хочу сюда!
 

Светлана

33 года, козерог, познакомится с парнем в возрасте 30-39 лет

Заметки с меткой «путин»

На нагородження Жванецького "Орденом за заслуги перед отечеством


Вот еще один комик проявил себя.Зеленский готов пасть на колени перед Путиным, а Жванецкий нижайше склонился перед убийцей для получения иудиной награды. Интересно, Жванецкий гражданин Украины?

Луценко одобрил контрабанду запасных частей для военной техники

Глава Генеральной прокуратуры Украины Юрий Луценко заявил, что произошедшее является вполне приемлемым, ведь эти все запчасти изготовляются только в Российской Федерации.
«Лично я считаю, что во время войны для страны, которая воюет, это приемлемо. Но если речь идет о грубой наживе на этом, то это аморальность», - подчеркнул Луценко.
Подобные факты в очередной раз доказывают, что война на юго-востоке страны выгодна не только Кремлю, но и Киеву, который получает от этой войны огромные откаты и набивает свои карманы грязными кровавыми деньгами. Но для Порошенко это привычное дело.

83%, 5 голосов

0%, 0 голосов

17%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

День Суркова для России

О скандальной статье помощника президента России Владислава Суркова.


КРЕМЛЬ ХОЧЕТ ЛИШИТЬ РОССИЯН ПРАВА ВЫБОРА

«Иллюзия выбора является важнейшей из иллюзий, коронным трюком западного образа жизни вообще и западной демократии в частности», — пишет помощник Путина в начале статьи.

Понятно, что для кремлёвской верхушки демократии не существует в принципе, потому что всё в России должно молча и безропотно служить для удовлетворения её аппетитов. Но до сих пор никто так откровенно и цинично не ставил под вопрос само право граждан выбирать власть.

Узурпация власти похожа на воровство — власть крадёт у населения его права и интересы. Что следует из этой фразы Суркова? Что Кремль может ограничивать право россиян на голосование, лишить их свободы слова и волеизъявления. Потому что всё это западная иллюзия…

В исторической ретроспективе монархия показала свою несостоятельность. В европейских странах, где до сих пор существует монархия, например, в Англии, Бельгии, Испании, она выполняет декоративную роль. Это демократические страны. Монархии этих стран — это исторические декорации, которые цементируют демократические ценности, и туристические достопримечательности.

Монархия, о которой пишет Сурков, это тотальная узурпация власти в одних руках. Судя по всему, в Кремле зреет план по возвращению России к монархическому строю: отменить политические выборы, зафиксировать за Путиным пожизненный срок правления за выдающиеся достижения перед Отечеством, престол наследуется его преемником, выбирает преемника узкий круг лиц по типу ЦК КПСС. Чтобы сохранить свою власть над государственными ресурсами, Путин и группа лиц выбирает из своей среды человека и даёт ему пожизненный срок правления.

Это приведёт к полной изоляции России на международной арене и, возможно, к закрытию границ.


ПОСТУЛАТЫ ПУТИНИЗМА

Ещё одна цитата из статьи Суркова: «Необходимо описание путинской системы властвования, всего комплекса идей и измерений путинизма как идеологии будущего. Именно будущего».

Что такое ПУТИНИЗМ? И каковы его постулаты? Сурков называет их в своей статье:


- Невыборность власти, статус пожизненного правителя для Путина, его преемника выбирает узкий круг лиц по типу ЦК КПСС.

- Тотальный контроль над обществом, пропаганда и давление.

- Россия имеет историческое право «собирать земли».


Сурков называет эпохи в истории России, которые напоминают путинизм: правление Ивана III Васильевича, Петра I Великого и Владимира Ленина. Иван Третий установил царствование кровью. Пётр Первый волок Россию за волосы в Европу. Ленин кинул в топку революции сотни тысяч жизней и установил тоталитарной общество под эгидой КПСС. Доктрина империи всегда одна и та же: приращивание территорий, военные конфликты, репрессии.

Вспоминаются первые строки гимна СССР: «Союз нерушимый республик Советских сплотила навеки Великая Русь». Помощник Путина заявляет, что эта линия продолжится в будущем… И первыми территориями, с которых начал Кремль, стали Крым и Донбасс.


А ЧТО НАРОД?..

Для Кремля и для Суркова лично Россия делится на две части — внутри Садового кольца Москвы (условно называемые «мы»), и за ним. Остальную Россию Сурков в своей статье назвал «глубинным народом», которого никто не видел и который власти не показывается.

Россия в представлении Суркова — ужасный головастик с огромной финансово-политической головой и крошечным, беспомощным тельцем-народом, живущем в нищете. Общение между ними происходит только через телевидение и только в одностороннем порядке. Да оно и не нужно, пишет Сурков. У Кремля есть доктрина, которую он до народа донесёт в любом случае. А народ… А что народ? У «глубинного народа» нет своего мнения, и он со всем согласен, как во времена СССР. «Глубинный народ» принимает Путина таким, какой он есть.

ДЕНЬ СУРКОВА — это когда Россия попадает в одну и ту же эпоху.





Кремль уверен, что Россия может оставаться в информационно-технологичном 21 веке, на новом витке развития человечества такой же тоталитарной империей, как и в предыдущие эпохи. Но современные технологии не спрашивают Кремль разрешения на свободы, а молодёжь не смотрит телевизор. Социальные сети, YouTube, Google раскрывают истинное лицо российской власти и место путинской России среди других государств мира.

Путинизм и кремлёвская доктрина обречена. Вопрос только во времени.


ОПАСНОСТЬ МЕДВЕДЧУКОВСКИХ ТВ «112» И NEWSONE

Когда появляется особая цель, появляются и особые меры. У путинской России особая цель — вернуть себе статус великой державы. Какими будут меры?

В первую очередь ареной для борьбы с западом является Украина. Кремль с ожесточением будет держаться за контроль над Украиной, не давая ей вступить в НАТО, ослабляя её внутреннеполитическую ситуацию.

Для этой цели Кремль создал в Украине группировку Медведчука, политическую партию «За Життя», телеканалы «112» и NewsOne. Пользуясь демократическими законами Украины, они работают против Украины, транслируя здесь ценности и интересы РФ.

Идеологическая война между Россией и Украиной опасна тем, что у России в этом огромный перевес. Кремль финансирует пропагандистов путинизма, в том числе и в Украине, и это значит, что наша демократия под угрозой.

Balashov.com.ua


Санкции для РФ навсегда!

Санкции США против России не привели к ожидаемым последствиям.




Чего ожидал от Кремля официальный Вашингтон? Изменения внешней политики и поведения руководства страны. Санкции должны были подвигнуть Россию изменить свой курс, как на украинском Донбассе, так и в Сирии. В идеале оккупация Крыма тоже должна была прекратиться. Но, похоже, что США не учли интересы самого Путина.


Если перекрыть дипломатический кислород в мире, накинуть финансовую удавку, то Путин пойдёт на уступки. Но оказалось, что Путин дошёл до последней стадии диктаторства, когда диктатор уже не рассматривает возможность своего ухода с поста. Кому хуже от финансовых санкций? Бизнесу, гражданам России, но не Путину лично.


Путин не собирается никому уступать свой пост, уходить «на заслуженный отдых». Наоборот, в угоду своей патологической потребности во власти, он согласен изолировать от мира свою огромную страну, как когда-то закрылся за «железным занавесом» СССР.


США не собираются развязывать «горячую» войну с Россией. Состояние гибридной войны с Россией более-менее устраивает штаты, поэтому Вашингтон не спешит усиливать давление на РФ в экономическом плане. И США, и Великобритания, и Евросоюз прекрасно понимают: если продолжать прикручивать гайки Кремлю, то можно попросту «сорвать резьбу». Это значит, ничто не мешает Путину вводить в России финальный этап диктаторства, постепенно «отрезая» 144,5 миллиона человек от цивилизованного мира.

Украина должна задаться вопросом,

насколько мы защищены от кремлёвской агрессии?


Украина достаточно хорошо защищена от экспансии, иначе полномасштабное вторжение Кремля уже бы произошло. в плане военного потенциала, силы России и США несопоставимы. Позорный проигрыш РФ наглядно демонстрируют цифры (2018 год):

Бюджет, выделяемый Россией на оборону — 46 миллиардов долларов.

Бюджет, выделяемый США на оборону — 700 миллиардов долларов.

Оборонный бюджет России меньше американского в 15 раз. Это колоссальный разрыв! А если присовокупить к военной мощи США силы Евросоюза и НАТО, то имперские планы Путина выглядят не столько устрашающими, сколько неадекватными. Кроме того, США и Европа имеют все возможности для ещё большего экономического давления на РФ, на что Кремль ничем не может ответить.

СНЯТИЕ САНКЦИЙ С РОССИИ ИЛИ ИХ УЖЕСТОЧЕНИЕ?


США (и ЕС) будут ужесточать санкции против России. У цивилизованного мира нет других альтернатив, ведь снятие санкции с РФ означало бы политическую капитуляцию, имиджевые потери администрации Трампа и ЕС, а этого мировое сообщество не допустит. Кроме того, приближается старт избирательной кампании Трампа, что заставит его совершать более резкие действия в адрес России. Обострение конфликта США с Россией выгодно Трампу как кандидату на второй президентский срок, хотя открытой конфронтации он не допустит.


