хочу сюда!
 

Mila

40 лет, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «терор»

Єрусалимський тупик Трампа. До чого слід готуватися світовій спі

Рішення американського Президента перенести посольство США в Ізраїлі в місто Єрусалим викликало бурхливу реакцію всіх без винятку значущих держав світу. Багато хто вважає, що Дональд Трамп вчинив необачно, більш того, надто емоційно, і не прорахував можливих наслідків як для внутрішньополітичної ситуації в США, так і врегулювання ситуації на Близькому Сході.

    Незважаючи на всю гостроту проблем і протиріч у регіоні, серйозні геополітичні гравці довгий час намагалися не зачіпати єрусалимський питання. Більш того, місто, в якому переплелася історія різних релігій, міг би розцінюватися як символ миру, проте велика політика перекреслила ці надії і, ймовірно, призвела до більш плачевних наслідків для миру і спокою, ніж вважають багато аналітиків.

    Більш ніж однозначна реакція багатьох країн, в першу чергу мусульманських, явно показує, що США і їх союзники найближчим часом зіткнуться з дуже великими труднощами в організації безпеки своїх громадян. Численні мусульманські організації пригрозили проведенням терористичних атак проти американських громадян по всьому світу, з'явилися заклики до розправи над американцями та ізраїльтянами під час проведення Олімпійських ігор в Південній Кореї. Радикальні ісламські проповідники закликають повторити "подвиг" терористів групи "Чорний вересень" 1972 року.



Переклад з арабської:

Фетва з благословенням атак на американських і ізраїльських спортсменів під час Зимової Олімпіади в Південній Кореї.

Після того, як Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, американські та ізраїльські вороги ісламу кинулися вбивати наших палестинських братів, які віддають свої життя, щоб відстояти території, по праву належать мусульманам. Багато моджахеди пригнічені бездіяльністю і задаються питанням про протидію невірним, в зв'язку з чим публікується дана фетва.


Аллах дарував нам безліч можливостей для боротьби з нашими ворогами в усьому світі. І щоб провчити невірних, моджахеди повинні звернути свій погляд на Олімпійські ігри в Південній Кореї, куди відправляться наші американські та ізраїльські вороги. Багато років тому невелика, але переконана група бійців Чорний вересень показала, що невірним не сховатися від праведного гніву.

Це звернення до мусульманських братів у всьому світі із закликом згуртуватися і діяти спільно, щоб почервонити сніг кров'ю наших ворогів в Південній Кореї. Зараз вся увага прикута до Північної Кореї і Аллах нам благоволить, щоб продемонструвати світові нашу міць і єдність.



Очевидно, що дії Трампа, серйозно вдарили по близькосхідним розкладам, викличуть куди більш серйозні наслідки, ніж інформаційний шум і погіршення міжнародних відносин. Цілком ймовірно, що лютий 2018 року не менше, а можливо більш трагічний, ніж вересень 2001-го.

Але знайомлю зі Стусом


Він вів смертельний бій. 
Про Василя Стуса

04 Вересень 2017, 


Василь Стус очима художника Юрія Журавля


Малюк нетерпляче репетує.

– Терпи, терпець тебе шліфує, – кажу на автоматі, поки дістаю для малечі бажане.

Скільки було йому, коли він це почув вперше? 6 днів?

А мені?

Це десь почулося, вивчилося і прошилося.

І прожилося.

Хоча. Дякувати Богу, дідам і батькам, мені прожилося менше, аніж їм. Тож колишу сина, вчу терплячки і уповаю, що його життя зашліфує менше. Але знайомлю зі Стусом. Це ніколи не рано. Особливо на цій землі.

Нам не дано знати, а отже й не личить судити про розмір і вагу хреста ближнього.

Але автор рядка про терпець – Василь Стус – сходив на Голготу з високо піднятим чолом.

Він не один. Таких – мільйони. Він – один. Такого в нас ще не було.

Гладкий, зашліфований до ковзкості льоду, шмат уділеного йому дерева, уявний, але від того не невагомий, висковзував, мабуть, йому з рук. А нести треба було, і хилити голову, навіть, щоб знову підняти свій власний хрест – йому не личило.

Василю Стусу стало снаги не лише отак пройти, а й залишити нам спогад. Пам’ять про себе, про нас колись і навіть нас нинішніх. Про пережите.

Скороминущий ачи ні, стусовий витесаний із слів, гострий і різкий, хрест залишається пам’ятником Україні та українцям, всьому прожитому, терпцем відшліфованому, люттю поруйнованому, любов’ю скріпленому і вірою освяченому.

Василь Стус
Василь Стус

Поет та лицар, Василь Стус став наріжним каменем нашої пам’яті про ХХ століття. Войовничий поет, який не схибив і не схилився, який воював і творив – уособлення мільйонів. Він увібрав у себе біль командирів за непрожиті життя їхніх солдат. Явився запальною стихією юного таланту митця, квасного, гіркого, але такого непересічного, як молоде вино. Вічно юного таланту сотень митців, полеглих за свободу.

Це в нас, в Україні ХХ століття, епітафії поетів та воїнів однакові. Тож полеглий у бою з ворогом поет Василь Стус мусів і мав стати і одним, і другим. Навіть не взявши зброї до рук, він виконав життєве покликання.

Стус вів смертельний бій, і хрест, даний йому Богом і відточений його власним талантом, був зброєю в руках поета. Стус жбурляв ним у ворога і ницість, у зло і байдужість, цілився у зневіру і зневагу.

І не хилив чоло…

Здавалося, оця ноша стала частиною людини, а людина стала частиною хреста…

Врешті сам Стус став хрестом для нашого народу. Який ми досі не в силі підняти і встановити, як пам’ятник. Який ми не зможемо підняти, поки не покараємо зло. Бо ж непокаране зло зростає.

Набуває вибагливих форм і ранить все більше людей.

І поки воно ще й ходить на перемовини, Україна далі народжує воїнів-поетів. Чи режисерів.

Але яка врешті різниця там, на небесах і на Сибіру? Яка врешті різниця ТИМ.

Питання ж насправді до нас. Стусові побратими, які винесли його неписані рядки із в’язниць, втримали окопи нашої свободи. В поту, крові і сльозах вони не забули ні Василя, ні віршів, і теж здійснили своє покликання.

А заразом – прожили забране життя Поета. Прожили ті мільйони українських доль, які поет витяг із небуття.

Стус міцно засів у голові Сверстюка, чи Овсієнка, чи… та в багатьох. Звільнені рядки врешті оселилися і у моїй голові. Мабуть, і у вашій, якщо читаєте про Стуса. Відтак вони стали отим спільним прожиттям для нашого колективного «ми». Спогадом про історію всіх наших батьків і прадідів. Спільним спогадом про спільну історію. Навіть не пам’яттю, а цим прошитим-прожитим дитячим спомином.

Про те, що дорога йдеться. Про те, що свободу не ув’язнити. Про те, що терпець шліфує зброю.

Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,

сталить твій дух – тож і терпи, терпи.

Ніхто тебе з недолі не врятує,

ніхто не зіб’є з власної тропи.

На ній і стій, і стрій – допоки скону,

допоки світу й сонця – стій і стій.

Хай шлях – до раю, пекла чи полону –

усе пройди і винести зумій.

Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,

той, що обрав тебе навіки вік.

До нього змалку ти заповідався

до нього сам Господь тебе прирік.

Ярина Ясиневич – керівник програм Центру досліджень визвольного руху

Закатовано рефами 3-х полонених воїнів ЗСУ

На Світлодарській дузі взяли в полон трьох українських військових, їх по-звірячому катували і вбили - волонтер
23 грудня 2016



На Світлодарській дузі поблизу Дебальцевого Донецької області в полоні у бойовиків загинули троє українських військовослужбовців. Провести обмін не вдалося

Про це повідомив волонтер та координатор проекту "СтопТеррор" Семен Кабакаєв в Facebook. "Трагічна ситуація на Светлодарской дузі. Трьох наших хлопців немає в живих. Двоє були на полі, їх забрали чи то місцеві бойовики, чи то найманці з РФ, поки невідомо. Бійці були поранені, їх зняли на відео і передали нашим, як підтвердження того, що вони у супротивника. Внесу поправку: противник гідний поваги, а ці – ні. Провести обмін не вдалося, ворог не захотів, і наші не знайшли, з ким говорити. Там кожен – командир, і знайти відповідального за зупинку вогню було нереально. Потім їх перевезли у Дебальцеве, знущалися і катували. В результаті вбили. Звірячі фото з тортурами і тілами відразу прислали нам, як підтвердження того, що вони "200-і", – написав він.

 Він зазначив, що ще один український військовий вважався зниклим без вісті. "Третій нібито зник безвісти. Ми подали запит і виявилося, що за їх даними він у полоні, але підтвердження ми не знайшли. Кілька годин тому третій опинився у нас, кілька пострілів у голову. Зараз на ресурсах противника ОРДЛО і РФ поширюються ці фотографії і відео", – заявив Кабакаєв.


Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/war/1694057-na-svitlodarskiy-duzi-vzyali-v-polon-troh-ukrajinskih-viyskovih-jih-po-zviryachomu-katuvali-i-vbili-volonter.html

КГБ организовал мировой исламский террор.



Генерал-лейтенант Ион Михай Пацепа рассказал о том, как КГБ создало палестинский и мировой исламский террор. Как придумали захватывать самолеты и убивать евреев вдали от Израиля.
Сегодняшний международный терроризм был замыслен в лубянских кабинетах КГБ сразу после шестидневной войны, в 1967 году. В качестве генерала разведки, я был свидетелем рождения этого "дьявола".
Тогда израильская победа опозорила режимы Сирии и Египта -- стран, неуклюже раздутыми «советниками» советской разведки. Вот тогда-то Кремль и решил вооружить враждебных Израилю палестинцев и вовлечь их в террористическую войну против еврейского государства.
Генерал Александр Сахаровский, создавший разведывательные структуры коммунистической Румынии и поднявшийся до уровня главы всей зарубежной разведки СССР, часто пояснял мне: «В сегодняшнем мире, где ядерное оружие сделало невозможным употребление военной силы, терроризм должен стать нашим главным оружием».
В семидесятых годах, только разведслужбы Румынии дважды в неделю отправляли самолёт с военными грузами палестинским террористам в Ливан. После падения коммунизма в Восточной Германии, разведывательные архивы Stasi открыли, что в одном только 1983 году германская разведка отправила в Ливан патронов для АК-47 на сумму 1877600 долларов. Как сообщил Вацлав Гавел, коммунистическая Чехословакия отгрузила тысячу тонн лишённой запаха взрывчатки Semtex-H исламским террористам (эта взрывчатка не может быть обнаружена собаками) – этого количества террористам вдоволь хватит на 150 лет.

Террористическая война, как таковая, была развязана в конце 1968 года, когда КГБ впервые превратило захват пассажирских самолётов в инструмент террора. Эта же тактика использовалась и для атаки в США 11 сентября 2001 года.
Только в 1969 году в мире было захвачено 82 самолёта; эти акты были совершены организациями, которое финансировались из кассы КГБ. В 1971 году, когда я посетил Сахаровского в его лубянском офисе, он привлёк моё внимание к морю красных флажков, пришпиленных к карте мира, висевшей на стене кабинета. Каждый флажок обозначал захваченный террористами самолёт. «Захват самолётов – моё изобретение», - похвастался он.
Политический «успех», связанный с похищением самолётов, послужил для 13-го Отдела КГБ, известного, как «Отдел Мокрых Дел», возможностью расширения операций за счёт организации «публичных казней» -- терактов в аэропортах, на вокзалах и в других публичных местах.
В 1969 году Джордж Хабаш, марионетка КГБ, объяснял: «Убийство одного еврея вдалеке от основного места сражений является более эффективным методом, чем убийство сотни евреев на поле боя, поскольку это привлекает больше внимания».
К концу 1960-х годов КГБ был глубоко вовлечён в массовый террор против евреев, выполняемый руками разнообразных палестинских организаций- клиентов. Вот некоторые из террористических актов, которые следует отнести на счёт КГБ, за то время, когда я всё ещё находился в Румынии: ноябрь 1969 года – вооруженная атака на контору израильской авиакомпании Ел-Аль в Афинах (один убитый, 14 раненных); 30 мая 1972 года – атака на тель-авивский аэропорт Бен Гуриона (22 убитых, 76 раненных); декабрь 1974 года – взрыв тель-авивского кинотеатра (2 убитых, 66 раненных); март 1975 года – нападение на тель-авивский отель (25 убитых, 6 раненных); май 1975 года – организация взрыва в Иерусалиме (1 убит, 3 раненных); 4 июля 1975 года – организация взрыва на Площади Сиона в Иерусалиме (15 убитых, 62 раненных); апрель 1978 года – нападение на Брюссельский аэропорт (12 раненных); май 1978 года – нападение на самолёт Ел-Аль в Париже (12 раненных).

В 1971 году КГБ начало осуществление операции «Тайфун», направленной на дестабилизацию Западной Европы. Банда Баадер-Майнхоф, Фракции Красных Бригад (RAF) и другие марксистские организации- клиенты КГБ развязали волну анти- американского террора, который потряс Западную Европу.
Ричард Уэлш, заведовавший офисом ЦРУ в Афинах, был застрелен в Греции 23 декабря 1975 года. Генерал Александр Хэйг, командовавший силами НАТО в Брюсселе, был ранен взрывом бомбы, уничтожившей его бронированный Мерседес. Генерал Фредерик Кроусен, командовавший силами США в Европе, остался чудом жив после атаки в сентябре 1981 года. Альфред Херрхаузен, глава Немецкого Банка, благожелательно настроенный по отношению к Америке, был убит взрывом гранаты в ноябре 1989 года. Ганс Нёйсель, министр внутренних дел Западной Германии, был ранен во время террористического акта в июле 1990 года.

В 1972 году Кремль принял решение обратить весь мусульманский мир против Израиля и Соединённых Штатов. Как говорил мне Юрий Андропов, что миллиард врагов могут нанести Америке гораздо больший ущерб, чем несколько миллионов -- вот это размах...
Нам предписывалось внедрить в мусульманский мир ненависть к евреям, сходную с той, которую разжигали нацисты, и использовать эту ненависть в качестве оружия массового кровопролития против Израиля и его главного партнёра – Соединённых Штатов. План заключался в том, чтобы никто "в американо- сионистской сфере влияния" не мог больше чувствовать себя в безопасности.
Согласно Андропову, мир ислама был питательным раствором, в который следовало внести и вырастить бациллу смертельной анти-американской ненависти, взращённую на дрожжах марксизма- ленинизма. И действительно, антисемитизм глубоко привился в естественной для него питательной среде ислама. Мусульманам привычен вкус национализма, джингоизма и жертвенности. Их безграмотные, подавленные массы несложно возбудить до точки истерии.
"Ислам помешан на предотвращении захвата нечестивыми территорий Ближнего Востока; он воспримет с готовностью наши лозунги о Конгрессе США как о злобном орудии сионистов, превращающих весь мир в свои владения" -- высказывался Андропов.

В середине 1970-х КГБ приказало моей службе, DIE, наряду с аналогичными службами других восточно-европейских разведок, прочесать страну в поисках надёжных активистов, принадлежавших к различным мусульманским этническим группам, обучить их искусству дезинформации и террористическим операциям и внедрить в страны «нашей сферы влияния». Их задачей был экспорт ненависти к "Американскому Сионизму".
До того, как я навсегда покинул Румынию в 1978 году, мой отдел отправил около пятисот таких скрытых агентов в мусульманские страны. Согласно грубой оценке, полученной из Москвы, разведками восточного блока в исламский мир было заслано в общей сложности около четырёх тысяч таких агентов влияния.
Мы также распространяли сфабрикованную КГБ статью на арабском языке, где говорилось, что Израиль и его главный спонсор США – сионистские страны, намеревающиеся обратить весь исламский мир в еврейскую колонию.
Мы старались завоевать умы людей, понимая, что нам не светит выиграть открытую войну. Трудно сказать наверняка, каковы длительные результаты операции СИГ, но накопительный эффект распространения сотен тысяч копий фальшивок, изображающих Израиль и США смертельными врагами ислама, наверняка были конструктивной мерой для достижения наших целей.

Россия не отказалась от порочного политического курса, лжи, клеветы, разжигания вражды, дестабилизации отношений, продолжения терроризма, как средства политического шантажа. Очень скоро, после прихода к власти, Путин начал возвращать свою страну к привычному террористическому бизнесу.
В марте 2002 года он без лишнего шума восстановил продажу оружия иранскому диктатору, покровителю террористов Айатолле Хаменеи. Россия ввязалась в строительство 1000-мегаваттного ядерного реактора в Бушейре, с корпусом переработки урана, способным производить расщепляющиеся материалы для ядерного оружия. Сотни русских инженеров и техников начали также помогать Ирану в разработке ракеты с радиусом действия более 1250 миль Шахаб-4 - ракеты, которая может служить носителем ядерных боеголовок и угрожать всему Ближнему Востоку и Европе.
После распада СССР Россия оказалась трансформированной беспрецедентным образом, но вера в то, что советское враждебное наследие противостояния будет так же искоренено после холодной войны, как искоренён был нацизм в конце Второй Мировой войны, не оправдалось, к сожалению.

Автор этой статьи - генерал-лейтенант Ион Михай Пацепа (Ion Mihai Pacepa), – самый высокопоставленный офицер разведки стран Варшавского Договора, сбежавший из Советского Блока на Запад, где написал книгу «Красные Горизонты», изданную в 27 странах мира.
Эта статья была опубликована 24 августа 2006 года в NationalReviewOnline.


Перепост с блогов. Заявление герцога Анжуйского.

Заявление Герцога Анжуйского
  • 12.01.15, 20:08
«Я пойду против эмоционального течения и отделю себя от движения «Я Шарли». Нет, я не шарли, потому что я никогда не любил эту манихейскую газету.

Charlie Hebdo является обычной бумажкой, презирающей любое мнение, кроме своего собственного, которая под прикрытием свободы выражения мнений позволяем всем совершать провокационные действия. Charlie Hebdo является агрессивной газетой, которая создаёт ненависть между религиями через якобы юмор. Charlie Hebdo является образом европейского атеистического общества, которая создаёт обиду и врагов вместо уважения и братства между народами и людьми, независимо от их различий, расы, цвета кожи, религии.

Так что я отказываюсь принимать участие в “республиканском священном союзе” про-Шарли, потому что я просто не понимаю, что я должен защищать.

Я не проявляю неуважения или непочтительности и не хочу обижать память погибших рисовальщиков. Нет слов, чтобы высказать ужас нападения, произошедшего на редакцию газеты. Я осуждаю этот варварский акт и выражаю свои глубочайшие соболезнования родным и близким покойных.

Я осуждаю эту попытку национального единства и лицемерие граждан, которые никогда не читали эту юмористическую еженедельную газету.

Почтить память жертв, да.

Отдать дань Charlie Hebdo, нет.»

Читаючи спогади академіка Георгія Арбатова

Читаючи спогади академіка Георгія Арбатова, що був одним з розумних кремлівських царедворців за Хрущова та Брежнєва, натрапив у його "Свидетельство современника"  на повне дежавю сучасності, тому подаю просто сторінки з книги без особистого коментування за принципом латинського прислів'я, що "для розумного сказано досить"

Текст (якість не дуже, але то не ружжо, щоб все блищало, - прочитати можна, хто забажає)



А тепер контекст





100%, 10 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

чорний гумор

Информация для поляков: все высшее руководство России собирается посетить Крым. Уточнение для голландцев: самолетом.

Путінські терористи збили Боїнг-777 з пасажирами

Саме так, по факту, потрібно називати цей свідомий акт міжнародного тероризму Путіна і його кліки проти сотень живих людей.

Тепер основною задачою міжнародного співтовариства є фізичне знищення цих виродків.

 




Важливі мітки минулої доби

В Україні дуже гаряче, і не можна ігнорувати такі повідомлення, навіть якщо це приватна інтуїтивна думка
http://news.eizvestia.com/news_abroad/full/431-v-blizhajshee-vremya-kreml-nachnet-massirovannoe-voennoe-nastuplenie-na-ukrainu-borovoj

Невже доведеться все-таки битися проти регулярної армії рф?

http://censor.net.ua/news/283878/rossiyiskaya_armiya_stroit_paromnuyu_perepravu_mejdu_kavkazom_i_krymom_smi

Втім метод диверсійно-терористичної війни у москалів ще не вичерпаний. Судячи з усього, вчора на Луганщині стало на одну гарячу точку більше. Місто Антрацит грозить повторити шлях Славянська.
http://antratsit.net/news/1562-segodnya-vozle-rayadministracii.html

саад не зупинився...

... 70 тисяч жертв

Судячи по всьому янукович ще більш неадекватний. 

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая