хочу сюда!
 

Юлия

31 год, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «подорожі»

Залізничні відеоподорожі 2. Швейцарія

Отже, як і обіцяв у попередній замітці циклу, розповім про Швейцарію (з вікна кабіни машиніста) — країну банків, гір, озер і тунелів.

Швейцарія (інколи її називають Гельвецією або Альпійською республікою) формувалася як певна спільність із 13 ст., а отримала незалежність одночасно з повстанням Хмельницького. Вважається конфедерацією, але по суті це федерація, що складається з багатьох різновеликих кантонів. Офіційної столиці немає, неофіційна — Берн, найбільше місто — Цюрих. Населення — 7 млн, серед них 20 % — іноземці.



Загалом країна трохи схожа на Нідерланди: серед населення домінують протестанти германської етнічної групи — німці зі своїми особливостями (Цюрих, Базель, Берн, Люцерн...). Але на заході значна частина франкомовна (Женева, Лозанна), а на півдні є італомовні області (Лугано), в першу чергу Тічино. Також є трохи розпорошені місця з ретороманською мовою, яка схожа на італійську. З одного боку, в одній країні уживаються громадяни з різними мовами та релігіями, з іншого — кантони чітко визначили свої мови (одну або декілька), тобто в Женеві немає німецькомовних вивісок. У минулому у Швейцарії була купа різних воєн — як зовнішніх, так і внутрішніх. У 1970–1979 у франкомовному регіоні Jura, що після завоювання в далекому 14 ст. входив до столичного кантону Берн, провели низку референдумів, і франкомовні католицькі громади утворили новий кантон Юра, а франкомовні протестанти залишилися з німецькомовними одновірцями. Зараз є тенденція до об'єднання франкофонів Юри.




Порівняно з Нідерландами залізниці Швейцарії більше схожі на наші. Тут набагато більше товарних станцій та під'їзних колій до підприємств. Мабуть, це пов'язано з тим, що більшість території займають гори, й залізницями перевозити товари набагато зручніше. На станціях і зупинках менше ескалаторів, зате багато пологих спусків у тунелі під коліями. Швидкості здебільшого десь 140 км/год, але є ділянка до 200 км/год між Берном і Базелем, приблизно до 250 км/год — на частині лінії Мілан–Цюрих включно з суперсучасним 57-кілометровим тунелем Gotthard-Basistunnel (і ще в одному місці). Цей тунель — диво інженерного мистецтва — прийшов на заміну старому 15-кілометровому 140-річному Gotthardtunnel. Basis означає, що тунель починається й закінчується на рівні основи гори, майже на одному рівні без перепадів висоти. Це полегшує перевезення вантажів на високій швидкості. Саме цей тунель є ключовим елементом основного транзитного коридору з Італії до Німеччини. Усередині є кілька зупинок для евакуації на поверхню.

Серед ютуб-каналів можна виділити lorirocks777 та Railway Emotions. Почати раджу з чудової вузькоколієчки на південному сході країни, яка трохи заходить на територію Італії. Особливо вражають гірські краєвиди з озерами та спіральний серпантин у стилі "день сурка" з тунелями, який повільно, але впевнено опускає пасажирів униз за правилом буравчика. smile



Женевське озеро — майже море. Узбережжя біля Лозанни, захищене з півночі горою, — це майже субтропіки. Як на мене, тут найкраще місце у цій країні. smile На цьому відео озеро — у другій половині:



Осінні краєвиди у протилежний бік:



Схід, Цюрих. Хто любить, озера, вони тут є — аж два. Плюс замок:



Також можна подолати перевал Gotthard через старий тунель. Гори, гори, багато гір. На картинці — дуже епічне місце і знайома вже спіралька, але вверх:



Пропоную проїхатися на товарняку через усю Швейцарію з півночі на південь, у т. ч. черед новий тунель Gotthard. Раджу не перемотувати весь тунель — там усередині трапляються цікавості. smile


Тут можна трохи "політати" та побачити відносно рівнинну і урбанізовану частину Швейцарії, в т. ч. столицю:



Тут можна відкрити для себе гірську провінцію Jura, де живуть переважно франкофони, та шматочок лижного Обердорфу:



На закінчення можна проїхатися Цюріхом і заїхати на пару кілометрів у Німеччину:


Насправді країна дуже цікава, раджу "поїздити". smile Далі буде. Можливо, напишу про Україну.

75%, 6 голосов

0%, 0 голосов

25%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Залізничні відеоподорожі 1. Нідерланди

Вступ

Пишу під враженням від замітки нашого колеги max245.

Загалом я полюбляю подорожі, але в силу певних обставин роблю це рідко, тому вимушений сублімувати віртуальними поїздками. Зокрема, мені подобаються відео з кабіни поїзда. Оскільки карантин урівняв наші можливості подорожувати фактично до нуля, можливо, ця замітка стане в нагоді ширшому колу людей.

Плюс такого відео — можна скласти загальне враження від регіону чи країни: фізична географія (рельєф, рослинність), економіка (промзони, сільське господарство, інфраструктура), архітектура, комфорт. Мінус — не можна роздивитися зблизька пам'ятки архітектури, візуально ознайомитися з кухнею, людьми й т. д.

Шукати на YouTube потрібно через назви міст/країн, додаючи щось типу cab view або cab ride. Німецькою це буде fhurerstandsmitfahrt, іспанською — en cabina, нідерландською — cabinerit. Відео з високошвидкісних поїздів (від 200 км/год) дають більше адреналіну, але менш інформативні, бо виділені швидкісні лінії зазвичай пролягають "у полях" і заходять лише в дуже великі міста.

Спочатку хотів написати одну велику замітку, але потім — коли глюк на сайті знищив мою першу спробу — вирішив усе розбивати на частини. Пропоную почати огляд моїх походеньок поїзденьок із країни тюльпанів, вітряків і каналів.

Нідерланди

З побаченого ця країна сподобалась найбільше. Достатньо розвинена, комфортна для поїздок. Таке враження, що там усе новеньке, нещодавно зроблене. Цікаві також їхні постмодернові експерименти з архітектурою. За пару років об'їздив явно більше половини їхніх залізниць. Дуже вражає велика кількість річок, каналів і канальчиків для зрошення. Під багатьма з них пробито тунелі. Старі вітряки де-не-де збереглися, але частіше можна побачити нові — велетенські генератори електроенергії. Місцеву величезну затоку Zuiderzee працелюбні нідерландці загатили, опріснили і частково осушили. Зараз на місці води — поля і молоді міста типу 200-тисячного Almere. Цікаво, що від назв нідерландських міст Haarlem та Breukelen пішли відповідно назви районів Нью-Йорка — Harlem та Brooklyn, а сам New York деякий час називався Nieuw Amsterdam. Сама літературна мова дуже схожа на німецьку, але грубіша на слух. Також є купа діалектів і регіональна західнофризька мова на півночі, що трохи ближча по англійської (колись англи та фризи жили на кордоні сучасних Данії та Німеччини). На початку 19 ст. Нідерланди були розміром із Бенілюкс, але громадяни не зійшлися на релігійно-мовному ґрунті, і спочатку від'єдналася католицька Бельгія (лише наполовину нідерландомовна), а пізніше — Люксембург.

Власне залізнична мережа — окрім району порту Rotterdam і вантажної гілки Betuwelijn до кордону з Німеччиною — заточена більше під пасажирські перевезення. Класичних товарних станцій дуже мало. Видно, більшість середніх і малих підприємств перевозять свою продукцію автошляхами. У кожному місті з населенням тисяч 100 і більше на центральних станціях є ескалатори. Ліфти ж є навіть на багатьох звичайних зупинках. Також майже біля кожної зупинки є паркінг для велосипедів — нідерландці на них "помішані". На платформах часто можна побачити обгороджені парапетами газони, де ростуть кущі або дерева. Швидкості — в середньому 120 км/год, але без скидання перед кривими, як у нас. smile Також є швидкісна лінія з Амстердама через Роттердам у бік Бельгії (Antwerpen, Brussel/Bruxelles) — там поїзди ганяють до 300 км/год. Серед відеоканалів на YouTube на мою думку найкращими є 4K Cabview Holland Dutch Railways та Machinist Stefan, але є й багато інших: Train Driver Bart, Machinist Eindhoven Ns і т. д.

Розпочати можна з подорожі, більша частина якої пролягає через приморський і найбільш урбанізований регіон країни — власне Голландію (Південну та трохи Північну): це міста Dordrecht, Rotterdam, Delft, Den Haag, Leiden, Haarlem, Amsterdam:



Далі можна проїхатися новоутвореним островом через згадане вище місто Almere:



Можна також проїхатися в тунелі під аеропортом Schiphol (читається Схіпгол) і побачити безшабашність архітекторів у Zaandam. Фотка-замануха — звідси.


Це відео стало другим по Нідерландах, а тому добре запам'яталося. На заставці нижче — вузлова пасажирська станція Amsterdam Sloterdijk, де дві гілки перетинаються навхрест (на першому відео я проїхав її знизу зліва направо):



Цікавим є маршрут через "глибинку" на крайній — католицький — південь. Особливою окрасою тут є новий супер-вокзал Utrecht:



Якщо таки кортить "політати" на французькому Thalys зі швидкістю 300 км/год — уперед:



Я колись дивився у протилежному напрямку (не проти сонця), але зараз не можу знайти.

