хочу сюда!
 

Юлия

32 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 32-40 лет

Заметки с меткой «президент україни»

Тоді, коли за державу гордість переймає душу

Президент України Петро Порошенко і перша леді країни зустрілися з Королем Іспанії Феліпе VI і королевою Летісією.



У мережі відзначили схожість у зовнішності між Мариною Порошенко та іспанською королевою, похваливши українку за те, як елегантно вона виглядає. Відповідні знімки опублікував на своїй сторінці в Facebook глава держави.

Зустріч Петра Порошенка з королем Іспанії

"Радий зустрічі з Королем Іспанії Феліпе VI і королевою Летісією", - підписав Порошенко.

"Мені одному здається, що вони схожі, як рідні сестри", - написав в коментарях Віктор Трегубов. І не один він залишився при такій думці.

Користувачі також відзначили, що глава держави і перша леді виглядають добре, а також, знання з їх боку англійської мови викликає гордість.

"Обидві пари виглядають дуже красиво! Мене просто гордість охопила за наших", "Як приємно, що мій президент країни і перша леді знають англійську мову", "Це, мабуть, вперше в Україні, коли за них не соромно. Спасибі вам, що ви у нас такі", - відзначили в мережі.



Елегантно, витончено, відмінно! Це мистецтво так виглядати в такому віці, гідно представляє Україну перша леді. І дуже талановита команда іміджмейкерів, що розробляє стиль для дружини президента. Найвищий рівень досконалості, милуюся", - похвалили Марину Порошенко.



"Пані Марина і сама як королева", "Наша леді нічим не поступається Летісії - така ж струнка. Красива і дуже приємна", - відзначили в мережі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Марині Порошенко 1 лютого виповнилося 56 років. У мережі показали самі жіночні образи першої леді.


Складнощі зі сурдоперекладом в політиці

23 ТРАВНЯ 2018, СЕРЕДА, 21:26  31
АП заперечує організацію зустрічі Порошенка з Трампом за гроші і обіцяє подати в суд на BBC

АП вимагає спростування. Фото: Інститут релігії та політики
АП вимагає спростування. Фото: Інститут релігії та політики
Адміністрація Президента заперечує, що перша зустріч Президента Петра Порошенка і Президента США Дональда Трампа була організована за гроші і готова судитися з британською телерадіокомпанією BBC при відмові спростувати її. Про це йдеться в коментарі прес-служби Адміністрації, наданому Українським Новинам.

"Оскільки в процесі підготовки цього матеріалу був проігнорований коментар про недостовірності цієї інформації, ми вимагаємо його спростування. У разі, якщо цього не станеться, залишаємо за собою право подати позов до суду", - сказано в ньому.

"Відверта брехня, наклеп і фейк. Саме так ми оцінюємо дезінформацію про те, що зустріч президентів України і США була організована за гроші. Українсько-американський саміт у червні 2017 був організований виключно офіційними дипломатичними каналами, в тому числі посольством України в США", - йдеться в коментарі.

Адміністрація вважає поширену інформацію частиною кампанії з дискредитації українсько-американських відносин, а також персональною атакою на Президентів України і США.

Як повідомляли Українські Новини, видання ВВС написало про те, що за першу зустріч з Трампом Порошенко виклав 400 тисяч доларів.

Більше новин про: Петр Порошенко ВВС Адм

Богдан Гордасевич: Мене завжди цікавить, як хто розуміє одну й ту саму новину, бо однозначно ця поїздка Петра Порошенка до США і його зустріч там з Дональдом Трампом чисто технічно була вартісною і коштувала не менше названної суми і саме про це мали сказати від АПУ, а не триндіти про фейки і хабар самому Трампу за здибанку. За що судитися з ББСі? Я не розумію, коли ця зустріч реально коштувала грошей і то суто з держбюджету, бо була офіційною поїздкою.
Врешті, якщо здибанки з Трампом продаються і Порошенко купив її собі, то що в тому поганого? Поясніть. Це навпаки круто! Зустріч потрібна була Порошенку і він її досяг! Крапка! Джевеліни в Україні тому підтвердження, що гроші не змарновано.

Виступ Президента на засіданні Національної інвестиційної ради-1

Виступ Президента на засіданні Національної інвестиційної ради
25.05.2018, 

Шановні пані та панове!
Дуже радий вітати у Києві - серці, столиці і діловому центрі України найбільших інвесторів світу!
Наголошую - не просто найбільших інвесторів світу, а друзів України! Вітати в цьому оновленому Маріїнському палаці, який також є символ реформ. Символом реформ, тому що ми завершили його комплексну капітальну реконструкцію раніше, і на 400 млн грн менше, ніж в попередній документації, яка була затверджена ще два роки тому.
І дуже важливо, що ми сьогодні зустрічаємось після того, як вчора в українських Карпатах - чудовому українському краї, що нагадує казку, в якій наполегливо раджу вам побувати - відкрили новий Бескидський тунель. Цей тунель є найбільшим інфраструктурним проектом, який реалізований у нас в країні протягом останніх десятиліть.
Чому це так важливо? Бо по цьому напрямку проходить 60% експортних вантажів України в напрямку Європейського Союзу. І наша інвестиція забезпечує, що ми подвоїмо пропускну спроможність залізниці і підвищуємо швидкість руху у великому трансєвропейському транспортному коридорі. Це важливо економічно, бо він покращує умови торгівлі між Україною та Європейським Союзом. А сьогодні ця цифра значно перевищила 40%.
Це є результатом застосування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка є складовою частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка ратифікована і вступила в силу 1 вересня минулого року.
Політично – Україна стає ближчою до Європейського Союзу, а Євросоюз – до України.
Вчора я дав офіційний старт масштабному проекту із будівництва службових гуртожитків для десятків тисяч воїнів-контрактників. 23 тисячі - за один рік! До цього військові містечка лише руйнувалися, шпиталі продавалися, зброя нищилася.
Позавчора на півдні, у Миколаївській області, я проінспектував хід модернізації одного із наших головних військових навчальних полігонів. Після завершення реконструкції цього полігону дві бригади одночасно зможуть проводити бойову підготовку. А у вівторок - перевірив готовність Збройних Сил України до бойового використання американських протитанкових ракетних комплексів третього покоління «Джавелін». Ця оборонна зброя, надана нам Сполученими Штатами, свідчить про якісно новий рівень стратегічного партнерства між Києвом та Вашингтоном, про якісно нові безпекові гарантії для нашої держави, а отже – і для бізнесу, який в ній працює.
10 травня відвідав Аахен, де в пошуках мирного врегулювання були проведені трьохсторонні переговори за участі Канцлера Німеччини Ангели Меркель та Президента Франції Еммануеля Макрона. Наступного тижня в Києві очікую в гості на Президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра.
Цими деталями зі свого робочого графіку хочу проілюструвати абсолютну безпрецедентність нашого українського досвіду, коли реформувати країну випало нам одночасно з її захистом від агресії.
Хочу наголосити, що унікальність результатів, досягнутих наперекір вкрай несприятливим внутрішнім та зовнішнім обставинам, це є наша з вами спільна перемога!
Цього дня чотири року тому українці обрали мене Президентом. Атакована Росією, Україна на той момент практично не мала жодних Збройних Сил. Економіка ще до Революції гідності увійшла в глибоке піке. Збройна агресія РФ, анексія нею Криму та окупація внаслідок агресії частини Донбасу призвели до втрати приблизно чверті промислового потенціалу України: металургійна промисловість Донбасу, хімічна промисловість, машинобудівна промисловість, паливна і вугільна промисловість опинилася під окупацією агресора. І ми мусили робити рішучі кроки з урахуванням результатів агресії. Це безумовно спричинило ланцюгову реакцію, яка зачепила всі вітчизняні підприємства.
Ще одним шоком стало стрімке закриття Росією — країною-агресором ринку, який на початку десятиліття купував третину нашого експорту. Це була блокада - спроба поставити Україну на коліна.
Рівно як і блокада нашого транзиту в треті країни, який був перекритий Росією з поясненням, що це є складовим елементом гібридної війни проти України.
Безумовно, що такий удар не міг не підірвати курс національної валюти, не міг не пришпорити інфляцію, не міг не знизити кардинально рівень життя. Друзі, нам 100 відсотково пророкували дефолт, розпад країни, словом – національну катастрофу і небуття. Але Україна вижила, піднялася і твердо рушила вперед!
Ухваливши чимало непростих, але вкрай необхідних рішень, запровадивши часом болісні реформи, які треба було запроваджувати ще 25 років тому - вони були конче необхідними і залишаються необхідними. Ми кинули виклик не лише старій системі, а здавалося б, самій долі.
За ці роки виконали кілька основних завдань. Зупинили ворога у 2014 році і звільнили дві третини окупованого Донбасу. Створили нові Збройні Сили у 2015 році. Протягом 2016 року відновили процес економічного зростання. Минулого року забезпечили безвіз і вступ у дію ратифікованої Угоди про асоціацію з Євросоюзом. І зараз те, про що я хочу поговорити, має йти мова про масштабне оновлення країни і про перехід від стабілізації до етапу потужного динамічного економічного розвитку.
Безумовно я абсолютно чітко розумію, що перед нами – все ще безліч проблем, які належить вирішити. І чимало викликів, на які ми лише «намацуємо» відповіді. Але найважче у нас точно позаду. Україна сьогодні у незрівнянно кращому стані, ніж була чотири роки тому. Варто лише згадати і порівняти.
Звісно, тут певною мірою я мушу виступати як рекламний агент України, і вам мій спіч може в чомусь видаватися і суб’єктивним. Та серед моїх аксесуарів рожевих окулярів нема. Тим не менше хочу, щоби в нашу дивовижну країну ви повірили так само, як в неї вірю особисто я, як в неї вірять величезна кількість українців і багато інших іноземних інвесторів, які вже працюють в Україні. За що їм окрема подяка.
Я хочу навести вам оцінку тих іноземних інвесторів, які давно вже тут. Під час щорічного прийняття компаній-членів Американської торговельної палати в Україні провели інтерактивне голосування. Це було ще в перші дні лютого. Виявилося, що минулого року бізнеси розширялися у 64% компаній, а поточного року на зростання розраховують вже 83% представлених тут американських компаній. Ці кількісні показники краще за будь-які виступи чи емоції описують якість змін, що відбуваються в країні. Сухі цифри переконливіші за бурхливі емоції.
Розмова з бізнесом взагалі безпредметна, коли її учасники не оперують цифрами, тому дозволю собі трохи статистики.
ВВП України зростає дев'ятий квартал поспіль - (2,1 - 2,4 - 3,1 відсотки за першій квартал 2018 року). Поступово темпи зростання підвищуються. Наголошую, що до цього у нас було чотирнадцять кварталів падіння, яке почалося ще наприкінці дванадцятого року із-за безглуздої економічної політики. Найважчими були чотирнадцятий та п’ятнадцятий роки, коли ВВП після російської агресії пішов у мінус відповідно майже на сім та десять процентів. Але зростання за минулий рік склало два з половиною відсотка, а цього року очікується на рівні трьох відсотків. 9 кварталів — це точно сталий тренд!
На найближчі роки і внутрішні прогнози, і передбачення міжнародних фінансових інституцій, і перспективні оцінки рейтингових агентств є консенсусне позитивними.
Мене, як і все українське суспільство, такі темпи тішать хіба що у порівнянні із ситуацією кількарічної давнини. А в цілому – не задовольняють.
Ця моя позиція дуже добре відома Уряду України. Ми з ними спільно працюємо, щоб напрацювати відповідну законодавчу базу, і який (Уряд – ред.), згідно з нашою Конституцією, насамперед несе відповідальність за соціально-економічну ситуацію, але який твердо може розраховувати на плече Президента.
Ми повинні зростати темпами вищими, ніж світова економіка в середньому. Впевнений, ми з цим впораємося і завдяки успіхам системних реформ, і завдяки вашій активній інвестиційній політиці.
З вашого боку – розраховуємо на інвестиції. В цій залі, - я порахував, - зібралися люди, сумарна капіталізація компаній яких становить більше як 900 мільярдів доларів. Майже трильйон. Можете собі уявити. Я думаю цей стіл — зараз найдорожчий у світі.
Одним з ключових індикаторів оздоровлення державних фінансів є скорочення дефіциту державного бюджету. Якщо бюджет 2014 року було виконано з дефіцитом у майже 5 відсотків ВВП, то у минулому бюджетному році — в умовах війни, в умовах витрачання майже 6% ВВП на сектор безпеки і оборони, в умовах тотального переозброєння армії, в умовах децентралізації, коли більше 50% віддали територіальним громадам. Це була моя Президентська програма. При цьому дефіцит бюджету не перебільшив1,6 %. Це була відповідальна політика.
Це при тому, що для нас безальтернативним і життєво необхідним було нарощування видатків на армію - від одного до трьох відсотків валового внутрішнього продукту.
Однією із найскладніших і найболючіших реформ стали очищення та оздоровлення банківського сектору. Я хочу подякувати команді НБУ, і тій, що є зараз, і тій, що працювала до цього, бо це одна команда, бо треба мати сміливість, професійність і рішучість для того, щоб закрити 98 хворих банків, які не мали шанси на життя, і які мали до 90-95 відсотків кредитів, що не обслуговуються. І при чому пережити це так, щоб це не зачепило широкі верстви населення. Це надзвичайно важка операція, де біль не долається навіть екстремальними дозами анестетиків.
Менеджмент, причетний до цієї реформи, заплатив за неї високу політичну ціну. Та було би злочином перед країною дбати про власні рейтинги і заплющувати очі на ті колосальні небезпеки, на які наражала країну хвора і нежиттєздатна на той час банківська система України. Ніхто не вірив, що вдасться оздоровити і вона буде ефективно функціонувати. Ніхто, окрім нашої команди!
І от вже в першому кварталі поточного року українські банки отримали чистий прибуток майже дев’ять мільярдів гривень, що майже втричі перевищує цей показник за аналогічний період минулого року. Довіра людей до банків відновилася!
До ваших послуг 82 стійких та платоспроможних банків, у яких почали збільшуватися депозитні портфелі і які поступово відновлюють кредитування економіки. Банки нарешті почали виконувати свою функцію. 39 із цих установ – з іноземним капіталом, а 20 – із стовідсотковим іноземним капіталом.
Незважаючи на те, що Україна цього року виплатила більше 4 млрд доларів, золотовалютні резерви НБУ перевищують вісімнадцять мільярдів доларів. Порівняйте ситуацію наприкінці 2014 — на початку 2015 року, коли Україна мала 5 млрд, а треба виплачувати 8 млрд доларів. Як в цих умовах можна було уникнути дефолту?
Можна, бо нам повірили!
І сьогодні найважчий період також був пройдений. І наголошую, що за ці чотири роки золотовалютні резерви зросли майже в три з половиною рази. Це відповідь - де кошти МВФ. Кошти МВФ дбайливо зберігаються в золотовалютних резервах держави.
Протягом двох останніх років вдається утримувати відносно стабільний курс національної валюти, що в свою чергу уповільнює інфляційні процеси.
Інфляція, яка перевищували 50% в 2014-15 роках, сьогодні має показники менше 10%.
Зрозуміло, що досягнення макрофінансової стабілізації стало можливим в першу чергу завдяки співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. І я твердо налаштований продовжувати її й надалі. Бо ми єдина команда в історії України, яка забезпечувала виконання 6 послідовних Меморандумів з МФВ. До цього — пообіцяли, гроші взяли і забули проводити реформи. Була серйозним чином підірвана довіра до України і зараз за ці чотири роки ми її повністю відновили.
У вересні минулого року, як я вже казав,  набула чинності Угода про асоціацію, працює  поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. І результатом цього є той факт, що  за 2017 рік експорт українських товарів, постачання товарів українських виробників до ЄС збільшився на 30 %. Зо один різ на 30%. Хтось там мав сумніви, що Угода не буде працювати. Хтось висловлював сумніви, що поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі є декларативним документом.
Чи може це особливості минулого року? Ні. За чотири місяці поточного року зростання українського експорту складало ще 27 %. 30% - минулого року, 27% - поточного року. Питома вага Євросоюзу у загальному товарному експорті України зросла з 30 % у 2014 році до 40,5 % на кінець 2017 року і продовжує зростати.
Що це значить для нас? Точно коли Росія хотіла поставити нас на коліна, намагалася закрити ринок, ми так само як і у 2008 році Грузія, знайшли альтернативу російському ринку. Москва не змогла задушити нас економічно. Ми швидко адаптуємося до нових торговельних умов, традиційно високих європейських стандартів.
Які можливості це відкриває для іноземного бізнесу, який зараз інвестує в Україну? По-перше, з`являється гра за звичними правилами ведення бізнесу. По-друге, вільно, без мит та обмежень експортувати вироблену в Україні продукцію на спільний європейський ринок, частиною якого ми стаємо. І я хочу подякувати, бо багато хто з тих, хто сидить за цим столом, вже користується обопільною вигодою: і для себе - хороший прибуток, і для України – це нові робочі місця, нові платежі до бюджету. Протягом останніх років в Україні відкрито десятки, кількість наближається вже до сотні лише за останні чотири роки, нових заводів та фабрик, більшість з яких твердо орієнтована на експорт.
Ми постійно докладаємо зусиль для покращення інвестиційного клімату.

