Український Фен-шуй ;)

       Одного часу стало дуже популярно облаштовувати свій будинок/квартиру за правилами фен-шуй.
      Люди розуміють, що знаходячись в гармонії з навколишнім світом, розуміючи закони природи, можна вже на духовному рівні «замовити» собі і своїм рідним краще життя. У магазинчиках з усякою китайським символічним начинням за допомогою своїх товарів нам пропонують вирішити чи не всі домашні негаразди. Мудрість Китаю де-хто  закріплює в голові і дотримуючись до неї вірить, що вона допоможе. Але чому ми забули про власну культуру?



      Коли мої подруги і знайомі вдарились в придбання різних фен-шуйських штучок, я постійно чомусь не могла вникнути в цю повальну захопленість. Одного разу навіть собі придбала одну штуковину smutili . Не знаю що воно мені дало, але до душі не припало )).
   З з часом постійно порівнювала нашу пракультуру і Китайський фен-шуй.  І мене все ж таки більше тягне до наших витоків. Мабуть велике значення має, так званий, Код Нації umnik  angel .  
Я вже давно замислювалась, що і у наших предків повинні були бути свої традиції з благоустрою житла та обійстя.
     Отже зіставляючи матеріали, ми можемо усвідомити, що у будинках наших бабусь все розташовувалося саме так, як можуть описувати навчальні джерела! Але, найважливіше - культура народу залежить від землі, на якій він живе.
        Саме земля, її клімат, пейзажі, рослинний і тваринний світ формують світогляд і вірування людини. Те, що вважається добром для одних, може обернутися великою бідою для інших. У пустелі вода - благо, а ось в болотистих місцях вона символізує смерть. Може так і з китайським фен-шуй: можливо не всі його ідеї - благо для нас? Тому завжди в першу чергу треба думати про своє коріння.
      «Звичайно, стародавня традиція правильного розміщення предметів у просторі придумана в Китаї, але закони життя і там, і у нас працюють однаково, – говорить етнограф Яна Яковенко. - Я не маю на увазі матеріальний достаток. Мова про те, що ми, як і китайці, теж пов'язані з землею, на якій живемо, хімічно і енергетично. Ми - діти землі і підкоряємося її життєвим законам, які закодовані в різних ритуальних дійствах, предметах, обрядах, що передаються з покоління в покоління.»
    

 
Цікаво провести паралелі між символами фен-шуй і нашими прадавніми традиціями.
Що можна віднести до оберегів українського Фен-шуй:
Рушники - Традиційним оберегом на більшій території України є рушник. Споконвіків він символізував долю, життєвий шлях, тому на рушнику можна було «прочитати» про традиції родини, візерунок «розповідав» про її життєві пріоритети.
Вінок - Оберегом від нечистої сили, лихого ока здавна був вінок. Вінок виступає символом сонця. Виплітали його із квітів, листя, трави, хвої, колосків тощо, засушували, освячували.
Лялька - Родині, яка довго чекає на народження малюка, дарували оберіг – ляльку. Це була лялька-мотанка, одягнена в традиційний український одяг.
Часник, трави, сіль, мак
Калина, Дуб
Лелеки, Півень
Кішка, Собака
Піч

Наші предки знали, як зробити своє життя затишним і комфортним.
І якщо уважно дослідити це цікаве питання ми побачимо, що українське народознавство надзвичайно різноманітне і виробило систему власних вірувань і оберегів, які ні в чому не поступаються китайському.



Минуло 140 років...

Але майже нічого не змінилось. Лише методи і ставки змінились....

*  *  *

Минуло чимало років після панщини. Громада трохи заворушилась і почала встоювать за свою вигоду, за своє громадське право.

Тим часом громада почала діло з жидом. Один багатий жид з містечка заплатив панові добрі гроші й купив собі право поставить в селі на панській землі шинки. Він заквітчав своїми шинками село з чотирьох боків і пустив горілку по дешевшій ціні, ніж в громадському шинку. Люди кинулись за горілкою до жидівських шинків. Громадський шинок стояв порожній, в його ніхто й не заглядав.

Волосний зібрав громаду. Кайдашенки почали кричати в громаді.

— Панове громадо! — говорив Карпо. — Нехай ніхто з села не купує горілки в жидівських шинках. Посадім коло шинків десяцьких та соцьких, нехай дрючками одганяють людей.

— Я сам сяду з дрюком і буду одганяти хоч би й свою рідню! — гукнув Лаврін. — Нехай жиди посидять дурно ціле літо над своїми барилами. Посидять та й підуть.

— Добре Кайдашенки радять! — загула громада. — Посадім людей та й не пускаймо нікого в жидівські шинки.

Громада порадилась і розійшлась.

Жид побачив, що непереливки, взяв відро горілки, одніс волосному; друге одніс писареві, зібрав до себе в шинок десять чоловіків таких, що заправляли громадою, і поставив їм ціле відро горілки.

— Чого нам змагаться, — говорив хитрий жид, — нащо вам мене кривдить. Буду я заробляти, будете й ви. Я поставлю ціну в своїх шинках таку, як у вашому, ще й зараз заплачу в волость сорок карбованців одчіпного.

— Чи вже заплатиш? — гукнули чоловіки.

— Ой-ой, чом і не заплатить для добрих людей; ви думаєте, що я жид, то в мене й душі нема? Я ладен і на церкву дати. Ет, та що й говорити! От вам хрест, коли не ймете віри.

І жид перехрестився зовсім по-християнськи. — Чи ти ба! Жид хреститься! — гомоніли люди.

— Ви думаєте, що я не поважаю вашої віри? Та я ладен жити з вами, як з братами, — підлещувався жид. — От вам ще відро горілки! Суро! А винеси гостям оселедців та паляниць! — гукнув жид до жидівки.

Сура зітхнула на всю кімнату, так їй було шкода оселедців, але вона винесла й поклала перед людьми на столі.

— Їжте, люди добрі! Ви думаєте, що я шкодую для вас? — говорила Сура. — Ой вей мір, ой-ой! — прикинула вона вже тихенько, виходячи з хати.

Люди пили, закусували та слухали Берка, а Берко неначе грав їм на цимбалах своїми облесливими словами.

Давні панщанники понаставляли вуха та слухали Берка. Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх душі. Вони не знали, що жид вибере ті сорок карбованців і за оселедці, і за ту горілку, що вони в його дурнички п'ють, з їх-таки кишень — то недоливками, то водою, підлитою в горілку, то більшою платою.

Люди розтали, як віск, і почали хвалити жида. Декотрі вже були зовсім п'яненькі.

— Так що ж, панове, та ще й які панове! Що тепер пан перед вами! Ви, Грицьку, тепер пан! От хто пан! Що схочете в волості, те й зробите! Ви, Петре, тепер господар на все село, ніби князь! Тепер ви пани, а пани вже перевелись на Іцькову сучку, — підлещувався Берко до мужиків. — Та що ж, панове, чи згодитесь громадою оддати мені й свій шинк, і будете пускати людей в мої шинки? Я подарую сорок карбованців на волость, а за ваш шинк зараз покладу гроші на стіл!

— А добрий жиді — гукнув один п'яненький мужик. — Ще й гроші зараз дає. Будемо стояти на сході за його!

Авжеж будемо, бо ще й на церкву покладе!

Саме в той час Карпо Кайдашенко їхав з ярмарку, вглядів коло панського шинку купу людей та й став. Берко знав, що Карпо горілки не любить і на сході йде все проти його.

Він сховався в кімнату.

— Здоров, був, Карпе! — гукнув Грицько і почав обнімать та цілувать Карпа. Гостра неголена Грицькова борода колола Карпове лице, неначе голками.

— Та здоров був... — говорив Карпо, одвертаючи лице. — Та годі вже!

— Здоров був, соколе! Та зайди-бо в шинок та випий хоч чарочку з нами! — молов Грицько і знов ухопив Карпа руками за шию і цмокнув його в щоку.

— Серце! Голубчику! Чи вже ти оце не вип'єш з нами хоч по одній чарці, хоч півчарки! Та тут же такий добрий жид! А! Що вже й казати!

— Та одчепись собі! Піди, обніми та поцілуй мою коняку, коли вже припала охота цілуваться, — говорив Карпо. — А нащо це ви горілку п'єте в жидівському шинку? — спитав Карпо.

— Та бодай не казати… сказав Грицько, — тут такий добрий жид, такий добрий, чорт його знає, де він такий добрий взявся. Благодареніє богу і всім святим, він і на церкву дасть! Ото кумедія!

— А ви забули, що самі на громаді постановили?

— Серце, голубчику, білий лебедику! — говорив п'яний Грицько, тикнувши колючою бородою Карпові в ніс. — Та не цурайся-бо нашого хліба-солі.

Карпо бачив, що з п’яним розмовлять — тільки гаяти час, вдарив коняку батогом. Віз покотився.

На другий день зібралась громада. Прийшов Карпо і вдивився.

Громада співала вже іншої; волосний та писар тягли за громадою і кричали, щоб оддати Беркові й громадський шинк, не тільки що пускать людей по горілку і в жидівські шинки... бо Берко зараз платить гроші...

— Панове громадо! Погана ваша рада; я не пристаю на це! — сказав понуро Карпо й одійшов од громади набік.

Громада оддала Беркові громадський шинок, хоч Берко на церкву грошей та дав, а тільки дурив п'яних мужиків.

Громада дорого потім заплатила хитрому жидові...

Берко приймав за горілку не тільки пашню, але навіть крадене сіно й солому. Понесли люди мішками пашню в Беркову комору, а Берко тільки гладив бороду білою рукою, дивився, як п'яні мужики валялись під його шинком, та зараз-таки підняв скажену ціну на горілку в усіх шинках.

1878  І. Нечуй-Левицький

Творожна пасочка

З недавнього часу майже не їмо дріжджового тіста. Отже знайшла рецептик бездріжджової пасочки і вже 2 роки вдало його використовую.

Інгредієнти:
500 грам творога (я беру базарний),
1 склянка цукру (за смаком можна і менше),
4 яйця,
200 грам масла,
1 склянка борошна,
1 чайна ложка соди + оцет,
щіпка соли, ваніль,
50 грам родзинок.

Приготування:
Творог перетерти на сито. Змішати творог, яйця, цукор, сіль і ваніль.
Додати розм"якшене масло (не розтоплене!)
Соду погасити оцтом і додати в суміш.
Додаємо родзинки і борошно. Все добре вимішуємо.
Заповнюємо форми на 2/3 і даємо постояти 15-20 хвилин.
Випікати 35-40 хвилин при t 180 С

Пасочки в духовці піднімаються, але коли духовка вимкнеться не витягати їх одразу, дати відпочити. Після вичахання вони все одно трішки сядуть.
Випікаю в невеликих формах. Вихід на цю кількість продуктів - 5 маленьких пасочок. Звичайно, що 5 це малувато, то роблю на більшу кількість smile    Смачного! kiss



А така пасочка в розрізі mmmm


 

Ну яка різниця?

Хто в чому одягнеться і як буде в цьому одязі виглядати?
Чужі лосіни, труси, носки, кеди??? Навіщо Вам таке в голові?
Головне не те, що зверху, а те, що в середині! Головне те, яка душа у людини, яке її наповнення angel . Головне не лосіни, чи носки в босоніжках, а головне те, що людина в цих лосінах робить, Її вчинки! Живіть своїм життям і своїми лосінами umnik  smile 








Добра Вам люди! smile  heart

А ви знаєте Надю?

Ну я маю на увазі особисто, Надю Савченко? Спілкувались з нею? Знаєте її близьких знайомих, рідних? Ну щоб отак попитати по-людськи: що вона за людина?
Теперішні події з Рубаном, Савченко, мені дуже нагадують події чотирирічної давнини... Коли по телевізору об"явили, що група  людей хотіла підірвати атомну станцію в Енергодарі. Там була моя рідна людина. І почались дзвінки.... більшість людей, звичайно підтримали нас, бо розуміли, що це не правда, вони прекрасно знали людину і знали, що не міг він навіть придумати такого бреду зробити... Але, на жаль, були люди, які боялись навіть здороватись з нами, або задавали питання: "Це що правда?" Тобто люди повірили в цю маячню.
Але що саме цікаве, що троє  з чотирьох звинувачених, навіть не знали, що там є Атомна станція....І головне, що люди, які дійсно патріоти країни, точно не могли вчинити такого проти країни і проти людей.
То до чого я веду: спершу ніж розвішувати ярлики, або повторювати гавкотню, яку вам вклали у вуха, перевірте інфу, вдоскональтесь в її правдивості. У крайньому разі, якщо немає фактів - краще помовчіть umnik