Маршрутів багато — були б бажання й час. Продовження, мабуть, буде: Швейцарія.

63%, 5 голосов

25%, 2 голоса

13%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Как я провела лето

Ну, не совсем лето, скорее кусочек осени, самую серединку сентября.
Но для меня это было ЛЕТО!!!
Потому что 30 - 33 градуса в тени, потому что 27-28 градусов в воде - в соленой-соленой ... 

Короче, рано утречком проснулась, такси, самолет, автобус и вот он, совершенно новый вид с балкона!

   

Первый ужин... мне тут уже сказали: "И это все???" Ну... как-бы в первый день - все, но вышла из-за стола с ощущением, что слегка переела. Шведский стол, он такой коварный... Короче, за неделю я совсем не похудела, и где-то даже наоборот...

И вот такая дорога к морю - индустриально-экзотическая

   

Экзотическая растительность местами выползает прямо на пляж

   

и не только

   

   

Вот таким бурьяном заросли улицы, плоды еще зеленоваты, к сожалению

   

   

Вечерний променад 

   

Забота о животных, котов здесь любят, котов здесь много... CAT Feeding Station

   

Здесь прошел КОТ)))  Интересная подсветка на набережной - сквозь щели между досточками

   

Интерьер кафе

   

Мост Любви на острове Афродиты, на горизонте виднеется английская военная база...

   

Так растут финики. У входа в парк скульптур

   

   

Новые скульптуры, металлические на новом мостике

   

   

   

   

   

В последний день в этом восхитительном месте встретили рассвет

   

... и в обратном порядке: автобус-самолет-такси и ... холод, дождь, град, холодный ветер... хочу назад, туда где солнце, море, тепло, красиво...


Досуг. Часть ХІ.Глава ІІ. Набережною Дніпра у Києві

Цього пішла разу за течією.

   

Теж все покрито розписом

   

Але тут вже малюночки цікавіші, як на мене

   

   

   

   

Частину набережної відремонтували, поклали нову плитку, частина лишилася як була... на відновленій ділянці зустрічаються отакі провалля


Пам'ятник засновникам Києва


Це вже в Наводницькому парку (раніше парк Примакова)

   

   

   

   


А далі перейшли Набережне шосе (зараз там побудували зручний перехід) і пішли вгору, десь на території ландшафтного парку водяться мамонти та інші декоративні об'єкти

   

А коли відкрився з поза дерев вид на протилежний бік бульвару Дружби народів, побачили таку "невеличку церквушку", яка ще будується...
Прибутковий бізнес - релігія...

   

Меморіальний комплекс Національний музей історії Великої Вітчизняної війни

   

На долоні Оглядовий майданчик «Екстрим» (91 м)


А асфальт покрився таким візерунком

   

Ну і до метро Арсенальна... трохи не доходячи до метро біля кондитерського магазину сидять, зустрічають відвідувачів звірятка

   

І кораблик біля дитячої позашкільної установи.


Непогано так прогулялися. Ну гуглмапи останнім часом підбрехують - он який маршрут намалювали - я так не ходила, точно!



Але наступній інформації цілком можна довіряти


Втомилися...

Далі буде

Досуг. Часть ХІ. Глава І. Набережною Дніпра у Києві

Знову репортаж виходить  із страшенним запізненням. 
Ця прогулянка відбулася ще 26 липня.
Давно не гуляла набережною. 
Ще у приміщенні метро побачила вітраж, наче вперше - раніше не звертала уваги, чи може це щось нове?


Просто біля виходу з підземного переходу стоїть отака реклама

   

Вода у Дніпрі цвіте... мабуть вже не можна буде купатися.
А в середині червня я таки купалася у Дніпрі - вода було дивовижно чиста!

   

Рух на воді досить таки жвавий

   

   

Під ногами "Городские цветы, городские цветы,...
...
В городах, где зимою не видно зари,
Где за крышами спрятана даль,
По весне, словно добрые духи земли,
Прорастают цветы сквозь асфальт."

   

Ось, як раніше з'ясувалося, залишки якогось плавучого ресторану

   

Пам'ятник на відзнаку повернення Києву Магдебурзького права

   

Просто красивий вид з ліхтарями


Трішечик графіті. Там вся набережна замальована, але нові графіті мені переважно не сподобалися. Колись раніше ходила, фотографувала - було цікавіше... а може я нічого не розумію... Пізніше якось зроблю репортаж про старі графіті, а поки що те, що мені сподобалося на цій частині набережної

   

А учора маршрут пролягав у іншу сторону від метро, про те наступного разу... от так у мене виходить: із запізненням та з порушенням хронології podmig

Далі буде

Досуг. Часть VІІІ. Мемуары

Вот случился диалог в комментариях и нахлынули на меня воспоминания. Я таки сравнительно немало попутешествовала по просторам тогдашнего СССР.
И служебные командировки в далекую Сибирь город Кемерово, и по профсоюзным путевкам к морям и горам, и случилось однажды попасть по профсоюзной бесплатной (!) горящей путевке на войну - 1989 год, Северный Кавказ - наверное это было самое начало конфликта, в интернете нашла "Война началась 14 августа 1992 года после ввода на территорию бывшей автономии Грузинской ССР войск..." а я наблюдала (да практически участвовала - выбиралась из зоны конфликта) это начало в середине июля 1989 года, наверное после 1992 года это уже невозможно было скрыть...
Может позже еще напишу об этом - есть фото еще пленочные и очень некачественные - тогда как назло заглючил мой первый фотик с электроникой, до этого обходилась полностью механическим.

Но сейчас не об этом - в 1981 году была на учебной практике в Москве. Писала письма домой. Маме мои письма очень нравились и она их хранила много лет.
Я их однажды перечитала и решила сделать сборник цитат из тех писем, ну и шутя оформила брошюрой.
А недавно нашла, перечитала... понравилось! И хорошо, что вздумалось мне сделать электронную копию, потому как моему кошаку это издание категорически не понравилось... :(
И вот теперь я могу поделиться вышеупомянутой информацией - на фото текст читать неудобно, поэтому ниже копия текста.
Итак, это лето, экзаменационная сессия и отъезд на учебную практику - в Москве поселили в общежитии железнодорожного института, а практика проходила в каком-то проектном институте. 

[ Читати далі ]

Досуг. Частина VІІ. Голосіївський парк ім. М.Рильського

На весь парк (ліс) не вистачило сил та натхнення. Якийсь лінивий день був. Почали похід від метро Голосііївська, обійшли озера та повернулися. 
Трохи не такий доглянутий парк, якщо порівнювати із парком Партизанської Слави. 
Перше озеро порадувало дивовижними рожевими ліліями - лотосами (чи то фламея, чи то німфея)



Озера порівняно невеликі, чисті, але там не купаются

 

На березі пришвартувалося якесь... хз що... На всіх фото з парку воно є - кафе якесь? Взагалі там поруч є стрілочка з написом WC... ну не знаю wakeup

     

На озерах дуже багато досить таки вгодованих качок

   

Далі буде

Чому Китайці харкають на вулиці і це нормально? НЕВІДОМИЙ #КИТАЙ

Чому Китайці харкають на вулиці і це нормально? НЕВІДОМИЙ #КИТАЙ - ІНТЕРВ'Ю З ЯНОЮ МОКРИНСЬКОЮ 

Тааак хочеться!

Щоб і у нас було комфортно, зручно, безпечно, екологічно  smile 
Просто фотки з буденного життя людей з не великого міста Жешува.
Потяг, яким ми приїхали. Це не дорогий регіональний потяг, такий як наші електрички/дизелі. Такий в смислі пересування і ціни. Але ДУЖЕ не такий в смислі комфорту, чистоти і часу пересування. Зупиняється він часто, як електричка, але їде він швидко, як наші інтерсіті/тарпан і т.п. По контингенту, ми зрозуміли, там їздять переважно студенти (вони мають 50% знижки), пенсіонери (теж мають пільги) і не велика кількість інших людей.


А такий він всередині 




Ще є ось такі потяги. Всередині ми не були, але нам розповіли, що вони менш комфортніші за наш, але чисті і охайні.



На всіх зупинках по ходу слідування потяга однакові халабудки. Жаль, що у нас таке встановити не можливо... Воно то можливо, але з нашим народом простоять вони не довго unsmile



Далі бачили міський транспорт. Дуже зацікавили електроавтобуси. Чудова екологічна машинка bravo Біля вокзалу у нашого маршруту кінцева зупинка і зарядний пристрій. Проїхавши коло по маршруту вони тут заряджаються і знову їдуть далі.






Ось такі вони в середині. Чисті, не пошарпані



На зупинках табло, на якому висвітлюється час, через який прибуде автобус. І автомат для придбання квитків.




Дуже подобаються шумовловлювачі. Вони дійсно гарно затримують шум машин.





А ще чудові пішо і велодоріжки sila



І гарний квітучій весняний вуличний пейзаж

Це компашка по озелененню і впорядкуванню навколишнього 


І по ходу діла всяка всячина lol

















Нічого особливого. Абсолютно не вихваляю Польщу, не хочу нікуди їхати з України, просто хочу, щоб і ми жили по-людські smile
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
предыдущая
следующая