(продовження далі)

Виступ Президента на засіданні Національної інвестиційної ради-2

Виступ Президента на засіданні Національної інвестиційної ради
25.05.2018, 

Дорогі друзі!
У 2012-2013 роках Україна займала 153-ме місце у рейтингу Світового банку «Doing business». Наступного року - 137-ме, але теж категорично неприйнятне. У 2017 році Україна вже 76-а. Це найбільший прогрес, який будь-яка країна демонструвала будь-коли.
Це, звичайно, не та позиція, яка нас задовольняє, але 61-а подолана сходинка означає, що ми точно не стояли на місці. Кожен з вас знає, особливо в питаннях оподаткування, де лише за останній рік у рейтингу «Doing business» піднялися на 41 пункт. Зупинятися не збираємося.
Україна піднялась на 6-ть сходинок у рейтингу інновацій
Global Innovation Index та увійшла у перші 50 країн. За рік ми подолали 23 сходинки у рейтингу відкритості Global Open Data Index.
В рамках дерегуляції вдвічі скоротили кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Наша команда спільно скасувала сотні інших адміністративних бар’єрів для бізнесу. І кожен з вас це відчуває. Скоротили і чітко регламентуємо  перевірки, і збираємось рішуче іти далі. Значно спростили процедуру відкриття бізнесу. Якщо хтось із вас готовий сьогодні у п’ятницю подати документи, я пропоную провести експеримент, можна онлайн, - і я гарантую, що вже у вівторок вас зареєструють. Чому у вівторок, ви спитаєте. Могли б і в понеділок. Бо в понеділок - Трійця і в нас вихідний. А так зареєстрували б і в понеділок.
Ми наголошуємо, що це є безпрецедентні зміни, які відбулися в державі.
Впроваджуємо принцип єдиного вікна на митниці, про який говорили на моїй пам`яті 20 років. За цією технологією вже оформлюється близько 80% митних декларацій.
Ще раз наголошую, визнаний  всім світом успіх нашої програми децентралізації. Завдяки децентралізації бюджети місцевих громад зросли у п'ять–шість разів. Друзі, це в умовах війни, це в умовах кризи. А бюджети розвитку зросли у 8-10-12, а по окремим суб’єктам у 15 разів. Ці гроші не з повітря. Ці гроші завдяки ефективній антикорупційній боротьбі. З детінізації кошти заходять у бюджет.
Запевняю, влада радо вітатиме успішні історії вдалих інвестиційних проектів в областях. На сьогоднішній день громаді належить левова частина повноважень. Це ближче до громад, до людей. Максимально скорочено час і для прийняття рішення, і для реалізації цих рішень.
Буквально днями парламент прийняв Закон, який захищає інвестиції у сфері житлово-комунального господарства. Ми про це говорили з моїм другом Сумою Чакрабарті, Президентом  ЄБРР, який є величезним інвестором в Україну. Я дуже дякую йому за це. Сьогодні цей Закон, який був прийнятий у тісні співпраці з ЄБРР, ми повність відкриваємо нові можливості для реалізації проектів суб’єктів місцевого самоврядування із модернізації систем теплопостачання у восьми містах, де такі проекти вже готові. Сума цих проектів, які курує Віце-прем`єр Геннадій Зубко, вже складають 150 мільйонів євро, в тому числі і за кошти ЄБРР. І це win-win cooperation.
Хочу наголосити, що ми не зупиняємось на досягнутому і далі працюємо над реалізацією нових ініціатив для покращення умов ведення бізнесу.  У першому читанні Верховна Рада України ухвалила оновлену редакцію законопроекту «Про концесії». Фантастичні, неймовірні можливості відкриваються з цього приводу.
За пропозицією Національного банку я, як Президент, вніс до Верховної Ради новий Закон «Про валюту», яким значно лібералізується і спрощується валютне регулювання. Разом з тим, ми ставимо передумови для покращення співпраці в рамках системи щодо обміну інформацією щодо боротьби з офшорними незаконними операціями. Не маю жодного сумніву, що Закон Верховна рада підтримує.
Це важливо для того, щоб позбавити ринок обмежень, важливо для того щоб забезпечити  транскордонний рух капіталу, що є нашим зобов’язанням, відповідно до Угоди про асоціацію. Спростить процедури для інвестування та репатріації доходів. 
Триває дискусія щодо того, аби надто обтяжливий і дуже складний в адмініструванні податок на прибуток підприємств замінити на оподаткування виведеного капіталу. І ми про це говорили вчора з моїм другом Лакшмі Мітталом. Це потужний податковий стимул для того, щоб здійснювати інвестиції в Україну. І мені приємно, що на сьогоднішній день інвестори підтримують цей Закон. Боряться за нього разом з Президентом. І це дуже важливо.
Зараз в Україні знаходиться Президент Естонії, вона відвідала Донбас. Але під час нашої зустрічі наполегливо переконувала мене: друзі, робіть, у нас в Естонії це спрацювало. Не призвело до скорочення бюджетних надходжень, але значно спростило регуляцію і розв’язало руки інвесторам. І не лише великим компаніям, а малому і середньому бізнесу.
З метою захисту бізнесу від тиску з боку правоохоронних органів за моїм дорученням було розроблено та минулого року прийнято закон, який в бізнес-середовищі отримав назву «маски-шоу стоп». Це спільна ініціатива з Урядом і я дякую за це.
Я взагалі пропоную позбавити всі силові органи права наглядати за бізнесом. Не треба, бізнес розбереться і сам. Якщо бізнес заплатив податки, виконав основну свою функцію, вам там немає що робити.
Для протидії фінансовим злочинам, в першу чергу податковим,  створити Національне бюро фінансової безпеки - з наголосом на інтелектуальну діяльність та ризик-орієнтовані методи кримінального аналізу. Не зважаючи на те, що ми зараз демонструємо величезний прорив в цьому, ми маємо законодавчо посилити захист бізнесу.
Окремий новий закон «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» приводить цей сектор у повну відповідність з європейськими нормами. Ми про це лише мріяти могли декілька років тому.
На жаль, не все нам вдається. Я не можу сказати про успіхи у сфері земельного законодавства. Чинний мораторій на продаж земель стримує ваші інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку, і позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати конституційне право розпоряджатися своєю земельною власністю. І декілька днів тому навіть рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що абсолютна заборона на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення є брутально порушенням Європейської  конвенції з прав людини. Думаєте, що це рішення протверезило наших українських популістів? Точно ні. Мушу визнати, що я в цьому питанні, хоча і твердо стою на позиціях української Конституції та європейського права, поки, на жаль маю визнати це, перебуваю в цьому питанні в політичній меншості. І буду докладати максимум зусиль, в тому числі і щодо комунікаційної стратегії для того, щоб забезпечити проведення цього рішення.
 Буду продовжувати зусилля, щоб забезпечити у цьому питанні перемогу здорового економічного глузду. Для вирішення такого роду проблем демократія потребує часу і сили, але сили переконання. І, звичайно, роботи з громадською думкою, з суспільством, з фермерами, з сільським населенням.
Ми ж врешті-решт, подолавши чимало стереотипів, змогли цього року прийняти новий закон про приватизацію. Друзі, уявіть собі 25 років Парламент підступитися до Закону про приватизацію не міг.
Які  особливості цього?  Прозора, конкурентна процедура для захисту прав інвесторів. Цього майже ніколи не було в Україні. Зараз цим Законом, який ми провели і я підписав, надано можливість спори з українською державою вирішувати в міжнародному арбітражі на основі права Англії та Уельсу. Росії, до речі, брати участь в приватизації заборонено аж допоки не буде закінчена російська агресія.
Норма щодо можливості міжнародного арбітражу закладена на перехідний період, поки ми повністю не завершимо судову реформу. Конституційна судова реформа, яка була започаткована мною, призведе до перезавантаження всієї судової системи, відновить повагу та довіру до правосуддя.
Ми сформували Верховний суд, який зараз працює дуже ефективно і має велику підтримку суспільства. Це сталося тому, що ми провели висококонкурентний, транспарентний конкурс до Верховного Суду. До нового його складу потрапили лише чотири судді старого Верховного Суду з майже 120. Зараз триває процес оновлення всіх ланок судової системи.
Більшість з вас, шановні учасники, прибула до Києва ще вчора, і вас напевно вже встигли полякати корупцією. Перше, що ми зробили кілька років тому – зняли табу з цієї теми. Лише 0,1% до 2014 року в засобах масової інформації була присвячена корупції. Сьогодні про це можна говорити абсолютно відкрито. І громадські організації, громадські активісти, бажано щоб це були відповідальні твердження, можуть в поточних умовах відкрито про це говорити.
І зараз, в умовах нічим не обмеженої свободи слова, з усіх телеканалів, радіостанцій та Інтернет-ресурсів ллється широкий і нестримний потік емоційно забарвлених повідомлень про гучні викриття, затримання, процеси. Звичайно, що ця медійна складова істотно посилює уявлення про масштаби цього негативного явища. І це вже проблема не лише реальних фактів, але й гостроти інтерпретації. До речі, і відомий рейтинг Transparency International – це не рейтинг корупції, а рейтинг саме її сприйняття.
Особисто я позитивно сприймаю цю тенденцію, бо переконаний, що така гіпертрофована увага з боку ЗМІ важлива для того, щоби формувати нульову толерантність до корупції. Толерантність суспільства, громад і громадян. А світлом – тримати у страху тих, хто намагається у тіні чи в темряві чинити корупційні оборудки.
Але дуже важлива річ - ми створили, внаслідок нової стратегічної лінії, нову інфраструктуру антикорупційних органів. Вперше в історії України у нас з’явилися антикорупційні інституції, позбавлені будь-якої формальної чи неформальної залежності від виконавчої влади. Формування цієї інфраструктури завершено вже майже три роки. І ми за три роки, безумовно, чекаємо результатів. Якщо є будь-який факт корупції, який стосувався б будь-кого треба бігти не на телебачення, а до антикорупційного бюро, антикорупційної прокуратури. Де незалежне і об’єктивне розслідування має бути завершено і щоб корупціонер опинився у в’язниці.