P.S. Заспокою особливо волнітєльних:
1. ні до яких партій не належу
2. ні за кого не агітую
3. написала бо терпіти не можу не справедливості, брехні і перекручування фактів

І я туди ж )) зі своїми чашечками ))

І я заразилась флешмобом lol
Ось такий у нас арсенал чашковий. Як такої системи немає, все різноколібер parik

Червоненька чашечка привезена з Поляндії )) дуже її люблю, бо згадую гарні миті спокійного, насиченого і цікавого життя. Манюнька з блюдцем з кавового сервізу, звичайно використовую рідко, бо хто ж такими мінзурками п"є каву? lol


Прозора теж з Поляндїї, в комплекті з чаєм була.



Ці спеціально купувала, бо сподобались



Сервізні чайові



А це горнятко привезене з екскурсії на Хортицю. Люблю з нього пити каву.


Ектор Хіменес - дякую! )))

Подарували мені книжечку з рецептами Ектора Хіменеса Браво.
Десь з місяць я роздивлялась кольорові картинки, уявлала яке те чи інше блюдо може бути на смак.
Так колись, коли ми з сестричкою були малими, ми любили роздивлятись мамину Кулінарну книгу.
Вона була товста і вже з трохи потріпаними сторінками, але нас не це цікавило, нас звичайно цікавили гарні блюда і сервіровані столи. Там були цікаві картинки і малюнки з різним  кухонним приладдям, розділеними тушками, різні поради тощо. 


  
Отже ніяк я не могла щось приготувати, то часу не було, то гриби заважали, то снаги не було, то натхнення, то не знала з якого рецепту почати - із солодкого чи м"ясного. Короче Терези - важкий знак Зодіаку lol
Нарешті вирішила приготувати щось з тієї цікавої книжечки. Не буде ж вона в мене лежати ні разу не посмакована lol mmmm
Зупинилась на солодкому. Приготувала, посмакували. Смак нам дуже сподобався, якийсь незвичайний. Ділюсь з Вами.

                               Маковий пиріг

6 яєць, 
150 г цукру, 
140 грам вершкового масла,
1/2 стрючка ванілі (я додавалв просто ванілін)
80 г волоських горіхів,
90 г маку,
20 г масла для змащування форми.

Жовтки відділити від білків. Збити з половиною цукру жовтки, додати ванілін, масло і збити до однорідності.
Із залишившимся цукром збити білки до стійких піків і акуратно ввести до жовтків.
Горіхи перебити в блендері і змішати з маком.
Акуратно ввести горіхи в рідку масу.
Форму застелити пергаментом, змастити маслом, вилити тісто.
Випікати 35-40 хвилин при t 180 С (Але температуру думаю треба коригувати до своєї духовки)
Дати охолонути пирогу і нарізати шматочками.
Подавати з шоколадним кремом і карамельним соусом, прикрасивши ягодами.

Шоколадний крем:

130 г вершків (33%)
100 г чорного шоколаду
15 г масла
Вершки розігріти, додати шоколад і розмішати. Додати масло і знову розмішати.
Залишити в холодильнику на 1,5-2 години.
Скажу від себе, що шоколадного крему можна робити в 2 рази менше.

Карамельний соус:

50 г цукру
150 г вершків (33%)
дрібка солі
Цукор обсмажити до карамельного кольору, поступово доливаючи вершки.
Додати дрібку солі та випарувати до густоти.

І ось що у мене вийшло smutili





Смачного! smile



Діітічєскій салат

Діїтічєскій салат с пєтрушкой 

Тут мені особливі гурмани дорікали, що салати з майонезом ето фу как нєкомільфо, фу как устарєло.
Ну вибачте, шановні, що нам подобаються салати 10-ти річної давнини. prostite
Але ж чомусь ніхто не буде сперечатись, що Олів'є, до речі сто-сто-сто сторічної давнини теж готується з майонезом і готують його цілими відрами, тазіками і тому подібними ємностями....
Ну ладно, тоді з цього приводу вирішила поділитися

Діїтічєскім салатом з петрушкою.

Ітак- отже:
Беремо 700 грам ковбаси і ріжемо великими кубиками.



