О сообществе

Для всіх, хто цікавиться історією України, а також задумується над її майбутнім, яке не можна уявити без свободи і справедливості.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Свобода і справедливість

Чесно зароблене краще за корупцію

Стало відомо, як члени правління "Нафтогазу" розділили винагороду в 127 млн грн

Загальна сума винагороди в 2017 році зросла у 2,5 рази порівняно з 2016 роком

16:3317.07.2018
Нафтогаз Україниubr.ua

Члени правління НАК "Нафтогаз України" отримали винагороду в сумі 127,7 млн грн за 2017 рік. Про це йдеться у річному звіті "Нафтогазу", передають "Українські новини".

Зокрема, голова правління Андрій Коболєв отримав минулого року винагороду в розмірі 47,1 млн грн, перший заступник голови правління Сергій Коновець - 15,2 млн грн, перший заступник голови Сергій Перелому - 17 млн грн, Юрій Колбушкін - 14 млн грн. 

Також вказано, що винагорода для членів правління НАК Олега Прохоренка (голова правління "Укргазвидобування") та Миколи Гавриленка (гендиректор "Укртрансгазу") становила 24 млн і 10,4 млн грн відповідно, а у виносці зазначено, що вони не отримують винагороду як члени правління.

Загальна компенсація управлінському персоналу в складі 6 членів правління і 9 директорів у 2017 році склала 214 млн грн з урахуванням заробітних плат і додаткових поточних премій (в 2,46 рази більше, ніж у 2016 році).

Згідно з інформацією, загальна сума винагороди в 2017 році зросла у 2,5 рази порівняно з 2016 роком. 

Нагадаємо, що в 2018 році Спостережна рада НАК "Нафтогаз" вирішила виплатити премії на суму 46,3 млн дол. працівникам, які доклали зусиль для перемоги у Стокгольмському арбітражному суді в спорі з "Газпромом" стосовно транзитного контракту.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловився з цього приводу, заявивши, що це "перебір"

Згодом Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом виплати преміїкерівництву Національної акціонерної компанії "Нафтогаз".

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Коболєва не притягатимуть до відповідальності за виплату премій керівництву "Нафтогазу".

Провокація проти України не пройде

Напад на закарпатських циган у Львові вчинили члени угруповання "Твереза і зла молодь"Після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття
Напад на закарпатських циган у Львові вчинили члени угруповання "Твереза і зла молодь"

Підозрювані у нападі на табір закарпатських циган у Львові визнали свою приналежність до незареєстрованого угруповання "Твереза і зла молодь", яке використовувало символіку ультраправої націоналістичної організації Misanthropic Division.

Про це повідомила старший інспектор Управління з додержання прав людини Нацполіції України Оксана Санагурська.

За її словами, восьмеро юнаків, яким оголошено про підозри, перебувають у поліції з батьками та дають свідчення, також їм надали адвокатів. Усі підозрювані ідентифікують себе як члени "Тверезої і злої молоді".

У поліції додали, що нападники мали чіткий план щодо погрому табору: вони заздалегідь визначили позиції кожного з нападників, їхні дії та завдання.

Санагурська також повідомила, що раніше правоохоронці отримали розпорядження патрулювати циганські поселення у посиленому режимі, однак про цей табір, який був у лісі на околиці Львова, поліція не знала. Правоохоронцям вдалося швидко приїхати на місце погрому, оскільки про напад оперативно повідомив чоловік, який став свідком події. 

Як зазначив у свою чергу голова громадської організації "Рома України Терніпе" Микола Юрченко, поліція затримала нападників під час погрому. За його словами, у таборі перебували 10 дорослих, серед яких - вагітна жінка, на яку також напали, і 4 дітей.

За словами Юрченка, після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття, звідки раніше приїхали. Серед постраждалих - жителі закарпатських сіл Серне та Баркасово, а також Мукачева.

Як зазначає видання Zaxid.net, угруповання "Твереза і зла молодь" - незареєстрована організація, яка раніше не фігурувала у повідомленнях ЗМІ, загальна кількість членів цієї організації невідома, та, судячи з кількості підписників на їхні сторінки у соцмережах, таких лише кілька десятків.

В організації був свій канал на YouTube, який до 24 червня називався Lemberg Jugend, однак вже ввечері у неділю він був видалений.

"Після затримання учасників і організатора нападу на табір канал перейменували в "Оаьта Втвтв ті"... Створений він був лише 21 червня 2018 року і там було лише два відео та 24 підписники. На відео з назвою "Меленький відео доклад з сафарі на циган" (стилістику збережено) зафіксовано, як кілька підлітків переслідують ромів. На відео "Твереза і зла молодь на варті свого міста. Вживаєш наркотики? Чекай нас ми прийдемо в гості" знятий раптовий напад групи підлітків на кількох хлопців", - зазначає видання. 

На опублікованих відео використовувалася символіка ультраправої організації Misanthropic Division. 

У Telegram в організації також був свій канал, який створено 20 квітня з 51 підписником. На каналі  - понад 70 дописів, в основному - мотивуючі фрази в нацистському дусі або картинки, багато з них – російською мовою, пише Zaxid.net.

За даними видання, організатором нападу на циганський табір був 20-річний львів'янин Андрій Тичка. Як зазначає ЗМІ, у 2017 році він закінчив Львівський коледж легкої промисловості, де навчався на механіка швейного обладнання. У соцмережі "ВКонтакте" у Тички був акаунт, який 24 червня видалили.

Раніше в організації "Твереза і зла молодь" заперечували свою причетність до нападу на циган.

Як повідомляло "Громадське радіо", свій телеграм-канал із назвою "Lemberg Jugend" 23 червня вони перейменували на "Misanthropic Division". Останній допис у каналі — це заперечення причетності організації до нападу.

"Жодного активіста MD не затримано, доля невідомих молодиків - невідома. Проте, якщо це виявляться наші побратими чи їхні прихильники, ми станемо горою на їхній захист", - зазначено у дописі. У попередніх постах лунали погрози учасникам лівих організацій, ксенофобські заклики та гасла "Львів буде націоналістичним або безлюдним".

Напад на табір ромів на околиці Львова стався пізно ввечері у суботу: внаслідок нападу одна особа загинула, четверо отримали травми. Мер Львова Андрій Садовий згодом повідомив, що пораненого хлопчика з матір'ю відпустили з лікарні.

Як заявив глава Нацполіції Сергій Князєв, за фактом нападу відкрито кримінальне провадження за п.12 ч.2 ст.115 КК "умисне вбивство, вчинене групою осіб за попередньою змовою".


Вуву 2018-06-25 / 19:13:55

З дописом пенсіонера погоджуюсь і підтримую ... це стало наслідком бездіяльності багатьох служб і органів ... І йіхнього пофігізму . В правовій державі з верховенством права і законів таких речей не повинно бути. 
Звичайно що реальний вбивця мусить бути покараний як і співучасники. 
Але чи садовий зробить для себе з цього якісь висновки ... Щоб міські служби і органи працювали так ... щоб цього більше несталось. 
Хто може дати такі гарантійі.

пенсіонер 2018-06-25 / 13:50:00

Питання до поліції Князева: 
- скільки з циганів цього табору має постійну реєстрацію? 
- якщо має, скільки встало на тимчасовий облік? 
- скільки чоловіків-циган ПРИЗОВНОГО чи МОБІЛІЗАЦІЙНОГО віку знаходилось у цьому таборі та чи всі з них мають відповідні відмітки військкомату? 
- скільки судимих чи під адмін. наглядом циган було у цьому таборі та чи мають відповідні відмітки нагляду поліції? 
- скільки платників податків серед циган було у цьому таборі та чи всі з них не мають проблем з податковою? 
- скільки матерів-циганок, які отримують "дитячу допомогу" знаходилось там РАЗОМ З ДІТЬМИ та чи мають вони відповідні відмітки обліку та комісій соціальних служб? 

На мою приватну думку, якби ВСІ ВІДПОВІДНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ чітко робили свою роботу - цього злочину не відбулося ніколи! 
На жаль, прості люди на свій розсуд вирішують "циганську проблему"

*** 2018-06-25 / 11:32:19
,,ТВЕРЕЗА I ЗЛА МОЛОДЬ,, Ми, влада, школа,церква, полiцiя ,,вiд бога,, залишили дiтям лише такий вихiд!!! Хтось скаже , ну i що, лише занепастили свое майбутне. ТА СЛАВА БОГУ Е МОЛОДЬ ЩО РОЗУМIЕ,ЩО ЗАНЕПАСТИТЬ СЕБЕ, ЯКЩО ПРИСТАНЕ НА СИСТЕМУ ЖИТТЯ,ЯКУ МИ ДОРОСЛI ПОБУДУВАЛИ!!!

Вуву 2018-06-25 / 08:56:54
Садовому теж треба набити морду ... Для початку. Бо він має великий вплив у львові щоб наводити порядок ... А не залишати ситуацію на "самотьок" поліціянтам хабарникам. 
А тепер зачнеться акція самопропоганди і реклами (піар). 
А молодих хлопців як і того цігана що зарізали ... Направду шкода. 
Ps. Тільки між словами піар і підар ... Різниця в одну букву.

Жінка 2018-06-25 / 08:15:18
Коли роми в центрі Львова нахабно грабують і львів'ян, і гостей міста, то контролю з боку нашої доблесної поліції НЕМАЄ, бо грабіжники-грабіжниці невстановлені особи... а як вирішили покарати ромів - так справа на контролі Денисової! і де ж справедливість ???

Петро 2018-06-25 / 07:59:47
Менти кришують циган, тому вони розпоясалися в місті, нахабно серед білого дня грабують людей на вулицях, залазять у квартири, а там де вони зупиняються розводять срач, а коли поліцаї їх затримують, то зразу відпускають через неможливість встановити особу і т.д. Про цей табір ніби нічого не знали, але чомусь дуже швидко приперли, хоча на інші виклики їдуть годинами.

Задуми кремблядей проти України

В Atlantic Council назвали 5 сценаріїв, як Кремль може втрутитися в українські вибори
11747 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
Вівторок, 19 червня 2018, 21:55

В аналітичному центрі Atlantic Council розповіли про 5 сценаріїв, за якими Кремль може вплинути на українські вибори.

Про йдеться у матеріалі наукового співробітника Центру з питань трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса у США Миколи Воробйова, передає "Голос Америки".

Перший спосіб – підтримати проросійських кандидатів.

Згідно з опитуваннями, проросійські кандидати до сих пір мають високі рейтинги.

"Серед них - Юрій Бойко, колишній віце-прем'єр-міністр і народний депутат з підтримкою у 9,7%, та Вадим Рабінович, лідер партії "За життя" з 9,5%. Обидва провели понад двадцять років у політиці, і їхні позиції свідчать про рішучу підтримку з боку Кремля", - цитує Воробйова "Голос Америки".

Якщо б Бойко та Рабинович змогли б домовитись про єдиного кандидата на президентських виборах 2019 року, це була б сильна кандидатура.

"Це потенційне злиття вже викликало тривожні паралелі з виборами 2010 року, коли проросійський кандидат Віктор Янукович повернувся до влади шість років після продемократичної Помаранчевої революції і повернув Україну до авторитаризму. Кремль, безсумнівно, буде наполягати на тому ж сценарії в 2019 році, підтримуючи одного з цих кандидатів напливом великої суми грошей", - вважає Воробйов.

Другий спосіб – впливати через впливову мережу організаторів, журналістів та інших експертів, які працюють на інтереси Росії в Україні.

"Кремль використовуватиме свої платформи для підтримки проросійського кандидата та дискредитації - його або її - опонентів. Таке повідомлення буде поширюватися через різноманітні інформаційні платформи та лояльними промовцями, у тому числі на Заході", - зазначає науковий співробітник.

Третій сценарій - через збільшення військової напруженості на Донбасі, терористичні атаки та інші дії, які мають на меті поширити паніку, страх та недовіру до українського уряду і до правоохоронців, зокрема.

"Як результат, багато виборців можуть втратити віру у виборчий процес і вирішити просто не голосувати", - зазначає Воробйов.

Четвертий сценарій – завдяки масштабним кібератакам, спрямованим проти  українських державних установ, банківської системи, Міністерства оборони, Ради національної безпеки та оборони та інших організацій.

Також завдяки зламам персональної електронної пошти.

"Виборча система та технології країни вразливі до вторгнення сторонніх осіб, і Кремль знає це. Ймовірно, ці слабкі місця будуть використовуватися для зламу електронної пошти та виявлення персональних даних ключових кандидатів у президенти, особливо тих, хто серйозно загрожує Кремлю", - йдеться у матеріалі.

П’ятий сценарій - організація військового перевороту в Києві, який приведе до влади крайні та інші націоналістичні організації, зокрема членів добровільних батальйонів з військовим досвідом на Донбасі.

"Якби до влади в Києві прийшла справжня "українська хунта", як були відображені результати Революції Гідності у російсько-державних засобах масової інформації, Кремль може використати це як привід для "миротворчої операції", спрямованої на захист російськомовного населення від "київської хунти", - припускає Воробйов.

Третій Майдан, позначений насильством, був би найбільш сприятливим для подальшого вторгнення російської армії в Україну, демонструючи міжнародній спільноті, що тільки Кремль може навести порядок в цій "невдалій державі", одночасно тримаючи Україну в сфері впливу Кремля.

За свободу Сенцова і Серебрякова в РФ повстали!

Колеги та друзі Сенцова влаштували телеканалу Росія сюрприз (відео)

Російські режисери підтримали Олега Сенцова під час вручення престижної премії «Кінотавр».

ФАКТ. Члени журі конкурсу Олексій Попогребський і Андрій Плахов вийшли на сцену, де зачитали звернення з вимогою відпустити українського режисера Олега Сенцова та його російського колегу Кирила Серебреннікова.

«Ми вважаємо обидва процеси над російським і українським режисерами суто політичними… Ми приєднуємо свій голос до голосів тих у Росії, Україні й у світі, хто бореться за свободу Серебреннікова та Сенцова», – сказав Плахов.

ПІДСУМОК. Відео було показано на телеканалі «Росія» о третій годині ночі, однак уранці скандальний фрагмент запису було видалено.

Відзначимо, що на врученні премії «Кінотавр» були присутні зірки російського шоу-бізнесу.

https://uk.etcetera.media/kolegi-ta-druzi-sentsova-vlashtuvali-telekanalu-rosiya-syurpriz-video.html

Знаходьте відео на Ютюбі і коментуйте!

В Рефії неможна все з громадянських свобод

У Москві затримали російського режисера за пікет на підтримку Сенцова
7405 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
Вівторок, 29 травня 2018, 12:21

У центрі Москви поліція затримала російського режисера Антона Сушкевича, який проводив одиночний пікет на підтримку незаконно засудженого українського колеги Олега Сенцова.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

"На Пушкінській площі затримали режисера Антона Сушкевича. Він стояв в одиночному пікеті на підтримку Олега Сенцова", - пише видання.

За його інформацією, поліцейські при затриманні посилалися на 202-й указ "Про особливості застосування посилених заходів безпеки" під час чемпіонату світу з футболу.

"Однак прямої заборони на одиночне пікетування в указі немає", - підкреслюється в повідомленні.

14 травня український режисер Олег Сенцов, незаконно засуджений в РФ до 20 років колонії суворого режиму, оголосив про безстрокове голодування, вимагаючи звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських тюрмах.

Читайте також: Де і в яких умовах тримають бранців Кремля: онлайн-карта

Як відомо, Антон Сушкевич був режисером телесеріалу "Жіноча консультація".

Вшанування пам'яті мучеників політичних репресій

В Киеве почтят память жертв политических репрессий
На территории заповедника «Быковнянские могилы» состоится церемония возложения цветов и пройдет молебен

19 мая 2018 г. 16:41
В Киеве почтят память жертв политических репрессий

В воскресенье, 20 мая, на территории Национального историко-мемориального заповедника «Быковнянские могилы» (Броварской проспект в Днепровском районе Киева) почтят память жертв политических репрессий.

Как сообщают организаторы в Facebook, ориентировочный план мероприятий будет следующим:

11:00 - 12:00. Официальная церемония памяти жертв политических репрессий при участии президента Петра Порошенко и других чиновников.

12:10 - 14:00. Межконфессиональный молебен по жертвам политических репрессий, митинг-реквием и выступление Национального хора имени Г. Г. Веревки.

При входе в заповедник будет организована фотодокументальная выставка «Расстреляна элита: Быковнянское измерение» с экскурсионным сопровождением.

Бесплатные автобусы к заповеднику будут курсировать с 9:00 до 15:00:

  • от станции метро «Лесная» (выход из метро от головы поезда на остановку маршрутных такси в направлении Броваров);
  • от остановки общественного транспорта напротив здания «Блиц-Информ» (ул. Киото, 25).

Организаторы предупреждают, что при входе в заповедник будут установлены рамки-металлоискатели, поэтому посетителей просят приезжать заранее - до 10:00 и не брать с собой острые и колюще-режущие предметы.

Отметим, Быковнянское захоронение жертв сталинских репрессий относится к крупнейшим на территории Украины. Тайный спецучасток НКВД УССР в Быковне появился весной 1937 года - 20 марта президиум Киевского городского совета принял решение об отграничении земельного участка «для спецнужд» в 19-м и 20-м кварталах Быковнянского леса. В течение 1937-1941 годов грузовики почти каждую ночь привозили тела расстрелянных НКВД в киевских тюрьмах для тайного захоронения в Быковнянском лесу. Эксперты, исследовавшие останки жертв Большого террора, свидетельствуют о том, что большинство из них погибли от выстрела в затылок или основание черепа. Тела людей закапывали вместе с вещами, документами, мелкими деньгами, которые были при них. Всегда в одежде и обязательно засыпались известью.

Количество похороненных в Быковнянском лесу окончательно не установлено. По мнению историков, оно может составить  20-100 тысяч человек. По данным, обработанным сотрудниками Отраслевого государственного архива СБУ и Национального историко-мемориального заповедника «Быковнянские могилы», установлены фамилии более 18 500 человек, которым были вынесены приговоры в Киеве и которые захоронены в Быковне. Только на основании документов тройки НКВД в 1937-1938 годах в Киеве было расстреляно 15 тысяч человек. Наибольшее число расстрелов приходится на 19 мая 1938 года - только на основании решений тройки НКВД за ночь в киевских тюрьмах расстреляли 563 человека.

В Быковнянском лесу похоронены писатели Михаил Семенко, Майк Йохансен, Вероника Черняховская, художники Михаил Бойчук, Николай Касперович, академики Федор Козубовский, Петр Супруненко, митрополит УАПЦ Василий Липкивский и десятки тысяч других жертв Большого террора.

Указом президента Украины № 431/2007 от 21 мая 2007 года «О мероприятиях в связи с 70-й годовщиной Большого террора - массовых политических репрессий 1937-1938 годов» в Украине установлен День памяти жертв политических репрессий, который отмечается ежегодно в третье воскресенье мая.


Статистические итоги «Большого террора».


http://www.memorial.krsk.ru/Articles/2007HrBT.htm

Октябрь 1936 – ноябрь 1938


По делам, которые вели органы госбезопасности (органы ГУГБ НКВД)


Арестовано – не менее 1710 тыс. чел


Осуждено – не менее 1440 тыс. чел.


В том числе приговорено к расстрелу – не менее 724 тыс. чел.

Из них:


«Тройками» по «кулацкой операции» – не менее 436 тыс. чел.


Комиссией Наркома Внутренних дел СССР и Прокурора СССР («двойками») до сентября 1938 г. и «особыми тройками» в сентябре–ноябре 1938 г. по «национальным операциям» – не менее 247 тыс.чел.


Военной коллегией Верховного суда СССР, Спецколлегиями областных судов, военными трибуналами – не менее 41 тысячи человек.

Кроме того за тот же период:


Осуждено «милицейскими тройками» как «социально вредный элемент» (СВЭ) – не менее 400 тыс. чел.


Подвергнуто высылкам и депортациям в административном порядке – не менее 200 тыс. чел.


Осуждено судами общей юрисдикции по общеуголовным обвинениям – не менее 2 миллионов человек, из них в лагеря отправлено не менее 800 тыс. чел.


* Настоящая Хроника составлена специально для газеты «30 октября» (2007. № 74. С. 1, 3–7). В интернет-версии сделаны небольшие исправления и дополнения, а также вставлены ссылки на документы и справочные статьи, опубликованные в сети Интернет (при этом мы старались избегать ссылок на публикации, содержащие существенные текстуальные искажения или фактографические ошибки, однако полностью ручаться за качество привлекаемых ресурсов мы, конечно, не можем). Газетный вариант хроники см. также: http://www.memorial.krsk.ru/Articles/2007HrBT.htm

Любов до олігархів існує

Нові лідери неофеодалізму
 13 травня 
Українські олігархи щиро вірять, що вони і є держава.
Українські олігархи щиро вірять, що вони і є держава. / "Лівий берег"
 

У мене є знайомий олігарх. Він – абсолютно непублічний, ви навіть не знайдете його фото в інтернеті. Але це не робить його "меншим" олігархом, ніж, скажімо, Пінчук чи Новинський.

Але він – "хороший" олігарх. Щомісяця він витрачає на допомогу армії мільйони гривень. Не для піару, а просто від душі. Абсолютно щиро вболіває за перемоги наших на фронті та так само болісно, як ми, переживає втрати. У нас з ним цілковите взаєморозуміння щодо потреб армії, ситуації на фронті та в тилу.

Читйате також: Українські надра належать усім громадянам країни, але хто ж насправді ними володіє

Але в якийсь момент я зрозуміла, що безкінечно займатися тільки волонтерством на благо армії неможливо, і мене потягнуло назад у журналістику. Ми з колегою Марією Томак вирішили створити Медійну ініціативу за права людини, отже, постало питання фінансування нашої нової організації. Просити гроші в олігарха вже не на армію, а на щось хоч і суспільно корисне, але своє, було страшенно незручно. Та знайомі атовці переконували: "Йди до олігарха, він же хороший, він допоможе". І я пішла.

Олігарх спитав, чим буде займатися наша організація. Я розповіла, що ми плануємо займатися журналістськими розслідуваннями порушень прав людини в контексті збройного конфлікту. Як приклад, навела справу Дмитра Шабрацького – "айдарівця", якого ймовірно убив Ігор Радченко, який є пов’язаним із нардепом Сергієм Дунаєвим, який є пов’язаним із олігархом і теж нардепом Юрієм Бойком.

Хороший олігарх уважно вислухав мене. Підлив мені ще трохи дорогого віски.

"Я знаю Бойка. Рідкісне падло, погоджуюсь, – дуже спокійно сказав він.  – Але розумієш, Оля... Те, чим ви збираєтесь займатись, небезпечно для держави".

Суть його промови зводилась до того, що в Україні існує негласний консенсус між олігархами (такий собі суспільний договір по-українськи), і тільки цей хиткий консенсус забезпечує стабільність, державну цілісність і суверенітет. Розірвання "олігархічного договору" потягне за собою непередбачувані для країни наслідки, аж до втрати державності.

Грошей на нашу ініціативу він не дав.

Такий він, український неофеодалізм. Олігархи є готовмии вкладати сотні мільйонів у телеканали та телешоу, створюючи для себе та народу ілюзію справжнього життя. Вони платять стипендії студентам, проводять форуми, стають філантропами і меценатами, почесними прихожанами чи почесними професорами. Вони є готовими безкінечно фінансувати бойові дії, делікатно оминаючи той момент, що саме вони, тобто побудована ними система суспільних відносин, і є справжньою причиною війни.

Вони абсолютно щиро вірять, що вони і є держава.

Олігархи, Україна, гроші, влада

Реальне громадянське суспільство для них – ще з кучмівських часів і до сьогодні – було і є антагоністом. І зовсім не дивно, що в їхній риториці (особливо, в риториці провладних феодалів) все частіше з’являються фрази на кшталт "вороги держави" в бік журналістів і активістів… Не забуваймо, з точки зору олігархічно-феодального світогляду, кожен, хто хоче підірвати основи "олігархічного консенсусу", а насправді просто розслідувати чи унеможливлювати злочини сучасних феодалів, знищує основи державності.

Читайте також: Коломойський, Ахметов, Фірташ: тотальні змови та "договорняки" Порошенка

Не допустити до прийняття рішень людей іншого світогляду, які виступають проти існування феодалізму в 21 столітті, – це олігархату диктує уже навіть не логіка, а інстинкт самозбереження. Так, звісно, феодал-олігарх може бути "хорошим", оплачувати протези пораненим і лікування діткам, але це не робить його "меншим" феодалом, тобто монопольним власником феоду. А відтак, залишає в силі феодальні суспільні взаємини з усіма наслідками, що із цього випливають. Корупція, патерналістська свідомість населення, торгівля національними інтересами – все це нас жахає в теорії, все це з екранів незмінно засуджують депутати та чиновники, незмінні слуги феодалів. Але на практиці ці речі виявляються цілком прийнятним для нас, бо якось з цим живемо, і нічого.

Український неофеодалізм – він такий. Він вимагає вправності у конформізмі та компромісах не лише від самих феодалів, але й від підданих. Він підміняє поняття (наприклад, політичних партій), нівелює цінності (наприклад, українські чи європейські), змушує імітувати цілі процеси та явища (наприклад, реформи). А найголовніше, він змушує жити в цих симулякрах велику частину суспільства, витрачати сили, енергію, роки на імітації та безрезультатність.

Олігархи, Україна, гроші, влада

Сьогодні феодали спинним мозком відчувають запит українців на зміну суспільних відносин. Поки що виборці це формулюють як потребу нових облич у політиці та нових політичних сил (хоча ми ж з вами розуміємо, що наш запит не зводиться до зміни облич, чи не так?).

Хочете нових лідерів? – питає олігархічна система. – Їх єсть у мєня!" І у відповідь на суспільний запит готує чергову імітацію у звичному та зручному для себе форматі  – телевізійному: проект "Нові лідери". Вуаля!

У процес імітації відразу включаються піддані. Хтось збирається наглядати за прозорістю імітації. Хтось прозріває: "О богі! До імітації є причетними олігархи та "зашкварені" особи!" І ніхто не запитає: друзі, а чи взагалі можливою є поява нових лідерів у процесі імітації?

Кого ж насправді цікавить, що про ідеї політичного елітизму, політичного лідерства в світовій політичній думці написано цілі трактати. Що формування політичного лідера – це складний багаторівнений еволюційний процес, в якому, на жаль, Україну було відкинуто на кілька століть назад негативною селекцією радянських часів, війнами та репресіями. Що лідери проявляються в процесі об’єднання людей навколо себе, у формулюванні ідей і політичній боротьбі.

Читайте також: Кого будуть підтримувати українські олігархи на майбутніх президентських виборах

Олігархи, Україна, гроші, влада

Людям, звиклим до життя в телевізорі, потрібно дати відчуття оновлення. І вони його отримують. У форматі телевізійного шоу, де, безперечно, будуть хороші учасники, які казатимуть правильні слова та викликатимуть овації. До речі, про ту частину суспільства, яка відмовилась від телевізорів і перейшла  у Facebook, головні феодали теж не забули. Вона отримає нову та прикольну партію "Демократична орда" – теж, до слова, непогана імітація.

Ось так, з попкорном і безкінечними шоу, пройде черговий виборчий рік. Хиткий "олігархічний консенсус" буде збережено. В крайньому випадку трішки підправлено. Задля держави, звісно.

Проте еволюційні процеси не є підвладними олігархічним впливам. Десь у Києві і регіонах триває дуже повільне та поступове, але невідворотне формування ціннісно нової політичної еліти. Вона формується у боротьбі з неофеодалізмом, з конформізмом і власними вадами. І її не приховаєш за жодними імітаціями.

Ольга Решетилова

Оригінал: "Лівий берег" 

Честь герою Франції з поліції

Субота, 24 березня 2018, 08:42 • Олексій Супрун 



У Франції загинув офіцер поліції, який обміняв себе на заручників під час теракту
У Франції загинув офіцер поліції, який обміняв себе на заручників під час теракту

ФОТОГАЛЕРЕЯ

КИЇВ. 24 березня. УНН. Підполковник Арно Бельтрам, який погодився стати заручником в обмін на звільнення відвідувачів супермаркету, захоплених в результаті теракту на півдні Франції, помер від отриманих поранень. Про це повідомляє УНН з посиланням на BBC.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон назвав Бельтрама героєм.

За словами французького лідера, в результаті теракту в комуні Треб на півдні країни загинули три людини, ще 16 були поранені.

Як повідомляв УНН, терористичне угрупування “Ісламська держава” взяло на себе відповідальність за напад на супермаркет у Франції.

 

Джерело: УНН

Британія знищить Рефію!

