хочу сюда!
 

Женя

38 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 33-40 лет

Заметки с меткой «дунай»

Експедицію у дельті Дунаю успішно завершено


З 6 по 8 листопада 2018 року тривала спільна річкова науково-дослідна експедиція «Дунай –2018», яка завершила цикл досліджень морського і річкового середовища, запланованих у поточному році. Під час експедиції державна установа «Держгідрографія» разом з державною установою «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» вивчали акваторії гирла Бистре, Очаківського гирла і Соломонова рукава дельти Дунаю.

Учасники експедиції провели комплексні гідрографічні, гідроакустичні, гідрологічні та міжнародно-правові дослідження у рамках науково-дослідних робіт, що внесені до відповідних планів на 2018 рік вказаних державних установ.

Заплановані експедиційні дослідження на окремих ділянках акваторії р. Дунай зумовлені необхідністю отримання нових детальних гідроакустичних та геоморфологічних даних про рельєф дна, виявлення навігаційних небезпек, а також затонулих об’єктів, в тому числі замулених та малорозмірних.

Серед основних завдань вказаних гідроакустичних досліджень важливе місце займав аналіз характеру та динаміки основних факторів седиментації дистанційними методами. Актуальність дослідження цих процесів визначається недостатньою вивченістю особливостей літологічних типів донних осадів та факторів закономірності їх розповсюдження, що має вплив на характеристики змін рельєфу дна.

Отримані гідроакустичні дані та побудовані відповідні геоморфологічні інформаційні моделі дна з урахуванням їх структурних і літологічних характеристик доповнять інформаційну базу банка океанографічних даних.

Проведення гідрографічних досліджень дозволило уточнити та підтвердити сучасний стан окремих діляноксуднового ходу р. Дунай, виявити загальний рельєф дна річкового русла, установити характер і розташування навігаційних небезпек.

Спільні комплексні гідрографічні та гідроакустичні дослідження виконувались в дельті Дунаю з метою:

- створення безпечних умов судноплавства на внутрішніх водних шляхах України загальноєвропейського значення;

- отримання сучасних гідрографічних даних з внесенням їх до спільного банку океанографічних даних Мінінфраструктури та НАН України;

- вивчення та моніторингу навігаційного стану зазначених акваторій р. Дунай;

- побудови відповідних геоморфологічних інформаційних моделей для різних ділянок дна з урахуванням їх структурних і літологічних характеристик. 

Матеріали експедиційних досліджень, після подальших теоретичних узагальнень, будуть використані в процесі коректури річкових карт, посібників для плавання тощо.

Під час експедиції також було продовжено процес удосконалення методології та організації проведення спільних річкових (морських) досліджень з використанням спеціалізованих суден державної установи «Держгідрографія» Мінінфраструктури України, зокрема: малого гідрографічного судна «Шляховик» та малого гідрографічного катера «Гідрограф-3», з використанням технічних засобів дослідження морського середовища вказаної установи (зокрема, багатопроменевий ехолот) і державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» (мобільний гідроакустичний комплекс).

У ході виконання науково-технічних завдань експедиції «Дунай – 2018» також виконувалось калібрування використовуваних вимірювальних приладів, а саме мобільного гідроакустичного комплексу (в складі якого: гідролокатори бокового огляду ГБО-50 та ГБО-100МП) та багатопроменевого ехолоту Sea Bat 7101.

Частина спільних експедиційних досліджень проводилася на суміжних із Дунайським біосферним заповідником ділянках за погодженням із науковим керівництвом згаданого заповідника.

«Ми виконали третю в 2018 році спільну науково-дослідну експедицію, яка вивчала акваторії гирла Бистре, Очаківського гирла і Соломонова рукава дельти р. Дунай. Наша головна практична мета – це безпека судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, яка в тому числі забезпечується сучасними даними для формування гідрографічного фрагмента банку океанографічних даних Мінінфраструктури та НАН України.

Враховуючи підсумки засідання Робочої групи з технічних питань Дунайської комісії, що відбулося у жовтні ц.р., де, зокрема, розглядалося питання адаптації Основних положень плавання по Дунаю, додатково до виконання запланованих наукових експедиційних досліджень керівництвом державної установи «Держгідрографія» був здійснений контроль за технічним станом берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання на українській дільниці річки Дунай відповідно до рекомендацій зазначеної Комісії.

При підготовці до проведення спільних експедиційних досліджень був виконаний міжнародно-правовий аналіз особливостей навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на прикордонних дільницях річки Дунай та досліджено правовий режим судноплавства в дельті Дунаю, що належить до внутрішніх водних шляхів загальноєвропейського значення» – коментує в.о. начальника ДУ «Держгідрографія», кандидат юридичних наук Олександр Щипцов.

Нагадаємо, що впродовж 2018 року представники державних установ «Держгідрографія» та «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» провели дві спільні комплексні науково-дослідні експедиції: «Дніпро – 2018» та «Чорне море – 2018».

Мінінфраструктури працює над проектом каналу Дунай – Чорне море



23 жовтня 2018 року під головуванням заступника Міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка відбулась нарада щодо реалізації проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». У нараді також взяли участь голова правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий, представники АМПУ, філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

Учасники наради обговорили економічну доцільність реалізації проекту, стан гідротехнічних споруд та можливість виконання робіт в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівні.

Юрій Лавренюк зазначив, що реалізація проекту можлива лише після врегулювання питань в рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо):
«Роботи на річковій ділянці р. Дунай, а саме – днопоглиблення річкових перекатів – це роботи на прикордонних водах, які регламентуються окрім Конвенції Еспо, також двостороннім Договором між Урядом України та Румунією. Саме тому та враховуючи рішення 7-ої наради сторін Конвенції Еспо (13-16.06.2017, м. Мінськ, Республіка Білорусь), Міністерством інфраструктури прийнято рішення про виконання Дорожньої карти для приведення проекту глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море в повну відповідність Конвенції Еспо. З огляду на це, Адміністрація морських портів України має розпочати підготовку нового техніко-економічного обґрунтування проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». Після чого Українська сторона проінформує Румунську сторону про заплановану діяльність відповідно до вимог Конвенції Еспо».
Заступник Міністра повідомив, що за результатами підготовки ТЕО буде визначено найбільш сприятливий варіант створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти р. Дунай, який буде відповідати інтересам держави і буде можливим в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівні.
«Ресурси та потенціал портів Рені та Ізмаїл величезний і ми маємо використовувати його на повну потужність. Днопоглиблення в каналі дасть можливість розвитку портів, залученню нових вантажів та створить всі необхідні умови для розвитку конкуренції українських портів із румунськими», – підкреслив Юрій Лавренюк.

Грузооборот Измаильского порта за І полугодие вырос на 18,6%

Объем грузооборота Измаильского морского порта (Украина) за январь-июнь 2018 года составил 2,73 млн тонн, что на 18,6% превышает показатель аналогичного периода прошлого года, передают «Порты Украины» со ссылкой на данные Администрации морских портов Украины (АМПУ).

Перевалка экспортных грузов выросла на 32,1% - до 1,98 млн тонн, транзитных - на 9,3% до 689,16 тыс. тонн. Переработка импортных грузов сократилась на 48,9% - до 54,71 тыс. тонн. Перевалка грузов во внутреннем сообщении составила 2,73 тыс. тонн.

Переработка наливных грузов увеличилась на 68,5% - до 83,78 тыс. тонн. Перевалка сыпучих грузов увеличилась на 19,4% - до 2,52 млн тонн. Переработка тарно-штучных грузов сократилась на 11% - до 126,96 тыс. тонн.

Измаильский морской порт расположен в акватории Килийского устья реки Дунай. Количество грузовых причалов — 24, длина грузового причального фронта — 2,696 километра. Согласно реестру АМПУ, единственным оператором порта является ГП «Измаильский морской торговый порт».

Измаильский морпорт в 2017 году сократил грузооборот в сравнении с 2016 годом на 10,3% — до 5,097 млн тонн. Удельный вес порта в грузообороте морпортов Украины составил 3,8% против 4,3% в 2016 году.

У Рені обговорили перспективи Дунайських портів



16 травня губернатор Одеської області Максим Степанов провів у Рені виїзну нараду за участю голови Одеської обласної ради Анатолія Урбанського, голови ДП «АМПУ» Райвіса Вецкаганса, його заступника В'ячеслава Вороного, начальника служби автодоріг в Одеській області Олега Вариводи, представників транспортної інспекції «Укртрансбезпека», а також керівників райдержадміністрацій півдня області та дунайських портів. Тема зустрічі: ремонт та будівництво доріг на півдні області – у тому числі, М-15 та об'їзної автодороги в обхід Рені, розвиток дунайських портів.

Максим Степанов, Анатолій Урбанський і Райвіс Вецкаганс відвідали Ренійський морський порт і обговорили план дій щодо його реанімації. На даний час Ренійський порт зазнає серйозних економічних збитків. Порт перевалює в основному молдовське зерно, білоруські добрива і зріджені гази, однак більшу частину часу підприємство простоює.

На думку Максима Степанова і Райвіса Вецкаганса, зміни, які потрібно внести на законодавчому рівні, дозволять розширити можливості інвестування для всіх державних стивідорних компаній, які на даний момент зазнають збитків.

Губернатор пообіцяв, що програма розвитку дунайських портів буде презентована під час інфраструктурного форуму в Одесі 31 травня, спільно з міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном.


Під час візиту губернатора відбулася презентація проекту Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року, зокрема портів Рені та Ізмаїл, також присутні обговорили перспективи розвитку дунайських портів. Максим Степанов зауважив, що Одеська область є одним з головних учасників реалізації величезного транспортного потенціалу Дунаю. Це розвиток річкового флоту, будівництво нових автомобільних доріг та поромних переправ, що в цілому призведе до значних позитивних соціально-економічних трансформацій у регіоні. Також обговорювалися питання розвитку автодорожнього, залізничного і водного сполучень, забезпечення інфраструктурного та соціально-економічного розвитку регіону.

На нараді з питань формування комплексного розвитку морських портів Придунав’я Українське Дунайське пароплавство представляв радник голови Правління з питань стратегії та розвитку ПрАТ «УДП» Микола Чорний.

У рамках заходу Микола Чорний також провів ряд зустрічей – з головою Кілійської районної адміністрації Наталею Пятун, начальником управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації Юрієм Кононенком, депутатом Одеської обласної ради, головою депутатської групи «Стратегія ЄС для Дунайський регіону» Юрієм Масловим.

Наталя Пятун і Микола Чорний обговорили перспективи роботи Кілійського суднобудівно-судноремонтного заводу, а також співпраці Українського Дунайського пароплавства з навчальними закладами Кілії, які готують фахівців для морської галузі.


Юрій Кононенко зауваживши на транспортному потенціалі дунайського регіону, запевнив, що Одеська обласна державна адміністрація в особі управління транспортно-комунікаційної інфраструктури цілком підтримує Українське Дунайське пароплавство в прагненні залучити іноземних туристів до дельти Дунаю та Ізмаїла.

З Юрієм Масловим Микола Чорний обговорив питання нарощування транспортного потенціалу Дунаю, створення транспортно-логістичних кластерів, а також захисту інтересів України на Дунаї державними органами влади.

Еще треть дамбы острова Репида на Дунае ушла под воду

Порядка 30% аварийного участка дамбы на 108 км Дуная под воду ушло во время весеннего паводка. Таким образом в самом узком месте ширина гребня насчитывает теперь всего два с половиной метра. Такую информацию предоставил начальник Дунайского бассейнового управления водных ресурсов Юрий Махненко.

"Насколько мне известно, ни в областном, ни в районном, ни в государственном бюджете деньги на 108 км в этом году не предусмотрены. Но глава Одесской обладминистрации обещал решить вопрос о выделении денег из резервного фонда Кабмина в части предотвращения техногенной катастрофы в связи с разрушением аварийных участков дамб, в том числе и на 108 км. Сейчас мы занимаемся актуализацией проектно- сметной документации по всем аварийным участкам, в том числе и по 108 км Дуная. На сегодняшний день это единственный объект, по которому есть полная проектно- сметная документация с экспертизой 2017 года. Однако некоторые параметры в ней уже устарели, в частности, зарплаты. То есть смету необходимо будет пересчитывать", - добавил руководитель.

Отметим, что еще в конце 2015 года Измаильская райадминистрация подняла вопрос спасения острова Репида, 

Напомним, что проектная стоимость работ по строительству дублирующей дамбы протяженностью 400 метров на 108 км Дуная составляет 5 млн 189 тыс.

В июле 2017 г. специалисты смогли на время оттянуть затопление острова.

Українське Дунайське пароплавство: підсумки І кварталу 2018



Перший квартал 2018 року характеризується сприятливими навігаційними умовами на Дунаї, на відміну від мілководдя 2016 року, а також льодової обстановки 2017 року. У січні-березні обсяг перевезень вантажів річковим балансовим і оперованим флотом УДП склав 614,4 тис. тонн, за аналогічний період 2017 року – 380,1 тис. тонн, у 2016 році – 385,3 тис. тонн.

У 2018 році значно збільшився обсяг перевезень експортних вантажів (I кв. – 500,4 тис. тонн, 2017 р. – 193,3 тис. тонн, 2016 р. – 243,9 тис. тонн), але зменшилися вантажоперевезення між іноземними портами (2018 р. – 172,9 тис. тонн, 2017 р. – 268 тис. тонн, 2016 р. – 227,5 тис. тонн). Основними були перевезення в експорті масових навалочних вантажів – це залізорудна сировина, вугілля, кокс для меткомбінатів Hesteel Serbia Iron & Steel llc (Сербія), та ArcellorMittal Галац (Румунія). Перевозилися й інші традиційні вантажі – металопродукція, сіль, феросплави, добрива тощо – з Ізмаїла та Рені до портів дунайських країн.

Варто зауважити, що цьогоріч в І кварталі в ремонт річкового флоту було вкладено 16,1 млн. грн., тоді як у 2016 р. – 7,5 млн. грн., у 2017 р. – 14,7 млн. грн. Планується, що в 2018 році буде відремонтовано річкового флоту на 87,2 млн. грн.

У першому кварталі 2018 року витрати на ремонт пасажирського флоту склали 10,4 млн. грн., у 2016 р. – 0,5 млн. грн., у 2017 р. – 3,3 млн. грн. Значне збільшення витрат у поточному році обумовлено введенням в експлуатацію теплохода «Волга», модернізацією систем очищення стічної води з використанням інноваційних мембранних фільтрів на теплоходах «Молдавія» та «Україна», а також відновленням кают на теплоході «Молдавія», які у травні 2017 року постраждали під час аварії.

Хоча фінпланом у першому кварталі поточного року передбачено збиток 9,1 млн. грн., пароплавство завершило цей період зі збитком у розмірі 3,9 млн. грн. (у 2017 р. збиток склав 22,4 млн. грн., у 2016 р – 3,7 млн. грн.). Такий збиток не є критичним, традиційно перший квартал року для УДП є планово збитковим. Поточний стан фрахтового ринку за відсутності будь-яких форс-мажорних обставин і пожвавлення зернового ринку в дунайських країнах дозволяють розраховувати на прибуткову роботу до кінця року.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

Українське Дунайське пароплавство: підсумки І кварталу 2018

Перший квартал 2018 року характеризується сприятливими навігаційними умовами на Дунаї, на відміну від мілководдя 2016 року, а також льодової обстановки 2017 року. У січні-березні обсяг перевезень вантажів річковим балансовим і оперованим флотом УДП склав 614,4 тис. тонн, за аналогічний період 2017 року – 380,1 тис. тонн, у 2016 році – 385,3 тис. тонн.

