хочу сюда!
 

Оксана

45 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 45-53 лет

Заметки с меткой «депресія»

"Перець.Весела республіка" №10 про депресію.

Шановна громадо! Я стовідсотково впевнений, що ви не знаєте що таке "ДЕПРЕСІЯ". А от 10-ти класник з с. Четвертинівка на Вінничині ОЛЕКСАНДР ВАТАГА знає. Особисто мене не це вразило. Я онемів від того, як молода людина володіє українською мовою, який у нього багатий словниковий запас. Пропоную прочитати та приєднатися до моєї думки. Здається журнал "ПЕРЕЦЬ" у 10 числі відкриває україномовному світові нового талановитого поета-сатирика.

Дебют у ПЕРЦІ

ДЕПРЕСІЯ
Зустрілись друзі давні дуже.
Наш з американцем, а відтак
Американець каже: "Знаєш, друже,
Депресія у мене. Важко так."
А українець каже: "Співчуваю.
То, мабуть, і справді важко б"є.
Що таке депресія - не знаю,
Бо у мене замість неї є:
Знесилення, знемога, перевтома,
Душевний біль, туга і жальок,
засмученість, смута, юдоль, втома...
Й бентега непозбувна між думок.
Фрасунок, нуда, банність та досада,
Журбота, відчай, грижа, скрута, гніт,
Осмута й безнадія, і довада,
І скорб така, що вже немилий світ!
Ще розпач, сум, пригніченість, скорбота,
Печаль, розпука, скруха та журба.
Хандра, жалі, спустошеність, нудота,
Та жалощі, журливість, озлоба.
Пригнобленість, маркотність і зажура,
Жура, тривога, смуток, сумота,
І туск глибокий, сильна скрутожура,
І жалість, жур, гризота, прикрота,
Нудьга велика ще, скруток щемливий,
Безвихідь та розгубленість німа...
Ти знаєш, друже, я усе ж щасливий -
У мене хоч депресії нема!

ОЛЕКСАНДР ВАТАГА,
Учень 10 класу
с. Четвертинівка,
Вінниччина

Світлина від Перець. Весела республіка.




Почитала я тут стрічку....

ІМХО: депресія - хвороба для тих, в кого роботи мало.
Щасти Вам! Гарного дня! Скоро вихідні! Ще трошечки....

Книги лікують!

Вчора вичитала цікаву річ..виявляється книги лікують від депресії) вчені проводили дослідження  на двох групах людей, одні протягом певного періоду читали книги, а інші вживали антидепресанти...і що ви думаєте? у тих що читали книги -  результати кращі ніж у тих хто вживав пігулки) Ваші думки на рахунок цього...хто з вас що читає? Чи є улюблені автори чи книги?

повний чи неповний нуль?

Друзі, таке питаннячко. Якщо вам кажуть, що ви нічого із себе не уявляєте, " повний нуль", ваші діі?

0%, 0 голосов

36%, 5 голосов

7%, 1 голос

14%, 2 голоса

43%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

діяти!

Проблемы должны заставлять тебя действовать, а не вгонять в депрессию.

Депресія

Пісок Сатурна, сипся, сипся,
ти до повного кінця,
а я присяду на дорогу,
бо вже підгострена коса.

Підходить термін до кінця,
смерть передчасна - лиш амністія життя.
Не викликає сантиментів ця тюрма,
що в книзі називається - буття.

Без багажу стою я на пероні -
для багажу немає місця у вагоні,
у потязі, що із пітьми прибув,
та у пітьму відбуде він предвічну.

Ніщо не варте, щоб за ним зітхати,
надія й віра - морква для осла,
любов - давно вже по руках пішла,
а мудрість - в псих.диспансері злягла.

Закрию очі у вечірній втомі,
в такому звичному для мене домі
і полечу я через бездну на драконі -
фінальному для мене атракціоні.

Весняна депресіііііііііііія?????? Чи може просто повний пісєц в

Поясніть мені... Що ж це за пісєц такий?

Нічого не хочеться.. І, в одночас, хочеться всього.

Хочу дитинку... Хочу в театр... Хочу до мами... Хочу на сеанс в сферичне кіно... Хочу смаженої картоплі... Хочу вишити картину... Хочу не мати хвостів в університеті... Хочу півищення... Хочу здати сертифікацію по 1С... Хочу працювати проектним менеджером... Хочу мати час, щоб знайти додатковий заробіток... Хочу вивчати англійську... Хочу нарешті дописати роман...Хочу підстригтися і вищипати брови... Хочу нові джинси... Хочу щотиждня ходити в театр... Хочу пригнути з паташутом... Хочу відкрити свій бізнес іорганізовувати весілля... Хочу стати мамою... Хочу переїхати з дурдому і мати власне житло... Хочу щоб зарплати вистачало до авансу хоча б... Хочу спати більше 4 годин на добу... Хочу щоб мої гастрити і холіцестити і що там ще в мене знайдуть пройшли самі собою... Хочу не пити ліки... Хочу щоб наші кредити погасив якийсь добрий дядько... Хочу спробувати працювати на радіо або в театрі... Хочу хоч раз у місяць бачити хороших людей яких по півроку не можу зустріти... Хочу на пляж... Хочу зробити епіляцію зони бікіні... Хочу щодня готувати чоловіку і обід і вечерю і сніданок... Хочу пральну машинку автомат... Хочу втупити на аспірантуру... Хочу спати... Хочу нічого не робити і все встигати... Хочу не запізнюватися на роботу... Хочу вчасно прокидатися... Хочу велосипед...

І що робити....

 


85%, 11 голосов

8%, 1 голос

8%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Lazy - Deep Purple

Lazy
      Ледачий.

You're lazy just stay in bed
      Ти ледачий і не підводишся з ліжка.
You're lazy just stay in bed
      Ти ледачий і просто лежиш у ліжку,
You don't want no money
      і вже не хочеш ні грошей,
You don't want no bread
      ні хліба.

If you're drowning you don't clutch no straw
      І коли потопаєш, то не хапаєшся за соломинку,
If you're drowning you don't clutch no straw
      коли йдеш на дно, не хапаєшся за соломинку,
You don't want to live you don't want to cry no more
      не прагнеш далі жити, не хочеш більше плакати.
Well my trying ain't done no good
      Отож, мої старання не принесли нічого доброго.
I said my trying ain't done no good
      Я кажу, мої старання не дали анічогісінько,
You don't make no effort, no, not like you should
      тож більше не роблю жодних спроб,
      ані навіть те, що хотілося б.

Lazy you just stay in bed
Lazy you just stay in bed
You don't want no money
You don't want no bread


Deep Purple у так званому складі Mark ІІ (1970-72), що вважається "золотим", зліва направо:  Річі Блекмор /гітара/; Єн Пейс /барабани/; Джон Лорд /клавішні/; Роджер Ґловер /бас-гітара/; Єн Ґіллан /вокал/letsrockСЛУХАТИletsrock

ОЗЕРО СЛІЗ. меланхолічна розповідь. Від автора.

розповідь написа давно, після враженнь яскравого сна, що захопив мене із середени.
тепер на загальний розгляд, оцініть.


---  ОЗЕРО СЛІЗ  ---

    Крізь жовте листя пробивалось сонце у вічний світ. Тумані проміні наповнювали ліс неосяжним тим же жовтим сяйвом. Світло наче туман зупиняє зір

    Гілля грає з вітром не шкодуючи свого листя, а простір був наповнений осіннім, теплим і безмовно жовтим повітрям. Навколо все мерехтіло, неможливо широко відкрити очі щоб не задихнутись тим блаженним спокоєм.

    В цьому царстві спокою образи не виразні все переблискує, спів не відомих птахів чи істот ехом відбивається і відразу переливається в тихий шум доща. О це далекі відлуння голосів їх сміх, сміх він повсюди і ніде - він живе в цьому лісі. Тут завжди сонце на заході. Похмурий вічно згораючий диск вже ніколи не зайде за далекі туманні гори. В цих землях навіть повітря можна побачити яке воно прекрасне чаруюче зір, відбиває воно всі кольори які наче туманними частицями розпливається вітром і відбивається в мільйонах дрібних зір піщинок душ хаотично літаючих ледь помітно відблискують в навколо.

    І навіть коли краплинки прозоро-рожевого доща падають на жовту вкриту листям землю сонце не зникає. Небо повсюди сине а хмари схожі на замерзлі кристали криги.

    Земля вкрита жовтизною, лиш подекуди виглядають засохлі пагони синьої трави. Тут і знаходиться на виз вісі не велика галявина, дерева своїми жовтими гіллям перегинають її з усіх сторін. Все окутане туманом в центрі відпочиває темно-темно синє озеро овальної форми в дев'ять кроків, полотно жовтого листя опускається по берегах до води і в його виличні темні глибини. Води озера пронизують корні всіх тих дерев які здіймаються над небесами і протікає до самого народження віків. А в глибинах живе незайманий сум всіх проникших у безвітччя назбираний духами лісної осині.

    Неподалік старого бородатого кремезного дуба з'являється тінь, все блище і блище через мить туман набуває форми, жіноча постать все яскравіше вимальовується. Це дівчина з довгим волоссям і закритими очима, на ній довга до п'ят сорочка сірого кольору. Повітря розмиває  її образ але її сум уже розійшовся в лісі всіма стежками. Гілля зашивелилося вітер взяв її в обійми і падали то маленькі краплини дощу то подекуди блакитні. Повітря пронизалось прохолодними нитками і ніби тихих голосів побільшало і дивних фраз депресивних спогадів гості.

    Аромат осінього лісу став сильніший а жовтий колір все насищиніш.

    Гілля намагалось доторкнутись до давно очікуваної мирянки.

    Вона повільно підходила до озера, босоніж листя шелестіло під ногами. Навколо кружляли сотні піщинок - наводячи своїм рухом різнокольоровий з відтінками райдужний туман. Обличчя дівчини не виражало жодної емоції і в той же час всі. Тепер вже туман сформував чітко біле обличчя її темні очі наповнені глибиною почуттів, меланхолія, в них можна потонути від одного тільки погляду, волосся коливалось на непомітному вітрі, в ньому вплетена вишита стрічка та жовте, зелене, синє, .  .  . листя різних рослин і дерев.

    Весь одяг переливсь в темний колір.

    Десь в далині було чутно дитячий плач, можливо сміх. Тепер вже повітря набуло більш чорних і жовтих відтінків. Наплив туман на озеро мерехтіння в ньому стало глибше.

    Дівчина підходила повільними кроками все ближче і ближче до озера її рухи настільки плавні і природні ніби листок який відірвався від гілки, за нею в повітрі залишався слід барв переважно темних тонів і зоряних піщинок які зібрались і проводжували її слідом. Тінь залишалась за декілька кроків. Її шкіра ставала все білішою, звуки і голоси вже переповнюють простір, перекрикуючи один одного.

    Біля самого озера вона присіла на коліна поглянула на своє відображення в ту ж мить збила воду рукою, обернулась закривши обличчя руками. Її права рука скользнула на коліно потім і у воду зануривши кінчики пальців. Вона легко повила рукою в право потім вліво, вода розійшлась різними кольорами. Плач не було чути, краплина сльози впала на жовте листя і ніби рикошетом відбилось від нього і повільно піднялась в повітря, сльоза перетворилась на блискучу синю піщинку і піднялась за вітром полетіли до неба. Дівчина піднялась на ноги, її очі дивились на небо, жовте листя падало на неї її плечі. Вона повільно підняла руки в гору і в ту ж мить пішов дощ але кралі різних кольорів і падали дуже повільно.  Волосся розвіяне вітром попавши на промінь сонця линуло гамою темних і насищенно жовто-червоних кольорів.

    Дівчина стала однією ногою у воду потім іншою і з кожним її кроком все навколо ніби оживало. Крок за кроком, по коліна, по груди  . . . . .  вода на озері заспокоїлась і знов все стало як і було спочатку.

    На галявенні нікого вже не було.
    


(зі сну 13.09.2005)



100%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая