О сообществе

Для всіх, хто цікавиться історією України, а також задумується над її майбутнім, яке не можна уявити без свободи і справедливості.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Свобода і справедливість

Падло Віктор Медведчук

Адвокат Медведчук лив на мене більше бруду, ніж прокурор – дисидент Кунцевич
06 Вересень 2018, 23:45
Софія Середа
Володимир Паутов
 Дисидент Микола Кунцевич пригадує, що призначений адвокат Віктор Медведчук не сподобався йому з першого погляду



Дисиденту Миколі Кунцевичу 63 роки. За його плечима – три кримінальні справи, порушені проти нього радянською владою у 1974, 1980 та 1984 роках. У рамках останньої сторону захисту Кунцевича представляв Віктор Медведчук, нині лідер проросійської сили «Український вибір» та кум президента Росії Володимира Путіна. Медведчука часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час захисту іншого радянського дисидента –українського поета Василя Стуса. Микола Кунцевич стверджує, що і у випадку з його справою, Медведчук радше нагадував прокурора, ніж адвоката, адже не лише проявляв бездіяльність у захисті, але й навіть особисто посприяв тому, щоб йому додали до передбаченого цією справою терміну у три роки ще майже два. Більше про це, а також про те, чому адвокат Медведчук не прийшов на оголошення вироку своєму підзахисному та чи бачились вони уже після тих подій, Микола Кунцевич розповів у ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода.

– Мене возили на психіатричну експертизу, а потім слідчий прийшов і каже: «Завтра ми починаємо знайомитись зі справою». Я кажу: «Хвилиночку! Мені адвокат потрібен, мабуть». На що він мені: «Ваші батьки уже визначились з адвокатом».

– Як саме вони вибрали вам захисника?

Слідчий показав список з 10 прізвищами і одразу сказав: «От цього», – і показав пальцем на Медведчука
– Мати розповідала мені, що слідчий показав список з 10 прізвищами і одразу сказав: «От цього», – і показав пальцем на Медведчука. Немає сумнівів, що цей список затверджувався десь нагорі, тобто слідчий не сам визначав кандидатів.

– Чим він аргументував свій вибір?

– Нічим. Але мама знайшла цікаве пояснення, що юридична консультація, в якій працював Медведчук, знаходилась поруч з тією вулицею, на якій працювала вона, то каже, можливо, їй його і запропонували, щоб далеко не бігати. Та й хто тоді знав, хто такий Медведчук. Тоді ще про справу Стуса ніхто не чув.

Коли мама прийшла до Медведчука і сказала, що вона мати Кунцевича, він відповів: «Я знаю».

Медведчук сказав моїй мамі: «Ви мені винні 300 рублів». Мовляв, за те, що трохи перепрацював, хоча гроші йому мала платити держава
– Чи спілкувався він потім ще з вашими батьками?

– Ні, був лише один момент, коли він сказав моїй мамі: «Ви мені винні 300 рублів». Мовляв, за те, що трохи перепрацював, І це при тому, що він був державним адвокатом, тобто гроші мала платити йому держава.

– Яке у вас було перше враження від адвоката?

– Неприємне. Чисто візуально. Але потім я переконався, що це так і є. Слідчий приніс нам три томи справи на ознайомлення, а Медведчук одразу мені: «Давайте быстренько все за два часа закончим». Я кажу: «Хвилиночку», – адже в мене вже був досвід: у першій справі два томи, у другій справі один.

Кунцевич: «Адвокат Медведчук не зробив жодної виписки з моєї справи»

Слідчий приніс нам три томи справи на ознайомлення, а Медведчук одразу мені: «Давайте быстренько все за два часа закончим»
– Скільки часу ви тоді витратили на ознайомлення з ними?

– На першу – сім днів. У мене досвіду тоді ще не було, але мій тодішній адвокат Каплан підказував, на що я маю звертати увагу і що маю записувати. Окрім того, він собі теж тоді багато усього переписував. Згодом ми з ним знайомились з одним томом другої справи два дні.

А тут три томи і Медведчук каже: «За дві години ми закінчимо»! Я кажу: «Ні! Я буду читати стільки, скільки мені треба буде!» І я читав, робив виписки. Загалом десять днів я знайомився.

– Медведчук допомагав у цьому процесі?

– Із 10 днів він прийшов лише 5 разів.

Навіть у ті 5 днів, коли Медведчук приходив знайомитись зі справою, він не зробив жодної виписки!
– Інші 5 ви знайомились зі справою самостійно?

–Так, зі слідчим. Але навіть у ті 5 днів, коли Медведчук приходив, він не зробив жодної виписки. Жодної!

– Просто сидів?

– Просто сидів. Я кажу: «Зверніть на це увагу чи на це», – а він у відповідь: «Да это не нужно!» Але я собі все одно виписував.

– Як часто він потім з вами спілкувався?

– Лише ці 5 разів. У той час адвокат долучався до справи тільки з моменту ознайомлення з її матеріалами.

– Призначили судове засідання. Що відбувалось далі?

– Вирішили, що мене будуть судити у Білій Церкві. Мене привезли туди. Я чекав, що до мене прийде адвокат, бо попередній, Каплан, завжди до мене приходив перед кожним судовим засіданням. Наприклад, у першій моїй справі за 1974 рік було 26 судових засідань і перед кожним Каплан підходив до мене в суді і ми з ними перемовлялися, а цей до мене навіть не підійшов.

– Чому цього разу перший адвокат з вами не працював?

– Він поїхав на батьківщину на той час. До того ж його прізвища точно не було серед тих, що пропонував слідчий.

Почався судовий процес. Мене запитують, чи визнаю я себе винним. Я запитую: «У чому?». Мені пояснюють:«У тому, що поширював поему». Кажу: «Це не я поширював її, а журнал ЦК ВЛКСМ «Юність».

Потім почався допит свідків. 26 їх, здається, було. Чотири із них це ті, у кого нібито знайшли зошити з моїми віршами, решта – ті, хто чув, як я декламував на концерті «Братську ГЕС».

