хочу сюда!
 

Татьяна

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «містика»

Казочка на ніч


 - Ой, ма, припини! Ну де ці документи могли дітися? Що ти мені  голову морочиш містикою. Яка містика? Ти ж колишня вчителька, ти ж не повинна у це вірити! - Іван, посміхаючись, обняв за плечі Галину Володимирівну

- А от і містика! І трапилося це не з кимось чужим, а зі мною. У вересні 1974, тобі тоді,якраз, всього два місяці було.

   Того року осінь наступила, ніби, за графіком. З перших же днів вересня задощило, грунтові дороги в містечку, яких було більшість, відразу порозкисали, тому резинові чоботи в таку погоду у всіх  були саме перше взуття. Твій батько мав прийти на обід, а хліба в хаті нема. Я позвала сусідку, бабу Ганю, щоб посиділа біля тебе, сплюшки. А сама, одягнувши резиняки і курточку, поспішила в центр, в магазин, по хліб.  Іти було далеченько, бо ми жили майже на околиці. Вулиці були пусті - білий день, діти в школі, дорослі по роботах. Навіть з районного  рейсового автобуса, що обігнав мене на повороті,  тільки одна людина вийшла - подумала я тоді. Автобус поїхав, а я, дійшовши до автобусної  зупинки, порівнялася із пожилою жінкою, що вийшла з цього  самого автобуса. Жінка розгублено озиралася по сторонам і мені здалося, що вона не може зрозуміти, де знаходиться.

- Вам щось підсказати? - запитала я у неї.

   В наше містечко весь час приїздять пожилі люди з навколишніх сіл. Але вони добре знають, де аптека, побуткомбінат, КООП-спілка чи  ощадкаса. Вони ще й самі будь-кому дорогу розкажуть і покажуть. А ця жіночка, схоже, тут вперше. Так воно і виявилося насправді.

- Та я, мабуть, не в ту маршрутку сіла, - відповіла жінка. Або не на тій зупинці вийшла. Це ж вулиця Вишнева?

- Вишнева, - кивнула я.

- А як же мені пройти до третьої поліклініки?

- А в  нас нема третьої поліклініки, поліклініка у нас  тільки одна і знаходиться вона  аж з іншого боку містечка.

-  Ну що ви таке кажете? Я завжди їзджу в третю на плановий огляд. Сідаю на тридцять дев’яту маршрутку біля свого будинку, виходжу на Вишневій. А сьогодні, мабуть, переплутала маршрутки. Вік, знаєте, уже не той, зір уже не той, - 

жінка відкрила сумку і почала щось у ній шукати і, зітхнувши, закрила її.

- Я ж кажу - вік. Ну, ще й телефон вдома забула. А чи могли б ви подзвонити моєму сину зі свого телефону? Він би приїхав машиною і забрав мене. Ви не хвилюйтеся, я вам заплачу за дзвінок. А номер сина я напам’ять знаю.

    Я дивилася на неї, слухала  і не могла зрозуміти - що вона таке говорить? Ця жінка нормальна взагалі чи ні? Яка тридцять дев’ята маршрутка? Як я можу подзвонити по телефону прямо з автобусної зупинки? Яка третя поліклініка на Вишневій? Чогось стало не по собі, моторошно якось. Я й кажу:

- Знаєте, ви мене вибачте, але я дуже спішу, щоб встигнути в магазин до обідньої перерви. Ви мене почекайте. Я повернусь з магазину і ми  пройдемо до кінця вулиці, потім ще трохи  направо і буде пошта. Там  є телефон, звідти й позвоните своєму сину.

    І я, залишивши жінку на зупинці, пішла в сторону магазину по розбитій від дощу дорозі. Іду й думаю собі - а жіночка то вдягнена не як сільська. Гарний плащ, косинка в горошок, модельні черевички. Купила хліба, вертаюсь назад, але тієї жінки на зупинці вже не було. Чи вона сама пішла, чи її ще хтось повів на пошту - я не знаю. Але, коли я розповіла твоєму  батькові про цю жінку і її слова, він на мене нагримав: ”Галю! Не кажи нікому, надто вже схоже на нісенітницю”. Я й мовчала і нікому не казала. А з часом наше містечко приєднали до обласного центру. Все навколо розбудувалося, змінилося. В будь-яку сторону спокійно можна доїхати на маршрутках. І маршрутка № 39 теж є. І ти, сину, заввідділенням у третій поліклініці, правда ж? Дзвони своїм колегам, може, твої папери у тебе на столі тебе чекають, - Галина Володимирівна усміхнулася. - Тільки я от все думаю - хто ж вона була, та жінка? Як вона потрапила до нас тоді, на цілих 40 років назад?

До перемоги!


“Народе мій, ...
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу”.
І. Франко, “Мойсей”, поема
Згадав анекдота.
Потяг на 2 години запізнюється. Машиніста питають про причину затримки.
- “Жид на рельсах лежав!”
- “То задавив?”
- “Втік”.
- “То чому затримався?”
- “Пробував наздогнати. Повернути на рельси. Не вийшло(((“

А, про ворогів. Є така відповідь при вітанні: “Смерть ворогам!”
Здавалось би, - хай не будуть ворогами. Але брехати не треба. Гарний ворог сам прийде і отримає. Ганяти за ними потреби нема. Попереджати про смерть теж. Залиште ворогу хоч якого сюрПриза.
З точки зору ідеаліста.
Є досвід попередніх змагань. Згадки на прапорах про смерть до перемог не приводили. Нікого. Може, Бог карає за зайво вжите слово “смерть”. То ліпше спробуймо просто писати “До перемоги!” Містика — справа тонка. Хто не обізнаний з силами невідомими, якимись духами, краще уникати звертання до них в прямій формі, бо відповідь непередбачувана!? Саме життя може на звертанні тому і завершитися.
Тому пропоную змінити вітання: “Слава нації! Смерть ворогам!” на “Слава нації!” Українцям  слава!”
Причина, зрозуміла для реаліста:
“Аби звикнути зайвий раз написати назву нації з великої літери.
Аби ставати з раба господарем хоч собі самому.
Аби перестати зважати на чужі думки! Основне гальмо в українських політиків у їх голові власній. Ще не додумавши власну думку до кінця, вони її обривають починаючи думати, хто і що може подумати. Абсолютно шкідлива спроба.
На думки ворога готувати сучасну літальну зброю, аби оновлення його думок не допустити в принципі. Бо досвід, навіть набутий у третьому тисячолітті показує, що добро там відсутнє.
Звикати поступово забивати на думки сусідів, америки й європи.
Особливо, коли між собою говорим!”
Головне:
p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

https://www.youtube.com/watch?v=i_mCIqGQQ1I#t=251.449916





56%, 5 голосов

22%, 2 голоса

22%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Містика. Англія, Джаз. Освідчення. Поранений боєць, АТО. Весілля

Передісторія. До дівчини, яка ходить до нас на танці, звернувся громадянин Англії індійського походження на ім'я Джаз і попросив організувати йому освідчення в коханні на людях у незвичному місці. Див https://youtu.be/xaNwYQ2IAEI. Його обраниця - переселенка з Донбасу( жіночка з дитиною). Про це я писав у замітці http://blog.i.ua/user/891166/1815520/
  Тема викликала бурхливе обговорення. Дехто навіть висловлював невдоволення, що наші дівчата виходять заміж за іноземців.
  І раптом всі коментарі чудесним чином зникають. Звертаюсь до адміна. "Дуже дивна ситуація, але жодного коментаря ми не бачимо ні в базі видалених, ні в базі існуючих. Нещодано у нас був "глюк" в базі, можливо це якось пов’язано, але ситуація не має повторюватися." - була відповідь. Треба віддати належне адміну. Він приклав всі зусилля і таки відновив деякі коментарі.
   Однак не це головне! Я дізнався, що ця жіночка виходить заміж за... пораненого бійця з АТО.
   Чим не сюжет для пригодницького роману!
   Ей! Писаки! Агов!


Євроінтеграція сімейних відносин

0%, 0 голосов

11%, 1 голос

11%, 1 голос

22%, 2 голоса

11%, 1 голос

22%, 2 голоса

22%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

10 дивовижних містичних книг!

1. Ренс Риггз - "Будинок дивних дітей

"Шістнадцятирічний Джейкоб з дитинства звик до розповідей свого діда про його юність на далекому Уельському острові, у притулку для дивних дітей: про чудовиськ з потрійними язиками, про невидимого хлопчика, про літаючу дівчинку... Єдиним побічним ефектом цих вигадок були нічні кошмари, що мучили підлітка. Але одного разу кошмар увірвався в його життя, убивши діда наяву ... 

2. Джо Хілл - "Коробка у формі серця"

Наша вам порада: ніколи не купуйте через Інтернет привида. Тим більше якщо до нього в навантаження додається його улюблений чорний костюм. Інакше з вами може трапитися в точності така ж історія, яка сталася з Джудом Койном, знаменитим рок-музикантом, у благословенній країні Америці. Попавшись на мережеву вудку і зробивши нещасливе замовлення, одного разу він отримав посилку - коробку у формі серця з вищезазначеним костюмом всередині. Краще б він цього не робив ... Ця книга - один з найбільш очікуваних проектів року. Книга, права на екранізацію якої купили задовго до її виходу.Книга-містифікація. Автор цієї книги всіляко приховував своє справжнє ім'я, і тільки зараз світ дізнався, що за непримітним ім'ям Джо Хілла ховається син одного з найзнаменитіших і продаваних письменників сучасності. 

3. Діана Сеттерфілд - "Тринадцята казка"

"Тринадцята казка" Діани Сеттерфілд - визнаний шедевр сучасної англійської прози, книга, що відкрила для широкої публіки жанр "неоготики" і змусила англо-американських критиків заговорити про повернення золотого століття британського роману, овіяного іменами Шарлотти і Емілі Бронте і Дафни Дю Морье. Дебютний роман скромної вчительки, права на який були куплені за небувалі для  автора- початківця гроші (800 000 фунтів за британське видання, мільйон доларів - за американське), обігнав за продажами бестселери останніх років, був моментально перекладений на кілька десятків мов і удостоївся від рецензентів почесного імені "нової" Джейн Ейр ".

 Маргарет Лі працює в букіністичній лавці свого батька. Сучасності вона надає перевагу Діккенсу і сестрам Бронте. Тим більше здивування Маргарет, коли вона отримує від самої знаменитої письменниці наших днів Віди Вінтер пропозицію стати її біографом. Адже нітрохи не менше , ніж своїми книгами, міс Вінтер знаменита тим, що ще не сказала жодному інтерв'юеру ні слова правди. І ось перед Маргарет, що опинилася в стінах похмурого, населеного примарами минулого особняка, розгортається в буквальному сенсі слова готична історія сестер-близнюків, яка дивним чином перегукується з її особистою історією і поступово підводить до розгадки таємниці, що зводила з розуму багато поколінь читачів, - таємницю "Тринадцятої казки" ... 

4. Енн Райс - "Інтерв'ю з вампіром" 

Вампірська психодрама, створена "посланницею окультного світу" Енн Райс, стала воістину класикою не тільки жанру, але й світової літератури. Історія вампіра, розказана ним самим у порушення всіх заповідей, заворожує з перших сторінок.Гіпнотичний голос оповідає про життя і нежиття і, немов уві сні, переносить слухача то на плантації Луїзіани, то в Париж XIX століття, то в крихітне прикарпатське сільце ... Невже мешканці Світу Темряви - це втілення  зла - здатні, подібно смертним, страждати і радіти, любити і ненавидіти, вічно шукати відповіді на вічні питання? 

5. Карлос Руїс Сафон - "Гра ангела" 

Роман, який критики усього світу порівнювали з творами Едгара По, Михайла Булгакова та Артуро Перес-Реверте. Автора, якого називають "Стівеном Кінгом для європейських інтелектуалів".

Дивна історія Давида, молодого журналіста з "міста магів і алхіміків "Барселони, якому таємничий видавець, підозріло змахує на одного з прісних Князя Темряви, замовляє якусь Книгу ... 

Чим не останній спосіб прославитися для людини, яка перетворила твір одного в шедевр, але не зуміла написати шедевр власний, втратив кохану жінку і помирає від невиліковної хвороби? Але всі, хто намагався написати Книгу до Давида, вже загинули при загадкових обставинах. Усі, хто був хоч якось пов'язаний з процесом написання, - теж. Чому це сталося? Чому продовжує відбуватися? Як тільки Давид намагається знайти відповідь на ці питання, - йому відразу стає ясно: Темрява не любить, коли смертні вторгаються в її межі ... 

6. Еліс Сіболд - "Милі кістки"

 "Шостого грудня тисяча давятьсот сімдесят третього року, коли мене вбили, мені було чотирнадцять років" - так починається ця трагічна історія. Загибла - головна героїня Сюзі Селмон - пристосовується до життя на небесах і спостерігає зверху за тим, як її вбивця намагається замести сліди, а сім'я - звикнутися з втратою ... Але ця сильна, драматична книжка не про вбивство,  не про насильство, а про життя. Життя після смерті. Життя тих, хто залишився. Напевно, тому вона написана такою напрочуд світлою мовою. 

7. Ден Сіммонс - "Терор" 

У 1845 році експедиція під командуванням досвідченого полярного дослідника сера Джона Франкліна відправляється на судах "Терор" і "Еребус" до північного узбережжя Канади на пошук Північно-Західного проходу з Атлантичного океану в Тихий - і безслідно зникає. Пошуки її затягнулися на декілька десятиліть, відомості про її долю збиралися буквально по крупицях, і досі картина того, що сталося рясніє білими плямами. 

Ден Сіммонс, знаменитий автор "Гіперіона" і "Ендіміон", "Илиона" і "Олімпу", "Пісні Калі" і "Темної гри смерті", пропонує свою версію подій: головну загрозу для експедиції становили не нищівні обійми льоду, не холоднеча з завірюхою і не зіпсовані консерви - а невідоме велетенське чудовисько, ніби виткане зі снігу та полярного мороку. 

8. Ширлі Джексон - "Примара будинку на пагорбі" 

"Будинок,  божевільний, стояв на відшибі серед пагорбів, укладаючи в собі темряву ... І те, що мешкало всередині, мешкало там на самоті ..." Початок книги якнайбільше відповідає духу знаменитого твору Ширлі Джексон, визнаного багатьма, включаючи Стівена Кінга, найважливішим твором літератури жахів XX століття.

Старовинний особняк на пагорбі приносить його мешканцям тільки горе.Власники відмовляються в ньому жити, літня пара, що наглядає за будинком, не ризикує залишатися тут на ніч. За будинком міцно закріпилася репутація обителі привидів. І ось одного разу тишу будинку порушує галаслива компанія візитерів. Доктор Монтегю, дослідник паранормальних явищ, знімає на літо особняк для вивчення феноменів,  що відбуваються там . Ніхто з прибулих не може навіть припустити, яким кошмаром завершиться ця поїздка. Популярність книги закріпили дві її екранізації - режисера Роберта Уайза (1963) і Яна Де Бонт за участю Стівена Спілберга (1999). 

9. Айра Левін - "Дитина Розмарі"

 Більше всього на світі Розмарі мріє про дитину. Здається, щастя зовсім близько - вони з чоловіком знаходять чудесну квартиру у старовинному будинку, Гай несподівано отримує роботу. Але майбутня мати з жахом розуміє, що за подарунки долі доведеться заплатити непомірну ціну: вона впевнена, що чоловік пожертвував душею їх ненародженої дитини заради кар'єри.Розмарі не сумнівається, що її сусіди - ексцентричне  літнє подружжя - слуги диявола, і саме вони втягнули Гая в сатанинську змова ... 

10.Стівен Кінг - "Воно"

 У маленькому провінційному містечку Деррі багато років тому сімом підліткам довелося зіткнутися з непроглядним жахом - живим втіленням пекла. Пройшли роки ... Підлітки подорослішали, і ніщо, здавалося, не віщувало нової біди. Але кошмар минулого повернувся, невідома сила повернула сімох друзів назад, в нову битву зі Злом. Бо в Деррі знову ллється кров і безслідно зникають люди. Бо повернулося породження нічного кошмару, настільки неймовірне, що навіть не має імені ...



Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/a10-divovizhnikh-mistichnikh-knig/

A Christmas Camel - Procol Harum

A Christmas Camel

(Brooker; Reid)

        Різдвяний верблюд

My amazon six-triggered* bride
       Хоча моя амазонська шестизарядна наречена,
now searching for a place to hide
       тепер шукає місця, де б сховатися,
still sees the truth quite easily
       однак і далі розуміє істину досить легко,
but shrouds all else in mystery
       все інше приховано за вуаллю таїни,
while madmen in top hats and tails
        в той час як варіяти у циліндрах і фраках
impale themselves on six-inch nails
        пронизують себе шестидюймовими цвяхами,
and some Arabian also-ran
        а якийсь арабський бідолаха
impersonates a watering can**
        є по суті ємністю для зрошення лану.

Some Santa Claus-like face of note
         Одна, схожа на Санта Клауса, відома особа
entreats my ears to set afloat
         їздить по моїх вухах, намагаючись зворушити
my feeble sick and weary brain
         мій слабий і втомлений, хворий розум,
and I am overcome with shame
         а я, охоплений соромом,
and hide inside my overcoat
         поглибше занурююся у своє пальто
and hurriedly begin to quote
         і поспіхом починаю називати все своїми іменами,
while some Arabian sheikh most grand
         поки найвеличніший арабський шейх
impersonates a hot-dog stand
         є по суті кіоском з продажу хот-догів.
 
The Red Cross ambulance outside
         Вигляд з вікна медпункту Червоного Хреста
can only mean that I must hide
         може означати лиш те, що мені пора ховатися,
'til dusk and finally the night
         поки не смеркне і не опуститься ніч,
when I will make a hasty flight
         коли я зможу здійснити поспішний переліт
across the sea and far away
         за сім морів і набагато далі -
to where the weary exiles stay
         де мешкають втомлені вигнанці,
and some Arabian oil-well
         а якась арабська нафтова свердловина
impersonates a padded cell
         означає одну комірку з м'якими стінками,

and some Arabian oil-well
         якась арабська нафтова свердловина
impersonates a padded cell
         означає ні що інше як палату психушки...

                                            18.01.2015

Слухати

*six-triggered - прикметник, що дослівно може значити "оснащений шістьма спусковими гачками"
**watering can - поливалка, ось така

такий-от химерний текст  :о

Містичні дзеркала.

Містичні дзеркала крізь які можна побачити інші світи. 

Що це?

На роботі згорів двигун  hypnosis
На ровері тріснула рамаshock

Нечиста сила, чи чиста фізика?...

wakeup

8%, 1 голос

31%, 4 голоса

23%, 3 голоса

15%, 2 голоса

23%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Тричасся

 

1.

Простору випнутий лук.

Несамовите затишшя.

Землю накрило надвишшя.

Світ розіп'яв інфразвук...

*****

Час народився... Тук-тук...

 

 

2.

Знову

Слово.

Бог - це любов.

Підґрунтя основ,

Надвишшя основ.

Тіло. І Кров.

 

 

3.

Склепіння

З глибінню -

Кипіння,

Голубіння,

Голублення.

Люблення...

 

08.05.2012

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика мистика и эзотерика

Свидетельство о публикации № 11238

Законодательная инициатива...

Барин! Жениться Вам пора! -
Говорил холоп Прошка, натягивая штаны.
(с)

 

В связи с необходимость посещения президентом (помню голосовало большинство) и другими высокопоставленными (кто ставил?) чиновниками ВР и КМ, вотчин пожалованных судьбой и надзора за людишками с целью исключить воровство оных не делясь, наказую:

Дабы не вызывать смуты от недовольства простого люда томлением и стоянием в обозах и по трактам, - объявить день визита, поименованных выше господ, - выходным днем, ибо от всевеликой боязни за наше фсе, надобно перекрывать тракты для повозок мужических и прочего никчемного люда.

 

Картинка 6 из 70043

Обязать дружины воевод окрестных, охранять наш покой службою денной и ношной. Повозок и люд не пускать под страхом смерти лютой.

 

Как посмотришь на кавалькады охранников и визиты кортежев иностанных гостей правящих нашей страной (вне зависимости от политических окрасок), понимаешь, что перед избранием и назначением, - их всех похищают и перевербовывают инопланетные сущности.
Боязнь пройти по земле без охраны - явный признак оккупантов, хотя те..исторические - были скромнее.

Картинка 15 из 2120

Хотя слава Богу, что наши не такие кровожадные....  А может это пока?

 

 

 

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая