Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко признана самым красивым из мировых лидеров. Об этом свидетельствуют данные исследований сайта Hottest heads of state.
Второе место в рейтинге красивых глав государств получил премьер-министр Норвегии Йенс Столтенберг, на третьем – король Бутана Джигми Кешар Намгяла Вангчук.
Среди лидеров стран СНГ высокое место было также отдано президенту Белоруссии Александру Лукашенко (12-й) и премьеру России Владимиру Путину (18-й). Американский лидер Барак Обама занимает 15-ю строчку в рейтинге, а французскому президенту Никола Саркози отведено только 28-е место, между президентом Республики Конго и премьером Кабо-Верде.

http://www.gazeta.ru/news/lenta/2009/10/14/n_1413829.shtml

Сьогодні прочитав хорошу замітку http://blog.i.ua/user/2177116/348308/ Підтримую автора. Та в коментарях побачив цікаву відповідь. Між автором і одним читачем зав'язалась розмова про об'єднання таких правих і лівих патріотів. А що, ідея розумна. Бо я вважаю, що якщо далі українці будуть самі себе " ділити по Дніпру" ( хоча ця примовка вже не доречна) коротше будуть "праві" і "ліві", то розколу України не уникнути! А це спричинить що одні підуть під Москву, а другі ще куди небудь. І тоді ніякої України не буде! Отже чвари нам не потрібні. Але тут повстає запитання: через що сперечаюься патріоти?.. Щоб це зрозуміти, треба сперше вияснити хто ж такий патріот. Отже:

по простому кажучи, патріот - це людина яка любить свою Батькуівщину. Правда любити можна по різному, але якщо справді любиш, то не словом а ділом. Подумайте самі, і думаю ви будете згідні. Але що людина може зробити для України? Перш за все - працювати на благо Батьківщини. Сумлінно виконувати свій обов'язок, чи ти політик, чи робочий. Навіть якщо ти студент або школяр, бо як ти вчишся - таким і будеш спеціалістом. Друге - дотримуватись законів, не дивлячись на інших. Третє, також не мало важливе - поважати і берегти українську культуру. Так, це важливо.       Важливо, бо Україна без своєї культури - це як людина без характеру і без душі. Патріот, ну добре, хай може не розмовляти на рідній мові, але хоча б добре нею володіти. Не нехтувати безмежними ланами багатої української літератури. І нарешті останнє. Через цей пункт мені прийдеться читати величезну кількість дурних, і безпідставних коментарів. Так от, патріот повинен пам'ятати минуле свого народу, поважати захисників свого народу. А чому?! А тому що Україна без своїх героїв не Україна. Якби не козаки, Україну би без сумніву вважали частиною Речі Посполитої. Також різні повстанці проти польського ярма. І ми можемо спостерігати що дуже часто борців за Україну хочуть зганьбити. І в них це добре виходить. Памятаю, не так давно, сварилися про Мазепу. Багато говорили: "він зрадник!". Так, він зрадник, він зрадив Петра першого, але він це зробив щоб не зрадити Україну. Зрадивши царя, він із шведами воював проти Росії.        Для чого?! Щоб вибороти незалежність для України! Так! Тільки для цього. Він домовився з шведами: "ми вам допомагаємо воювати проти царя, а після перемроги проголошуємо повну незалежність від будь кого". Отже він не зрадив своїх предків( які боролись за те ж ), він не зрадив України. А хто називає його зрадником - той визнає себе нащадком царських холопів і слуг( тих кого зрадив Мазепа ). Те саме ми бачимо в недавніх подіях.       ( перед усім коротко про націоналізм: "Головною в націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. Але держава — не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі етнічні меншини. І дійсний (а не змішаний із шовінізмом, з його намаганнями довести виключність та зверхність «своєї» зростаючої етнонації) націоналізм обстоює право на, державність усіх (як корінних, так і некорінних) етнічних угруповань народу. Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм". Отже націоналізм можна прирівняти до патріотизму, а не до нацизму чи буржуазії ) Так от, в середині двадцятого століття, майже на всій території України ( на той час УРСР ) поширється націоналістичний рух( не тільки на заході ), який в часи другої свіьової війни переростає в збройне повстання, метою якого ( як і всі повстання на Україні ) є НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Але повстали вони не тільки проти СРСР. Адже ще до утворення УПА, провідники ОУН вирішують залучитися підтримкою фашистів, які обіцяли незалежність України. Та після проголошення незалежності в багатьох містах України, німецька верхівка заарештовує провідників за такі дії. Німці зрадили українців, окупували їхні землі і чинили терор. Саме через це створюється УПА яке почало воювати проти всіх окупантів ( фашистів і більшовиків ). Значить получилося так само як і з Мазепою: зрадили Сталіна( якому доречі як і царю не присягали на вірність ), зв'язались з його ворогами, але не зрадили своїх предків. Так, це не дуже добре що вони були ( деякий час ) з німцями, але вони ж не знали що проти їхнього населення буде терор з боку тих "союзників". А як взнали, як получили добре, то схаменулись, і повстали і проти них також ( і не боялись воювати на два фронти ). Але всеодно, аж досі, дуже багато людей обзивають їх нацистами, за те що вибрали не тих союзників. А я поясню чому. Справа в тому що Хмельницького ніхто не винить за те що він попросив допомоги в поганців ( в татар ) щоб визволити Україну з польського ярма. Чому?! Бо воював він не проти Москви а проти ляхів. Ви такого не помітили : хто воював з Росією  - той зрадник! Хм... цікаво, чи не так? Патріоти, схаменіться, подумайте, чиї ви патріоти: України чи Росії? Не зрадник той хто не зрадив народу! Не зрадьте ВИ народу, якщо ви називаєте себе патріотом! Памятайте захисників своєї Вітчизни, поважайте їх.

