На Росії термін дії сертифікатів про статус перехворілого на COVID встановлено на термін один рік з моменту одужання, а в Україні цей термін чомусь становить лише три місяці. У Німеччині, якщо ви вилікувалися від COVID, а потім отримаєте негативний результат тесту, ви вважатиметеся несприйнятливим до інфекції щонайменше протягом шести місяців, згідно з постановою уряду Німеччини. Загалом в Євросоюзі цей термін складає 180 днів, у Швейцарії – 1 рік.

Повторне зараження COVID-19 зустрічається дуже рідко. Якщо ви не вакциновані та перехворіли на COVID, шанси заразитися їм знову невеликі. Попередній звіт ізраїльських вчених показує, що із 149 735 осіб в Ізраїлі з підтвердженими випадками COVID-19 (задокументованими за допомогою позитивних тестів ПЛР) лише 154 особи мали докази повторного зараження, що становить приблизно 1 із 1000.

Ще одне дослідження, однак, показує, що ймовірність повторного зараження навіть нижче, ніж 1 з 1000. Вчені клініки в Клівленді, які обстежили групу людей з 52 238 співробітників, не виявили випадків повторного зараження серед нещеплених людей, які одужали від інфекції SARS-CoV-2.

Американці Noah Kojima та Jeffrey D Klausner у статті «Захисний імунітет після одужання від інфекції SARS-CoV-2» для видання the Lancet наводять результати дослідження, проведеного в Австрії: повторна госпіталізація серед тих, хто вже перехворів на ковід, складає 0,03 % (5 осіб на 14840), а частота смертей через повторне інфікування – 0,01% (1 особа на 14840).

Ми переконалися, що у разі інших інфекційних захворювань, що спричиняються вірусами, природна інфекція забезпечує більш тривалий захист, ніж імунітет від вакцини....

Повністю читайте у статті  «Вчені: Природно набутий імунітет набагато сильніший і триваліший порівняно з імунітетом від вакцинації»

Київ, 26 жовтня 2017.

52,5% київських суддів є недоброчесними. Такими виявилися результати дослідження кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд». Активісти дослідили інформацію про суддів Господарського суду м. Києва, Окружного адміністративного суду м. Києва і 10 районних судів. «Ми проаналізували 369 суддів, і з’ясували, що кожен другий столичний суддя – недоброчесний. Це означає, що він порушив щонайменше 1 критерій доброчесності руху ЧЕСНО – порушував права людини, не може пояснити свої статки, порушував правила суддівської етики, був замішаний у корупції», – розповіла Лілія Дроздик, керівник комунікаційного напряму кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Активісти оцінювали кожного суддю за 5 критеріями. «Це непричетність до корупції та кримінальних правопорушень, непричетність до ухвалення сумнівних рішень, прозорість статків та відповідність стилю життя задекларованим статкам, дотримання норм професійної етики та непричетність до порушення прав людини», – пояснив Іван П’ятак, старший аналітик кампанії «ЧЕСНО Фільтруй суд!». Для цього використовували інформацію із відкритих джерел, запитів до судів та журналістських розслідувань.

Найбільше порушень виявили за критеріями непричетності до ухвалення сумнівних рішень і прозорості статків. Таких суддів – по 114 за обома критеріями. 60 суддів порушували норми професійної етики, 15 суддів причетні до корупції або кримінальних правопорушень, 11 суддів причетні до порушень прав людини. Найбільше недоброчесних суддів – понад 60% – працюють у Печерському, Шевченківському і Солом’янському районних судах. «Навіть після процесів люстрації, звільнення суддів за порушення присяги, яке відбувалося минулого року восени, у столичних судах досі працює 67 суддів, які виносили рішення проти Майдану. Більше того, майже 20% цих суддів вказують неправдиві відомості у деклараціях доброчесності, зокрема, замовчують факт, що вони виносили такі рішення», – зауважила Лілія Дроздик.

Інформація про кожного із суддів доступна в онлайн-базі суддівських профайлів на сайті кампанії «ЧЕСНО Фільтруй суд!». «Це перша в Україні онлайн-база даних, де зібрана вся інформація про чинних суддів – кар’єру, статки, родинні зв’язки і журналістські розслідування щодо них. Відповідно до нового закону про судоустрій та статус суддів, який набрав чинності більше року тому, таку базу мала б створити ВККС, однак з технічних причин вона досі не створена. Тому першим її презентує Рух «ЧЕСНО», – зазначила Галина Чижик, юрист кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», співкоординатор Громадської ради доброчесності. Кожен профіль містить три блоки: біографічну довідку про освіту і кар’єру, пов’язані з цим документи із відкритого доступу та додаткова інформація, важлива для професійної характеристики судді (участь у резонансних справах, проходження кваліфікаційних оцінювань і конкурсів, утиски проти цього судді тощо); інформація про майнові статки судді та про відповідність судді вже зазначеним 5 критеріям. «Для громадян України важливо знати, ким є ті люди, яких держава наділила функціями вирішення спорів між громадянами. Відкритість і доступність інформації про суддів є передумовою того, що українці почнуть довіряти суддям», – додала Галина Чижик.

Онлайн-базу суддівських профілів зможуть використовувати у своїй роботі Громадська рада доброчесності та Вища кваліфікаційна комісія суддів. «Вже стартувало кваліфікаційне оцінювання, яке, відповідно до закону, мають пройти усі діючі судді. Це обов’язкова умова для того, аби вони почали отримувати нову зарплату, як це передбачила судова реформа», – нагадала Галина Чижик. Першими оцінювання проходитимуть судді, у яких закінчився 5-річний термін. Серед суддів Києва таких – 43%. «Ми знаємо, що ВККС під час конкурсу до Верховного Суду використовувала нашу інформацію, члени Комісії неодноразово посилалися на наші аналітичні довідки щодо кандидатів під час співбесід із ними. Ми передамо цю інформацію ВККС і дуже сподіваємося, що київські суди в результаті кваліфікаційного оцінювання будуть очищені від не доброчесних суддів», – зазначила Лілія Дроздик.

Надлишок влади без підвищення в посаді перетворює співробітників в «корпоративних самодурів».

Розширюючи повноваження рядових співробітників і не підвищуючи їх при цьому на посаді, керівництво компанії ризикує зіткнутися з неприємними наслідками, попереджають американські вчені. При всій ширині повноважень службовці незадоволені своїм низьким соціальним становищем:вони можуть використовувати наявну владу, щоб зривати зло на колегах і провокувати міжособистісні конфлікти.
Керівникам варто дотримуватися балансу між силою і статусом співробітників щоразу, коли їх наділяють більшою владою. До такого висновку дійшов професор Нір Халеві з Вищої школи бізнесу Стенфордського університету з групою колег з університетів Коламбії і Південної Каліфорнії. Висновки засновані на результатах п'яти різних експериментів, які досліджують взаємини в колективі людей з великою владою і низьким статусом. Дослідження було опубліковане в журналі Organization Science
Автори роботи приводять загальноприйняте визначення «влади» і «статусу»: люди з високим статусом викликають повагу і захоплення, тоді як наділені владою співробітники контролюють ресурси і впливають на результати. Щоб відчути різницю, можна порівняти посаду генерального директора, у якого є і влада, і статус - з посадою почесного професора, який наділений статусом, але фактично не має влади.
За даними дослідників, люди з високим становищем схильні ставитися до колег доброзичливо, незалежно від того, на якій сходинці корпоративної ієрархії ті знаходяться. А ось службовців з низьким статусом і великою владою, вчені віднесли до групи ризику: таким співробітникам часто не вистачає поваги поваги з боку колег, що знижує їхню самооцінку, погіршує відносини в колективі, призводить до міжособистісних конфліктів і підриває і без того недостатньо вагомий авторитет. «Влада без статусу стає токсичною», - стверджує професор Халеві. Він також зазначив, що джерелом проблем найчастіше стає зовсім не складний характер уповноваженого працівника, а його незавидна роль в компанії.
Керівникам, які хочуть уникнути подібних конфліктів у компанії, радять звернути увагу на співробітників, чий рівень компетенції вище їх службового становища, і зробити їх роль значнішою в очах колег - наприклад, підвищити на посаді або заохотити за внесок в успіх спільної справи. А співробітникам, яких обтяжує власна незначність, нагадують, що негатив і конфлікти тільки погіршать їхнє становище в колективі. Розумніше було б допомагати іншим і демонструвати свої знання і здібності - це більш конструктивний спосіб заслужити визнання колег і підвищити свій статус в компанії.