хочу сюда!
 

Oly

33 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 33-43 лет

Заметки с меткой «румунія»

Ініціатива Олега Мусія щодо конфіскації майна отримала...

Ініціатива Олега Мусія щодо конфіскації майна отримала потужну громадську підтримку


Законопроект Олега Мусія про конфіскацію майна у мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей, що отримали російське громадянство, несподівано став лакмусовим папірцем та виявив лицемірів-зрадників у країні. Прикро спостерігати, як Георгій Тука, Ірина Суслова, Борислав Береза тощо в унісон з російськими ЗМІ назвали цей законопроект неетичним та дискримінаційним. Таким чином видатні представники Верховної Ради та Кабміну в черговий раз продемонстрували своє небажання будь-яким чином відповідати на окупаційні дії Росії на Донбасі. Насправді законопроект пропонує досить жорсткий, але ефективний захід щодо впливу на агресора та тих, хто йому сприяє через отримання російських паспортів.

Незважаючи на те, що багато хто з журналістів та політиків бездумно охрестили ініціативу Мусія антигуманною, суспільство в цілому продемонструвало готовність до застосування описаних у законопроекті мір. Більш того, громадяни вже зажадали їх посилити, зокрема, запропонували впровадити конфіскацію майна у мешканців інших прикордонних районів, які отримали громадянство Польщі, Угорщини, Румунії та Молдови.

Враховуючи, що своєю політкоректністю та дипломатичністю політики протягом п'яти років не можуть відновити територіальну цілісність, складно не погодитися з виправданістю хворобливих, але ефективних заходів із захисту державного суверенітету.

Ситуація у Закарпатті, Буковині, Бессарабії та Львівщині, дійсно, завжди залишається дуже не передбаченою. У будь-який момент у польських, румунських та угорських реваншистів-популістів може виникнути ідея повернути території, що їм раніше належали. У такому разі сотні тисяч виданих в Україні паспортів лише зіграють їм на руку. Мусій та прихильники його ідеї пропонують, врешті-решт, вирішити цю проблему. Позбавлення громадянства України та наступна конфіскація майна стануть серйозним покаранням для володарів "подвійного громадянства". Судячи з неефективності боротьби СБУ з роздачею угорських та російських паспортів, законопроект обов'язково повинен бути розглянутим і якомога скоріше випробуваним хоча б у межах експерименту. По-перше, це зараз єдиний спосіб швидко напоумити мешканців прикордонних областей та підвищити рівень їх громадянської відповідальності, а по-друге, у складній економічній ситуації конфіскація майна - непогана можливість поповнити місцеві бюджети.

Залишається сподіватися, що влада прислухається до громадської думки, все-таки визнає загрозу паспортної експансії на кордонах України та погодиться їй протидіяти. Законопроект Мусія, звичайно, не ідеальний, але невеличкі доробки у вигляді поширення його дії на володарів паспортів сусідніх держав у Закарпатті, Львівщині, Буковині та Бессарабії якраз зроблять його більш справедливим та ефективнішим.

Депутати від БПП: Польщу та Румунію змусять відмовитися від пасп

Будь-яка зміна влади в нашій країні - захоплююче явище. Відразу спливають численні схеми чиновників, що йдуть, та таємні домовленості, які впливають на життя мільйонів українців. Не обійшлось без цього і після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського. Крім внутрішніх проблем, якими буяє українська політика, виявилися підкилимні домовленості порошенковських депутатів щодо громадянств Польщі та Румунії, що надаються українцям. Проблема, зрозуміло, гостра, однак у разі її рішення представники влади, яка йде, діяли поза рамками правового поля, більш того значною мірою погіршили образ України в очах європейців.

Зокрема, українські парламентарії вели перемовини з екс-послом США Марі Йованович про можливий тиск на Варшаву і Бухарест, а також анулювання паспортів Польщі та Румунії, виданих українцям після подій на Майдані у 2014 році. Про це стало відомо з листування Мустафи Найєма з Марією Іоновою. Завдяки діяльності свого комітету у Верховній Раді, вони дійсно могли брати участь у подібних перемовинах.

Наприкінці квітня Росія почала видавати свої паспорти на окупованих територіях, що викликало вельми негативну реакцію з боку світової спільноти і, зрозуміло, України. У Москві вказали на те, що подібна практика застосовується в усьому світі. Відомо, що мешканці України активно отримують громадянство Румунії, Угорщини, Польщі та інших європейських держав. Це пропагандистський аргумент не дозволив прихильникам нашої країни в Європі адекватно відреагувати та домогтися впровадження нових санкцій. У разі, якщо Польща та Румунія, хай навіть під тиском Вашингтона, визнають видані їм паспорти недійсними, Росії залишиться або припинити видачу громадянства сепаратистам ЛДНР, або в черговий раз показати себе агресором. Втім, рядовим українцям, як і новій владі ці ігри вряд чи чимось допоможуть.

Складно підрахувати, скільки українців за п'ять років правління Порошенка встигло отримати громадянство Польщі та Румунії. За визнанням Павла Клімкіна, масштаби загрозливі, і тепер всім цим людям загрожує втрата роботи в Європі та будь-яких перспектив. Більш того, команда Зеленського, що прийшла до влади після президентських виборів, незабаром зіткнеться з гнітючим фактом - сусідні країни завдяки діям попередників почнуть ставитися до України ледве не вороже. Втім, судячи з листування, цієї миті переговори призупинені та розмовлятимуть американці вже з новою владою України, а чи ризикне Зеленський йти на вибори у Раду з таким провокаційним багажем поки судити важко.

Паром из Орловки в Исакчу откроют весной 2019 года

Паромное сообщение между Одесской областью Украины и Румынией планируют открыть весной 2019 года

Заканчивается оборудование новой переправы из Орловки (Одесская область, Украина) в Исакчу (Румыния) через Дунай. Как передает Odessa1, паромное сообщение планируют открыть весной 2019 года.

Переправа паромом одного легкового автомобиля будет стоить 10 евро, стоимость пассажирского билета – 1 евро.

Открытие переправы переносилось уже неоднократно - запуск анонсировали на май 2018 года, на 2015 год, а изначально — на 2014 год, потом с осени 2018 года на начало 2019 года.

На переправе будут работать четыре парома с осадкой 1,5 м. Расстояние между украинским и румынским берегами на переправе составит не более 900 м.

Видача молдовських паспортів українцям вигідна Румунії

Сьогодні у України є всі підстави побоюватися за свою територіальну цілісність. Йдеться не тільки про втрату контролю над територіями на сході країни, але також і про загрозу з заходу, яка останнім часом стає все очевиднішою. Не є таємницею, що ослаблена війною Україна здається ласим шматочком для деяких сусідів, які вже давно претендують на солідну частину наших територій, а саме для Угорщини, Польщі, Румунії, а тепер ще й Молдови. І хоча ці країни не заявляють про свої територіальні амбіції прямо, перші тривожні дзвінки вже пролунали.

Скандал щодо видачі угорських паспортів громадянам України в Закарпатській області викликав бурхливу реакцію в суспільстві та ЗМІ, після чого послідувала правомірна та жорстка реакція з боку української влади. Угорщина отримала відсіч і переконливе попередження, що Україна готова захищати свої території і своїх громадян і її не вдасться обдурити чи залякати. Однак, як виявилося, інцидент в Закарпатті був лише початком. Слідом за Угорщиною потягнулися й інші країни, які жадають українських територій. Кільце навколо України почало замикатися.

Так із нещодавнього листа народного депутата Верховної Ради Максима Бурбака стало відомо, що аналогічні події відбуваються і в Чернівецькій області, де також були зафіксовані чисельні випадки видачі українцям іноземних паспортів, але тепер вже молдовських. За словами нардепа, процедура надання молдовського громадянства була дуже схожа на ту, що була в Закарпатті: під час урочистої церемонії українцям пропонували присягнути на відданість новій вітчизні та просили зберегти це в таємниці. Бурбак також підкреслює, що, представники обласної державної адміністрації знали про ці події, але з їхнього боку не було вжито жодних заходів. А це в свою чергу викликає певні сумніви в лояльності місцевих керівників до української держави.

Але чи була роздача паспортів ініціативою виключно молдовської сторони? Очевидно, Молдова не зважилася б на такий крок, якщо б вона завчасно не заручилася підтримкою ззовні. В іншому випадку іі претензії на частину Бессарабії та Північну Буковину, які належать Україні, поставили б під сумнів незалежність самої Молдови та спровокували б загострення старого територіального конфлікту з Румунією, яка вважає молдовські території своїми та мріє її повернути. Саме Румунія, на думку деяких експертів, підштовхнула Молдову до роздачі молдовських паспортів в Чернівецькій області. Очевидно, що Румунська сторона все ще не відмовилася від ідеї повернути території, які були відібрані у неї відповідно до Пакту Молотова-Ріббентропа, і більш того використовує ситуацію, яка склалася, щоб збільшити їх. Саме для цього вона підбурює Молдову до загарбницької політики. В спрощеному вигляді ця схема нагадує відгодівлю худоби перед забоєм. Але доти спільні інтереси змушують противників об'єднатися проти України, що фактично погрожує їй війною на декілька фронтів.

В подібній ситуації українська влада зобов'язана захистити територіальну цілісність та суверенітет України. Однак для цього перші особи держави повинні відкинути м'яку добросусідську риторику та перейти до більш рішучих та жорстких дій. У цьому зв'язку пропозиція Бурбака щодо законодавчої заборони подвійного громадянства в Україні заслуговує всебічну підтримку і може зіграти важливу роль у вирішенні ситуації. Відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів, і зараз важливо показати здатність українського народу об'єднуватися для захисту своєї країни.

Навіщо частину флоту УДП ми переводимо під прапор Словаччини?

ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” реалізує програму щодо переведення частини комерційного флоту під прапор Словаччини з тим, щоб зайти на ринок перевезення вантажів з/до портів Румунії. Це дасть додаткові можливості для збільшення вантажопотоків компанії. Потреба зміни прапора України на прапор однієї з країн ЄС обумовлена незручним законодавством Румунії.

“У портах Румунії флот під українським прапором, втім, як і іншої держави, яка не є членом Євросоюзу, не має права на завантаження/розвантаження (в порту Констанца заборона діє тільки на завантаження). Водночас, в українських портах румунський флот обслуговується безперешкодно”, – розповіла прес-секретар УДП Алена Ходарченко в корпоративній групі компанії в Facebook.
Вона розповіла, що проблему “третього прапора” представники УДП разом з Мінінфраструктури піднімали багато років, проте вирішити її не вдалося. Питання обговорювалося неодноразово і на міжнародному рівні – постійну роботу в цьому напрямку веде Дунайська комісія.

При цьому з порту Констанца і назад здійснюється великий обсяг перевезень по Дунаю – і УДП зацікавлена в збільшенні свого представництва на цьому ринку.
“У Румунії діють внутрішні закони, які обмежують участь “третього прапора” як в міжнародних, так і внутрішніх (каботажних) перевезеннях вантажів. У разі якщо Украинское Дунайское пароплавство переведе частину флоту під прапор Словаччини або іншої держави ЄС, обсяг вантажоперевезень можна буде істотно збільшити за рахунок зворотного завантаження суден, що заходять в порт Констанца. Також є ймовірною участь флоту УДП у перевезеннях вантажів “на короткому плечі” з порту Ізмаїл в порт Галац і назад”, – зазначила Ходарченко.
Вона також підкреслила, що зміна прапора не призведе до виведення флоту з балансу УДП – усі судна залишаться у підприємства.
“Перехід під прапор Словаччини не пов’язаний з відчуженням флоту з балансу підприємства або з власності держави Україна, яка володіє 100% акцій Українського Дунайського пароплавства. У той же час такий крок економічно доцільний і дозволить судноплавній компанії істотно збільшити обсяг вантажоперевезень”, – сказала вона.

ЄС модернізує залізницю до порту Констанца


Єврокомісія виділить 1,3 мільярда євро на розвиток залізничної інфраструктури до румунського порту Констанца. Про це повідомив офіційний представник Єврокомісії Маргарітіс Схінас.

Головний конкурент портів Великої Одеси, Констанца планує модернізувати залізничний коридор від міста Куртич на кордоні між Румунією та Угорщиною до порту на Чорному морі. Саме Констанца завдяки розташуванню в Євросоюзі і більш низьким тарифним ставкам в значній мірі “перехоплює” транзитний вантажопотік з Чорного моря до країн Євросоюзу.

“Будуть модернізовані 13 залізничних станцій. Будуть покращені системи сигналізації та інформування пасажирів. Будуть побудовані мости і тунелі”, – повідомив чиновник.

Головною метою проекту буде значне збільшення швидкості і безпеки руху на залізничному транспорті на ділянці між румунськими містами Куртич і Сімер.


Констанца – найбільший морський порт Румунії, і серйозний конкурент для українських гаваней в боротьбі за транзит. Порт оперує 140 причалами загальною протяжністю 28,5 км, крім того має наддовгий подвійний хвилеріз довжиною 14 км, має територію в 1313 га і акваторію в 2613 га. Для порівняння, акваторія порту Одеси становить 220 га, Іллічівська – 480 га, порту Південний – близько 600 га. Довжина причальної лінії в Одесі – лише 9 км, в Іллічівську – 5 км, в Південному – 2,3 км.

Поступаються українські порти Одеської області порту Констанца також глибинами: румунський порт може обробляти судна осадкою до 19 м, що дозволяє швартуватися біля причалів гавані танкерам дедвейтом 165 тис. т, суховантажам дедвейтом 220 тис. т і контейнеровозам дедвейтом 79 тис. т (Post Panamax). Глибини українських портів помітно програють: в Одесі – не більше 13-ти, в Чорноморську – 14-ти і в Південному – 15-ти метрів.

Джерело: Сайт Дмитра Чалого

...в Румунії діти кричали "Слава Україні!"

Найкраще відзначення 26-ї річниці Всеукраїнського референдуму за 
Незалежність України 1 грудня 1991 року.


Четвер, 30 листопада 2017, 18:30 • Маріанна Присяжнюк

Українські військові: на репетиції параду в Румунії діти кричали "Слава Україні!"

Українські військові: на репетиції параду в Румунії діти кричали "Слава Україні!"

КИЇВ. 30 листопада. УНН. У перший день зими сусідня Румунія відзначає День Національного Єднання. У 1918 році румунські землі об'єдналися і вже 99 років країна існує в сучасних кордонах. "Це у нас як ваш День Незалежності", - порівнюють румуни, пояснюючи, що для них означає цей день. Щорічно в цей день проходить військовий парад, в якому беруть участь і представники союзних держав. На тлі зближення Румунії та України, в торжестві візьмуть участь і військові Збройних сил України. З побажаннями Румунії з України приїхали курсанти Військової академії міста Одеси.

Напередодні ми зустрілися в Бухаресті з підполковником ЗСУ Іваном Чайкіним і курсантами, які пронесуть прапор України на параді разом з представниками більш ніж 10 союзних країн - Болгарії, Канади, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Польщі, Португалії, Сполученого Королівства, Північної Ірландії, Республіки Молдова, Словаччини, США, Туреччини та України. В ексклюзивному інтерв'ю УНН українські військові розповіли, як проходили репетиції, про що говорять військові і що бажають громадянам Румунії в цей день.

Прапороносна група українських військових приїхала в Бухарест у складі підполковника Івана Чайкіна і Військової академії міста Одеси - Едуарда Антухова, Володимира Мужика, Олександра Матвійчука та Андрія Фазлутдінова. Вони прибули в Бухарест ще 24 листопада, весь цей час проживають на території румунської військової академії.

- Ви вже брали участь в репетиції, яке враження у вас від запланованої програми? Яке значення для вас має цей захід?

Едуард Антухов: Перш за все, представити Батьківщину. Усе ж таки, тут ми як обличчя України. Хочемо, звичайно ж, показати себе завтра (1 грудня - ред.) якнайкраще.

Іван Чайка: На репетиції було дуже приємно, коли проходили румунські діти, кричали "Слава Україні!"

Олександр Матвійчук: Ми спочатку подумали, що це українські діти, але до нас потім підійшли і сказали, що це з Румунії.

- З боку румунських колег ви відчуваєте підтримку Україні в спілкуванні між вами?

Володимир Мужик: Так, відчувається. Найголовніше, вони (Румунія - ред.) і інші країни НАТО, що ми - не росіяни, а Україна.

Едуард Антухов: Тут ще шведи прибули, Італія, Німеччина - їх не було у нас на параді. Ми з ними не спілкувалися, оскільки "коробки" стояли далеко, не випало нагоди.

Іван Чайка: Але вони нас підтримують. Канада тут - до нас приїжджають інструктори в Україні. І я вам скажу, що український солдат став сильнішим, розумнішим, краще орієнтується в бою, як нас ще за радянським статутом вчили.

- Український солдат, який представляє завтра Україну поруч з країнами НАТО, може вже пишатися своєю підготовкою?

Іван Чайка: Так. Тому, що і я, і всі курсанти були в АТО і мають бойовий досвід.

- У програмі заходу зазначено, що в параді братимуть участь країни-союзники. Ви відчуваєте, що Румунія і Україна союзні держави?

Андрій Фазлутдінов: Звичайно. Є ж надія, що ми і в НАТО вступимо.

Іван Чайка: Сподіваємося і на Європейський Союз, і стати членом НАТО.

Едуард Антухов: Не те, що сподіваємося - ми впевнені, що через деякий час обов'язково так і буде.

- Участь у таких заходах сприяє, на ваш погляд, цій меті?

Іван Чайка: Такі заходи створюють передумови для поліпшення взаємин не лише між двома країнами, а й між країнами-членами НАТО безпосередньо.

- Чи плануються в майбутньому якісь двосторонні навчання з румунською стороною?

Володимир Мужик: Так, таке проводиться. На полігоні у Львові проводилися навчання в цьому році і представники з Румунії теж були. І в минулому році були, ми брали участь.

- Як тут між вами відбувається комунікація?

Едуард Антухов: Англійською мовою спілкуємося.

Володимир Мужик: Ми тут живемо поруч з військовими з Молдови, курсантів ми не бачимо, ще спілкуємося з ескорт-офіцером (з Румунії - ред.), який нам все показує.

- У Молдови та України схожі прагнення, ви обговорювали з колегами наші військові перспективи?

Андрій Фазлутдінов: Ну, ми не обговорювали наші Збройні сили. Ми знаємо, що вони теж розвиваються, переходять на контрактну основу. Але, чесно кажучи, вони більше з румунами тут спілкуються.

Володимир Мужик: Кажуть, що "погано, що у вас четвертий рік війна йде", говорили, що підтримують нас. Відчувається, що вони за нас.

Едуард Антухов: Ми - сильна країна і переможемо будь-якого ворога.

- Розкажіть докладніше про ваших враження від репетиції.

Едуард Антухов: Ми стоїмо між Туреччиною і Америкою (згідно з протоколом, військові шикуються за алфавітом: Turkey, Ukraine, USA - ред.), ми проходимо, потім їх (румунські - ред.) війська йдуть. У них і реконструктори є, потім жандармерія, поліція, війська, техніка. Буде великий парад, дуже красиво заплановано. Це 99 років великого об'єднання румунської землі, як вони кажуть.

- Яке у вас склалося враження від інших учасників?

Олександр Матвійчук: У нас це відбувається трохи по-іншому. В українській армії більше стройової підготовки, ну, у нас стройовий крок відрізняється від стройового кроку країн НАТО. Плюс у них формування самих колон і шеренг - військових "коробок" менше, ніж у нас. У нас "коробки" масштабні йдуть, трохи темп інший. Як для нас, це хороший досвід подивитися, як це відбувається в інших країнах, робити для себе якісь відкриття.

- Яке враження на репетиції справили ви, з вами ділилися?

Едуард Антухов: Фотографувалися. Дуже приємно було, що військові з інших країн впізнали нас, підходили, говорили, що Україна - сильна, фотографувалися. Це американці говорили. Вони самі до нас підійшли, ми навіть шевронами обмінялися.

Андрій Фазлутдінов: Вони до нас приїжджали теж на парад (у 2017 році - ред.), ви ж бачили, там майже всі країни-партнери були представлені.

- Як часто були репетиції?

Іван Чайка: Один раз. Для нас, для іноземних представників - один раз. Нам досить було цього, щоб зорієнтуватися, яку команду подавати.

- На ваш погляд, як керівника, участь військових у таких заходах підсилює відчуття "союзництва" між учасниками, не на рівні штабів, а на рівні солдатів, курсантів? Чим корисне таке спілкування?

Іван Чайка: Перш за все тим, що спілкуються, обмінюються досвідом.

- Що будете бажати румунським колегам в їх важливий день?

Едуард Антухов: Щоб ніколи не було війни.

Андрій Фазлутдінов: Щоб вони не тільки сто, а все тисячу років жили в мирі.

Володимир Мужик: Так, як вони об'єдналися в 1918 році, - нехай ніколи не роз'єднуються.

Олександр Матвійчук: Щоб все було у них добре і з нашою країною були дружні відносини.

Іван Чайка: Перше - це найголовніше - щоб ніколи не було війни. Це найголовніше. Тому що Україна на собі знає, що таке війна з Росією і по сьогоднішній день, щодня, ми втрачаємо-втрачаємо-втрачаємо особовий склад. Це дуже погано. Я їм бажаю, щоб їм не довелося воювати ні з Росією, ні з якою іншою країною і всередині країни був тільки мир. І сподіваємося, що будемо підтримувати один одного і не лише з Румунією, а й всі члени Альянсу.

http://www.unn.com.ua/uk/publication/1701764-ukrayinski-viyskovi-na-repetitsiyi-paradu-v-rumuniyi-diti-krichali-slava-ukrayini

У Румунії відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку



У Румунії відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку

Кошти на погруддя виділив Союз українців Румунії.

У румунському місті Сігету Мармацієй повіту Марамуреш відкрили погруддя Тарасу Шевченку. У відкритті взяв участь міністр закордонних справ України Павло Клімкін, передає прес-служба МЗС.

Як зазначається, пам’ятник спорудженого за рахунок Союзу українців Румунії.

Крім того, Клімкін зустрівся з головою МЗС Румунії Лазерем Коменеску, із яким обговорив питання двостороннього співробітництва, зокрема, аспекти транскордонної та регіональної співпраці, розвитку інфраструктури українсько-румунського державного кордону та проблематики національних меншин, а також подальшу підтримку Румунією євроінтеграційних зусиль України.

Нагадаємо, в червні 2016р. пам'ятник Шевченку відкрили у столиці Болгарії.
http://tyzhden.ua/News/177237

Багряний Дунай.

   Кілька років пройшло з другого "переобрання" команди прафисіаналів - як і раніше був "феноменальний економічний рост і реформи", що привели Україну майже до рівня розвитку африканських країн. Але окрім знищення економіки і соціальної сфери за весь цей час було знищено здатність українських військ до оборони. Жодного проекту, що планувалися у 2005-2009 році не було реалізовано - так і залишився проект "корвету" нереалізованим, ракетний комплекс "Сапсан" так і залишився мрією, кількість "Оплотів", що надійшли в армію не перевищили планові показники 2008-2010 років... Армія зникала, а точніше перетворилася на маленьке "потішне військо" з великою кількістю парадних частин і оркестрів і з відсутністю можливостей до ведення бойових дій...
File:Sigla SRI.svg
   Serviciul
Romаn de Informaii (SRI). Доповідь до міністра оборони, копія до
Генштабу.
13
червня 201... року.


   "Війська вірогідного супротивника знаходяться у жахливому стані.
Серед наземних військ слід відзначити ще велику кількість боєздатних
з"єднань - особливо танкових. На озброєнні стоять приблизно 700 танків,
але скільки із них у робочому стані - невідомо, ще до двох тисяч танків
знаходяться на стратегічних запасниках. Великий спротив можуть
продемонструвати повітряно-десантні та аеромобільні з"єднання, можливо
війська спецпризначення. Усього в військах нараховується 17 бригад і
кілька окремих полків та батальйонів, загальною чисельністю в 80.000
чоловік. На кордоні з Румунією зосереджено лише 2 механізовані бригади і
механізований полк, також треба врахувати кількість прикордонних військ
загальною чисельність на прикордонні до 15000, але ці з"єднання немають
тяжкого озброєння.
    Щодо ВПС то тут немає жодної можливості оцінити боєздатність цього
роду військ, оскільки невідома кількість літаків, що можуть виконувати
бойові завдання - можлива оцінка в 30% від номінального складу - тобто
60-70 бойових літаків, головним чином СУ-27, що приблизно рівні по
характеристикам з Ф-16 і слабкіші за Ф-35. Але головною проблемою для
Forele
Aeriene Romаne можуть стати зенітно-ракетні з"єднання - незважаючи на
велику технічну несправність, кількість зенітно-ракетніх комплексів
просто вражає.
   Щодо ВМС - не слід сприймати флот супротивника, як щось серйозне -
номінально в ньому 1 фрегата, 4 корвети, підводний човен, три десантні
кораблі, кілька мінно-тральних кораблів і з десяток допоміжних суден.
Але насправді до виконання бойових завдань готові 1 фрегат, 2-3 корвети,
1 десантний корабель і кілька допоміжних.
   Бойовий дух військ, за виключенням окремих з"єднань - дуже невисокий,
бажання воювати за країну у громадян немає - особливо на Сході. Стратегічні виробництва знаходяться у руках російських бізнес-кланів."


File:Stema Statului Major al Fortelor Terestre.jpg
   Armate Romаne. Генштаб. 14 червня 201... року. Секретна доповідь начальника Генштабу до політичного керівництва Румунії.

   "На сьогоднішній день наземні ЗС Румунії складаються із 24 бригад, з них 10 укомплектовані майже на 100%, 14 інших - "територіальні" мають у своєму складі від 20 до 40% від повного складу з"єднання - у випадку мобілізації для повного укомплектування особовим складом знадобиться від 15 до 25 днів, після чого можна кидати у бій.
    Серед укомплектованих  на 100%: 1 танкова бригда, 3 механізовані, гірсько-піхотна, повітряно-десантна (складається з кількох окремих повітряно-десантних батальйонів), артилерійська, зенітно-артилерійська, інженерна та тилового забезпечення. При мобілізації "територіальних" бригад, матимемо ще 1 танкову, 6 механізованих, 2 гірсько-піхотні, 2 артилерійські, 2 зенітно-артилерійські і 1 інженерну бригади. Згальна кількість складе понад 100 тис. чоловік, близько 1200 танків, 200 БМП, 2500 БТР і ББМ, 170 РСЗВ, понад 1000 гармат і мінометів, понад 200 ПТКР та 64 ЗРК.

   Повітряні сили складаються: кілька десятків застарілих МіГ-21, 48 F-16, 24 F-35, 14 транспортних літаків, кілька десятків гелікоптерів і два десятки учбових літаків.

   У складі ВМС: 3 великі тяжкі фрегати, 4 легких фрегати, 6 корветів, 1 підводний човен, 5 мінно-тральних кораблів, кілька десятків допоміжних суден. Окрім того у складі ВМС знаходиться батальйон морської піхоти і з"єднання протитанкової артилерії.

   Враховуючи баланс сил із майбутнім супротивником роблю висновок:
а) Про перевагу супротивника в сухопутних військах;
б) Про невелику перевагу
Forele
Aeriene Romаne над супротивником у повітрі
;
в) Про колосальну перевагу
Forele Navale
Romаne над флотом супротивника у кілька разів.

   Шанси на перемогу при проведенні військової операції оцінюю як найбільш можливі."

Fișier:SIE sigla.gif
   Serviciul de Informaii Externe (SIE). 17 червня 201... року. Секретна допоівідь керівника спецслужби до політичних кол Румунії.

   "Міжнародне середовище зараз найбільш сприятливе для реалізації проекту Romаnia Mare. Міжнародне суспільство зараз де-факто ізолювало нашого супротивника і навряд-чи вмішається до конфлікту, будуть лише заяви.
   З боку Росії також дані гарантії на безпеку проведення операції, у разі якщо ми визнаємо їх право на певні території нашого противника."


   19 червня. 201... року. Таємне рішення політичного керівництва Румунії.

   "Враховуючі вікові права румунського народу на "
Romnia Mare" та сприятливі умови для реалізації цієї національної ідеї, політичне керівництво приймає рішення про приєднання споконвічних земель Румунії, до румунської держави.
   Приєднання земель відбудеться у ході спеціальної операції "Багряний Дунай".
   Початок реалізації операції призначений на 24 червня 201... року"  
 


   24 червня 201... 05:00.
   1-батальйон спеціальних операцій піднято по бойовій тривозі - в Кишиніві відбулося повстання прорумунстких сил з метою зміни державного ладу. Урядові війська ведуть бої з повстанцями.
   Завдання батальйону - заняти президентський палац, парламент та урядовий будинок і чекати подальших завдань.
   60-й повітряно-десантний батальйон отримує завдання підтримати дії повстанців і заблокувати підходи до столиці, допоки влада не перейде до повстанців...
  
   На аеродромах стоять літаки прогріваючі свої двигуни, війська швидко загружаються до літаків у повному обмундируванні...
http://www.x-top.org/images/news/2009/04/08/49dc67b7b8fd8.jpg
   "Багряний Дунай" почався...