От ми і вияснили хто ж такий патріот. Якщо і праві і ліві патріоти будуть справжніми патріотами України, такими як написано вище, то вони об'єднаються, і рівної сили їм не буде. А якщо кожен буде справжнім патріотом і якщо такі патріоти будуть при владі, то Україна беде сильною, соборною, нероздільною державою, в якій кожен живе як людина.

Поскриптум: можете запропонувати ще якісь пункти, може щось ще забув. Поспілкуємось, подумаємо разом. Але будьте ласкаві: спокійно, без образ і без проявів національної нетерпимості.

Слава Україні!

Давайте подискутуємо на цю тему.

Чи підтримуєте ви проведення Маршу УПА 14 жовтня цього року?

Давайте беречь мир в нашей стране и саму страну. Она так несовершенна сегодня. Но это - наша страна, страна нашей свободы, нашей истории и нашего будущего. Мы можем раньше или позже сделать её лучше. Но только если у нас её не отнимут целиком или по кусочкам. Если МЫ не позволим её у нас отнять и не отдадим себя, свою свободу в руки внешней силы, которая не терпит свободы ни в своей стране, ни в соседних.

 

В ближайшее время могут произойти события, которые важно просто вовремя правильно оценить.

 

Приближается праздничный для украинских патриотов день - 14 октября. Покрова Пресвятой Богородицы, День украинского войска. К сожалению, печальной  традицией последних лет стало обострение в такие дни противостояния между украинскими патриотами и силами, которым трудно смириться с тем, что Украина существует как государство. Частью этого противостояния стало проведение странных псевдопатриоотических мероприятий некоторыми маргинальными, но весьма эпатажными организациями, которые создают гадкий образ Украине. Очевидно, в связи со всем выше сказанным одна из партий, та самая, бандеровская ОУН(б), опубликовала свою позицию в этом отношении, стараясь упредить действия недругов Украины и их наёмных или наивных пешек. Я не являюсь членом этой партии. Но вижу, что в настоящее время она обеспокоена процессами, которые могут еще больше дестабилизировать нашу страну и озабочена вопросом сохранения мира и спокойствия в Украине.

Я специально уделил внимание тем, кто привык общаться по-русски, и перевёл текст.

 

Активизация псевдонационалистического экстремистского движения. Позиция Организации Украинских Националистов (бандеровцев) - ОУН (б)

 

В последнее время всё учащаются случаи политического экстремизма, направленного против различных общественных групп и явлений. Часто экстремисты выдают себя за представителей националистического движения, в частности, представляются членами ОУН.

 ОУН (б) решительно отмежевывается от каких-либо экстремистских движений и действий, которые наносят ущерб доброму имени украинского национализма и спекулируют историей национально-освободительной борьбы с целью получить общественную поддержку.

 Псевдооуновцы осуществляют акты насилия и вандализма против общественных и культурных учреждений, прикрывая свои действия националистической риторикой. Цель такой деятельности - дискредитировать Организацию Украинских Националистов и украинский национализм в целом.

 Кроме этого, возросла активность откровенно нацистских и расистских группировок. Представители этих формаций в своей пропаганде наряду с Адольфом Гитлером прославляют героев Украинской национальной революции: С.Бандеру, Р.Шухевича, М.Михновского и других. В своих писаниях нацисты ставят знак равенства между расовым национал-социализмом и украинским национализмом.

 Акции неонацистов, преисполненные безосновательной агрессии, ненависти, милитаризма, выставляют украинский национализм только в негативных тонах.

Экзальтированные парни никак не могут разобраться в украинской истории и осознать, что украинский национализм в равной мере боролся против московского большевизма и немецкого национал-социализма.

Более того, ксенофобия и расизм ведут этих маргиналов к идеологическому и организационному единству с российскими ультраправыми. Общими темами для них являются «славянское единство» и «чистота белой рассы». Таким образом, становится понятно, кому выгодно нацистское движение в Украине – только режиму Путина-Медведева, который стремится дискредитировать украинский национализм, дезориентировать украинскую патриотическую молодёжь и дестабилизировать социально-политическую ситуацию в стране.

ОУН (б) открыто заявляет, что неонацистское и национал-экстремистское движение и другие структуры, организации инспирированы и финансируются российским государственным руководством или его марионетками – олигархическими кланами Украины. Таким образом, в нашей стране, кроме откровенно антигосударственной «пятой колонны», действует псевдонационалистическая, провокаторская «шестая колонна» Кремля. Обязанностью каждого украинца является обличать деятельность эрзац-националистических групп и оказывать сопротивление неонацизму, который искусственно навязывается Украине извне

В 40-50-е годы ХХ в. НКВД уже применял практику деятельности псевдобандеровских формирований, а именно: переодетые в униформу УПА нквдисты нападали на украинские сёла с целью дискредитации повстанцев. Теперь эту роль играют ультраправые формации, которые, прикрываясь националистической символикой, наносят удары по украинской государственности. Как за первыми, так и за вторыми стоит Кремль.

ОУН (б), с учетом президентской избирательной кампании обязана предостеречь украинское общество об опасности, которая исходит от подконтрольных Москве праворадикальных маргиналов, целью которых является исполнение главной директивы Кремля – внести хаос и междоусобицу в украинское общество.

Организация Украинских Националистов со всей решительностью борется против интернационалистических и фашистско-национал-социалистических программ и политических концепций, так как они являются инструментом захватнической политики империалистов (из  постановления III Чрезвычайного Большого Сбора Организации Украинских Националистов, август 1943 года).

Пробой сил карманных псевдонационалистов будет дискредитация Украинской Повстанческой Армии и светлого образа С.Бандеры 14-15 октября этого года – в праздник Покровы и в 50-летие гибели лидера ОУН в Мюнхене.

Украинцы, будьте бдительны, отличайте зерно от плевел, дайте достойный отпор «шестой колонне» Москвы, которая прячется за, на первый взгляд,  патриотическими лозунгами и символикой!

                                                                                                                                                                       Провід ОУН (б)

 Оригинал: http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3833                              

05.10.2009 17:46:57

Багато наших політиків полюбляє озвучувати міф про "два братських народи". Вони втлумачують "темному" люду, які блага принесе нове об*єднання, як погано жити в незалежній Україні і тому подібне. Однак все пізнається в порівнянні. У складі РФ достатньо "молодших братів". Вони теж колись мали своїх януковичів, яценюків, тимошенків. Далеко ходити не треба: 5 жовтня 2009 р. Адигея святкує 18 річницю утворення республіки.

«Основные торжества, посвященные 18-летию со дня образования республики, прошли 5 октября. В них принял участие Президент РА Аслан Тхакушинов. На центральной площади республиканской столицы Майкопа был представлен культурно-этнографический портрет Республики Адыгея. Гости и участники мероприятия смогли попробовать национальные блюда, познакомиться с обычаями и традициями народов, проживающих в Адыгее. Все города и районы республики получили возможность представить национальные подворья, отражающие адыгскую, русскую, армянскую, курдскую, азербайджанскую и греческую культуры», - указывается в пресс-релизе президента Адыгеи.

В этот день также состоялись различные спортивные мероприятия, концерты самодеятельных коллективов, посвященные Дню республики, сообщает "РИА Новости".

Між іншим, історія Адигеї в певному періоді дуже нагадує нашу:

В 1557 году часть адыгских князей во главе с верховным князем Кабарды Темрюком Идаровым обращается в Москву с предложением военно-политического союза к России. Этот политический акт закрепляется брачным союзом между Иваном IV и дочерью Темрюка Гошевнай (Вікіпедія http://ru.wikipedia.org/).

Так само як у нас після Переяславського договору, дружба росіян та адигейців грунтувалася на обслуговуванні інтересів росіян:

В Російській імперії Адигея була однією з найвідсталіших провінцій — народ не мав власної писемності, на 150 осіб припадав 1 учень, не було лікарських закладів, промисловості майже не було — в 27 кустарних майстернях працювало 90 робітників(Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/).

Отже більше ніж за 300 років російського менеджменту адигейським народом не було досягнуто нічого. Він так і залишився в 1557 році...

Інший цікавий факт - демографічний розвиток адигейців. Особливо жалюгідно виглядає в порівняно з чеченцями, які не припиняють боротьбу за незалежність від Москви:



















Тому, шановні політики, не треба вішати локшину про "братній народ". Тим більше, що цей народ не брат, а онук навіть адигейцям, не кажучи вже про український етнос, який сягає корінням Трипільської культури. Чим скоріше ми позбавимося таких "братів" разом з їхніми "племінниками" в українській владі, тим краще. Для цього в нас і є вибори.

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

І ти колись боролась, мов Ізраїль,

Україно моя! Сам бог поставив

супроти тебе силу невблаганну

сліпої долі. Оточив тебе

народами, що, мов леви в пустині,

рикали, прагнучи твоєї крові,

послав на тебе тьму таку, що в ній

брати братів не пізнавали рідних,

і в тьмі з’явився хтось непоборимий,

якийсь дух часу, що волав ворожо:

«Смерть Україні»!

– Та знялась високо

Богданова правиця, і народи

розбіглися, немов шакали ниці,

брати братів пізнали і з’єднались.

І дух сказав: «Ти переміг, Богдане!

Тепер твоя земля обітована».

І вже Богдан пройшов по тій землі

від краю і до краю. Свято згоди

між ним і духом гучно відбулося

в золотоверхім місті. Але раптом

дух зрадив. Знову тьма, і жах, і розбрат.

І знов настав єгипетський полон,

та не в чужій землі, а в нашій власній.

А далі розлилось червоне море,

і розділилося по половині,

і знов злилось докупи й затопило –

кого? Ой леле! Новий фараон

пройшов живий через червоне море,

але їздець і кінь пропав навіки.

Співай, радій, ненависна чужинко,

бий в бубни і лети в танок з нестяму,

кінь і їздець в червонім морі згинув,

тобі зостався спадок на покраси,

бо зносиш ти України клейноди,

святкуючи над нею перемогу.

Такий для нас був вихід із Єгипту,

немов потоп. Заграло та й ущухло

Червоне море, висохло, й осталась

безрадісна пустиня після нього,

і став по ній блукать новий Ізраїль,

по тій своїй землі обітованій,

немов якась отара безпричальна.

З отарою блукали й пастухи,

вночі за тінню йшли, а вдень з вогнем.

Коли ж у їх з’являвся дух величний,

що вогняним стовпом палав у тьмі,

а вдень ішов, мов туча грізно-біла,

вони не вірили своїм очам,

і врозтіч розбігались манівцями,

і попадали ворогам в полон.

Чи довго ще, о господи, чи довго

ми будемо блукати і шукати

рідного краю на своїй землі?