Додаємо вісімнадцять umnik  їїчєк, порізаних на 4 частини.



Досипаємо дві баночки горошку.



І змішуємо з відеречком маЯнезіку.



Ну звичайно, Ви в недоумєнії... Яка дієта? Де ж та пєтрушка? omg
А я вам скажу:
Гарненько змішуємо всі інгредієнти. Викладаємо в красивенну салатницю 
і прикрашаємо ПЕТРУШКОЮ 


Гарного настрою, любі друзі! podmig

Готуємось! ))

Свято наближається elka snegurka moroz
Готуватись до Нового року та Різдва починаємо десь на початку грудня.
Але раз пошла такая п"янка, поділюсь своїми святковими салатами.
Пропоную Вас теж поділитсь своїми святковими смаколиками. 
Так би мовити Обмін досвідом eda smile 

                                                Райський салат
Колись цей салат ми замовили в кафе. Звичайно уважненько роздивились і розсмакували що туди входить і з того часу, вже років 10 це один з найулюбленіших наших салатів.  
Салат легкий і свіжий. Легкий в приготуванні і до того ж не потребує якихось незвичайних і дорогих інгредієнтів. Пропоную приготувати.

Інгредієнти:
М"ясо куряче відварне - 300 гр.
Помідори - 2-3 шт.
Гриби мариновані - 200 гр.
Цибуля зелена - за смаком.
Майонез
Зелену цибулю можна замінити тоненько порізаною ріпчастою.



Приготування: Помідори та гриби порізати тоненькими скибочками, 
                          цибулю нарізати. 
                          Змішати разом і дати цибулі промаринуватись 10 хвилин.
                          Додати порізане брусочками м"ясо.
                          Злегка заправити майонезом.
                          Дати салату настоятись 30 хвилин в холодильнику.
                          Прикрасити за смаком.

Салат Пікантний

Цей салат прийшов зі свята. Так само спробувавши і розібравшись з продуктами, які туди входять, стали готувати його вдома. Як ви розумієте цей салат дуже корисний, бо туди входять такі вітамінні інгредієнти як курага, чорнослив, горіхи, буряк та морква.
  
Інгредієнти: Буряк варений - 2 середніх
                       Морква сира - 1 середня
                       Курага - 100-150 грам
                       Чорнослив - 100-150 грам
                       Горіхи волоські - 100-150 грам
                       Часник - за смаком
                       Майонез



Приготування: Варений буряк і сиру моркву натерти на тертці. (Я тру на крупну тертку)
                          Курагу і чорнослив порізати впоперек брусочками.
                          Горіхи подрібнити, але не дуже мілко.
                          Часник видавити.
                          Всі інгредієнти змішати, приправити майонезом, можна навпіл зі сметаною.
                          Дати настоятись в холодильнику - 30-40 хвилин. 

СМАЧНОГО!!!

Мова в різних областях

Не скажу, що була у всих областях України, але коли буваю десь в інших місцях намагаюсь постежити за характером людей, подивитись на їх побут, послухати мову і почути нові слова. 
От наприклад в Черкаській області зайшла розмова про смачну весінню травичку, яку в Дніпропетровську завжди називали і називають - черемша.



Навесні навіть наш кіт любить поласувати цю смачну цікаву рослину, а салат з неї взагалі обожнює.
Ну такий собі він у нас гурман cat lol
Так от в розмові з місцевими жіночками я кажу, що люблю їсти салат з Черемшею. 
А вони запитують у мене:а що то таке?
Ну я розповіла: отаке, таке, навесні продається, на смак як часничок...
Аааа - так то Леверда - кажуть мені вони.
hypnosis Цо то є, леверда? lol  
Ось так дізналась про іншу назву цієї смачнючки mmmm

А влітку розпочалась пора варити варення, та робити на зиму різні ласощі.
Знову розмовляю з Черкаськими жіночками.
Кажу, що люблю перетирати чорну смородину з цукром і робити желє з червоної смородини.



А вони мені кажуть: Так то ж СПОРИШКИ umnik


І що цікаво - чорна то у них смородина, а червона - споришки smile
Знаю, що червону смородину ще називають ПОРІЧКИ.
То тут якась видозмінена назва.

А у вас як? smile