Дуже важливо, що ми прийняли рішення створити Антикорупційний суд. Антикорупційний суд, процес створення якого у Парламенті було заблоковано, реєстрацією законопроекту, який перешкоджав мені, як Президенту подати свій варіант. Рік цей процес був заблокований і лише наприкінці грудня, коли Парламент спромігся його відхилити або відкликати, одразу ж на наступний день був зареєстрований президентський законопроект. Майже конституційна більшість підтримала мій законопроект про створення Антикорупційного суду. Дві тисячі поправок подали депутати до цього законопроекту.
В середу Верховна Рада приступила до його розгляду, два дні працювала і тисячу двісті поправок до президентського законопроекту було відхилено.
Розгляд у другому читанні триває і зараз. І я сподіваюсь, що наступного тижня це буде історичний момент, коли Верховна Рада буде мати можливість прийняти цей законопроект вцілому.
Звичайно, наголошую, що дві тисячі поправок не сприяють об’єктивному розгляду, народні депутати уповільнюють процес. Але хочу наголосити, що моя політична воля полягає в тому, щоб по цій новій інституції було прийнято рішення. Цій новій судовій інституції – бути! Переконаний, що остаточна версія Закону буде узгоджена, в тому числі і з нашими іноземними партнерами. Ми маємо знайти достатньо сил і депутати мають підтримати законопроект.
І в червні місяці Україна має і проголосувати, і я маю підписати цей важливий законопроект. Він важливий не для МВФ, він важливий не для наших міжнародних партнерів. Він, в першу чергу важливий для України, для тієї довіри, яку ми завоювали в світі.
Нарешті ми зосереджені не лише на репресіях, а на превентивних заходах. Зруйнували цілу низку кримінальних схем, на яких розбагатіло не одне покоління корупціонерів і політиків популістів.
Я вже казав, що цей палац Маріїнський, була проведена глибока реконструкція, де абсолтна більшість використовувала систему ProZorro -  систему електронних тендерних закупівель. Запустили систему автоматичного відшкодування ПДВ. Кожен, хто працює в Україні, зараз може це підтвердити - 99% компаній отримують ПДВ в автоматичному режимі. Цього ніколи не було 26 років. 
Забезпечили безпрецедентну відкритість публічних даних.  І за два роки, згідно з дослідженням Організації Об'єднаних Націй піднялися на 25 позицій в рейтингу електронного урядування. Розпочаті пілотні проекти з переведення державних систем на Blockchain, в першу чергу Державного земельного кадастру.    
Окремо хочу звернути вашу увагу до кейсу історії «Нафтогазу». Традиційно це було джерело живлення корупції в українській владі. В 2013 році дефіцит бюджету НАК «Нафтогаз» складав 10 мільярдів доларів. І ці схеми процвітали десятиліттями.
Впевнений в тому, що на сьогоднішній день ми можемо і далі рухатися в цьому напрямку. І дуже важливо, для цього треба було прийняти низку непопулярних рішень – підняти тарифи до ринкового зразка, зробити єдину ціну. Але це дало нам можливість виграти Стокгольмський арбітраж, це дало нам можливість забезпечити документи для надходження в Україну 4,6 мільярда доларів. Впевнений в тому, що цьому не існує жодної альтернативи.
Зараз там не платить ПРАО «Газпром», але щоб у вас не було жодного сумніву – все до останньої копійки надійде до державного бюджету. І якщо раніше ця компанія для того, щоб покривати збитки доїла державний бюджет, то тепер після оздоровлення, досягнення бездефіцитності, сьогодні НАК «Нафтогаз» є головним донором державного бюджету.
Вже навіть більше двох років Україна не купує російський газ.
Чому так сталося? Бо «Газпром» відмовився нам його продавати, знову таки чекаючи колапсу. Більше того – коли цього року Стокгольмський арбітраж зобов’язав їх нам продавати, вони не виконують рішення Стокгольмського арбітражу. Ще раз наголошую, що це блискучий виграш.
Україна, шановні пані та панове, – надзвичайно перспективне місце для інвестування. В Україні є можливість, і у вас, вписати своє ім’я в історію українського успіху, зміцнити позиції кожного з вас на світових ринках. Мета ж моя як Президента, мета державної влади України  – перейти від допомоги до співпраці з інвесторами. Від кредитів Україна має перейти FDI – до прямих іноземних інвестицій.
Хочу окремо подякувати тим компаніям, які в найтяжчі часи – в 2014, 2015 роках підтримали нашу країну тим, що продовжували інвестувати. Подяка Cargil, подяка Bunge, подяка Arcelor Mittal, подяка Turkcell. Окрема і велика подяка ЄБРР, Міжнародній фінансовій корпорації, подяка Gеneral Electric – в найважчі часи ми укладали контракти на мільярд доларів. Спасибі і тим, хто цього року почав тут активну роботу, як-то DP World, іншим компаніям. Список цим не вичерпується і я називаю лише тих, хто бере участь у засіданні Національної інвестиційної ради.
Хотів би особливу вашу увагу пригорнути до української IT-галузі. Сьогодні вона – в трійці індустрій з найбільшою часткою у ВВП. Вона формує понад три роки вже обсяг, який перевищує три відсотки ВВП і зараз поступається лише АПК та металургії. Цього року, за експертними прогнозами, кількість розробників має зрости ще на 25%, а до 2025 року – подвоїтися. І це всі – молоді, сучасні, амбітні українці, це наше нове покоління і нове майбутнє.
Ми так довго сиділи на газовій голці у Росії, що лише тепер почали розвивати альтернативну енергетику. І більшість, хто присутній в цій залі, має окремі проекти в сонячній енергетиці, в відновлюваних джерелах енергії. І незважаючи на те, що частка цієї енергетики поки що скромна, навіть не буду називати відсоток, але зверніть увагу будь ласка на динаміку, бо кількість встановлених потужностей лише за останні три роки зросла на 60% і за цей час заходи по заміщенню газу на відновлену енергетику по зеленому тарифу інвестовано вже 1 мільярд 100 мільйонів євро.
Відповідно до енергетичної стратегії у 2035 році частка енергії з відновлюваних джерел у загальному постачанні має скласти, звертаю вашу увагу, 25%. Чверть електроенергії через 5 років має бути з відновлювальних джерел. Це дуже амбітне і сильне завдання. Я як Президент маю чітку візію що робити наступних 5 років – яким чином стимулювати економічне зростання, яким чином забезпечити підвищення стандартів життя, яким чином будувати конкурентну економіку, яким чином залучати інвестиції і, безумовно. Яким чином забезпечити мир в Україні і як сконсолідувати зусилля для того, щоб звільнити українську землю від російського агресора.
Звичайно, що нам потрібна взаємодія. Взаємодія під час проведення інвестиційних проектів. Впевнений, що ця взаємодія має бути ширшою. Вважаю, що ви можете стати надзвичайно ефективними комунікаторами, в тому числі і в міжнародному бізнес-середовищі. Донесення правди про те, що насправді відбувається в Україні, донесення правди про історію успіху України, інвестиційну привабливість України, європейську ідентичність України і, безумовно, європейське майбутнє України.
Шановні пані та панове!
Багато хто на Заході казав публічно і мені під час розмов, що за останні три-чотири роки в Україні відбулося значно більше реформ, ніж за всі попередні роки незалежності. Це була позиція і всіх міжнародних фінансових інституцій, оцінка наших партнерів і оцінка бізнесу.
Звичайно, мене як Президента і автора більшості реформ така висока оцінка тішить. Однак є одна проблема і дуже суттєва. Більшість українців не поділяють цього оптимізму наших західних партнерів. Буття визначає свідомість. І я розумію, що мої співвітчизники позитив від реформ відчують лише тоді, коли остаточно буде подолано спричинену здебільшого війною економічну кризу. Коли рівень життя не просто вийде на довоєнний рівень, а перевищить його. До того все, щоб ми не робили, навряд чи отримає належну оцінку.
Що у відповідь на все це має зробити відповідальна влада? Діяти активніше, діяти рішуче. Працювати ефективніше. Економіка повинна зростати швидше. Я вважаю, що темпи реформ і темпи зростання економіки в 5-6-7% є абсолютно реальними. Робочих місць високооплачуваних, висококваліфікованих має стати більше. І лише тоді простір для популізму стане меншим.
На новому етапі, коли ми з вами від виживання переходимо нарешті до розвитку, нам як повітря потрібні інвестиції, нові фабрики і заводи, нові робочі місця з достойними зарплатами. Україна – це великий, ємний і надзвичайно перспективний ринок. Зараз роблю максимум зусиль, щоб український ринок інтегрувався в потужний єдиний європейський простір. От в чому я вас намагався переконати.
Хочу перепросити за такий довгий виступ, бо надто довго чекав на нашу зустріч. Дуже розраховую під час виступів почути ваші поради, бо ви не байдужі до України. Чому це так важливо? Друзі зараз, за ці чотири роки народжується нова держава, нова Україна. І я запрошую вас стати батьками засновниками нової держави. Коли буде ще така можливість. Важливо, щоб ми з вами ухвалили рішення, які впровадити зміни, щоби моє прохання інвестувати в Україну стало для вас пропозицією, від якої буде дуже важко відмовитись.
Шановні пані та панове!
Відкриваючи засідання Національної інвестиційної ради, хочу відзначити ще раз, що воно відбувається вперше та співпало з важливою для нас подією, як проведення завтра у Києві фіналу найпрестижнішого футбольного турніру у Європі – Ліги чемпіонів. На стадіоні «Олімпійський» зійдуться два дуже титуловані європейські футбольні клуби – «Реал» та «Ліверпуль».
Я взагалі вітаю мужність окремих інвесторів, які приїхали на інвестиційну раду і не йдуть на футбол. Це треба мати силу. Але хочу сказати, що проведення у нас фіналу Ліги чемпіонів – знак довіри з боку усієї європейської спільноти. Ми не втрачаємо цю довіру, а, навпаки, її посилюємо. І проведення фіналу є яскравим тому підтвердженням, що Україна змінюється. Україна поступово стає європейською державою.
Всесвітньо відомий економіст, українець, Богдан Гаврилишин казав: «Все, що я зробив у житті, я починав із мрії. Я впевнений, надзвичайне - можливе, якщо лише ви відчуєте цей унікальний стан», коли ви будете мріяти і будете переконані, що це можливо (втілити – ред.).
Бажаю вам відчути цей стан, відчути Україну - країну безмежних можливостей.
Вітаю Вас в цьому залі!
Слава Україні! 

Годиться! Так тримати!

Порошенко підписав указ про відкликання українських представників з усіх статутних органів СНД
2 хв читати
Порошенко підписав указ про відкликання українських представників з усіх статутних органів СНД

Президент України Петро Порошенко заявив, що підписав указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД).

"Сьогодні я підписав відповідний указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів СНД. Нам там нема чого більше робити – ми рухаємося разом у Європу", - сказав П.Порошенко в суботу у Вінниці під час святкових заходів з нагоди Дня Європи.

Він наголосив, що майбутнє України – в Європі.

Як повідомлялося, 2 травня 2018 року Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) підтримала пропозицію про припинення участі українських представників у діяльності органів Співдружності незалежних держав (СНД).

РНБО доручила Міністерству закордонних справ України вжити в установленому порядку заходів щодо припинення дії окремих міждержавних угод.

Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що Україна припинить свою участь в координаційних органах СНД. "Ми не можемо вийти звідти, куди Україна ніколи не входила. Але ми припиняємо участь в координаційних органах СНД", - сказав він.

Україна була однією з трьох країн-підписантів Угоди про створення СНД від 8 грудня 1991 року разом з РФ і Білоруссю. Проте в січні 1993 року в Мінську на саміті СНД, де було ухвалено Статут Співдружності, Україна його не підписала. З весни 2014 року участь Києва у заходах СНД було зведено до мінімуму.

Порошенко: -Ми робимо реформи не для МФВ, а для українців

Ми робимо реформи не для МФВ, а для українців – Президент в інтерв’ю Financial Times

6 березня 2018р, Новини. Прес-служба ОДА

«Останні півроку були надзвичайно насичені активними реформами. І навряд чи ви знайдете будь-яку іншу країну в світі, яка б зробила настільки багато», -  сказав Президент Петро Порошенко в інтерв’ю впливовому  британському виданню Financial Times, відзначаючи динаміку та прогрес реформ в Україні.

Президент нагадав, що з вересня 2017 року Україна провела освітню реформу: «Реальну системну реформу. Ми змінили радянську освіту на західну, більш інтерактивну, освіту. Ми зробили величезні зусилля, щоб повернути дуже високий потенціал української науки та освіти».

Глава держави також відзначив реформу системи охорони здоров'я, яка не була простою, а «іноді дуже болісною, іноді непопулярною». «Політики не в захваті від того, що потрібно робити непопулярні речі, але ми більше не можемо терпіти стару систему»,  - сказав Петро Порошенко.

За його словами, значна частина цієї медичної реформи стосується реформи сільської медицини та запровадження телемедицини. В Україні близько 14 мільйонів людей живуть у селах, і вони абсолютно не мають доступу до системи охорони здоров'я. «Я був автором реформи сільської медицини, і я сумніваюся, що хтось може уявити, наскільки це важливо», - наголосив Президент.

«Ми робимо реформи не для МВФ, а для українського народу та майбутнього моєї держави. І я пишаюсь тим, що МВФ сказав, що протягом трьох років мого президентства ми зробили більше реформ, ніж у попередні 25 років», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент також навів приклад пенсійної реформи, коли «ніхто не вірив, що буде достатньо політичної волі для пенсійної реформи, відійти від пенсійної системи популістського стилю до системи, яка б мотивувала людей платити офіційні зарплати, а не підтримувати сірі».

«Протягом 25 років моя країна чекала нового Закону про приватизацію, який встановлював би абсолютно нові стандарти приватизації, прозорі правила, можливість для інвестора використовувати британську правову систему, якщо він відчуває себе комфортно з цією позицією»,  - розповів Президент про нові правила приватизації державних підприємств. Він також зазначив, що без західних радників неможливо продати будь-який об'єкт великої приватизації.

Глава держави також сказав про конституційну реформу в частині правосуддя. «У нас була абсолютно залежна та корумпована судова система. Уявіть собі, що за дуже короткий проміжок часу парламент підтримав конституційну реформу судової системи. Ми повністю перезапустили всю судову систему, і новий Верховний Суд вже розпочав свою роботу», - сказав Петро Порошенко.

Президент також додав, що, одночасно з величезним реформуванням української армії, яке потребує значних коштів, Україна нарощує обсяги ремонту та будівництва нових доріг. Він навів приклад зростання витрат на будівництво доріг: в 2015 році – 10 млрд. гривень, у 2016 році – 20 млрд грн; в 2017 році – 30 млрд грн, в 2018 році заплановано 50 млрд грн. «І все відбувається за абсолютно новою системою державних закупівель,  яка економить десятки мільярдів. Саме тому ми збільшили місцеві бюджети в сім разів під час децентралізації. Ось чому ми маємо невелике економічне зростання», - підсумував Глава держави.

Шпигунам сказано, що до України їм вже зась

Президент увів у дію рішення РНБОУ «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики»

21 березня 2018р, Новини. 

Прес-служба ОДА

Президент Петро Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2018 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики».

З метою забезпечення національної безпеки, нейтралізації загроз у сферах міграції та громадянства Рада національної безпеки і оборони України схвалила проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо удосконалення окремих положень» та запропонувала Президентові внести його на розгляд Верховної Ради України.

Кабінету Міністрів України також доручається забезпечити у місячний строк розробку та внесення на розгляд Парламенту низки проектів Законів України. Зокрема, Уряду доручено підготувати зміни до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про прикордонний контроль» щодо запровадження стосовно іноземців, насамперед громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, які походять із держав міграційного ризику, механізму попередньої перевірки підстав для в'їзду в Україну з використанням електронного повідомлення про намір відвідати Україну, а також визначення повноважень державних органів щодо здійснення такої перевірки.

Крім того, Кабміну доручено підготувати зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів, сприяння в наданні інших послуг, а також за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні.

Уряд також має забезпечити у місячний строк удосконалення механізму координації реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами, передбачивши, зокрема заходи із забезпечення належного функціонування чотирирівневої системи контролю за в'їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства, врегулювання відповідних процедур і механізму взаємного доступу до інформаційних систем уповноважених державних органів.

РНБО також доручила Уряду затвердити план заходів на 2018 – 2021 роки з реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 482-р, передбачивши запровадження стосовно іноземців, насамперед громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, які походять із держав міграційного ризику, механізму попередньої перевірки підстав для в'їзду в Україну з використанням електронного повідомлення про намір відвідати Україну.

Також, згідно рішення РНБО, має бути підготовлений і затверджений у двомісячний строк порядок реєстрації іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон України, а також внесення відомостей про іноземців або осіб без громадянства, їх паспортних даних до відповідного реєстру; порядок інформаційної взаємодії суб'єктів національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців і осіб без громадянства, зокрема щодо здійснення верифікації та ідентифікації особи; порядок заповнення і використання імміграційної картки, зокрема під час перевірки підстав для в'їзду в Україну, продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на її території.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Вручення Національної премії України

Виступ Президента України на церемонії вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2018 року

9 березня 2018 року - 11:34

Виступ Президента України на церемонії вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2018 року

Шановні пані та панове!
Шановні Шевченківські лауреати!
Дорогі українці!

Влітку 1891 року невелика група студентів, найвідомішим з якої був Іван Липа, під час прощі до Канева заприсяглася створити українську таємну політичну структуру. Їх тоді було лише четверо  тих, хто заснував «Братство тарасівців» - ймовірно, першу на Наддніпрянщині організацію, яка поставила на порядок денний питання про політичну незалежність України. Сьогодні десятки мільйонів українців цілого світу – не лише в Україні, а й на всьому просторі від Аргентини до Австралії – члени цього Братства. Всі ми – тарасівці, всі ми – Тарасові діти.

Колись Генріх Гейне говорив про Біблію як «переносну Вітчизну євреїв» - з нею вони, гнані, мандрували світом. Такою самою «переносною вітчизною» для українців, куди б їх не закидала доля, був «Кобзар» Шевченка. Саме так говорив Іван Дзюба: «Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу».

«Кобзар», хоча його автор і не ставив таких далекоглядних цілей, -  перший і наріжний камінь в розбудові незалежної України. На ньому стоїмо й стояти будемо.

На кожному крутому повороті історії, особливо в годину важких випробувань, українці черпали сили із пророчих слів й думок Шевченка. Так і тепер. «Борітеся – поборете, вам Бог помагає», - з цими рядками з «Кавказу» пішов у вічність наш перший Герой Небесної Сотні Сергій Нігоян. «Вогонь запеклих не пече», - рядок із «Гамалії» супроводжував нас у найтяжчі дні Майдану під час Революції Гідності. Настав час, Шевченко одягся у військовий однострій, а його образ в стилі «мілітарі» надихає і зараз наших бійців, які боронять країну від російського агресора. «Учітеся, брати мої, думайте, читайте», - оком мудрого наставника дивиться він на дітей в абсолютно кожній українській школі.

Ще Іван Франко в «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 року» визнав унікальну роль Шевченка у формуванні сучасної української літературної мови, яка «вибухла мов джерело чистої холодної води, заясніла невідомою доти в українськім письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією».

Напередодні цьогорічних шевченківських днів Конституційний Суд України визнав неконституційним мовний Закон 2012 року. За потаємним задумом його авторів, явних і залаштункових, Закон мав довершити чорну справу творців Валуєвського циркуляру та Емського едикту. Конституційний Суд лише виписав свідоцтво про смерть того злочинного акту, де-факто ж кінець його настав кілька років тому. За час, що Закон лежав у суді, ми осучаснили мовне законодавство, воно пішло далеко вперед у зміцненні позицій української мови в абсолютно різних сферах суспільного життя.

Найбільш зримі вони, а точніше, чутні, - на українському радіо. Після введення в дію позаминулого року закону про квоти на радіостанціях… Пам’ятаєте, який тоді був галас?  Як нас всі звинувачували, що ми робимо неправильну справу? А зараз, дякуючи цьому Закону, ефір наповнився україномовним змістом, україномовним продуктом, а творче українське середовище буквально вибухнуло новими пісенними проектами та музичними колективами.

Ще один Закон, про квоти не телебаченні, лише починає діяти, але вже до початку дії Закону ми бачимо набагато більше україномовних програм на ТБ. Стали знімати та показувати україномовні серіали, нарешті. Не перероблені, а справжні – наші. Тоді як раніше у цій сфері суцільно панував російський секонд-хенд.

Можемо із надією говорити про відновлення національного кінематографа. І знову, нарешті це відбулося, бо відроджується він саме українською мовою. Минулого року за державної підтримки завершено 47 різножанрових фільмів. Цього року на кіновиробництво виділимо мільярд гривень, вдвічі більше, ніж попереднього. Нарешті відроджується українське кіно. Податкові та митні преференції, новітні моделі кіновиробництва – це кілька місяців тому закріпили Законом про державну підтримку кінематографії. Із приємністю очікуємо найближчим часом чимало цікавих прем’єр про наше – про Крути, про Петлюру, про АТО, про Чорнобиль. До речі, й національна Шевченкіана має поповнитися художнім фільмом «Тарас. Повернення».

Подивіться на прокатний успіх «Кіборгів» та багатьох інших українських фільмів. Саме це свідчить про величезний суспільний попит, який існує на «своє» українське кіно. Важливо ж не тільки, скільки знімають, але й набагато важливіше - скільки дивиться це кіно. Так от, в 2017 році в українських кінотеатрах на фільми українського виробництва глядачі купили півтора мільйона квитків. Своїми грошима підтримавши українську кінематографію. Це їх свідомий вибір. І це саме те, чому я тішусь. Напевно, це ще не так багато. Звичайно, мені і вам хотілося би, щоб це було більше, але хочу наголосити, що це майже в чотири рази більше, ніж в 2016 році! Я не маю жодного сумніву, що в 2018 році цю тенденцію ми точно продовжимо.

Позитивні зрушення намітилися і в українському книговидавництві. Нарешті. Я регулярно буваю у Львові, регулярно відвідую «Книжковий Арсенал», і бачу ці зміни неозброєним оком.  Політичне рішення обмежити імпорт книжок із країни-агресора та боротьба з контрабандою, якою ці книги завозилися, створили нові ніші для нашого книговидавництва, нові можливості. Дуже добре, що українських книжок зараз стає набагато більше, зросли обсяги перекладеної літератури. Люди дедалі більше, нарешті, читають українською. Однак, попри ці позитивні тенденції, якісного та кількісного ривка у книжковій галузі - на жаль, я можу це констатувати - все ще не сталося. Уряд має знайти економічні важелі для стимулювання книговидання, а письменників та сумлінних дистриб’юторів захистити від піратства і порушень їхнього права інтелектуальної власності, насамперед в Інтернеті.

Хочу наголосити, що новий Закон «Про освіту» також суттєво покращив умови для опанування державної мови представниками національних меншин. Твердо відстоюючи свою позицію в діалозі з сусідами, ми маємо чути думку наших міжнародних партнерів, Венеціанської комісії, і що головне – самих меншин всередині України. Ми відкриті для чесної розмови та діалогу. І це правильно, якщо ми обрали європейський шлях. Бо якщо обрали, то й чинити треба по-європейськи і обов’язково дослухатися до голосу європейських структур.

Протягом останніх місяців на мою адресу надійшло чимало звернень від дуже поважних осіб, в тому числі із кола тут присутніх, із закликом проголосити 2018 рік роком української мови. Скажу прямо: я не буду цього робити. Чому? Абсолютно очевидно, що року – замало. А що в 2019 році будемо робити, забудемо про українську мову? Року замало, щоб надолужити все те, що внаслідок колоніальної політики втратила українська мова. Тому, дуже дякуючи авторам петицій за активну громадянську позицію, за небайдужість, хотів би повідомити, що найближчим часом підпишу указ про розробку можливо десятирічної програми укорінення та зміцнення державного статусу рідної української мови. Я закликаю вас всіх до співпраці, до наполегливої роботи в цьому напрямку. Бо попереду – десятиліття української мови в Україні. Протягом цих десятиліть позитивні незворотні зміни мають відбутися. І ключове слово - незворотні.

Приклади, які я вам щойно навів, хіба не є переконливими свідченнями, що українська влада впевнено тримає курс на посилення ролі мови Шевченка в усіх сферах суспільного життя? Хіба не робимо так, як заповідав Тарас Григорович: «І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик»?!

Водночас як Глава держави, як активний учасник процесу розбудови української політичної нації, мушу дбати і дбаю про те, аби наші законодавчі ініціативи залишали широкий простір для реалізації прав тих громадян України, чиєю рідною мовою чи мовою спілкування є кримськотатарська, російська та інші мови. Так само очевидно, що влада ніколи не втручатиметься в приватну сферу і жодним чином не регламентуватиме в ній мову міжособистісних комунікацій. 

Переконаний, що ані в цій залі, ані в усій телевізійній аудиторії немає людей, які б не поділяли думки про те, що єдність країни є абсолютний пріоритет для кожного з нас, і влада у своїй мовно-гуманітарній політиці має зважати на цей імператив. Саме виходячи із цих міркувань, я дуже не хотів би, щоби мовне питання знову стало на порядок денний виборчої кампанії. Мова має об’єднувати, а не розколювати державу. Ми не маємо права дати пас п’ятій колоні отримати з того бодай найменший зиск на майбутніх президентських, парламентських і місцевих виборах!

Дуже важливо, щоб, незалежно від зусиль держави, активні громадяни забезпечували її конкурентоспроможну присутність в усіх можливих нішах, популяризували її серед носіїв інших мов з належною повагою до їхніх почуттів та громадянських прав.

Боротися за нашу українську мову це значить не лише вигукувати гасла та висувати вимоги до влади. Це значить купувати україномовні книги, це значить купувати квитки і ходити дивитися українські фільми, передплачувати україномовні газети, віддавати перевагу, не треба забувати, що ми у ХХІ столітті, україномовним версіям сайтів, налаштування на своїх сторінках в соціальних мережах, гуглити українською, і головне – говорити нею, говорити, і ще раз говорити. Навіть якщо ви все життя спілкувалися російською – переходьте українською. Я думаю, що це абсолютно правильний шлях.

Кожен має пройти свій шлях до мови, як, для прикладу, двадцять років тому зробив це я.

Я народився в російськомовному регіоні України. В місті спілкувалися російською, як їздив до бабці в село – спілкувалися суржиком. Декілька років прожив за межами України, де в школі вивчали лише російську і англійську. І навіть на початку 80-х, коли став київським студентом нашого Національного університету Тараса Шевченка факультету міжнародних відносин міжнародного права, ні про яку українську на цьому факультеті тоді мова не йшла.

Але моя українська – мій свідомий вибір повернутися до рідної мови. І цей вибір зроблений вже в доволі зрілому віці. Впевнений в тому, що це свідомий і справжній вибір кожного українця.

Шановні пані та панове!

Щиро дякую членам Шевченківського комітету за роботу, яку ви провели, щоб визначити претендентів. Адже на здобуття високої державної нагороди претендувало майже сімдесят номінантів, і лише восьмеро з них успішно подолали перегони. Вітаю ваше рішення про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка 2018 року. Підписаний мною указ свідчить про те, що я його підтримав.

Перша в переліку лауреатів – письменниця, художник – Емма Андієвська, яка, на жаль, не змогла сьогодні бути разом з нами, приїхати з Німеччини, з цілком зрозумілих об’єктивних причин. Вона належить до найвідоміших митців українського зарубіжжя. Народжена в Донецьку, більшу частину свого життя прожила за кордоном, але з Україною в серці і прожила для України.

Зі спогадів всесвітньовідомого славіста-мовознавця, історика та критика української літератури Юрія Шевельова відомо, як йому було непросто на кафедрах україністики в Гарвардському і Колумбійському університетах. Нині справу Шевельова  продовжує Сергій Плохій – доктор історичних наук, директор Українського наукового інституту у Гарвардському університеті, автор книги «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності». Це фундаментальне науково-публіцистичне дослідження історії України, видане спочатку англійською, а згодом українською мовами, уже отримало надзвичайно високу оцінку і на Заході, і у вітчизняному науковому середовищі.  Європі потрібна об’єктивна наукова правда про Україну.

Так само приємно назвати ім’я ще одного лауреата композитора Вікторії Польової. На думку музикознавців, її композиції – одні з найкращих у загальній картині сучасної української музики. Українська хорова музика поповнилася справжнім шедевром – хоровою симфонією на канонічні тексти «Світлі піснеспіви».

У номінації «Візуальне мистецтво» більшість голосів члени Комітету віддали відомому художнику, твори якого постійно експонуються в престижних галереях світу – Павлу Макову. Метафоричний, з багатьма змістами і значеннями, «Втрачений рай» – це пересторога митця, що можна загубити Батьківщину, якщо вчасно не об’єднатися. Ця пересторога, майстерно втілена виражальними засобами, засвідчує самобутній талант митця. І чому до речі нас навчав Тарас Григорович?  «Обніміте ж, брати мої, найменшого брата», - ці слова згаданий вже мною Юрій Шевельов називав «концепцією національного єднання».

І завершити представлення цьогорічних лауреатів Національної премії хочу іменами чотирьох творців сучасного українського документального кіно. Це – режисер циклу історико-документальних фільмів, присвячених Революції Гідності, Володимир Тихий і  співавтори фільмів: оператори Юрій Грузінов, Ярослав Пілунський і Сергій Стеценко. Ви з ризиком для власного життя фільмували переломні події в історії України, ловили на камеру моменти героїзму українців. Я хотів висловити вам, друзі, і всьому творчому об’єднанню «Вавілон’13» вдячність і за мужність, і за високий професіоналізм.

В березневі шевченківські дні вже далекого п’ятдесят восьмого року Іван Багряний писав, що справжнім пам’ятником Шевченку мають бути не гори глини й ріки липкого єлею, не брили холодного граніту й мертвотної бронзи, а «вогонь свободи, тріумф розкованої нації, здійснення великої ідеї великого Пророка – «своя (українська) хата» й «своя (українська) правда» в ній.

Незалежна Україна – найкращий монумент Шевченку.

Ще раз вітаю лауреатів із присудженням Національної премії і щиро зичу усім – міцного здоров’я, щастя, благополуччя, творчого натхнення та нових досягнень на благо нашої Вітчизни.

Слава Шевченку!

Слава Україні!

Кінець АТО

Петро Порошенко підписав Закон про реінтеграцію Донбасу

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая