Спогад

            Я йду за ліхтарями. Але я не сам. Я йду за руку зі своїм Спогадом, а позаду плететься маленька Журба. А під ліхтарями лише одна тінь.

-         Ти збожеволів, хлопче!

Звісно, що ні. Вони справді є. Ось вони, біля мене. Ми іноді виходимо на прогулянку разом. Знаєш, вони соромляться моїх буднів, тому я прихожу сюди, під світло ночі. Я говорю, дивлюсь на них,  і не бачу, що під ліхтарем лише одна тінь.

Журба. Вона зовсім маленька і ходить лише зі Спогадом.

-         І що ж це за спогад?

О, цей спогад. Він прекрасний. Наче широкий лан. Такий неосяжний, такий вільний і такий невблаганний. І ось він, наче тут. Наче я можу взяти ті колоси в руку, пригорнути до лиця… О, Господи, цей запах! Як я любив ту пшеничну красу.

Мій спогад…Це безкраї небеса над широким ланом. Блакитне небо між колосками пшениці. В мене наче виростають крила, коли я поринаю у синю вись, коли я наодинці зі своїм Спогадом.

Ці зустрічі. Вони проходили літнім дощем. Тихий шум і мокрі доріжки. Теплі краплі на гарячих обличчях. Тоді ніхто не бачив сліз щастя на моїх очах. А теплий дощ падав на плечі, ніжно огортав груди, наче обійми. Цей Спогад…

Тиха ніч. Затишна вуличка і старі будинки. Я, блакитне небо над широким ланом і теплий дощ із запахом пшениці. Та під ліхтарем лише одна тінь. А десь поруч – моя маленька Журба.

Ну что дорогие мои! Вот меня опять и накрыло. Наконец-то. Потому что три месяца без стихов это было очень жестко.... Накрыло меня странно. На мове. Наивными детскими рифмами. Возможно, что носители украинского так совсем не говорят и не пишут. Но даже этому нескладному стишку я радуюсь, как ребенок первому лучику солнца ))) И у меня такая просьба ко всем друзьям: если в стихе есть надругательство на мовой, пишите в комменты буду все исправлять.

Мій єдиний, ніжний, любий,

я тебе цілую в губи.

Більш за все тебе кохаю.

Скоро буду поряд, знаю

Казка почуттів чекає.

Вітром, що лани плекає,

сонцем, що зігріє море,

щастям що розвіє горе

обійму тебе. Коханий,

рідний мій козак. Бажаний.

Ти моя найкраща мрія,

сильна, пристрастна надія.

Почуття радіють волі

і єднають нашi долі.

Справді любляча жінка - не та, яка шле тобі "цомики" на стіну, не та, яка постійно надзвонює, щоби спитати, як справи, а та, яка боїться тобі зізнатися, що любить, щоб не втратити...

Вітер приніс мені -
вітер, якого нема.
Вітер сказав, що у тебе
без мене - зима.

Вітер шепоче: без мене
немає сну.
Вітер признався:
ти згадуєш нашу весну.

Вітер говорить: напевно,
уже не мине.
Вітру я - пошепки:
ти вже тримаєш мене.

Ні - не в долонях
тримаєш. У серці, мов біль.
Вітру я - подумки:
так, я належу - тобі.

Знаю, так страшно -
посеред вагань і зневір...
Янгол, тримаючи: 
буде. Лиш вітру повір.

Two Fools In Love
             Двоє несповна розуму від кохання

автори - Brooker,  Fisher

Don't you listen to a word they're saying
             Не слухай, що говорять люди,
We're in love and that's the way we'll stay forever
             ми кохаємо і завжди прямуватимемо цим шляхом.
It doesn't matter what they think about us
             Хай би що не думали про нас,
I know that you and I'll work it out together
            я знаю, ти і я - у нас разом це вийде.
They can't stand to see us caring
            Їм не сила дивитися на нашу взаємну ніжність,  
Can't believe what we are sharing
            вони не можуть уявити те, що є поміж нами.

They tell me I'm a gentleman of leisure
             Я чув від них, що я плейбой,
And you're just a woman of pleasure
             а ти просто жінка легкої поведінки,
Maybe it's only infatuation
             а це, мабуть, лиш сліпа пристрасть.
We don't care it's a lovely situation
             Та нам однаково. Це прекрасний стан.
Don't they know it's not the way we planned it
             Вони не знають, що це не гра на публіку,
Guess they'll never really understand it
             здається, вони ніколи не розуміли цього по-справжньому...

Two fools in love
             Двоє закоханих недоумків,
Blessed from above
             благословенних небесами,
Two hearts as one
             два серця, як одне.
Two fools in love
             Двоє божевільних коханців,
Nowhere to run
             і нікуди відступати -
Two hearts as one
             два серця мов одне.

If people had their way they'd part us
             Якби на те воля тих людей, вони б нас роз'єднали,
Separate lives and far removed from each other
             ці неприязні, віддалені одна від одної істоти.
So let's leave the world we know behind us
             То залишімо цей світ позаду,
We'll walk away girl as lovers
             ходім геть, моя мила, як закохані,
It's no crime that need our time defending
             це не гріх, що нам треба захистити наш світ,
Just a case of love that's never ending
             світ любові, що ніколи не вмирає...



Two fools in love
Nowhere to run
Two hearts as onе
Two fools in love
Blessed from above
Two hearts as one

Слухати

Покохала козака. Дико. До нестями
Пристрасті несе ріка. Я не сплю ночами.
Мої мрії і думки, любий, всі про тебе.
Доля, щастя крізь роки...Не зникай, не треба.
Ображати почуття зовсім не хотіла.
Не спиняю тебе я. Просто полюбила.



Друзі, я зовсім недавно почала писати українською. Якщо є помилки, пишіть будь ласка! Буду вдячна за конструктивну критику