Заявление Комитета Палаты представителей Конгресса США по финансовым вопросам говорит о том, что санкции против России будут усилены, хотя и не так радикально, как хотелось бы Украине. «Холодный», гибридный мир между Россией и цивилизованным миром продлится на неопределённый период, пока Россия находится под колпаком у Путина.


Хорошая новость в том, что время работает на США и Европу! Экономики стран Запада развиваются, пока российская экономика под управлением ослеплённого амбициями Кремля постепенно слабеет.


Balashov.com.ua


Путин - проклятие России (видео)


В основу видеоролика легли архивные кадры режиссера Виталия Манского, сохранившиеся после съемок предвыборного фильма о Путине в 2000 году.

Про это сообщает информационный ресурс Enigma.

В центре сюжета один день - 25 марта 2000 года. Тогда состоялись досрочные выборы президента России. Главной интригой тогда было - победит ли Путин в первом туре.

В видео попало семейство Ельцина, Михаил Горбачев, предвыборный штаб, где Путин отмечает победу. В этом фильме показаны непротокольные кадры и неофициальное общение с новоизбранным президентом.

Возникают вопросы, которые через 18 лет встали перед участниками той предвыборной кампании и теми, кто голосовал за Путина. Можно ли было тогда предположить, каким будет его президентство и насколько оно затянется? Остаются "свидетели" кампании только свидетелями, или же они стали молчаливыми соучастниками? Почему большинство членов предвыборного штаба 2000 вскоре ушли в оппозицию?


Президент РФ - важливіший двигун української євроінтеграції

Незважаючи, на нескінченну Російською Федерацією, окупацію українських земель і регулярне підживлення нею бойових дій на Донбасі, Україна наполегливо рухається по зовнішньополітичному вектору, затвердженому її чинною владою. І, звичайно, українським народом.

Найважливішим драйвером зміни в останнi роки настрою в українському суспільстві, став безпосередньо президент РФ В.Путін, як головнокомандувач країни, яка вже п'ять років веде поганоприкриту війну проти нашої країни.

Вступ до ЄС сьогодні підтримує близько 60% українців. Аналогічні дії щодо приєднання до Північноатлантичного союзу - близько 50%. Показники у різних опитувань дещо відрізняються, але тренд останніх років очевидний.

Якщо раніше українцям було набагато простіше відвідувати РФ, ніж країни ЄС, зважаючи на необхідність отримання візи (гроші, довідки, час, посередники і т.д.), а також маючи великі родинні та економічні зв'язки з першою, то сьогодні все стало інакше. Розв'язавши війну в Україні і дику інформаційну пропаганду, кремлівська влада сама підписалася під наміром українців шукати зв'язку, захист і, просто, дружбу та спiлкування в країнах, що знаходяться на захід від неї.

Бажаючи економічно задушити Україну, Росія різко обмежила товарообіг з Україною. Це популярний спосіб боротьби з непокірними РФ країнами. Від цього постраждали молдавські та грузинські винороби, латвійські, естонські, литовські виробники рибної та сільгосппродукції. Аграрії Польщі і Туреччини перестали постачати в РФ безліч своїх товарів. Україна максимально обмежилася в своєму експорті в країну-агресор. Звичайно, це не пройшло у нас безболісно. Але, ми не здалися. Цілком логічно виглядали відповідні заходи нашого уряду. Звичайно, про думку самих росіян, які втратили багато необхідних товарiв, ніхто з Кремля не цікавився. Там тільки Пропагандист-ТБ регулярно транслювало масове знищення продуктів з "ненависних" країн. Чим просувало кремлiвську ідею - «Краще недоїдати, ніж їсти піндоське».

В Україні ж, навпаки, значно збільшили товарообіг з Китаєм, іншими країнами Азії, з'явилися нові торгові партнери в Африці і Америці. Але, головне, посилилось співробітництво з європейськими країнами, ми підписали Угоду про Асоціацію з Європейським союзом, Зону вільної торгівлі з ЄС. Сьогодні країни ЄС - головні торгові партнери України. І в цих змінах, також, найважливішу роль зіграв особисто В.Путін. Якби не його "мудра і далекоглядна" політика по знищенню всього непокірного йому, то ми би і зараз мляво обговорювали з РФ, що віддати їм в концесію (назавжди), заради знижки на газ.

Поступова децентралізація, тобто передача більших прав (і коштів!) з центру в регіони, призводить до народження нових ініціатив зі співробітництва з новими українськими та зарубіжними партнерами, як економічно, так і культурно. Знаходяться нові ринки збуту. Наша економіка сьогодні не особливо блищить, але видна (хоч і не всім) перспектива.

Назріла ще чверть століття тому, декомунізація, вже дає свої плоди! Українці активно цікавляться своєю історією. Но, не той, що писали за завданням Політбюро КПРС. Попит на історичні книги, фільми і просто на будь-яку, приховану і обрехувану росіянами українську історію стабільно підвищується. Справжні українські герої, а не міфічні і казкові радянсько-російські "богатирі", стають зразками для українців. У цьому не можливо не помітити "великого стратега" В.Путіна та його "вкрай талановитих" дiй в Українi.

До безвізового відвідування європейських країн вже звикли багато українців. Я в їх числі. Велика відмінність в плануваннi відвідування європейських країн від «добезвізового». Це благо та норма, якi вкрай необхiднi в сучасному глобальному світі. Хоча, це ще не оцінили, українці, повністю. Но цей момент вже змінив географію поїздок наших земляків. До "перемог" В.Путіна я б відніс ще величезний розрив (часто остаточний!) в сімейних, дружніх, громадських зв'язках. Адже, обмеженість і крайня однобокість подачі подій, що відбуваються в світі, особливо, там, де активно присутні росіяни, в російських ЗМІ не могла не призвести до деградації та запалення багатьох умів в РФ. Різко зросле в Росії не сприйняття реалій світових подій, а сприймаються переважно в трактуванях, затверджених "кремлівською політрадою", з подальшим заохоченням до мілітаризму, як всередині, так і поза Росією. Цi дії не могли не розсварити росіян з людьми, що живуть поза "Російської обложеної ворогами фортеці ". І це, без сумніву, чергова «блискуча перемога» російського президента.

У 2008 році, український президент В.Ющенко на Бухарестському саміті НАТО сподівався отримати План дій щодо членства в оборонному союзі. Але, Росія тоді активно вплутавшись в наш діалог з НАТО, пообіцявши Німеччини і Франції посилення торговельних преференцій, зуміла переконати глав цих країн пригальмувати зближення з Україною у військових питаннях. Хоча США і більшість членів НАТО були за українське просування в альянс. Натомість Україна отримала запевнення, що вона обов'язково стане членом НАТО, але пізніше. А офіційно нам пояснили це відсутністю консенсусу з цього питання всередині самої України.

Нагадаю, що тоді трьом першим особам України було запропоновано написати відповідне звернення до керівництва НАТО. Щось на кшталт квітневого (2018 р.) звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха щодо ПЦУ. Цими трьома особами тоді були В.Ющенко, А.Яценюк та Ю.Тимошенко.

Перші двоє підписали, а прем'єр-міністр тоді відмовилася! Що й дало формальний привід Брюсселю перенести обговорення цього питання. У тому ж році ЮВТ відмовилася визнати Росію агресором, країною, яка напала тоді на Грузію i загарбала частину її території. Я, спеціально нагадую про ці події. Вони, на мою думку, яскраво характеризують сьогоднішнього лідера президентських перегонів-2019. Адже, зараз один з ключових  меседжів Юлії Володимирівни - якнайшвидший вступ до НАТО. Я навмисно не буду далі перераховувати її численні девіації по відношенню до багатьох інших питань.

Зараз я про В.Путіна. І його ролі в українській політиці та життi. Розв'язавши війну на Донбасі, анексувавши (звичайно, тимчасово) Автономну Республіку Крим, добившись падіння взаємин з Україною (та, майже з усім іншим світом!) до рівня поребрика, розірвавши багато родинних та економічних зв'язкiв двох сусiднiх (нажаль!) країн, породивши ненависть і презирство у мільйонів українців (та й у багатьох інших країнах!), В.Путін «знову всіх переграв»! Особливо, самого себе.

В Україні посилилися про-західні настрої. З'явилися можливість і бажання жити за законами, а не за поняттями, збільшилася кількість людей, які на своєму особистому досвіді вже зуміли зрівняти два світи і дві життєві моделі. Західну - цивілізовану і економічно успішну і східну, побудовану на азіатському деспотизмі, залежностi цілої країни від настроїв свого безпомилкового і вічного правителя, презирства до людського життя і злоби до всiх, хто відкидає цей маргінес.

В.Путін «домігся» значною ізоляції своєї країни від решти світу, виправдовуючи свої «досягнення» заздрістю і агресією того самого світу. За останні п'ять років, з початку кримської авантюри, він зумів знизити рівень реальних доходів росіян, домігся зниження ВВП своєї країни, значно знизив асортимент товарів і збільшив на нього ціни у всіх сегментах життя росіян. Рубль, по відношенню до всіх світових валют впав, більш ніж в два рази. Численні санкції значно вдарили, причому, не тільки по наближеним до «годівниці» олігархiв, а й по простих росіянах. Адже в Росії є нормою компенсувати втрати першим за рахунок других. Засудження його дій, вимикання РФ з деяких світових інститутів, зниження ролі Росії на світовій арені - також "перемога" російського лідера.

Якби не Путін, мала б Україна сьогодні армію, що входить в ТОП-30 Армій світу? Просунулися б ми так в своєму русі до ЄС і НАТО? У помітному збільшенні товарообігу, громадських та інших зв'язків з США, ЄС та іншими сильними і демократичними гравцями в світі? Отримали б безвіз, про який ще довго мріяти росіянам? Акцентував би весь світ нам свою підтримку, нехай, часто, тільки на словах, але, все ж? Так, продовження санкцій - це вже немало для благополучних країн. Мали б ми зараз Свою Церкву? Чи мала би такі позиції сьогодні українська мова? У ЗМІ, у громадськом, політичном, навіть повсякденному житті? Сьогодні патріотизм з самого дитинства, демонстрація національних символів і підкреслення своєї приналежності до України, модний і престижний напрямок. «Слава Україні» стало нормою не тільки в Нашій Армії! Я добре пам'ятаю, що ще на початку Євромайдана, не надто часто використовували цей лозунг. А форма наших воїнів? Коли В.Путін санкціонував початок агресії в Україні, наші воїни призивалися і довго ще ходили в футболках, кросівках і спортивних штанах. Я це спостерігав весь 2014 рік. Призов і постачання армії були за рахунок добровольців, волонтерів, спонсорів та інших Патріотів України! Такий рух абсолютно немислимо в РФ. Нi вчора, нi сьогоднi! Все тільки по команді і управліннi зверху. Зараз у нас прекрасна військова форма, що відповідає стандартам тієї організації, яку так боїться російський лідер. Чи могло це статися лише за 5 (п'ять) років без «допомоги» його самого?

«Досягнення» Путіна на українському напрямку особливо «вражають». Він уже забезпечив собі місце в історії, причому, не тільки російської. І зовсім не в тому трактуванні, яке пишеться при його житті!

А українці будуть довго пам'ятати, «завдяки кому», у нас в країні почалося посилення і безповоротнй рух не до «багатовекторності» і «балансування інтересів», а до конкретних і зрозумілих стандартів життя. Адже в цивілізованому світі, який так далеко від РФ, головне - це людина, його потреби і бажання, створення йому додаткових можливостей і всіляка допомога в цьому його держави. А не гасла, на кшталт «Всё во славу государства» або «За Веру, Царя и Отечество». Де немає і згадки про людей, які є дрібними і непомітними для хана (правителя, князя, царя, генерального секретаря, президента) механізмами досягнення його волі. Де кожен, повинен вважати за щастя померти за будь-яку його забаганку. Так було в Давньому Світі, так було в Середньовіччі. Невже приклади багатовікової давності можуть стати орієнтирами для сучасної європейської держави? Тож не дивно, що ця чужорідність, дикість і неадекватність сьогоденню і стали прискорювачем процесу євроінтеграції в нашій країні. Продовженням захиста свої землі від зараження її Середньовіччям. I тут варто знову згадати про полковника та любителя дзюдо. Якщо б не його хворобливе бажання володіння світом?

Україна, в силу свого територіального розташування, історичної близькості і наявності контактів з європейськими країнами, помітно відрізняється від східних сусідів. В переважній більшості, нам не «посміхається» єдиновладдя і поклоніння менеджерам, яких ми ж самi і обираємо. Нам історично звичнi потреби і бажання контролю над ними і їх підзвітності нам за свою діяльність.

Те, що пропагандою в російських ЗМІ називається досягненнями їх улюбленця (Променистого та Сонцесяйного) президента, зовсім скоро, після його відходу в інший світ, буде називатися зовсім інакше. А мільйони росіян будуть вважати хорошим тоном, розповідати один одному та всьому свiту, про те, як вони про всю його мерзотнiсть знали і, навіть, були в таємній до нього опозиції. З'являться популярні особи, які будуть говорити, як вони страждали від утисків і погроз. Причому, більшістю з них будуть сьогоднішні єдинороси, депутати Думи і бізнесмени з його оточення. Звання "Невдаха" буде тоді більше асоціюватися з його ім'ям. А невдах ніхто не любить! Навіть росіяни.

Але, це їхні проблеми, хоч і недалекого майбутнього. А у нас свої цілі, до яких потрібно йти, не звертаючи уваги на численні крики «Всёпропало», «Зрада», «Вернёмдолларповосемь», «Мирлюбойценой» і т.п.

Особливо, знаючи, ким і де вони створюються, вкидаються, просуваються і фінансуються.

А Путіна, навіть, після перерахованих мною дій, якi допомогли розбудити i змiнити Україну в кращу сторону, чомусь все одно не можу подякувати ... Все одно, вiн Х**ло! Ла-ла-ла-ла-ла  ла-ла-ла!

А ви як думаєте?