У 2018 році значно збільшився обсяг перевезень експортних вантажів (I кв. – 500,4 тис. тонн, 2017 р. – 193,3 тис. тонн, 2016 р. – 243,9 тис. тонн), але зменшилися вантажоперевезення між іноземними портами (2018 р. – 172,9 тис. тонн, 2017 р. – 268 тис. тонн, 2016 р. – 227,5 тис. тонн). Основними були перевезення в експорті масових навалочних вантажів – це залізорудна сировина, вугілля, кокс для меткомбінатів Hesteel Serbia Iron & Steel llc (Сербія), та ArcellorMittal Галац (Румунія). Перевозилися й інші традиційні вантажі – металопродукція, сіль, феросплави, добрива тощо – з Ізмаїла та Рені до портів дунайських країн.

Варто зауважити, що цьогоріч в І кварталі в ремонт річкового флоту було вкладено 16,1 млн. грн., тоді як у 2016 р. – 7,5 млн. грн., у 2017 р. – 14,7 млн. грн. Планується, що в 2018 році буде відремонтовано річкового флоту на 87,2 млн. грн.

У першому кварталі 2018 року витрати на ремонт пасажирського флоту склали 10,4 млн. грн., у 2016 р. – 0,5 млн. грн., у 2017 р. – 3,3 млн. грн. Значне збільшення витрат у поточному році обумовлено введенням в експлуатацію теплохода «Волга», модернізацією систем очищення стічної води з використанням інноваційних мембранних фільтрів на теплоходах «Молдавія» та «Україна», а також відновленням кают на теплоході «Молдавія», які у травні 2017 року постраждали під час аварії.

Хоча фінпланом у першому кварталі поточного року передбачено збиток 9,1 млн. грн., пароплавство завершило цей період зі збитком у розмірі 3,9 млн. грн. (у 2017 р. збиток склав 22,4 млн. грн., у 2016 р – 3,7 млн. грн.). Такий збиток не є критичним, традиційно перший квартал року для УДП є планово збитковим. Поточний стан фрахтового ринку за відсутності будь-яких форс-мажорних обставин і пожвавлення зернового ринку в дунайських країнах дозволяють розраховувати на прибуткову роботу до кінця року.

Румыния одобрила открытие ПП на переправе Исакча-Орловка

Правительство Румынии одобрило открытие пограничного пункта Исакча (Румыния) – Орловка (Украина).

Как сообщает "Интерфакс-Украина", соответствующий документ, подписанный премьер-министром Румынии Виорикой Дэнчилэ, обнародовал заместитель председателя Одесского областного совета Юрий Димчогло.

"Это заслуга общей командной работы Мининфраструктуры и МИД Украины, а так же Одесского облсовета и обладминистрации", - прокомментировал он решение.

Согласно документу, на территории пограничного пункта также разместится румынская таможня.

Как сообщалось, строительство паромных комплексов Измаил-Тульча (Румыния) и Орловка (Ренийский район Одесской области) - Исакча в декабре 2013 года было внесено в концепцию Государственной целевой региональной программы развития украинского Придунавья на 2014-2017 года.
Планируемая мощность переправы - 170 тыс. единиц легкового и грузового транспорта в год.

Проект строительства паромной переправы через Дунай в этом месте обсуждается с 1998 года. Принципиальная договоренность о строительстве переправы между Румынией и Украиной была достигнута в 2006 году.

Усть-Дунайский морской порт в 2017 перевалил всего 54 тыс. тонн


Усть-Дунайский морской порт на Дунае в Одесской области перевалил в 2017 году 54,2 тыс. тонн грузов, что в 2,13 раза больше показателей 2016 года (25,4 тыс. тонн). Об этом свидетельствуют данные Администрации морских портов Украины.

Основную долю обработанных грузов составило зерно – 33 тыс. т. Кроме того, портовики перевалили 17, 2 тыс. т нефтепродуктов и 4 тыс. т удобрений.

Практически все обработанное зерно шло на экспорт (32,2 тыс. т). Еще 4 тыс. т грузов были импортированы (удобрения). Нефтепродукты (17,2 тыс. т) и небольшая партия зерна (0,7 тыс. т) перевалены во внутреннем сообщении.

Всего в морских портах Украины в 2017 году было обработано 132,5 млн т грузов. Таким образом, доля Усть-Дунайского порта составила 0,04%.

Администрация морских портов отмечает, что порт Усть-Дунайск имеет два грузовых района – морской и речной. В морском районе причалы как гидротехнические сооружения отсутствуют.

Источник: ПрАТ "УДП"

Сегодня на Дунае

По оперативным данным, в 2017 году речным флотом ЧАО «УДП» отгружено 2 млн. 368 тыс. тонн. И если в экспортном направлении отгружено на 74 тыс. тонн больше, чем в 2016-м, то перевозки между иностранными портами (МИП) уменьшились на 180 тыс. тонн, в основном из-за обвала зернового рынка. Так, в четвертом квартале 2016 года было перевезено 209 тыс. тонн зерновых грузов, а за соответствующий период 2017 года – всего 67 тыс. тонн.

Одна из причин падения зернового рынка – неурожай в Сербии, а также снижение цен на мировом рынке, – отмечает начальник отдела эксплуатации речного флота Александр Викторович Назаренко. – В этой связи производители придерживают зерно до стабилизации цен. По прогнозу специалистов, оживление зернового рынка, а следовательно, и перевозок в МИПе, следует ожидать не раньше апреля.

Сокращение объемов грузоперевозок, погашение кредитных обязательств пароходства, взятых в начале 2017 года, завершение пассажирской навигации, а значит, отсутствие поступлений фрахта, затраты на подготовку всех четырех пассажирских судов к следующей навигации, рост цен на топливо, ремонт флота, – все эти составляющие не могут не сказаться на финансовой стороне деятельности пароходства.

Тем не менее, несмотря на имеющиеся сложности, экипажам пассажирских судов полностью выплачена задолженность по инвалюте за сентябрь. Началась выплата по остаткам октября и начала ноября. Также разработан график погашения валютной задолженности морякам транспортного флота.

В 2018 году трудовую вахту открыл теплоход «Оренбург». На прошлой неделе в рейс отправили три каравана, 9 января оформил отход «Механик Синилов», до конца недели уйдут еще три судна. В настоящее время на линии находятся 14 караванов, это немного, но все они обеспечены работой.

По состоянию на 10 января отгружено 58 тыс. тонн, прогноз месяца – 232 тыс. тонн. Есть основание говорить о том, что эти объемы выполнимы. Прежде всего, после новогодних праздников в Европе возобновилась деловая активность, начали поступать заявки на перевозки в МИПе. Так, по Австрии получены заявки на перевозку 4 тыс. тонн удобрений, работаем по Венгрии – заявлены 5 тыс. тонн зерна, из Хорватии 13 тыс. тонн удобрений, по Болгарии 5 тыс. тонн жмыхов и т.д.

Кроме того, украинская железная дорога выделяет достаточно вагонов. На данный момент в пути в сторону Измаила следует около 24 тыс. тонн грузов. Так что загрузка есть. До конца января планируем отправить в рейс 15 караванов.

Источник: сайт УДП

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая