хочу сюда!
 

Юлия

39 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «вакцинация»

Ви маєте право відмовитись.

Мені завжди лізли в голову всілякі філософські думки і глобальні питання, а від відповідей мозок просто задихався. Сенс життя і нинішня система переоцінностей, світова глобальна політика невидимого правління, фінансово-кредитна банківська махінація, чіпи.

Ще за часів моєї молодості на просторах інтернету нагнітали інформацію про чіпування. Що от-от,вже через кілька років уже почнуть вводити нано-чіпи під шкіру, почнеться массова добровільно-примусова рабофікація населення. Тільки от такого технологічного прогресу я не бачу. Разом із тим у людства прокидається свідомість і жага до волі та свободи. Думаю до вживлення чіпів ще далеко, люди будуть бунтувати, але.

Не так давно мене почало бісити питання вакцинації.Ну як бісити. Підвищується тиск, 

мозок о*уїває, долоня перетворюється в кулак,  і просто починають брати бзікі.


-Ви маєте право відмовитись від щеплень вашій дитині. Але нам потрібно вколоти 

вітамін.

- Який ще вітамін? Навіщо? Це обов"язково? Це всім дітям колять? Нам про це нічого 

не повідомляли раніше. Уколомани нікчемні, собі вколіть.

- А і не треба було. Зараз ми зробимо ін"єкцію, яка сама по собі нічого корисного 

не дасть, але у нас інструкція просто.

У неї руки тремтять і голос. А мій мозок не був готовий до такого повороту в 

роддомі.Дає мені ручку і листок, щоб я написав  заяву.

На клапику паперу "Відмова від щеплень"  десь 3Х3 см ледь слово влазить, а не усі 

поствакцинальні ускладення, і аргументовані відмазки. Про вітамін К у мене не було взагалі ніякої інформації, тому мій мозок позбавив мене права відмовитись і від нього.

Фуух. Тепер вже законно, через свій підпис, через папірець. Можна спати спокійно.


Чи не нашкодить моїй дитині цей вітамін? Що за вітамін, дитина все, що їй потрібно, отримує від мами. А якщо алергія? Дивні ці лікарі... дитина ще нічим не хвора, а їй вже пхають всілякі штучні лабораторні вітаміни речовини..

Стєнли Плоткин

Анна Кашуба

А помните Стэнли Плоткина, которого пригласили однажды в суд в качестве эксперта по вакцинации? Плоткин согласился свидетельствовать и 11/01/2018 был вынужден под присягой в рамках процедуры под названием "депозишн" ВОСЕМЬ часов подряд отвечать на вопросы юриста со стороны матери.
В ходе этого допроса Плоткин фактически подтвердил все обвинения и подозрения относительно вакцинации и вакцинаторов, которые индустрия и пресса имеют привычку отвергать с клеймом "теория заговора". Это для тех, кто до сих пор считает вакцинный бизнес и его зверские методы байками необразованных мамаш #антипри.
Не забывайте, Плоткин - живая легенда вакцинологии и научная звезда первой величины! Выделенный им штамм Wistar RA 27/3 уже полвека используют в обычных и комбинированных вакцинах против краснухи. Плоткин - эксперт мирового уровня и, пожалуй, наивысший авторитет в вопросах вакцинации из всех ныне живущих теоретиков и практиков.
Но Сири методично прошелся по каждому из этих пунктов, имея на руках неопровержимые доказательства (иначе он не смог бы поднять эти вопросы).
И по каждому из них Плоткин был вынужден согласиться

Вот, что конкретно Плоткин подтвердил в зале под присягой:

Он признал имеющийся открытый конфликт интересов.

Подтвердил, что фактически приехал свидетельствовать в пользу принудительного введения ребенку фарм-перпаратов производства компаний Merck, GSK, Sanofi и Pfizer, от каждой из которых сам Плоткин на протяжении десятков лет регулярно получает миллионы долларов.

Признал, что его псевдо-общественная организация "Голоса за вакцины", как и остальные основанные по всему миру аналогичные организации (наример, "Родители за еще больше инъекций") существует за деньги фарм. индустрии!

Признал, что заседает в корпоративных консультативных советах и подписывает неизвестно кем написанные псевдо-научные псевдо-научные публикации в интересах корпораций!

Плоткин признал, что продвигает фарма-препараты на Спонсируемые индустрией симпозиумах, приветствует от фарм-компаний дорогие подарки и розкошние путешествия.

В части допроса, которая была посвящена собственно испытанию вакцин, Плоткин признал, что:

• много вакцин из действующего детского календаря тестировались на безопасность только в течение нескольких дней, что является недостаточным для выявления повреждений иммунной системы!

• в публикуемых результатах испытаний намеренно скрываются или занижаються данные по побочным реакциям и одновременно завышается эффективность!

• эффект от вакцинации бывает слабым.

• отчетность по побочным реакциям при постмаркетингового наблюдения регистрирует только 1 из 100 реальных побочек!

• вакцины содержат свиные вирусы, собачьи вирусы.

• вакцина от полиомиелита содержит клетки обезьян.

• что ему известно о вирусах обезьян-приматов, которыми были заражены вакцины от полиомиелита и которые в последствии заразили людей, привитых вакциной от полиомиелита.

• кроме этого, вакцины содержат вещества, к которым привитый становится сенсибилизированным: сыворотку телячьей крови, молоко (казеин), яичный протеин, свиной желатин.
А почему вы думали грудные дети становятся атопиками и аллергиками и получают кучу аутоимунных заболеваний?

• вакцины содержат эмбриональную клеточную культуру морских свинок, человеческий альбумин.

• компоненты человеческой крови скрепляются (связываются) с алюминием и образуют антитела, и если они выработают антитела против сыворотки человеческой крови, то последствия будут печальными.

• вакцины Краснуха, Ветряная оспа, Гепатит А содержат клетки человеческих эмбрионов MRC-5. Это клетки соединительной ткани организма человека, полученные из эмбриональных тканей зародыша, добровольно абортированного. Фибробласты этого зародыша в дальнейшем размножены.

• вакцины содержат клетки WI-38 из соединительных тканей легких человеческих эмбрионов.

• что ДНК в вакцинах намеренно раздроблено. И он знает, что такое инсерционный мутагенез. Но не может указать научные работы, подтверждающие, что введение миллионов фрагментов человеческого ДНК в младенцев и детей безопасно! И единственные имеющиеся доказательства относятся к непосредственным тестам безопасности вакцин.
 Которые, как мы читали выше, тестируются только формально.

Плоткин является атеистом, с презрением относится к чужой вере и отрицает право кого-либо на отказ от вакцинации по религиозным мотивам. Дальше цитаты из опроса:

- Вы можете дать ссылку на научные работы, подтверждающие, что введение миллионов фрагментов человеческого ДНК в младенцев и детей безопасно?
- Единственные имеющиеся доказательства относятся к непосредственным тестам безопасности вакцин.

- Не правда ли, что цель этих исследования заключалась в том, чтобы помочь разработать линии человеческих клеток и обеспечить производство линий человеческих клеток для создания вакцин?
- Идея заключалась в том, чтоб исследовать штаммы человеческих клеток для определения возможности их использования в вакцинах.

- В этом исследовании использовалось 74 зародыша, верно?
- 76.

- И все эти зародыши были трехмесячными или старше во время аборта, верно?
- Да.

- Какие органы вы доставали из этих зародышей?
- Я лично ничего не доставал из этих зародышей, но целый спектр тканей собирался моими коллегами.

- Затем все эти органы измельчались?
- Да.

- И взращивались?
- Да.

- Органы, которые измельчались для этого: гипофиз, легкие, кожа, почки, селезенка?
- Да.

- Язык?
- Не припомню, но скорее всего да.

- Вам известно, что одной из причин отказа от прививок со стороны истца является использование человеческих эмбриональных клеток в разработке вакцин и тот факт, что эти клетки присутствуют в вакцинах?
- Я в курсе этих причин отказа, хотя католическая церковь заявила, что люди, которым необходимы вакцины, могут быть вакцинированы, несмотря на факт присутствия эмбриональных клеток в вакцинах. Хотя это и подразумевает, что мне прямая дорога в ад за использование человеческих эмбриональных клеток.

- Вам доподлинно известно, что мать была католичкой?
- Понятия не имею, но ей бы было неплохо проконсультироваться с ее священником.

- Вы считаете, что религиозный отказ от прививок имеет под собой основу?
- Нет.

- Вы против религиозного отказа от прививок?
- Да.

- Считаете ли вы, что некоторые люди придерживаются религиозных верований, которые по своей природе не могут быть доказаны?
- Я уверен в этом.

- Вы заявляете, и я цитирую: «Вакцины постоянно атакуются религиозными фанатиками, верящими, что смерть и болезни являются Божьей Волей».
- Да.

- Вы по прежнему придерживаетесь этого заявления?
- Абсолютно.

- Вы атеист?
- Да.

- Вы когда-нибудь использовали сирот для тестирования экспериментальных вакцин?
- Да

- Вы когда-нибудь использовали умственно отсталых в своих исследованиях вакцин?
- Я не помню свое участие в исследованиях с привлечением умственно отсталых. В 60х годах это считалось обычной практикой. Хотя, возможно, я все-таки участвовал в подобных исследованиях.

- Вы помните вот эту статью о вакцине от краснухи?
- Да.

- 13 умственно отсталых детей привили этой экспериментальной вакциной.
- Ок. Да. В этом случае я это сделал.

- Вы когда-нибудь утверждали, что лучше всего ставить опыты на тех, кто меньше может внести вклад в общество, например на детях-инвалидах?
- Я точно не помню, но вполне возможно.

Юрист приводит статью Плоткина, которая содержит утверждение, что вакцины в первую очередь надо испытывать не на здоровых детях и взрослых, а на детях и взрослых, "что есть людьми по форме, но не в смысле социального потенциала".
- Да.

- Это очень напоминает нацистскую философию.
- Угу.

- Вы когда-нибудь проводили опыты с использованием экспериментальной вакцины на грудных детях, матери которых были в тюрьме?
- Да.

- Вы когда-нибудь использовали людей, живущих в странах, находящихся под колониальным управлением, для опытов с экспериментальными вакцинами?
- Да

- Вы проводили эти эксперименты в Бельгийском Конго?
- Да.

- В этом эксперименте участвовало более миллиона человек?
- Да.

- Когда вы были ребенком, вакцинами от каких болезней вы были привиты?
- От дифтерита. В детстве, по-моему, только.
Надо же, почти не привит, и всё ещё жив успешно травит других людей...

На следующее утро после этого допроса господин Плоткин от дальнейшего участия в процессе официально отказался!

Я не призываю вас отказываться Я всего лишь призываю вас хорошенько задуматься и всё взвесить, прежде, чем колоть детей.

Вот полная запись суда https://www.youtube.com/playlist…
Если эта со временем станет не активна, гуглите, в инете записей много пока.


Вакцинація. Запитання та відповіді.

Продовжую тему на прохання Syrena27

Цитую дууууже довгий текст. З сайту https://bzv.org.ua/

На тому сайті можна ще знайти багато інформації по сабжу.


**********************************

Модераторами спільноти “Вакцинація: запитання та відповіді”, створеної ГО “Батьки за вакцинацію”, було складено довідник, що містить відповіді на найпоширеніші запитання учасників щодо профілактичних щеплень. Рецензентами виступили лікарі-учасники спільноти. Його текст ми наводимо нижче.

Цей текст – відповіді на питання, які задаються кожен день в спільноті. Будь-ласка, прочитайте це перед тим, як задавати питання. Ті, хто тільки прийшов сюди за відповідями, в першу чергу. Відповіді мають доказову базу, проте, звісно, безпосередньо в цьому тексті її немає.
Текст рецензовано лікарями-учасниками спільноти. Ми, автори тексту – Олексій Тараканов, Марія Калмикова, Наталія Бушковська, – вдячні за велику кількість коментарів і правок: Світлані Писаренко, Надії Дребот, Федору Лапію, Євгенії Правдюк, Єкатерині Хайдакіній, Анні Кухарук. (Порядок прізвищ випадковий 

ТАКІ СТРАШНІ СКЛАДОВІ ВАКЦИН

Мене непокоїть, що вакцини містять в собі важкі метали: ртуть, алюміній та формальдегід
Сіль ртуті (тіомерсал, або мертіолят) додавали і додають у вакцини, які поставляються в багатодозових флаконах, для запобігання бактеріального зараження і забезпечення стерильності. Кількість тіомерсалу в таких вакцинах мізерна і не шкодить здоров’ю. На сьогодні використання тіомерсалу зменшується завдяки використанню монодозних вакцин.
Головне джерело, з якого в організм людини потрапляє ртуть, – морська риба. Але якщо тіомерсал містить етилртуть, що є органічною сполукою і повністю виводиться нирками, то метилртуть, яка знаходиться в рибі, здебільшого акумулюється в нашому організмі. Наприклад, одна доза вакцини АКДП виробництва Індії з концентрацією ртутного консерванту в 0,005 % містить приблизно 0,05 г ртутної солі-консерванту, яка з часом виводиться з організму. Таку саму кількість ртутної солі, тільки у формі, яку організм виводить набагато важче, містить банка консервованого тунцю чи шматок морської форелі.
Алюміній та формальдегід також присутні у вакцинах. Алюміній, а точніше солі алюмінію, додають аби забезпечити кращу імунну відповідь. Алюміній використовують в вакцинах протягом 60 років, і єдина побічна дія, яка спостерігається, – це місцеві реакції, задля яких, власне, він і додається. При цьому найбільшим джерелом солей алюмінію є вода та харчові продукти.
Формальдегід, що міститься в деяких вакцинах, нейтралізує токсини бактерій-збудників хвороби, перетворюючи їх в анатоксини, та робить вакцину безпечною, але в той самий час здатною стимулювати захист проти хвороб. Формальдегід знаходиться не лише в вакцинах, але й в повітрі, миючих засобах, меблях. Крім того він виробляється нашим організмом в процесі метаболізму. Кількість формальдегіду, що виробляється нами, перевищує його кількість у вакцинах. Для порівняння: найвища доза формальдегіду в вакцині від грипу – 0,2 мг. А в організмі двомісячного немовляти формальдегід циркулює у кількості 1,1 мг. В звичайній груші з бабусиного садку формальдегіду в декілька разів більше, ніж в дозі вакцини.

В інструкціях деяких вакцин прописано, що там міститься антибіотик. Навіщо він? Хіба це безпечно?
Антибіотик використовується в процесі виробництва вакцин з метою запобігання бактеріального зараження. Після очищення готової вакцини можуть залишатися в дуже незначних кількостях наступні антибіотики: неоміцин, гентаміцин, стрептоміцин та поліміксин В. Їх кількість настільки незначна, що можна говорити про слідову кількість антибіотиків в вакцинах.

В деяких вакцинах міститься білок курячого яйця. А моя дитина має алергію на яйця.
Вакцина КПК містить живий ослаблений вірус, отриманий в культурі курячих ембріонів (проти кору і паротиту) і культурі людських диплоїдних клітин (краснуха). Як правило, має місце відсутність яєчного білка в даній вакцині або вона містить його в пікограмових кількостях, яких недостатньо для формування алергічної реакції. Особи з алергією на яєчний білок можуть бути безпечно імунізовані вакциною КПК. Те саме стосується живої ослабленої вакцини проти грипу.

Я читала, що вакцини викликають аутизм. Мене це дуже непокоїть.
Вперше теорія, що аутизм може виникати внаслідок вакцинації, з’явилась в 1998 році. Тоді доктор Ендрю Уейкфілд опублікував в журналі Lancet дослідження, що вакцина КПК може викликати аутизм. Згодом виявилось, що дослідження було сфабриковане, з метою просунути на ринок моновакцину від кору, яку запатентував Уейкфілд, і статтю відкликали. А Уейкфілда позбавили ліцензії на медичну практику у Великій Британії.
Батьків також хвилював можливий зв’язок тіомерсалу та аутизму. З 2003 року американським центром з контролю та профілактики захворювань (CDC) було проведено 9 досліджень, які не знайшли жодного зв’язку між тіомерсалом у вакцинах та розладами аутичного спектру.
Після прийняття у 2001 році рішення в США зменшити кількість тіомерсалу в вакцинах, а при можливості не включати його взагалі, не було виявлено зниження випадків аутизму.

КОМУ МОЖНА РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ. ОБСТЕЖЕННЯ ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМИ.

Чи можна вакцинувати дітей з хронічними захворюваннями
Так – не лише можна, а й необхідно, бо для таких дітей вакцинокеровані інфекційні захворювання особливо небезпечні. Тимчасовим протипоказом до щеплення є лише загострення хронічного захворювання – у цьому випадку вакцинація відкладається до настання ремісії (наприклад, нормалізації лабораторних показників тощо).

Мене непокоять покази в аналізах крови чи сечі дитини, чи можна робити щеплення?
Приймаючи рішення про можливість вакцинації, правильно орієнтуватися на стан дитини, а не на показники аналізів без клінічної картини. Якщо дитина почувається добре, активна, скарг немає, то вакцинувати її і можна, і потрібно. Більше того, навіть незначні симптоми, такі як легкий нежить, “залишковий” кашель після перенесеної застуди чи незначна висипка на шкірі, не є протипоказами до щеплення. Тимчасовим протипоказом є лише гостре захворювання (з високою температурою, болем та іншими яскраво вираженими симптомами, які сильно турбують пацієнта) чи загострення хронічного захворювання.

Які протипокази до вакцинації існують?
Реальних протипоказів до вакцинації небагато. До них відносяться наступні захворювання та стани:
Будь-яке гостре захворювання чи загострення хронічного (вакцинуватися можна одразу після одужання, а не через тиждень-два чи місяць).
Тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини чи її компонентів у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми.
Імунодефіцитні захворювання (первинний імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія тощо) – для живих вакцин.
Захворювання, при яких пацієнти отримують препарати, що пригнічують імунну систему (наприклад, імуносупресивну терапію чи хіміотерапію) – для живих вакцин.
Вагітність (для живих вакцин).

Чи можна робити щеплення вагітним?
Вагітних можна і треба щеплювати інактивованими вакцинами (наприклад, вакциною від кашлюку, дифтеріїї та правця, грипу, гепатиту В чи А). Більш того, в розвинених країнах рекомендується щеплення вагітних від кашлюку у 3-му триместрі вагітності для оптимального захисту новонародженого до отримання ним власного щеплення від кашлюку. Також вагітні входять у групу ризику стосовно тяжкого перебігу грипу і мають бути щеплені від нього першочергово. Не можна вакцинувати вагітних лише живими вакцинами (КПК, вакцина від вітряної віспи, вакцина від жовтої лихоманки тощо).

Чи можна робити щеплення від гепатиту В та БЦЖ новонародженим, у яких спостерігається фізіологічна жовтяниця новонароджених?
Так, можна. Щеплення ніяк не пов’язані з жовтяницею новонароджених, і вона не є протипоказом до вакцинації. Також немає зворотної залежності – щеплення від гепатиту В не викликає жовтяницю новонароджених і не впливає на її перебіг.

Чи можна робити щеплення мамам, які вигодовують дітей грудним молоком?
Так, можна. Обмеження стосується лише вакцин від жовтої лихоманки і вітряної віспи через можливість передачі вірусу дитині.

Чим і за яким календарем вакцинують дорослих від дифтерії та правцю?
Для щеплення дорослих в даному випадку можна використовувати вакцину АДП-М (наявна в державних медичних закладах) чи вакцину “Бустрікс” (наявна власним коштом в аптеках та приватних медичних закладах). Якщо дорослий був щеплений від дифтерії та правцю в дитинстві, то йому необхідно ввести 1 дозу вакцини і надалі проводити ревакцинацію кожні 10 років. Якщо ж дорослий не був щеплений в дитинстві (чи не має інформації про свої дитячі щеплення), після введення першої дози вакцини АДП-М (чи вакцини “Бустрікс”) він має отримати ще 2 дози вакцини АДП-М: друга доза вводиться через 1 місяць після першої, третя – через 6-12 місяців після другої; надалі проводиться ревакцинація кожні 10 років. (Примітка: в даному випадку 2-гу та 3-тю дозу рекомендовано зробити саме вакциною АДП-М. У випадку недоступності даної вакцини можна зробити ці дози “Бустріксом”).

Чи потрібно здавати аналізи крові та сечі перед вакцинацією?
Рішення про можливість щеплення приймається на основі оцінки стану дитини після її огляду – якщо вона має гостре захворювання і потрібно відкласти щеплення, це очевидно і для лікаря, і для самих батьків, якщо ж стан задовільний, то вакцинувати можна, не зважаючи на покази аналізів. Крім того, аналіз – зайвий стрес, як і для дитини, так і для самих батьків, які зазвичай починають тривожитися, шукати хвороби, яких насправді нема, та відкладати вакцинацію без жодних підстав. Для прийняття рішення про можливість вакцинації достатньо огляду педіатра чи сімейного лікаря.

Чи вірним є твердження про існування «прихованих інфекцій» у дітей, які не виявляються в момент вакцинації, але дають про себе знати після неї та призводять до ускладнень? Які обстеження необхідно робити перед вакцинацією, щоб переконатися, що вакцинуватися насправді можна?
Дане твердження є поширеним “міфом”. Насправді ми всі є носіями певної кількості бактерій та вірусів, але якщо нема захворювання, це означає, що імунна система здатна з ними «впоратися» – тримає їх під контролем, і вони нам не загрожують. Якщо дитина виглядає здоровою, ніяких досліджень перед вакцинацією робити не треба. Якщо ж дитина має гостре захворювання, то це очевидно і без обстежень – в цьому випадку щеплення відкладається до моменту одужання .

Скільки часу має пройти від хвороби до щеплення?
Ніскільки. Як тільки особа одужала або закінчився гострий період хвороби, можна одразу робити щеплення. Це правило введено не через можливість негативних наслідків для пацієнта, а через те, що під час боротьби з хворобою імунна система організму просто може не сформувати потрібної відповіді на введену вакцину.

Чи можна щепитися, якщо хтось в сім’ї хворіє?
Так, можна, якщо особа, що вакцинується, не має ознак хвороби на момент вакцинації. Якщо захворювання члена сім’ї особи, що вакцинується, пов’язане з певним імунодефіцитним станом, можливо, такій особі не варто щепитися вакциною ОПВ (живою оральною вакциною від поліомієліту). Проконсультуйтеся з лікарем.

Чи можна робити щеплення після/під час прийому антибіотиків?
Прийом антибіотиків ніяк не пов’язаний із щепленнями, тому можна вакцинуватися в будь-який момент.

Чи потрібно профілактично, перед щепленням і після нього давати парацетамол/ібупрофен, антигістамінне чи інші препарати?
Ні, не потрібно. Профілактичне прийняття парацетамолу/ібупрофену може викликати алергічну реакцію, що буде розцінено як алергія на вакцину. Так само немає сенсу в антигістамінних препаратах для профілактики розвитку реакцій на щеплення.

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД КОРУ.

Чим вакцинують від кору в Украіні
Для вакцинаціі від кору, а також епідемічного паротиту та краснухи, використовується вакцина ‘Пріорикс’, що виготовляється в Бельгії та використовується в країнах Євросоюзу.

За яким графіком вакцинують від кору дітей
Згідно календаря щеплень дитина отримує 2 дози вакцини: у 12 місяців та в 6 років.

Що робити, якщо дитина пропустила першу вакцинацію КПК у 12 місяців
Зробіть щеплення якомога скоріше, а другу дозу – за календарем у 6 років.

Що робити, якщо пропущено ревакцинацію КПК у 6 років
Зробіть щеплення якомога раніше. До 18 років щеплення КПК в Україні безкоштовне.

Дитині вже 6 років чи більше, і вона жодного разу не вакцинувалася від кору, як тепер бути?
В такому випадку згідно календаря щеплень з порушенням графіка дитина отримує 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць між дозами.

Чи потрібно вакцинуватись від кору дорослим
Якщо дорослий не був щеплений від кору, він має отримати щонайменше одну дозу вакцини. Для кращих гарантій захисту варто ввести 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць. Якщо був щеплений одноразово – необхідно ввести одну дозу вакцини якомога раніше. Якщо ж дорослий був щеплений від кору двічі чи перехворів на кір, додаткова вакцинація не обов’язкова (проте слід зазначити, що даних щодо шкоди третьої дози вакцини КПК немає – за оновленими рекомендаціями CDC допускається щеплення третьою дозою КПК у випадку спалаху).

Я не знаю, чи вакцинувався від кору в дитинстві, чи мені потрібне щеплення зараз
Людина, що не має інформації про свої щеплення, вважається умовно невакцинованою – таким чином, як і інші не щеплені раніше особи, Ви маєте отримати щонайменше одну дозу вакцини, а краще – 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом в 1 місяць. Якщо Ви маєте сумніви щодо доцільності вакцинації у Вашому випадку, Ви можете здати у приватній лабораторії аналіз на антитіла IgG до вірусу кору, і на основі отриманого результату лікар може прийняти рішення щодо вакцинації.

«НЕБЕЗПЕЧНА» ІНДІЯ і ВАКЦИНИ В ПОЛІКЛІНІКАХ.

Чи правда, що вакцини індійського виробництва неякісні та небезпечні
Всі вакцини, що використовуються в Україні, закуповуються через поважні міжнародні організації, прекваліфіковані ВООЗ та виготовляються за стандартами GMP. Тому “неякісних” та “небезпечних” серед них нема. Крім того, перед щепленням Ви можете особисто перевірити, чи в належних температурних умовах зберігалася вакцина, за допомогою термоіндикатору на її упаковці.

Але чому тоді стільки скарг саме на ‘індійську’ вакцину
Побічні реакції на вакцину залежать не від краіни-виробника, а від складу препарату. Будь-які вакцини, що містять цільноклітинний кашлюковий компонент, можуть викликати побічні реакції частіше, ніж їхні аналоги з ацелюлярним кашлюковим компонентом (30% випадків реакцій після використання цільноклітинної вакцини та 15% випадків після ацелюлярної). Тобто після щеплення цільноклітинною вакциною будь-якого виробника більш вірогідними є побічні реакції у вигляді високої температури, болю, набряку чи ущільнення у місці ін’єкції. Але важливо розуміти, що ці реакції є очікуваними та не загрожують здоров’ю дитини, крім того, саме у Вашої дитини їх може не бути взагалі чи вони можуть бути незначними). Також варто пам’ятати, що ймовірність появи таких реакцій зростає з віком. У дітей на першому році життя такі реакції як правило не виникають.

Що краще: робити щеплення тими вакцинами, що наявні в поліклініці, чи закуповувати вакцини в аптеці
Як було зазначено вище, всі вакцини, що використовуються на території України, є якісними та безпечними, тому Ви можете обрати будь-які з них.

Чим відрізняється цільноклітинна вакцина, від ацелюлярної (розщепленої)?
Як відомо, вакцина містить певні антигени, у відповідь на які організм виробляє імунітет. Для того, щоб відповідь була належною, проте не виникла хвороба, збудник інфекції або ослаблюється (жива вакцина), або вбивається (інактивована вакцина). Також можливо введення лише окремих білків чи інших компонентів від збудника, завдяки яким організм в майбутньому зможе розпізнати реального збудника. Так сталося, що на кашлюковий компонент (вбиті бактерії – збудник кашлюку) вакцин АКДП багато дітей мають сильну реакцію починаючи з другого року життя. Для зменшення реакції можливо вакцинуватися вакцинами, які містять не бактерії цілком, а лише маленькі окремі їх компоненти, білки. Таким чином досягається зменшення реакції на вакцину і зберігається належна імунна відповідь. Цільноклітинна вакцина містить близько 3000 антигенів бактерій, які є збудником кашлюку. Ацелюлярна – 2-3 окремих антигени.

Яка вакцина краща – ацелюлярна чи цільноклітинна?
Усі вакцини дають належну імунну відповідь у більшості людей. Проте існують дослідження, які показують, що цільноклітинні вакцини дають довший захист, ніж ацелюлярні. Дослідження продовжуються, їх мета точно визначити ті антигени, які забезпечують найдовший захист, щоб можна було їх виділити з багатьох, наявних в бактерії. Вакцини з ацелюлярним кашлюковим компонентом є дорогими, і в світі існує їх дефіцит. Тому в багатьох країнах, як і в Україні, держава забезпечує захист дітям в основному цільноклітинними вакцинами.

Яка ацелюлярна вакцина краще – там, де більше антигенів кашлюка, чи достатньо будь-якої кількості?
На сьогодні немає досліджень, які однозначно вказують на перевагу вакцин з трьома антигенами кашлюку над вакцинами з двома.

Вакцини, якими забезпечені поліклініки – поганої якості?
Усі вакцини, які використовуються в поліклініках, якісні. В Україну заборонено завозити вакцини виробників, виробництво яких не сертифіковане по GMP. В Україну поставляються вакцини від великих світових виробників з Бельгії, Франції, Нідерландів, Угорщини, Польщі, Болгарії, Індії, Південної Кореї. Всі ці вакцини наявні в поліклініках безкоштовно для дітей, наприклад – КПК (Бельгія), АКДП (Індія), ХІБ (Індія, Бельгія), Гепатит Б (Південна Корея), БЦЖ (Польща, Болгарія).

Де взяти інструкцію до вакцин, зокрема, виробництва Індії?
Інструкції до усіх вакцин наявні в кабінетах щеплень. Інструкція міститься в коробці з вакциною, якщо ви придбали її за власні кошти. Крім того, з ними можна ознайомитися в Інтернеті, проте слід бути обережним щодо вибору джерела інформації – деякі сайти можуть містити неповну або неточну інформацію. Звертаємо увагу, що брати до уваги потрібно інструкції, які зареєстровані в Україні.
Офіційні примірники інструкції, що подавалися на реєстрацію препарату, наявні на сайті Державного реєстру лікарських засобів в розділі по конкретній вакцині (drlz.gov.ua).

Чи можна робити щеплення з відкритого флакону вакцини, який зберігався в медзакладі?
Так, деякі вакцини поставляються в багатодозовій упаковці, щоб оптимізувати транспортування і зберігання. В такі вакцини додано спеціальний консервант, який забезпечує стерильність вакцини протягом певного часу після забору першої дози за умови збереження температурного режиму та дотримання забору вакцини з флакону. Індійська вакцина АКДП, наприклад, може так зберігатися протягом 28 днів. Дата, коли була забрана перша доза, має бути зазначена на флаконі. Про дотримання температурного режиму свідчить температурний індикатор на флаконі.

В чому різниця між вакцинами від поліомієліту ІПВ та ОПВ?
ІПВ – це інактивована (вбита) поліомієлітна вакцина. Забезпечує індивідуальний захист від трьох типів вірусу поліомієліту. Запобігає хворобі, проте не запобігає носійству і розповсюдженню вірусу. ІПВ може бути як в формі моновакцини, так і в комбінації з іншими (наприклад, з АКДП)
ОПВ – жива оральна поліомієлітна вакцина (краплі в рот). Захист від двох типів вірусу – першого та третього. Захищає як від хвороби, так і від розповсюдження вірусу. Через те, що вакцина жива (дуже ослаблений але живий вірус), у людей з імунодефіцитними станами з невеликою, проте ненульовою вірогідністю може викликати вакциноасоційований поліомієліт. Ця вакцина протипоказана таким людям. Також нею не щеплять членів сім’ї людей з імунодефіцитними станами, тому що є вірогідність передачі вірусу з фекалій вакцинованої особи до сприйнятливої особи.

 

ГРАФІК ЩЕПЛЕНЬ, ІНТЕРВАЛИ, ВІК. ЗАЙВІ ДОЗИ.

Внаслідок відсутності вакцин, або хвороби, або з інших причин, пройшло багато часу після першої або чергової дози вакцини. Чи потрібно розпочинати вакцинацію спочатку?
Ні, не потрібно. Зроблена доза не втрачає свого значення і сили. Просто зробіть чергову дозу і усі дози, яких не достає, дотримуючись мінімальних інтервалів. Максимальний інтервал важливий лише для деяких вакцин, про що прямо вказано в їх інструкціях – зокрема, це вакцини від сказу. Також є подібні рекомендації щодо вакцини від гепатиту А.

Що таке мінімальний інтервал між вакцинами?
Мінімальний інтервал – це проміжок часу, який має пройти між дозами вакцин від ОДНАКОВИХ інфекцій. Це важливо для належного вироблення імунітету. Мінімальний інтервал не застосовується до вакцин від різних інфекцій, тобто, наприклад, вакцина від кору і вакцина від дифтерії ніяк не пов’язані мінімальними інтервалами між собою. Зменшувати мінімальний інтервал не рекомендовано. Збільшувати майже завжди можна без шкоди для вироблення імунітету.
Доза вакцини, зроблена з порушенням мінімального інтервалу, не має зараховуватися, як належна вакцинація. Втім, згідно рекомендацій CDC, якщо інтервал зменшено не більше, ніж на 4 дні, доза має бути зарахована як належна. Зменшення на 5 і більше днів недопустиме – така доза не зараховується.

Чи потрібно робити щеплення раніше Календаря, якщо він був порушений?
Основне правило – якщо Календар був порушений, його потрібно наздоганяти з дотриманням мінімальних інтервалів, але переганяти його не потрібно. Тобто, якщо, наприклад, перша доза вакцини від гепатиту В була зроблена не в перший день життя, а в 2 місяці, друга не в місяць, а в три місяці, то третю дозу можна вже ввести за календарем в 6 місяців. Аналогічно, якщо вакцинація від кашлюку, дифтерії та правця, почалася не 2 місяці, а в 6, і в 8 місяців вже було зроблено перші три дози, ревакцинацію все одно потрібно робити не раніше 18 місяців, а не в 14 місяців.

Якщо третю дозу вакцини від кашлюку, правця, дифтерії, введено після шести місяців, чи потрібно відповідно до затримки відкладати ревакцинацію?
Ні, ревакцинація не зміщується, якщо дотримується мінімальний інтервал між третьою та чевертою дозами (6 місяців). Тобто якщо третя доза АКДП отримана в 8 місяців, то ревакцинація все одно проводиться після 18 місяців, а не після 20 місяців. Проте якщо третя доза зроблена, наприклад, в 15 місяців, то ревакцинація має бути зроблена не раніше 21-го місяця.

У дитині є три дози щеплення від гепатиту В (або гемофільної інфекції, або поліо, або…). Зараз в наявності є лише комплексна вакцина, в якій є зайва доза вакцини, яка нам не потрібна. Чи можна робити зайву дозу?
Якщо потрібна вакцина недоступна, і є в наявності лише комплексна, доцільно використати її, незважаючи на введення зайвої дози антигену. В будь-якому випадку порадьтеся з вашим лікарем, проте в більшості випадків це є доцільним.

Чи потрібно комбінувати ОПВ та ІПВ? Чи можна робити щеплення лише ОПВ чи лише ІПВ?
Згідно з чинним Календарем вакцинації України вакцинація від поліомієліту, починаючи з третьої дози, має проводитися з використанням ОПВ. Дві попередні дози ІПВ надійно захищають організм від живого, хоч і ослабленого, вірусу. ОПВ також забезпечує неможливість розповсюдження вірусу в соціумі. Обмеження стосується лише осіб з імунодефіцитними станами – їх вакцинують лише з використанням ІПВ.
Деякі країни використовують лише ІПВ, деякі комбінують ІПВ та ОПВ. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує країнам, де є ризик поширення поліомієліту (в т. ч. Україні), використовувати комбіновані схеми, які включають хоча б одну дозу ОПВ.
Якщо внаслідок використання комбінованих вакцин дитина отримає тільки ІПВ, нічого страшного в цьому немає. Проте при нагоді доцільно також отримати хоча б одну дозу ОПВ. Велика кількість доз не є загрозою чи ризиком. В деяких країнах існує досвід введення до десяти доз ОПВ, негативних наслідків не зареєстровано. А деякі країни мають практику введення ОПВ та ІПВ в один день (наприклад, Ізраїль)

Чи можна вакцинувати дитину від ротавірусу в рік, два, три?
Ні, вакцинація від ротавірусу (зазвичай це дві дози) в Україні має бути закінчена до шести місяців від народження дитини.

