http://www.rbc.ua/ukr/digests/show/ukrainskie-politiki-stanut-geroyami-realiti-shou-09072010112000

   Дуже цікавий проект.

Щоб подарувати Януковичу на ювілей?


От Мера Всія Марсіян Прізідєнту...


Я призначаю Шуфрича заступником Секретаря РНБО


Гатов к труду і абаронє!


Засідання РНБО під керівництвом Шуфрича...


ОЦЕ ТАК ТОРКНУЛО...

   Кілька років пройшло з другого "переобрання" команди прафисіаналів - як і раніше був "феноменальний економічний рост і реформи", що привели Україну майже до рівня розвитку африканських країн. Але окрім знищення економіки і соціальної сфери за весь цей час було знищено здатність українських військ до оборони. Жодного проекту, що планувалися у 2005-2009 році не було реалізовано - так і залишився проект "корвету" нереалізованим, ракетний комплекс "Сапсан" так і залишився мрією, кількість "Оплотів", що надійшли в армію не перевищили планові показники 2008-2010 років... Армія зникала, а точніше перетворилася на маленьке "потішне військо" з великою кількістю парадних частин і оркестрів і з відсутністю можливостей до ведення бойових дій...

   Serviciul
Romаn de Informaii (SRI). Доповідь до міністра оборони, копія до
Генштабу. 13
червня 201... року.

   "Війська вірогідного супротивника знаходяться у жахливому стані.
Серед наземних військ слід відзначити ще велику кількість боєздатних
з"єднань - особливо танкових. На озброєнні стоять приблизно 700 танків,
але скільки із них у робочому стані - невідомо, ще до двох тисяч танків
знаходяться на стратегічних запасниках. Великий спротив можуть
продемонструвати повітряно-десантні та аеромобільні з"єднання, можливо
війська спецпризначення. Усього в військах нараховується 17 бригад і
кілька окремих полків та батальйонів, загальною чисельністю в 80.000
чоловік. На кордоні з Румунією зосереджено лише 2 механізовані бригади і
механізований полк, також треба врахувати кількість прикордонних військ
загальною чисельність на прикордонні до 15000, але ці з"єднання немають
тяжкого озброєння.
    Щодо ВПС то тут немає жодної можливості оцінити боєздатність цього
роду військ, оскільки невідома кількість літаків, що можуть виконувати
бойові завдання - можлива оцінка в 30% від номінального складу - тобто
60-70 бойових літаків, головним чином СУ-27, що приблизно рівні по
характеристикам з Ф-16 і слабкіші за Ф-35. Але головною проблемою для Forele
Aeriene Romаne можуть стати зенітно-ракетні з"єднання - незважаючи на
велику технічну несправність, кількість зенітно-ракетніх комплексів
просто вражає.
   Щодо ВМС - не слід сприймати флот супротивника, як щось серйозне -
номінально в ньому 1 фрегата, 4 корвети, підводний човен, три десантні
кораблі, кілька мінно-тральних кораблів і з десяток допоміжних суден.
Але насправді до виконання бойових завдань готові 1 фрегат, 2-3 корвети,
1 десантний корабель і кілька допоміжних.
   Бойовий дух військ, за виключенням окремих з"єднань - дуже невисокий,
бажання воювати за країну у громадян немає - особливо на Сході. Стратегічні виробництва знаходяться у руках російських бізнес-кланів."


   Armate Romаne. Генштаб. 14 червня 201... року. Секретна доповідь начальника Генштабу до політичного керівництва Румунії.

   "На сьогоднішній день наземні ЗС Румунії складаються із 24 бригад, з них 10 укомплектовані майже на 100%, 14 інших - "територіальні" мають у своєму складі від 20 до 40% від повного складу з"єднання - у випадку мобілізації для повного укомплектування особовим складом знадобиться від 15 до 25 днів, після чого можна кидати у бій.
    Серед укомплектованих  на 100%: 1 танкова бригда, 3 механізовані, гірсько-піхотна, повітряно-десантна (складається з кількох окремих повітряно-десантних батальйонів), артилерійська, зенітно-артилерійська, інженерна та тилового забезпечення. При мобілізації "територіальних" бригад, матимемо ще 1 танкову, 6 механізованих, 2 гірсько-піхотні, 2 артилерійські, 2 зенітно-артилерійські і 1 інженерну бригади. Згальна кількість складе понад 100 тис. чоловік, близько 1200 танків, 200 БМП, 2500 БТР і ББМ, 170 РСЗВ, понад 1000 гармат і мінометів, понад 200 ПТКР та 64 ЗРК.

