Я знаю, що хочу на 8 Березня!

Порадуйте мене компліментами!

Умова!

1. Компліментів повинно бути 10, не меньше.

2. Усі слова мають починатися з однакової літери.

Дякую сердечно!  

Чи може жінка бути священником? 

Ви знаєте, що Адам згрішив, а вину звалив на Єву?

Марія Магдалена законна дружина Іісуса Христа!

Якщо вам хочеться знати, подобається вам чоловік чи вже набрид, подивіться, як він їсть. Якщо це видовище вас не влаштовує, вам треба його кидати. 

 Рогалики з трояндовим варенням - це їжа справжніх принцес.

 Люди з холодними руками й ногами довго живуть.

 Їй було від кого йти. Їй не було до кого йти.

Мудрих жінок можна дурити, звісно. Та не довго. Не все життя.

 Ви коли-небудь злітали з котушок? Коли все, що буде потім, і все, чого потім не буде, не має значення?

Пам*ятаєш, ми читали - любов живе три роки.

 Коли жінка живе сама, вона рано чи пізно почне їсти зі сковорідки.

 Інколи вся допомога полягає в тому, щоб не допомагати.

 Інколи любов - це конкуренція котлет.

 Проблеми, як і радощі, приходять не тоді, коли сподіваєшся.  

 Коли вже майже пристосовуєшся до свого щастя, завжди хтось або щось намагається його зруйнувати. Чи випробувати на виживання...

 Чоловікові, який хоче тебе нагодувати, не обов*язково приносити квіти.

Спочатку вона чекала на принца, потім - на лицаря, пізніше - на когось, схожого на Річарда Гіра, наприклад. Та завжди приходили не ті. 

 Сонце, море, шашлик, щастя - загрібай повними ложками. Тільки ідіоти йдуть умирати знічев*я.

Якби він був за стома тисячами стін - я б його відчула! Я б його впізнала за будь-яких обставин! 

Вона знала, що з війни не повертаються назовсім. Лиш приїздять побачитися.  

Нашо нам той Іглесіас? Така істерія. В АТБ задовбали крутити рекламу. Вчора по тєліку бачив сюжет про концерт Енріке Іглесіаса. Круто: запізнився. Ще й співав у півсили. При тому, що квитки недешеві. По-моєму, вітчизняні виконавці співать з душею і краще відпрацьовують. Ще й квитки на концерти дешевші, ніж у закордонних гастролерів.

Взимку думаєш, що навесні-влітку будеш подорожувати. А в реальності навесні і влітку робиш те саме, що і взимку — сидиш вдома.

З роботою теж щось не дуже. Взяв темп — так тепер нічого не підкидують. Мабуть перевиконав норму.
Так і виходить — ні роботи, ні відпочинку.

Напевне кожен з нас знає що таке мотивація, але у кожного вона своя У когось вона взагалі відсутняВ деякі моменти всі ми хочемо щось змінити у своєму житті, але часто нам бракує підтримки, сил, часу ну або ж просто шукаємо собі виправдання. Більшість шукає мотивацію в інтернеті, але для чого? Кожен може бути мотивацією для себе. Головне поставити мету і чітко розуміти, що для цього потрібно робити.   Якщо правильно будувати план дій, то бажаний результат буде набагато швидший. Важливим є те, що не потрібно опускати руки, коли щось не виходить. Адже в житті існують як чорні лінії, так і білі. Чим важче буде зараз, тим легше - потім. Ніколи не засмучуйтесь, а робіть висновки і продовжуйте з новими силами.

Якщо у Вас не виходить знайти мотивацію для себе, то беріть в руки книжки, там завжди є те, що буде корисним. Нові знання підуть тільки на користь, не бійтесь дізнаватись нове, практикуйте, можливо саме це стане Вашим улюбленим заняттям або навіть роботою

Тому, бажаю всім успіхів у своїх починаннях, ніколи не здавайтесь, ви СИЛЬНІвірте в себе

---

А чи є у Вас мотивація?

Осінь пройшла якось швидко і непомітно: на деревах вже майже не лишилось листя. А я навіть не встиг подепресувати. Ну, це і добре. Хоча, здається, справа в тому, що цієї осені рідко було нудно: новий телесезон, поїздки на дачу, гриби, вилазки на заброшки, просто прогулянки по місту, поїздки на співбесіди.
Але "золоту осінь" прогавив.

Вчора святкували День міста. Точніше, дно міста.   Думав піти, подивитись. А потім передумав. По-перше, пішов дощ — а від дощу там сховатись ніде. По-друге, банальне місце проведення і традиційна програма (концерт і все таке). Нецікаво! Нє, можна було б сходити. Але все одно було б нецікаво. По-третє, програму святкувань розтягнули на півдня. А слухати півдня самодіяльність, заради того, щоб вкінці послухати популярних музикантів — то не дуже прикольно. Коротше, так і не пішов на святкування.

От за це я себе люблю.

Потім захотілося полазити по заброшці. Є на прикметі одне місце. Минулого тижня розвідали залаз, але залізти не насмілились. Запланував вилазку на вчора, вже з іншою людиною. Але напередодні вилазки передумав. По-перше, не факт, що об'єкт цікавий. По-друге, висока ймовірність «спалитися» — якщо не сторожем заброшки, то перехожими. Згодом, знайшов підтвердження своїм засторогам — одних «лазятелів» схопили. Одразу лізти на ту будівлю перехотілося.

Знову передумав. А що тут такого? Для мене це нормально.

Чого я тільки про розваги? З роботою те ж саме. Знаходжу підходящу вакансію. А потім — то немає контактного телефону. А якщо є, то все одно думаєш: а якщо фірма розташована далеко? А якщо довго їхати — на роботу не візьмуть? А якщо ще якісь придирки? А навіщо шукати роботу, якщо все одно не візьмуть працуювати??! І в результаті «забиваю болт» на таку вакансію.

Люблю передумувати.

До речі, мама теж любить змінювати плани. Так що це у нас сімейне.