Щось типу, передвиборних мемуарів

За Тимошенко я голосував у другому турі президентських виборів-2010. Тільки тому, що за Януковича мене б вирвало. Хоча, вже тоді чимало знав і пам'ятав. Але, Янукович - це було вже занадто! Виявилося, навіть більше, ніж занадто! Але я зараз про Ю.Тимошенко.

У той час, вона посварилася абсолютно з усіма, а головне зі своїм другом юності - С.Тігіпко. "Правильна" позиція останнього гарантувала в 2010 р Юлії Володимирівні перемогу над Януковичем. Але він, посівши третє місце, усунувся від допомоги їй. За що отримав від двічі несудимого пост віце-прем'єра. Юлія Володимирівна на всю Україну обіцяла йому посаду прем'єра! То таке….

Тоді багато хто в Україні нарiкав, мовляв, бідна, її всi зрадили - Ющенко, Порошенко, Тігіпко та іншi. І не хотіли вже тоді розбиратися, в чому ж, дійсно, справа?

Нагадаю, що тоді (як це не дивно сьогодні для багатьох!), Кремль їй підігравав більше, ніж Януковичу.

Путін, голосно лоханувся на президентських виборах-2004 року в Україні. Де його кандидат програв завдяки українському народові, який вийшов на захист свого вибору. Лоханувся він і в 2010! Звичайно, Янукович був тоді не настільки поганим для Кремля, як Ющенко для них в 2004! Але, все ж, ставки були вищими на ЮВТ. Забули?

Україна вибрала Януковича і ми пам'ятаємо чим це закінчилося. А знаменитий газовий договір січня 2009 року з абсолютно каламутной "знижкою" і був для Юлії Володимирівни, одним iз подарунків з РФ.

Знижка закінчувалася якраз на другому турі президентських виборів. І ми, зараз можемо тільки гадати, яка була б наша історія, з новими цінами. Їх повинні були Тимошенко і Путін "скласти після її перемоги на виборах". Але, не склалося. А за той договір, Янукович, звичайно з помсти за політичними мотивами (але, формально, згідно із законом), посадив Тимошенко. За такою логікою, можна було посадити багатьох. Включаючи тодішнього президента. Але посадили тільки її. Правда, пізніше і Ю.Луценка.

Посадив її і Л.Кучма (42 днi в камері), але, здається, потім пожалiв її . За що "Газова принцеса" (її ім'я тих років, пам'ятаєте?) приєдналася до команди Ющенка, маючи тоді репутацію злодійки і шахрайки, яка перебуває в міжнародному розшуку, яка швидше  заважала майбутньому президентові України, ніж допомагала. Згадали? Але у "Нашої України" тоді бракувало банальних грошей на кампанію. А у Тимошенко (і її команди), були! Договір - підтримка Ющенка, натомість  посада прем'єра, перший витримав. Причому, двічі.

Після вступу на посаду прем'єра, Ю.Тимошенко не могла спочатку, навіть, в'їхати в Росію, на переговори! Вона була в розшуку! Українські керівники змушені були піклуватися про зняття її з бази даних Інтерполу.

На Евромайдані ж ми не особливо раділи її появи на візку. Звичайно, чекали і бажали, щоб вона вийшла! Але, занадто багато пам'ятали її біографію. І я в тому числі.

Згадайте, її перші дні на волі! Вона зовсім не такого прийому чекала!

Серед безлічі деталей її, ретельно прикриваємого сьогоднi, минулого - мільярдний газовий бізнес з П.Лазаренком. Хто він, де і чому знаходиться не потрібно нагадувати? Другим номером його партії "Громада" і його правою рукою була герой мого поста. З відомим всiм В. Медведчуком Тимошенко була в добрих стосунках ще за його "докумовскіх" з Путіним часів. Вона лобіювала його призначення в кабінет міністрів. Але, тоді це не пройшло.

А.Портнов, який втік до Росії, що працює зараз на В.Медведчука і забрав з ним у Е.Мураева NewsOne, був її головним юристом і членом фракції і партії Батьківщина. Збіг? Не думаю. ©. До слова, знаменита Н.Савченко, взагалі, мала №1 в її фракції.

А спроба зміни Конституції в парі з Партією Регіонів, для усунення третього президента і для почергового правління регіоналів і тимошенківців довічно. Теж забули? Особливо пікантним, мені здалося визнання першим в цьому Януковича. Він перший її кинув, знаючи, що також вчинила б і вона.

Я знаю чимало людей, фанатів ЮВТ, які через її зовнішності, ораторського мистецтва, вміння говорити про те, що самі українці хочуть почути, словесної боротьби з усім поганим на світі, прощають їй все. В їхніх очах, винні всі і завжди ті, хто з нею конкурує. Право (не)думати і помилятися є у кожного! Кожен робить свій вибір. Допоможи, Боже!

Вона - мати українського популізму. Причому, свого часу була самотньою на цьому місці. Сама Народна артистка! Пізніше, член її парламентської фракції БЮТ О.Ляшко, відбрунькувавшись вiд неї, використовував уроки її майстерності. Навiть, розвинув їх

Особисто мене, завжди більше зачіпало, що вона у всіх деклараціях, відзначала, що не має ні будинку, ні автомобіля, ні бізнесу! Живе в орендованому житлі, користується спонсорським транспортом та іншими необхідними для життя речами. Луї Віттон і Гуччі завжди були присутні в її гардеробі та її аксесуарах. Думаєте, китайські підробки? :-)

А можлива "Перша леді України" Олександр Тимошенко, чисто символічно, має досить невеликий бізнес. Причому, за кордоном. Ті, хто зараз думає за неї віддати голос - вас це не дивує? Коли Ющенко її взяв до свого кабінету міністрів на "газовий напрямок", вона відразу почала вписувати свої схеми в державні. Навіть ставши прем'єром в 2005 р, вона була звільнена, ним же, в т.ч. за змішання особистого та державного.

Пропоную простий логічний ряд. Небагатий президент, за підтримки дружніх олігархів, може прийти до влади. Питання: Чи повинен він (вона) "віддячити" їх за це? За чий рахунок? Питання риторичне! Сьогодні в країні, фінансування предвирной компанії - це звичайна інвестиція! А не благодійність.

Мене не дивує, коли людина з бізнесу, з великими задекларованими (!) грошима, статками, йде до влади. Я, навіть не ідеалізую - заробляти сьогоднi може будь хто, перебуваючи при владі в Україні! Це робилось раніше і робиться зараз! Так влаштована наша політика і ніхто, особливо, не прагне це змінити! Так що тодi, у нас завдання - змінити групи людей, які заробляють на владi? 

І ще один момент я не можу їй пробачити. Про це, впевнений, небагато хто пам'ятає. У 2007-2008 р вона демонстративно виступала проти нашого зближення з НАТО, чим дала підставу Альянсу нам відмовити в Плані Дій з Членства. Яценюк і Ющенко, як керівники парламенту і країни, підписали необхідний запит до Брюсселя. А прем'єр-міністр відмовилася. Як і відмовилася визнати Росію країною-агресором після її вторгнення до Грузії. Кому на руку зіграли ці вчинки - судіть самі. Но ми всi пам'ятаємо, хто з 2014 року, вступ до НАТО зробив головним гаслом передвиборчої кампанії? Тільки це було після того, як її дії попередніх років спростили російське військове вторгнення на нашу землю.

Я не кажу, що Тимошенко про-російська. Ні! Просто з такими авантюристами, спадкоємцям КДБ набагато простіше розмовляти і "домовлятися". Адже приватне, у таких людей, переважає над державним. І безліч гріхів з "героїчного" минулого, добре відомі в Москві. Коли ви там "на гачку", вам набагато складніше домагатися кращого для вашої країни! І, повірте, ця інфа, допомагає досягати потрібного результату. Потрібного для Росії, звичайно.

Газ, Фірташ, знаходження її розшуку Інтерполу, договір з Путіним (діючий і сьогодні!). Це кілька тегів для подальшого поглиблення розуміння Ю.Тимошенко.

Я далекий від думки, що вона буквально "здасть Україну". У нас є ще парламент, а головне, українське суспільство! Але, проти "армії трактористів і шахтарів" на бронi, суспільству буде важко виходити!

Мій скромний пост про те, що в РФ сьогодні кажуть, що "не воюють на Донбасі», «не збивали Боїнг», «не напихали спортсменів допінгом", "не втручалися у вибори», «не анексували Крим", "не труїли Скрипалiв" і т.д. Просто перераховані мною фрази називаються в Росії інакше. "Уміння домовиться", "Добра воля", "Пошук компромісів", "Бажання якнайшвидшого миру на Донбасі", «розширення спiвпрацi» і т.п.

Різниця моєї версii трактування і російської - і називається гібридною! А ми вже п'ять років живемо в гибридности!

Адже багато хто, навіть в Україні, вважають, що Росія не нападала на нас!

Вивчайте програми кандидатів, цікавтеся їх минулими заслугами, порівнюйте з їх гаслами, пам'ятайте, що війна ще йде! Сперечайтеся, дискутуйте, не будьте байдужими! Від вашого вибору залежить наше майбутнє.

І, якщо ви після цього оберете ЮВТ, то це буде НАШ вибір. Головне, щоб він був не емоційний а усвідомлений.


