Незвичайні малюнки на піску

Американець Джим Деневан (Jim Denevan) виводить палицею на пляжах Північної Каліфорнії дивовижні гігантські орнаменти і узори.Художнік, серфер і кухар-самоучка Джим Деневан, що народився в 1961 році, годинами малює на піску красиві і недовговічні картини на пляжах. Свої геометричні малюнки художник створює під час відливу за допомогою звичайної дерев'яної палиці.

Протягом останніх 17 років Джим намалював сотні унікальних зображень по всьому світу. Змиті припливом, зараз їх можна побачити лише на фотографіях.

Крім захоплення серфінгом і малюванням на піску, Джим Деневан сам освоїв професію кухаря і навіть видав книгу, яка розійшлася чималим накладом. Крім того, він є засновником і організатором всесвітнього пересувного фестивалю кулінарії «Outstanding in the Field».

Знову про любов...



Справді любляча жінка - не та, яка шле тобі "цомики" на стіну, не та, яка постійно надзвонює, щоби спитати, як справи, а та, яка боїться тобі зізнатися, що любить, щоб не втратити...

Надобранічне

Ти не повіриш. Ця тиша дзвенить і пульсує.
Дихає п’яно і сонно зітхає у ніч.
Теплий спочинок від денних міжбуденних суєт
Квітне дитинно у посмішках сплячих облич.

Ти не повіриш. Ця тиша – вінець карнавалу:
Падають маски і вітер мете конфеті…
Я відчувала. Ба, більше – я передчувала
Ніжну мовчанку і зорі оці золоті.

Ти не повіриш. Ця тиша – вона не навколо.
Тиша – у нас. Наче лагідний світлий вогонь.
Ти засинаєш. І пахне у сні матіола
Теплим цілунком барвистого «завтра» твого

Любов...

Любов не приходить до ідіотів. Їй це не цікаво. Вона приходить до самодостатніх, врівноважених особистостей - і робить з них ідіотів

Ви не боїтеся...

Ви не боїтеся темряви - ви боїтеся того що в ній.
Ви не боїтеся висоти - ви боїтеся впасти.
Ви не боїтеся людей навколо вас - ви боїтеся бути відкинутими.
Ви не боїтеся любові - ви боїтеся, що вас не полюблять у відповідь.
Ви не боїтеся спробувати ще раз - ви просто боїтеся, що вам знову буде боляче з тієї ж причини.

Вітер...

Вітер приніс мені -
вітер, якого нема.
Вітер сказав, що у тебе
без мене - зима.

Вітер шепоче: без мене
немає сну.
Вітер признався:
ти згадуєш нашу весну.

Вітер говорить: напевно,
уже не мине.
Вітру я - пошепки:
ти вже тримаєш мене.

Ні - не в долонях
тримаєш. У серці, мов біль.
Вітру я - подумки:
так, я належу - тобі.

Знаю, так страшно -
посеред вагань і зневір...
Янгол, тримаючи: 
буде. Лиш вітру повір.


Прощена неділя... Простіть, друзі!

  • 17.03.13, 14:43

Друзі мої, милесенькі-любесенькі! Раптом перед ким завинила - простіть мене!!! Я тепер знаю: соромно не просити пробачення - соромно його не попросити. А іноді й запізно вже... Я люблю вас і вами дуже дорожу!

Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая