хочу сюда!
 

Ксюша

38 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «жертви»

"Діди воювали - 3". ВТРАТИ у війні.


http://blog.i.ua/community/6877/2232076/ 

щоразу утверджуєшся, що людей -- солдатів і цивільних не берегли...

На Львівщині відкрили пам’ятник жертвам Армії Крайової

На Львівщині відкрили пам’ятник жертвам Армії Крайової

31 Лип. 2016

B селі Милошовичі Пустомитівського району відкрили пам’ятник жертвам АК.



Це пам’ятник 36 мирним українцям, яких було вбито польською армією. Одних вбито, одних – спалено.



Це історія, яку потрібно пам’ятати хоч би для того, щоб вона ніколи не повторилась.



Це пам’ять про тих, хто загинув від рук окупантів. Пам’ять про тих, хто захищав українців від окупантів.


Михайло Галущак

http://ukrpohliad.org/news/na-lvivshhyni-vidkryly-pam-yatnyk-zhertvam-armiyi-krajovoyi.html

Комент Б.Г.: Дуже і дуже правильно! І чим більше ми таких меморіалів відкриємо - тим більше стане зрозуміло Світу, хто кого гнобив. Ще потрібно широкий розголос про концтабір Безеза-Картузька на Волині виключно для українських патріотів, куди саджали без вироку суду і захисту адвокатів під час окупації Польщею 1921 - 1939 років Західної України.


Документи ОУН та УПА з архівів КГБ про польсько-український конфлікт тепер он-лайн

http://ukrpohliad.org/blogs/dokumenty-oun-ta-upa-z-arhiviv-kgb-pro-polsko-ukrayinskyj-konflikt-teper-on-lajn.html

Маріуполь - хто відповість???

 
За останніми даними в результаті обстрілу Маріуполя 27 чоловік загинуло, 97 поранені!!!
Хто відповість за кров мирних жителів???
Путін - ти по вуха в крові!!! 

Минуло 12 років Скнилівської трагедії

Я добре пам'ятаю той літній день, коли я так само сидів вдома і щось писав, слухаючи радіо і за тим вважав цей день звичайним. А хтось задумав зробити його святковим і що з того вийшло - знаємо. До тепер чую рев реактивного літака, який чомусь дивно низько летів над містом. Ще й зараз звучить радіотрансляція, як ведучий оголошує про пряме включення прямо з летовища, аж тут кореспондент з жахом в голосі каже: - Продовжу потім! У нас тут літак впав!...



 Роблю передрук свого матеріалу з того часу, а за посиланням можна перечитати добірку преси за кілька років по темі:


http://spavedfront.io.ua/s78595/27_lipnya_2002_roku_vidbulas_sknilivska_tragediya


27 липня 2002 року відбулась Скнилівська трагедія

командування "накрутило" пілотів "пожахати бандьор" - от і пожахали... А перед тим в Одесі авіашоу пройшло чудово, бо ніхто нікого не страшив

27 липня 2002 року відбулась Скнилівська трагедія, яка назавжди надала цьому дню його справжнього значення. Цей день в радянський період відзначали як день визволення Львова у 1944 році від німецьких військ радянськими військами, хоча насправді ця подія відбувалась інакше: Львів вже звільнила від німців польська підпільна Армія Крайова, а вже тоді до Львова без найменшого бою увійшли "визвольні" радянські війська.
Для жителів Львова, як і Західної України вцілому, це не було правдиве звільнення, а всього лиш зміна окупанта, тому що радянська влада продовжувала всі роки свого панування "визволяти" місцеве населення від особистого майна, селян "звільнили" від їх земельних наділів, всіх "звільнили" від прав і свобод, тобто зробили фактично рабами, а хто протестував - "звільняли" від усілякої свободи тюремним ув’язненням і таборами, ще більш незгодних "звільняли" запросто і від самого життя.
Зрозуміло, що раділи такому "визволенню" тільки самі "визволителі", вони і святкували щиро день 27 липня. Місцеве українське населення святкувало цю подію з примусу, а після проголошення Незалежності України одразу відмовилось відзначати "свято своєї окупації".
Тому фактично 27 липня 2002 року відбувалось завуальовано під відзначенням ювілею якоїсь там авіачастини власне традиційне святкування "Дня визволення Львова від німецько-фашистських окупантів". Державне керівництво всіх рівнів України періоду кучмізму належало "визволителям" і тому цілком сприяло і підтримувало ідею авіашоу, тому при всіх економічних складнощах жодних проблем забезпечення і дозволів на техніку не виникало. Але замість потурбуватись про безпеку, генерали-"визволителі" навпаки накручували льотчиків показати "по-крутіше" тим львів’якам-западенцям, щоб добре запам’ятали цей день, пожахати трохи прольотом на бриючому такої махіни, якою був літак СУ. Ось і пожахали...
Якщо можна говорити про вплив місцевої негативної енергетики на авіашоу, то її було більш ніж предостатньо, щоб свято-трагедія перейшло у відверту трагедію названою Скнилівською. Відтепер у Львові 27 липня щорічно відзначають траурною жалобою.
Попереджаю про вживання нецензурної лексики у відеохроніці "Авіа", але скажу відверто: саме ці найперші емоційні нецензурні слова дуже точно відповідають і для характеристики самої трагедії авіашоу, так і є узагальненою характеристикою всього великого соціального експерименту під назвою "комуно-більшовизм" він же - радянщина. Скнілівська трагедія стала наочним яскравим посібником для короткого демонстраційного осмислення всього періоду існування СРСР від 1917 по 1991роки і його метастаз аж по 2002 рік. Заради чого була організована вся ця грандіозна всесоюзна людська м’ясорубка? Уважно вслухайтесь в ті нецензурні вирази під час скнилівської м’ясорубки...

Богдан Гордасевич


відео тут: http://spavedfront.io.ua/video8646


Шукачі жертв Майдану знайшли в Броварах підозрілі безіменні моги

Члени групи "Пошукова ініціатива", які намагаються знайти місця поховання можливих жертв сутичок на Майдані, виявили в Броварах підозрілі безіменні могили.

"Одним із цікавих об’єктів було сумнозвісне Броварське кладовище. Огляд місця показав підозрілі могили без будь-якої інформації про померлого; на них хрести виглядають старішими за земляні насипи, не кажучи вже про вінки і хустинки", - йдеться у повідомленні.

"Крім цього, на цвинтарі, ми помітили величезну вигрібну яму (…) та кілька, незрозуміло для чого, свіжих ям (могил)", - зазначають шукачі.

2.04.14. Оперативна група «Пошукової ініціативи» знову завітала в околиці Броварів. Цього разу ми були на колесах всюдихідної "Шевроле Ніва". Кермував позашляховиком пан Сашко, за що йому щира дяка!.

Завдяки високій мобільності нам вдалось обстежити шматок лісу з західного боку дороги, що від Броварів до Калинівки, та найбільш проїзні грунтові шляхи з північно-західного флангу цієї ж дороги.

Також встигли оглянути дороги вздовж теплиць та нове Броварське кладовища. (Їх у міста - 2)

За один день перевірили 4 свідчення: деякі повністю, інші - частково. Також опитали місцеве населення та провели роз’яснювальну роботу.

Одним із цікавих об’єктів було сумнозвісне Броварське кладовище (див відео посилання). Огляд місця показав підозрілі могили без будь-якої інформації про померлого; на них хрести виглядають старішими за земляні насипи, не кажучи вже про вінки і хустинки.

Крім цього на цвинтарі, ми помітили величезну вигрібну яму, про яку, очевидно, йдеться на відео про кладовище та кілька, незрозуміло для чого, свіжих ям (могил).

А ось бесіда з охоронцем виявилась душевною. Розказав все як було. Однак, хто і навіщо викликав міліцію, чомусь не пояснив.

В цілому, день виявився надзвичайно плідним. Маємо що аналізувати.

Увечері 3 квітня група Євромайдан SOS повідомила, що наразі займається пошуком 144 зниклих осіб.

Станом на 6 ранку 3 квітня 2014 року з 10 години 20 хвилин 18 лютого з місця загострення сутичок у центрі міста Києва до бригад екстреної медичної допомоги та закладів охорони здоров’я міста Києва за медичною допомогою звернулось 1 669 постраждалих, 1108 з них було госпіталізовано.

На лікуванні в закладах охорони здоров’я Києва станом на 06.00 3 квітня 2014 року знаходиться 128 осіб.

Згідно з оперативними даними з 30 листопада 2013 року загинуло і померло на території України 103 особи, які брали участь у масових акціях протесту.

Українська правда





Честь...

Раніше я був песимістом і розгулюючи вулицями рідного міста, відвідуючи інші міста, споглядаючи на людей - задумувався над тим, яке майбутнє чекає на цю державу. Мені не подобалась молодь України, хоч я теж частина цієї молоді, не подобалась своєю поведінкою на вулицях, своїм відношенням до старших, молодших, до батьків, своєю байдужістю до всього… Я завжди вважав що ця молодь як і наша країна приречена. Тепер я точно знаю, я помилявся, не те що мені траплялись лишень такі люди, просто, я не хотів помічати позитиву, а в очі кидався лише негатив.

Учора вночі чекаючи автобус бачив як у Верховину з Києва повертаються  молоді хлопці, стомлені, спраглі, але з такими світлими поглядами… Вони повертались до матерів, коханих, повертались до рідних домівок вже знаючи, що стерно повернуто, що вони доклали максимум зусиль. Цьогоріч, я вперше почав помічати позитив у молоді, я помітив, що Українська нація не приречена… Що у неї є майбутнє…  У нас молодь все ж чемна і толерантна, вихована і освідчена.  Доказом цього є і Сергій Коба і Володимир Парасюк, сотники Майдану, ті хто живий і ті, хто загинули. Україна має майбутнє… 

Незалежно якою мовою ми спілкуємось чи в якому регіоні ми живемо, ми все ж розуміємо – ми Українці!

Майдан навчив мене вірити у сили власного народу, вірити у майбутнє і навчив розуміння того, що не все в сірих тонах у нашому житті…

Я впевнений, що тепер є кому правити державою, бо Україна за роки Незалежності  народила і виплекала нове і свідоме покоління. Це покоління є і на сході і на заході – покоління нової України, нових українських звершень.

І, спостерігаючи тепер за всією країною хочеться, аби жертви «Небесної Сотні», жертви сотень українців, які втратили якусь частинку свого життя, свого єства не були марними. Аби влада належала цьому новому поколінню, яке вибороло собі сьогоднішню Україну, яке вірить у неї, яке готове покласти життя на вівтар в ім’я справедливості і честі…

саад не зупинився...

... 70 тисяч жертв

Судячи по всьому янукович ще більш неадекватний. 

Похорон Юрія Вербицького

Завтра, 24 січня, о 12:00, м. Львів, мікрорайон Сихів, храм Різдва Пресвятої Богородиці

Жертви українського спротиву

Роздрукуй. Передай друзям. Повісь в під’їзді.
Помолися за їхні душі і за нашу перемогу!

Незасвоєні нацією уроки історії

Світ створив Бог і поділив людей на нації, давши кожній нації свою мову і культуру. Щоби можливо було захиститися від загарбників, нації створили національні держави. Національна держава гарантує захист мови, культури і життя цілої нації. Українська нація в далекому 1917-му році створила власну державу – УНР. Але керівники тої держави відмовилися від створення потужної армії, не окреслили конкретні кордони держави, не створили прикордонної служби. Вони брехали Світові, брехали своїм людям. То заявляли про незалежну, вільну Україну, то заявляли про федерацію з Росією. Влада, що не захищає власну націю приречена на поразку.

Більшовицька Росія викликала великі симпатії в урядах УНР і Гетьманаті, і вповні скористалася українцями. Військова інтервенція велася без упину від самого 1917 року і до 1921 року. Поборовши українців свідомих, що лише зі зброєю треба зустрічати окупанта, більшовики репресіями і голодом закріплялися в Україні.

 Чікаго

Врахувавши помилки «невдалого» голодомору 1921 – 1922 років, більшовики пішли тимчасово на українізацію і НЕП. Як москалі остаточно закріпилися в Україні, вони провели розкулачування. Потім створили колгоспи. Потім провели репресії проти самостійних господарств і непманів. І вже в Радянській Україні, серед «братніх» народів, провели на всій території Сересеру законодавчу підготовку до Геноциду українців. Приняли закони, «про три колоски».  Українців, за національністю, стали призивати до служби в Красній Армії, але подалі від України. На «звільнені в майбутньому, голодом» території почали агітувати переселенців з центральних районів РФ. Підтягнули великі війскові сили. Навіть військові конфлікти в інших державах, тимчасово було припинено. Лише по проведенні цієї підготовчої роботи проти української нації сформували комісії, які мали не залишити  українцям ніяких шансів на виживання. Акція знищення голодом була проведена проти українців дружньо налаштованих до жидів і москалів, як пише депутат України Руслан Зелик: «… Голодомор – це не випадковість, а спрямований акт геноциду, це добивання тих, хто не повстав. Ми приречені пам'ятати та не допустити повторення!»

http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/044503/

Всі українці, і в Україні, і у всьому Світі мають вшанувати жертв Геноциду.


Страницы:
1
2
предыдущая
следующая