Весняна прогулянка

Минулого разу http://blog.i.ua/user/729788/1638421/ ми ходили шукати закинутий хутір, щоб знайти там щось старе, а головне черепицю або цеглу. Так як карту ми не роздрукували, то звичайно трішки заблукали, ходили навкруги та поряд, але хутір залишився не знайденим. Це дуже турбувало головного збирача, отже наукову експедицію було поновлено lol  Карта роздрукована, орієнтири наведені, вперед 

22.03.2015

Вже весна, погода була прекрасна, по ходу фоткаю все що мені подобається

Метелик гріється на сонечку





Нора, якоїсь животинки. Поряд з норою ми знайшли голки їжачка unsmile тому біля нори затримувались не довго.





І от ми знайшли закинутий хутір. З одного боку було якось жутко, а з іншого цікаво. Звичайно, що він не такий древній як нам хотілось, але все одно було цікаво розглядати і уявляти, що тут жили люди, займались господарством. а вечорами збирались на лавочці відпочити від трудового дня і поспілкуватись із сусідами. 

Це схоже на погріб. В перший ми не стали залазити, він хоч і виглядав міцненьким, але все ж таки весь знаходиться під пагорбом і можливо міг би обвалитись. Зверху над ним звисають корені дерев. Взагалі виглядало як якась кімната з фільму жахів hypnosis  lol   А другий погріб вже кращий, укріплений, побілений, склалось таке враження, наче тут ще вчора хтось ходив. І навіть здавалось, що до нас зараз вийде господар і ми заведемо розмову звідки ми прийшли, а він розповість нам щось про те, як він тут поживає smile  







А це завалений будиночок. Сумно на нього дивитись :(



Біля одного з будинків ми знайшли жорнова. Вони зроблені з каменя, дуже тверді і важкі.





А це місце мені особливо сподобалось. Таке охайне і душевне, видно, що люди все робили турботливо і якось відчулась добра енергетика господарів цієї садиби.



Звичайно, що в нашій місцевості багато глини і всі будівлі будувались на її основі, отже для хоббі ми багато не знайшли, але все ж таки пару екземлярчиків відрили з огорожі минулої клумби. Дуже жаль, що жорнова важучі і потягти їх ми були не в силі lol 




Напитані сонцем, весною, радістю знахідок і задоволені ми попрямували додому. Щоб подивитись ще краєвиди, пішли трохи іншими доріжками. І були нагороджені весняною красою.







Прекрасного весняного настрою! smile


  

Ех, аптека, аптека.....



-Колдрекс, ЛЬОДЯНИКИ, ПАСТИЛКИ, АНТИБІОТИКИ.

РАЗОМ 180-500 ГРН. Сперечатися з провізором не вважаю за потрібне, це їхня робота, АЛЕ все ж таки влаштувати невеликий спектакль можна..
Отже, підійшла моя черга.
- Що ви мені порадите від кашлю?
- Льодяники "...."
- Скільки коштують?- 90 грн!
- СКІЛЬКИ? Говоріть голосніше, БУДЬ ЛАСКА, Я недочуваю !!!-. 90 грн !!!!
- А У ВАС Є МУКАЛТИН?
- ТАК.
- СКІЛЬКИ КОШТУЄ?
- 2,15 грн.
- ГОЛОСНІШЕ , Я недочуваю!
- 2,15 грн !!!
Ехо рознесло звістку по всій аптеці. Черга насторожилася, вся увага з вітрин перенеслас на нас з провізором.
- А є Термопсол, ЇХ РАНІШЕ копійчані таблетки НАЗИВАЛИ?
- Є.
- СКІЛЬКИ?
- 45 грн. упаковка!
- Уточніть!
- 45 ГРН.!Градус розмови підвищувався, провізор все розпалювався, і глядачі починали нарікати.
- МІКСТУРА пертуссин?
- Є!
- СКІЛЬКИ?
- 6,76 ГРН!
- Настоянку прополісу?
- 7,12 грн!
- ВІДМІННО!
- ШРОТ розторопші плямистої?
- 6,10 грн.
- МАСЛО РОЗТОРОПШІ?- 24.86 грн.
В РЕЗУЛЬТАТІ:
- 2,15 грн. мукалтин;
- 6,10 грн. ШРОТ розторопші плямистої;
- 24.86 грн. МАСЛО РОЗТОРОПШІ;
- 6,76 грн. МІКСТУРА пертуссин!
- СКІЛЬКИ ЗА ВСЕ?- 39.87
- 39.87 - ЦЕ ТЕМПЕРАТУРА ЧИ ЦІНА? Говоріть голосніше, БУДЬ ЛАСКА!
- Тридцять Дев'ять Гривень Восімдесят Сім копійок, - мов забила цвяхи провізор. Обличчя було бордово кам'яним.
- Спасибі, - вже тихо відповіла
Першою не витримала жінка з дитиною:
- Це все від кашлю? Можна записати назви? Чому так дешево?
- Ці ліки завжди коштували дешево і нас ними лікували в дитинстві і батьки наші лікувалися!
- А ЧОМУ ТОДІ ЇХ НЕМАЄ НА ВІТРИНІ?
- ЦЕ НЕ ВИГІДНО аптекарю, ЗА НИХ ЙОМУ НЕ доплачують ФАРМАЦЕВТИЧНІ КАМПАНІЇ.  (с)

Доброго здоров"я всим! Не хворійте! 

Історична реконструкція

Грюнвальдська битва — складова частина історії багатьох європейських держав, в тому числі — України. Одна із найбільших битв доби середньовіччя відбулася 15 липня 1410 року. У ній брали участь десятки тисяч воїнів. З одного боку — військо держави Тевтонського Ордену (16000–27000), яке очолив Великий магістр Ульріх фон Юнгінген, з іншого — союзників, Королівства Польського на чолі з королем Ягайлом та Великого князівства Литовського, руського і Жемайтіського на чолі з великим князем Вітовтом (разом 32000–39000). Поразка у битві під Грюнвальдом підірвала могутність орденської держави. 

    У ті далекі часи значна частина українських земель входила до складу цих двох держав, кордон між якими проходив приблизно по Південному Бугу. Отож на полі битви у королівському війську можна було побачити стяги з гербами руських земель — Галицької та Львівської, Подільської (їх було три), Перемишльської, Холмської. Власну хоругву виставив племінник короля — князь Сигізмунд Корибутович, який мав володіння на землях Волині.

    У складі литовського війська були хоругви з Волині, Київщини та Чернігівщини. Під кожним стягом йшли в бій сотні воїнів, які вирушили воювати «панів пруських» з берегів. 

Вранці 15 липня 1410 року обидва війська зустрілися на полях між селами Грюнефельде (нині — Грюнвальд) і Танненберг (нині — Стембарк). (с) http://vitaliery.blogspot.com/2015/02/2014.html?spref=fb

Щороку на полі бою проводяться фестивалі і реконструкція битви.

                           



Реконструкція максимально наближена до історії, отже і їжа повинна бути лише історична, така, яку їли люди в ті часи.

 
                                                                    
Пам"ятки, що відзначають битву

 
                                                         






Чудова прогулянка на Стрітення

Дуже хотілось відключити мозок від навантаження, так би мовити зробити перезавантаження файлів у голові ))) Часу і грошей на дальні поїздки немає, так що кожен сам собі режисер. Подивились ми карту місцевості і вирішили прогулятись на окраїни міста. Тим більше з недавніх пір у нас є захоплення - збирання старої цегли і черепиці. День був пасмурний, туманний, але чудовий іній на деревах заворожував очі. Отже ми вирушили в дорогу.

Ми майже на старті

Йдемо далі, я такого інія не бачила жодного разу hypnosis

І ось ми вже на стежці, що веде до кінця геграфії lol

Велетень-охоронець стежки )))

Ми дійшли до озера, його називають Мертве озеро. Не знаю в якому році його створили, але точно знаю, що воно штучне і було створене в балці. Вдалині видніються пеньки дерев, які були затоплені. І рибаки вийшли на зимову рибалку.

Осінній привіт зимі )))

Наші прекрасні українські яри. Це те, що дає нам енергію, це наше рідне. Наша колиска. Я обожнюю такі місця.  bravo Взимку там можна відчути потоки вітру, на хребтах дуже холодно, вітер, неначе кусається, а спустившись в низинку тебе огортає теплом і хочеться сісти на суху траву, заплющити очі і згадати дитинство. Ми там відчули на собі зміни вітрів. Такі вдчуття були, коли ми стояли на верхівках Ай-Петрі або на Мангупі, або на Тепе-Кермен. Там відчувається подих природи dada   Навесні там зелено і смачно пахне весною, квітами, все устелено кульбабками, бджілки створюють атмосферу релаксу, гудучи над квітами. В липні там пахне підсушеною травою і чебрецем. А осінь розфарбовує дерева і навкруги все кольорове. Краса!!!

А це те саме тепле кубелечко, в якому хотілось лягти і заснути. Там було тихо-тихо і тепло-тепло 

Хоч прогулянка і була цікавою, але хотілось чогось кольоровенького і ось, по заявкам тєлєзрітєлєй lol

Диво природи. Дерева ловлять туман на себе і наряжаються у причудливі чарівні вбрання. Це МЕГА ІНІЙ hypnosis snegurka Дивишся на нього і здається, що ті колючки дуже колкі, але береш його у руки і вони розсипаються м"яким сніжком. 

Але після споглядання всієї краси, почали ми дорогу додому і вийшовши з посадки натрапили на Зомбі-апокаліпсис omg  Продукти жизнєдєятельності чєловєка tears 

Походили, подивились, пожурились і відчули що вже і ноги гудуть, і їсти хочеться, і котик нас зачекався мабуть cat , а додомку ще йти і йти. І почемчикували у напрямку дому.

Ой, а це, що таке? Ну звичайно, коли ми йшли вперед був ранок і цей струмочок був ще підмерзлий, а тепер він неначе нагадав, що весна скоро. Вже мало мало чекати залишилось

Ну і звичайно ж наші трофеї podmig

Прийшовши додому, відкрили карту, щоб подивитись де ми набродили. Та не просто подивитись, а ще й виміряти намотаний кілометраж, таки не жарт бродити 5 годин )))) І виявилось, що набродили ми 8,3 км, але зважаючи на те, що йшли не тільки по дорозі, а петляли як бешені зайці, то думаю десятку в зачьот можна поставити lol  Ось тільки маленький відрізок, по якому ми петляли

Ось таке у нас було Стрітення з Весною smile 

Подарунки для бандерівців )))

Ну звичайно ж...., а чим же ще можна порадувати душу бандерівця, як не снігурами mmmm   Смажених снігурів вони вже об"їлись, а на свята їм краще дарувати "Снігурів заспиртованих у шоколаді" lol






Героям слава!

Серце і душа розриваються від болю… Не сплю вже троє суток.  Там тримають оборону найкращі сини України! Не дивлячись на те, що їм прийшлось покинути частину Аеропорту, вони переможці. Вони найкращі воїни! Наші кіборги найсильніші!

Звернемось до історії, а саме до Сталінградської битви:

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

На окремих етапах з обох боків у ній брало участь понад 2 мільйонів людей, до 2 тисяч танків, більше 2 тисяч літаків, до 26 тисяч гармат.

В Донецькому аеропорту значно менша кількість людей і техніки.

Але Сталінградська битва тривала 200 днів, а Кіборги тримаються 243 дні!

І навіть якщо ми зовсім втратимо контроль над аеропортом, це не буде поразка, тому що там перемога ДУХУ! Духу наших бійців, славних синів України!

Тим, хто загинув – вічна пам'ять і слава у віках! rose rose

Тим, хто поранений – дай Бог якнайшвидше загоїти рани, врівноважити свій стан і прийти до мирного життя!

Тим, хто в полоні – дай Боже вижити, витримати і повернутись додому!

Тим, хто зміг вийти звідти – триматись! 

І всім низький уклін за те, що не дають розповзатись ворогу далі і тримають оборону! Героям слава!!! 

 А вороги нехай пощезнуть і забуття їм у віках! Смерть ворогам! 

Такая малость )

А человеку нужен крепкий чай…
А не меха, какие подороже.
И просто слышать: — Как же я скучал!
И улыбаться: — Я скучала тоже…
А человеку нужен дом и сад,
И два окна, и старенькие двери.
И просто слышать: — Как тебе я рад!
И отвечать: — Ах, как тебе я верю!
Нужна заря… И в окна тихий стук.
И верный пес, который скрасит вечер.
И просто слышать: — Что с тобою, Друг?
И отвечать: — Хочу расправить плечи.
Чтоб наши чувства — не свели к нулю,
И, кто далек — стал ближе и роднее.
И просто слышать: — Я тебя люблю.
И отвечать: — А я тебя — сильнее! (с)

Святки. Святі вечори. Страшні вечори. Святочні ворожіння

       Уся давня слов'янська культура насичена масовими народними святами, магічними обрядами, прикметами, ворожіннями, інтенсивним спілкуванням з богами.
       Свята слов'ян були пов'язані з рухом Сонця по річному колу.
 
       Святки - особливе свято в календарному році, межа між старим і новим роком, одне з найулюбленіших
 свят, разом з масляницею і Купало.
 
        За давньою дохристиянською традицією Святки починаються 21 грудня, в астрономічний день зимового солнцеворота, в щонайдовшу ніч в році. З цього дня день починає прибувати, Світло перемагає Пітьму. Тривають Святки два тижні до 5 січня.
 
        Святки і Купало прив'язані до руху Сонця, тому і святкувати їх треба за астрономічним календарем, тобто 21 грудня і 21 червня.

                      
 
        Щоб навчитися розуміти суть древніх свят, треба орієнтуватися не на дату, а на сенс, який стоїть за цією датою.
 
        У Православному і католицькому християнстві не враховують древню слов'янську традицію і святкують Святки в інші дні:
У православ'ї Святки святкують від Різдва 7 січня до Хрещення 19 січня.
У католицькому християнстві Святки святкують з 25 грудня до 6 січня (це ближче до істинного свята).
 
        Християнське Різдво колись доводилося точно на день зимового сонцестояння. Спочатку це було свято народження Сонця. Як відомо, більшість християнських свят були накладені на слов'янські свята (для того, щоб народ прийняв нову релігію).
 
         Таким чином, справжні Святки - це період від 21 грудня до 5 січня.

         З давніх часів люди вважали, що в цей час відкриті небеса, в цей час на землю з того світу приходять душі померлих, і при встановленні контакту можна отримати потрібну для себе інформацію і допомогу предків. Люди ходили до лісу, запалювали вогонь, сідали і звали предків погрітись. Якщо немає можливості підти до лісу, можна вдома запалити свічку і так само позвати предків погрітись. В цей час загадують питання, і після цього уважно стежать за знаками, які можуть надійти на протязі 2-3 днів, це і буде відповідь на питання, яке було задане предкам.

                      

Присутність духів серед людей давала можливість заглянути в майбутнє, тому саме в цей час проводили святочні ворожіння.
        Перший тиждень Святок називали Святими вечорами. Другу половину (після 1 січня) - Страшними вечорами, тому що цей час пов'язаний з особливо активним розгулом нечистої сили. Гадали в основному в Страшні вечори, в другій половині Святок.
        Святки святкували всі - і молоді і старі. Але в основному це було свято молодих людей. Святочні ігри, забави, пісні, хороводи,  ходіння по будинках, посиденьки, ворожіння створювали атмосферу справжніх святкових веселощів.

        Святочні ворожіння
 
Святочні ворожіння були і розвагою і можливістю дізнатися про своє майбутнє.
Під час ворожіння треба було виконати деякі умови: гадати без хреста, без пояса і не благословясь (за язичницькою традицією).
У християнський період вважали, що те, про що гадали на Різдво, в Різдвяний святвечір, повинно було збутися на початку літа. Ворожіння на Васильєв день (з 13 на 14 січня або на старий Новий Рік) збуваються в середині липня. А водохресні ворожіння - у кінці серпня.



Ворожіння на воску
 
Людина, яка хоче дізнатися про своє майбутнє, повинна узяти воскову або парафінову свічку, покласти в металевий посуд, розплавити і відразу ж вилити в широку ємність з холодною водою. Фігура, що утворилася при цьому, передбачає його майбутнє наступного року. Увесь час, поки людина виконує ритуал, він повинен думати про своє можливе майбутнє.
 
Ворожіння по тіні
 
Людина, яка хоче дізнатися про своє майбутнє, бере газету або аркуш паперу, і добре мне його в руках. Весь цей час він думає про своє майбутнє. (Але не скачувати лист щільно). Він кладе зім'ятий папір на велику тарілку або піднос і підпалює.
Коли папір повністю прогорить, він ставить поряд з тарілкою свічу і дивиться на тінь, яку згорілий папір відкидає на стіну. Намагається побачити якісь образи і тлумачить їх.

Ворожіння на воді
 
Наливають в таз або велику миску воду. По краях тазу прикріплюють смужки папери, на яких написані події, наприклад весілля, знайомство, подорож, отримання грошей, нова робота, кар'єра, народження дитини і т. д
 
Або замість записок по краях (по секторах) розкладають символи (цукор, монету, велику купюру, ключ та ін.)
Беруть половинку шкаралупи волоського горіха і закріплюють в ній шматочок свічки. Свічку запалюють і ставлять кораблик в середині тазу. Воду можна розкрутити вказівним пальцем за годинниковою стрілкою. Розкручує той, хто гадає.
Куди кораблик підпливе, то і збудеться. Іноді папір (записка) при контакті з "корабликом" спалахує від свічки.
Гадають усі по черзі.


З Колядою!

         У далекому минулому люди жили в єдності з природою. Зміна пір року впливала на увесь життєвий устрій і була основою містичних (релігійних) ритуалів - свят. 

         Основними святами у всіх древніх народів були: прихід зими, весни, літа і осені. Чотири ці дні є днями сонцестояння і рівнодення, астрономічними початками пір року.


         Ці дні були базовими точками календарного Року. У ці дні закладалася програма на увесь сезон. Вони служили точками відліку для зайняття землеробством, будівництвом і іншими важливими справами.

        Будь-який народ сильний до тих пір, поки у нього є традиції, історична пам'ять, єдина віра. І краще якщо ця віра була вірою їх предків. Так зберігається спадкоємність поколінь. Такий народ неможливо перемогти.

       Поза сумнівом, древні люди, у тому числі і древні слов'яни, мали дуже великі знання. Мудрі, інтелігентні, освічені люди знаходилися в духовному пошуку тисячі років і ділилися своїм містичним досвідом з іншими, передавали накопичені знання з покоління в покоління.

   На Землі пройшло безліч воєн. Не так небезпечно і руйнівно, якщо завойовники шукають тільки матеріальні багатства, нові землі і сировинні ресурси. Але коли почалися релігійні війни - їх метою були не матеріальні багатства, а завоювання душі народів. Нові релігії насаджувалися шляхом руйнування внутрішньому життю народів, руйнування їх традицій. Вилучалися і знищувалися книги (літописи), які нагадували про минулі традиції. Отже, якщо народ зуміє зберегти своє внутрішнє життя (устрій, традиції, культуру), то він виживе. Головне - зберегти життєве ядро, свою суть.

       Справжня катастрофа будь-якого народу - коли він втрачає зв'язок зі своїми древніми знаннями.

Так відбувається і зі святами. Люди відмічають їх не тому, що знають і розуміють їх сенс, а тому що так прийнято. Вони не знають для чого це треба.

   Коли зв'язок із справжніми знаннями знищений, люди ще деякий час продовжують механічно дотримуватися обрядів. Ці обряди проіснують деякий час і назавжди зникнуть.

Багато людей намагаються підтримувати витоки культури, зберегти традиції

      Древні слов'яни жили за сонячним календарем і свята слов'ян були орієнтовані на Сонце (обертання Землі навколо Сонця, зміну пір року). Ці дні (два сонцестояння і два рівнодення) служили точками відліку для зайняття землеробством, будівництвом і іншими справами.

   21 грудня - Народження Сонця (Зимовий Солнцеворіт, Коляда) - святкувалося в день зимового сонцестояння, найкоротший день в році.

      Коляда - бог новонародженого Сонця. Цього дня древні слов'яни влаштовували свято на честь Коляди. Співали пісні, славили богів, славили Коляду за те, що повернув Сонце до весни. Люди раділи Сонце на небі світитиме все довше і все яскравіше.

     В дні Зимового Солнцеворота Природа завмирає, у світі панує спокій, стабільність і постійність. Цією тихою, потужною енергією спокою пронизано все навкруги - і небо, і зірки, і дерева, і сніг. Все випромінює спокій і тиху радість. І в той же час Сонце рушило до Літа, щось змінюється на краще. Кінець старого - це завжди початок нового.

     21 грудня - з цього числа день починає збільшуватися, а ніч зменшуватися. Тихе світле свято, свято сімейне. Цього дня наряджають ялинку. Саме наряджають, тобто йдуть в ліс, вибирають красиву молоду ялину, прикрашають її кольоровими стрічечками і простими, нехитрими іграшками. Водять навколо ялини хороводи, співають пісні, славлять богів, славлять Коляду за те, що повернув Сонце до весни.

     До весни ще дуже далеко, але свято це радісне. Радість від того, що короткі, темні дні минули, і тепер день, хоч на хвилинку, але додаватиметься.

     Чому наряджають саме ялину? Дуже просто. Усі дерева взимку сплять, відпочивають. І тільки ялина (і сосна) не сплять

     Ялина - дерево Велеса, а Велес - один з самих шанованих слов'янських богів. Дотримуючись обряду шанування ялини, люди залучалися до сильного і потужного егрегора Рода.

     Рід, Джерело, Рідні, Рідня, Народ, Батьківщина - ось де сила, допомога предків і здоров'я. Древні слов'яни завжди пам'ятали про предків і шанували їх.

       Ніхто не самотній. За спиною будь-якої людини завжди стоїть ланцюг його предків. Можливо, ваш рід проіснував десятки тисячоліть, пережив вселенські катастрофи, загибель цивілізацій, голод, холод, війни, поневіряння - і вижив. Ви ввібрали в себе усю силу і потужність вашого Роду. Гордіться цим і пам'ятайте, що несете відповідальність за гідне продовження Роду і кращих його традицій.

       Не рубайте ялину на новорічні свята, відкиньте цей дикий, чужий слов'янам звичай. Слов'яни завжди відчували Природу і піклувалися про неї. Не можна рубати ялину на свято - це звичай Чорнобога, який символізує вбивство Велеса і урочистість Пітьми. Це магія жертвопринесення. Не рубайте ялину і ви відразу відчуєте, що стали здоровіше, сильніше, спокійніше, почне налагоджуватися особисте життя. Може, тому люди живуть з купою проблем, що дружно тягнуть  зрубану ялину у будинок на новий рік. А вона мстить людям, випромінюючи енергію образи і страху. Фактично люди святкують за новорічним столом смерть ялини, смерть бога Велеса. Від зрубаної ялини виходить енергія страху смерті і люди живляться цією енергією. Цим вони роблять свої душі ще черствішими, чорнішими, посилюють в собі програму страху. Цим притягують до себе різного роду магічні напади і неприємні ситуації.

         Світ дуже справедливий. За заподіяний біль відплачується болем, за радість - радістю.

21 грудня люди йдуть в садок, обтрушують сніг з дерев і кущів. Поздоровляють сад із Зимовим Солнцеворотом. Спілкуються з деревами, домашніми тваринами, бджолами і усією домашньою живністю. Те ж саме можна зробити в лісі.

        Взагалі, вихід на Природу цього дня і в найближчі 3-4 дні (дні Солнцеворота) дуже бажаний.

    Цього дня добре обполоснутися джерельною, річковою або будь-якою іншою природною водою, розтертися снігом, змити з себе стару енергетику. Люди бігають роздягнені або босоніж по снігу - знімають з себе патологію.

      Палять вогнища на честь сонця. Навколо ялинки або вогнища водять хоровод по руху сонця, що означав обертання землі навколо сонця. Обмотують соломою колесо - символ кругообігу життя. Підпалюють колесо і з гори або піднесеності скочують вниз.

Віншую Вас з Новим роком! Бажаю, щоб предки і природа надали здоров"я, щастя, миру і любові!




9 советов, которые Вам пригодятся

1. Не делайте поспешных выводов

Эта привычка уничтожает нас двумя способами. Во-первых, мы решили, что знаем, что произойдет, поэтому очень не внимательны, и действуем опираясь на это решение. Второе, мы возомнили, что умеем читать мысли, и как будто бы знаем, почему другие люди делают, то, что они делают, или что они думают. Опять неверно, причем в корне неверно. Именно эта глупость разрушает отношения как никакая другая.

2. Не драматизируйте

Многие придумывают катастрофы из мелких неудач, и соответствующим образом реагируют. То есть, делаем из мухи слона. Эта привычка рождает тревогу, которой, на самом деле, либо не существует, либо она настолько мала, что и беспокоиться не о чем. Почему люди так делают? Кто знает? Может быть, чтобы выглядеть и чувствовать себя более важными, нужным? В любом случае, это настолько же глупо, насколько и пагубно для нас самих.

3. Не придумывайте правил

99% всех этих «надо» и «должен», которыми мы себя обязываем – бесполезна. Все, что они вам дают, так это нервозность и чувство вины. Зачем? Следуя этим воображаемым правилам, вы забиваете мозг ненужными ограничениями и ребяческими порядками. А когда вы переносите эти правила на других, то превращаетесь в нудного нытика или самоуверенного фанатика.

4. Избегайте ограничений

Слова, которые вы используете, могут из вас сделать монстра, негативиста до мозга костей. Язык негатива и критики порождает такое же мышление. Пытаясь втиснуть вещи в определенные категории, вы перестаете видеть их реальное значение, тем самым, ограничивая свое мышление до абсолютной бесполезности. Не вешайте ярлыки. И вы будете удивлены тем, что увидите.

5. Не будьте перфекционистом

Жизнь не ограничивается дуальностями. В большинстве случаев «достаточно» означает именно достаточно. Если будете искать для себя идеальную работу, то, скорее всего, не найдете. При всем при этом, другие работы будут казаться вам гораздо хуже, чем они есть на самом деле. Будете искать идеальных отношений, и, скорее всего, проведете всю жизнь в одиночестве. Перфекционизм — это “ментальное заболевание”, которое не даст вам наслаждаться жизнью, а будет каждый раз отправлять вас на поиски того, чего нет.

6. Не обобщайте

Одна-две может быть три неудачи — еще не признак постоянного провала. А единичная победа не сделает из вас в гения. Разовое событие — хорошее или плохое — не всегда служат признаком затяжной тенденции. Как правило, вещи являются тем, чем они являются, и не более того.

7. Не принимайте близко к сердцу

Большинство окружающих вас людей, даже ваши близкие друзья, не говорят, не думают и не заботятся о вас 99% своего времени. Люди из вашей фирмы, или живущие по соседству даже, наверное, никогда о вас и не слышали. Да и не хотят слышать. Жизненные удачи и неудачи, теплота и равнодушие других людей не имеют к вам никакого отношения. Если они будут притворяться, это лишь заставит вас почувствовать себя более несчастными, чем есть на самом деле.

8. Не поддавайтесь апатии

Тренируйтесь быть оптимистом. Если будете ожидать плохих вещей в жизни, то вы их найдете. Негативный настрой — это то же самое, что смотреть на мир как в кривое зеркало. Вы будете замечать лишь недостатки, а позитив остается незамеченным. Это просто поразительно, как можно увидеть то, чего нет? И конечно же, если вы начнете искать позитивные вещи, вы найдете и их тоже.

9. Не живите прошлым

Этот совет самый важный из всех: забудьте и живите дальше. Больше всего злости, разочарования, несчастья и отчаяния в этом мире происходит от людей, которые держаться за прошлые обиды и проблемы. Чем больше вы будете прокручивать их в уме, тем крупнее они вам покажутся, и тем хуже вы будете себя чувствовать. Не боритесь с несчастьем, посмотрите на него со стороны. И вы найдете большие плюсы вместо маленьких минусов. Сделайте это, и тем самым лишите прошлое силы ранить вас. (с)