Рулет із серця

В якійсь передачі колись записала рецептик. Пару раз робила, а потім забула про нього. І ось знову захотілось посмакувати. І з вами ділюсь. Може комусь прийдеться до вподоби smile

Рулет із серця

Інгредієнти:
Серце теляче - 800 грам
Масло - 100 грам
Сир твердий - 70 грам
Яйця - 2 шт.
Горіхи - 3 столові ложки
Буьйон - 5 столових ложок
Сметана - 1 столова ложка
Сухарі білі - 50 грам
Часник - 1-2 зубчика
Желатин - 8 грам
Спеції та сіль за смаком
Оливки зелені - 50 грам

Приготування:
- Серце відварити, трохи остудити, перемолоти і змішати з маслом, бульйоном і розчиненим желатином. (Це фарш)


- яйця відварити і натерти з сиром на тертці. Додати мелені горіхи, сметану, сухарі, спеції, сіль. (Це начинка)

- Оливки порізати навпіл
- На плівку викласти  фарш, по ньому викласти оливки. На середину викласти начинку. Згорнути рулетом і залишити в холодильнику на 2-3 години.


В моєму прикладі замість оливок брала пікантні сливки

http://blog.i.ua/user/729788/1467127/



Такий рулетик можна і до чаю на бутерброд, і на пікнік взяти.
Смачного! smile

Український Фен-шуй ;)

       Одного часу стало дуже популярно облаштовувати свій будинок/квартиру за правилами фен-шуй.
      Люди розуміють, що знаходячись в гармонії з навколишнім світом, розуміючи закони природи, можна вже на духовному рівні «замовити» собі і своїм рідним краще життя. У магазинчиках з усякою китайським символічним начинням за допомогою своїх товарів нам пропонують вирішити чи не всі домашні негаразди. Мудрість Китаю де-хто  закріплює в голові і дотримуючись до неї вірить, що вона допоможе. Але чому ми забули про власну культуру?



      Коли мої подруги і знайомі вдарились в придбання різних фен-шуйських штучок, я постійно чомусь не могла вникнути в цю повальну захопленість. Одного разу навіть собі придбала одну штуковину smutili . Не знаю що воно мені дало, але до душі не припало )).
   З з часом постійно порівнювала нашу пракультуру і Китайський фен-шуй.  І мене все ж таки більше тягне до наших витоків. Мабуть велике значення має, так званий, Код Нації umnik  angel .  
Я вже давно замислювалась, що і у наших предків повинні були бути свої традиції з благоустрою житла та обійстя.
     Отже зіставляючи матеріали, ми можемо усвідомити, що у будинках наших бабусь все розташовувалося саме так, як можуть описувати навчальні джерела! Але, найважливіше - культура народу залежить від землі, на якій він живе.
        Саме земля, її клімат, пейзажі, рослинний і тваринний світ формують світогляд і вірування людини. Те, що вважається добром для одних, може обернутися великою бідою для інших. У пустелі вода - благо, а ось в болотистих місцях вона символізує смерть. Може так і з китайським фен-шуй: можливо не всі його ідеї - благо для нас? Тому завжди в першу чергу треба думати про своє коріння.
      «Звичайно, стародавня традиція правильного розміщення предметів у просторі придумана в Китаї, але закони життя і там, і у нас працюють однаково, – говорить етнограф Яна Яковенко. - Я не маю на увазі матеріальний достаток. Мова про те, що ми, як і китайці, теж пов'язані з землею, на якій живемо, хімічно і енергетично. Ми - діти землі і підкоряємося її життєвим законам, які закодовані в різних ритуальних дійствах, предметах, обрядах, що передаються з покоління в покоління.»
    

 
Цікаво провести паралелі між символами фен-шуй і нашими прадавніми традиціями.
Що можна віднести до оберегів українського Фен-шуй:
Рушники - Традиційним оберегом на більшій території України є рушник. Споконвіків він символізував долю, життєвий шлях, тому на рушнику можна було «прочитати» про традиції родини, візерунок «розповідав» про її життєві пріоритети.
Вінок - Оберегом від нечистої сили, лихого ока здавна був вінок. Вінок виступає символом сонця. Виплітали його із квітів, листя, трави, хвої, колосків тощо, засушували, освячували.
Лялька - Родині, яка довго чекає на народження малюка, дарували оберіг – ляльку. Це була лялька-мотанка, одягнена в традиційний український одяг.
Часник, трави, сіль, мак
Калина, Дуб
Лелеки, Півень
Кішка, Собака
Піч

Наші предки знали, як зробити своє життя затишним і комфортним.
І якщо уважно дослідити це цікаве питання ми побачимо, що українське народознавство надзвичайно різноманітне і виробило систему власних вірувань і оберегів, які ні в чому не поступаються китайському.



Минуло 140 років...

Але майже нічого не змінилось. Лише методи і ставки змінились....

*  *  *

Минуло чимало років після панщини. Громада трохи заворушилась і почала встоювать за свою вигоду, за своє громадське право.

Тим часом громада почала діло з жидом. Один багатий жид з містечка заплатив панові добрі гроші й купив собі право поставить в селі на панській землі шинки. Він заквітчав своїми шинками село з чотирьох боків і пустив горілку по дешевшій ціні, ніж в громадському шинку. Люди кинулись за горілкою до жидівських шинків. Громадський шинок стояв порожній, в його ніхто й не заглядав.

Волосний зібрав громаду. Кайдашенки почали кричати в громаді.

— Панове громадо! — говорив Карпо. — Нехай ніхто з села не купує горілки в жидівських шинках. Посадім коло шинків десяцьких та соцьких, нехай дрючками одганяють людей.

— Я сам сяду з дрюком і буду одганяти хоч би й свою рідню! — гукнув Лаврін. — Нехай жиди посидять дурно ціле літо над своїми барилами. Посидять та й підуть.

— Добре Кайдашенки радять! — загула громада. — Посадім людей та й не пускаймо нікого в жидівські шинки.

Громада порадилась і розійшлась.

Жид побачив, що непереливки, взяв відро горілки, одніс волосному; друге одніс писареві, зібрав до себе в шинок десять чоловіків таких, що заправляли громадою, і поставив їм ціле відро горілки.

— Чого нам змагаться, — говорив хитрий жид, — нащо вам мене кривдить. Буду я заробляти, будете й ви. Я поставлю ціну в своїх шинках таку, як у вашому, ще й зараз заплачу в волость сорок карбованців одчіпного.

— Чи вже заплатиш? — гукнули чоловіки.

— Ой-ой, чом і не заплатить для добрих людей; ви думаєте, що я жид, то в мене й душі нема? Я ладен і на церкву дати. Ет, та що й говорити! От вам хрест, коли не ймете віри.

І жид перехрестився зовсім по-християнськи. — Чи ти ба! Жид хреститься! — гомоніли люди.

— Ви думаєте, що я не поважаю вашої віри? Та я ладен жити з вами, як з братами, — підлещувався жид. — От вам ще відро горілки! Суро! А винеси гостям оселедців та паляниць! — гукнув жид до жидівки.

Сура зітхнула на всю кімнату, так їй було шкода оселедців, але вона винесла й поклала перед людьми на столі.

— Їжте, люди добрі! Ви думаєте, що я шкодую для вас? — говорила Сура. — Ой вей мір, ой-ой! — прикинула вона вже тихенько, виходячи з хати.

Люди пили, закусували та слухали Берка, а Берко неначе грав їм на цимбалах своїми облесливими словами.

Давні панщанники понаставляли вуха та слухали Берка. Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх душі. Вони не знали, що жид вибере ті сорок карбованців і за оселедці, і за ту горілку, що вони в його дурнички п'ють, з їх-таки кишень — то недоливками, то водою, підлитою в горілку, то більшою платою.

Люди розтали, як віск, і почали хвалити жида. Декотрі вже були зовсім п'яненькі.

— Так що ж, панове, та ще й які панове! Що тепер пан перед вами! Ви, Грицьку, тепер пан! От хто пан! Що схочете в волості, те й зробите! Ви, Петре, тепер господар на все село, ніби князь! Тепер ви пани, а пани вже перевелись на Іцькову сучку, — підлещувався Берко до мужиків. — Та що ж, панове, чи згодитесь громадою оддати мені й свій шинк, і будете пускати людей в мої шинки? Я подарую сорок карбованців на волость, а за ваш шинк зараз покладу гроші на стіл!

— А добрий жиді — гукнув один п'яненький мужик. — Ще й гроші зараз дає. Будемо стояти на сході за його!

Авжеж будемо, бо ще й на церкву покладе!

Саме в той час Карпо Кайдашенко їхав з ярмарку, вглядів коло панського шинку купу людей та й став. Берко знав, що Карпо горілки не любить і на сході йде все проти його.

Він сховався в кімнату.

— Здоров, був, Карпе! — гукнув Грицько і почав обнімать та цілувать Карпа. Гостра неголена Грицькова борода колола Карпове лице, неначе голками.

— Та здоров був... — говорив Карпо, одвертаючи лице. — Та годі вже!

— Здоров був, соколе! Та зайди-бо в шинок та випий хоч чарочку з нами! — молов Грицько і знов ухопив Карпа руками за шию і цмокнув його в щоку.

— Серце! Голубчику! Чи вже ти оце не вип'єш з нами хоч по одній чарці, хоч півчарки! Та тут же такий добрий жид! А! Що вже й казати!

— Та одчепись собі! Піди, обніми та поцілуй мою коняку, коли вже припала охота цілуваться, — говорив Карпо. — А нащо це ви горілку п'єте в жидівському шинку? — спитав Карпо.

— Та бодай не казати… сказав Грицько, — тут такий добрий жид, такий добрий, чорт його знає, де він такий добрий взявся. Благодареніє богу і всім святим, він і на церкву дасть! Ото кумедія!

— А ви забули, що самі на громаді постановили?

— Серце, голубчику, білий лебедику! — говорив п'яний Грицько, тикнувши колючою бородою Карпові в ніс. — Та не цурайся-бо нашого хліба-солі.

Карпо бачив, що з п’яним розмовлять — тільки гаяти час, вдарив коняку батогом. Віз покотився.

На другий день зібралась громада. Прийшов Карпо і вдивився.

Громада співала вже іншої; волосний та писар тягли за громадою і кричали, щоб оддати Беркові й громадський шинк, не тільки що пускать людей по горілку і в жидівські шинки... бо Берко зараз платить гроші...

— Панове громадо! Погана ваша рада; я не пристаю на це! — сказав понуро Карпо й одійшов од громади набік.

Громада оддала Беркові громадський шинок, хоч Берко на церкву грошей та дав, а тільки дурив п'яних мужиків.

Громада дорого потім заплатила хитрому жидові...

Берко приймав за горілку не тільки пашню, але навіть крадене сіно й солому. Понесли люди мішками пашню в Беркову комору, а Берко тільки гладив бороду білою рукою, дивився, як п'яні мужики валялись під його шинком, та зараз-таки підняв скажену ціну на горілку в усіх шинках.

1878  І. Нечуй-Левицький

Творожна пасочка

З недавнього часу майже не їмо дріжджового тіста. Отже знайшла рецептик бездріжджової пасочки і вже 2 роки вдало його використовую.

Інгредієнти:
500 грам творога (я беру базарний),
1 склянка цукру (за смаком можна і менше),
4 яйця,
200 грам масла,
1 склянка борошна,
1 чайна ложка соди + оцет,
щіпка соли, ваніль,
50 грам родзинок.

Приготування:
Творог перетерти на сито. Змішати творог, яйця, цукор, сіль і ваніль.
Додати розм"якшене масло (не розтоплене!)
Соду погасити оцтом і додати в суміш.
Додаємо родзинки і борошно. Все добре вимішуємо.
Заповнюємо форми на 2/3 і даємо постояти 15-20 хвилин.
Випікати 35-40 хвилин при t 180 С

Пасочки в духовці піднімаються, але коли духовка вимкнеться не витягати їх одразу, дати відпочити. Після вичахання вони все одно трішки сядуть.
Випікаю в невеликих формах. Вихід на цю кількість продуктів - 5 маленьких пасочок. Звичайно, що 5 це малувато, то роблю на більшу кількість smile    Смачного! kiss



А така пасочка в розрізі mmmm


 

Ну яка різниця?

Хто в чому одягнеться і як буде в цьому одязі виглядати?
Чужі лосіни, труси, носки, кеди??? Навіщо Вам таке в голові?
Головне не те, що зверху, а те, що в середині! Головне те, яка душа у людини, яке її наповнення angel . Головне не лосіни, чи носки в босоніжках, а головне те, що людина в цих лосінах робить, Її вчинки! Живіть своїм життям і своїми лосінами umnik  smile 








Добра Вам люди! smile  heart

А ви знаєте Надю?

Ну я маю на увазі особисто, Надю Савченко? Спілкувались з нею? Знаєте її близьких знайомих, рідних? Ну щоб отак попитати по-людськи: що вона за людина?
Теперішні події з Рубаном, Савченко, мені дуже нагадують події чотирирічної давнини... Коли по телевізору об"явили, що група  людей хотіла підірвати атомну станцію в Енергодарі. Там була моя рідна людина. І почались дзвінки.... більшість людей, звичайно підтримали нас, бо розуміли, що це не правда, вони прекрасно знали людину і знали, що не міг він навіть придумати такого бреду зробити... Але, на жаль, були люди, які боялись навіть здороватись з нами, або задавали питання: "Це що правда?" Тобто люди повірили в цю маячню.
Але що саме цікаве, що троє  з чотирьох звинувачених, навіть не знали, що там є Атомна станція....І головне, що люди, які дійсно патріоти країни, точно не могли вчинити такого проти країни і проти людей.
То до чого я веду: спершу ніж розвішувати ярлики, або повторювати гавкотню, яку вам вклали у вуха, перевірте інфу, вдоскональтесь в її правдивості. У крайньому разі, якщо немає фактів - краще помовчіть umnik

P.S. Заспокою особливо волнітєльних:
1. ні до яких партій не належу
2. ні за кого не агітую
3. написала бо терпіти не можу не справедливості, брехні і перекручування фактів

І я туди ж )) зі своїми чашечками ))

І я заразилась флешмобом lol
Ось такий у нас арсенал чашковий. Як такої системи немає, все різноколібер parik

Червоненька чашечка привезена з Поляндії )) дуже її люблю, бо згадую гарні миті спокійного, насиченого і цікавого життя. Манюнька з блюдцем з кавового сервізу, звичайно використовую рідко, бо хто ж такими мінзурками п"є каву? lol


Прозора теж з Поляндїї, в комплекті з чаєм була.



Ці спеціально купувала, бо сподобались



Сервізні чайові



А це горнятко привезене з екскурсії на Хортицю. Люблю з нього пити каву.


Ектор Хіменес - дякую! )))

Подарували мені книжечку з рецептами Ектора Хіменеса Браво.
Десь з місяць я роздивлялась кольорові картинки, уявлала яке те чи інше блюдо може бути на смак.
Так колись, коли ми з сестричкою були малими, ми любили роздивлятись мамину Кулінарну книгу.
Вона була товста і вже з трохи потріпаними сторінками, але нас не це цікавило, нас звичайно цікавили гарні блюда і сервіровані столи. Там були цікаві картинки і малюнки з різним  кухонним приладдям, розділеними тушками, різні поради тощо. 


  
Отже ніяк я не могла щось приготувати, то часу не було, то гриби заважали, то снаги не було, то натхнення, то не знала з якого рецепту почати - із солодкого чи м"ясного. Короче Терези - важкий знак Зодіаку lol
Нарешті вирішила приготувати щось з тієї цікавої книжечки. Не буде ж вона в мене лежати ні разу не посмакована lol mmmm
Зупинилась на солодкому. Приготувала, посмакували. Смак нам дуже сподобався, якийсь незвичайний. Ділюсь з Вами.

                               Маковий пиріг

6 яєць, 
150 г цукру, 
140 грам вершкового масла,
1/2 стрючка ванілі (я додавалв просто ванілін)
80 г волоських горіхів,
90 г маку,
20 г масла для змащування форми.

Жовтки відділити від білків. Збити з половиною цукру жовтки, додати ванілін, масло і збити до однорідності.
Із залишившимся цукром збити білки до стійких піків і акуратно ввести до жовтків.
Горіхи перебити в блендері і змішати з маком.
Акуратно ввести горіхи в рідку масу.
Форму застелити пергаментом, змастити маслом, вилити тісто.
Випікати 35-40 хвилин при t 180 С (Але температуру думаю треба коригувати до своєї духовки)
Дати охолонути пирогу і нарізати шматочками.
Подавати з шоколадним кремом і карамельним соусом, прикрасивши ягодами.

Шоколадний крем:

130 г вершків (33%)
100 г чорного шоколаду
15 г масла
Вершки розігріти, додати шоколад і розмішати. Додати масло і знову розмішати.
Залишити в холодильнику на 1,5-2 години.
Скажу від себе, що шоколадного крему можна робити в 2 рази менше.

Карамельний соус:

50 г цукру
150 г вершків (33%)
дрібка солі
Цукор обсмажити до карамельного кольору, поступово доливаючи вершки.
Додати дрібку солі та випарувати до густоти.

І ось що у мене вийшло smutili





Смачного! smile



Діітічєскій салат

Діїтічєскій салат с пєтрушкой 

Тут мені особливі гурмани дорікали, що салати з майонезом ето фу как нєкомільфо, фу как устарєло.
Ну вибачте, шановні, що нам подобаються салати 10-ти річної давнини. prostite
Але ж чомусь ніхто не буде сперечатись, що Олів'є, до речі сто-сто-сто сторічної давнини теж готується з майонезом і готують його цілими відрами, тазіками і тому подібними ємностями....
Ну ладно, тоді з цього приводу вирішила поділитися

Діїтічєскім салатом з петрушкою.

Ітак- отже:
Беремо 700 грам ковбаси і ріжемо великими кубиками.



Додаємо вісімнадцять umnik  їїчєк, порізаних на 4 частини.



Досипаємо дві баночки горошку.



І змішуємо з відеречком маЯнезіку.



Ну звичайно, Ви в недоумєнії... Яка дієта? Де ж та пєтрушка? omg
А я вам скажу:
Гарненько змішуємо всі інгредієнти. Викладаємо в красивенну салатницю 
і прикрашаємо ПЕТРУШКОЮ 


Гарного настрою, любі друзі! podmig