Можна навіть сказати місцеві Бої без правил. Перевізники, водії, їхні родичі і підтримувачі проти пільговиків, їхніх родичів і їх співчувальників. 

Ці бої час від часу загострювались і затихали. То пільговики, не добившись нічого доброго для себе, закусюють губу і затихають, то перевізники затихали (мабуть заморювались в спорах) і давали можливість пільговикам їздити в більшій кількості в салоні.

Суть в тому, що нібито є якісь норми перевезень пільговиків, наче 10% від загальної кількості пасажирів. Я не пільговик, але просто тошно спостерігати за цими боями. Часто була свідком кидання какашок між водієм і пільговиком. В більшості цих випадків водії не розмовляли по-людські з пільговиком, а одразу починали з хамовитого наїзду, звісно і пільговик у відповідь кидався захищати себе і так пів дороги ми спостерігали перекрикування між ними.  

В цій ситуації вважаю і водіїв, і пільговиків жертвами, а винні звісно ж вище.

Читаючи ці баталії, одразу стала пригадувати міста, в яких доводилось їздити у міському транспорті: Київ, Луцьк, Вінниця, Черкаси, Львів, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Умань - і не пригадую якихось суперечок. Я вже не кажу про польські міста, там немає ніяких норм кількості пасажирів. Пільговик просто купує дешевший квиток (щодо безкоштовного не знаю) і їде собі.

Так от мені стало цікаво, чи то я за короткий час не помітила проблем, чи дійсно у нас в Дніпрі хто зна що робиться?

А як у вас з громадським транспортом? 

Ще один відос з інтернету. Виявляється, що шпурбус є і у Великобританії. Звичайно, з двоповерховими автобусами! Причому, на приміській лінії з Манчестера до Лі. По виділінці курсують 2 маршрути, але більша частина шляху пролягає по звичайним дорогам.

Двоповерховий автобус, що рухається по вузьким бетонним направляючим, виглядає дивно.

Цікаво, що у Великобританії є ще одна така транспортна система.

Здивувало, що швидкість невелика. Мабуть це пов'язано з двоповерховістю і, відповідно, парусністю.

Почув сьогодні нові правила користування наземним громадським транспортом (в тому числі, наземними станціями метро) у столиці. Тепер під час повітряної тривоги громадський транспорт зупиняється, пасажири повинні вийти на вулицю і перейти до найближчого бомбосховища.

Цікаво, а що робити, якщо поруч нема укриття або якщо воно зачинене? А ще не розповіли, як водятли маршруток будуть розпізнавати де свої пасажири, а де інші перехожі? Чи потрібно буде додатково оплачувати проїзд, після екстренної висадки?

Зрозуміло, що такі заходи виправдані. Однак для початку потрібно, шоб було достатньо укриттів, а їх мало. І це не йде мова про їх якість. Ті ж підземні паркінги — сумнівне сховище.

За таких умов про поїздки можна навіть і не мріяти. Ну шо ж, в умовах війни все одно незручно фоткати та фільмувати, тому й так було не до поїздок. Просто тепер перешкод стало ще більше.

Спочатку були віртуальні відеопоїздки по автобусним маршрутам Варшави. Потім — ГуглоПанорами. З початком пандемії ковіду19 і, відповідно, карантином, перейшов на залізничні подорожі з оглядом з кабінимшиніста. Крута штука, рекомендую! Але після початку активної фази російсько-української війни залізничні відео сховали. І ось, нещодавно, "підсів" на відео з лондонських дабл-деккерів (це британські двоповерхові автобуси). Це дуже цікаво з декількох причин: зйомка з другого поверху автобуса — тож краєвиди не такі, як зі звичайного автобуса; Лондон — своєрідне місто, що не схоже на східноєвропейські міста — з вузькими вулицями, малоповерховою забудовою, "міськими" та "сільськими" районами, центром та околицями; само собою — лівосторонній рух — це дуже незвично.

Для зацікавлення, наприклад, коротенький маршрут в середмісті.

Класний тралік! Нам би такі! Хоча з українських непоганий і не менш стильний "Електрон".

А це Solaris Trollino 18 найновішого, 4 покоління, на шасі автобуса Solaris Urbino 18 з електрообладнанням Skoda. Тому на батьківщині тролейбуса, в Польщі, називається Solaris Trollino 18, а Чехії це Skoda 27Tr Solaris.

Прикольно, що може бути обладнаний режимом автономного руху (на акумуляторах). І це круто!

Їздив у Київ. По дорозі вперед обійшлося без пригод. А ось на зворотньому шляху ледве дістався. По-перше, довго чекав тролейбус потрібного маршруту. По-друге, сів у нього і... кондуктора немає, і водій квитки не видає! Проїхав декілька зупинок і вирішив пересісти на інший тролейбус іншого маршруту, траса якого далі співпадає з необхідною. По-третє, в другому тролейбусі проїхав пару зупинок і він зупинився. В мережі пропала напруга. Скільки стояти — хз. Посидів, потім вирішив піти пішки. Йти далеко, але дорога знайома.

Що цікаво, тролейбус обігнав мене за пів зупинки до кінцевої. От, абідна! Правда, зекономив би хвилини 2. Так що правильно зробив, що не став чекати.

Он скільки тролейбусів стоять!

Куди їздив розкажу пізніше.

От шо б там не казали, а трансформери не лише у фільмах, комп'ютерних іграх. Вони оточуюить нас навкруги в іграшках. Навіть на квитках — трансформер!