Який ми гріх вчинили проти духа,

що він зламав свій заповіт великий,

той, взятий з бою волі заповіт?

Так доверши ж до краю тую зраду,

розбий, розсій нас геть по цілім світі,

тоді, либонь, журба по ріднім краю

навчить нас, де і як його шукать.

Тоді покаже батько свому сину

на срібне марево удалині

і скаже: «Он земля твого народу!

Борись і добувайся батьківщини,

бо прийдеться загинуть у вигнанні

чужою-чуженицею, в неславі».

І, може, дасться заповіт новий,

і дух нові напише нам скрижалі.

Але тепер? як маємо шукати

свому народу землю? хто розбив нам

скрижалі серця, духу заповіт?

Коли скінчиться той полон великий,

що нас зайняв в землі обітованій?

І доки рідний край Єгиптом буде?

Коли загине новий Вавілон?

Здавна українці шукали щастя за океаном. І вабив той заобрій їх пошуками роботи та добробуту, що не може дати їм їхня рідна земля. Вони шукали кращої долі в Америці, Аргентині, Австралії....

Сьогодні, до речі, робоча еміграція є частиною цивілізованого життя  багатьох мешканців нашої планети. Багато хто з українців також шукає роботу за кордоном. Часто це буває нелегальна еміграція.

 Натомість у світі є безліч  способів поїхати за кордон працювати легально.

 Нещодавно я дізналася, що емігрувати в Австралію, отримавши легальну робочу візу, можна цілком реально.

В Австралії зараз потрібні лікарі майже всіх провідних спеціалізацій, інженери гірники, авіатехніки, слюсарі-монтажники газопроводу, землеміри, майстри по укладанню плит тощо.

 

 

Цю інформацію я знайшла на сайті:

 

 http://visasvit.com.au/index.html

 

Лідер Громадської ініціативи «ФРОНТ ЗМІН» Арсеній Яценюк в суботу, 3 жовтня, відкрив у Чернівцях пам’ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу Першому. Його зведено за особисті кошти політика.

Арсеній Яценюк підкреслив, що відкриття пам’ятника імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу Першому – це відновлення історичної справедливості. «Відбулася справедлива оцінка історичних подій на Буковині. Адже Україна і Буковина були частиною імперії, і саме в період існування цієї імперії тут відбувався дуже серйозний розвиток. Чернівці почали розвиватися як національний культурний центр – починаючи з відкриття університету і закінчуючи чотирма україномовними школами, українськими газетами й загалом економічним, соціальним, політичним рухом», – сказав лідер «ФРОНТУ ЗМІН». 

Він зазначив, що «це - не сум за імперією, це - відзнака здобутків». «Це означення того, що велике історичне минуле завжди формує велике історичне майбутнє. Так завжди ставалося, що Україна була частиною великих об’єднань. Та я переконаний у тому, що обов’язково буде так, що Україна стане ініціатором великих об’єднань. Україна може і зобов’язана бути ініціатором нового об’єднання - Східноєвропейського, яке я бачу від Ужгорода до Владивостока. І Київ буде центром», - підкреслив Арсеній Яценюк. Повідомляє "ФРОНТ ЗМІН" (http://frontzmin.org/)

Нарешті Яценюк показав своє справжнє обличчя - старого кучміста з багатовекторною політикою. Мета Арсенія епохальна - задобрити якнайбільше країн та народів. Виявляється, що бути під окупацією чиєїсь імперії - це вже почесно! Я пропоную шановному кандидату в Президенти поставити пам*ятник Сталіну у Донецьку, пам*ятник Невідомому Султану - в Криму, ну а Львів просто забомбити пам*ятниками усіх королів польської династії. Щоби рейтинг у Арсенія Петровича тримався на висоті - пофарбувати всі ці пам*ятники у гівняно-смугастий колір. Браво, Яценюк! Дорогу молодим політиканам!

Ну а для тих патріотів, хто ще не передумав голосувати за "Продуктивне Село", радісна новина: Арсеній вже не хоче бути Президентом України. Це замало для нього. Тепер він хоче бути очільником "нового об*єднання - Східноєвропейського", яке тягнутиметься аж до самого Владивостока. По-простому: союз із Росією. Те, за що патріоти так не любили Януковича, вже прямо в лоб заявив Яценюк!

Ну і наостанок майбутньому царевичу Всєя Руси Арсенію І хочеться побажати нових гасел. Окрім "Нової індустріалізації" додати "новий феодалізм", "нове рабовласництво", і можливо, - "новий комунізм". Наснаги Вам, Петровичу! З вами Куч... тобто Бог! 

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Вельмишановні державні діячі, що поставлені на захист порядку і процвітання нашої країни! При розпаді Радянського Союзу, Україна почала нове життя, її громадяни, вже "вільної держави", сподівались, що ця ж "вільна держава" буде інтегрованою у світове співтовариство на рівних правах, наступе справжня демократія, досягне найвищого рівня розвитку культура. Пройшло 18 років... І де ж, скажіть на милість, це Все? Де хоч малесенька крихітка того, що обіцяли? Чому лише вміють стояти на добре скомпонованих лозунгах, плакатах, пропагандах? Де ж діяльність? Ідеш по вулиці села і бачиш лише зруйновані чи зведені півстоліття тому будівлі. Все в занепаді, люди в пошуках кращої долі виїжджають у міста або за кордон, залишаючи навіть квіти на підвіконнях ще прадідівських домівок. Таке враження, що 30-ти кілометрова зона Чорнобиля поширилася вже на всі села України. Чому? Тому що люди, маючи вищу освіту, в кращому випадку, торгують на базарах, або взагалі не мають роботи і "сидять вдома".Чому? "Розгул цинізму. Культ речей. Нічого святого. Кар*єроманія. Чиннодральство. Шукання протекцій. Тоді "після мене - хоч потоп"" (Олесь Гончар) Чому? Бо всім байдуже в якому стані знаходиться освіта, цензура, духовні багатства, а "зациклюються" лише на матеріальних статках. Чому? Тому що культура молоді досягла апогею своєї ницості. Може Ви не згодні з нами? І вважаєте, що Україна скоро стане членом ЄС, НАТО, ввійде до країн "Великої вісімки" і посідатиме хоча б друге місце по рівню життя населення. Справді?????... На Вашому обличчі також усмішка? І ми дуже гірко сміємось, коли бачимо маленьких дошкільнят, що знають більше нецензурної лексики, ніж "сапожник" чи сидять у дванадцять років у барах і вживають спиртні напої, а в тринадцять - двійня на руках. А що ж можна сказати про вісімнадцятилітніх, які навіть не підозрюють як розшифровується слово "ВНЗ" і хто такий Бетховен. Таке враження, ніби в театр ходять або останні на Землі романтики, або люди, які хоч трішки мають поняття про культуру. Що ми, такі розумні, пропонуємо? А ось Вам: 1. Будь ласка, фінансуйте сферу культури так, щоб кошти були не лише в кишенях, а й безпосередньо направлені в культуру. 2. Гуртки повинні функціонувати не лише на папері, а й в реальному світі. 3. Згадайте, якщо буде час, про бібліотеки, у яких книжки - антикваріат заповнюють сучасне письменство, про дороги, на які без сліз не глянеш, про будинки культури, в яких постійні відвідувачі - кажани, миші, таргани і інші поціновувачі прекрасного. 4. Нас задовільняє медичне обслуговування. Особливо тоді, коли прийшовши в лікарню, тобі кажуть: "Хочеш жити - тікай!" 5. Просто цікаво: а в нас є Міністерство Цензури? Бо постійно хочеться, зібравши з сусідів матеріальну допомогу, віддіслати кошти нашим "зіркам". 6. Зробити зарплати такі, щоб з них не лише сміятися, а й купувати на них щось. 7. ЗНО - штука весела, звичайно, особливо, коли спиш чотири години на добу, друзів і рідних бачиш по двадцять хвилин на день, а найцікавіше - це до цих пір експеримент і не має гарантії, що ти вступиш до ВНЗу. З повагою дві свідомі громадянки незалежної, суверенної, правової України. (Нагадуюємо про свободу світогляду і вільнодумство, згідно з чинним законодавством і Конституцією України)