Щось робила на кухні, та краєм вуха почула одну телепередачу, яку дивився мій чоловік. Щось типу про передбачення, які описані в творах письменників.
Часом вони правдивіші за передбачення ясновидців.
Зразу згадала "молодість", раніше я бавилась картами "Таро" і взагалі мене цікавило усе паранормальне. Не те, щоб до фанатизму... та передбачення майбутнього цікавило особливо.
Я ще з 1999 року вела особисті щоденники до того часу, поки не з'явився цей сайт. І замітила тенденцію, що як я опишу якісь майбутні події (те, як я думаю все може бути) стосовно себе, найближчого оточення... все здійснювалось на відсодків 80. Можливо справа в психології, адже знаючи людину можна розрахувати, як вона вчинить у тій чи іншій ситуації, а може й ні? Може кожне сказане, а тим більше написане слово має якусь силу. Тим більше були орисані події, які не завжди залежали від мене чи знайомих. Пам'ятаю, писала навіть якісь абсурдні речі, чисто, щоб перевірити чи буде. І знаєте, було. Досить часто писала "листи в майбутнє". Приміром в кінці року старого описувала свої надії, сподівання, думки на Новий рік. І відкривала рівно за рік, тоді коли вже зовсім забула, що писала і про кого.
Часто, коли складна ситуація в країні і світі, починають по ТВ цитувати Вангу, Біблію, Шевченка. І що цікаво, слова які цитують, можна трактувати по різному. А трактують їх проектуїчи саме на ці події. І все підходить.
Так от про містику. А ви вірите у всякі там передбачення, ворожіння, віщі сни і всіляке таке? Чи думаєте все співпадіння? Може справа у подачі інформації? Адже одну і ту ж інфу можна спийняти порізному.

Згадав анекдота.
Потяг на 2 години запізнюється. Машиніста питають про причину затримки.
- “Жид на рельсах лежав!”
- “То задавив?”
- “Втік”.
- “То чому затримався?”
- “Пробував наздогнати. Повернути на рельси. Не вийшло(((“

А, про ворогів. Є така відповідь при вітанні: “Смерть ворогам!”
Здавалось би, - хай не будуть ворогами. Але брехати не треба. Гарний ворог сам прийде і отримає. Ганяти за ними потреби нема. Попереджати про смерть теж. Залиште ворогу хоч якого сюрПриза.
З точки зору ідеаліста.
Є досвід попередніх змагань. Згадки на прапорах про смерть до перемог не приводили. Нікого. Може, Бог карає за зайво вжите слово “смерть”. То ліпше спробуймо просто писати “До перемоги!” Містика — справа тонка. Хто не обізнаний з силами невідомими, якимись духами, краще уникати звертання до них в прямій формі, бо відповідь непередбачувана!? Саме життя може на звертанні тому і завершитися.
Тому пропоную змінити вітання: “Слава нації! Смерть ворогам!” на “Слава нації!” Українцям  слава!”
Причина, зрозуміла для реаліста:
“Аби звикнути зайвий раз написати назву нації з великої літери.
Аби ставати з раба господарем хоч собі самому.
Аби перестати зважати на чужі думки! Основне гальмо в українських політиків у їх голові власній. Ще не додумавши власну думку до кінця, вони її обривають починаючи думати, хто і що може подумати. Абсолютно шкідлива спроба.
На думки ворога готувати сучасну літальну зброю, аби оновлення його думок не допустити в принципі. Бо досвід, навіть набутий у третьому тисячолітті показує, що добро там відсутнє.
Звикати поступово забивати на думки сусідів, америки й європи.
Особливо, коли між собою говорим!”
Головне:
p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

https://www.youtube.com/watch?v=i_mCIqGQQ1I#t=251.449916

1. Ренс Риггз - "Будинок дивних дітей

"Шістнадцятирічний Джейкоб з дитинства звик до розповідей свого діда про його юність на далекому Уельському острові, у притулку для дивних дітей: про чудовиськ з потрійними язиками, про невидимого хлопчика, про літаючу дівчинку... Єдиним побічним ефектом цих вигадок були нічні кошмари, що мучили підлітка. Але одного разу кошмар увірвався в його життя, убивши діда наяву ... 

2. Джо Хілл - "Коробка у формі серця"

Наша вам порада: ніколи не купуйте через Інтернет привида. Тим більше якщо до нього в навантаження додається його улюблений чорний костюм. Інакше з вами може трапитися в точності така ж історія, яка сталася з Джудом Койном, знаменитим рок-музикантом, у благословенній країні Америці. Попавшись на мережеву вудку і зробивши нещасливе замовлення, одного разу він отримав посилку - коробку у формі серця з вищезазначеним костюмом всередині. Краще б він цього не робив ... Ця книга - один з найбільш очікуваних проектів року. Книга, права на екранізацію якої купили задовго до її виходу.Книга-містифікація. Автор цієї книги всіляко приховував своє справжнє ім'я, і тільки зараз світ дізнався, що за непримітним ім'ям Джо Хілла ховається син одного з найзнаменитіших і продаваних письменників сучасності. 

3. Діана Сеттерфілд - "Тринадцята казка"

"Тринадцята казка" Діани Сеттерфілд - визнаний шедевр сучасної англійської прози, книга, що відкрила для широкої публіки жанр "неоготики" і змусила англо-американських критиків заговорити про повернення золотого століття британського роману, овіяного іменами Шарлотти і Емілі Бронте і Дафни Дю Морье. Дебютний роман скромної вчительки, права на який були куплені за небувалі для  автора- початківця гроші (800 000 фунтів за британське видання, мільйон доларів - за американське), обігнав за продажами бестселери останніх років, був моментально перекладений на кілька десятків мов і удостоївся від рецензентів почесного імені "нової" Джейн Ейр ".

 Маргарет Лі працює в букіністичній лавці свого батька. Сучасності вона надає перевагу Діккенсу і сестрам Бронте. Тим більше здивування Маргарет, коли вона отримує від самої знаменитої письменниці наших днів Віди Вінтер пропозицію стати її біографом. Адже нітрохи не менше , ніж своїми книгами, міс Вінтер знаменита тим, що ще не сказала жодному інтерв'юеру ні слова правди. І ось перед Маргарет, що опинилася в стінах похмурого, населеного примарами минулого особняка, розгортається в буквальному сенсі слова готична історія сестер-близнюків, яка дивним чином перегукується з її особистою історією і поступово підводить до розгадки таємниці, що зводила з розуму багато поколінь читачів, - таємницю "Тринадцятої казки" ... 

4. Енн Райс - "Інтерв'ю з вампіром" 

Вампірська психодрама, створена "посланницею окультного світу" Енн Райс, стала воістину класикою не тільки жанру, але й світової літератури. Історія вампіра, розказана ним самим у порушення всіх заповідей, заворожує з перших сторінок.Гіпнотичний голос оповідає про життя і нежиття і, немов уві сні, переносить слухача то на плантації Луїзіани, то в Париж XIX століття, то в крихітне прикарпатське сільце ... Невже мешканці Світу Темряви - це втілення  зла - здатні, подібно смертним, страждати і радіти, любити і ненавидіти, вічно шукати відповіді на вічні питання? 

5. Карлос Руїс Сафон - "Гра ангела" 

Роман, який критики усього світу порівнювали з творами Едгара По, Михайла Булгакова та Артуро Перес-Реверте. Автора, якого називають "Стівеном Кінгом для європейських інтелектуалів".

Дивна історія Давида, молодого журналіста з "міста магів і алхіміків "Барселони, якому таємничий видавець, підозріло змахує на одного з прісних Князя Темряви, замовляє якусь Книгу ... 

Чим не останній спосіб прославитися для людини, яка перетворила твір одного в шедевр, але не зуміла написати шедевр власний, втратив кохану жінку і помирає від невиліковної хвороби? Але всі, хто намагався написати Книгу до Давида, вже загинули при загадкових обставинах. Усі, хто був хоч якось пов'язаний з процесом написання, - теж. Чому це сталося? Чому продовжує відбуватися? Як тільки Давид намагається знайти відповідь на ці питання, - йому відразу стає ясно: Темрява не любить, коли смертні вторгаються в її межі ... 

6. Еліс Сіболд - "Милі кістки"

 "Шостого грудня тисяча давятьсот сімдесят третього року, коли мене вбили, мені було чотирнадцять років" - так починається ця трагічна історія. Загибла - головна героїня Сюзі Селмон - пристосовується до життя на небесах і спостерігає зверху за тим, як її вбивця намагається замести сліди, а сім'я - звикнутися з втратою ... Але ця сильна, драматична книжка не про вбивство,  не про насильство, а про життя. Життя після смерті. Життя тих, хто залишився. Напевно, тому вона написана такою напрочуд світлою мовою. 

7. Ден Сіммонс - "Терор" 

У 1845 році експедиція під командуванням досвідченого полярного дослідника сера Джона Франкліна відправляється на судах "Терор" і "Еребус" до північного узбережжя Канади на пошук Північно-Західного проходу з Атлантичного океану в Тихий - і безслідно зникає. Пошуки її затягнулися на декілька десятиліть, відомості про її долю збиралися буквально по крупицях, і досі картина того, що сталося рясніє білими плямами. 

Ден Сіммонс, знаменитий автор "Гіперіона" і "Ендіміон", "Илиона" і "Олімпу", "Пісні Калі" і "Темної гри смерті", пропонує свою версію подій: головну загрозу для експедиції становили не нищівні обійми льоду, не холоднеча з завірюхою і не зіпсовані консерви - а невідоме велетенське чудовисько, ніби виткане зі снігу та полярного мороку. 

8. Ширлі Джексон - "Примара будинку на пагорбі" 

"Будинок,  божевільний, стояв на відшибі серед пагорбів, укладаючи в собі темряву ... І те, що мешкало всередині, мешкало там на самоті ..." Початок книги якнайбільше відповідає духу знаменитого твору Ширлі Джексон, визнаного багатьма, включаючи Стівена Кінга, найважливішим твором літератури жахів XX століття.

Старовинний особняк на пагорбі приносить його мешканцям тільки горе.Власники відмовляються в ньому жити, літня пара, що наглядає за будинком, не ризикує залишатися тут на ніч. За будинком міцно закріпилася репутація обителі привидів. І ось одного разу тишу будинку порушує галаслива компанія візитерів. Доктор Монтегю, дослідник паранормальних явищ, знімає на літо особняк для вивчення феноменів,  що відбуваються там . Ніхто з прибулих не може навіть припустити, яким кошмаром завершиться ця поїздка. Популярність книги закріпили дві її екранізації - режисера Роберта Уайза (1963) і Яна Де Бонт за участю Стівена Спілберга (1999). 

9. Айра Левін - "Дитина Розмарі"

 Більше всього на світі Розмарі мріє про дитину. Здається, щастя зовсім близько - вони з чоловіком знаходять чудесну квартиру у старовинному будинку, Гай несподівано отримує роботу. Але майбутня мати з жахом розуміє, що за подарунки долі доведеться заплатити непомірну ціну: вона впевнена, що чоловік пожертвував душею їх ненародженої дитини заради кар'єри.Розмарі не сумнівається, що її сусіди - ексцентричне  літнє подружжя - слуги диявола, і саме вони втягнули Гая в сатанинську змова ... 

10.Стівен Кінг - "Воно"

 У маленькому провінційному містечку Деррі багато років тому сімом підліткам довелося зіткнутися з непроглядним жахом - живим втіленням пекла. Пройшли роки ... Підлітки подорослішали, і ніщо, здавалося, не віщувало нової біди. Але кошмар минулого повернувся, невідома сила повернула сімох друзів назад, в нову битву зі Злом. Бо в Деррі знову ллється кров і безслідно зникають люди. Бо повернулося породження нічного кошмару, настільки неймовірне, що навіть не має імені ...

Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/a10-divovizhnikh-mistichnikh-knig/

A Christmas Camel

(Brooker; Reid)

        Різдвяний верблюд

My amazon six-triggered* bride
       Хоча моя амазонська шестизарядна наречена,
now searching for a place to hide
       тепер шукає місця, де б сховатися,
still sees the truth quite easily
       однак і далі розуміє істину досить легко,
but shrouds all else in mystery
       все інше приховано за вуаллю таїни,
while madmen in top hats and tails
        в той час як варіяти у циліндрах і фраках
impale themselves on six-inch nails
        пронизують себе шестидюймовими цвяхами,
and some Arabian also-ran
        а якийсь арабський бідолаха
impersonates a watering can**
        є по суті ємністю для зрошення лану.

Some Santa Claus-like face of note
         Одна, схожа на Санта Клауса, відома особа
entreats my ears to set afloat
         їздить по моїх вухах, намагаючись зворушити
my feeble sick and weary brain
         мій слабий і втомлений, хворий розум,
and I am overcome with shame
         а я, охоплений соромом,
and hide inside my overcoat
         поглибше занурююся у своє пальто
and hurriedly begin to quote
         і поспіхом починаю називати все своїми іменами,
while some Arabian sheikh most grand
         поки найвеличніший арабський шейх
impersonates a hot-dog stand
         є по суті кіоском з продажу хот-догів.
 
The Red Cross ambulance outside
         Вигляд з вікна медпункту Червоного Хреста
can only mean that I must hide
         може означати лиш те, що мені пора ховатися,
'til dusk and finally the night
         поки не смеркне і не опуститься ніч,
when I will make a hasty flight
         коли я зможу здійснити поспішний переліт
across the sea and far away
         за сім морів і набагато далі -
to where the weary exiles stay
         де мешкають втомлені вигнанці,
and some Arabian oil-well
         а якась арабська нафтова свердловина
impersonates a padded cell
         означає одну комірку з м'якими стінками,

and some Arabian oil-well
         якась арабська нафтова свердловина
impersonates a padded cell
         означає ні що інше як палату психушки...

                                            18.01.2015

Слухати

*six-triggered - прикметник, що дослівно може значити "оснащений шістьма спусковими гачками"
**watering can - поливалка, ось така

такий-от химерний текст  :о

На роботі згорів двигун 
На ровері тріснула рама

Нечиста сила, чи чиста фізика?...

 

1.

Простору випнутий лук.

Несамовите затишшя.

Землю накрило надвишшя.

Світ розіп'яв інфразвук...

*****

Час народився... Тук-тук...

 

 

2.

Знову

Слово.

Бог - це любов.

Підґрунтя основ,

Надвишшя основ.

Тіло. І Кров.

 

 

3.

Склепіння

З глибінню -

Кипіння,

Голубіння,

Голублення.

Люблення...

 

08.05.2012

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика мистика и эзотерика

Свидетельство о публикации № 11238

Барин! Жениться Вам пора! -
Говорил холоп Прошка, натягивая штаны.
(с)

 

В связи с необходимость посещения президентом (помню голосовало большинство) и другими высокопоставленными (кто ставил?) чиновниками ВР и КМ, вотчин пожалованных судьбой и надзора за людишками с целью исключить воровство оных не делясь, наказую:

Дабы не вызывать смуты от недовольства простого люда томлением и стоянием в обозах и по трактам, - объявить день визита, поименованных выше господ, - выходным днем, ибо от всевеликой боязни за наше фсе, надобно перекрывать тракты для повозок мужических и прочего никчемного люда.

 

Обязать дружины воевод окрестных, охранять наш покой службою денной и ношной. Повозок и люд не пускать под страхом смерти лютой.

 

Как посмотришь на кавалькады охранников и визиты кортежев иностанных гостей правящих нашей страной (вне зависимости от политических окрасок), понимаешь, что перед избранием и назначением, - их всех похищают и перевербовывают инопланетные сущности.
Боязнь пройти по земле без охраны - явный признак оккупантов, хотя те..исторические - были скромнее.

Хотя слава Богу, что наши не такие кровожадные....  А может это пока?

 

 

 

«Рыжий оглянулся и сказал таинственно:Меня прислали, чтобы вас сегодня вечером пригласить в гости.«(с) Булгаков

Мені пощастило прийняти участь в організації Балу Кохання і Містики. Це велика вдача, тому що інакше я б міг ніколи не дізнатись, що таке бал!

Ідея народилась у творчої групи молодіжної організації К12 ще до Нового Року, коли постало питання, як відсвяткувати свою першу річницю. Тоді було багато пропозицій, але найцікавішою обрали - бал за мотивами "Майстра та Маргарити" (Булгакова). Такого ще ніде ніколи не було, і наш задум мав стати новаторським. Ми навіть перевірили в інтернеті, щоб впевнитись, що ніхто до нас не використовував цю ідею (-:

Щоправда, було багато суперечок через те, що у творі велика роль віддається силам зла, порушуються певні моралі та етикету. Ми цього не могли допустити, тому після ряду скасувань та компромісів у сценарії прийшли до концепції "Кохання та Містики", в якій вже не коїться зла та руйнувань: з роману було взяте все те, що надихає атмосферою таємничої інтригуючої події...

Відразу кажу, що моя роль в організації була зовсім невеличкою - я лише займався пошуками живої музики та приймав участь в обговореннях, намагаючись конструктивно запропонувати, як можна було б покращити програму балу.

Найбільша заслуга у створенні балу - моїх друзів Головацького Сергія і Шелковського Андрія. Вони зробили найбільший внесок у концепцію, знайшли приміщення (кафе "ProJazz"), домовились з акторами зі студії "ОБРАЗ", а також із танцювальним колективом "La Vie".Далі вже справа техніки - щодня по декілька годин проводились майстер-класи, навчання, репетиції, зібрання та обговорення. 

Хтось приймав активну участь, а хтось відвідував по можливості - час від часу. Я не ходив на постановочні репетиції, не торкався гри акторів, з музикантами теж спілкувався тільки до рівня - "якщо згодні, ось вам телефон людини, яка пояснить, що, де і коли робити, і де потім отримати гроші".

Більш за все мені запам'ятались навчальні заняття по танцям. Їх я відвідав аж 6(!) перед балом. На перше прийшов, щоб впевнитись, що нічого не вмію, але замість цього відчув, що якщо постаратись, то можна чомусь і навчитись (-: На другому вже більш впевнено повторював рухи, відпрацьовував їх з партнерками, на третьому рухи виходили майже самі собою, мені лишалось просто вчитись відчувати музику, розуміти характер партнерок і намагатись сумістити все в єдиний гарний танець... не можу сказати, що це дуже складно, але саме цей процес можна вдосконалювати до нескінченності, здобуваючи все більшу і більшу майстерність, і все краще насолоджуючись світом танців і ритмічних рухів!

Бал розпочався 12 березня 2011 року о 18 годині і продовжувався до ... доки всі не розішлись.. Особисто я поїхав додому тільки о півночі, а багато хто залишився там і далі.В розважальній програмі було багато виступів митців акторської гри, співаків, поетів, музикантів, і звісно - ТАНЦІ, ТАНЦІ, ТАНЦІ на будь-який лад, від спокійного розміреного вальсу до пристрасного танго і просто дикої імпровізації!!!

Згідно строгого дрес-коду, всі хлопці були у костюмах або фраках, а дівчата - у вечірніх сукнях і з масками. Також, кожен з присутніх мав особливий аксесуар, який підкреслював його особистість і визначав його роль на балу. Було враження, наче ми справді занурились в минулі часи, і на деякий час перетворились на Леді і Джентельменів.

Весь вечір спалахували фотоапарати, репортери брали інтерв'ю у гостей, камери знімали без перестану, бо кожна мить балу - то був шедевр, якого ще не бачили!...

Все це задоволення коштувало лише 80 гривень (в ціну входили додаткові безкоштовні 3 майстер-класи по бальним танцям і фуршетний стіл).. На мою думку, це не те, що дешево, а просто задарма. І, напевно, мою думку розділили ще більше 1000 людей, які дізнались про бал. Потрапити туди, на жаль, змогли лише 200! (-:

Наступного разу шукатимемо зал, який вмістить більшу кількість гостей, щоб здивувати їх ще чимось неймовірним, яскравим - щоб відклалось у пам'яті на все життя!