хочу сюди!
 

Лана

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 40-57 років

Замітки з міткою «газ»

Реалії дій непрофесійної влади...

Національний Банк України вкрай стурбований можливим ажіотажем оплати за газ живими собаками, тому керівництво терміново прийняло рішення про введення в обіг спеціальних грошових знаків, якими можна сплачувати платіжки за газ та які можна отримати в пунктах обміну собак. /joke/ question

Як допомогти Путіну забезпечити Крим електроенергією?


        Як допомогти Путіну забезпечити Крим електроенергією?
        Не знаєте?
        Порошенко і Яценюк знають.

        Перше. Не вивозити вугілля зі звільнених територій Донбаса. Яке вже видобуто та лежить готове до відправки на ТЕЦи.
        Зроблено.

        Друге. Не купувати вугілля у інших країн та повністю дискредитувати таку можливість.
        Зроблено.

        Трете. Забити баки народонаселенню, або просто тупо цю тему не згадувати, що начебто газу власного видобутку, якого вистачало раніше для всіх потреб країни(окрім заводів, що належать різним фірташам-шмірташам), тепер раптом не стало вистачати. Хоча обсяг видобутку не зменшився.
        Зроблено.

        Четверте. Влаштувати веєрні відключення електроенергії по всій Україні, спровокувавши таким чином невдоволення громадян. Благо, що Тимошенко, яка в 2000 році припинила веєрні відключення, і яка б не дала зробити цього і зараз, в уряді нема.
        Зроблено.

        П'яте. Зробити передоплату Рашке за 500 000 тон вугілля.
        Зроблено.

        Шосте. Зробити передоплату Рашке за 1 млрд кубів газу.
        Начебто сьогодні повинні зробити.

        Сьоме. Дочекатися ультиматуму з боку Рашки, що вугілля буде пропущено через кордон тільки в тому випадку, якщо Україна відновить постачання електроенергії в Крим.
        Зроблено. Вугілля на кордоні. Ультиматум є.

        Восьме. Дочекатися ультиматуму з боку Рашки, що газовий вентиль буде відкрито тільки в тому випадку, якщо Україна відновить постачання електроенергії в Крим.
        Чекаємо.

        Дев'яте. Яценюк виступає по ТВ з жахливими прогнозами, якщо ми не дамо Криму електроенергію, то в Україні настане Армагедон, Апокаліпсіс, канібалізм, голодомор, льодовиковий період та не буде інтернету. Прозондувавши таким чином суспільство, і в разі позитивної реакції, навздогін Яценюку на екрани ТВ вистрибне Порошенко з ріками сльоз, зістояннямнамайдані, згероямислава та невіддамоніп'ядінашоїземлі, тому, нумо мірший вмикаємо струм в Крим.
        Чекаємо.

        Десяте. П'ятий канал розкручує акафіст во славу Петра та Арсенія(більше Петра), як рятівників всього сущого в Україні та на всій планеті Земля.
        Чекаємо.

       Одинадцяте. Порошенко і Яценюк урочисто вмикають струм в Крим.
        Чекаємо.

       Дванадцяте. Це не афішується. Порошенко та Яценюк отримують найвищі нагороди від Путіна за врятування реноме Путіна та вірне служіння Рашке-матушке.
        Чекаємо інсайд.

ГЫМН!!!
     

Маленькому украинцу холодно зимой или когда начнется отопление

Маленькому украинцу холодно зимой или когда начнется отопительный сезон

Нынче украинцы при слове «зима» все чаще мысленно «ассоциируются»  не столько с Евросоюзом, сколько с таким банальным и набившим  оскомину  понятием, как «газ».

На  сегодняшний  день  дефицит  Украины  в природном газе  оценивается  примерно в  16  млрд. кубометров. Поэтому  в  правительстве  был подготовлен  план  экономии  «голубого  топлива», ну  а  первыми  на  своей  шкуре   последствия  «газовой»  войны  с  Россией  ощутили  киевляне  -  их  еще  летом  оставили  без  горячего  водоснабжения, как  уже  говорилось  в  более  ранних  публикациях.

Об  этом  официально  сообщала пресс-служба  «Киевэнерго», при  этом  мы  узнали,  что  без  горячей  воды  остались  8820  потребителей,  причем  83,74%  домов  отключили  из-за  отсутствия  топлива, а  16,26%  -  из-за  ремонтных  работ,  проводимых  «Киевэнерго». 

Глава  наблюдательного  совета  «Киевэнерго»  Иван Плачков  тогда  заявлял,  что  к  отключению  компания  прибегла  не  по  своей  воле  -  главной  причиной  стало  отсутствие  поставок  российского  газа. «Я  не  берусь  прогнозировать,  когда  подача  горячей  воды  возобновится. Однако, на  мой  взгляд  с  этим  можно  подождать  до  начала  отопительного  сезона», - отметил  он. «Киевляне  чересчур  разбалованы – они  устанавливали  бойлеры  даже  тогда, когда  шел  плановый  ремонт  сетей  и  воду  отключали  на  2-3  недели», - добавил  он.  Как видим, на начало октября  его прогнозы  сбываются, и киевляне  так  и остаются без  горячего  водоснабжения. И  не  только  они.

Большой  беды  от  массового  использования  бойлеров  и  электронагревателей  наш  эксперт  не  прогнозировал. «Процесс  установки  бойлеров  для  киевлян -  событие  не  новое,  он  был  постоянно. Поэтому  это  не  навредит  столичным  электросетям. Подключение  бойлеров, элктронагревателей, бытовой  техники – это, конечно, увеличит  нагрузку  на  электросети. И  если  «Киевэнерго»  проверяет  сети  в  городе, то  внутри  домов  их  должны  проверять  ЖЭКи  и  ОСМД», -   добавил  он.  По  его  словам, в  столице  построены  дополнительные  подстанции  на  10  и  на  110  клВт.  И  проведены  мощные  кабельные  линии. «Киев  без  света  никогда  не  будет. Одиночные  отключения  были  всегда,  и  их  процент  зависит  от  того,  как  подготовятся  ЖЭКи», -  отметил  Плачков. Сэкономить  много  газа  таким  образом  не  получится, но  лучше  начать  экономить,  чем  находиться  в  холодных  квартирах  зимой.

Украина в режиме зимней экономии: а согреет ли Европа с ЮАР?

И  что  мы  наблюдаем  сегодня? Несбыточность  подобных  прогнозов  вылезла  во  всей  красе  уже  в  сентябре,  когда и  в  Киеве,  да  и  в  других  городах  Украины  УЖЕ  начали  вводить  графики  веерных  отключений  электроэнергии. При  этом  наступившее  осеннее  похолодание  не  позволит  в  полной  мере  воспользоваться  электроподогревом  как  воды, так  и  жилья.  А  что  же  будет  с  наступлением  зимних  морозов?

Ведь  и  любому  мало-мальски  грамотному  человеку  уже  давно  понятно, что  полный  отказ  от  российских  энергоресурсов, в первую  очередь  от  газа, является  насколько  жестким, настолько  же  и  жестоким, по  отношению  к  населению,  шагом  украинского  правительства.  Они  говорят,  что  возможно  безболезненное  сокращение  потребления  газа  в  3  раза. При  этом  уповали  на  реверс  из  Европы,  который  уже  закрывается  благодаря  ограничительным  мерам, проводимым  Российской  Федерацией.  И  введение  подобных  мер  было  вполне  предсказуемым.

Итак, для  сельских  жителей  лучшей  альтернативой  будет  биотопливо, в виде кизяков, для  городов -  электроэнергия в виде света. Но электричество уже веерно  отключают  еще  ДО  наступления  отопительного  сезона. При  этом  надо  понимать, что  вот  так  просто  сократить  потребление  газа  не  получится.  Варианты  экономии,  конечно,  есть,  но  то же  отключение  горячего  водоснабжения  -  это  «слезы»  и  существенно   обстановку  не  изменят.  А  для  реальных  шагов  нужно  время,  не  месяц  и  не  два. Для  примера,  в  октябре  2013  года  еще  Кабмином  Азарова  была  принята  программа  модернизации  теплотрасс  на  2014-16  г.г.  Она  была  рассчитана  на  3  млрд.  евро. За  счет  этого  планировалось  сократить  потребление  газа  на  4  млрд.  кубометров. Теплокомунэнерго  потребляет  10  млрд. , и  за  счет  модернизации  теплотрасс   будет  сокращение  на  40%  потребления  газа.  Но  это  все  еще  далеко  от  завершения, а  зима  уже  на  пороге.


С  другой  стороны, программы  утепления  стен  и  установки  счетчиков  тоже   помогут  сэкономить  примерно  по  1  млрд.  кубов,  но  эта  работа  так же  рассчитана  на  годы  и  так же  требует  немалых  средств,  которых,  как  известно,  сегодня  в  Украине  нет. Все  это  означает,  что  уменьшить  потребление  газа  практически  невозможно.  Большинство  теплокомунэнерго, бюджетных  организаций  потребляют  газ  и  им  даже  за  несколько  лет  будет  тяжело  перейти  на  какую то  альтернативу -  тот же  уголь  или  паллеты.  Тоже  касается  и  крупных  промышленных предприятий,  использующих  газ  для  нужд  производства,  тот  же  химпром,  например.  И  судя  по  всему, в  связи  с  заявленной  программой  экономии,  газовый  «краник»  от  властьимущих  Украины  вполне  может  стать  элементом  давления,  как  на  крупный  бизнес,  так  и  на  отдельных  «нелояльных»  промышленников  и  предпринимателей.  Ведь  для  многих  из  них  закрытие  поставок  газа   равнозначно  полной  остановке  производства,  как  это  произошло  с  Харьковской  ТЭЦ-5  в  конце  августа или Змиевской ТЭЦ, которая была остановлена 11 сентября из-за недостаточного запаса угля. В Харькове уже объявлено, что отопительный сезон начнется не в традиционной середине октября, а потом – в ноябре после выборов. Ведь сам Порошенко объявил новое условие начала отопительного сезона -  8 градусов среднесуточной температуры.

Жить не стало лучше, зимой будет веселей

Вывод  один  -  зимой  будет  холодно или очень холодно. В  домах. Если  до  ноября  будет  подаваться  меньше  газа, начнет  падать  давление  в  системе. В  городах  газопроводы  рассчитаны  на  большие  многоквартирные  дома. В  частном  секторе  газопроводы  низкого  давления, и  они  первыми  почувствуют,  когда  давление  в  сети  начнет  опускаться  еще  ниже. Включая  конфорку  в  таких  домах,  она  будет  гореть  вдвое  слабее, и  при  таком  раскладе  отопительные  котлы  работать  не  будут. Если  такое  случится – речь  пойдет  не  о  том,  что  в  доме  еле  тепло  -  тепла  не  будет вообще. Ограничения, установленные  теплокомунэнерго,  снизят  обычные  температуры  в  помещениях.  Если  у  кого  то  зимой  было  22  градуса  в  квартире -  теперь  станет  18. В  лучшем  случае, при самом эффективном утеплении. А  те, у  кого  было  18  -  опустится  до  14.  В  «Нафтогазе»  и  ЖКХ  именно  к  этому  и  готовятся.

Необходимость  садиться  за  стол  переговоров  с  Россией  очевидна. Тем  не  менее,  в  угоду  политическим  амбициям,  очередные  женевские  трехсторонние  переговоры  оказались  проигнорированы  украинской  стороной  -  Турчинов  сослался  на  занятость  выборным  процессом. Воистину, политики в Украине не к зиме, а к выборам готовятся. Самое  интересное,  отказались  от  участия,  несмотря  на  мнение  госдепа  США,  указывавшего,  что  нужно  договариваться. Типа,  им  коллапс  в  Украине  не  нужен. Ну,  это  на  словах,  цена  которым  известна.  Понятно, что на самом деле западные стратегические партнеры боятся, что старушка Европа замерзнет без российского газа. Может,  они  там, за  океаном,  и  боятся  третьего  майдана, но  ответных  настроений  со  стороны  Украины  пока  не  просматривается  -  «Кулявлоб»  и  Ко упорото  не желают с Россией договариваться.

Интересно,  что  еще  в  начале  июля  комиссар  ЕС  по  энергетике  господин Этингер  заявлял, что  в  конце  августа  должен  пройти  очередной  раунд  переговоров  по  вопросам  газовых  споров  между  Украиной  и  Россией. По  его  словам,  обе  страны  имеют  шанс  договориться  по  предварительной  цене, пока  окончательно  не  будут  устранены  разногласия  вокруг  требований  российской  стороны  об  увеличении  цены  на  газ. Раунд  был -  результат  нулевой. Следующий, как  уже  говорилось  выше,  Украина  вообще  «заигнорила». Для  результативных   переговоров Украина  не  сделала  ничего. Значит ожидаемый результат  –  холод зимой  в  квартирах украинцев.  Или в  лучшем  случае - четырнадцать  градусов  тепла у батареи.

Если отопление включат.

Давай замочим Путина (сонет)

 

(сонет к ЮВТ, Единственной и Неповторимой, Источнику Моего Творческого Вдохновенияroseheart- прим.авт)

.

Мы станем разом валенки валять,

из одеяла сделаем палатку,

из наволочки- для бюджета латку.

Нас "голубым" (ПР) не подолать!

.

Представь, что я -поспевший апельсин,

срезай с меня ножом легонько кожу.

Кусай. Вот здесь. Но только осторожно.

...А там, в Краю Болот-Берёз-Осин

не знають люде ,шо таке СВОБОДА.

.

Давай замочим Путина- урода,

Не то он цену задерёт на газ-

и мы позамерзаем ,это раз.

А во-вторых, быть АПЕЛЬСИНОМ модно.

.

Айда в Москву поедем-пофорсим,

сольём у Мавзолея керосин!

(2005 год, май, томительное предчувствие "оранжевой революции" в РФ...

увы!- прим.авт.)

Через рішення Ющенка Україна втратила $38,6 млрд.

Якби Віктор Ющенко не дав добро на присутність «РосУкрЕнерго» як посередника, а потім і монопольного постачальника газу в Україну, «поховавши» таким чином міжурядову угоду від 4 жовтня 2001 року і наступні за нею газові контракти, в яких була закріплена ціна в $ 50 за 1 тис. куб м в період з 2002-го по 2011 рік, то НАК «Нафтогаз» заплатила б за імпортований газ лише $25,725 млрд, а не $64,335 млрд, як довелося насправді. Таким чином, рішення В. Ющенка в газовій сфері обійшлися Україні у втрату $ 38,6 млрд за 10 років.

Такі результати проведеного ZN.UA підрахунку передбачуваних збитків від вищеназваних рішень.

«Цифра, погодьтеся, вражає. Але за такі, можливо, непередбачені витрати ніхто відповідальності, тим більше кримінальної, наскільки відомо, не поніс. Просто «РосУкрЕнерго» у черговий раз заробило на НАК та українцях. Та й усього…», — пише автор статті Алла Єрьоменко.

Так, коли взяти ціну в $ 50 за 1 тис. куб м. і підрахувати, у скільки б коштував «Нафтогазу Україну» імпортований за десять років обсяг газу (514,5 млрд кубм, з урахуванням прогнозних 38,4 млрд кубм за 2011-й ), якби В. Ющенко не «поховав» досягнуті в 2001-м домовленості про ціну газу в $ 50 і гарантований транзит  російського газу до Європи на рівні 116 млрд, то отримаємо такі цифри.

 За 2002—2004 роки в Україну було поставлено 182,4 млрд. кубометрів газу загальною вартістю, якщо рахувати по 50 дол., 9,12 млрддол. З 1 січня 2005 року по 1 січня 2011-го (шість років) «Нафтогаз України» імпортував 293,7 млрд. кубометрів газу (див. табл.). При ціні 50 дол. за 1000 кубометрів коштував би він «Нафтогазу» загальну суму 14,685 млрд. дол. Плюс вартість газу за 2011 рік (38,4 млрд. кубометрів) становила б 1,92 млрд.дол (див. докладні підрахунки в повному варіанті статті). Разом за десять років дії контрактів від 2001 року «Нафтогаз» заплатив би «Газпрому» всього (9,12+14,685+1,92) = 25,725 млрд. дол.

Замість цього, обійшлася «Нафтогазу» турбота РУЕ у величезні «непередбачувані додаткові витрати», а саме в $ 38,61 млрд.

Отже, визначимося з цінами на підрахований раніше обсяг імпорту газу (514,5 млрд. куб м): 2006 рік — 57,0 млрд. кубометрів по 95 дол. за 1000 кубометрів, 2007-й — 58,8 млрд. за середньою ціною 143,3 дол., 2008-й — 52,9 млрд. по 179,5 дол., 2009-й — 26,8 млрд. по 232,98 дол., 2010-й — 36,5 млрд. кубометрів за середньою ціною 291,1425 дол. за 1000 кубометрів. Прогнозна вартість газу за 2011 рік наведена вище і може становити 11,9235 млрд. дол.

Шляхом нескладних арифметичних дій (множення й додавання) одержуємо загальний результат за десять років: 64,335 млрд. дол. порівняно з 25,725 млрд. при ціні газу 50 дол. за 1000 кубометрів. Різниця в ціні за десять років становить близько 38,61 млрддол. Вражає?

Зрозуміло, остання цифра не фігурує у звітах «Нафтогазу» за той самий період: методологія підрахунків у нас різна. Але порядок цифр у принципі той самий: ми враховуємо ті самі обсяги імпортованого газу

Дуже важливе уточнення: DT.UA у цьому випадку використовує публічну (тобто оприлюднену) інформацію. Але, як підтверджує судове слухання «газової справи» у Печерському суді, така інформація далеко не завжди є офіційною. Навіть якщо виходить з офіційних джерел, наприклад, Міненерговугільпрому чи «Нафтогазу України».

У «газовій справі» Юлії Тимошенко виставили рахунок в 1,5 млрд. грн. А кому виставити рахунок у $ 38,6 млрд, хто в 2004-му, 2005-му, 2006-му, 2008-му роках перевищив повноваження і реально посприяв заподіянню шкоди «Нафтогазу України» і вітчизняним покупцям газу?

У справі Ю. Тимошенко такі підрахунки навряд чи будуть фігурувати. Бо тоді доведеться пред'являти комусь звинувачення в нанесенні «Нафтогазу» набагато більших «додаткових витрат», ніж ставлять в провину екс-прем'єру Юлії Тимошенко. І кому виставити такий рахунок? Попередньому президенту України В.Ющенку? Тодішньому прем’єру і нинішньому президенту В.Януковичу чи екс-прем’єру Ю.Єханурову? Колишньому голові Мінпаливенерго І.Плачкову? Екс-голові НАКу та двічі міністру Ю.Бойку? Колишньому керівнику «Нафтогазу» О.Івченку чи колишньому й нинішньому — Є.Бакуліну? Чи вже відразу першоджерелу — ідеологам, співзасновникам і співучасникам «РосУкрЕнерго»? Багато хто з них згадані вище.

До слова, у час свого перебування прем'єром, а саме — 22 липня 2005 року Ю. Тимошенко після розборів ситуації із газозабезпеченням і розрахунками за імпортний газ дала окреме доручення визнати недійсною постанову Кабміну № 1002 від 6 серпня 2004 року.Саме тієї постанови, завдяки якій на український ринок газу вживлювалося «РосУкрЕнерго».

Але хід цій справі В. Ющенко, очевидно, не дав. І «РосУкр Енерго» залишалося на ринку аж до початку 2009 року і тепер відроджується через «УкрГаз-Енерго». А далі ви вже все знаєте. І самі можете здогадатися і визначити для себе, чи мають відношення до «газового справи» проти Тимошенко компанія «РосУкрЕнерго», її співвласник Д. Фірташ, міністр Ю. Бойко, екс-президент В. Ющенко, нинішні прем'єр М. Азаров і президент В. Янукович.

Znuasmall

Наука против Газпрома

Пока Россия пугала Европу ценами на газ, а Украину разного рода «северными потоками», в мире произошла очередная технологическая революция. Она получила название «тихая революция», однако для некоторых эта тишина оказалась зловещей. Всего два слова – «сланцевый газ» поставили под угрозу идею «энергетической сверхдержавы», которая уже успела крепко завладеть умами жителей Кремля. Если верить зарубежным источникам (например, британским и американским), то в Украине находятся внушительные запасы сланцевого газа. Более того, компания Shell считает что самыми перспективными для бурения сланцевого газа являются две страны - Швеция и Украина

Читать статью полностью

Ворота в пекло



Ворота в пекло (Туркменістан)...
 У самому центрі пустелі Каракум, неподалік від невеликого містечка Дарваз в Туркменістані, розташоване місце, яке прозвали місцеві жителі Воротами в пекло. І в даному випадку це не перебільшення, а цілком точна метафора. Все почалося з того, що в 1971 році геологи почали бурити землю в пошуках природного газу і несподівано натрапили на величезну підземну каверну. Знайдений кратер виявився настільки великим, що весь транспорт, обладнання табору і сама бурова установка впали вниз. На щастя, жоден з робітників не постраждав. Відкрита підземна печера була вся заповнена газом. Щоб запобігти масовому отруєнню людей, було прийнято рішення його підпалити. Через 40 років газ продовжує  горіти. Складно підрахувати, скільки найціннішого палива було спалено за ці десятиліття, але здається, що його запаси невичерпні.

Україна почала контрнаступ в інформвійні з Росією. Так тримати!

Заголовки УНІАН:
Молдова підіграє Росії у газовому конфлікті? - http://www.unian.net/ukr/news/news-293502.html У Газпромі Україну назвали шантажисткою - http://www.unian.net/ukr/news/news-293494.html Нафтогаз надіслав Газпрому різдвяне привітання - http://www.unian.net/ukr/news/news-293489.html Газпром просить Європу вплинути на Україну - http://www.unian.net/ukr/news/news-293485.html Проблем в постачаннях російського газу через Україну немає - Єврокомісія - http://www.unian.net/ukr/news/news-293484.html і т.д. і т.д. Так тримати!!!

Газзбути невиправні

Газзбути невиправні. Ходили наприкінці минулого року розбиратись і от знову — в платіжках аванс, дорахування по коеффіцієнтам, вигадані борги. Чи є на них якась управа?!

ТАК КОНСОРЦИУМ, ИЛИ НЕТ? (СМ.ПРДОЛЖЕНИЕ)

2011-09-27 09:00:00

Ігор Жданов, президент аналітичного центру «Відкрита
політика»: «Відповідно до закону про трубопровідний транспорт є заборона
на створення, передачу у власність нашої газотранспортної системи»

Родео

Про підсумки та перебіг українсько-російських газових перемовин, а
також про перспективи розвитку українсько-російських відносин.




Юлія ДИЛОВА: Сьогодні ми будемо говорити про
підсумки та перебіг українсько-російських газових перемовин, а також про
перспективи розвитку українсько-російських відносин. Напружене
очікування напередодні суботніх газових перемовин українського та
російського президентів змінилося на більш спокійний час здогадок та
припущень. Преса запевняє, що кризовий період у газових відносинах країн
минув, під час перемовин сторони досягли певного прогресу і в жовтні
Україна отримає знижену ціну на газ, Росія – на транзит, а обидві
держави разом з ЄС – конкретні домовленості щодо газотранспортного
консорціуму. Власне, сам прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив,
що Росія погодилася на створення з Україною тристороннього консорціуму.
Також була досягнута домовленість про зниження тарифу на транспортування
газу територією України до рівня собівартості. В свою чергу, Росія
знизить ціну на газ для потреб України у двох сферах: бюджетній та
соціальній. Втім, офіційний представник Газпрому Сергій Купріянов одразу
ж прокоментував, що на даний момент жодних домовленостей про зміну умов
контрактів між Газпромом та Нафтогазом немає, а переговори тривають. В
нашій програмі припускаємо, про що ж домовилися Віктор Янукович та
Дмитро Медвєдєв у Москві. Чи буде Україна купувати газ дешевше, ніж
зараз, та яку ціну вимагає за це Росія. Яке майбутнє в
українсько-російських відносин.
Наші гості: президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор
Жданов та політолог, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного
співробітництва Володомир Горбач.
СЛУХАЧ: Володимир, Харківська область. Свого часу
політика ізолюціонізму привела економіку Радянського Союзу до
відсталості. 70 років у Кремлі будували комунізм. Зараз там будують
«русский мир». І знову ізолюціонізстський проект – митний союз. Як в
тому анекдоті про автомат Калашникова, цей митний союз перетвориться на
митний «гулаг». Мене дивує, що в Україні знаходяться експерти, які
сватають нас туди, бажаючи Україні законсервуватися в своїй відсталості.

Юлія ДИЛОВА: Ви знаєте, що в нас ніби вже не тягнуть до митного союзу?
СЛУХАЧ: Олександр, Київ. Я дивлюся, як ця команда, в
принципі, здає Україну. Під прем’єрством Януковича та міністром
енергетики тоді, здається, був Бойко з 50 дол. газ з’їхав на нинішні
ціни. Вони тоді в 2004 році розірвали довгострокову угоду про 50 дол.
за 1 тис. кубометрів. І зараз вони здають інтереси України. В Харкові
здали, в Севастополі. Крим здали на 40 років. Зробили з Чорного моря,
українського, туалет для російських моряків.

Юлія ДИЛОВА: Ваша загальна оцінка того, що ми знаємо про підсумок цих перемовин.
Ігор ЖДАНОВ: Я довго аналізував вчора та думав, про що ж
вдалося домовитися Януковичу з Медвєдєвим та Путіним. В мене ці газові
«пазли» не стикуються. Я собі поставив ряд запитань, на які, нажаль, не
отримав відповіді, на які, напевно, захоче отримати відповідь все
суспільство. Якщо ми знижуємо транзит газу до собівартості, то логічно
буде отримувати російський газ до соціальної та бюджетної сфери, як нам
обіцяно, теж по собівартості? Це паритетний підхід? Ви як і я, напевно,
не впевнені, що ми будемо отримувати російський газ по собівартості.
Зроблять знову знижку у 10-20%, розкажуть, як вони дотують Україну та
висунуть якісь ще умови. По-друге, якщо ми отримуємо газ по зниженим
цінам для соціальної сфери, то це приблизно 30 млрд. кубів, з них 20
млрд. – це наші приміщення, які отоплюються, та 10 млрд. – вся бюджетна
сфера: лікарні, клуби, школи. В нас 20 млрд. кубів власного видобутку
газу. Собівартість його – приблизно 40 дол. за 1 тис. кубометрів.
Продають десь по 70 дол. за 1 тис. кубометрів. Російський газ коштує в
рази дорожче – 250-300 дол. Різні ціни в різний час в залежності від
ціни нафти. Ще в нас є достатньо серйозна сума, яку ми беремо за
транзит. Тобто до 30 млрд. ми десь наберемо для закриття своїх дірок по
таким уразливим сферам, як наші оселі, лікарні, школи, заклади
культури. Якщо ми отримуємо там газ – 30 млрд. по зниженим цінам, плюс
20 млрд. власного видобутку – вже це 50 млрд. А куди ми його будемо
подівати? Або ми будемо продавати нашим заводам по зниженим цінам. Але
російський ми не зможемо продавати. Ми будемо продавати наш, значно
дешевший газ, який ми могли б пустити на соціальну сферу. Ви ж не
вірите, що російський газ буде по собівартості?

Юлія ДИЛОВА: Ні.
Ігор ЖДАНОВ: Ну буде він 180-200, тобто з якоюсь
знижкою. І тут наш – 70 дол. Ми його в комунальну сферу не пускаємо, і
або продаємо нашим заводам, або на реекспорт за кордон.

Юлія ДИЛОВА: Це погано для України? І взагалі ціна у 180-200 – це краще, ніж 450 чи 500?
Ігор ЖДАНОВ: Напевно непогано, тільки нам з Вами це
обернеться питанням третім. Якщо ми говоримо про те, що будуть знижені
ціни на газ, а одночасно пан Тігіпко говорить, що для населення буде
підвищуватися ціна на газ, то щось явно не стикується. Тобто, все рівно,
цей знижений газ, який пустять комуненерго, буде по тім цінам, які
будуть вище для нас з Вами. А той газ , який добувається, пустять на
реекспорт чи нашим підприємства. Так, вони зароблять. Але хто заробить?
Нафтогаз? А куди ці гроші потім підуть. Коли списувалися ці борги у 24
млрд. грн., то для населення заборгованість, як є, так і залишилася, а
всім олігархам списали. А хто 100 грн. чи 80 грн. має сплатити, то їй цю
заборгованість не списали.

Юлія ДИЛОВА: Росія, принаймні зараз, припинила
розмови про митний союз і злиття Газпрому з Нафтогазом – це досягнення?
Чи вважаєте, що не припинила?
Ігор ЖДАНОВ: Я думаю, що про митний союз, як
стратегічну ціль, ніхто не припиняв розмови. З іншого боку, як тактичне
завдання, вони зрозуміли, що це неможливо на сучасному етапі. Але є інші
методи. Можна не говорити, а робити. Не вдалося створити чи злити
Нафтогаз та Газпром, давайте створимо консорціум.

Юлія ДИЛОВА: Але тристоронній.
Ігор ЖДАНОВ: З Рургазом, наприклад, де є частка власності Газпрому.

Юлія ДИЛОВА: Це хотілося б Росії, звичайно. Але невідомо ще, з якою компанією.
Ігор ЖДАНОВ: Відповідно до закону про трубопровідний
транспорт є заборона на створення, передачу у власність нашої
газотранспортної системи. З точки зору сучасного діючого законодавства
України це абсолютно незаконний крок.

Юлія ДИЛОВА: Закон не складно змінити.
Ігор ЖДАНОВ: Якщо б були такі прокурори, які попалися
Тимошенко, то треба порушувати кримінальну справу за перевищення влади
або службових повноважень. Як можна обіцяти те, що суперечить
законодавству. Можуть нам сказати, що внесуть зміни. Так це питання,
наскільки будуть внесені зміни, чи вистачить голосів, а якщо не внесуть
зміни до закону. Нинішня партія влади відкрила такий «ящик Пандори»
щодо зловживання влади та службовими повноваженнями. Якщо розібратися,
то і Харківські угоди, і нинішні переговори по газу, це класичний
приклад або порушення процедури, як було з Харківськими угодами, коли
Кабінет міністрів взагалі не знав в цілому, що такий проект буде
підписаний і не приймав рішення на засіданні, або зараз. Не можна
обіцяти те, що порушує законодавство.

Юлія ДИЛОВА: Як треба було вирішувати питання ціни на газ?
Ігор ЖДАНОВ: Я – прихильник того, що нам потрібно
забезпечити житлово-комунальну сферу за рахунок власних ресурсів.
Потрібно серйозно зайнятися енергозбереженням. Потрібно серйозно
нарощувати власні видобутки газу. А те, що наші олігархи хочуть купувати
газ, то це їх проблема. Ми ж не думаємо, як поставляти на заводи
Коломойського, Пінчука, Ахметова, Фірташа нафту, вугілля, метал. Цим же
вони самі займаються. Чому держава повинна думати, як їм поставляти газ?
Нам потрібно забезпечити 20 млрд. кубів для наші оселі, які можна
покрити власним видобутком. І ще за гроші за транзит купити ще 10 млрд. і
забезпечити житлово-комунальну сферу. Це абсолютно реально.

Юлія ДИЛОВА: Тобто нам взагалі не потрібно ні про що говорити з Росією?
Ігор ЖДАНОВ: Так.

Юлія ДИЛОВА: Тобто це все надумано, не потрібно і це абсолютно політичні ігри?
Ігор ЖДАНОВ: Так, це ігри, які склалися. Зрозуміло, що
ця модель дещо ідеальна, тому що постає питання транзиту, постачання
газу до Європи. І Росія грає. Вона може перекрити заслонку. І сказати,
що вони з Україною не домовилися, і Болгарія чи ще якась південна країна
буде замерзати. Приїдуть відразу європейські емісари та скажуть, які
негарні українці, що не можуть домовитися з Росією. Тут треба думати. До
цієї моделі ми повинні наближатися. Але це не означає, що цю модель нам
потрібно запроваджувати завтра.

Юлія ДИЛОВА: Але «зіскочити» з газової російської
голки Україні швидко не вдасться. Програми енергозбереження,
енергоефективності, альтернативні джерела – все це не справа одного
року. Час вже втрачено.
Ігор ЖДАНОВ: З одного боку, я абсолютно з Вами
погоджуюся, але з іншого боку, «дорогу осилит идущий». Треба займатися
просто цими питаннями. Якщо подивитися баланс газу на початку 90-х років
чи в середині, то там було 70 млрд. кубів. Потім знизили до 50, до 40.

Юлія ДИЛОВА: У нас і промисловість впала та позакривалася.
Ігор ЖДАНОВ: Наші олігархи відразу кричать, що в них
промисловість стане, що це буде неефективно та невигідно. В мене
питання: якщо з такою достатньо дешевою собівартістю робочої сили Ви не
можете забезпечити прибутковість своїх підприємств, а ціни на газ
приблизно однакові і в Європі, і в Україні, то займайтеся питаннями
енергозбереження, а не купуйте яхти, кораблі тощо. Чому я повинен
платити за Вас? Ви достатньо багаті люди. В мене мільярдів немає, але
бідний платить за багатого. Де логіка? Тільки в Україні може бути така
логіка.

Юлія ДИЛОВА: Підсумовуючи Ваш прогноз, як політолога та експерта, що ми почуємо у жовтні щодо ціни на газ? Чи у грудні або листопаді?
Ігор ЖДАНОВ: Зрозуміло, яким буде подальший шлях.
Будуть зараз торгуватися, як буде знижена ставка транзиту. Буде
намагатися українська сторона якось віддзеркалювати це зниження у
вартості газу. Купріянов, зрозуміло, чому заявив так. Тому що є якісь
принципові домовленості між президентами та прем’єрами. Але дійсно,
немає цифр. А скільки собівартість? Я, наприклад, не знаю. Знаю, що ми
витрачаємо 6-7 млрд. технологічного газу для прогону газу в Європу. В
минулому році, якщо не помиляюся, 95 млрд. кубів було транзитовано до
Європи по ставці 2,04 за 100 км. Скільки зараз буде? 1,4-1,8? Я не знаю.
Напевно, не менше, ніж вартість цього технологічного газу, який
використовується для роботи компресорів. Але, як заявляв Азаров, їх
багато вже перевели на електричні компресори.

Юлія ДИЛОВА: Тобто, все ж таки, працюють?
Ігор ЖДАНОВ: Так. Є певна програма, що ми в найближчий
період повинні підвищити видобування газу на 10-15 млрд. кубів.
Сланцевий газ, проводилися переговори з Шелл. Тут є речі, які дійсно
робив уряд Азарова. За це дійсно треба віддати йому належне. Платформи,
правда, вдвічі дорожче купляємо. Але все-таки купуємо для видобутку
нафти, газу тощо. Друге питання – це створення консорціуму. Тут є третя
сторона. Абстрактно ЄС – не вийде. Європейська компанія. Яка? Чи буде
там частка Газпрому? Якщо буде, то це зрозуміло, що ми будемо на
нерівноправних умовах – один проти двох. Чи буде приватна компанія? Але
приватна компанія – це посередник. Не дай Бог, РосУкрЕнерго. Ще важлива
подія – це все переміститься в Київ. Для того щоб створити цей
консорціум потрібно буде змінювати законодавство України.

Юлія ДИЛОВА: Ви гадаєте, що це буде складно за нинішньої політичної ситуації?
Ігор ЖДАНОВ: Це буде, принаймні, гучно. Якщо вказівку
отримають депутати від владної більшості, вони проголосують. Але те, що
це буде співставно по політичній напрузі, коли це торкалося Тимошенко, я
думаю, що це буде так.

Юлія ДИЛОВА: Якщо ця угода на даному етапі влаштує
керівництво України, Росії, вона буде довгостроковою, то тоді на певний
період ми забудемо про ці газові проблеми?
Ігор ЖДАНОВ: До цих пір проблема полягала в тому, що
кожного грудня в нас спочатку делегація Нафтогазу їхала. За Тимошенко ця
схема була поламана. Вже ніхто не їздить у грудні. Але на думку чинної
влади, цей контракт невигідний. Тобто з’явився інший чинник. Не кожного
року домовляємося, а просто невигідний контракт, який треба поміняти. Я –
прихильник того, щоб ми не їздили, щоб Ахметов, Коломойський та Пінчук
займалися власними справами, домовлялися про транспортування, ставки
транзиту до кордону, платили Нафтогазу за транзит цього газу на їхні
заводи по території України, закупали у Газпрому напряму. А те, що ми б
недобирали за транзит – нехай зараз це буде складати від 3 до 5 млрд.
кубів газу, то я думаю, що ми могли би купити.

Юлія ДИЛОВА: Митний союз відійшов?
Ігор ЖДАНОВ: Як стратегічне завдання, ніхто в Кремлі цю
ідею не полишив. Митний союз – це один з головних елементів цього
«русского мира». Це економічна складова цього всього інтеграційного
процесу.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, там зрозуміли, що не зважаючи
на закиди та зауваження, все ж таки ми підпишемо угоду про асоціацію з
ЄС та зону вільної торгівлі?
Ігор ЖДАНОВ: Я думаю, що так. Але потихеньку «тихим
сапом» тягнути Україну, через консорціум, через створення якихось
спільних підприємств. Але зрозуміло, що це не та історія, коли ми будемо
повноцінно митний союз підписувати. Тим більше, якщо ми підпишемо угоду
про зону вільної торгівлі та асоціацію.

Юлія ДИЛОВА: Яка Ваша думка, пане Володимире, щодо того, про що домовилися Медвєдєв та Янукович?
Володимир ГОРБАЧ: Я думаю, що вони домовилися про певну
стратегічну паузу, насправді. Оскільки реальні домовленості мають біти
втілені в документах та підписані. Поки що це усні домовленості і я би
звернув увагу на те, що обидві сторони намагаються використати це з
якоюсь своєю метою. Українська сторона оголосила про наявність цих
домовленостей якраз напередодні чи в той час, коли питання України
розглядається в МВФ. Це був сигнал ще для того, щоб отримати кредит і
сказати, що ми тут вже домовилися з Росією, і тому нам буде легше вести
переговори з МВФ, добиваючись позитивного рішення. Це тактичний крок.

Юлія ДИЛОВА: Коли буде відомо остаточно, чи буде справжні дешевше газ для України? І чи не буде занадто висока ціна за це?
Володимир ГОРБАЧ: В жовтні це має вилитися в конкретні
домовленості і документи. Оформлення це буде, мабуть, під час засідання
державної українсько-російської комісії. Буде візит президента Росії до
Донецька на бізнес форум. Якісь рішення мають бути. Моє враження таке,
що сторони взяли стратегічну паузу, оскільки конфронтація зайшла занадто
далеко. Але при тому вони ще ні до чого не домовилися. І обидві сторони
роблять вигляд, що домовилися, щоб трошки тиск зійшов, щоб склалося
враження в суспільствах обох країн в тому, що напруга розрядилася, що
війни газової не буде. Українська сторона використовує це для
переговорів з МВФ. Російська сторона «під цим соусом» пом’якшує
сприйняття передачі влади від Медведєва до Путіна. Тобто всі сторони
зайняті своїми проблемами і їм зараз не до війни. Я не думаю, що в
жовтні все буде так, як зараз оголошено. Оскільки те, що ми почули,
доволі абсурдно звучить та виглядає. З одного боку, сторони говорять
про те, що Україна погоджується на нульову ставку транзиту. Тобто буде
по собівартості транспортувати газ. І керувати цією системою. Ніби буде
консорціум у складі української. Це буде створювати не держави, а
підприємства. Умовно кажучи, Газпром, Нафтогаз. В ЄС нема якоїсь однієї
газової компанії. Є національні компанії чи транснаціональні. Але вони,
все одно, не покривають всю Європу. Тут з одного боку, абсурд в тому, що
ніхто з бізнес компаній не зацікавлений керувати транспортною системою,
яка не приносить прибутку, тому що вона з нульовим тарифом. Бізнесові
контори не будуть займатися таким збитковим бізнесом. По-друге, це
неможливо, якщо тут буде брати участь Газпром. Тому що ті компанії, які
видобувають газ, не можуть його транспортувати, не можуть володіти та
управляти розподільчими мережами. Це означає, що Газпром не вписується.
Український Нафтогаз реструктуризований, розподілений на різні частини і
це теж не Нафтогаз. Третє питання з європейської сторони, насправді,
нікому з європейських компаній не цікаво управляти українською ГТС. Тому
що вони не мають збуту по своїй продукції в Україні. Вони тут в Україні
не заробляють і тут володіти вони нічим не хочуть. Їм байдуже, звідки
отримувати газ, чи з Росії через Україну, чи з Алжиру через Італію. Їм
не треба вкладати гроші і контролювати. Це проблема постачальника, в
даному випадку, Російської Федерації і України, як транзитера, тому всі
розмови про участь ЄС як структурі в цьому газовому консорціумі, на мою
думку, є надуманими придумками для відведення уваги від реального стану
речей. Оскільки я згадав про Італію, дуже цікава паралель є цій нульовій
ставці на транзит, африканська чи північно-африканська, зовсім не
європейська. Там, де люди живуть ще частково якимись уявленнями про
натуральне господарство, там таке може бути. Наприклад, Алжир видобуває
газ і постачає його в Європу. Італійці збудували газопровід по дну моря.
Але щоб було коротше, то вона по дну Середземного моря йде через Алжир.
По півночі Тунісу проходить алжирський газопровід, а потім по морю йде в
Італію. Туніс не бере жодної копійки. Алжир не платить Тунісу за
транзит. Мабуть, тільки за прокачку. Тобто Туніс на цьому не заробляє.
Він по собівартості переганяє цей газ, прокачує по своїй території.
Натомість, в угоді між Алжиром та Тунісом є пункт, де зазначено, що коли
Тунісу буде потрібно, то він забере з цього газопроводу стільки газу,
скільки йому буде потрібно. Це угода часів натурального господарства, де
є потреби людей, а товари не оцінені. Щось приблизно таке ж зараз
«замутили» наші українські та російські сторони.
Ігор ЖДАНОВ: В 90-х роках в нас також було натуральне
господарство. Ми також отримували не грошима ,а газом по-перше транзит. І
отримували до 30 млрд. кубів. Плюс, щось «шили на дому».
Володимир ГОРБАЧ: І «дошили на дому» до того, що всі найбільші статки українців якраз на цьому газі і транзиті зароблені.

Юлія ДИЛОВА: Це свідчить що в жовтні, листопаді або грудні ми отримаємо взагалі щось нове, про що зараз навіть не уявляємо.
Володимир ГОРБАЧ: Я думаю, що в кращому випадку ми отримуємо щось нове.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, і не отримаємо.
Володимир ГОРБАЧ: Можливо, і не отримаємо.
СЛУХАЧ: Федор Степанович, Николаев. Договоренности
Януковича с Медведевым, как мы видим, пока в значительной мере,
засекречены. Тимошенко также обвиняют в непрозрачности газовых
договоренностей. Так не ждет ли нас в будущем еще один газовый судебный
процесс только уже с другими фигурантами?
Ігор ЖДАНОВ: З такими діями, коли політика засуджують,
замість політичної відповідальності він несе кримінальну
відповідальність - це розкрило ящик Пандори. Я вже наводив приклад для
цієї влади. Тому що я впевнений, що ми, все таки, підемо демократичним
шляхом, і будь-яка влада перетвориться на опозицію. А оскільки у нас є
такий принцип «око за око, зуб за зуб», то не виключено, що ми побачимо
зовсім інших вже фігурантів і за ці справи і за Харківські угоди.
Напевно це не зовсім правильно. Тому що я переконаний, що Тимошенко
понесла політичну відповідальність, програвши вибори. Я думаю що і
газова справа, так вона урядувала на посаді прем’єра в період кризи, це
все вплинуло на вибір громадян України.