хочу сюда!
 

Nataliya

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 40-45 лет

Заметки с меткой «суд»

Без боротьби немає перемоги!


Суд відмовив прокурорам мене арештувати. Справа проти мене – сфальсифікована, щоб у тюрмі зупинити мою опозиційну діяльність. Єдиний мій “злочин” у тому, що я борюсь за Україну і захищаю її. І ніколи, ніколи, ніколи не припиню боротьбу!

А всі, хто вчинив державну зраду і привів Україну до енергетичної капітуляції перед країною-агресором Росією – будуть пожиттєво сядіти в тюрмі. Це буде перший масштабний антикорупційний процес при новій владі.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Бий своїх, щоб свої боялися!

Волонтерка Маруся Звіробій. Фото: startko.co.ua
Волонтерка Маруся Звіробій. Фото: startko.co.ua
Обшуки у Марусі Звіробій: волонтерка знову погрожувала Зеленському (ВІДЕО)
28 лис 2019, 13:03

Маруся Звіробій, у будинку якої сьогодні Державне бюро розслідувань провело обшуки, після слідчих дій погрожувала президентові Володимирові Зеленському.

Волонтерка назвала обшуки політичним переслідуванням, заявила, що слідчі дії «замовив» глава держави. При цьому вона знову не втрималася від погроз на адресу президента. Про це Звіробій заявила в коментарі телеканалу NewsOne.

Якщо ти будеш хамити військовослужбовцям, з тобою станеться все те, що ми перелічували у списку з Фединою. Якщо ти думаєш, що з тобою це не станеться, бо ти замовив обшук у мене вдома, то ти помиляєшся. Станеться все, що й ми казали, — заявила Звіробій.

За її словами, правоохоронці під час слідчих дій вилучили у неї дві зареєстровані рушниці, мобільний телефон та блокнот. Звіробій стверджує, у блокноті і її телефоні немає «абсолютно нічого» з того, у чому її звинувачують, тому вона спокійно віддала ці речі.

Раніше повідомлялося, що детективи Державного бюро розслідувань влаштували обшуки в будинку волонтера Марусі Звіробій (Олена Анатоліївна Самбул).

Нагадаємо, 26 листопада в ДБР повідомили, що відомство спрямувало до Генпрокуратури проект повідомлення про підозру у зв’язку з погрозою вбивством щодо президента України Володимира Зеленського.

Звіробій та народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Софія Федина 26 жовтня опублікували на відеосервісі YouTube відео, в якому обговорювали можливі варіанти загибелі Зеленського під час його перебування на Донбасі.

Джерело: Ракурс

«Газпром» проиграл в споре с «Нафтогазом»

Апелляционный суд в Швеции отклонил жалобу «Газпрома» на пересмотр решения Стокгольмского арбитража в споре с украинским «Нафтогазом». Об этом сообщил в Facebook исполнительный директор «Нафтогаза» Юрий Витренко.

«Полная победа! Украина снова побеждает», — написал он.

Решение вынесено по первой из трех жалоб. Оно частично обнуляет обязательства Украины «бери или плати» по истекающему контракту «Газпрома» с «Нафтогазом». Российская компания требовала с украинской $56 млрд за невыбранный в 2012-2017 гг. газ. «Газпром» также должен компенсировать «Нафтогазу» судебные расходы в размере около 1 млн евро.

>> Газпром предложил Киеву продлить контракт на транзит газа

Решения еще по двум делам между теми же сторонами будут приняты в 2020 году.

Урегулирование взаимных претензий «Газпрома» и «Нафтогаза» — один из ключевых вопросов, по которому у Украины и России есть принципиальные расхождения в ходе переговоров о продолжении транзита по украинскому маршруту. Действующий контракт заканчивается 31 декабря.

На минувшей неделе «Газпром» предложил «Нафтогазу» продлить 10-летний контракт либо заключить новое соглашение сроком на год. Необходимым условием для этого российская сторона считает взаимный отказ от претензий в международном арбитраже и прекращение всех судебных разбирательств.

Прокурори знову домагаються мого арешту

Прокуратура, виконуючи замовленння влади, оскаржила відмову Бориспільського суду мене арештувати. Дата розгляду апеляції ще не відома. Прокурори продовжують вимагати мого арешту. Це політично мотивована справа за мою опозиційну діяльність. За сфальсифікованим звинуваченням мене намагаються посадити в тюрму, щоб розправитися зі мною і залякати всіх інших людей, хто проти влади. Нічого у них не вийде. Мене можна посадити чи навіть убити, але ніхто не змусить мене мовчати і припинити захищати Україну!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Анти-суд зробив присуд Дубневичу в 100 міл. грн. застави

Антикорупційний суд визначив заставу Дубневичу
Антикорупційний суд визначив заставу Дубневичу

Ярослав Дубневич

ФОТОГАЛЕРЕЯ

  • Антикорупційний суд визначив заставу Дубневичу - фото 1

КИЇВ. 2 листопада УНН. Вищий антикорупційний суд визначив народному депутату Ярославу Дубневичу, якого підозрюють у заволодінні державними коштами на суму у понад 93 млн грн, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 млн грн, передає кореспондент УНН.

Так, слідчий суддя постановив у задоволенні клопотання Генерального прокурора України Руслана Рябошапки відмовити та застосувати стосовно Дубневича запобіжний захід у вигляді застави у вигляді 100 млн грн.

Нагадаємо, нардеп підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

За версією слідства, повідомили у САП, вказаний народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ "Укрзалізниця" на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, згідно з матеріалами експертизи, становили понад 93 млн грн.

Нагадаємо, 31 жовтня Рада зняла недоторканність з Дубневича і дала дозвіл на його арешт.

Джерело: УНН

Беня всеодно під "ковпаком" і без грошей

Світлина від Людмили Прокопович.
Людмила ПрокоповичСтежити

Украина победила. Не только в футбол.
В суде. Коломойского. В Суде Лондона.
Большая победа для Украины, иллюстрирующая и силу Британского права, и сюрреалистичность украинской судебной системы. Украина победила в апелляции в Высоком Суде Лондона Коломойского. Адвокаты олигарха пытались доказать, что у Лондонского Суда нет права рассматривать дело Приватбанка, а значит надо разморозить активы и отпустить его домой. Ключевая проблема Игоря Коломойского – все его активы заморожены. Потому что позиция Украины в этом суде – налогоплательщики вынуждены были заплатить 5,5 млрд долларов для спасения банка и теперь олигарх должен расплатиться с ними. И самый простой путь – конфискация активов олигархов и их последующая продажа.
При этом, в суде адвокаты олигарха не оспаривали факт вывода денег из банка. Они настаивали, что это не дело лондонского суда. Простой украинский междуусобчик, к чему тут британского правосудие. Но, к счастью, деньги из банка выводились через британские оффшорки, а значит британская система правосудия тут причем. И значит есть шанс на справедливый вердикт.Теперь тройка апелляционных судей решили, что и в юрисдикции не стоит сомневаться. Полностью поддержав позицию Украины (которую отстаивает государственный Приватбанк). По всем пунктам.
Лондонский суд выступил на стороне Украины абсолютно по всем пунктам.. Активы Коломойского остаются заморожены. А судебный процесс против бывших собственников Приватбанка не должен задерживаться. Вплоть до предсказуемого теперь результата. Ибо после такого решения апелляции ждать иного вердикта просто невероятно глупо. Это та самая безоговорочная победа.

Что теперь? Теперь нет помех для того, чтобы рассматривать дело по сути. Это, конечно, долгий процесс. Высокий Суд Лондона, в отличии от Печерского суда, окружного административного суда и особенного гордого барышевского суда, никуда не торопится. Но и решение при этом принимает правовое. А значит высока вероятность того, что в результате мы получим вердикт по британскому праву, которым будет предписано продать замороженные активы бывших собственников банка. И передать деньги в бюджет Украины. В той или иной форме. Фактически Суд Лондона назвал Коломойского преступником. И стыдно, что в Украине он позиционируется по-другому.
Единственный путь для Коломойского теперь – получить контроль над Приватбанком и отозвать иск.

А теперь еще интереснее послушать о том, что у Украины слабая юридическая позиция. И о том, что надо искать компромисс с олигархом и прощать ему 5,5 млрд долларов, которые налогоплательщики влили в Приватбанк, чтобы спасти его от банкротства, а финансовую систему Украины от коллапса. Этот суд дает для украинской власти четкий ориентир. Ориентир правосудия. И любые решения украинских судов, которые будут противоречить Суду Лондона, всегда и везде б цивилизованном обществе будут восприниматься однозначно. Как факт того, что украинскую власть контролирует олигарх
Если украинская власть будет говорить, что в вопросе Привата все решает украинский суд, то она уже играет на стороне Коломойского. Суды в Украине не принимают правовые решения. Это знают и в кабинете министров. Коломойский имеет влияние на суды. И власть это знает. Власть обязана вмешаться.. Если лидер государства не играет на стороне государства - то это игра в поддавки. Потому что никто другой не может помешать олигарху изнасиловать страну. И это видят все. И лицемерно говорить о независимом суде. И сегодня Верховный Суд Лондона подчеркнул, что любые компромиссы с Коломойским - суть предательство. И преступление. И любой, кто помогает теперь Коломойскому – его сообщник.
Sergey Fursa

Україна перемогла. Не просто футбол.
В суді. Коломойского. У суді Лондона.
Велика перемога для України, демонструючи як силу британського права, так і сюрреалістичним українську судову систему. Україна виграла звернення у високому суді Лондона Коломойского. Адвокати Олімп намагалися довести, що Лондонський суд не має права розглянути справу Приватбанку, а значить, необхідно заморозити активи і дозволити йому піти додому. Ключові проблеми Ігоря Коломойского - всі його активи заморожені. Тому що позиція України в цьому суді - платників податків довелося заплатити $ 5,5 млрд, щоб врятувати банк і тепер Олімп має заплатити їм. І найпростіший спосіб - конфіскувати активи Олімп та їх подальший продаж.
В той же час, в суді, адвокати Олімп не виклик факт зняття грошей з банку. Вони наполягали на тому, що це не справа в лондонському суді. Простий український meduusobik, що тут британська справедливість. Але на щастя, гроші з банку забрали через британські офшори, а це означає, що британська система правосуддя тут. А потім є шанс на справедливий вирок. Тепер три апеляційних судді вирішили, що юрисдикція не повинна бути поставлене. Повністю підтримую позицію України (яку захищав державний приватбанк). Всі очки.
Лондонський суд говорив на стороні України абсолютно по всіх пунктах.. активи Коломойского залишаються заморожені. А судовий суд проти колишніх власників Приватбанку не варто зволікати. До передбачувано результату. Бо після такого рішення звернення неймовірно тупо чекати ще однієї інстанції. Це абсолютна перемога.

Що тепер? Тепер немає перешкод, щоб розібратися з справою по суті. Це, безумовно, довгий процес. Високий суд Лондона, на відміну від Печерську суду, районний адміністративний суд і особливий гордий суд baryevskogo, не в ' яжеться. Але й рішення здійснюється за законно рішенням. А це означає, що ми отримаємо вердикт про британський закон, який буде потрібен для продажу заморожена активів колишніх власників банку. І здати гроші до бюджету України. В якійсь формі чи іншій. Насправді, суд Лондона звертаєшся до Коломойского злочинця. І соромно, що в Україні воно розташовані по-іншому.
Єдиний спосіб для Коломойского зараз - отримати контроль над Приватбанку і зняти позов.

А тепер ще цікавіше слухати те, що Україна має слабку юридичну позицію. А про те, що треба шукати компроміс з олігархами і пробачити йому 5,5 мільярдів доларів, яких платників податків влили в Приватбанку, щоб врятувати його від банкрутства, і фінансову систему України від руйнування. Цей суд дає чітку пам ' ятку для української влади. Пам ' ятка справедливості. І будь-які рішення українських судів, які будуть суперечать суді Лондона, завжди і всюди б цивілізованому суспільстві буде сприйняти чітко. Як факт, що українська влада контролюється Олімп
Якщо українська влада скаже, що в питанні привату все вирішує український суд, то вже грає на стороні Коломойского. Суди в Україні не приймають правових рішень. Вони знають, що в кабінеті міністрів. Коломойский має вплив на суди. І влада це знає. Влада зобов ' язана втрутитися.. Якщо лідер держави не грає на стороні держави - то це гра на підмогу. Тому що більше ніхто не може запобігти оливкова від зґвалтування країни. І всі це бачать. І лицемірні говорити про незалежний суд. А сьогодні Верховний суд Лондона наголосив, що будь-який компроміс з Коломойський - суть зради. І злочин. І будь-хто, хто допомагає Коломойський зараз - це його спільники.
Sergey Fursa

Украденные гидроэлектростанции: Кузьминская на скамье подсудимых



Ранее мы рассказывали, как печальноизвестный Дмитрий Крючков и Светлана Кузьминская с разрешения людей экс-президента Петра Порошенко уничтожали государственные облэнерго, чтобы потом на ворованные из энергосети деньги выкупить облэнерго за копейки. Не удивительно, что при каденции Порошенко, несмотря на акции протеста обманутых рабочих, которые остались без заработной платы, НАБУ и САП с серьезными рожами делали вид, что разыскивают преступников, а на самом деле оттягивали негатив и успокаивали общественность.

Так бы и украли государственные облэнерго, но все сложилось по-другому. Обеспокоеные олигархи стали с разных сторон блокировать мародеров, подбрасывая разнообразные проблемы коррупционному тандему. Поэтому в конце концов Крючков сбежал в Германию, а Светлана Кузьминская взяла на себя всю вину и ответственность за криминальный дуэт, надеясь, что слепая, падкая на взятки Фемида не сможет замахнуться мечом и наказать воришку. Уголовные дела сыпались как из известного рога, а некоторые из них, конечно не НАБУшные, стали доходить до суда. Поэтому осуждение и заключение для Светланы Кузьминской перестало быть далеким и призрачным.

Тогда Светлана Кузьминская решила немедленно пойти в депутаты, для чего за недорого приобрела приверженность известной с давних времен политической партии. Но это не помогло, потому что все известные в Украине политические партии так уже достали людей, что даже кот Зеленского был бы лучшим народным избранником, чем известный и состоятельный мошенник. Поэтому Кузьминская пролетела мимо Верховной рады, а общественность с облегчением смогла получить новые подробности ограбления черкасских предприятий.

Как усматривается из обвинительного акта, находящегося в Сосновском районном суде города Черкассы, Светлана Кузьминская получила указание о продаже гидроэлектростанций, принадлежавших «Черкассыоблэнерго», –  Корсунь-Шевченковской и Стеблевской.

гэс_1.mbpe7

Естественно, гидроэлектростанции кусок лакомый, поэтому предшественники-мародеры из команды Порошенко ждали лишь подходящего момента, чтобы продать за копейки государственные ГЭС-ки нужным людям. И такие люди нашлись – компания «Новосвит» во главе с Александром Никиторовичем. Цена сделки уникальная – 22 500 000 грн, на эту сумму указанные ГЭС продают электроэнергию в течение одного года. Поэтому ловкачи «отбили» свои инвестиции за один год.

Конечно, сумма не меньше, а скорее значительно больше «официальной», попала в карманы государственных мародеров, а что-то, процентов 10% точно, попало в руки уже известной нам подписантки. Ее роль в этой афере была главная, поскольку для отчуждения государственного имущества нужно очень много согласований. В частности, со стороны Фонда государственного имущества, акционеров, и тому подобное. Получить такое согласие, продать без конкурса, да еще и нужным людям, честно говоря, почти невозможно. Именно поэтому Кузьминская продала не ГЭС, а отдельные здания, которые вместе составляют имущественный комплекс. Такая игра слов, понятий и названий позволила Светлане Кузьминской распродать по частям ГЭС «в одни руки».

ГЭС 4

В этот круг ловкачей надо записать и покровителей, подельников из облэнерго, которые помогали «расчленять» ГЭС, и покупателей, которые понимали, как и что покупают и наверное с радостью собирали чемоданы денег, и арбитражного управляющего, который дал согласие на продажу, не видя в этом ничего крамольного, и разнообразных прокуроров и полицейских, которые понимали и видели, что происходит, но «давали фору» мародерам, чтобы потом с собачьим лаем броситься догонять злоумышленников, когда все имущество уже было переоформлено. Кстати, по уголовному производству «проходит» только Кузьминская, поэтому козлом, а скорее козой отпущения, была назначена именно Кузьминская, которой безразлично сколько «навесить» на себя дел, потому что за каждое преступление может быть назначено наказание не более 12 лет, а таких преступлений с каждым днем становится все больше.

Скоро суд начнется в Харькове, где Светлана Кузьминская обвиняется в хищении имущества и средств Харьковоблэнерго. Надеемся, что не за горами подозрение от НАБУ, которое театрально покажет, что детективы освободились из-под ярма Порошенко с прислужниками, и теперь на самом деле честно и добросовестно будут расследовать коррупционные преступления. Смешно даже такое писать, борцы с ВИП-коррупцией за три года своей деятельности избавились от ярма коррупционного сотрудничества с мародерами и казнокрадами, которые, к слову, и создали НАБУ и САП. Кстати, место и роль НАБУ и САП среди ловкачей, что разворовывали государственное имущество, еще должны быть установлены и изучены, но это совсем другая история.

 

Поэтому наше журналистское расследование продолжается. О развитии скандальных событий наши читатели смогут узнать из следующих публикаций.

Больше по теме читайте тут:

ОЧЕРЕДНОЙ “СВИНАРЧУК” ПОРОШЕНКО ДМИТРИЙ КРЮЧКОВ ПРОРЫВАЕТСЯ В РАДУ ПО СПИСКАМ ТИМОШЕНКО?

СЛАБКІ НА … ЛЕДІ Ю, АБО ЯК ТИМОШЕНКО ПРОДАЄ «БАТЬКІВЩИНУ»

ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ ПОД УГРОЗОЙ – «ЧЕРКАССЫОБЛЭНЕРГО» АТАКУЮТ РЕЙДЕРЫ С РОССИЙСКИМИ КОРНЯМИ: РЕЗОНАНС (ВИДЕО)РОЗКРАДАЧКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СВІТЛАНА КУЗМІНСЬКА ПРЕДСТАНЕ ПЕРЕД СУДОМ І НЕ ПОТРАПИТЬ У ВЕРХОВНУ РАДУ   РАСХИТИТЕЛЬНИЦА ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ СВЕТЛАНА КУЗЬМИНСКАЯ НЕ ЯВЛЯЕТСЯ В УГОЛОВНЫЙ СУД, НАДЕЯСЬ ПРОЙТИ В РАДУ (ВИДЕО)

 Источник

«Павійський суд». Так тепер називають відсутність правосуддя

Павійська справа: як в Італії виносили вирок Віталію Марківу 
16 ЛИПНЯ 2019, 
В Італії з’явився вислів «Павійська справа» або «Павійський суд». Так тепер називають відсутність правосуддя.


 Це реакція на вирок суду у Павії українцю Віталію Марківу, звинуваченому у вбивстві журналіста Андреа Рокеллі та його колеги Андрія Миронова. 12 липня суд Павії виніс вирок громадянину Італії, українцю Віталію Марківу — 24 роки ув’язнення. Це стало сюрпризом навіть для обвинувачення, яке просило 17 років. Наразі ще немає мотиваційної частини вироку, яку мають оприлюднити протягом 90 днів. Можливо, саме вона прояснить суворість вироку людині, яка виконувала свій обов’язок, боронячи Батьківщину. Адже обвинувачення будувалося здебільшого на свідченнях французького фотографа Вільяма Роглона, який перебував разом Рокеллі та Мироновим, коли вони загинули. Натомість інший французький журналіст Поль Гого, якому Роглон зателефонував під час обстрілу, вважає вирок абсурдним і готовий також свідчити в апеляційному суді. Українська громада Італії пильно стежила за перебігом усіх судових засідань. Хтось їздив тоді, коли міг, хтось щоразу долав пів країни, аби підтримати Віталія Марківа. ІА Дивись.info поспілкувалася з Марією Підодвірною, яка не тільки живе в Італії, а й знала хлопця ще школярем у Хоросткові на Тернопільщині. «Я того хлопчика пам’ятаю з відкритого уроку у Хоросткові (Марія – вчитель, – ред.) , тоді йому було десь 10-11 років. Коли він поїхав воювати, то ми, хоростківські, знали про це. Це був 2014-ий рік. Ми збирали йому передачі. Аж тут по телевізору розповідають, що в Болонії затримання винного у вбивстві журналіста. Про Рокеллі теж були сюжети, показували, як привезли з Донбасу його тіло, але деталей ніхто не знав. Коли ж почули про затримання, то виявилося, що це Віталій, який вже демобілізувався», – розповідає Марія. Павія — невелике місто з населенням понад 72 тисячі людей, розташоване у 32 кілометрах на південь від Мілана. Марія мешкає десь за 80 кілометрів від Павії. Перед судовим засіданням, коли мали оголосити вирок, українців попросили не приносити прапорці, значки чи якісь плакати. «Якщо автомобілем, то добиратися нормально, а ось без машини — не дуже зручно. Крім того, не завжди можна відпроситися з роботи. Я не була на всіх засіданнях, але коли була можливість, то їздила. Якщо не могла поїхати, то розпитували у тих, хто там був. До речі, їздили не тільки ті, хто з Хоросткова чи Тернопільщини, приїжджали на суд дівчата з усієї України. Практично у кожному регіоні є якесь українське об’єднання, тому хтось обов’язково їхав. Наприклад, Олесь Городницький їздив з Рима, а це досить далеко. На винесення вироку ми організувалися машинами і поїхали», – продовжує Марія. Перед судовим засіданням, коли мали оголосити вирок, українців попросили не приносити прапорці, значки чи якісь плакати. «Перевіряли усіх на металодекторі, обшукували сумки і потрібно було вимкнути телефони. Але до зали суду змогла потрапити лише половина тих, хто приїхав, бо приміщення не могло вмістити усіх. Інші залишилися на вулиці. Були українські ЗМІ, італійські, а також проросійські, якщо точніше, то італійсько-проросійські. Від самого початку італійська сторона Віталія Марківа назвала вбивцею. Щойно його затримали багато телеканалів і видань по-іншому його не називали. Спілка незалежних фоторепортерів Cesuralab, до якої належав Рокеллі, теж висунула свою вимоги до суду – компенсацію у 30 тисяч євро за вбивство їхнього члена. Ще були такі прикрі ситуації, що українців, які приходили на суд, відгороджували і не давали сідати. Відбулося 17 судових засідань і інколи вони тривали по 3-4 години, під час яких доводилося стояти», – розповідає жінка. Фото з допису Олеся Городецького у Fb. Вона додає, що упереджене ставлення відчувалося постійно, адже на суд приїжджали і міністр Аваков, і нардепи Матківський та Антонищак, які служили разом з Віталієм. Вони давали свідчення, показували мапи розташування сил, технічні характеристики зброї, але суд на це не зважав. Нас попередили, щоби ми нікому не давали інтерв’ю, бо російські і проросійські ЗМІ потім інтерпретують наші слова, як хочуть «Останнє судове засідання, на якому був винесений вирок, мало розпочатися у 9 годині. Нас запустили до зали суду, але судді зайшли лише о 10-ій. Вони зачитали, що слухається справа така-то, і пішли до нарадчої кімнати. О 14-ій годині мали оголосити вирок. Нас тим часом попросили вийти з залу. Ми боялися, що якщо покинемо територію, нас назад не пустять, тому так і чекали біля суду у парку. Крім того, нас попередили, щоби ми нікому не давали інтерв’ю, бо російські і проросійські ЗМІ потім інтерпретують наші слова, як хочуть. До того ж нас просили не влаштовувати акцій протесту, мовляв для Віталія найняли найкращого адвоката, а це може тільки нашкодити. О 13.30 нас знову пустили до зали суду, знову обшукавши. Коли усі одягнули мантії, настала така важка тиша, ніхто ні слова не сказав. Якась страшна напруга висіла у повітрі. В адвоката від хвилювання тряслися руки. Віталія заводили до зали суду попри нас – так ніби хотіло його нам показати. Тут сиділа його мама, посол Євген Перелигін, консул, депутат Матківський. Всі встали і суддя почала читати вирок. Багато хто вірив, що Віталія виправдають. Я не вірила, що випустять. Чомусь думала, що обмежаться 8-10 роками, бо прокуратура просила 17 років. Коли прозвучало слово «винний», то аж серце ніби зупинилося. А тоді – «24 роки»! Кожна волосинка мені стала дибом. (У Марії постійно голос зривався на плач, – ред.) Я стояла так, що бачила обличчя прокурора. Було видно, що вирок був несподіваним навіть для нього. Така ж реакція була і в карабінерів. Складалося враження, що ніхто не розумів, що відбувалося у цей момент. Один з охоронців, який виводив Віталія, відразу почав йому наливати воду», – згадує цей день Марія. Потім вийшла мама і каже: «Ніхто не плачте, нічого не кажіть, ми будемо боротися». І додає, що відчувала себе розчавленою. «Віталій присів. А весь зал почав шушукатися: «24 роки? За що?» Коли Віталія виводили, він у наш бік сказав: «Слава Україні!» А ми таким здавленим грудним голосом дружно у відповідь: «Героям слава!» Ми стояли і всі плакали, не знаючи, що робити далі, аж поки посол не сказав виходити помалу з залу. Потім вийшла мама і каже: «Ніхто не плачте, нічого не кажіть, ми будемо боротися». Це була така моторошна сцена, як вона йшла попри італійців, журналістів. Вони ніби шмагали її поглядами. До речі, після оголошення вироку, нашому адвокату викликали швидку. Коли він вийшов до нас, то сказав, що за 50 років своєї практики, ще такого суду не бачив. Пояснив, що це оголосили тільки вирок, а протягом 90 днів має з’явитися мотиваційна частина з усіма поясненнями», – веде далі Марія. Вона пояснює, що для Італії 24 роки – це надзвичайно великий термін. «Прокуратура просила 17 років. Раніше ми до них зверталися з проханням створити слідчу комісію, виїхати на гору Карачун. Все базувалися тільки на свідченнях французького журналіста. У справі Віталій фігурував як капітан, хоча насправді він був простим рядовим. А ще на суді був один італієць, одружений з українкою, який їздив з нашим адвокатом на Карачун. Оглядали місце, вивчали технічні характеристики зброї. Але суд просто ігнорував усе це», – продовжує обурюватися Марія. Навіть ті, хто нас обшукував перед входом до зали суду, після оголошення вироку дивилися на нас із жалем і співчуттям Останнє слово Віталій Марків виголошував італійською. «Коли Віталію дали останнє слово, він сказав: «Я не буде заглиблюватися у справу, про яку же достаньо говорили мої адвокати. Я лише хочу сказати, що я солдат, патріот своєї Батьківщини. Я вірю в правосуддя і дякую вам за вашу роботу». Він сказав це італійською, тому що у нього італійське громадянство, яке він набув із віком. До Італії Марків виїхав 2003 року, після закінчення дев’ятого класу. За законом, якщо тобі виповнюється 18 років, то автоматично набуваєш італійське громадянство. Після суду до нас вийшла помічниця адвоката, вся заплакана і каже: «Я не знаю, що маю казати своїм клієнтам, бо правосуддя нема!» Вони всі були шоковані. Навіть ті, хто нас обшукував перед входом до зали суду, після оголошення вироку дивилися на нас із жалем і співчуттям, бо розуміли, що це якийсь фарс, адже Віталій не живодер», – розповідає жінка. Буквально за кілька днів до оголошення вироку Віталію Марківу в Італії був ще один процес – судили найманців, які воювали в «ДНР/ЛНР». Вони отримали приблизно по три роки ув’язнення. Сьогодні тутешні українці активно обговорюють це і пильно стежать за усім, пов’язаним із справою Марківа. «Спливла інформація, що коли в Італії був Путін, то сім’я Рокеллі з невідомих закордонних джерел отримала пів мільйона євро. Тим часом від України вимагають сплати компенсацію матері Рокеллі, його сестрі, а також виплатити моральну шкоду країні. Сума сягає близько п’яти мільйонів євро. Крім того, до речі, у вироку зазначалося, що правоохоронці мають відкрити кримінальну справу і на Матківського, який служив разом з Марківим», – каже Марія. Водночас, незважаючи на увесь негатив, є італійські журналісти, які вважають справу політичним замовленням. «Вони пишуть, що Італія стала на слизьку стежку. Що це політичне замовлення з Кремля, яке італійський суд успішно виконав. Зараз навіть з’явився такий вираз «Павійська справа» або «Павійський суд». Це означає відсутність правосуддя», – продовжує землячка. До нього тут ставляться як до терориста чи серійного вбивці. Тим часом український посол вже повідомив, що апеляцію подаватимуть у Мілан. Але це буде тільки після того, коли суд надасть всі документи, тобто мотиваційну частину вироку. «До нього тут ставляться як до терориста чи серійного вбивці. Наші дівчата в Англії, Іспанії повідомляють, що будуть протестувати під італійськими посольствами. Таке враження, що це якась інквізиція. Вони нас називають націоналістами навіть за те, що ми одягаємо вишиті сорочки. Тут дуже сильна проросійська пропаганда. Берлусконі, великому другу Путіна, належать більшість ЗМІ. Вони пишуть, що розвиватися італійській економіці заважають санкції проти Росії. Коли Путін має приїхати, то всі канали показують, а коли приїжджав Порошенко, то це показував лише один канал», – закінчила свою розповідь Марія. Зараз Віталія Марківа відправили до міланської в’язниці. Оксана ДУДАР

Дивись.info - https://dyvys.info/2019/07/16/pavijska-sprava-yak-v-italiyi-vynosyly-vyrok-vitaliyu-markivu/

Віталій Марків відповідає за все ЗСУ?

Віталій Марків, нацгвардієць, суд в місті Павія
Віталій Марків

Через півтора місяці, 12 липня 2019 року, суд присяжних трибуналу міста Павії має оголосити вирок солдатові Національної гвардії України, котрий майже два роки перебуває під вартою у міланській в’язниці. Прокуратура вимагає засудити 29-річного Віталія Марківа до 17 років позбавлення волі за сприяння умисному убивству на Донбасі Андреа Роккеллі та Андрія Миронова, італійського фоторепортера і його російського перекладача. Гвардійцю інкримінують також замах на життя французького фотографа Вільяма Ругелона, котрий тоді (24 травня 2014) отримав поранення. Минулої п’ятниці прокурор Андреа Дзанончеллі виголосив обвинувальну промову на суді, що триває з липня минулого року.

На думку багатьох спостерігачів резонансного процесу, з метою з’ясувати правду про загибель свого громадянина Італія не приховує бажання дискредитувати державу Україну. З-поміж 15 розділів майже 4-годинного виступу, присвяченого аналізу різних аспектів обвинувачення, прокурор присвятив окремий пункт різкій критиці дій української влади.

Він відверто висміяв українське розслідування та звинуватив Київ у недолугій співпраці, аж поки не арештували у Болоньї Віталія Марківа 31 червня 2017 року. Цим головним чином і пояснив відмову провести розслідування на місці події, чого так наполегливо і безрезультатно домагався захист, а суд присяжних потім і зовсім відхилив це прохання.

«Нічого не зробили»

«Не поїхали в Україну, бо раніше просили про співпрацю, а там (в Україні) нічого не зробили», – сказав прокурор Дзанончеллі, апелюючи, зокрема до адвоката захисту Раффаеле Делла Валле, який неодноразово дорікав йому у цьому.

Віталій Марків спілкується з адвокатом Донателлою Рапетті, суд, Павія, 24 травня 2019 року
Віталій Марків спілкується з адвокатом Донателлою Рапетті, суд, Павія, 24 травня 2019 року

За словами обвинувачувача, Італія дуже сподівалася на дані розслідування з місця трагічної події біля Слов’янська, натомість «українці надали поверхову інформацію про вивчення зони інциденту, що тривало лише 20 хвилин». З помітним сарказмом прокурор зауважив, що з України йому вислали список дев’яти заслуханих осіб, начебто поінформованих про випадок, і з них шестеро безробітних і троє пенсіонерів. «А в той час батьки Андреа Роккеллі чекали новин і плакали вдома», – сказав прокурор, шукаючи емоційного впливу на присяжних та публіку в залі.

«Вже на суді ми побачили парад мундирів і навіть міністр з’явився! (Арсен Аваков був присутній на суді 17 травня ).Так значить були люди, які дійсно знали про факти ?!» – вигукнув Андреа Дзанончеллі. Українська сторона, як відомо, пояснила неможливість проведення тоді слідчих дій на воєнній території, яка була під контролем проросійських бойовиків Гіркіна. Обвинувачення стоїть на своєму: Україна свідомо затягувала слідство.

Про відповідальність підсудного і війська

На відміну від ролі держави Україна, прокурор співчутливо і позитивно говорив про підсудного, назвавши його «останньою жертвою» у цій історії, якого начебто «покинула рідна країна». Дзанончеллі визнав, що Марків захищав свою країну, нацгвардієць не мав доступу до мінометів і особисто тоді не стріляв. Та згодом прокурор наголосив на моральній відповідальності Віталія Марківа, «бо знав, що будуть стріляти». Підрозділи Нацгвардії та Збройних сил України – загалом півтори сотні військових на горі Карачун – не могли не взаємодіяти між собою, стверджує Дзанончеллі.

Суд присяжних в Павії, Італія. В центрі суддя Аннамарія Гатто
Суд присяжних в Павії, Італія. В центрі суддя Аннамарія Гатто

Отож, за версією прокурора, сталося наступне: гвардієць, виконуючи завдання інформувати про вогонь з ворожих позицій, побачив машину з цивільними (журналістами) біля заводу Zeus Ceramica, потім солдат передав дані командиру, а той відповідно – збройним силам, щоб військові відкрили мінометний вогонь, внаслідок чого загинули Роккеллі та Миронов. Прокурор пропонує суддям висновок: один підсудний не винен – йдеться про колективну відповідальність війська України.

Якщо припустити, що він має рацію, то чому саме Марків – один зі 150 – на лаві підсудних із загрозою 17 років в’язниці? Мало в кого виникає сумнів, що це стало можливим через його приїзд до Італії провідати родичів, наявність у хлопця італійського (окрім українського) громадянства та знання італійської мови, якою він спілкувався із журналістами на фронті.

За словами прокурора, та як сказали журналістам батьки Роккеллі, вони не прагнуть залишити в тюрмі чоловіка, не шукають помсти – вони хочуть з’ясувати правду про динаміку подій 24 травня 2014. Склалося враження, що головний обвинувачувач і сам до кінця не впевнений у провині Марківа, та мусить виконувати свою роботу. Він дав зрозуміти, що допускає виправдальний вирок арештованому, але за умови, коли у загибелі фотографа присяжні визнають відповідальність України, а саме, що постріли лунали з боку українських сил, а не проросійських бойовиків. «В іншому випадку це буде образа для родини загиблого», – вважає прокурор.

Звідки стріляли і чи умисно?

На його думку, безглуздою виглядає версія захисту про відповідальність сепаратистів у відкритті вогню, адже потерпілому у перестрілці французу Ругелону, з його свідчень, бойовики допомогли безпечно залишити зону. «Чемними людьми» назвав Ругелон сепаратистів і вказав, що стріляли з боку українських сил. Телеканал Russia Today, якого прокурор порівняв з американською CNN, демонстрував відеокадри, де бойовики доставили тіло загиблого до медпункту, і цим «гуманним жестом» Дзанончеллі також спростовує злі наміри проросійських сил.

Виступає прокурор обвинувачення Андреа Дзанончеллі, 24 травня 2019 року, Павія, Італія
Виступає прокурор обвинувачення Андреа Дзанончеллі, 24 травня 2019 року, Павія, Італія

Саме цей аспект обвинувачення адвокат Віталія Марківа вважає одним із суперечливих. «Є сумніви щодо пострілів,звідки вони лунали, оскільки міномети мали обидві сторони (ЗСУ і бойовики). Прокурор, як правило, надав більшого значення своїм свідкам для формулювання обвинувачення і применшив роль свідків захисту. Він робив свою роботу, це нормально», – сказав у коментарі Радіо Свобода Раффаеле Делла Валле.

Другий важливий момент обвинувальної промови, з яким категорично не погоджується захист – заява про умисний намір українців стріляти в журналістів. «Нібито Марків їх (репортерів) побачив, розпізнав, хотів убити і тому повідомив про це військовим. По всіх цих елементах, на мій погляд, бракує чітких доказів», – додав захисник нацгвардійця Делла Валле. На суді 5 липня він представить свою версію подій.

Парадокс процесу

Гостра обвинувальна промова прокурора Андреа Дзанончеллі вкотре засвідчила, що справа є політичною. Несподіване звернення прокурора до суду присяжних стосовно відповідальності народного депутата Богдана Матківського, тодішнього командира Марківа, стало черговою ланкою у ланцюжку претензій та обвинувачень на адресу України.

Як повідомили Радіо Свобода конфіденційні джерела у прокуратурі міста Павія, нині в Італії не провадяться жодні судові дії стосовно депутата. Як пояснив співрозмовник, з огляду на те, що під час суду всі вказали на Матківського як керівника гвардійців на горі (Карачун), Міністерство юстиції Італії звернулося з проханням до суду присяжних дозволити переглянути записи усіх судових засідань, щоб з’ясувати, чи Матківський також може бути відповідальним. Це адміністративна формальність, сказали кореспондентці Радіо Свобода.

Віталій Марків
Віталій Марків

Досі не вдалося з’ясувати, хто і коли має оголосити висновки цієї формальної перевірки, і наскільки реальною є можливість відкриття кримінальної справи щодо депутата Матківського. Прокурор зазначив, що з-поміж усіх заслуханих свідків (близько 30) справжніми він вважає свідчення Марківа та Матківського. Очевидно, що й відповідальність за трагічний інцидент на війні обвинувачувач головно покладає на цих двох осіб.

На наступному засіданні 14 червня свої вимоги до суду присяжних виголосять цивільні позивачі – адвокати родини загиблого та журналістських організацій Італії. Позов останніх на початку суду, 6 липня 2018 року, офіційно ознаменував політичний характер процесу, бо відповідачем стала і держава Україна. Проти неї обвинувачення в убивстві фоторепортера висунули Федерація італійської преси (FNSI), обласна Спілка журналістів Ломбардії та Асоціація фотографів-фріленсерів Cesura Lab.

В очікуванні вироку Віталію Марківу явного підтвердження набуває парадоксальний факт самого процесу. Італія – країна Євросоюзу, яка офіційно підтримує Україну у протидії російській агресії, судить українського солдата, котрий захищав батьківщину від того ж агресора. На фронті Віталій Марків відстоював і Європу з її цінностями свободи й справедливості, а тепер, виглядає, отримав таку «подяку». Хай прокуратура і відкидає політичні аспекти справи, та очевидно, що її діям аплодують в Росії, де отримали додатковий привід для дискредитації України.

https://www.radiosvoboda.org/a/29963971.html

Розкрадачка електроенергії Кузмінська предстане перед судом

Чудова новина для Черкащан! Світлана Кузмінська має намір потрапити до Верховної ради України і радісно, із задоволенням, розповідати поліції і прокуратурі, що всі їх кримінальні звинувачення — маячня, а збитки державних підприємств, прокриє її тяжка праця на законодавчому полі.

Плацдармом, для захоплення Кузею (саме так її ласкаво називають містяни – енергетики) ВР стане 194 виборчий округ, а це майже половина міста Черкаси. Саме тут живуть трударі і службовці, славетних у минулому потужних підприємств Черкасиобленерго і Азот, які дуже добре знають Кузю і кожного дня її по всякому шельмують. Бо за часів її правління в обленерго, заробітна плата стала не досяжною мрією кожного працівника. Звісно, викликає подів, як Кузя наважилася знову  з’явитися перед людьми і просити їх обрати її до Ради, але нахабство не має меж, тим більше, що люди в нас добрі і образ не пам’ятають.

Якщо серйозно. Черкаській регіон завжди був вотчиною Батьківщини. Люди відчували себе обділеними, вимагали від влади змін, підтримували опозицію. Тож «Батьківщина» і її лідерка, вічна борчиня за все хороше і проти зубожіння Юля Тимошенко збирала багатий врожай підтримки. Напевно саме цим і спокусилася розкрадачка електричної енергії Світлана Кузмінська. Напевно Кузя вирішила, що саме цей район підтримає БЮТ знову, а тому варіант проходу до ВР надто ймовірний, тож грошей не пожаліла і мабуть все сплатила по повному. Що з цього вийде побачимо. Сподіваємося, народ вже розібрався хто і чого вартий, тож кнопкодавів і «біженців» поменшає у наступному складі.

А поки йде передвиборча гонитва, є реальний шанс передати щирий привіт і особисто потримати Кузю за руку і не тільки, в Придніпровському райсуді міста Черкаси.

Місто зустрічі таке:

Придніпровський районний суд м. Черкаси

Єдиний унікальний номер справи   711/4752/19 на кримінальне провадження

Номер провадження   1-кп/711/318/19

Склад суду:  головуючий суддя: Михальченко Юлія Володимирівна;  суддя-доповідач: Михальченко Юлія Володимирівна, суддя-учасник колегії: Скляренко Валентина Миколаївна, суддя-учасник колегії: Демчик Роман Васильович

Сторони у справі:   обвинувачена: Кузмінська Світлана Олександрівна, Прокурор: Прокуратура Черкаської області, Захисник: Санніков Сергій Григорович, Представник потерпілого: Юхно Михайло Степанович, потерпілий: ПАТ “Черкасиобленерго”

Стадія розгляду призначена на  05.07.2019 12:30

Отже наразі готуємось до великих потрясінь, які повинні торкнутися не тільки електорату славнозвісного 194 виборчого округу. Якщо суд дійсно візьме до уваги всі докази вини тієї самої Кузі, яка у гонитві за грошовими купюрами разом з совістю втратила навіть інстинкт самозбереження, не спасе її навіть «криша» у вигляді статусу народного депутата. Життя воно таке. Ніколи не знаєш, де знайдеш і де загубиш. І саме цей суд над Світланою Кузмінською  стане черговим яскравим підтвердженням народної мудрості.  Сподіваємся, що дуже скоро Кузя опиниться на нарах. Бо розкрадачам електроенергії дійсно не місце у Верховній раді.

Наша версія продовжує слідкувати за обігом подій в 194 виборчому окрузі. Про інші деталі цього кримінально-політичного скандалу ми розповімо у наших наступних публікаціях.

Джерело

 

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
34
предыдущая
следующая