В темі замаху на життя мешканця Великої Британії Сергія Скрипаля мене і дивує, і водночас - не дивує фахова безталанність українських ЗМІ-їстів телебачення і радіомовлення, тому що всі вони дружно говорять про замах на життя колишнього російського розвідника, але жодного разу мені не довелось почути, що насправді було здійснено замах на громадянина Великої Британії - Сергія Скрипаля, а це головна тема конфлікту, як на мене. Донька Скрипаля була громадянкою РФ, тому її отруєння не є настільки аж у сфері відповідальності британського уряду, чого не можна сказати про самого Скрипаля та поліцейського й інших постраждалих від хімічної зброї, яка за всіма міжнародними правилами є забороненою до застосування на рівні злочину проти людяності.
Ще раз наголошую, що замах було здійснено на громадянина Великої Британії на території цієї держави за вказівками та спорядженням з іншої держави, тому саме держава Велика Британія має застосувати всі можливи засоби, щоб подібне злочинне іноземне втручання на її території було припинено, а винуватці - покарані. За інших обставин цей інцидент цілком був би достатній для оголошення війни, що, як я сподіваюся, і станеться, але не у відкритому форматі, а прихованому. Тому іронія стосовно нікчемності просто висилки 23-х дипломатів Російської Федерації показує нерозуміння того, що це всього-навсього початок тривалої і потужної помсти з боку Великої Британії стосовно Російської Федерації. Загалом це буде зрозуміло за декілька років, а поки що закономірний початок: "копен-дупен" дипломатам Рефії та бойкот тамтешнього чемпіонату світу по футболу.
Друга тема, що тупо відсутня наразі в українських ЗМІ - це згадка про паралелі на подібні сповна відомі вбивства зі застосуванням хімічного озброєння агентом Кремля Сташинським проти провідників ОУН Степана Бандери 15-го жовтня 1959 року, а перед тим - Лева Ребета 12 жовтня 1957 р  в Мюнхені (Німеччина). Дивна відсутність ерудиції, хоча які вчителя на кафедрах журналістики - такі самі "совкові" інтелектуали і їх вихованці. Огидно, прикро, але як казав відомий львівський композитор Станіслав Людкевич на зборах після 1945 року: "Нас визволили і на те нема ради" 

Я подаю для порівняння просто уривок з оповіді про вбивство Степана Бандери:
"Другого жовтня 1959 р. СБ ОУН стало відомо про ухвалення ЦК КПРС рішення щодо ліквідації Степана Бандеру, щоб завдати таким чином, якщо не остаточного удару, то хоча б такого, що після нього націоналістичний рух не піднявся на такий рівень. Агент Станіслав Зажицкі, також повідомив, що КГБ отримало доручення ліквідувати Ярослава Стецька, Степана Ленкавського і Степана Мудрика, а Івана Кашубу вивезти до Східної Німеччини.
Одержавши додаткові інформації, які підтверджували дану інформацію, Провід ЗЧ ОУН на своєму засіданні в складі Степана Бандери, Степана Ленкавського, Івана Кашуба, Данило Чайковського, Ярослава Бенцаля, Григорія Васьковича та Дмитра Миськіва 5.10.1959 р. прийняв рішення про збільшення особистої охорони Провідника ОУН та вироблення йому нових документів з виїздом закордон, ймовірно, до Іспанії 14 жовтня.
Відтоді С. Бандеру супроводжували 5-6 охоронців вранці з дому з Крайтмайрштрасе до організаційного бюра при Цеппелінштрассе, 67 і так само назад додому о 17-ій годині. Однак, Бандера, як і раніше, не дуже дотримувався вимог СБ. Сам керував автомобілем, мав дуже бадьорий настрій, який не покидав його протягом тижня до смерті, послаблюючи при цьому інстинкти самозбереження.
Зранку 15 жовтня 1959 р. Бандера виїхав автомобілем з дому після сьомої години в супроводі охорони на роботу. На Цеппелінштрассе він працював до обіду і о 12-ї годині поїхав додому, взявши із собою Євгенію Мак з якою планував купити на базарі овочі. Після покупок на базарі він відвіз назад на роботу пані Мак та поїхав додому на обід.
Декілька хвилин по 13-й годині Ярослава Бандера повідомила проводу ЗЧ ОУН, що її чоловіком залитий кров'ю лежить на сходах будинку. Одразу ж на місце випадку виїхали С. Ленкавський, Я. Бенцаль і І. Кашуба.
Тим часом сусіди викликали швидку допомогу, яка о 13.10 хв. прибула та відвезла Бандеру разом з його дружиною до лікарні Червоного Хреста на вулиці Льота № 2, що знаходилася за 5 хвилин їзди від дому. Тим часом з помешкання вибігла няня дітей Вайнерів, побачивши пораненого, намагалася допомогти йому холодними компресорами. Дружина Бандери збігши вниз сходами побачила, як сусіди обернули тіло її чоловіка і він ще декілька разів відкрив і заплющив вії. В його уст, носа і вух спливала кров.
Прибулі члени Проводу ЗЧ ОУН на першому поверсі застало подружжя Ґамзе, яке розповіло про те, що сталося. Коли вони почали обідали, несподівано почули важкий стукіт кроків на сходах і приглушений, схожий на хрипіння стогін. Вийшовши з квартири, вони побачили на сходової клітці, перед дверима ліфту Степана Попеля, який лежав у крові обличчям до землі. Близько нього стояв кошик з помідорами, а біля дверей ліфту в'язка ключів.
За свідченнями Сташинського, завантажений продуктовими пакетами Бандера, намагався витягнути ключ із замка дверей. Зійшовши сходами вниз він запитав його, чи потрібна йому допомога. Коли він наполовину обернувся до вбивці, то в цей момент йому вистрілив в обличчя з пістолета-шприца, що його сховав під газетою в правій руці. Лівою рукою Сташинський роздушив у носовій хусточці ампулу з протиотрутою і, тримаючи її собі під носом, спокійно відійшов, не чекаючи на реакцію жертви. Декілька хвилин перед тим сходами вниз зійшла жінка, яка завважила вбивцю, хоч тільки з плечей, бо він відвернувся обличчям до дверей ліфту.
В лікарні Червоного Хреста на вулиці Льота № 2 Степан Ленкавський, Ярослав Бенцаль і Іван Кашуба побачили струмки крові біля уст, носа і вух покійного Бандери. Слідів побиття на обличчі і голові не було видно, одначе, при ближчому розгляді було зауважено довкола уст дрібненькі цяточки. На краватці, сорочці й вилогах блюзи ясніли біляві крапки.
Бенцаль звернув увагу поліції на дивні осколки та цяточки довкола уст, а також вказав, що на сходовій клітці будинку він відчув дивний запах. Однак поліція не звернула увагу на його слова і в перші дні слідства пішла цілком фальшивою дорогою.
Лікарі під час оглядин тіла знайшли під його правою пахвою револьвер, тож повідомили про це кримінальну поліцію. Після 16-ій години Ярослава Бандера зайшла до лікарні з редактором газети "Шлях Перемоги" Данилом Чайковським. Вони побачили як з кімнати, де лежало тіло небіжчика, вийшла група фахівців на чолі з головним лікарем. В розмові з Чайковським він поставив запитання, чи не міг хто вкласти в уста Бандери дуло револьвера й вистрілити в саме горло. Отже, перший лікарський огляд не міг визначити причини смерті, а це позначилося на пізніших дуже суперечних і недоречних описах німецької преси.
За наказом німецьких спецслужб тіло Бандери перевезено до Медично-судового інституту мюнхенського університету на вулиці Лібфравен, де 16 жовтня було проведено медичну експертизу, яка тривала дві години.
На вимогу проводу ЗЧ ОУН при розтині тіла був присутній проф. Ярослав Гинилевич. Її проводив керівник інституту, проф. В. Лявес з двома німецькими лікарями.
19 жовтня 1959 р. слідча комісія оприлюднила заяву такого змісту: "Проведені в суботу 17 жовтня в Судово-медичнім Інституті розслідування для встановлення причини смерти виявили, що Бандера помер на затруєння ціянкалієм. Тепер комісія для справ убивств перевіряє, чи наявним є самовбивство чи злочин".
Провід ЗЧ ОУН повідомив, що Провідник загинув від ворожої руки телеграмами та листами організаційні підрозділи: Англії, Бельгії, Німеччини, Франції, Голландії, Іспанії, Австрії, Канади, США, Аргентини, Венесуели, Бразилії, Австралії, окремих провідних членів ОУН у найвіддаленіших країнах, українським й іноземним засобам масової інформації."




Pussy Riot у Криму на підтримку Сенцова

Затримані за Сенцова: пригоди активістів Pussy Riot у Криму
27 Лютий 2018, 18:01

Марія Альохіна, Олександр Софєєв та Ольга Борисова (зліва направо)
Марія Альохіна, Олександр Софєєв та Ольга Борисова (зліва направо)

До анексованого Росією Криму приїхали троє активістів російського гурту Pussy Riot Марія Альохіна, Ольга Борисова і Олександр Софєєв. Вони мали намір провести акцію на підтримку українського режисера Олега Сенцова, який відбуває 20-річний вирок Північно-Кавказького військового окружного суду в сусідній Росії. Акцію їм провести не дали російські поліцейські: Борисова і Софєєв удень 27 лютого мали повернутися до Москви, але не повернулися, а Марію Альохіну після сутички з місцевими «казаками» знову відвезли до поліції. Окрім того, українська сторона приїзд активістів на півострів сприйняла як порушення своїх державних кордонів.

Ольга Борисова і Олександр Софєєв приїхали до Криму 25 лютого. Вони дісталися до Порт-Кавказу на таксі і там, іще на російській території, їх уперше затримали. Але все обійшлося мирно: їх протримали кілька годин, перевірили документи і відпустили. Потім на поромі вони прибули до Керчі, де буквально біля трапа їх знову вже чекали шестеро поліцейських.

Тепер з активістами поводились досить різко: відразу посадили до машини і відвезли до місцевого управління ФСБ, де зробили дактилоскопію, перевірили всі речі і довго розпитували про причини приїзду до Криму. Перевірили документи і візитки, які опинилися серед паперів. Далі читайте в деталях тут 

https://www.radiosvoboda.org/a/29065938.html

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
11
предыдущая
следующая