   Повітряні сили складаються: кілька десятків застарілих МіГ-21, 48 F-16, 24 F-35, 14 транспортних літаків, кілька десятків гелікоптерів і два десятки учбових літаків.

   У складі ВМС: 3 великі тяжкі фрегати, 4 легких фрегати, 6 корветів, 1 підводний човен, 5 мінно-тральних кораблів, кілька десятків допоміжних суден. Окрім того у складі ВМС знаходиться батальйон морської піхоти і з"єднання протитанкової артилерії.

   Враховуючи баланс сил із майбутнім супротивником роблю висновок:
а) Про перевагу супротивника в сухопутних військах;
б) Про невелику перевагу Forele
Aeriene Romаne над супротивником у повітрі;
в) Про колосальну перевагу Forele Navale
Romаne над флотом супротивника у кілька разів.

   Шанси на перемогу при проведенні військової операції оцінюю як найбільш можливі."


   Serviciul de Informaii Externe (SIE). 17 червня 201... року. Секретна допоівідь керівника спецслужби до політичних кол Румунії.

   "Міжнародне середовище зараз найбільш сприятливе для реалізації проекту Romаnia Mare. Міжнародне суспільство зараз де-факто ізолювало нашого супротивника і навряд-чи вмішається до конфлікту, будуть лише заяви.
   З боку Росії також дані гарантії на безпеку проведення операції, у разі якщо ми визнаємо їх право на певні території нашого противника."

   19 червня. 201... року. Таємне рішення політичного керівництва Румунії.

   "Враховуючі вікові права румунського народу на "Romnia Mare" та сприятливі умови для реалізації цієї національної ідеї, політичне керівництво приймає рішення про приєднання споконвічних земель Румунії, до румунської держави.
   Приєднання земель відбудеться у ході спеціальної операції "Багряний Дунай".
   Початок реалізації операції призначений на 24 червня 201... року"  
 

   24 червня 201... 05:00.
   1-батальйон спеціальних операцій піднято по бойовій тривозі - в Кишиніві відбулося повстання прорумунстких сил з метою зміни державного ладу. Урядові війська ведуть бої з повстанцями.
   Завдання батальйону - заняти президентський палац, парламент та урядовий будинок і чекати подальших завдань.
   60-й повітряно-десантний батальйон отримує завдання підтримати дії повстанців і заблокувати підходи до столиці, допоки влада не перейде до повстанців...
  
   На аеродромах стоять літаки прогріваючі свої двигуни, війська швидко загружаються до літаків у повному обмундируванні...

   "Багряний Дунай" почався...
  

  

Мало хто знає, що він походить з родини українців з-під Бердичева, що його батьки емігрували у 1917-му до Чикаго, де була сильна українська діаспора.

Пилип Котлер народився 27 травня 1931 року в Чикаго. Там навчався у Чикагському університеті, потім в Масачусетському Технологічному Інституті, а потім – у Північно -Західному Університеті, при якому створив Келогську Школу Бізнесу...

Тепер його ім'я - синонім маркетингу, його нагороди важко перерахувати, його підручники студіюють всі економісти світу...

і це МОЖЕ ЗРОБИТИ КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ, ЯКИЙ ПОСТАВИТЬ ПЕРЕД СОБОЮ ВИСОКУ МЕТУ, навіть на чужині!

Днями його провезли Україною, він дав майстер-класи в Києві та Одесі : "Управління та маркетинг в епоху змін"

Було презентовано нову книгу - «Хаотика: управління та маркетинг в епоху турбулентності»...

Висновки для нас, якими мають бути сучасні бізнес-компанії, щоб їх поважали:

1. Брати до уваги інтереси всіх зацікавлених груп впливу;

2. Заробітні плати керівників компанії мають бути відносно невеликі;

3. Для підходу до вищого керівництва використовується політика рівних можливостей і відкритих дверей;

4. Заробітна плата і премії співпробітників високі, відбувається постійне навчання персоналу, заміна працівників мінімальна;

5. На роботу беруть тих людей, які з ентузіазмом працюють з клієнтами;

6. Робота на партнерських засадах з підрядниками, завдяки якій покращується продуктивність і якість, зменшуються витрати;

7. Віра в корпоративну культуру - найцінніший актив і основну причину конкурентної переваги;

8. Витрати на маркетинг менші, а кількість задоволених клієнтів постійно зростає...

Чи ти працюєш на такому підприємстві чи в такій команді тепер, друже?

                                                        Дуже цікава інфа, знайшов тут: http://politiko.com.ua/blogpost7901

П.С. Хто незнає - Філіп Котлер - сучасний "гуру маркетингу". Саме за його книгами вчаться мільйони маркетологів, менеджерів, піарщиків, політологів і політтехнологів. Більш визначної фігури в цій галузі просто неіснує.

 

Вопрос не в том, нападет ли Китай на Россию, а в том – когда. Автор, заместитель директора Института политического и военного анализа, считает: если против России когда-нибудь будет совершена крупномасштабная военная агрессия в «классической» форме, то с вероятностью 95% (если не 99,99%) агрессором будет Китай.

 Колоссальная перенаселенность этой страны в совокупности с ее стремительным экономическим ростом создают сложнейший комплекс проблем, для очень краткого описания которых требуется большая отдельная статья. Причем взаимосвязь этих проблем такова, что решение одних усугубляет другие. Китай объективно нежизнеспособен в своих нынешних границах. Он должен стать гораздо больше, если не хочет стать гораздо меньше. Он не может обойтись без внешней экспансии для захвата ресурсов и территорий, такова реальность. На нее можно закрывать глаза, но она от этого никуда не денется. Кроме того, не надо выдумывать, что главным направлением экспансии Китая станет Юго-Восточная Азия. Там довольно мало территории и ресурсов, при этом очень много местного населения. Обратная ситуация – очень много территории, гигантские ресурсы, совсем мало населения – имеется в Казахстане и азиатской части России. И именно сюда пойдет экспансия Китая. Тем более что зауральские территории РФ в Китае принято считать своими. Краткому описанию соответствующих китайских исторических концепций можно посвятить еще одну большую статью. Считать, что пограничная проблема между РФ и КНР урегулирована, может только человек, совершенно не представляющий себе, что такое Китай и китайцы.

Конечно, для Китая предпочтительна мирная форма экспансии (экономическая и демографическая). Но отнюдь не исключена и военная. Чрезвычайно показательно, что в последние годы китайская армия проводит учения, которые просто невозможно трактовать иначе, как подготовку к агрессии против России, причем масштаб учений (пространственный размах и количество задействуемых войск) постоянно растет.

При этом, видимо, мы до сих пор не отдаем себе отчет в том, что давно утратили не только количественное, но и качественное превосходство над Китаем в боевой технике. В советское время мы имели и то и другое, это, как показала «микровойна» за Даманский, компенсировало огромное превосходство Китая в живой силе.

Карл у Клары украл кораллы

Китай очень долго жил тем, что дал ему СССР в 1950-х – начале 1960-х. Однако после потепления отношений с Западом он получил доступ к некоторым образцам американской и европейской техники, а с конца 1980-х начал приобретать новейшую технику в СССР, а затем в России, благодаря этому по многим классам «перепрыгнув» через поколение. Кроме того, Китай всегда обладал исключительной способностью красть технологии. В 1980-х китайской разведке удалось даже добыть в США чертежи новейшей боевой части W-88 от баллистической ракеты Trident-2 для подводных лодок. А уж обычную технику Китай крадет в огромных количествах. 

Например, ничего не известно о том, что Россия продавала КНР реактивные системы залпового огня (РСЗО) «Смерч» или тем более лицензию на их производство. Тем не менее сначала у армии Китая появилась РСЗО А-100, очень похожая на «Смерч», а потом PHL-03 – его полная копия. Самоходная артиллерийская установка Туре 88 (PLZ-05) очень напоминает нашу «Мсту», которую мы в КНР опять же не продавали.

 

РСЗО большой дальности PHL-03. Найди пять отличий от РСЗО «Смерч».

 

САУ PLZ-05

 

Мы никогда не продавали Китаю лицензию на производство зенитной ракетной системы С-300, что отнюдь не помешало китайцам скопировать ее под названием HQ-9. Впрочем, и у французов, например, успешно украдены зенитный ракетный комплекс «Кроталь», противокорабельная ракета «Экзосет», корабельная артиллерийская установка М68 и т.д. 

 

Зенитно-ракетный комплекс HQ-7B – нелицензионная копия французской ЗРК «Кроталь».

 

Противокорабельные ракеты YJ-62A с дальностью стрельбы 280 км – пугало для тихо-океанского флота США

Синтезируя зарубежные технологии и добавляя что-то свое, китайский ВПК начинает создавать достаточно оригинальные образцы: зенитный ракетно-пушечный комплекс Туре 95 (PGZ-04), самоходки PLL-05 и PTL-02, БМП ZBD-05 и др.

120-мм самоходная гаубица PLL-05. Основные решения скопированы с российской 120-мм установки «Нона-С»

Сделано в Китае

В целом, как уже было сказано, практически по всем классам обычных вооружений качественное превосходство России осталось в прошлом. Кое в чем Китай нас даже обошел – например, в беспилотниках и в стрелковом оружии. Китайцы постепенно меняют «Калашниковы» на новейшие автоматические винтовки, созданные по схеме «буллпап» на основе как того же АК, так и западных винтовок (FA MAS, L85). Более того, хотя некоторые эксперты считают, что Китай находится в технологической зависимости от РФ как от своего главного поставщика вооружений (следовательно, напасть на нас не может), это чистейший миф. 

Китай приобретал в России исключительно такое вооружение, которое предназначалось для операции против Тайваня и США (пока Пекин всерьез планировал операцию по захвату острова). Очевидно, что морская война между КНР и РФ практически невозможна, в ней нет необходимости ни у той, ни у другой стороны. Война будет носить наземный характер. 

В связи с этим нельзя не отметить, что КНР не приобретала в России никакой техники для своих сухопутных войск, поскольку против России в случае войны будет применяться именно она. 

Даже в области ВВС Китай избавился от зависимости от РФ. Он купил в России ограниченное число истребителей Су-27 – всего 76 штук, из которых 40 – Су-27УБ. Из такого уникального соотношения боевых и учебно-боевых машин совершенно очевидно, что Су-27 российского производства приобретались для обучения летного состава. Затем, как известно, Китай отказался от лицензионного производства Су-27 из российских комплектующих, построив лишь 105 самолетов из запланированных 200. Одновременно он скопировал этот истребитель и начал его безлицензионное производство под названием J-11В с собственными двигателями, вооружением и авионикой. Причем, если в 1960-х копирование Китаем советских образцов было их заведомой примитивизацией, то J-11В, судя по имеющимся данным, практически ничем не хуже Су-27. 

 

Китайский ударный вертолёт WZ-10

Можно отметить, что в последнее время военно-техническое сотрудничество Китая с Россией сворачивается. Отчасти это можно объяснить тем, что стремительно деградирующий российский ВПК уже не способен предложить Китаю те вооружение и технику, которые ему нужны. Другое объяснение состоит в том, что Пекин всерьез рассматривает в обозримом будущем возможность ведения боевых действий против ВС РФ.

Поскольку J-11В по своим тактико-техническим характеристикам примерно равен Су-27, а созданный на базе израильского «Лави», но с использованием российских и собственных технологий J-10 вполне сопоставим с МиГ-29, никакого качественного превосходства в воздухе у нас нет. А количественное превосходство заведомо будет на стороне Китая, особенно учитывая практически полный развал российской системы ПВО (в первую очередь как раз на Дальнем Востоке). По Су-30 оно будет вообще подавляющим: у Китая их более 120, у нас – 4. Основной недостаток китайской авиации – отсутствие нормальных штурмовиков и ударных вертолетов, но это для них большой бедой не будет, потому что на суше ситуация для России еще хуже.

 

Китайский истребитель J-11В.

Эффект массы

Лучшие китайские танки – Туре 96 и Туре 99 (подробную статью о нём вы найдёте здесь) (он же Туре 98G) – практически ничем не хуже лучших наших танков – Т-72Б, Т-80У, Т-90. Собственно, все они «близкие родственники», поэтому и ТТХ их очень близки. При этом руководство МО РФ уже анонсировало фактическую ликвидацию наших танковых войск. Танков на всю Россию должно остаться 2000. У Китая современных танков уже сейчас примерно столько же. Есть и гораздо более многочисленные (не менее 6000) старые танки (от Туре 59 до Туре 80), созданные на базе Т-54. Они вполне эффективны в борьбе против БМП и БТР, а также для создания «эффекта массы». Вполне вероятно, что именно эти машины командование НОАК использует для первого удара. Они все равно нанесут нам какие-то потери, а главное – отвлекут на себя наши противотанковые средства, после чего по истощенной и ослабленной обороне последует удар с использованием уже современной техники. Кстати, в воздухе аналогичный «эффект массы» могут создать старые истребители типов J-7 и J-8. 

 

Серийный китайский основной боевой танк третьего поколения «Тип 99» (ZTZ-99)

То есть по современным образцам вооружений у ВС России и китайской армии сейчас примерное равенство (качественное и количественное), которое уверенно (и не очень медленно) превращается в преимущество армии Китая. При этом последняя имеет огромный «навес» из старых, но вполне еще «добрых» образцов, которые прекрасно подойдут как «расходный» материал для изматывания обороны российских войск. Из-за наличия в Китае такой уникальной проблемы, как «дефицит невест», потеря нескольких сотен тысяч молодых людей мужского пола для китайского руководства представляется не то что не проблемой, а благом. И уж точно не проблема «утилизация» в бою нескольких тысяч единиц устаревшей бронетехники.

Уже сейчас всего два из семи военных округов китайский армии – Пекинский и Шэньянский, прилегающие к границе с Россией, – сильнее всех Вооруженных сил России (от Калининграда до Камчатки). А на потенциальном театре военных действий (Забайкалье и Дальний Восток) силы сторон просто несопоставимы, Китай превосходит нас даже не в разы, а в десятки раз. При этом переброска войск с запада в случае реальной войны будет практически невозможна, поскольку китайские диверсанты гарантированно перережут Транссиб сразу во множестве мест на всем его протяжении, а других коммуникаций с востоком у нас нет (по воздуху же можно перевозить людей, но не тяжелую технику).

Танки не наши быстры

При этом и по боевой подготовке, особенно в частях и соединениях, оснащенных наиболее современной техникой, армия Китая нас давно обошла. Так, в 38-й армии Пекинского военного округа артиллерия полностью автоматизирована, она еще уступает по точности американской, но уже превзошла российскую. Темп наступления 38-й армии достигает 1000 км в неделю (150 км в сутки).

Соответственно, в обычной войне шансов у нас никаких. К сожалению, не гарантирует спасения и ядерное оружие, потому что у Китая оно тоже есть. Да, пока мы имеем превосходство в стратегических ядерных силах, но они стремительно сокращаются. При этом у нас нет баллистических ракет средней дальности, а у Китая они как раз есть, что почти нивелирует их отставание в межконтинентальных баллистических ракетах (которое тоже сокращается). Соотношение по тактическому ядерному оружию неизвестно, только надо понимать, что нам придется применять его по собственной территории. Что касается обмена ударами стратегических ядерных сил, то китайского потенциала более чем достаточно, чтобы уничтожить основные города европейской России, которая им не нужна (там много людей и мало ресурсов). Есть очень сильные подозрения, что, понимая это, Кремль на применение ядерного оружия не пойдет. Поэтому ядерное сдерживание в отношении Китая – такой же миф, как и его технологическая зависимость от нас. Учите китайский.

 

Автор: Александр Храмчихин.

   От уже кілька років поспіль точиться розмова навкруги українського геополітичного майбутнього. Частина політиків (і експертів, і населення) виступає за приєднання до НАТО, інше до ОДКБ (під проводом Росії), а треті кажуть, що Україні треба бути нейтральною.

   Що-ж буде коли ми вступимо до НАТО?

   Існує міф про те, що вступивши до цієї організації Україна буде втягнута до якогось конфлікту за участю організації... Це звичайно брєд і провокакція, але все-ж таки є і "мінуси" із вступу до альянсу - в блоці кілька десятків військових держав, що мають досить різні культурні особливості (це англійці з американцями культурно схожі - а от українці з ісландцями щось не дуже), що у випадку небезпеки для України може вилитися не більше ніж простою словесною підтримкою. Так вступивши в НАТО - ми отримаємо певні гарантії, зростання ВПК і економію на оборону, але поміж тим втратимо шанс відігравати серйозну геополітичну гру - оскільки провідним державам НАТО це може несподобатися...

   Що відбудеться у разі приєднання до ОДКБ?
  
   Вступати до організації немає сенсу хоча-б тому, що усередині організації не існує чіткої мети, не існує чіткої стратегії розвитку і чіткої систему взаємодії. По своїй суті організація виконує не більше ніж політичну функцію задоволення амбіцій Кремля, як гегемона на пострадянському просторі. У випадку реального конфлікта буде дуже складно домогтися навіть слів підтримки, а не те щоб реальних дій. У середньостроковому майбутньому ця організація так чи інакше але буде втягнута у конфлікт з КНР - який саме сьогодні придивляється до територій країн-учасників ОДКБ.

   Що буде коли залишимося нейтральними?

   Дуже часто чується від політиків - "Україна - це східноєвропейська Швейцарія, що має бути нейтральною". Але ніхто з них не каже, що та-ж сама Швейцарія витрачаэ у рік приблизно 5 млрд долярів, а кількість особового складу і активного (АКТИВНОГО!) резерву складає 250.000 чоловік, а ще існують воєнізовані формування загальної чисельності в 280.000 - і це при населенні в 8 млн чоловік... Ситуація з другою великою нейтральною державою - Швецією подібна - бюджет в 6 млрд дол., у складі військ найсучасніша техніка, а флот найсильніший на Балтиці - 13 корветів і 7 підводних човнів (для довідки - це вже більше аніж має Україна і Росія разом узяті на Чорному морі) не кажучи уже про менші кораблі. В Україні таких можливостей немає - ані достойного фінансування (враховуючи специфіку країни нам потрібно не менше 6-7 млрд доларів, а маємо фактично трохи більше 1-го мільярду...), ані вигідного у оборонному плані розташування (вся Швейцарія - це гори, де наступати фактично неможливо, а Швеція відгорожена від сильних держав морем і при цьому має потужний флот), ані можливості відмобілізувати 3-х мільйонну армію за кілька днів (що може зробити з легкістю Швейцарія). Якщо Ви думаєте, ща нашу країну хтось захистить за її добровольну здачу ядерної зброї - дуже помиляєтесь (Тузла вам у приклад), а якщо думаєте - що ніхто і ніколи не нападе, бо ми нейтральні - теж помиляєтесь - світ має здатність змінюватись і неввідомо що буде завтра...

    Маємо вихід - але нереалізовуємо... 

   ГУАМ - об"єднання Грузії,України, Азербайджану та Молдови - політично-економічне об"єднання регіонального розвитку країн, що пов"язані міцним ідеологічним зв"язком, спільними демократичними цінностями навіть спільною історією - держави поміж яких ніколи не виникало конфліктів. Сумарний ВВП країн ГУАМ складає близько 350 млрд доларів, чисельність збройних сил і воєнізованих формувань складає близько 350.000 чоловік, населення складає більше 60 млн. Але головне зовсім не це - кожна країна зацікавлена у іншій, що створює певну взаємозалежність. Про взаємозалежність хотілося-б написати окремо - а зараз хочу звернути увагу на те, що такий політично-військовий блок зміг-би активно впливати як на "іранский процес" так і на чорноморські політичні процеси, нейтралізувати Румунію (що небезпечна для України), забезпечити стабільність на південному Кавказі і посилити економіки країн-учасник проекту (наприклад Грузія має потужності для виробництва військових літаків, Україна має науковий потенціал для створення літаків, а Азербайджан має ресурси для фінансування проектів по літакобудуванню).

   
   "Вишеградська четвірка" - подібна до ГУАМ організація, що включає Польщу, Чехію, Словаччину і Угорщину. У разі приєднання групи ГУАМ до "Вишеграду" Україна мала-б можливість впливати на глобальну політику в цілому - оскільки це-б дозволило "закрити" на собі простір від Балтики до Чорного моря - у такій ситуації газові шантажи Росії не мали-б ніякого сенсу (у свій час польський Президент пропонував створення "Енергетичного НАТО", але тоді польська ініціатива не була почута), це-б дозволило диверсифікувати постачання енергоресурсів, змогло-б збільшити промислове виробництво в Україні (для колосального по об"ємам ринку Польщі) а головне дати поштовх до подальшого розвитку ВПК України у рамках альянсу (не секрет, що у України найбільший потенціал усередині гіпотетичного альянсу). Окрім того жоден з учасників не міг-би диктувати умови Україні - оскільки наша-б країна була-юб тут наймогутнішою силою. Загальні військові сили склали-б більше 600.000 чоловік - з великим потужними виробничими можливостями усього спектру військової техніки та озброєння, з загальним ВВП країн-учасниць понад 1,5 трлн доларів. При всьому тому, що кожна країна мала-б свої мотиваційні причини для вступу у подібний військово-політично-економічний альянс.
Для Грузії, Азербайджана, Угорщини, Молдови, Чехії і Словаччини - це безумовно гарантування стабільності в регіоні (усі ці країни так чи інакше мають деякі проблеми із сусідами), а для України і Польщі (окрім гарантування безпеки) - це посилення власної ваги на світовій геополітичній арені.

   Ймовірним учасником подібного геополітичного проекту стає Білорусь (з огляду на недружні дії Росії) та країни Прибалтики (що історично зацікавлені в регіональному альянсі).
  

В Днепропетровске карманный вор из травматического оружия ранил трех милиционеров.

Как сообщили в милиции, инцидент произошел на площади Петровского перед Центральным железнодорожным вокзалом во время проведения оперативно-розыскной операции сотрудниками уголовного розыска городского управления внутренних дел.

Стрельба происходила в людном месте. Милиционеры, прикрывая прохожих, не смогли применить в ответ табельное оружие.

Один из милиционеров получил ранение брюшной полости, двое других – предплечья и ног. К преследованию злоумышленника присоединлись сотрудники Управления милиции на Приднепровской железной дороге.

Через несколько минут карманный вор – 27-летний житель Днепропетровской области - был задержан. Травматическим оружием он владел незаконно, пишет УНИАН.

                                                                                                                                           www.oboz.ua

   Да ненормальная конечно вещь, но всё-же вроде ничего необычного...

   Да только имел сегодня разговор со знакомым, который рассказал эту историю абсолютно по-иному:

   Милиции там и в помине не было - обезоруживали злоумышленника местные водители маршруток и случайные прохожие, которые повалив его на землю ещё некоторое время "попинали" психа. Милиция прибыла минут через 5 после происшествия - "посветилась" на камерах, "попиарилась" и ушла. И ранены вовсе не сотрудники милиции.

   Ну и кому верить?

   Есть очевидцы, готовые подтвердить ту, или иную версию?

   Потому, что ежели прав мой знакомый, а не милиция - то в очень хреновой стране с властью "полных праФФисиАналов" живём... Профи в области PR и вранья.

 

Как Вы считаете - должна-ли стать Украина на защиту своих братьев-белорусов???

За часів Російської імперії українці заселили землі Поволжя, назвавши його "Жовтим клином", землі Кубані - назвавши її "Малиновим клином", землі Півночі Казахстану назвавши цей край "Сірим клином". В 1932-33-му роках саме тут (як і в Великій Україні) розпочався страшний голод - на землях, заселених українцями... Ініціатором Голодомору окрім Сталіна був і його вірний прибічник - Лазар Каганович...

А каков-бы был Твой выбор?