Путин - агент Штази

В Кремле прокомментировали возможное наличие у Путина удостоверения Штази

Иван Жуковский 11.12.2018, 14:35 - https://www.gazeta.ru/politics/2018/12/11_a_12091015.shtml?updated

 Видео - https://youtu.be/QYuE29ylNo4

 



Удостоверение Штази вполне могло быть выдано Владимиру Путину в годы его службы в КГБ, заявил пресс-секретарь президента России Дмитрий Песков. По его словам, советские чекисты и министерство госбезопасности ГДР были партнерами, поэтому обмена документами «нельзя исключать». Ранее немецкие СМИ сообщили, что Путин якобы был сотрудником Штази до конца 1989 года.

 

Удостоверение сотрудника министерства госбезопасности Германской Демократической Республики (ГДР) вполне могло быть выдано президенту России Владимиру Путину в годы его службы в КГБ СССР. Об этом заявил пресс-секретарь президента России Дмитрий Песков в ответ на соответствующий вопрос журналистов.Кроме того, действующий российский президент мог не раскрывать информацию, что являлся сотрудником советских спецслужб.

Владимир Путин проходил службу в контрразведке в следственном отделе Ленинградского управления КГБ, начиная с 1977 года. В 1985-1990 годах он работал в ГДР по линии внешней разведки КГБ в территориальном отделе в Дрездене под прикрытием в должности директора дрезденского Дома советско-германской дружбы.

Как сообщает ФАН со ссылкой на документальный фильм «Путин», незадолго до окончания службы в Дрездене будущему российскому президенту пришлось в одиночку останавливать толпу демонстрантов, которая шла громить дрезденское отделение Штази. Под угрозой оказалось и здание, где размещалась резидентура КГБ.

Намереваясь противостоять разъяренной толпе, Путин надел форму, но табельное оружие с собой не взял, безоружным выйдя к собравшимся. Спокойно оглядев толпу, Путин тихо сказал на хорошем немецком языке: «Дом хорошо охраняется. Мои люди вооружены, и у них есть приказ открыть огонь, если кто-то войдет». После этих слов демонстранты предпочли ретироваться.

В 2017 году президент России Владимир Путин рассказал журналистам о связи его работы в КГБ СССР с нелегальной разведкой. Путин отметил, что отказаться от близких, родных и привычной жизни могут далеко не все. По словам главы государства, это люди особого склада характера и особых убеждений.

«С таким подходом к делу, с таким подходом к стране, к своему народу живут сотрудники нелегальной разведки. Это уникальные люди. Я желаю им счастья, благополучия, уверен, они услышат мои слова», — передает слова Путина НСН.

Ранее на встрече с классными руководителями выпускных классов Путин рассказал, что сначала хотел быть летчиком, но, поразмыслив, решил, что его жизнь сложится неинтересно. После этого он решил стать разведчиком.

В начале сентября 2018 года президент России Владимир Путин рассказал, что он привык анализировать причины неудач, нежели слагаемые успеха. Об этом глава государства сообщил на встрече с победителями олимпиад школьников 2017-2018 года и их наставниками в Сочи.

«Я привык анализировать не то, что меня приводит к успеху, я привык анализировать то, что мне мешает добиваться больших результатов», — заявил Путин.

На вопрос о лидерских качествах, которые помогли ему добиться таких высот, президент затруднился ответить. По его словам, он еще не определил для себя конкретные лидерские качества и причины успеха, а, значит, говорить о них публично пока рано.

В 2015 году Путин, говоря о военной кампании в Сирии против боевиков «Исламского государства» (организация запрещена в России) (ИГ, организация запрещена в РФ), рассказал о влиянии на свою политику опыта, полученного в детстве в Ленинграде.

«Еще 50 лет назад ленинградская улица научила меня одному правилу: если драка неизбежна, бить надо первым», — подчеркнул президент. Глава государства также заявил, что гордится российскими летчиками, которые принимают участие в операции в Сирии.
============
в мешке с хламом лжи, цинизма и наглости нельзя утаить шило правды   whosthat  

Джон пластер «досконалий снайпер» / рос. / серія «бібліотека сна

   
Джон Пластер «Досконалий снайпер» / рос. / серія 

«Бібліотека снайпера», том 3, частина 1

The Ultimate Sniper: An Advanced Training Manual For Military And Police Snipers / by Major John Plaster

Це оновлене та розширене видання книги «Ultimate Sniper», яке містить інформацію про снайперські гвинтівки, оптичні приціли, боєприпаси та обладнання, останні тактики й техніки з досвіду війни з тероризмом, аналіз нових технологій, а також — детальні балістичні траєкторії та дані для снайперських боєприпасів та інш.

Автор книги — майор Джон Пластер, офіцер спецназу США у відставці, якого вважають авторитетним спеціалістом в галузі снайпінгу й тактики ведення снайперської війни.


Купити книгу: http://tactica.kiev.ua/shop_1/biblioteka/246-dzhon-plaster-sovershennyj-snajper-seriya-biblioteka-sna.html

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
115
предыдущая
следующая