 

ВВЕДЕННЯ ВАКЦИНИ. ДІЇ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ.

Місце введення вакцини? Стегно, плече, сідниця?
Дітям до двох років все вводиться в стегно (передньо-бічна поверхня). Від двох років, якщо достатньо сформовано дельтоподібний м’яз, можна вводити туди. Після трьох років – всі вакцини мають вводитися в дельтоподібний м’яз (плече). В сідницю вакцини не повинні вводитися взагалі. Таке введення може пошкодити нерви або судини через недостатню сформованість м’язів сідниць у дітей. У дорослих – введення в сідницю може не досягти належної глибини м’яза через підшкірну клітковину і жир.
Категорично не можна вводити вакцини від гепатиту В та від сказу в сідницю.
Думка про те, що стегно/плече боляче, а в сідницю не боляче, не відповідає дійсності, особливо з сучасними голками.

Вакцину ввели в сідницю, переробляти?
Якщо вакцина призначена для внутрішньом’язового введення і зроблена вірно, але в сідницю замість стегна/плеча, така доза зараховується як належна, переробляти її не потрібно.
АЛЕ якщо це вакцина від гепатиту В, або від сказу, такі дози вакцини не зараховуються і мають бути перероблені.

Зробили щеплення. На місці уколу (або трохи в стороні) набряк, червона пляма, ніжка/ручка болить.
Набряк, почервоніння, біль – це варіант допустимої реакції на щеплення. Реакція пов’язана з механізмом дії. В вакцину спеціально додані речовини – ад’юванти – які посилюють місцеву реакцію. Це необхідно для формування кращої імунної відповіді організму на введені антигени. Кількість їх дуже мала, і організм без такого штучного підсилення запалення може просто не помітити вакцину, тобто залишиться без вироблення імунітету. Втім якщо на місці введення не помітно особливих слідів – це також нормально. Імунна відповідь у більшості буде отримано незалежно від наявності і сили місцевої реакції.

Що прикласти до набряку на місці щеплення? Чим намазати? Що зробити, щоб не боліло?
Нічого не прикладати, нічим не мазати. Ніяких магнезій, феністілів, мазі Вишневського, інших “траумелів” та листків капусти з алое. Будь-які місцеві маніпуляції можуть або погіршити відповідь організму на вакцинацію, або навіть викликати запальний процес в місці введення.
Щоб знеболити та/або зняти температуру, потрібно і доцільно використовувати дозволені для дітей препарати – парацетамол або ібупрофен в сиропі або свічках в дозі, відповідній вазі дитині. Ніякої но-шпи, дімедролу, анальгіну категорично не потрібно. Краще використовувати парацетамол.

Чи впливають щеплення на аналізи крові/сечі? Коли їх можна здавати після щеплення?
Загальні аналізи можна здавати з будь-яким інтервалом від щеплення. Якщо це певні специфічні аналізи, проконсультуйтеся додатково з лікарем. Наприклад, після вакцинації вакцинами з Hib-компонентом антиген Hib 1-2 тижні може виділятися з сечею, даючи хибно-позитивний результат на цю інфекцію.

 

БЦЖ і МАНТУ.

Зробили БЦЖ: рубчику немає або непомітний. Чи потрібно переробляти?
Рубчик формується не у всіх щеплених. Якщо щеплення робили – ви про це пам’ятаєте або є документальне підтвердження – переробляти БЦЖ не потрібно.

Чи доцільно робити БЦЖ після року, двох, трьох…
Вакцинація БЦЖ не захищає від інфікування мікобактерією, яка викликає туберкульоз у певного відсотку заражених осіб. БЦЖ значно зменшує вірогідність розвитку тяжких форм туберкульозу, які особливо небезпечні для дітей першого року життя. При цьому в країнах зі значним поширенням туберкульозу ВОЗ вважає доцільним щепити усіх нещеплених дітей, які ще не інфіковані мікобактерією, незалежно від віку. Такої ж позиції дотримуються експерти.
Тому це щеплення важливо провести саме в пологовому будинку, або якомога раніше через уразливість дітей першого року життя.

Якщо не зробили БЦЖ, чи потрібно спочатку робити БЦЖ і лише потім починати вакцинуватися іншими вакцинами?
Ні. Неважливо, в якому порядку ви поєднаєте БЦЖ з іншими вакцинами і що будете робити спочатку, а що потім.

Чи потрібно витримувати інтервал між пробою Манту і щепленнями?
Проба Манту не є щепленням, це тест на присутність в організмі мікобактерій, які потенційно можуть викликати туберкульоз. Тому цей тест ніяк не пов’язаний з більшістю щеплень. Проте є особливості щодо живих вакцин, наприклад, КПК. Ці вакцини можуть вплинути на результати проби Манту, давши хибно негативний результат. Тому, якщо вам потрібно зробити, наприклад, КПК і пробу Манту, то їх потрібно робити або в один день, або пробу Манту відкласти на 4-6 тижнів після щеплення. Або спочатку зробити пробу Манту, оцінити її результати через 24-72 години (в українських нормативних документах – 72 години), не пізніше, і після цього робити щеплення потрібною живою вакциною.

 

ІНШІ ПИТАННЯ.

Які щеплення доцільно зробити, крім обов’язкових?
Доцільно робити щеплення від ротавірусу, гепатиту А, менінгококів, пневмококів, вітряної віспи, вірусу папіломи людини, грипу. Кількість доз, схеми, інтервали, особливості захисту залежать від конкретної вакцини. Зверніть увагу, що переважна більшість осіб Україні старше 15 років не вакциновані від гепатиту В.
Багато хто не має другої дози вакцини від кору, а також щеплень від краснухи. Якщо ви плануєте вагітність, перевірте свій імунітет до краснухи і за потреби, зробіть щеплення до вагітності. Під час вагітності рекомендовано також отримати дозу вакцини від кашлюку.
Також доцільно перевірити, чи не потрібна вам ревакцинація від дифтерії, правця.

Чи можна купити вакцину в аптеці самостійно в разі відсутності вакцини в поліклініці?
Так, можна. Вакцина має транспортуватися з аптеки до місяця введення в термобоксі з підтриманням сталої температури зберігання для уникнення втрати властивостей. В будь-якому випадку обов’язково перед замовленням вакцини з’ясуйте в медзакладі, які там вимоги до придбаної в аптеці вакцини. Тобто – які документи вам потрібно буде надати на вакцину (сертифікат, чек тощо) і скільки часу допускається щоб минуло з моменту купівлі вакцини. В аптеці з’ясуйте, чи потрібен рецепт від лікаря на купівлю потрібної вакцини.

Чи можна самостійно ввести вакцину?
Вакцину, незалежно від того, чи це ін’єкція, чи краплі, необхідно вводити лише в медзакладі, де є засоби надання першої допомоги при несприятливих реакціях на вакцину і кваліфікований персонал. Незалежно від того, що вірогідність серйозних реакцій невелика, їх не можна попередити чи передбачити і бути впевненим на 100%, що такі реакції не настануть.

Де шукати надійну інформацію про вакцинацію?
На жаль, на сьогодні дуже багато інформації в Інтернеті на цю тему не відповідає дійсності. Багато медичних працівників також не володіють належними знаннями щодо теми вакцинації.
Першоджерело, яке встановлює графік щеплень, мінімальні інтервали, можливість одночасного введення вакцин, правила за якими наздоганяється порушений графік, затверджено перелік протипоказань, це Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року N 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року N 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні»).
Ним затверджено:
1) Календар профілактичних щеплень в Україні, що додається;
2) Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, що додається;
3) Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, що додається..
Крім того, багато важливої інформації міститься в інструкціях до вакцин.
Загальні правила вакцинації, інформацію про хвороби та вакцини ви можете знайти на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я – www.who.int (в тому числі англійською, російською і ще декількома мовами).
Якщо читаєте англійською чи іспанською мовою – усі питання можна з’ясувати на сайті американського Центру контролю та запобігання захворювань – www.cdc.gov
Також багато інформації можна знайти на сайтах міністерств охорони здоров’я європейських і не тільки країн. На жаль інформація від МОЗ тільки почала формуватися, але швидко наповнюється. http://moz.gov.ua/immunization
Варто відвідувати сайт Центру громадського здоров’я МОЗ https://phc.org.ua/
Перевірену інформацію ви також звичайно можете шукати на фейсбук-сторінці і на сайті ГО «Батьки за вакцинацію» – https://bzv.org.ua/
Багато корисної інформації можна знайти у одного з виробників вакцин на сайті: http://moi-privivki.com/
Також стане в нагоді розділ з вакцинації тут: http://euap.org.ua/category/rabochie-gruppy-komitety/vakcinacija/
Посилання на даний текст у форматі PDF: https://www.facebook.com/groups/bzvorgua/771324166396429/

Вакцинація. Початок.

Syrena27 попросила пост щодо вакцинації. Не мій профіль, але подивимось, що знайду.

Поки що пропоную для перегляду мою розмову із сімейним лікарем Дмитром Корольковим на цю тему:




А ще сьогодні у нас в області була публічна дискусія на тему вакцинації:



Можливо далі буде...



Иммунитет

Прививки и “коллективный иммунитет”. Часть 8 - кому выгодно и почему в кавычках?
Итак, уважаемые читатели, мы внимательно изучили все шесть болезней, прививки против которых по украинскому закону являются обязательными. Увы, только для одной из них, кори, мы можем более-менее уверенно сказать: “Да, привитый против этой болезни теоретически может получить иммунитет, способный остановить передачу инфекции”. Для остальных мы такого сказать не можем: вакцинация либо никак не влияет на передачу возбудителя, либо имеет очень ограниченное влияние, либо сама по себе является фактором риска для окружающих.
Почему же чиновники так настойчиво требуют не пускать невакцинированных в школы и детские сады? С какой целью они науськивают родителей друг на друга, провоцируют травлю непривитых и заявляют, что они опасны для окружающих, хотя в большинстве случаев дела обстоят строго наоборот?
У меня только один ответ. Все эти ограничения нужны только для того, чтобы заставить родителей отвести детей на прививку против собственной воли. Поэтому запрет на посещение детсада или школы - это санкция, наказание для родителей, не имеющее к “коллективному иммунитету” никакого отношения .
Внимательный читатель заметил, что в этой серии публикаций я использовал слова “коллективный иммунитет” исключительно в кавычках. Это не случайность, не прихоть и не публицистический прием. Дело в том, что люди, которые по роду службы или по желанию быть “в теме” употребляют эти слова, не только не понимают сути этого явления, но и терминологию применяют неправильно.
Англоязычный термин “Herd Immunity” впервые появился в 1923 году в публикации английских ученых Топли и Вильсона. Они проводили эксперименты на мышах: животным вводили убитые бактерии, которые вызывают кишечные инфекции. Затем привитых таким образом животных делили на группы, где перемешивали с непривитыми в разных пропорциях. Затем мышей заражали той самой кишечной инфекцией и наблюдали за распространением болезни в каждой группе. Данные получились неоднозначные, и к каким-то четким выводам исследователи не пришли. Однако в итоге появился термин herd immunity, от слова “herd” - стадо. На русский язык этот термин переводится как “популяционный иммунитет” (калька с английского синонима population immunity) и обозначает замедление распространения инфекции в популяции, часть особей в которой имеют #иммунитет к данному конкретному заболеванию.
В научной и популярной литературе, а особенно в министерских агитках, часто используется термин “коллективный иммунитет”. Однако термин collective immunity, или social immunity, описывает совершенно другое явление - активные (осознанные или рефлекторные) действия отдельных особей, которые приносят пользу всему коллективу. У животных это, например, удаление трупов умерших муравьев из муравейника или вычесывание блох у своих собратьев у обезьян. У людей примерами коллективного иммунитета можно считать привычку прикрывать рот при кашле и чихании, или, например, санитарно-гигиенические мероприятия.
Очевидно, что herd immunity, основанный на пассивном иммунитете к болезни, и collective immunity как результат активных действий - совершенно разные вещи. Именно поэтому, собственно, я и использую кавычки. С другой стороны, термин “коллективный иммунитет” (в результате многократного, пусть некорректного и бездумного, повторения) укоренился в русском языке именно в значении herd imminity.
В любом случае, главное - понимать сущность происходящих процессов. Недавно я с большим удивлением узнал, что доктор медицинских наук Елизавета Каспарова вместо понятия herd immunity использует словосочетание “общий иммунитет”. Однако общий иммунитет - это устоявшийся термин из области иммунологии. Его формируют содержащиеся в крови и лимфе иммунные белки и клетки, которые циркулируют по всему организму, и этим общий иммунитет отличается от местного и клеточного. Конечно, ничего смертельного в неправильном применении терминов нет (пока речь не идет о медицинских назначениях и принятии управленческих решений), но путаница в терминологии, как правило, отражает путаницу в голове.
Но вернемся к нашей теме. Применение понятия herd immunity к людям началось в 1933 году, когда в “Американском журнале эпидемиологии” была опубликована статья исследователя А.Хедрича, который изучал распространение кори в Балтиморе.
Если открыть русскую Википедию на статье “Популяционный иммунитет”, можно прочитать, что “в 1930х годах врачи обратили внимание на то, что с распространением вакцины против кори начало снижаться число заболевших среди не вакцинированных детей”.
Это очень странное утверждение: вакцину против кори начали использовать только в 1963 году. Более того, вначале применяли инактивированную (убитую) коревую вакцину KMV, которая, по данным американского федерального агентства CDC, оказалась неэффективной - защиту против кори не давала, и в 1967 году от нее отказались в пользу живой вакцины.
В любом случае, фраза о “распространении вакцины против кори” в 1930-е годы - очень смешная и, очевидно, не имеет никакого отношения к реальности.
Если все-таки прочитать ту самую статью А.Хедрича, можно убедиться, что о прививках в ней нет ни единого слова. Ученый изучал заболеваемость корью детей до 15 лет и выяснил, что вспышка прекращается после того, как переболеют (и получат надежный иммунитет) 68% детей группы.
Собственно, 68% иммунных - это и есть тот самый уровень, который, как установил Хедрич, необходим для эффективного действия популяционного иммунитета к кори. И, самое главное: это явление было открыто и описано задолго до появления вакцины и начала массовых прививок против этой болезни.
В большой популяции, где циркулирует возбудитель болезни и где делают #прививки против нее, можно выделить как минимум четыре группы:
1) непривитые и неимунные (не были вакцинированы и не болели) - могут заболеть;
2) непривитые и иммунные (переболели в острой форме или бесимптомно) - не заболеют;
3) привитые и неиммунные (иммунитет после прививки не сформировался) - могут заболеть;
4) привитые и иммунные (благодаря прививке или перенесенной болезни) - не заболеют, или “перенесут в легкой форме”, или “перенесут без осложнений”.
“Привитый” не значит “иммунный”. Непривитый, который переболел - очень даже иммунный, и иммунитет у него сильный и длительный (пожизненный). Привитый, который не переболел, может быть иммунным, а может нет. Иммунитет у него может не появиться по разным причинам, например, в силу индивидуальных особенностей организма, из-за низкого качества вакцины, неправильного хранения и введения, либо он может угаснуть со временем.
С точки зрения риска заражения, во время эпидемического подъема или вспышки болезни под угрозой оказываются неиммунные, то есть группы 1 и 3. Однако в школы и детские сады не пускают всех непривитых - детей из групп 1 и 2.
Для чего нужны запреты на посещения детсадов и школ непривитыми? Потому что государство заботится о здоровье детей? Вы в это верите? Не будьте наивными. Где вы видели, чтобы государство у нас так настойчиво о ком-то заботилось, кроме своих чиновников?
Запрет на посещение школ и детсадов непривитыми не имеет ничего общего с заботой о детях.
Тест на антитела к кори в частной лаборатории стоит 150 гривен. Это в разы меньше, чем стоимость вакцины “Приорикс”, которой прививают против этой болезни. Если бы государство действительно заботилось о детях, то через год после прививки проводило бы тест на наличие антител, чтобы проверить качество вакцин и убедиться, что ребенок защищен. Если бы государство действительно заботилось о детях, то у них была бы не карта прививок, а карта иммунитета. Если бы государство действительно заботилось о детях, то во время карантинов ограничивало бы посещение для неиммунных, а не для непривитых.
Однако с заключением о том, что вы переболели корью и имеете иммунитет, в детский сад вашего ребенка не примут. А со справкой о сделанной прививке - примут. И неважно, качественная была вакцина, или нет, правильно хранилась, или неправильно, плевать они хотели, защищен ваш ребенок, или нет. Спускают нормативы, согласно которым нужно прививать не меньше 95%, и при этом совершенно не переживают, насколько эффективными были эти манипуляции и какой результат дали.
О ком заботятся в Минздраве и чьи интересы защищают своими запретами, ограничениями и требованиями поголовной вакцинации?
Выводы делайте сами.

Делать или нет? Канада, Россия, Украина.

