем нам.

Висячие сиськи - как-будто носки -
Носки шерстяные, почти до земли
Упали и просто висели -
Соски на меня не смотрели...

(под музыку песни "Песенка мамонтёнка").

25. Жить Легко!

Каждый из ее поклонников был ей нужен......


Как часто вы сталкиваетесь с таким чувством, как будто вам дали шанс стать другим, а главное вы этим пользуетесь crazy забывая о своей сущности, желая понравиться, преследуя свои цели (пусть благие или нет) lol

7%, 1 голос

0%, 0 голосов

13%, 2 голоса

20%, 3 голоса

27%, 4 голоса

33%, 5 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Правда и ложь



 Правда и Ложь неизменно сталкиваются в своём противостоянии, и при этом легко взаимозаменяют друг друга.              (Владимир Котиков)
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
40
предыдущая
следующая