Я запропонував провести експеримент: «Ви берете журнал «Юність» як оригінал, свідки сидять в залі, я читаю по пам’яті те, що я читав зі сцени. Ви перевіряєте у журналі, чи співпадає це з оригінальним текстом, а свідки підтверджують: це я читав чи не це».

Суддя запитав думки у прокурора, на що той відповів: «За бажанням суду». А адвокат Медведчук сказав: «Я категорически против. непонятно, с какой целью подозреваемый хочет зятянуть процес».

Я заявив про відвід адвоката. Суд зробив перерву, щоб порадитись, але потім повідомив, що відмовляє. Причин було дві: перша – адвокат мені призначений державою, друга – за моєю статтею підсудний не може захищатися самостійно, без адвоката. Потім я ще 5 разів просив відводу Медведчука, суд вже на місці радився, але відповідь була незмінною.

– Скільки всього судових засідань було?

– Два.

Медведчук дуже психував, що я затягую судовий процес. Навіть одного разу попросив зробити мені зауваження на цій підставі
– Як адвокат Медведчук себе поводив під час них?

– Він дуже психував, що я затягую судовий процес. Навіть одного разу попросив зробити мені зауваження на цій підставі. Він увесь час кудись поспішав.

– А що було між судовими засіданнями?

– Не підходив до мене жодного разу.

Кунцевич: «Адвокат Медведчук не прийшов на зачитання мого вироку»

– Що було під час другого дня судових слухань?

– Того дня прокурор сказав: «Безумовно, вина підсудного доведена. Це злочин передбачений статтею 187-1 (поширення завідомо неправдивих вигадок, що паплюжать радянський державний і суспільний лад – ред.). Тому прошу призначити максимальне покарання у вигляді трьох років позбавлення волі».

А потім слово взяв адвокат, який підтримав прокурора у тому, що моя вина доведена, і що покарання мені має бути максимальним – три роки. Водночас він додав: «Товариш прокурор чомусь не врахував, що згідно зі статтею 43 КПК до терміну цього покарання повинен бути доданий термін 1 рік 9 місяців і 19 днів з попереднього терміну».

– Що ви відчули в цей момент?

Ще на ознайомленні з матеріалами справи я в принципі зрозумів, хто такий Медведчук і який він «адвокат»
– Що я міг відчути, якщо я 6 разів просив його відводу… Я розумів, що воно таке. Я прекрасно розумів, що мені три роки дадуть, бо за цією статтею, наприклад, Сергія Набоку засудили до трьох років.

Ще на ознайомленні з матеріалами справи я в принципі зрозумів, хто такий Медведчук і який він «адвокат». А коли приїхали на судове засідання і почалося з того, що «з матеріалів справи видно, що він скоїв злочин...» Вибачте, якщо ти адвокат, то ти в будь-якому випадку повинен захищати свого підзахисного, а він лив на мене бруду більше, ніж прокурор!

У мене був на пам’яті Каплан: двічі людина не випускала ручку з рук під час судового засідання, усе одразу нотував. А у цього навіть папірця не лежало! Він сидів і дивився. Свідок щось говорить, а суддя каже: «Товаришу адвокат, у вас є питання до свідка?» «Так а вот какое впечатление у вас было, когда подсудимый читал стихотворение со сцены?» – починав Медведчук до усіх свідків, навіть до тих, які не були присутніми на тому виступі.

– Що було далі?

– Потім мені дали останнє слово. Суддя сказав: «Только предупреждаю, если что-то антисоветское начнете говорить, я вас лишу последнего слова». А я кажу: «Товаришу суддя, справа в тім, що в мене таке враження, що скоро взагалі настане кінець радянській владі і те, що ви тут написали, все піде до смітника. І все!»

Після цього суд оголосив перерву на два дні. Я ще здивувався, думаю: «Як це два дні?!», бо був впевнений, що вирок написаний (так завжди робили). До того ж на суді у першій справі у мене було 40 хвилин перерви і майже годину суддя читав вирок, тобто тоді написали швидше, ніж прочитали. А тут дві доби! Протягом цього часу мене не повезли до Києва, а тримали там у Білій Церкві.

– Чи був присутній адвокат Медведчук під час оголошення вам вироку?

Медведчук не прийшов на зачитання мені вироку
– Вирок був, а адвоката ні. Він не прийшов на його зачитання. Я йому ще казав раніше, мовляв, після вироку нам треба зустрітися, касаційну скаргу подати, на що він мені відповів: «Не надо никаких кассационных жалоб! Все как они скажут, так и будет».

Медведчук говорив: «Не надо никаких кассационных жалоб! Все как они скажут, так и будет»
Після оголошення вироку я написав заяву з проханням надати мені можливість ознайомитись з протоколом судового засідання. До мене прийшов суддя Васильєв, він сам приніс протокол судового засідання, і я його запитав, чому так довго готували текст. Він відповів: «Чесно тобі скажу: у нас був написаний вирок на три роки, але я ж не маю права, якщо адвокат просить додати рік і дев'ять, не додати цього. Тому йому довелося переписувати».

– Тобто востаннє ви бачили Медведчука перед оголошенням вам вироку. Чи зустрічались ви з ним ще колись-небудь після цих подій?

– Так. Вже після звільнення. Одного разу керівництво Народного Руху України зустрічалось з керівництвом партії СДПУ (о).

– Він вас впізнав?

– Я йому нагадав. Але він дуже поспішав, з Кравчуком якраз був.

– Що Ви йому сказали?

– Сказав: «А пам’ятаєте, ви мене захищали в Білій Церкві?» «А, так-так», – відповів він і побіг.

Після цього я з ним перетинався ще одного разу, але тоді він зі мною навіть не говорив.

Сталося так, що на мене та ще двох моїх товаришів завели кримінальну справу. Ми якось поверталися з київського Гідропарку на метро і спілкувались між собою українською. Двом пасажирам це не сподобалось. «Прекратите это, а то ни слушать это, ни дышать, ничего из-за ваших разговоров нельзя», – сказали нам вони. Зав'язалась сутичка. Згодом з'ясувалось, що один з цих двох був співробітником КДБ, а інший старшим лейтенантом міліції. В результаті справу відкрили щодо нас, а не щодо них. Невдовзі її припинили, але перед тим слідчий мені радив шукати адвоката і я прийшов до Медведчука з копією мого звинувачення, яку мені надрукував слідчий. Я підійшов до нього в його тодішньому офісі, він зупинився, прочитав, але ані слова не сказав: просто віддав мені все назад і пішов.

– Але чому після вашого досвіду роботи з ним у 1984 році, Ви все одно вирішили звернутися до нього?

– Бо тоді він вже був у СДПУ (о), не був комуністом. Плюс його прізвище було на слуху. Я просто хотів налякати слідчого.

– Загалом, як би ви охарактеризували роль Медведчука у вашій справі?

– Прокурор.

Кунцевич: «Ще на ознайомленні з матеріалами справи я зрозумів, який Медведчук «адвокат»

– Чи вважаєте ви його винним в тому, що він фактично допоміг засудити вас, а не захищав?

– Є таке розуміння як адвокатська етика. Її порушення є кримінальним злочином. От у цьому він винний. Каплан був порядним адвокатом, хоча я впевнений, що йому теж телефонували і казали, що робити, але він робив так, як вважав за потрібне. Він вважав, що мене треба вивести на «хуліганство», бо так мені буде легше. І дійсно, так було легше, бо якби мене вперше засудили за 187-ю статтею, то вдруге у мене вже була б 62 стаття (антирадянська агітація і пропаганда – ред.) і втретє знову була б 62 і я би тоді точно отримав 15 років.

Богдан Гордасевич: "Думки на злобу дня"

Несподівано для себе став послідовником Франсуа де Ларошфуко, Блеза Паскаля та  Жана де Лабрюйера з їхніми сентеціям, максимами і всілякими думами на тему життя не науково, а прагматично, часто навіть цинічно, але тому і реалістично.
В Україні подібного авторського жанру "Думок на злобу дня" не існує, а що навіть і є - того ніхто не знає, тому і розпочинаємо з нульової позначки.
Все нижче є зібрано і опрацьовано Богданом Гордасевичем, або його побратимом Жоржем Диким.

1. Суспільство є результат нашої порядності, а влада є наслідком нашої непорядності.

Варто визнати, що особиста порядність кожного з нас поокремо творить організований соціум, де нам комфортно жити, і тільки непорядність окремих осіб потребує наявності апарату насилля, тобто - влади, задля контролю і внормування ситуацій за умов появи різноманітних соціальних неподобств та конфліктів.
Простежується пряма залежність в тому, що чим гірші ми кожен окремо - тим жорстокішою мусить бути влада і тотальнішою держава, як апарат насилля для встановлення і підтримки порядку. Водночас встановлена інша закономірність: жорстокість покарання не ліквідовує наявність злочинів у соціумі, оскільки всі злочинці вірять у те, що не будуть спіймані.
Таким чином вислів "кожен народ вартий своєї влади" цілком слушний. Отож критикуючи деструктивність Світу, держави і влади, спершу озирнись на себе. Злочин не має виміру - він є злочин незалежно від того вкрав хтось тисячу чи одну гривню. Злочином є саме аморальність вчинку людини, а не причинно-наслідковий антураж. Кишеньковий злодій і безквитковий "заєць" в різний спосіб, але грабують однаково порядних пасажирів, тобто є злочинці, хоча "зайці" себе такими не вважають і то є найгірше й огидніше. Це найхарактерніший приклад девальвації совісті.
Корупцію породжує не тільки той, хто бере хабара, але і той, хто його пропонує і дає. Саме друге живить перше, а не навпаки. Важить не так "не бери", як особисте - "не давай!" 
Не можна допускати, щоб люди порядні і непорядні співіснували разом, а як сказано в Писанні "маємо відділити овець від козлищ" і най останні живуть собі окремо своїм стадом "на зоні". Амінь.


2. Не можу без іронії слухати метафору: "Стадо левів на чолі з бараном загине, а стадо баранів на чолі з левом - переможе"
Воістину треба бути повним бараном, щоб бігти за левом, як і леви ними не є, якщо біжать за бараном не як за здобиччю, а своїм провідником.
Доречно зауважити, що кажуть про таке люди, які вважають себе левами, а насправді є абсолютними баранами, бо ж не розуміють реального змісту того, про що вони говорять.



Текст промови Петра Порошенка 24 серпня 2018 р.

Виступ Президента України Петра Порошенка на урочистому Параді військ «Марш нової армії» з нагоди 27-ої річниці Незалежності України

24 серпня 2018 року 

Виступ Президента на урочистому Параді військ «Марш нової армії» з нагоди 27-ої річниці Незалежності України

Зродились ми великої години
З
 пожеж війни і полум’я вогнів.
Плекав нас біль за долю України,
Зростив нас гнів і лють на ворогів.

Дорогі співвітчизники!

Шановні гості!

Це – слова «Маршу нової армії», який сьогодні уперше пролунає на нашому військовому параді. Створили його на основі легендарної пісні, написаної наприкінці двадцятих років минулого століття. І символізує він нерозривний зв’язок між різними поколіннями борців за свободу Вітчизни.

Воістину «великою годиною» для нас, українців, стали останні чотири з половиною роки. Ми пережили неймовірні випробування війною та економічною кризою, що її спричинила російська агресія. Від рук ворога полягли тисячі й тисячі українців – військових та цивільних; чоловіків, жінок, дітей. Нас тестували і на міцність, і на розрив. Намагалися розділити народ і розчленувати країну. Пробували заблокувати наш рух до Європи. Хотіли загнати волелюбний народ назад в осоружне імперське стійло.

Слава Богові і подяка кожному українцю за те, що ми з вами вистояли. І не просто вижили у лихолітті, а й наростили міцні м’язи. Стали сильнішими і впевненішими в собі і власних можливостях. На майбутні роки й десятиліття заклали основу для руху вперед – з чіткими стратегічними орієнтирами на Європейський Союз та НАТО.

Дорогі українці!

Цей рік особливий тим, що відзначаємо століття незалежності УНР, проголошеної Четвертим універсалом Центральної Ради. Наближається і сто років Акту злуки, коли УНР та ЗУНР об’єдналися в єдину соборну українську державу. Українська національна революція, визвольні змагання початку минулого століття тривали приблизно чотири роки, але державу тоді втратили. Наші предки не встояли у тій війні з Росією. Так само, як свого часу не встояли наші гетьмани Іван Виговський та Іван Мазепа. Причини були різні, але результат один і той же: довгі роки трагічної залежності від імперії з репресіями, голодоморами. Зі спробами знищити українську мову і розчинити український народ на неозорих просторах Євразії.

Перед нашим поколінням постало завдання розірвати фатальне історичне коло. Зробити так, щоб українську незалежність, як раніше, не вимірювали місяцями чи декількома роками. І потім довгими десятиліттями бездержавності не оплакували її втрату. Не аналізували причин чергової поразки.  А щоби пишалися перемогами і гордилися успіхами.

За чотири роки війни, яку Росія розв’язала проти України, ми з вами зберегли державу і зміцнили її. Нація консолідувалася на засадах захисту країни і патріотизму. Ми з вами створили сильну армію. І кропіткою роботою наших дипломатів забезпечили міжнародну політико-дипломатичну підтримку незалежності України.

І, головне, ми твердо обрали власний шлях розвитку. І не маємо права з нього зійти на догоду зовнішнім ворогами та їх агентам усередині країни.

Перше. Ми розриваємо всі пута, які пов’язують нас з Російською імперією та Радянським Союзом. Зробити незалежність незворотною, Україну – великою та сильною, без жодної перспективи повернення в зону російського впливу – це головне завдання нашого покоління. Це – завдання суспільства і обраної ним влади.

Друге. Ми, українці, йдемо своїм шляхом і розуміємо, що насамперед маємо спиратися на власні сили. Використовувати багатства країни в інтересах народу і наступних поколінь. Україна має жорстко захищати свої національні інтереси. Зовнішня допомога для нас все ще важлива, але насамперед маємо допомогти самі собі.

Третє. Конкретними кроками зміцнити незалежність. Вже понад рік діє безвізовий режим для поїздок українців до Євросоюзу. Ми невідворотно стаємо частиною європейського простору. Це зміцнює нашу політичну незалежність.

Набула чинності Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. І як результат і наслідок частка експорту до ЄС становить тепер майже 43 % проти 32 % ще чотири чи п’ять років тому. Чітка європейська стратегія дала нам можливість компенсувати величезні втрати, яких ми зазнали внаслідок політично вмотивованого закриття Росією і свого ринку, і транзиту для третіх країн для українських товарів. Вона, Росія, більше не зможе нас шантажувати, тому що ми посилили нашу економічну незалежність.

Із осені шістнадцятого року – вчора була вже тисяча днів, - як ми не купуємо газу в Росії. Український «Нафтогаз» блискуче обіграв Газпром в Стокгольмському арбітражі, принісши до державної кишені 4,6 млрд доларів. Так здобуваємо нашу енергетичну незалежність.

Четверте, на чому хотів би окремо наголосити. Не може бути вільним тіло, коли душа - в полоні. Нехай сьогодні нас почують у Константинополі, в Москві та Ватикані. Ми маємо твердий намір розрубати останній вузол, яким імперія відчайдушно намагається нас прив’язати до себе. Ми сповнені рішучості покласти край протиприродному та неканонічному перебуванню вагомої частини нашої православної спільноти у залежності від російської церкви. Церкви, яка освячує гібридну війну Путіна проти України, яка день і ніч молиться за російську владу і за військо - теж російське.

Хрещення прийшло до нас від Константинопольської Церкви-Матері. І саме з Києва розійшлося широкими просторами Східної Європи. Українське християнство має понад тисячолітню історію, власну богословську, літургійну і церковну традицію. Зараз, коли ми відновили і захистили державну незалежність України із столицею в Києві, немає жодних причин для того, щоб серед інших помісних Православних Церков не було рівної їм Помісної Православної Церкви України.

Питання Томосу про автокефалію для Православної Церкви України виходить далеко за межі релігійного. Воно з того ж ряду, що зміцнення армії; що захист мови; що боротьба за членство в Євросоюзі та НАТО. Це – ще один стратегічний орієнтир на нашому історичному шляху. Це - вагома складова нашої незалежності.

Інтеграція до європейського та євроатлантичного простору –  надійний спосіб забезпечити безпеку, розвиток України та гідні умови життя для людей. Така інтеграція - стовідсоткова гарантія нашої незалежності. Але хочу окремо наголосити - і ми потрібні Європі, бо без нас Євросоюз не стане завершеним і довершеним проектом. Адже цивілізаційна межа сучасної Європи проходить уздовж північно-східного кордону України.

На континенті всі, хто не засліплений російськими грошима, розуміють, що без незалежної європейської України миру і безпеки в Європі було би менше. Точно менше, а не більше. Без відновлення територіальної цілісності, суверенітету нашої держави всі кордони в Центральній та Східній Європі будуть непевні.

Війна Росії проти України - це частина плану Кремля розвалити Європейський Союз і НАТО. Наші воїни на сході стоять на захисті безпеки і добробуту не лише України, але всієї Європи. Отож, до Євросоюзу і до НАТО ми прямуємо не з порожніми руками. У нас сьогодні – ви будете мати можливість це побачити і переконуєтесь вже чотири роки - одна з найкращих армій континенту. Вона істотно посилить східний фланг НАТО. А навзаєм - ми розраховуємо на гарантії колективної безпеки, які надає Альянс.

Дорогі українці!

Відтоді, як ви довірили мені посаду Президента України, державний компас впевнено показує на Захід – у бік, протилежний імперії. Його стрілка жодного разу не здригнулася. І запевняю вас, не здригнеться, допоки цей компас знаходиться в моїх руках.

Більше того, наполягатиму на закріпленні у Конституції нашого прагнення приєднатися до Євросоюзу і вступити до НАТО. Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально і швидко. До відкриття осінньої сесії Верховної Ради, яке заплановано на 4 вересня, буде зареєстрований відповідний мій законопроект. І буду працювати в день і вночі, робитиму все, щоб його ухвалили.

Найнадійнішими гарантами Незалежності України та мирної праці українців є наші воїни: Збройні Сили, Національна гвардія, флот, прикордонники, СБУ, поліція, інші силові структури. Про те, як змінилася українська армія за чотири роки, можна говорити хоч чотири години, є про що. Але ліпше за будь-які слова промовлятимуть зараз впевнена хода героїв, випромінюючий силу рух техніки та озброєнь і майстерність пілотів.

Народна армія сьогодні звітує перед українським народом, а народ пишається своєю армією. Кожний, хто долучився до її розбудови, кожний, хто в 2014 році відправляв смс з грошима, хто кинув рідний дім і поїхав волонтером, військовослужбовці,– кожен по праву хай гордиться власним внеском у зміцнення обороноздатності.

Схилімо голови на згадку про героїв, які віддали свої життя за мирне майбутнє України. Вклонімось кожній українській родині, що втратила чоловіка чи сина, матір чи сестру. Вічна пам'ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну. Вічна їм слава.

Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять українських воїнів і мирних громадян України, які загинули у війні, що розв'язав російський агресор. Повік не забудемо, і не пробачимо ніколи.

Хвилина мовчання

Дорогі українці!

Наша українська армія – це армія миру. Влітку чотирнадцятого року вона успішно звільнила більшу частину Донбасу від бойовиків. А, після того, як сталося пряме вторгнення російських регулярних військ, міцно тримає оборону на лінії зіткнення. Надійно захищає Україну вздовж усієї лінії кордону з нашою агресивною сусідкою.  

Влада зробила все, аби вплив війни на суспільство був якомога меншим. Свого часу я відкинув пропозиції оголосити воєнний стан, який би істотно обмежив політичні права і свободи громадян. Від часткової мобілізації ми перейшли до формування контрактної армії. Витрачаючи понад 5% ВВП на оборону та безпеку, не знімаючи пальця з курка, - зосередилася на реформах і мирному будівництві.

Ми нічого не прагнемо більше, ніж миру.

І ніхто не прагне миру більше, ніж ми, українці.

Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Забезпечити мир і перемогу може тільки боєздатна армія, і вона день за днем стає дедалі сильніша.

«Доки нація бореться, вона живе», - казав Левко Лук’яненко, автор Акту проголошення незалежності України. Сьогодні Левкові Григоровичу виповнилося б дев’яносто років. Ми всі глибоко вдячні людині-легенді за його видатний внесок у боротьбу за волю України і свободу її громадян.

Дорогі співвітчизники!

Ви щойно чули й бачили, як Міністр оборони вперше в історії вітав учасників параду словами «Слава Україні». Найміцнішими стають ті традиції, які народжуються в народі. Які генеруються народом і людськими серцями, передаються з покоління в покоління. Серед наших символів є не лише Прапор, Герб і Гімн, про які написано в Конституції, але й національне гасло «Слава Україні! Героям слава». Від нього ми почуваємо колосальне піднесення, а наших ворогів корчить як чортів від ладану. Воно саме увійшло в наше життя, а тепер настав час надати йому силу закону. Ось чому подаю до Верховної Ради законопроект про зміни до військових статутів, згідно якого це гасло стане головним вітанням у Збройних Силах України.

З двадцять сьомою річницею Незалежності України!

Зі сторіччям відродження української державності!

Слава українському війську!

Слава Збройним Силам України!

Слава українському народу!

Україні – слава!

Милість до переможених дає перемогу у війні в цілому

 
Усі фігуранти скандальної справи про "податкові майданчики Клименка" опинилися на волі 
 Всього слідством було встановлено 50 фігурантів справи
Фото: МВС

Всього слідством було встановлено 50 фігурантів справи

Після гучних затримань 2017 року у межах спецоперації проти так званих "податкових майданчиках Клименка" всі фігуранти скандальної справи у підсумку опинилися на волі.

Про це йдеться у відповіді Генеральної прокуратури на запит Української правди.

Як зазначається, усі затримані наразі вийшли під заставу або за закінченням терміну можливого арешту.

"Станом на 30 липня, підозрювані під вартою не перебувають, унаслідок закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою - дванадцять місяців і сплаченого встановленого судом розміру застави", - заявили у ГПУ.

Всього слідством було встановлено 50 фігурантів справи, які, імовірно, брали участь у корупційній схемі Олександра Клименка, що очолював на той час Міністерство доходів і зборів.

Нагадаємо, 24 травня 2017 року працівники Національної поліції спільно з військовими прокурорами провели понад 400 обшуків у 15 областях у межах одномоментної антикорупційної операціїпроти "податківців Клименка".

За даними слідства, чиновники Міндоходів створили та сприяли роботі так званих податкових майданчиків, завдяки яким Клименком та його соратниками бюджету України було завдано збитків на 95,921 млрд гривень.

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/vsi-fihuranti-skandalnoji-spravi-pro-podatkovikh-majdanchikakh-klimenko-opinilisja-na-voli-2488772.html

Кривавий карлик хоче помститись

Наталія Каплан не виключає, що у справі Сенцова йдеться про особисту образу Путіна



Справа Сенцова, можливо, це особиста образа Путіна через те, що режисер його назвав у суді «кривавим карликом», а цього Путін сильно не любить. Олег Сенцов – єдиний політв’язень, хто так висловився, і, ймовірно, це зіграло свою роль.

Про це в ефірі програми HARD з Влащенко на телеканалі ZIK заявила сестра Олега Сенцова Наталія Каплан.

Гостя програми, говорячи про обмін українського режисера, зауважила, що їй не відомо, що господар Кремля хоче взамін.

«Це все на межі чуток, і я не вірю, що тут можливо обміняти на людину. Можливо, на якісь умови, але що це за умови і що конкретно хоче Путін, я сказати не можу. І чи хоче взагалі? Може, ті чутки правдиві, що він просто хоче смерті Сенцова, щоб показати іншим», – припустила Наталія Каплан.



Сестра Олега Сенцова також зазначила, що коли його затримали, співробітникам ФСБ наряд чи було відомо, що він – режисер.

«Спочатку там просто хапали проукраїнськи налаштованих людей, а потім все закрутилося так, що він став доволі цінним заручником. На жаль, це так. Плюс іще те, і це теж на межі чуток, що це особиста образа Путіна через те, що Олег його назвав у суді з-за грат «кривавим карликом», чого Путін сильно не любить. Олег – єдиний політв’язень, хто так висловився. Можливо, це зіграло свою роль», – припустила Наталія Каплан.

Гостя програми переконана, що петицію на сайті Білого дому, у якій йдеться про заклик звільнити Олега Сенцова, і яку на сьогодні підписали 8 тисяч осіб, підтримають необхідні 100 тисяч громадян: «Я переконана, що підпишуть точно, а далі будемо продовжувати боротися».

Олег Сенцов – український кінорежисер, сценарист і письменник, активіст Автомайдану. 11 травня 2014 року Олега Сенцова затримала у Криму ФСБ РФ. Режисера звинуватили у тероризмі та незаконному зберіганні зброї. У серпні 2015 року Сенцова засудили до 20 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму. З листопада 2017 р. Сенцов перебуває у виправній колонії «Білий ведмідь» в місті Лабитнангі (Ямало-Ненецький автономний округ). 16 травня 2018 року Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою відпустити всіх українців, утримуваних у РФ та анексованому Криму.

21 червня Уповноважений ВРУ з прав людини Людмила Денисова, яку так і не допустили до політв'язня, повідомила, що в Олега Сенцова – проблеми зі здоров'ям.

В українського режисера Олега Сенцова, який голодує в колонії, 10 серпня був 

У Сенцова був консиліум лікарів, – правозахисниця
консиліум із запрошенням лікарів місцевої лікарні.

На сайті Білого дому зареєстрували петицію із закликом врятувати Сенцова. 

Читайте більше тут:
 https://zik.ua/news/2018/08/13/nataliya_kaplan_ne_vyklyuchaie_shcho_u_spravi_sentsova_ydetsya_pro_osobystu_obrazu_1385771

Греція відкликала свого посла з РФ

Афіни публічно звинуватили Москву у спробі підкупу держслужбовців Греції — The Guardian
Греція. Фото: flickr.com
Греція. Фото: flickr.com
11.08.2018 19:34 Коментарі

Грецька влада публічно звинуватила Кремль у спробі підкупу своїх чиновників. Дії Російської Федерації в Афінах вважають втручанням у внутрішні справи країни

Греція звинуватила Росію в підкупі своїх державних службовців. Про це 11 серпня повідомляє The Guardian.

Глава Міністерства закордонних справ Греції Нікос Кодзіас нагадав Росії, що жодна країна у світі не лишатиметься осторонь, коли її чиновників намагаються підкупити й втручаються у внутрішні справи.

Видання пише, що Афіни також відмовили у в’їзних візах російським священнослужителям, які планували потрапити на гору Афон на півночі Греції.

Нагадаємо, що 10 серпня Міністерство закордонних справ Греції відкликало з Москви свого посла Андреаса Фріганаса, який повернеться до Афін. У столицю РФ направлять іншого посла, але поки невідомо, коли це станеться.

Раніше «Ракурс» повідомляв, що глава МЗС Греції звинуватив РФ в діях, спрямованих на підрив національних інтересів його країни. Йшлося про спонсорування акцій протесту, спрямованих на зрив угоди з Македонією. Раніше прем'єр Македонії Зоран Заєв заявляв, що пов’язаний з РФ грецький бізнесмен витрачає гроші на підготовку насильницьких провокацій з нагоди референдуму щодо зміни назви країни.

На початку липня влада Греції вирішила вислати з країни двох російських дипломатів, ще двом заборонили в’їзд. Заходи, вжиті Афінами, були відповіддю на втручання у внутрішні справи країни та протиправні дії дипломатів на території Греції. Серед обвинувачень, які висували росіянам, — збір та поширення інформації, яка підриває безпеку країни, та невдалі спроби підкупу державних службовців.

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter

Чесно зароблене краще за корупцію

Стало відомо, як члени правління "Нафтогазу" розділили винагороду в 127 млн грн

Загальна сума винагороди в 2017 році зросла у 2,5 рази порівняно з 2016 роком

16:3317.07.2018
Нафтогаз Україниubr.ua

Члени правління НАК "Нафтогаз України" отримали винагороду в сумі 127,7 млн грн за 2017 рік. Про це йдеться у річному звіті "Нафтогазу", передають "Українські новини".

Зокрема, голова правління Андрій Коболєв отримав минулого року винагороду в розмірі 47,1 млн грн, перший заступник голови правління Сергій Коновець - 15,2 млн грн, перший заступник голови Сергій Перелому - 17 млн грн, Юрій Колбушкін - 14 млн грн. 

Також вказано, що винагорода для членів правління НАК Олега Прохоренка (голова правління "Укргазвидобування") та Миколи Гавриленка (гендиректор "Укртрансгазу") становила 24 млн і 10,4 млн грн відповідно, а у виносці зазначено, що вони не отримують винагороду як члени правління.

Загальна компенсація управлінському персоналу в складі 6 членів правління і 9 директорів у 2017 році склала 214 млн грн з урахуванням заробітних плат і додаткових поточних премій (в 2,46 рази більше, ніж у 2016 році).

Згідно з інформацією, загальна сума винагороди в 2017 році зросла у 2,5 рази порівняно з 2016 роком. 

Нагадаємо, що в 2018 році Спостережна рада НАК "Нафтогаз" вирішила виплатити премії на суму 46,3 млн дол. працівникам, які доклали зусиль для перемоги у Стокгольмському арбітражному суді в спорі з "Газпромом" стосовно транзитного контракту.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловився з цього приводу, заявивши, що це "перебір"

Згодом Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом виплати преміїкерівництву Національної акціонерної компанії "Нафтогаз".

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Коболєва не притягатимуть до відповідальності за виплату премій керівництву "Нафтогазу".

Провокація проти України не пройде

Напад на закарпатських циган у Львові вчинили члени угруповання "Твереза і зла молодь"Після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття
Напад на закарпатських циган у Львові вчинили члени угруповання "Твереза і зла молодь"

Підозрювані у нападі на табір закарпатських циган у Львові визнали свою приналежність до незареєстрованого угруповання "Твереза і зла молодь", яке використовувало символіку ультраправої націоналістичної організації Misanthropic Division.

Про це повідомила старший інспектор Управління з додержання прав людини Нацполіції України Оксана Санагурська.

За її словами, восьмеро юнаків, яким оголошено про підозри, перебувають у поліції з батьками та дають свідчення, також їм надали адвокатів. Усі підозрювані ідентифікують себе як члени "Тверезої і злої молоді".

У поліції додали, що нападники мали чіткий план щодо погрому табору: вони заздалегідь визначили позиції кожного з нападників, їхні дії та завдання.

Санагурська також повідомила, що раніше правоохоронці отримали розпорядження патрулювати циганські поселення у посиленому режимі, однак про цей табір, який був у лісі на околиці Львова, поліція не знала. Правоохоронцям вдалося швидко приїхати на місце погрому, оскільки про напад оперативно повідомив чоловік, який став свідком події. 

Як зазначив у свою чергу голова громадської організації "Рома України Терніпе" Микола Юрченко, поліція затримала нападників під час погрому. За його словами, у таборі перебували 10 дорослих, серед яких - вагітна жінка, на яку також напали, і 4 дітей.

За словами Юрченка, після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття, звідки раніше приїхали. Серед постраждалих - жителі закарпатських сіл Серне та Баркасово, а також Мукачева.

Як зазначає видання Zaxid.net, угруповання "Твереза і зла молодь" - незареєстрована організація, яка раніше не фігурувала у повідомленнях ЗМІ, загальна кількість членів цієї організації невідома, та, судячи з кількості підписників на їхні сторінки у соцмережах, таких лише кілька десятків.

В організації був свій канал на YouTube, який до 24 червня називався Lemberg Jugend, однак вже ввечері у неділю він був видалений.

"Після затримання учасників і організатора нападу на табір канал перейменували в "Оаьта Втвтв ті"... Створений він був лише 21 червня 2018 року і там було лише два відео та 24 підписники. На відео з назвою "Меленький відео доклад з сафарі на циган" (стилістику збережено) зафіксовано, як кілька підлітків переслідують ромів. На відео "Твереза і зла молодь на варті свого міста. Вживаєш наркотики? Чекай нас ми прийдемо в гості" знятий раптовий напад групи підлітків на кількох хлопців", - зазначає видання. 

На опублікованих відео використовувалася символіка ультраправої організації Misanthropic Division. 

У Telegram в організації також був свій канал, який створено 20 квітня з 51 підписником. На каналі  - понад 70 дописів, в основному - мотивуючі фрази в нацистському дусі або картинки, багато з них – російською мовою, пише Zaxid.net.

За даними видання, організатором нападу на циганський табір був 20-річний львів'янин Андрій Тичка. Як зазначає ЗМІ, у 2017 році він закінчив Львівський коледж легкої промисловості, де навчався на механіка швейного обладнання. У соцмережі "ВКонтакте" у Тички був акаунт, який 24 червня видалили.

Раніше в організації "Твереза і зла молодь" заперечували свою причетність до нападу на циган.

Як повідомляло "Громадське радіо", свій телеграм-канал із назвою "Lemberg Jugend" 23 червня вони перейменували на "Misanthropic Division". Останній допис у каналі — це заперечення причетності організації до нападу.

"Жодного активіста MD не затримано, доля невідомих молодиків - невідома. Проте, якщо це виявляться наші побратими чи їхні прихильники, ми станемо горою на їхній захист", - зазначено у дописі. У попередніх постах лунали погрози учасникам лівих організацій, ксенофобські заклики та гасла "Львів буде націоналістичним або безлюдним".

Напад на табір ромів на околиці Львова стався пізно ввечері у суботу: внаслідок нападу одна особа загинула, четверо отримали травми. Мер Львова Андрій Садовий згодом повідомив, що пораненого хлопчика з матір'ю відпустили з лікарні.

Як заявив глава Нацполіції Сергій Князєв, за фактом нападу відкрито кримінальне провадження за п.12 ч.2 ст.115 КК "умисне вбивство, вчинене групою осіб за попередньою змовою".


Вуву 2018-06-25 / 19:13:55

З дописом пенсіонера погоджуюсь і підтримую ... це стало наслідком бездіяльності багатьох служб і органів ... І йіхнього пофігізму . В правовій державі з верховенством права і законів таких речей не повинно бути. 
Звичайно що реальний вбивця мусить бути покараний як і співучасники. 
Але чи садовий зробить для себе з цього якісь висновки ... Щоб міські служби і органи працювали так ... щоб цього більше несталось. 
Хто може дати такі гарантійі.

пенсіонер 2018-06-25 / 13:50:00

Питання до поліції Князева: 
- скільки з циганів цього табору має постійну реєстрацію? 
- якщо має, скільки встало на тимчасовий облік? 
- скільки чоловіків-циган ПРИЗОВНОГО чи МОБІЛІЗАЦІЙНОГО віку знаходилось у цьому таборі та чи всі з них мають відповідні відмітки військкомату? 
- скільки судимих чи під адмін. наглядом циган було у цьому таборі та чи мають відповідні відмітки нагляду поліції? 
- скільки платників податків серед циган було у цьому таборі та чи всі з них не мають проблем з податковою? 
- скільки матерів-циганок, які отримують "дитячу допомогу" знаходилось там РАЗОМ З ДІТЬМИ та чи мають вони відповідні відмітки обліку та комісій соціальних служб? 

На мою приватну думку, якби ВСІ ВІДПОВІДНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ чітко робили свою роботу - цього злочину не відбулося ніколи! 
На жаль, прості люди на свій розсуд вирішують "циганську проблему"

*** 2018-06-25 / 11:32:19
,,ТВЕРЕЗА I ЗЛА МОЛОДЬ,, Ми, влада, школа,церква, полiцiя ,,вiд бога,, залишили дiтям лише такий вихiд!!! Хтось скаже , ну i що, лише занепастили свое майбутне. ТА СЛАВА БОГУ Е МОЛОДЬ ЩО РОЗУМIЕ,ЩО ЗАНЕПАСТИТЬ СЕБЕ, ЯКЩО ПРИСТАНЕ НА СИСТЕМУ ЖИТТЯ,ЯКУ МИ ДОРОСЛI ПОБУДУВАЛИ!!!

Вуву 2018-06-25 / 08:56:54
Садовому теж треба набити морду ... Для початку. Бо він має великий вплив у львові щоб наводити порядок ... А не залишати ситуацію на "самотьок" поліціянтам хабарникам. 
А тепер зачнеться акція самопропоганди і реклами (піар). 
А молодих хлопців як і того цігана що зарізали ... Направду шкода. 
Ps. Тільки між словами піар і підар ... Різниця в одну букву.

Жінка 2018-06-25 / 08:15:18
Коли роми в центрі Львова нахабно грабують і львів'ян, і гостей міста, то контролю з боку нашої доблесної поліції НЕМАЄ, бо грабіжники-грабіжниці невстановлені особи... а як вирішили покарати ромів - так справа на контролі Денисової! і де ж справедливість ???

Петро 2018-06-25 / 07:59:47
Менти кришують циган, тому вони розпоясалися в місті, нахабно серед білого дня грабують людей на вулицях, залазять у квартири, а там де вони зупиняються розводять срач, а коли поліцаї їх затримують, то зразу відпускають через неможливість встановити особу і т.д. Про цей табір ніби нічого не знали, але чомусь дуже швидко приперли, хоча на інші виклики їдуть годинами.

Задуми кремблядей проти України

В Atlantic Council назвали 5 сценаріїв, як Кремль може втрутитися в українські вибори
11747 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
Вівторок, 19 червня 2018, 21:55

В аналітичному центрі Atlantic Council розповіли про 5 сценаріїв, за якими Кремль може вплинути на українські вибори.

Про йдеться у матеріалі наукового співробітника Центру з питань трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса у США Миколи Воробйова, передає "Голос Америки".

Перший спосіб – підтримати проросійських кандидатів.

Згідно з опитуваннями, проросійські кандидати до сих пір мають високі рейтинги.

"Серед них - Юрій Бойко, колишній віце-прем'єр-міністр і народний депутат з підтримкою у 9,7%, та Вадим Рабінович, лідер партії "За життя" з 9,5%. Обидва провели понад двадцять років у політиці, і їхні позиції свідчать про рішучу підтримку з боку Кремля", - цитує Воробйова "Голос Америки".

Якщо б Бойко та Рабинович змогли б домовитись про єдиного кандидата на президентських виборах 2019 року, це була б сильна кандидатура.

"Це потенційне злиття вже викликало тривожні паралелі з виборами 2010 року, коли проросійський кандидат Віктор Янукович повернувся до влади шість років після продемократичної Помаранчевої революції і повернув Україну до авторитаризму. Кремль, безсумнівно, буде наполягати на тому ж сценарії в 2019 році, підтримуючи одного з цих кандидатів напливом великої суми грошей", - вважає Воробйов.

Другий спосіб – впливати через впливову мережу організаторів, журналістів та інших експертів, які працюють на інтереси Росії в Україні.

"Кремль використовуватиме свої платформи для підтримки проросійського кандидата та дискредитації - його або її - опонентів. Таке повідомлення буде поширюватися через різноманітні інформаційні платформи та лояльними промовцями, у тому числі на Заході", - зазначає науковий співробітник.

Третій сценарій - через збільшення військової напруженості на Донбасі, терористичні атаки та інші дії, які мають на меті поширити паніку, страх та недовіру до українського уряду і до правоохоронців, зокрема.

"Як результат, багато виборців можуть втратити віру у виборчий процес і вирішити просто не голосувати", - зазначає Воробйов.

Четвертий сценарій – завдяки масштабним кібератакам, спрямованим проти  українських державних установ, банківської системи, Міністерства оборони, Ради національної безпеки та оборони та інших організацій.

Також завдяки зламам персональної електронної пошти.

"Виборча система та технології країни вразливі до вторгнення сторонніх осіб, і Кремль знає це. Ймовірно, ці слабкі місця будуть використовуватися для зламу електронної пошти та виявлення персональних даних ключових кандидатів у президенти, особливо тих, хто серйозно загрожує Кремлю", - йдеться у матеріалі.

П’ятий сценарій - організація військового перевороту в Києві, який приведе до влади крайні та інші націоналістичні організації, зокрема членів добровільних батальйонів з військовим досвідом на Донбасі.

"Якби до влади в Києві прийшла справжня "українська хунта", як були відображені результати Революції Гідності у російсько-державних засобах масової інформації, Кремль може використати це як привід для "миротворчої операції", спрямованої на захист російськомовного населення від "київської хунти", - припускає Воробйов.

Третій Майдан, позначений насильством, був би найбільш сприятливим для подальшого вторгнення російської армії в Україну, демонструючи міжнародній спільноті, що тільки Кремль може навести порядок в цій "невдалій державі", одночасно тримаючи Україну в сфері впливу Кремля.

За свободу Сенцова і Серебрякова в РФ повстали!

Колеги та друзі Сенцова влаштували телеканалу Росія сюрприз (відео)

Російські режисери підтримали Олега Сенцова під час вручення престижної премії «Кінотавр».

ФАКТ. Члени журі конкурсу Олексій Попогребський і Андрій Плахов вийшли на сцену, де зачитали звернення з вимогою відпустити українського режисера Олега Сенцова та його російського колегу Кирила Серебреннікова.

«Ми вважаємо обидва процеси над російським і українським режисерами суто політичними… Ми приєднуємо свій голос до голосів тих у Росії, Україні й у світі, хто бореться за свободу Серебреннікова та Сенцова», – сказав Плахов.

ПІДСУМОК. Відео було показано на телеканалі «Росія» о третій годині ночі, однак уранці скандальний фрагмент запису було видалено.

Відзначимо, що на врученні премії «Кінотавр» були присутні зірки російського шоу-бізнесу.

https://uk.etcetera.media/kolegi-ta-druzi-sentsova-vlashtuvali-telekanalu-rosiya-syurpriz-video.html

Знаходьте відео на Ютюбі і коментуйте!

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
предыдущая
следующая