5 лет назад мы переехали в Канаду с полной уверенностью в том, что здесь о нас наших будущих детях позаботятся намного лучше, чем там, где мы жили раньше. Сейчас я могу сказать, что именно эта моя вера в канадскую заботу о людях и стала причиной серьезной, неизлечимой болезни моего ребенка. Мое письмо к вам о той опасности, от которой уже пострадал мой ребенок, и которая сейчас нависла над детьми России. 
Мой сын родился здесь, в Канаде. 2.5 года назад, когда ему исполнилось 2 года, ему был поставлен диагноз "регрессивный глобальный аутизм". Это страшное заболевание, не оставляющее родителям никаких надежд на выздоровление ребенка. Детей с таким диагнозом приходится потом сдавать в интернат, потому что они становятся просто опасны для окружающих. 
После того, как ребенку был поставлен этот диагноз, я прожила еще год с верой в здешнюю медицину и ее возможности помочь моему ребенку. Но ситуация становилась все хуже и хуже, ребенок взрослел, при этом его развитие двигалось назад, а не вперед. Когда же местные специалисты попросту сказали, что помочь мне ничто не может, и я должна смириться с ситуацией, я начала изучать проблему аутизма самостоятельно. 
Результаты этих поисков меня просто шокировали: – аутизма не существовало вообще всего 60 лет назад! Но именно тогда в детских вакцинах начали использовать тимеросал – ртутное соединение, используемое в качестве консерванта. Существует множество исследований, показывающих четкую взаимосвязь между вакцинами, содержащими тимеросал, и уровнем аутизма в данной стране, отдельно взятом штате или просто в выбранной группе людей. 
Уровень аутизма падает в десятки раз в течении нескольких лет в тех странах, которые перестают использовать вакцины с тимеросалом хотя бы для детей до 3-х лет – это тот возраст, когда отравление тяжелыми металлами может привести к развитию аутизма; позднее это просто будут уже другие проблемы, но они все равно будут. Существует уже довольно большой процент успешно вылеченных (до 90%) аутистов с помощью специальной терапии, позволяющей очистить организм от тяжелых металлов (у аутистов всегда находят высокое содержание ртути в организме). Успех терапии тем выше, чем раньше начато это лечение.
Все эти исследования и вся эта информация об опасности вакцин, не доходит до нас только потому, что фармацевтические компании прилагают громадные усилия к этому. Они зарабатывают огромные деньги на вакцинах с тимеросалом. Когда я столкнулась с этим потоком информации, с одной стороны, мне не верилось, что канадские врачи используют такие опасные вакцины для детей. С другой стороны, мне ничего больше не оставалось, как попробовать самой помочь своему ребенку – от него же все равно все врачи отказались, сказав, что ситуация безнадежна. 
Я нашла материалы о том, что "Autism Research Institute" http://www.autismwebsite.com/ari/index.htm, организация, которая почти 40 лет занимается проблемой аутизма, несколько лет назад начала проводить конференции для врачей и исследователей, где обсуждаются результаты исследований в этой области и результаты применения этих исследований. В результате ими был разработан DAN (Defeat Autism Now) – методика, по которой уже сегодня можно проводить лечение детей, больных аутизмом. Врачи, использующие её, есть уже во всем мире. Но не в России! (Я знаю только об одном таком враче на сегодняшний день). 
Принципы, положенные в основу этого лечения сводятся к следующему – убрать от ребенка все вредное, дать ему полезное, и он сам восстановится. Основная часть лечения, без которой невозможно полное восстановление ребенка – вывод ртути из организма. Той самой ртути, которая осела у него в тканях после вакцинации. 
Аутизм развивается не всегда, потому что часть детей может вывести ртуть из организма полностью или частично, а часть – не может. Дети из последней категории становятся аутистами, если это отравление произошло до 3-х лет. Исследования показывают, что в последние годы увеличилось число детей, которые развивались нормально до какого-то возраста, а потом теряли навыки и регрессировали. 
Именно это и произошло с моим ребенком, он регрессировал в возрасте 2-х лет. Сейчас ему 4.5 года, он не говорит, не имеет навыков самообслуживания, его развитие соответствует возрасту 1.5 годичного ребенка. В течении последних полутора лет и до настоящего момента наша жизнь превратилась в постоянную борьбу за ребенка. Мы неплохо продвинулись вперед, ребенок больше не регрессирует, он развивается, но до окончательной победы нам еще очень далеко. Я до сих пор не знаю, удастся ли нам вылечить ребенка до конца и сколько времени и средств на это уйдет. 
Поверьте мне, намного проще не допустить эту проблему, чем ее потом решать, даже если уже известно, чем она вызвана и как с ней можно бороться. На сегодняшний день статистика по заболеваемости аутизмом уже приблизилась в Соединенных Штатах к 1 случаю на 160 детей, а в некоторых штатах это 1 случай на 130 детей! Число больных детей растет год от года, хотя еще 10 лет назад это было довольно редко встречающееся заболевание: 3-4 случая на 10000 детей. 
Статистика по Канаде лучше – 1 случай аутизма на 500 детей. Ситуация в Штатах намного хуже ситуации в Канаде, потому что там в первые часы жизни делается вакцинация против гепатила В. Используемая при этом вакцина содержит громадное количество ртути. Но полтора года назад эта вакцина вошла в план обязательной вакцинации и в Канаде... Мне уже страшно смотреть на местных малышей сейчас и видеть все те признаки, которые я наблюдала в этом возрасте у своего ребенка. Мы увидим, как изменятся данные по Канаде в ближайшие год-два из-за начала использования этой страшной вакцины для всех (раньше мы за нее платили дополнительно, поэтому делали ее далеко не все). 
Большинство родителей этих детей, как и я когда-то, верят, что это всего лишь возрастные проблемы. Но это не так, аутизм не исчезает сам по себе. Почему я обращаюсь сейчас именно к жителям стран СНГ, в первую очередь – России? Потому что именно они оказались в самом ужасном положении, какое только можно себе представить. Эти страны совершенно не подготовлены к эпидемии аутизма. 
Вспомните, видели ли вы аутистов, когда вы росли? Я уверена, что почти никто из вас, как и я, даже не слышал раньше об этой проблеме. А в Канаде и Штатах о ней знает каждый. Теперь немного цифр. Чтобы вырастить аутичного ребенка, канадское правительство тратит около 3 млн. долларов; при этом все равно только 5% аутистов затем способны самостоятельно жить и работать. Все остальные до конца дней остаются в специальных интернатах, или же на попечении родителей, в случае легкой формы аутизма. Часто как минимум один из родителей такого ребенка не может работать, потому что он требует постоянного надзора. 
Кроме того, более 50% этих детей умственно отсталые. Обучение аутистов – это специальная терапия, проводящаяся по индивидуальным программам, которая обходится примерно в $30 000 в год, у нас эта программа финансируется местными властями. Аутичным детям требуется помощь и других специалистов: специалиста по развитию речи, специалиста по развитию моторики и т.д. Этих специалистов нам в Канаде, как и в Штатах, тоже оплачивает правительственная программа. А в России?
Теперь посмотрите, что происходит сегодня. Сейчас в США и других странах полным ходом идет кампания за полное запрещение вакцин, содержащих ртутный консервант. Статьи об этом печатают уже на первых полосах самых известных печатных изданий, многие люди требуют от своих врачей использования чистых от тимеросала вакцин. Они уже есть в Северной Америке, только нужно поставить доктора в известность о том, что вы не хотите травить вашего ребенка тимеросалом. 
Но фармацевтические компании не хотят сдаваться и платить бешеные штрафы, поэтому они до сих пор официально не признают свою вину в трагедии миллионов детей-аутистов. Более того, они хотят успеть продать уже выпущенный товар. Именно поэтому они не признают опасности присутствия ртути в детских вакцинах, хотя уже доказано, что тимеросал не прошел нужных испытаний, когда начиналось его использование 60 лет назад в детских вакцинах. Им все равно, сколько еще детей от него пострадает, им важно не упустить свою прибыль. 
Один из их последних маневров – сбывать вакцины с тимеросалом в страны, где такие вакцины пока не запрещены. Мне сейчас пишут люди с Украины и России об этом – вакцинация обязательна, но вакцин без тимеросала найти там уже невозможно! Они все с ртутью! Проверьте вакцины, которыми колют ваших детей, вы увидите, что тимеросал сейчас везде. Исследования показывают, что 3 укола с этим консервантом, сделанные до 3-х лет приводят к тому, что аутизм у таких детей развивается в 27 раз чаще, чем у других детей. Зато практически неизвестны случаи аутизма среди невакцинированных детей!
Есть еще одна огромная проблема в странах СНГ - там невозможно провести терапию очистки ребенка от тяжелых металлов, т.н. терапию хелатирования. Даже если отвлечься от проблемы аутизма и от того, что эта терапия – единственный реальный шанс вылечить такого ребенка, при современной экологической ситуации, просто немыслимо, что нигде в СНГ такая терапия не проводится! 
Основная причина написания этого письма – развернувшаяся сейчас в России агитационная кампания за вакцинацию детей против гриппа. Оставляю на совести тех, кто лжет вам, доказывая эффективность такой вакцинации, но не поленитесь, посмотрите состав вакцины: ВСЕ ВАКЦИНЫ ОТ ГРИППА СОДЕРЖАТ ТИМЕРОСАЛ! Если еще можно где-то найти в мире чистые детские вакцины, то вакцин от гриппа без тимеросала просто не существует! 
Когда я говорю об опасности этого яда для маленьких детей, это не означает, что для других он безопасен. 
В заключении хочу дать ссылку на раздел моего сайта, посвященный аутизму: http://www.elinahealthandbeauty.com/all ... autism.htm Вы найдете там много полезной информации – от ранней симптоматики этой проблемы до протоколов хелатирования детей и методик их обучения. Вот ссылки на материалы, изучение которых я бы рекомендовала каждому из вас: 
– Что такое аутизм? – общее описание проблемы и ранняя симптоматика аутизма http://www.elinahealthandbeauty.com/what_is_autism.htm 
– Отравление тяжелыми металлами и проблемы, связанные с ним – сравнение симптомов аутизма и отравления ртутью; поведенческие структурные и функциональные аномалии, ассоциирующиеся с различными токсичными тяжелыми металлами http://www.elinahealthandbeauty.com/Sym ... Toxins.htm 
– Оценочная шкала раннего детского аутизма – это основной тест, который проводят при диагностировании детей с подозрением на диагноз аутизм в Северной Америкеhttp://www.elinahealthandbeauty.com/Chi ... _Scale.htm 
Для тех, кто хочет разобраться в этой проблеме досконально и родителей детей-аутистов очень рекомендую изучить документ с описанием последней инициативы от Autism Research Institute, напечатанный в 2005 году: “Виды лечения при отравлении ртутью и другими тяжелыми металлами аутизма и родственных ему расстройств: согласованная позиция”. http://www.elinahealthandbeauty.com/Tre ... ercury.htm 
Вот небольшие отрывки оттуда: "В течение последних нескольких лет увеличивалось число научных и клинических свидетельств того, что большая часть детей с аутизмом пострадала от отравления ртутью и другими тяжелыми металлами... Существует огромная разница в восприимчивости к ртути у разных людей - наследственность, возраст, пол и состояние здоровья - все это влияет на восприимчивость. У взрослых известно 78- вариантов, а у новорожденных этих вариантов может быть до 10,000. Метаболизм и процессы выделения также широко варьируются. 
В опытах с животными стало ясно, что новорожденные не выводят ртуть, пока находятся на грудном вскармливании, молочная диета повышает всасывание металлов в желудочно-кишечном тракте. Для выведения тяжелых металлов необходимо определенное количество желчи, а у новорожденных зачастую этого недостаточно. Кишечная флора также играет определенную роль в выводе ртути из организма, таким образом, использование антибиотиков снижает способность организма к выводу ртути. Стресс и болезни факторы, понижающие уровень глутатиона, что в свою очередь ведет к снижению способности организма выводить тяжелые металлы". 
"Тимеросал – это консервант, используемый в производстве многих лекарств, включая вакцины для новорожденных и препараты иммуноглобулина, содержащие 49.6% этилена ртути (ethyl mercury). История применения тимеросала в вакцинах достаточно запутанная. Впервые его начали использовать в конце 1930-х годов, и как только количество прививок для новорожденных возросло, возросло и число детей, привитых вакциной с тимеросалом
Как часть текущего обзора биологических продуктов FDA объявила в 1999 году, что новорожденные, получившие сложную прививку с ртутисодержащим консервантом, могли получить уровень ртути в крови, превышающий нормы безопасности. В 1999 году Американская Ассоциация Педиатров (ААР) рекомендовала прекратить использование тимеросала в детских вакцинах, в 2001 FDA попросила производителей вакцин исключить тимеросал из детских вакцин. На сегодняшний день тимеросал исключен из состава большинства детских вакцин, но все-таки не из всех". 
"Тимеросал как ртутный консервант (состоящий на 50% из ртути) до недавнего времени постоянно использовался в большинстве детских вакцин. Вот некоторые примеры содержания тимеросала в вакцинах - Гепатит В (12.5 mcg), ), DTaP (25 mcg), HiB (25 mcg), and PCV (25 mcg). Прививка Гепатит В делается при рождении, и считается, что при весе ребенка 3.4 кг. "безопасный уровень наличия ртути по нормам EPA - 0.34 мг; таким образом при введении вакцины Гепатита В превышается рекомендованный "безопасный" уровень в 36 раз; дети с меньшим весом подвергаются большему риску, потому что вакцины - это такой редкий тип лекарств, доза которых не зависит от возраста или веса (одна и та же доза обычно дается и взрослому, и недоношенному младенцу). Если ребенок получил полный перечень прививок в 1990-х годах, значит он получил примерно 237.5 mcg ртути в первые 15 месяцев жизни." 
"...Исследования Бернардена и др. показывают, что симптомы, описанные в литературе об аутизме, точно такие же, как симптомы, описанные в литературе о токсичности ртути, и наоборот. Поэтому очень возможно, что дети, пострадавшие от отравления ртутью, в дальнейшем будут диагностированы как "аутисты", что зачастую является просто констатацией факта, что они имеют проблемы общения /поведения/ и социальной адаптации, причины которых неизвестны. 
Отравление ртутью скорее всего становится причиной многих случаев возникновения "аутизма". ...Младенцы имеют ограниченную способность выводить ртуть, а у детей с аутизмом эта способность еще ниже, в силу низкого уровня глутатиона и активного использования оральных антибиотиков. Более того, антибиотики повышают ядовитость ртути. " 
"Многие врачи утверждают, что проведение долгосрочных мероприятий по детоксикации у детей-аутистов приводит к высокому уровню выведения токсичных металлов, содержание которых в организме заметно снижается после нескольких месяцев терапии. Из организма выводятся часто несколько видов тяжелых металлов, поэтому не надо забывать, что время выведения разных металлов не одно и то же. Долгосрочная терапия по детоксикации в результате приводит к различного рода улучшениям, а если это проводится с маленькими детьми, то самый главный результат заключается в снятии диагноза аутизм”. 
На своем форуме я отвечаю на вопросы, связанные с биомедицинскими и учебными терапиями для аутистов. Я хочу чтобы все люди, дети которых уже пострадали от вакцинации, знали - аутизм не генетическое заболевание, ваши дети просто были отравлены, следовательно, ваших детей можно вылечить: http://www.elinahealthandbeauty.com/forum/ Если у вас возникли вопросы лично ко мне после прочтения этого письма, вы можете написать мне на мэйл. 
Я очень надеюсь, что благодаря этому письму хотя бы несколько детей смогут избежать этой страшной болезни. Профилактика аутизма очень проста – всего лишь не травите детей ртутью. Здоровья вам и вашим детям. 
С уважением, Элина
elina5x86@mail.ru







И о манту и не только (Россия, Украина)
особенно о вакцинах:


Попытка разобраться в прививках и осложнениях не делает вас «ант

Попытка разобраться в прививках и осложнениях не делает вас «антипрививочниками»

Прививки

Тема вакцинации и ее безопасности в мировом информационном пространстве получила новый поворот

«Милосердие» часто пишет о вакцинации. Наших читателей очень волнует эта тема, особенно вопрос о том, насколько безопасны прививки, каждая по отдельности и вся программа в целом.

Подробнее...

Открытая лекция для родителей: Вакцинация: разбираемся в нюансах

Дата проведения: 30 марта 2016 (среда), 11:00
Продолжительность: 1,5 часа

Лектор: врач-педиатр Алла Литвинюк
Организатор: Институт дерматокосметологии доктора Богомолец

Место проведения: Киев, бульвар Тараса Шевченко, 17, Институт дерматокосметологии доктора Богомолец, Клиника детского здоровья, 1-й этаж.

Аудитория мероприятия: родители детей до 3-х лет.



Уважаемые мамы и папы! Приглашаем Вас на первую бесплатную лекцию стартующего цикла обучающих мероприятий для родителей на самые востребованные на сегодняшний день темы о детском здоровье. Организаторы лекций – это специалисты Института дерматокосметологии доктора Богомолец, которые ежедневно сталкиваются в своей работе с многочисленными вопросами о вакцинации и дерматологических проблемах у детей.

Именно поэтому возникла потребность проведения лекций подобного рода, на которых родители получат ответы высококвалифицированных специалистов на самые распространенные вопросы о детском здоровье.

Первая лекция пройдет на актуальную тему для многих родителей – вакцинировать ребенка или нет. Многие родители наслышаны о различных негативных сторонах вакцинации, которые не всегда соответствуют действительности. Поэтому очень важно вовремя выяснить все вопросы с опытным специалистом, прежде чем отказываться от вакцинации, тем самым сознательно подвергать своего ребенка риску заболевания серьезными инфекционными болезнями, которые влекут за собой госпитализацию, непредвиденные осложнения и даже, в некоторых случаях, неблагоприятный исход. Помните, что риск осложнений от прививки в сотни раз меньше, чем тяжелые последствия инфекционных болезней, которые могут возникнуть у непривитых детей.

Основные вопросы, которые обсудим вместе с родителями:
- Вакцинация как самая надежная защита от инфекционных заболеваний
- Нарушение графика календаря вакцинации
- Поствакцинальные осложнения, мифы и реальность
- Вакцинация и гемангиома
- Иммунитет ребенка после вакцинации
- Достижения современной вакцинации.

Приходите, задавайте вопросы и принимайте решение!

Участие в лекции бесплатное. Для участия необходима предварительная регистрация. Чтобы зарегистрироваться, отправляйте заявку на эл. адрес info@telederm.com.ua.

Ревакцинация против коклюша в 6 лет

Родители сами принимают решение, как защитить своего ребенка от инфекционных заболеваний, предварительно взвесив все за и против прививок.

p-05639e13e8ec1d.f.jpg


Приступообразный и изнуряющий кашель – это самый показательный симптом коклюша, который у малышей может вызвать остановку дыхания, обструктивный бронхит и пневмонию.
К 6 годам жизни у ребенка иммунитет к коклюшу ослабевает, после проведенного ранее курса вакцинации. Вследствие тесного контакта детей в школах и детских садах вспышки коклюша более вероятны. Вакцинация – это эффективный способ защиты от серьезного инфекционного заболевания, которое грозит ребенку тяжелыми последствиями.

Родители не должны бояться вакцинации. Доверяйте здоровье своего ребенка только профессионалам! Проверяйте качество вакцины, срок годности, режим хранения, вакцинируйте ребенка с высококвалифицированным врачом-педиатром, которому доверяете.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая